Поняття та принципи вйськового будвництва та х правове закрплення
Вйськове будвництво -система економчних , соцально-полтичних , вйськових та нших заходв держави , що здйснюються з метою полпшення вйськово органзац , будвництва змцнення ЗСУ та змцнення обороноздатност крани в цлому.
Здйснюючи вйськове будвництво, держава спираться на основоположн начала , кервн де положення , як закрплен в Конституц та законах Украни (ншими словами принципи вйськового будвництва).
Основн принципи вйськового будвництва закрплен у воннй доктрин , яка документом , що закрплю основний вонно -полтичний курс нашо держави. Основн принципи вйськового будвництва :
-проведення оперативно -психологчно пдготовки особового складу з урахуванням законв вонного мистецтва.
-комплектування х на основ загального вйськового обов*язку за контрактом з поступовим переходом до професйно арм.
-вйськово-патротичне виховання допризовникв та призовно молод , особового складу на нацонально -сторчних традицях.
-соцальний захист вйськовослужбовцв.
-повна департизаця /заборона вйськовм приймати участь у дяльност полтичних партй рухв/.
Структурно принципи подляються на :
1) Соцально -полтичн ;
2) органзацйн ;
3) навчання та виховання(не розглядаються в межах цього курсу);
-1- а) демократя гуманзм (право брати участь у референдум, обирати бути обраним до представницьких органв влади, право оскаржити в суд незаконн д вйськових посадових осб та органзацй тощо, вйськовослужбовц мають рвн права з ншими громадянами ).
б) гласнсть збереження вйськово тамниц ( життя дяльнсть ЗСУ , що не становлять державно або вйськово тамниц повинн висвтлюватись у ЗМ).
в) позапартйнсть (заборона вйськовм приймати участь у дяльност полтичних партй рухв).
г) гарантовансть соцально-правово захищенност вйськовослужбовцв (законодавче закрплення вдповдних пльг , гарантй соцального та правового захисту).
-2- а) верховнство закону (будивництво ЗСУ вдбуваться тльки на пдстав у суворй вдповдност до законв Украни).
б) пдзвтнсть конституцйним органам законодавчо та виконавчо влади
в) диноначальнсть та колегальне вироблення ршення (побудова вйськово рарх таким чином , щоб кожна ланка вертикально структури вдповдала такому спвдношенню: начальник вдповдного рвня-штаб).
г) загальна вйськова повиннсть громадян Украни
д) добровльний вступ на кадрову вйськову службу
) дотримання вйськово дисциплни
Принципи закрплен в : Конституц Украни; З.Про оборону ; З. Про ЗСУ ;З. Про загальний вйськовий обовязок та вйськову службу; Вйськовй Доктрин; Концепц оборони вйськовому будвництву ЗСУ.
Система та основн функц органв вйськового управлння
Апарат управлння армю флотом вдносно вдокремленою системою органв вйськового управлння , що об*днана МОУ. Ця система вйськового управлння складаться з вдповдних частин /органв/ , що дють на рзних рвнях системи та надлен певними повноваженнями.
Ситема органв по управлнню армю та ВМС :
1) центральн органи управлння
2) органи управлння регонв /округв/
3) органи управлння обднань /мсцев органи вйськового управлння/
4) начальники гарнзонв /старш морськ начальники/
5) вйськов коменданти
Специфчним видом органв вйськового упрвлиння штаб (основний орган у розпорядженн командира по оперативному управлнню пдлеглими йому вйськами силами флоту).
-1- Мнстерство Оборони здйсню кервництво збройними силами Украни та запроваджу дину вонно-технчну полтику тощо.До числа центральних органв належить також Генеральний Штаб (очолю начальник Генерального Штабу - перший заступник Мнстра Оборони)-основний орган управлння вйськами.
-2- Ними територальне загальновйськове обднання вйськових частин , вйськово-навчальних закладв , рзних родв видв ЗСУ. Регон може охоплювати територю деклькох областей та Республку Крим. Командуюч вйськами регонв /округв/ пдпорядкован МО. У вйськових округах дють вйськов ради , як розглядають виршують найважливш питання життя та дяльност регону /округу/. Основним органом управлння вйськами штаб регону /округу/.
-3- Органи управлння об*днань , корпусв , з*днань, в/ч на вдмну вд органв управлння регонв /округв/ здйснюють управлння не за територальним принципом тому здатн до швидкого пересування. До органв управлння об*днаннями вдносяться :
вйськов посадов особи , що командують /регонами та ВМС/, командири об*днань , корпусв , з*днань , в/ч та х заступники, також пдлегл штабн служби.
Мсцев органи вйськового управлння -вйськов комсарати утворюються вдповдно до адмнстративно- територального подлу крани. До хнього вдання вдносяться: пдготовка здйснення моблзац , пдготовка молод до служби у ЗС , призов громадян на вйськову службу та навчальн збори, також пдготовка матералв про призначенням особам офцерського складу , прапорщикам , мчманам та вйськовослужбовцям надстроково служби пенсй.
-4- Начальник гарнзону вида накази обов*язков для всх посадових осб частин гарнзону та вйськовослужбовцв. Також : розробля гарнзонн плани рзних заходв розташову за вказвкою командуючого вйськами регону /округу/ в/ч, як прибувають до гарнзону , признача проведення дзнань , притягу до вдповдальност вйськовослужбовцв, як не належать до складу частин даного гарнзону за вчинен ними проступки.
-5- Вйськовий комендант гарнзону пдпоядковуться начальнику гарнзону , який безпосередньо вдповда за пдтриманням високо вйськово дисциплни серед вйськовослужбовцв у громадських мсцях та на вулицях , правильне пильне несення служби гарнзонними караулами , патрулями та за належне тримання заарештованих на гауптвахт , веде облк усх вйсковосл-в , як прибули у вдрядження чи у вдпустку , засвдчу час х прибуття вдбуття вказу причини затримки у гарнзон.
Повноваження органв державно влади по кервництву ЗСУ
Органи державно влади по кервництву ЗСУ подляються на : а) органи державного кервництва б) органи безпосереднього кервництва вйськами.
Висвитлюючи це питання необхдно керуватись Конституцю Украни та Законом Про Оборону Украни .
До повноважень Верховно Ради Украни належить: 1) оголошення за поданням Президента Украни стану вйни укладення миру, схвалення ршення Президента Украни про використання Збройних Сил Украни та нших вйськових формувань у раз збройно агрес проти Украни; 2) затвердження загально структури, чисельност, визначення функцй Збройних Сил Украни, Служби безпеки Украни, нших утворених вдповдно до законв Украни вйськових формувань, а також Мнстерства внутршнх справ Украни; 3) схвалення ршення про надання вйськово допомоги ншим державам, про направлення пдроздлв Збройних
Сил Украни до ншо держави чи про допуск пдроздлв збройних сил нших держав на територю Украни;4) затвердження протягом двох днв з моменту звернення Президента Украни указв про введення вонного чи надзвичайного стану в Укран або в окремих мсцевостях, про загальну або часткову моблзацю, про оголошення окремих мсцевостей зонами над звичайно екологчно ситуац;5)Формування проведення вонно полтики держави, законодавче регулювання питань сфери оборони та вйськового будвництва здйснюються виключно Верховною Радою Украни.
Верховна Рада Украни затверджу:1)вонну доктрину концепцю вйськового будвництва;2)обсяг бюджетних асигнувань на оборону, загальну структуру та чисельний склад Збройних Сил Украни; 3)основн напрями спвробтництва Украни з ншими державами у воннй сфер; 4)кандидатури на посади Мнстра оборони Украни начальника Генерального штабу Збройних Сил Украни; 5)вйськову присягу вйськов статути, символку Збройних Сил Украни; 6)державну програму розвитку озброння та вйськово технки, фнансування. 7) заслухову Президента Украни про стан оборони Украни, звти Прем'р-мнстра Украни, Мнстра оборони Украни та нших посадових осб з питань оборони; 8)визнача вйськов звання, свято - День Збройних Сил Украни, присвою найменування кораблям першого другого рангу.
