Змст
ВСТУП 3
Роздл 1. ОСОБЛИВОСТ ТА ХАРАКТЕРН РИСИ ПРОЦЕСВ ГЛОБАЛЗАЦ НА ПОРОЗ 21 СТОЛТТЯ 8
1.1. Що означа глобалзаця8
1.2. Глобальн проблеми сучасност. 15
1.3. Причини та рушйн сили глобалзац. 17
Роздл 2. ГЛОБАЛЗАЦЯ СВТОВО ЕКОНОМКИ 36
2.1. Транснацональн корпорац та прям ноземн нвестиц як основа глобалзац. 36
2.2. Основн напрями глобалзац та показники. 56
2.3. Глобальна економчна система. 70
2.4. Негативн наслдки глобалзац. 96
Роздл 3. ГЛОБАЛЗАЦЯ СВТОВО ЕКОНОМКИ ТА ПРОБЛЕМИ УКРАНИ 103
ВИСНОВКИ 111
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 116
ДОДАТКИ 121
ВСТУП
Актуальнсть теми. Кнець 20 столття залишиться в памят людства епохою великих сподвань, як частково збулися, а частково не реалзувалися. Протягом найближчих рокв доведеться побачити в якй мр ц сподвання були обрунтован. Особливо уваги заслугову питання про те, чи судилося збутися мр про глобалзацю сучасного свту, про вльний господарський обмн мж регонами, диний нформацйний простр домнування в свтовому масштаб принципв гуманстичного соцального устрою.
На меж двох тисячолть в житт практично всх держав свту центральне мсце займають глобальн економчн, фнансов та валютн проблеми. Вони значною мрою впливали на розвиток всх кран планети в перод Першо та Друго свтових вйн, у роки Велико Депрес, мжнародних валютних криз.
все ж до кнця 20 столття всляк економчн та екологчн глобальн катаклзми, що призводили до серйозних порушень економчного зростання рвноваги в свтовому масштаб, значно посилили мжнародний вплив на кожну державу щодо формування власно економчно полтики. Протягом друго половини 20 столття вдбувалося постйне пдвищення рвня взамозалежност та нтеграц кран, х регоналзац для виршення спльних завдань. Головне на сьогодн для свтового спвтовариства збереження миру, соцально-економчного добробуту, забезпечення мжнародного економчного порядку, який базуться на лбералзац, вдкритост економки, вльнй торгвл та спвпрац мж державами. Тому дуже важливим на сьогодн визначення того, яким же чином вплива глобалзаця на свтов економчн процеси та на процеси, що вдбуваються всередин кожно крани. дос не зрозумло, що ж що ж у кнцевому рахунку глобалзаця несе кранам загрозу чи нов можливостОчевидно, те й нше.
Можна сказати, що тенденця ця загалом не нова, процес, який ми називамо нтернацоналзаця господарського життя, йде вже не один десяток рокв. Все так. Але саме в останн роки кльксн змни, що накопичувалися протягом досить довгого пероду часу призвели до яксного стрибка, до нового статусу економчного життя загалом, до нового змсту навть такого, здавалося б, самоочевидного, поняття, як нацональна економка. Для прикладу можна послатися на статтю в Уолл Стрт Джорнел пд заголовком: Мф, який називаться Зроблено в США[13], яка була надрукована ще в 1991р. Автор наводить дан, що вдносяться до галуз промисловост, серцевини американсько нацонально економки - автомоблебудуванню. Виявляться, що з 10 250 долл., як автомобльна компаня Дженерал Моторс отриму за продаж в США автомоблю марки Понтак, всього 4000 долл. потрапля в власне розпорядження. нше йде за кордон у вигляд оплати за поставлен частини або виконан послуги: 3000 долл. - в Пвденну Корею, 1850 долл. - в Японю, 700 долл. - в Нмеччину, 400 долл. - в Сингапур Тайвань, 250 долл. - в Англю, 50 долл. - в рландю. Так де ж дйсно зроблена ця автомашина, чи лише в США або фактично у всх перерахованих кранахНапевно, точнше було б вказати не тльки США, а й нш крани, як брали участь в створенн. Згодом, можливо, так буде, як це вдбуваться зараз, коли японська марка Сон позначаться на предметах, що були збран або зроблених в кранах Пвденно-Схдно Аз або Захдно вропи. Вже зявилися пропозиц вдмовитися вд звичних слв Зроблено в такй-то кран перейти до формули Зроблено в такй-то компан.
