ВступОхорона прац - це система правових у соцально-економчних, органзацйно - технчних, сантарно — ггнчних лкувально-профлактичних заходв та засобв, спрямованих на збереження здоров'я працездатност людини в процес прац. Державна полтика в галуз охорони прац базуться на принципах: проритету життя здоров'я працвникв вдповдно до результатв виробничо дяльност пдпримства , повно вдповдальност власника за створення безпечних нешкдливих умов прац; комплексного розв'язання завдань охорони прац на основ нацональних програм з цих питань та з урахуванням нших напрямв економчно соцально полтики, досягнень, в галуз науки технки та охорони навколишнього середовища; соцального захисту працвникв, повного вдшкодування шкоди особам, як потерпли вд нещасних випадкв на виробництв професйних захворювань; встановлення диних нормативв з охорони прац для всх пдпримств, незалежно вд форм власност видв х дяльност; використання економчних методв управлння охороною прац, проведення полтики пльгового оподаткування, що сприя створенню безпечних нешкдливих умов прац, участ держави у фнансуванн заходв щодо охорони прац; здйснення навчання населення, професйно пдготовки пдвищення квалфкац працвникв з питань охорони прац; забезпечення координац дяльност державних органв, установ, органзацй та громадських об'днань, що виршують рзн проблеми охорони здоров'я, ггни та безпеки прац, а також спвробтництва проведення консультацй мж власниками та працвниками (х представниками), мж усма соцальними групами при прийнятт ршень з охорони прац на мсцевому та державному рвнях; мжнародного спвробтництва в галуз охорони прац, використання свтового досвду органзацй роботи щодо полпшення умов пдвищення безпеки прац. До прийняття Закону Украни Про охорону прац матеральне забезпечення потерплих на виробництв було обмежено виплатами по листках непрацездатност, втраченого заробтку, а також пенсй по нвалдност та у раз втрати годувальника. Закон значно пдняв цну життя людини добавились виплати одноразово допомоги, а також виплати вдшкодування шкоди без урахування одержаних потерплими пенсй та нших доходв. Зазначен доповнення збльшили розмр отримуваних потерплими виплат в сотн разв, що свдчить про соцальну направленсть розвитку нашо держави. На деяких пдпримствах, де умови прац особливо незадовльн, наприклад у Центральному район Донбасу, виплати досягають 70% фонду заробтно плати дедал збльшуються. За даними Всесвтньо Органзац Охорони здоров'я (ВОЗ) смертнсть вд несчасних випадкв у даний час займа трет мсце псля серцево-судинних онкологчних захворювань. Причиною смертност працездатних людей молодого середнього вку переважно нещасн випадки. По статистичним дано, найбльш розповсюдженою причиною смерт серед чоловкв у вц вд 15 до 36 рокв несчасн випадки. У США вд нещасних випадкв щодня гине бльш 55 чоловк бльш 8,5 тисяч стають нвалдами. У Нмеччин кожн 13 секунд вдбуваться , нещасний випадок, кожно 3 хвилини одна людина ста нвалдом, кожн 2,5 години вдбуваться нещасний випадок з смертельним результатом. Загальний збиток народному господарству, за даними Федерального вдомства по охорон прац дослдженню нещасних випадкв, склада в рк бльш 30 млрд.марок. Щорчно у свт нещасн випадки вдбуваються бльш нж з 10 млн. людей, причому бльш 600 тис. чоловк гине. Статистика нещасних випадкв свдчить, що 15-20 рокв тому в Укран на виробництв щорчно гинуло близько 4 тис чоловк, що в 1,5 рази бльше, нж у даний час. Але сьогодн щорчно на виробництв Украни травмуться близько120 тис. чоловк, з яких 2,5 тисяч гине, бльш 10 тисяч чоловк одержують профзахворювання. Наприклад, тльки по об'днанню "Донбассуголь" показник загального травматизму зрс з 622 у 1994 р. до 711 у 1995 р., що перевищу аналогчний показник США в 20 разв. У машинобудуванн в 1994 р. вдбулося 5354 нещасних випадкв; з них -127 з смертельним результатом, причому органзацйн причини травматизму перевищили технчн в 2,5 рази. Можна з упевненстю вважати, що проблема зниження травматизму при будь-яких видах предметно дяльност людей актуальною у свтовому масштаб. Тепершнй стан економки держави не дозволя в повному обсяз здйснювати вдшкодування шкоди потерплим. Особливо це спостергаться на пдпримствах галузей важко промисловост, таких як вугльна, грничорудна, металургйна та нш, де умови прац на робочих мсцях останнм часом значно погршилися. Тльки по вугльнй галуз промисловост заборговансть досяга 19 трлн. крб., а по деяких шахтах виплата одноразово допомоги не проводиться з травня 1995 року. Зайнято майже 22 тис. неповнолтнх та жнок на заборонених для них роботах. Близько 800 тис. машин, механзмв, транспортних засобв експлуатуються, не вдповдаючи вимогам безпеки ггни прац, а понад 40 тис. виробничих будвель споруд аварйними