Президент Украни: 1)признача за поданням Прем'р-мнстра Украни членв Кабнету Мнстрв Украни, кервникв нших центральних органв виконавчо влади, а також голв мсцевих державних адмнстрацй та припиня хн повноваження на цих посадах; 2) Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Украни; признача на посади та звльня з посад вище командування Збройних Сил Украни, нших вйськових формувань; здйсню кервництво у сферах нацонально безпеки та оборони держави; 3) очолю Раду нацонально безпеки оборони Украни; 4) вносить до Верховно Ради Украни подання про оголошення стану вйни та прийма ршення про використання Збройних Сил Украни у раз збройно агрес проти Украни; 5)прийма вдповдно до закону ршення про загальну або часткову моблзацю та введення вонного стану в Укран або в окремих мсцевостях у раз загрози нападу, небезпеки державнй незалежност Украни;
Закон Про Оборону Украни:
Президент Украни як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами Украни Голова Ради оборони Украни вжива необхдних заходв щодо забезпечення обороноздатност Украни та постйно бойово готовност Збройних Сил Украни.Президент Украни як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами Украни: пода на затвердження Верховно Ради Украни проекти вонно доктрини, концепц вйськового будвництва, державно програми розвитку озброння та вйськово технки, а також пропозиц щодо загально структури та чисельного складу Збройних Сил Украни, обсягу бюджетних асигнувань на оборону, фнансування вказано програми; пропону на затвердження Верховно Ради Украни кандидатури для призначення ним на посади Мнстра оборони Украни начальника Генерального штабу Збройних Сил Украни; координу дяльнсть державних органв у галуз оборони; веде переговори пдпису мжнародн та мждержавн договори з вйськових питань; затверджу план розвитку та стратегчн плани використання Збройних Сил Украни, плани х дислокац та розташування, моблзацйний план Украни на особливий перод, Положення про моблзацйну пдготовку Збройних Сил Украни, нших вйськових формувань, створених вдповдно до законодавства Украни, та про порядок проведення моблзац, а також положення про Генеральний штаб Збройних Сил Украни; у раз вонного нападу або загрози военного нападу на Украну прийма ршення про оголошення стану вйни, введення вонного стану на всй територ Украни чи в окремих мсцевостях, ршення про х припинення або вдмну, укладення миру невдкладно вносить ц питання на розгляд Верховно Ради Украни, а також оголошу загальну або часткову моблзацю на територ Украни у раз оголошеня стану вйни, прийма ршення про демоблзацю; прийма ршення та вида наказ Збройним Силам Украни про ведення бойових дй; признача та звльня вище командування Збройних Сил Украни, присвою вищ вйськов звання; прийма ршення про призов громадян Украни на строкову вйськову службу та звльнення в запас вйськовослужбовцв строково служби; встановлю повноваження, органзацю порядок дяльност органв вйськового управлння; встановлю вйськов свята.
Рада нацонально безпеки оборони Украни координацйним органом з питань нацонально безпеки оборони при Президентов Украни. Рада нацонально безпеки оборони Украни координу контролю дяльнсть органв виконавчо влади у сфер нацонально безпеки оборони. Головою Ради нацонально безпеки оборони Украни Президент Украни. Персональний склад Ради нацонально безпеки оборони Украни форму Президент Украни. До складу Ради нацонально безпеки оборони Украни за посадою входять Прем'р-мнстр Украни, Мнстр оборони Украни, Голова Служби безпеки Украни, Мнстр внутршнх справ Украни, Мнстр закордонних справ Украни. У засданнях Ради нацонально безпеки оборони Украни може брати участь Голова Верховно Ради Украни.
Кабнет Мнстрв Украни: здйсню заходи щодо забезпечення обороноздатност нацонально безпеки Украни, громадського порядку, боротьби з злочиннстю; керу дяльнстю усх пдпорядкованих йому органв та органзацй щодо забезпечення оборони, оснащення Збройних Сил озбронням, вйськовою технкою, ншими матеральними засобами; визнача обсяги матерально-технчних ресурсв, продовольства, речового та ншого майна для потреб оборони Збройних Сил, чисельнсть громадян Украни, як пдлягають призову на строкову вйськову службу, порядок проходження ними вйськово служби ведення облку вйськовозобов'язаних призовникв та порядок проходження альтернативно служби; визнача джерела порядок фнансування заходв щодо моблзацйно пдготовки та моблзац, а також створення збереження моблзацйного резерву матеральних ресурсв; керу моблзацйною пдготовкою моблзацйним розгортанням народного господарства та переведенням його на режим роботи в умовах особливого пероду, вида вдповдн нормативн акти з цих питань; створю та лквду вйськов навчальн заклади, науково-дослдн органзац Збройних Сил Украни, вйськов кафедри вищих навчальних закладв, визнача порядок створення та дяльност вйськових представництв на промислових та нших пдпримствах в органзацях; прийма ршення з питань соцальних правових гарантй вйськовослужбовцв, осб, звльнених у запас або у вдставку, х смей, а також смей вйськовослужбовцв, як загинули (померли), пропали безвсти або потрапили у полон пд час проходження служби.
Мнстерство оборони Украни
Мнстерство оборони Украни органом державного управлння Збройними Силами Украни несе повну
вдповдальнсть за х розвиток та пдготовку до виконання завдань оборони.
Мнстерство оборони Украни: оцню вйськово-полтичну обстановку та визнача рвень вонно загрози; готу обгрунтування ршень Верховно Ради Украни з питань оборони; бере участь у розробц проекту вонно доктрини та формуванн оборонного бюджету Украни; розробля та пода на розгляд Президента Украни проекти державних програм будвництва розвитку Збройних Сил Украни, розвитку озброння та вйськово технки, пропозиц щодо загально структури та чисельного складу Збройних Сил Украни, обсягу бюджетних асигнувань на потреби оборони; звту перед Кабнетом Мнстрв Украни про використання видлених на оборону коштв; здйсню кервництво бойовою, оперативно-тактичною та морально-психологчною пдготовкою вйськ; керу вонною наукою, органзу проводить вйськово-науков дослдження; вида державне замовлення на створення, виробництво ремонт вйськово технки та ншого вйськового майна, здйсню контроль за х розробкою, випробуванням, виробництвом якстю виготовлення; органзу забезпечу вйськово-патротичне виховання особового складу Збройних Сил Украни; визнача чисельнсть особового складу видв родв вйськ Збройних Сил Украни, забезпечу у межах свох повноважень пдготовку та розстановку вйськових кадрв; бере участь в органзац моблзацйно пдготовки народного господарства Украни та контрол за пдготовкою пдпримств, установ органзацй до виконання визначених м моблзацйних завдань; розробля пода Кабнету Мнстрв Украни проект моблзацйного плану Збройних Сил Украни та нших вйськових формувань; органзову розробку схем моблзацйного розгортання Збройних Сил Украни та нших вйськових формувань, а також спецальних галузевих територальних формувань; плану та органзову накопичення озброння вйськово технки в непорушному запас, нших матеральних ресурсв - у моблзацйному резерв Збройних Сил Украни, а також моблзацю та демоблзацю; здйсню функц щодо координац, планування, методологчного методичного забезпечення моблзацйно пдготовки у Збройних Силах Украни та нших вйськових формуваннях; контролю виконання чинного законодавства з питань пдготовки громадян до вйськово служби; плану органзу пдготовку перепдготовку вйськовозобов'язаних, призов громадян на строкову вйськову службу звльнення в запас вйськовослужбовцв, як вдслужили визначен строки служби, призов вйськовозобов'язаних на збори, а також моблзацю у вонний час та демоблзацю; здйсню спвробтництво з збройними силами нших держав; у випадках, визначених законодавством Украни, вида нормативн акти з вйськових питань контролю х виконання; органзу виконання чинного законодавства Украни щодо збереження навколишнього середовища пд час дяльност вйськових формувань вйськових органзацй.