Дйсно, глобалзаця економчно дяльност одню з головних тенденцй в розвитку сучасного свту, що величезний чином вплива не лише на економчне життя, але й тягне за собою полтичн (внутршн мжнародн), соцальн навть культурно-цивилзацйн наслдки. Ц наслдки все бльше вдчувають на соб практично вс крани серед них, звичайно, Украна, яка цлком усвдомлено, активно цлеспрямовано рухаться в напрямку нтеграц в свтову економку. Тому аналз цього всесвтнього процесу ма не лише теоретичне, але суто практичне, причому надзвичайне важливе, значення для Украни, для зовншньоекономчно, а в бльш широкому значенн - вс економчно полтики.
Розробленсть. Тим часом процес глобалзац, що розгортаться в його сучасних формах переважно в останн пвтори два десятирччя з особливою силою тать в соб досить велику кльксть непорозумнь протирч, ста предметом гострих дискусй в академчних длових колах, на мжнародних форумах, де нердко стикаються сам рзн, часом прямо протилежн думки, оцнки, прогнози. Сьогодн досить важко знайти бльш модну та дискусйну тему, нж глобалзаця. Про не говорять та сперечаються вчен, полтики, бзнесмени, релгйн дяч, журналсти. Предметом жвавих дискусй майже все що таке глобалзаця, коли вона розпочалась, як вона спввдноситься з ншими процесами суспльного життя, як будуть наслдки. Проблеми перспективи сучасно людсько цивлзац, що нтенсивно обговорюються на меж 21 ст. третього тисячолття, на одному рвн з питаннями науки, технки, культури, стилю життя, в чималй мр обертаються навколо проблем економчно глобалзац.
Як вдносно нших термнв, що широко застосовуються, начебто загальновизнаних цлком зрозумлих, тут накопичилось чимало далеко не безперечних думок, що вимагають критичного аналзу.
Термн глобалзаця, який епзодично використовувався з кнця 60-х рр., вперше став центром концептуальних побудов в 1981 роц американським соцологом Дж. Маклном, який закликав зрозумти сторичний процес посилення глобалзац соцальних вдносин дати йому пояснення [6]. До середини 80-х рр. концепця глобалзац була вже настльки поширена, що М.Уотерс писав :Подбно до того, як основним поняттям 80-х був постмодернзм, ключовою дею 90-х може стати глобалзаця, пд якою ми розуммо перехд людства у трет тисячолття. В цей же перод основн термнологчн аспекти були розроблен Р.Робертсоном, який у 1983 роц винс поняття glabality в назв одн з свох статей, в 1985 дав детальне тлумачення термну globalization, а в 1992 р. виклав основи сво концепц в спецальному дослдженн. З початку 90-х рр. кльксть книг статей на цю тему почала збльшуватися в геометричнй прогрес, на сьогодн переважна бльшсть економств вважають, що господарська глобалзаця найважлившим соцальним процесом кнця 20 столття,
хоча визнають, що перехдний перод буде надзвичайно важким [5].
Безперечно втчизняних та росйських авторв також не обходить проблема глобалзац. Серед росйських науковцв можна назвати таких як доктор економчних наук, директор Центру дослджень постндустрального суспльства, заступник головного редактора журналу Свободная мысль (Рося) Владислав ноземцев; доктор сторичних наук, професор Вктор Кувалдн; доктор економчних наук, директор Всеросйського науково-дослдницького нституту зовншньоекономчних звязкв гор Фамнський та багато нших. Серед укранських авторв особливо примно вдмтити викладачв нашого нституту доктора економчних наук, професора Антона Флпенка; доктора економчних наук Олександра Рогача; а також секретаря Ради з питань спецальних економчних зон Вктора Письмака, як дослджують питання, чому процес глобалзац так активно набира обертв останнми роками як негативн наслдки вони будуть мати для Украни та свту в цлому. Варто вдзначити фахвцв з нституту свтово економки та мжнародних вдносин докторв економчних наук О. Блоруса, Д. Лукяненка, Д. Гончаренка, Ю. Мацейко, О. Скаленко, як займаються фундаментальними дослдженнями глобальних трансформацйних процесв.
Обкт та сфера. Обктом дослдження в мой робот стали сучасн свтогосподарськ звязки та процеси, як сьогодн вдбуваються в свтовй економц у звязку з активзацю процесв глобалзац. Щодо предмету,то ним можна вважати нацональн економки кран свту та зясування того, яким саме чином глобалзаця вплива на них. В свой робот я розглянула характерн риси та особливост розвитку процесв глобалзац та регоналзац на пороз 21 столття, яким чином ц процеси впливають на свтову економку на економчн процеси, що вдбуваються в Укран.
Основною метою роботи було намагання розкрити складн та суперечлив процеси, тенденц та наслдки свтових економчних трансформацй; яким чином глобальн процеси в свтовй економц впливають на економки розвинутих кран та кран, що розвивають хто в кнцевому пдсумку залишиться у виграш. Значне мсце в робот займа аналз причин та рушйних сил глобалзац, а також основи - дяльност транснацональних корпорацй. Крм того, на мою думку, аналз процесв глобалзац був би неповним, якби в робот не було придлено певно уваги проблемам неподльност розвитку глобально економки та екологчним проблемам. Також, частково я торкнулась негативних наслдкв глобалзац, оскльки ми не мамо права нехтувати ними, як характерними не лише для глобалзац, а для будь-якого процесу, що вдбуваться в свт. Входження кожно крани в умовах глобалзац у наступне тисячолття вимагатиме вд не проведення серйозних полтичних, економчних та культурних реформ. Ключовим фактором успшно реалзац запланованих програм буде формування людини, здатно до ефективно роботи в межах нформацйного суспльства. Украну чекають нелегк, але цкав роки трансформац та адаптац, в результат достойне входження крани свтове спвтовариство 21 столття.
Роздл 1. ОСОБЛИВОСТ ТА ХАРАКТЕРН РИСИ ПРОЦЕСВ ГЛОБАЛЗАЦ НА ПОРОЗ 21 СТОЛТТЯ
1.1. Що означа глобалзацяГлобалзаця свтово економки складна, багатоаспектна проблема, що постйно породжу численн науков дискус тому на сьогодн вона не ма простого однозначного тлумачення. За цим поняттям переховуться велика кльксть явищ одночасно проткаючих процесв, а також проблем, як торкаються всього людства як прийнято називати глобальними проблемами сучасност. Семантично це поняття повязане з англйським словом Globe (земна куля), яке не залиша шансв на снування ншим термнам ншого семантичного корння типу мировизация (рос.) або мондиалзаця (фр.). З множини вимрювань поняття глобалзац можна видлити два найбльш очевидних [ 13 ].
1. Загальнопланетарний масштаб нтернацоналзац свтово економки як логчний результат взамод нацональних економк, як постйно розширювались, коли ця взамодя набула вигляду транснационалзац, тобто х взамного проникнення переплетння.
2. Унверсалзаця або гомогензаця економчного життя, яка пд впливом обмну знаннями, людьми, товарами, культурними цнностями т.п. все бльш тяж до диних стандартв, принципв цнностей.
Сьогодн термн глобалзаця отримав виражене емоцйне забарвлення. Одн вважають, що це корисний процес, що ма ключове значення для розвитку свтово економки в майбутньому, що вн неминучий необоротний. нш ж вдносяться до нього вороже, навть з страхом, вважаючи, що глобалзаця веде до збльшення нервност мж кранами й у хнх межах, породжу загрозу зростання безробття зниження рвня життя та служити гальмом на шляху соцального прогресу. Дуже важливо визначити шляхи, що вдкривають усм кранам можливсть користуватися плодами процесу глоблзац, збергаючи при цьому тверезсть в оцнц його потенцалу ризикв.