нш мнстерства та центральн органи державного управлння
нш мнстерства та центральн органи державного управлння, на виробничй баз яких розмщен вонн замовлення, несуть вдповдальнсть за яксть розробки та виготовлення озброння вйськово технки, поставку продукц, необхдно для потреб оборони та Збройних Сил Украни, та за здйснення заходв щодо забезпечення оборони у вонний час.
Матеральна вдповдальнсть вйськовослужбовцв
Матеральна вдповдальнсть вйськовослужбовцв - негативн наслдки майнового характеру , як несе вй ськовослужбовець за заподяння прямо дйсно шкоди вйськовому майну ( розкрадання , пошкодження, втрата , погршення , зниження цнност , або незаконне використання).
В залежност вд форми вини та ступеня суспльно небезпечност вчиненого вйськовослужбовцем дяння , матеральна вдповдальнсть розподляться на : обмежену , повну , пдвищену.
ОБМЕЖЕНА МАТЕРАЛЬНА ВДПОВДАЛЬНСТЬ
Вйськовослужбовц призван на зборивйськовозобов'язан за шкоду, заподяну недбалим виконанням ними службових обов'язкв, передбачених вйськовими статутами, порадниками, нструкцями та ншими нормативними актами, несуть матеральну вдповдальнсть у розмр заподяно шкоди, але не бльше мсячного грошового забезпечення.Вйськов будвельники вйськово-будвельних частин, окремих батальйонв рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть матеральну вдповдальнсть у розмр заподяно шкоди, але не бльше середньомсячно заробтно плати.За пошкодження, псування або втрату через необережнсть майна, виданого вйськовослужбовцям призваним на збори вйськовозобов'язаним на перод зборв в особисте користування, вони несуть матеральну вдповдальнсть у розмр заподяно з х вини шкоди, але не бльше тримсячного грошового забезпечення. Командири (начальники) вйськових частин за шкоду, заподяну держав х пдлеглими, несуть матеральну вдповдальнсть у розмр заподяно шкоди, але не бльше тримсячного грошового забезпечення, якщо вони своми розпорядженнями порушили встановлений порядок облку, збергання, використання, перевезення вйськового майна.У раз, якщо командири (начальники) вйськових частин не вжили належних заходв, передбачених вйськовими статутами, порадниками, нструкцями та ншими нормативними актами щодо запобгання розкраданню, знищенню чи псуванню вйськового майна або щодо притягнення винних до вдповдальност, вони несуть матеральну вдповдальнсть у розмр заподяно шкоди, але не бльше мсячного грошового забезпечення.Прапорщики, мчмани та офцерський склад за шкоду, заподяну з х вини через просто вагонв, суден автомоблв, несуть матеральну вдповдальнсть у розмр заподяно шкоди, але не бльше тримсячного грошового забезпечення.
ПОВНА ТА ПДВИЩЕНА МАТЕРАЛЬНА ВДПОВДАЛЬНСТЬ
Вйськовослужбовц призван на збори вйськовозобов'язан несуть матеральну вдповдальнсть у повному розмр шкоди, заподяно з х вини держав, у раз: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання вйськового майна або вчинення нших умисних протиправних дй; приписки у нарядах та нших документах фактично не виконаних робт, перекручування звтних даних обману держави в нших формах; заподяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стан; дй (бездяльност), що мають ознаки злочину; недостач, а також знищення або псування вйськового майна, переданого м пд звт для збергання, перевезення, використання або для ншо мети.Вйськовослужбовц призван на збори вйськовозобов'язан за шкоду, заподяну розкраданням, марнотратством або втратою збро та боприпасв, оптичних приладв, засобв зв'язку, спецально технки, льотно-технчного, спецального морського десантного обмундирування, штурманського спорядження, спецального одягу взуття, нвентарних речей та деяких нших видв вйськового майна, несуть матеральну вдповдальнсть у 2 - 10-кратному розмр вартост цього майна. Перелк вйськового майна, нестача або розкрадання якого вдшкодовуться
винними особами у кратному спввдношенн до його вартост, затверджуться Кабнетом Мнстрв Украни. Командири (начальники) вйськових частин, винн в незаконному звльненн або переведенн робтника чи службовця на ншу роботу, повнстю вдшкодовують матеральну шкоду, заподяну у зв'язку з оплатою за перод вимушеного прогулу або за перод виконання ними нижчеоплачувано роботи. Таку вдповдальнсть командири (начальники) вйськових частин несуть також у раз затримання ними виконання ухвали суду чи наказу вищого за пдлеглстю командира (начальника) про поновлення робтника чи службовця на робот.
Пдстави : Вйськовослужбовц призван на збори вйськовозобов'язан несуть матеральну вдповдальнсть за наявнстю:
а) заподяння прямо дйсно шкоди;
б) протиправно х поведнки;
в) наявност причинного зв'язку мж протиправною поведнкою настанням шкоди;
г) наявност вини у заподянн шкоди.
Протиправною визнаться така поведнка (дя або бездяльнсть) вйськовослужбовця чи призваного на збори вйськовозобов'язаного, коли вн не викону (недбало викону) сво службов обов'язки. Вйськовослужбовець чи призваний на збори вйськовозобов'язаний визнаться винним у заподянй шкод, якщо протиправне дяння вчинене ним умисно чи з необережност.
Поняття моблзац та моблзацйно пдготовки
Моблзацйна пдготовка народного господарства Украни, Збройних Сил Украни та нших вйськових формувань, створених вдповдно до законодавства Украни, складовою частиною оборонних заходв, що здйснюються в мирний час центральними мсцевими органами державно виконавчо влади, органами мсцевого регонального самоврядування, пдпримствами, установами органзацями всх форм власност з метою створення необхдних умов для свочасного проведення моблзац та забезпечення потреб держави в особливий перод на випадок стихйного лиха, аварй та катастроф.
Особливий перод включа в себе час моблзацйного розгортання народного господарства, Збройних Сил Украни та нших вйськ, вонний час частково вдбудовчий перод псля закнчення вонних дй. Моблзацйна пдготовка проводиться на плановй основ шляхом завчасного створення стйких систем управлння зв'язку та необхдних виробничих моблзацйних потужностей, а також спецальних формувань та моблзацйних резервв озброння, вйськово технки, матеральних продовольчих ресурсв, страхового фонду документац.
Отже Моблзаця загальнодержавним заходом, що ма забезпечити планомрне розгортання Збройних Сил Украни та нших вйськ, переведення народного господарства з мирного на вонний стан, а також залучення трудових матерально-технчних ресурсв до лквдац наслдкв стихйного лиха, аварй та катастроф у мирний час.
Демоблзаця загальнодержавним заходом для планомрного переведення народного господарства з вонного на мирний стан подальшого скорочення Збройних Сил Украни та нших вйськ.
Загальне кервництво моблзацйною пдготовкою народного господарства Украни покладаться на Кабнет Мнстрв Украни, в Республц Крим - на Раду Мнстрв Республки Крим, у галузевих територальних структурах - на вдповдн центральн та мсцев органи державно виконавчо влади, на пдпримствах, в установах органзацях усх форм власност - на х кервникв. Функц щодо координац, планування, методологчного та методичного забезпечення моблзацйно пдготовки в народному господарств покладаються на Мнстерство економки Украни, а в Збройних Силах Украни та нших вйськах - на Мнстерство оборони Украни. Для безпосереднього управлння моблзацйною пдготовкою та заходами щодо моблзац в апаратах центральних мсцевих органв державно виконавчо влади, мсцевого регонального самоврядування, а також на пдпримствах, в установах органзацях незалежно вд форм власност створюються вйськово-моблзацйн пдроздли.Органзацйна структура штатна чисельнсть цих пдроздлв визначаються вдповдними кервниками з урахуванням вимог законодавчих нормативних актв з питань моблзацйно пдготовки та моблзац, а також обсягв моблзацйних завдань.
При запровадженн вонного стану моблзаця проводиться : 1) вдкрито або 2) приховано.
Ршення про проведення вдкрито моблзац пдляга негайному оголошенню через засоби масово нформац. Ршення про проведення приховано моблзац доводиться по закритих каналах до кервникв Ради Мнстрв Республки Крим, мнстерств та нших центральних мсцевих органв державно виконавчо влади у порядку, що визначаться Кабнетом Мнстрв Украни. З метою лквдац наслдкв стихйного лиха, аварй та катастроф у мирний час може проводитися цльова моблзаця.
Система органв ЦО та х завдання
Цивльна оборона - державна система органв управлння , сил засобв , що створються для органзац забезпечення захисту населення вд наслдкв надзвичайних ситуацй техногенного , екологчного та вонного характеру . Систему цивльно оборони складають: органи державно виконавчо влади всх рвнв, до компетенц яких вднесено функц, пов'язан з безпекою захистом населення, попередженням, реагуванням дями у надзвичайних ситуацях; органи повсякденного управлння процесами захисту населення у склад центральних та мсцевих органв державно виконавчо влади адмнстрац пдпримств, установ, органзацй незалежно вд форм власност господарювання; сили засоби, призначен для виконання завдань цивльно оборони; фонди фнансових, медичних та матерально-технчних ресурсв, передбачен на випадок надзвичайних ситуацй; системи зв'язку, оповщення та нформацйного забезпечення. Заходи цивльно оборони поширюються на всю територю Украни, вс верстви населення, а розподл за обсягом вдповдальнстю за х виконання здйснються за територально-виробничим принципом. Завданнями Цивльно оборони Украни : запобгання виникненню надзвичайних ситуацй техногенного походження запровадження заходв щодо зменшення збиткв та втрат у раз аварй, катастроф, вибухв, великих пожеж та стихйного лиха; оповщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацй у мирний вонний часи та постйне нформування його про наявну обстановку; захист населення вд наслдкв аварй, катастроф, великих пожеж, стихйного лиха та застосування засобв ураження; органзаця життзабезпечення населення пд час аварй, катастроф, стихйного лиха та у вонний час; органзаця проведення рятувальних та нших невдкладних робт у районах лиха осередках ураження; створення систем аналзу прогнозування управлння, оповщення зв'язку, спостереження контролю за радоактивним, хмчним бактерологчним зараженням, пдтримання х готовност для сталого функцонування у надзвичайних ситуацях мирного вонного часв; пдготовка перепдготовка кервного складу цивльно оборони, органв управлння та сил, навчання населення вмнню застосовувати засоби ндивдуального
захисту дяти в надзвичайних ситуацях. Силами цивльно оборони вйська, спецалзован та невонзован формування. Вйська цивльно оборони пдпорядковуються Кабнету Мнстрв Украни. Безпосередн кервництво ними здйсню начальник Штабу Цивльно оборони Украни. Вйська цивльно оборони виконують завдання щодо захисту населення вд наслдкв аварй, катастроф, стихйного лиха, вонних дй, а також проводять рятувальн та нш невдкладн роботи. Кльксть чисельнсть частин пдроздлв цих вйськ визначаються з урахуванням потреб особливостей регону призначення. Комплектування вйськ цивльно оборони здйснються на пдстав Закону Украни "Про загальний вйськовий обов'язок вйськову службу" ( 2232-12 ), а також за контрактом.
Мнстерство Украни з питань надзвичайних ситуацй та у справах захисту населення вд наслдкв Чорнобильсько катастрофи (МНС Украни) центральним органом виконавчо влади, який забезпечу проведення у життя державно полтики у сфер цивльно оборони, захисту населення територй вд надзвичайних ситуацй, запобгання цим ситуацям та реагування на них, лквдац х наслдкв та наслдкв Чорнобильсько катастрофи, здйсню кервництво дорученою йому сферою управлння, несе вдповдальнсть за стан розвиток. МНС Украни у свой дяльност керуться Конституцю Украни ( 254к/96-ВР ), законами Украни, актами Президента Украни Кабнету Мнстрв Украни, а також цим Положенням. МНС Украни у встановленому порядку в межах сво компетенц виршу питання, що випливають з загальновизнаних норм мжнародного права та укладених Украною мжнародних договорв.
Повноваження вйськових посадових осб щодо вчинення нотаральних дй
Нотарат в Укран - це система органв посадових осб, на яких покладено обовязок посвдчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти нш нотаральн д з метою надання м юридично вдповдност.
Посвдчення заповтв доручень, прирвняних до нотаральних, може вчинятися певними вйськовими посадовими особами.
До нотарально посвдчених документв прирвнюються:
-заповти вйськовослужбовцв та нших осб, як перебувають на лкуванн в госпталях, санаторях та нших вйськово-лкувальних закладах, посвдчен начальниками, х заступниками по медичнй частин, старшими черговими лкарями цих госпталв, санаторв та нших вйськово-лкувальних закладв;
-заповти та доручення вйськовослужбовцв в пунктах дислокац вйськових частин, з'днань, установ вйськово-навчальних закладв, де нема державних нотаральних контор, приватних нотарусв, посадових осб та органв, що вчиняють нотаральн д, а також заповти робтникв службовцв, членв х смей членв смей вйськовослужбовцв, посвдчен командирами (начальниками) цих частин, з'днань, установ закладв.
Постановою Кабнету Мнстрв Украни вд 15.06.1994 р. 419 затверджений Порядок посвдчення заповтв доручень, прирвнюваних до нотарально посвдчених. Згдно з вимогами ц Постанови, посадов особи при посвдченн заповтв доручень повинн дотримуватися тамниц посвдчуваних документв.Довдки про посвдчен заповти та доручення видаються тльки громадянам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаральн д. Правила про дотримання тамниц посвдчуваних заповтв доручень поширюються також на осб, яким про посвдчення заповтв доручень стало вдомо у зв'язку з виконанням ними спужбових обов'язкв.
Посадов особи, як посвдчують заповт чи доручення:
-роз'яснюють громадянам х права обов'язки, шо випливають з заповтв;
-попереджають про наслдки, що виникають у зв'язку з посвдченням згновтв та доручень;
-роз'ясняють порядок змни та скасування заповту, припинення д доручення;
-у раз необхдност на прохання громадян складають проекти заповтв доручень,
Посадов особи посвдчують заповти доручення на усне прохання вйськовослужбовця чи нших громадян, як досягли 18-рчного вку.
При посвдченн заповтв доручень посадова особа встановлю особу громадянина, який звернувся за посвдченням заповту чи доручення перевря його дздатнсть.Особа вйськовослужбовця чи ншого громадянина встановлються за паспортом чи ншим документом, який виключа будь-як сумнви щодо особи громадянина. Не можуть посвдчуватися заповти доручення вйськовослужбовцв нших громадян, як на час складання заповту чи доручення перебувають у такому стан, шо не можуть розумти значення свох дй або керувати ними. Перед посвдченням заповту чи доручення особа, вд мен яко вони посвдчуються, повинна особисто ознайомитися з текстом проекту документа або його ма зачитати й вголос посадова особа, яка посвдчу заповт чи доручення. Якщо заповдач або особа, яка вида доручення, згодн з проектом заповту чи доручення, вони повинн пдписати х у присутност посадово особи, яка посвдчу заповт чи доручення.
У раз, коли посадовй особ, яка посвдчу заповт чи доручення, подано вже пдписан проекти, заповдач або особа, яка вида доручення, повинн пдтвердити, що документи пдписан ними особисто. Якщо громадянин, який звернувся за посвдченням заповту чи доручення, внаслдок фзично вади, хвороби або з нших поважних причин не може власноручно пдписати документ, за його дорученням, в його присутност та в присутност посадово особи, яка посвдчу заповт чи доручення, цей документ може бути пдписаний ншим громадянином, особу якого встановлю зазначена посадова особа. Посадова особа, яка посвдчу заповт чи доручення, не може пдписувати його за заповдача або особу, яка вида доручення. Заповти доручення повинн бути написан чисто чтко вд руки чорнилом або бути надрукован на друкарськй машинц,
Заповт може бути складений вд мен лише одн особи. Не може бути посвдчений один заповт вд мен клькох осб. Заповт посвдчуться лише в присутност заповдача. При зверненн громадянина з проханням посвдчити заповт посадова особа повинна:
-за бажанням заповдачи ознайомити його з колом спадкомцв за законом, визначених цивльним законодавством;
-розяснити заповдачу, що неповнолтн або непрацездатн дти спадкодавця (в тому числ усиновлен), а також непрацездатн дружина, батьки (усиновлен) й утриманц померлого успадковують незалежно вд змсту заповту обов'язкову частку в спадщин. Ця частка не може бути меншою двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкомництв за законом;
-роз'яснити заповдачев його права;
Заповт складаться посвдчуться у двох примрниках, у ньому повинно бути зазначено мсце час його складання. Псля пдписання заповту заповдачем посадова особа повинна його посвдчити, вчинивши на ньому посвдчувальний напис. Пдпис чергового лкаря, який посвдчив заповт, додаткового засвдчення не потребу. Заповти, посвдчен посадовими особами, реструються в спецальнй книз для рестрац заповтв, яка повинна бути прошнурована, сторнки пронумерован,
а кльксть сторнок завряться пдписом командира вйськово частини, начальника або його заступника по медичнй частин госпталю, санаторю, ншого вйськово-лкувального закладу вдповдними печатками.
У раз звернення громадянина з проханням про посвдчення доручення посадова особа, яка посвдчу це доручення, повинна розяснити його права:
-вказати у дорученн, що особа, на мя яко воно видане, вправ передоручити надан й цим дорученням повноваження ншй особ;
-припинити дю виданого доручення. У цьому випадку особа, яка видала доручення, повинна надслати письмову заяву про скасування доручення тим пдпримствам, установам, органзацям, куди ма бути подано це доручення.
Доручення посвдчуться в одному примрнику, в текст якого повинно бути зазначене мсце дата його складання (пдписання), прзвище, мя, по батьков та мсце проживання особи, яка вида доручення, та особи, на чи мя це доручення видаться.
Доручення, в якому не зазначена дата його посвдчення, е недйсним. Термн д доручення встановлються особою, яка вида доручення, але не може перевищувати 3 рокв. Якщо в дорученн не вказано термн його д, воно зберга силу протягом одного року з дня його вчинення.
Термн д доручення зазначаться словами. У дорученн повинн бути точно визначен повноваження особи, на мя яко яко воно видаться.
Псля пдписання в текст посвдчувального напису не допускаються пдчистки. Дописки та нш виправлення в дорученн повинн бути застережен посадовою особою у посвдчувальному напис. Посвдчене доручення вручаться особ, що його видала, або на прохання за рахунок надсилаться за вказаною нею адресою особ, на мя яко видано це доручення. За посвдчення доручень, прирвнюваних до нотарально посвдчених, державне мито не справляться.
Дяльнсть адвокатури щодо вйськовослужбовцв
Органзаця та принципи дяльност адвокатури в Украни визначаються Законом Про адвокатуру, прийнятим Верховною Радою 19 грудня 1992 р.
Новий Закон суверенно Украни вдводить адвокатур чльне мсце, маючи на мет вдновити престиж ц профес, сторичн традиц, пднести роль у суспльств як одного з гарантв забезпечення конституцйних прав свобод.
Адвокатура Украни здйсню свою дяльнсть на принципах верховенства закону, незалежност, демократизму, гуманзму конфденцйност.
За цим законом адвокати Украни виконують так функц:
-дають консультац та розяснення з юридичних питань, усн та письмов довдки щодо законодавства;
-складають заяви, скарги та нш документи правового характеру, посвдчують коп документв у справах, як вони ведуть;
-здйснюють представництво в суд , зокрема, вйськовому суд, нших державних органах;
-надають юридичну допомогу пдпримствам, установам, органзацям;
-здйснюють правове забезпечення пдпримницько та зовншньоекономчно дяльност громадян та юридичних осб;
-виконують сво обовязки, передбачен кримнально-процесуальним законодавством у процес дзнання та на попередньому слдств. Разом з тим, Закон нада адвокату можливсть здйснювати згдно з Законом й нш види юридично допомоги, що забезпеченням встановленого ст. 59 Конституц Украни права на правову допомогу.
Згдно до ст. 2 КПК Украни одним з завдань кримнального судочинства охорона прав та законних нтересв фзичних осб, як беруть участь у ньому.
Виконання цих завдань так чи накше стосуться рзних субктв кримнально-процесуально дяльност, як мають особистий нтерес у справ: пдозрюваного, обвинуваченого, пдсудного, потерплого, цивльного позивача цивльного вдповдача. Ус ц учасники процесу мають право на захист свох законних нтересв.
Стаття 63 Конституц Украни забезпечу кожному пдозрюваному, обвинуваченому, пдсудному право на захист.
На вдмну вд загальногромадянських прав (трудових, житлових та н.) обмеження кримнально-процесуальних прав неприпустимим. В ншому раз д й ршення органв кримнального судочинства неминуче обмежуватимуть право на захист , отже, перешкоджатимуть вйськовому суду всебчно, повно обктивно розглянути справу винести законний обгрунтований вирок. Так порушення кримнально-процесуального закону стотними складають пдстави для скасування вироку. Це, зокрема, розгляду справи у вдсутност захисника, коли за законом його участь обовязковою.
Участь у справ захисника, насамперед адвоката, одню з найважливших гарантй права на захист.
Захисник допускаться до участ у справ з моменту предявлення обвинувачення, а в раз затримання вйськовослужбовця, пдозрюваного у вчиненн злочину, або застосування до нього запобжного заходу у вигляд взяття пд варту до предявлення обвинувачення - з моменту оголошення йому протоколу затримання або постанови про застосування цього запобжного заходу, але не пзнше 24 годин псля затримання. Коли попередн розслдування не проводилося, захисник допускаться до участ у справ псля вддання обвинуваченого до вйськового суду.
Закон передбача вдповдн положення на той випадок, коли пдозрюваний неспроможний оплатити послуги захисника. Орган дзнання, слдчий, вйськовий прокурор, вйськовий суддя або вйськовий суд, у провадженн якого перебува справа, мають право звльнити вйськокслужбовця повнстю або частково вд оплати юридично допомоги. У цьому раз оплата прац захисника здйснються за рахунок коштв держави, як у випадку, коли адвокат брав участь у дзнанн, попередньому слдств та у вйськовому суд за призначенням. Вдшкодування втрат у цьому раз може бути покладене на засудженого.
При здйсненн захисту адвокат ма обирати лише так засоби способи захисту, як допускаються законом. Для виконання обовязкв по захисту законних нтересв обвинуваченого закон надля захисника досить широким колом процесуальних прав. Вже з моменту допуску до участ у справ вн, згдно з ч. 2 ст. 48 КПК, ма право: мати з ним побачення наодинц без обмеження х клькост та тривалост; брати участь у допитах пдозрюваного обвинуваченого, а також в нших слдчих дях, що виконуються з х участю або за клопотанням пдозрюваного, обвинуваченого або самого захисника; ознайомлюватися з усма матералами справи застосовувати необхдн вдомост з них; брати участь у судовому розгляд; подавати докази заявляти клапотання вдводи; подавати скарги на д та ршення дзнавача, слдчого, вйськового прокурора, вйськового судд вйськового суду.
Активнсть, наполегливсть принциповсть повинен виявляти адвокат протягом всього судового розгляду справи, де вн користуться разом з ншими учасниками процесу рвними правами в дослдженн доказв та заявленн клопотань.
Пд час судових дебатв у свой промов захисник пдсумову свою роботу у вйськовому суд. Вн аналзу з позиц захисту збран докази, виклада свою точку зору на доведенсть обвинувачення, мркування щодо вдповдальност пдсудного. Промова ма бути глибокою за змстом, аргументованою
фактами, встановленими судовим слдством, логчною, образною доступною за свою формою.
Адвокат-захисник одним з субктв касацйного оскарження судових ршень - вироку ухвали вйськового суду, вироку постанови вйськового судд, як ще не набрали чиинност. До подання касацйно скарги вн повинен зясувати думку пдзахисного з цього питання. Всупереч бажанню пдзахисного адвокат не може подати скаргу.
Адвокат може бути представником потерплого у кримнальнй справ, але тльки за угодою, тобто на запрошення потерплого.
Участь адвокатв у кримнальних справах на боц учасникв процесу, як здйснюють функц як обвинувачення, так захисту, сприя всебчност, повнот та обктивност дослдження обставин, винесенню законного, обгрунтованого справедливого ршення.
Поняття , принципи , функц та основн напрямки дяльност вйськових судв
В систему судово влади входять також суди, як здйснюють правосуддя в Збройних Силах Украни та нших вйськових формуваннях носять назву вйськових судв. Вони складають окрему ланку судово системи дють на основ тих положень принципв, що й нш судов органи. Особливост органзац дяльност вйськових судв обумовлен вдмнностями структури органзац Збройних Сил Украни та нших вйськових формувань завданнями, що поставлен перед ними. Органзаця укранських Збройних Сил не пов'язана з адмнстративно-територальним подлом тому система вйськових судв вдрзняться вд системи загальних судв. Статтями 124, 125 Конституц Украни, статтею 20 Закону Украни Про судоустрй Украни вйськов суди регонв, Вйськово-Морських Сил гарнзонв разом з ншими судами становлять систему судв загально юрисдикц Украни. Система судв загально юрисдикц в Укран будуться за принципами територальност спецалзац. Найвищим судовим органом в систем судв загально юрисдикц Верховний Суд Украни. Вищими судовими органами спецалзованих судв вдповдн вищ суди. Низовою ланкою вйськов суди гарнзонв, яких в даний момент в Укран 26.Крм того, дють вйськов суди Центрального, Захдного, Пвденного регонв, Вйськово-Морських Сил та вйськова колегя Верховного Суду Украни.
Статтею 385 Закону Украни Про судоустрй передбачен повноваження вйськових судв, як розглядають:
1. Справи про вс злочини, вчинен вйськовослужбовцями Збройних Сил, Нацонально гвард, Прикордонних вйськ, Служби безпеки Украни та нших вйськових формувань, що затверджуються Верховною Радою Украни (п. 22 ст. 85 Конституц Украни), а також вйськовозобов'язаними пд час проходження ними зборв;
2. Вс справи про шпигунство;
3. Справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, що вчинен особами начальницького складу виправно-трудових установ;
4. Справи про злочини, вчинен певними категорями осб, ще визначаються законодавством Украни;
5. Справи про адмнстративн правопорушення вйськовослужбовцв;
6. Справи за скаргами вйськовослужбовцв на неправомрн д вйськових посадових осб органв вйськового управлння;
7. Справи про захист чест гдност, сторонами у яких вйськовослужбовц або вйськов органзац;
8. нш справи, пов'язан з захистом прав свобод вйськовослужбовцв та нших громадян, а також прав законних нтересв вйськових частин, установ, органзацй.
У раз обвинувачення одн особи або групи осб у вчиненн клькох злочинв, якщо справа хоча б про один з злочинв пдсудна вйськовому суду, а про нш - загальному суду, справа про вс злочини розглядаться вйськовим судом. У раз обвинувачення групи осб у вчиненн одного або клькох злочинв, що не вйськовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа пдсудна загальному суду, справа щодо всх обвинувачених розглядаться загальним судом. Справи про злочини, вчинен особами, зазначеними у пунктах 1 З частини першо ц статт в перод проходження ними вйськово служби, розглядаються вйськовими судами в тому раз, коли на момент розгляду справи вони звльнилися з вйськово служби. Справи про злочини, вчинен особами до х призову чи вступу на вйськову службу, розглядаються загальними судами. Вйськов суди разом з кримнальними справами розглядають цивльн позови про вдшкодування шкоди, заподяно внаслдок злочину.
Вйськовий суд гарнзону обираться у склад голови, заступника голови суддв. Повноваження вйськового суду гарнзону регламентован статтею 386 Закону Украни Про судоустрй, який як суд першо нстанц розгляда вс кримнальн справи, за винятком тих, як пдсудн вйськовим судам регонв Вйськово-Морських Сил; справи за скаргами вйськовослужбовцв на неправомрн д вйськових посадових осб та органв вйськового управлння; справи про захист чест гдност, сторонами в яких вйськовослужбовц або вйськов органзац; нш справи, пов'язан з захистом прав свобод вйськовослужбовцв та нших громадян, а також прав законних нтересв вйськових частин, установ, органзацй; справи за скаргами на санкцю прокурора про взяття пд варту, на постанови про закриття кримнально справи чи вдмову в порушенн у справах про злочини, пдсудн вйськовим судам; а також питання, що виникають при виконанн ршень вирокв, постановлених вйськовими судами.
Вйськовий суд регону, Вйськово-Морських Сил обираться у склад голови, заступника (заступникв) голови суддв. Повноваження цього суду передбачен статтею 387 Закону Украни "Про судоустрй: у межах свох повноважень суд розгляда справи як суд першо нстанц, у касацйному порядку, порядку нагляду у зв'язку з нововиявленими обставинами; здйсню нагляд за судовою дяльнстю вйськових судв гарнзонв, вивча узагальню судову практику, аналзу судову статистику; здйсню нш повноваження, надан йому законодавством.
Повноваження вйськово колег Верховного Суду Украни регламентован статтею 49 Закону, згдно з якою судов колег Верховного Суду розглядають у межах свох повноважень справи як суд першо нстанц, у касацйному порядку, порядку нагляду в зв'язку з нововиявленими обставинами. Вйськова колегя вивча узагальню судову практику вйськових судв, аналзу судову статистику здйсню нш повноваження, надан й законодавством.
Пдсуднсть кримнальних справ вйськовим судам спецальною пдсуднстю. сну й персональна пдсуднсть залежно вд посади та звання вйськовослужбовцв. Так, стаття 36 КПК Украни передбача, що вйськовим судам гарнзонв як судам першо нстанц пдсудн справи про злочини осб, що мають звання до пдполковника, каптана 2-го рангу включно, крм справ, пдсудних вйськовим судам вищого рвня. Вйськовим судам регонв, Вйськово-Морських Сил як суду першо нстанц пдсудн:
1) справи про злочини осб, як мають вйськове звання полковника, каптана 1-го рангу вище;
2) справи про злочини осб, як займають посаду вд командира полку, командира корабля 1-го рангу
вище, а також осб, рвних м за вйськовим становищем;
3) справи про вс злочини, за як в умовах мирного часу може бути призначено покарання у вигляд смертно кари.
Вйськовй колег Верховного Суду Украни пдсудн справи винятково важливост, а також справи про злочини вйськовослужбовцв, як мають вйськове звання генерала (адмрала), або займають посаду вд командира зднання вище та м рвних. Вйськовий суд регону, Вйськово-Морських Сил, вйськова колегя Верховного Суду Украни вправ прийняти до свого провадження як суду першо нстанц будь-яку справу, пдсудну вйськовому суду гарнзону.
Президя Верховного Суду Украни (стаття 50 Закону), яка утворються в склад Голови, заступникв Голови членв Верховного Суду, розгляда питання органзац роботи вйськово колег, пода допомогу нижчим судам у правильному застосуванн законодавства, координуючи цю дяльнсть з Мнстерством юстиц Украни.
Органи дзнання в систем органв досудового слдства , що дють у ЗСУ та н. вйськових формуваннях Украни
Вдповдно до ст.101 Кримнально-процесуального кодексу Украни ( 1002-05 ) органами дзнання в Збройних Силах Украни командири вйськових частин, з'днань начальники вйськових установ. Надання командиру вйськово частини прав органу дзнання одним з засобв змцнення вйськово дисциплни, виховання вйськовослужбовцв у дус точного виконання законв, вйськово присяги, вйськових статутв, наказв командирв начальникв.
Дзнанням оперативно-розшуков заходи з метою виявлення ознак злочину осб, що його вчинили, яке проводиться органом дзнання псля порушення кримнально справи з дотриманням чинного кримнально-процесуального законодавства. У необхдних випадках, коли ма мсце проступок (не злочин), командир вйськово частини признача адмнстративне розслдування, яке проводиться усно чи письмово у вльнй форм. Якщо в ход розслдування будуть встановлен ознаки злочину, командир вйськово частини порушу кримнальну справу. Для провадження дзнання наказом командира вйськово частини призначаються дзнавач строком на два роки з числа найбльш пдготовлених для цього офцерв. Один з них, який ма досвд навики у провадженн дзнання, призначаться старшим дзнавачем. Старшим дзнавачам доручаться розслдування найбльш складних злочинв. Копя наказу про призначення дзнавачв направляться вйськовому прокурору.
Дзнавач призначаються з розрахунку: на полк (корабель 1 рангу) - 5-6 дзнавачв; на окремий батальйон (корабель 2 рангу) - 3-4 дзнавач; на окрему роту (корабель 3 рангу, дивзон кораблв 4 рангу) - 1-2 дзнавач; на управлння та штаби (вище полку) установу (вйськово-навчальний заклад) - 2-3 дзнавач.
Командир вйськово частини, як орган дзнання, порушу кримнальну справу про вс злочини, скон пдлеглими йому вйськовослужбовцями, а також вйськовозобов'язаними пд час проходження учбових зборв; про злочини, скон працвниками (невйськовослужбовцями) Збройних Сил Украни у зв'язку з виконанням службових обов'язкв або в розташуванн вйськово частини, установи, вйськово-навчального закладу, пдпримства, органзац та нших (ст.104 Кримнально-процесуального кодексу Украни ( 100205).
Отримавши повдомлення про сконий злочин, командир вйськово частини повинен у той же день порушити кримнальну справу, про що виноситься постанова. У постанов мають бути вказан час, мсце, ким вона складена, привд пдстави порушення справи, стаття кримнального кодексу, за ознаками яко вона порушуться кому доручено проведення розслдування в данй кримнальнй справ. Про виявлений злочин початок дзнання командир частини негайно повдомля вйськового прокурора, який здйсню нагляд за додержанням правильним застосуванням законв у цй вйськовй частин (ст.100 КПК Украни ( 1002-05 ) ст.44 Тимчасового статуту внутршньо служби Збройних Сил Украни ( 431/93 ). Дзнавач перед початком розслдування виносить постанову про прийняття справи до свого провадження (додатки NN 2, 12). Коп цих постанов командир вйськово частини не пзнше двадцяти чотирьох годин направля вйськовому прокурору.
Дзнавач не може брати участ у розслдуванн злочину його кандидатура пдляга вдхиленню, якщо вн проходить службу в тому ж пдроздл за свом службовим станом прямим начальником або пдлеглим особи, щодо яко порушено кримнальну справу, а також за наявност нших пдстав, вказаних у ст.60 КПК Украни ( 1001-05 ), а саме:
- коли вн потерплим, свдком, цивльним позивачем, цивльним вдповдачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем обвинуваченого;
- коли вн брав участь у справ як експерт, спецалст, перекладач, захисник або представник нтересв потерплого, цивльного позивача або цивльного вдповдача;
- коли вони або х родич зантересован в результатах справи;
- при наявност нших обставин, як викликають сумнв у х об'ктивност.
За наявност вищезгаданих пдстав для вдхилення, дзнавач повинен усунутися вд участ у розслдуванн, доповсти про це рапортом командиру вйськово частини повдомити вйськового прокурора. Участь дзнавача в дзнанн, яке проводилось ранше в цй справ, не може бути пдставою для його вдхилення. Питання про вдхилення дзнавача виршуться вйськовим прокурором (ст.60 КПК Украни).
На командира вйськово частини покладаться обов'язок вжити необхдних оперативно-розшукових та нших, передбачених чинним кримнально-процесуальним законодавством, заходв з метою розкриття злочинв встановлення осб, що х сколи. Дзнання ма бути проведено повно об'ктивно. Пдлягають дослдженню обставини, як так, що обвинувачують, так так, що виправдовують обвинуваченого, а також вс обставини як обтяжуюч, так пом'якшуюч його вдповдальнсть. У процес розслдування злочину командир вйськово частини зобов'язаний виявляти причини та умови, як сприяли сконню злочину, свочасно вжити заходв до усунення та попередження злочинв (ст.23 КПК Украни ( 1001-05 ).
При провадженн дзнання в кримнальнй справ ма бути встановлено: подя злочину (час, мсце, спосб та нш обставини вчинення злочину); виннсть обвинуваченого у вчиненн злочину, мотиви злочину; обставини, що впливають на ступнь характер вдповдальност обвинуваченого, а також нш обставини, що характеризують особу обвинуваченого; характер розмр шкоди, завдано злочином, а також розмр витрат закладу охорони здоров'я на стацонарне лкування потерплого вд злочинного дяння (ст.64 КПК Украни ( 1001-05 ).
Вдповдно до ст.66 КПК Украни ( 1001-05 ) особа, яка проводить дзнання, ма право викликати в порядку, встановленому КПК Украни, будь-яких осб як свдкв як потерплих для допиту або як експертв для подання висновкв, вимагати вд пдпримств, установ органзацй, службових осб громадян, пред'явлення предметв документв, як можуть встановити у справ фактичн дан, вимагати проведення ревзй.
Виконання цих вимог обов'язковим для всх громадян, пдпримств, установ, органзацй.
Повноваження президента Украни у сфер вйськового управлння
Висвитлюючи це питання необхдно керуватись Конституцю Украни та Законом Про Оборону Украни .
Президент Украни надлений слдуючими повноваженнями згдно Конституц :
1) Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Украни; признача на посади та звльня з посад вище командування Збройних Сил Украни, нших вйськових формувань; здйсню кервництво у сферах нацонально безпеки та оборони держави;
2) очолю Раду нацонально безпеки оборони Украни;
3) вносить до Верховно Ради Украни подання про оголошення стану вйни та прийма ршення про використання Збройних Сил Украни у раз збройно агрес проти Украни;
4) прийма вдповдно до закону ршення про загальну або часткову моблзацю та введення вонного стану в Укран або в окремих мсцевостях у раз загрози нападу, небезпеки державнй незалежност Украни;
Закон Про Оборону Украни:
Президент Украни як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами Украни Голова Ради оборони Украни вжива необхдних заходв щодо забезпечення обороноздатност Украни та постйно бойово готовност Збройних Сил Украни.Президент Украни як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами Украни: пода на затвердження Верховно Ради Украни проекти вонно доктрини, концепц вйськового будвництва, державно програми розвитку озброння та вйськово технки, а також пропозиц щодо загально структури та чисельного складу Збройних Сил Украни, обсягу бюджетних асигнувань на оборону, фнансування вказано програми; пропону на затвердження Верховно Ради Украни кандидатури для призначення ним на посади Мнстра оборони Украни начальника Генерального штабу Збройних Сил Украни; координу дяльнсть державних органв у галуз оборони; веде переговори пдпису мжнародн та мждержавн договори з вйськових питань; затверджу план розвитку та стратегчн плани використання Збройних Сил Украни, плани х дислокац та розташування, моблзацйний план Украни на особливий перод, Положення про моблзацйну пдготовку Збройних Сил Украни, нших вйськових формувань, створених вдповдно до законодавства Украни, та про порядок проведення моблзац, а також положення про Генеральний штаб Збройних Сил Украни; у раз вонного нападу або загрози военного нападу на Украну прийма ршення про оголошення стану вйни, введення вонного стану на всй територ Украни чи в окремих мсцевостях, ршення про х припинення або вдмну, укладення миру невдкладно вносить ц питання на розгляд Верховно Ради Украни, а також оголошу загальну або часткову моблзацю на територ Украни у раз оголошеня стану вйни, прийма ршення про демоблзацю; прийма ршення та вида наказ Збройним Силам Украни про ведення бойових дй; признача та звльня вище командування Збройних Сил Украни, присвою вищ вйськов звання; прийма ршення про призов громадян Украни на строкову вйськову службу та звльнення в запас вйськовослужбовцв строково служби; встановлю повноваження, органзацю порядок дяльност органв вйськового управлння; встановлю вйськов свята.
Повноваження ВРУ у сфер вйськового управлння
Висвитлюючи це питання необхдно керуватись Конституцю Украни та Законом Про Оборону Украни .
До повноважень Верховно Ради Украни належить:
1) оголошення за поданням Президента Украни стану вйни укладення миру, схвалення ршення Президента Украни про використання Збройних Сил Украни та нших вйськових формувань у раз збройно агрес проти Украни;
2) затвердження загально структури, чисельност, визначення функцй Збройних Сил Украни, Служби безпеки Украни, нших утворених вдповдно до законв Украни вйськових формувань, а також Мнстерства внутршнх справ Украни;
3) схвалення ршення про надання вйськово допомоги ншим державам, про направлення пдроздлв Збройних Сил Украни до ншо держави чи про допуск пдроздлв збройних сил нших держав на територю Украни;
4) затвердження протягом двох днв з моменту звернення Президента Украни указв про введення вонного чи надзвичайного стану в Укран або в окремих мсцевостях, про загальну або часткову моблзацю, про оголошення окремих мсцевостей зонами над звичайно екологчно ситуац;
5) Формування проведення вонно полтики держави, законодавче регулювання питань сфери оборони та вйськового будвництва здйснюються виключно Верховною Радою Украни.
Верховна Рада Украни затверджу:
1)вонну доктрину концепцю вйськового будвництва;
2)обсяг бюджетних асигнувань на оборону, загальну структуру та чисельний склад Збройних Сил Украни;
3)основн напрями спвробтництва Украни з ншими державами у воннй сфер;
4)кандидатури на посади Мнстра оборони Украни начальника Генерального штабу Збройних Сил Украни;
5)вйськову присягу вйськов статути, символку Збройних Сил Украни;
6)державну програму розвитку озброння та вйськово технки, фнансування.
7) заслухову Президента Украни про стан оборони Украни, звти Прем'р-мнстра Украни, Мнстра оборони Украни та нших посадових осб з питань оборони;
8)визнача вйськов звання, свято - День Збройних Сил Украни, присвою найменування кораблям першого другого рангу.
Повноваження КМУ у сфер вйськового будвництва
Висвитлюючи це питання необхдно керуватись Конституцю Украни та Законом Про Оборону Украни .
Кабнет Мнстрв Украни вищим органом у систем органв виконавчо влади. Кабнет Мнстрв Украни вдповдальний перед Президентом Украни та пдконтрольний пдзвтний Верховнй Рад Украни у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституц Украни.
Кабнет Мнстрв Украни: здйсню заходи щодо забезпечення обороноздатност нацонально безпеки Украни, громадського порядку, боротьби з злочиннстю; керу дяльнстю усх пдпорядкованих йому органв та органзацй щодо забезпечення оборони, оснащення Збройних Сил озбронням, вйськовою технкою, ншими матеральними засобами; визнача обсяги матерально-технчних ресурсв, продовольства, речового та ншого майна для потреб оборони Збройних Сил, чисельнсть громадян Украни, як пдлягають призову на строкову вйськову службу, порядок проходження ними вйськово служби ведення облку вйськовозобов'язаних призовникв та порядок проходження альтернативно служби; визнача джерела порядок фнансування заходв щодо моблзацйно пдготовки та моблзац, а також створення збереження моблзацйного резерву матеральних ресурсв; керу моблзацйною пдготовкою моблзацйним розгортанням народного господарства та переведенням його на режим роботи в умовах особливого пероду, вида вдповдн нормативн акти з цих питань; створю та лквду вйськов навчальн заклади, науково-дослдн органзац Збройних Сил Украни, вйськов кафедри вищих навчальних
закладв, визнача порядок створення та дяльност вйськових представництв на промислових та нших пдпримствах в органзацях; прийма ршення з питань соцальних правових гарантй вйськовослужбовцв, осб, звльнених у запас або у вдставку, х смей, а також смей вйськовослужбовцв, як загинули (померли), пропали безвсти або потрапили у полон пд час
Рада Нацонально Безпеки оборони
Тимчасове положення про Раду нацонально безпеки оборони Украни затверджено Указом Президента Украни вд 30 серпня 1996 року N 772/96. Рада нацонально безпеки оборони Украни , вдповдно до статт 107 Конституц Украни ( 254к/96-ВР ), координацйним органом з питань нацонально безпеки оборони при Президентов Украни.
Головними завданнями Ради : забезпечення реалзац дино державно полтики у сфер нацонально безпеки оборони Украни; аналз стану тенденцй розвитку зовншньо- та внутршньополтично ситуац, визначення на цй основ стратег та проритетних напрямв забезпечення нацонально безпеки оборони; комплексна оцнка та прогноз потенцйних реальних загроз державному, економчному, суспльному, оборонному, нформацйному, ядерному, екологчному та ншим видам об'ктам безпеки Украни; планування, органзаця та контроль за здйсненням заходв полтичного, економчного, вонного, соцального, науково-технчного та ншого характеру, адекватних цим загрозам; розгляд питань фнансування витрат на нацональну безпеку оборону, а також контроль за витрачанням вдповдних коштв; розгляд проектв законв Украни та указв Президента Украни, нших нормативних актв, наказв директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил Украни, концепцй, доктрин, державних програм у сфер нацонально безпеки оборони Украни тощо; пдготовка пропозицй щодо вдосконалення системи забезпечення нацонально безпеки та органзац оборони Украни, у тому числ щодо утворення, реорганзац та лквдац органв виконавчо влади у данй сфер; пдготовка пропозицй щодо оголошення стану вйни, загально або частково моблзац, введення вонного чи надзвичайного стану в Укран або в окремих мсцевостях, а також щодо оголошення в раз потреби окремих мсцевостей Украни зонами надзвичайно екологчно ситуац; координац наукових дослджень у галуз нацонально безпеки оборони; розгляд виршення нших актуальних проблем нацонально безпеки оборони Украни