Глобалзаця справд вдкрива найширш можливост для всесвтнього розвитку, однак темпи поширення нервномрн [56,65]. Процес нтеграц у свтову економку вдбуваться в деяких кранах швидше, нж в нших. У кранах, що зумли досягти нтеграц, спостергаються бльш висок темпи зростання скорочення бдност. Полтика зовншньо орнтац принесла динамзм процвтання значно частини Схдно Аз, цлком перетворивши цей регон, який 40 рокв тому знаходився в числ найбднших у свт. У свою чергу, пдвищення рвня життя створило можливост для розвитку демократ просування вперед у ршенн таких економчних питань, як захист навколишнього середовища полпшення умов прац.
На вдмну вд цього, для багатьох кранах Латинсько Америки й Африки, що проводили в 70- 80- роки ХХ столття полтику внутршньо орнтац, були характерн застй чи спад економки, зростання бдност висок темпи нфляц, що стали нормою. У багатьох випадках, особливо в Африц, проблеми збльшувалися через несприятливий розвиток зовншнх умов. Псля того як ц крани змнили свою полтику, рвень хнх доходв почав зростати. В даний час вдбуваться процес хньо трансформац. Необхдно сприяти збереженню ц тенденц, а не спробам переломити , це стане найкращим способом сприяння економчному зростанню, розвитку скороченню бдност [59, c. 1-2].
Кризи, що вибухнули в кранах з перехдною економкою, у 90- роки ХХ столття, з всю очевиднстю продемонстрували, що можливост, як вдкриваються глобалзацю не застрахован вд небезпек, як повязан з нестйким рухом капталу, а також з загрозою соцально, економчно й екологчно деградац, яка породжуться бднстю. Це, однак, не пдставою для вдмовлення вд намченого курсу. Навпаки, ус зацкавлен сторони, як у кранах, що розвиваються, так в кранах з розвинутою економкою, , зрозумло, нвестори, повинн вдгукнутися на це готовнстю до перегляду полтики з метою
побудови мцно економки надйно свтово фнансово системи, здатних забезпечити бльш швидке зростання скорочення бдност.
Як допомогти кранам, що розвиваються, особливо найбдншим, у подоланн вдставанняЧи веде глобалзаця до посилення нервност, чи вона може допомогти у викорнюванн бдност чи правда, що, нтегруючись у свтову економку, крани неминуче пддаються нестабльностЦ та нш питання висвтлюються в наступних роздлах.
Економчна глобалзаця явля собою сторичний процес, що результатом новаторства людей технчного прогресу. Цим термном називають усе зростаючу ступнь нтеграц кран в усьому свт, обумовлену насамперед торговими фнансовими потоками. нод пд ним маться на уваз також рух людей (прац) знань (технологй) через мжнародн кордони. Глобалзац властив також бльш широк культурн, полтичн й екологчн параметри.
У свой основ глобалзаця не тать нчого загадкового. Цей термн став широко використовуватися починаючи з 80-х рокв ХХ столття у вдповдь на прогрес у технологчнй област, що дозволив спростити прискорити проведення мжнародних операцй, повязаних як з торговими, так з фнансовими потоками. Вн означа поширення за меж нацональних кордонв тих же ринкових сил, що вже протягом багатьох сторч пронизували вс рвн господарсько дяльност людей, будь то сльськ ринки, промислов пдпримства в мстах чи фнансов центри [65, c. 2-3].
Ринки сприяють зростанню ефективност завдяки конкуренц подлу прац - спецалзац, в результат яко люди крани можуть зосереджувати сво зусилля над тим, що м вдаться найкраще. Глобалзаця ринкв вдкрива додатков можливост для виходу кран на нов бльш широк ринки в усьому свт, а це означа розширення хнього доступу до потокв капталу, технологям, бльш дешевому мпорту бльш широким експортним ринкам. Однак ринки не обовязково гарантю того, що блага, принесен пдвищенням ефективност, дстануться усм без винятку. Крани повинн виявити готовнсть до проведення необхдно полтики, а у випадку найбднших кран може знадобитися пдтримка з боку мжнародного спвтовариства.
На думку ряду аналтикв, 100 рокв тому глобалзаця свтово економки була нтрохи не меншо, нж зараз. Однак на вдмну вд того часу сьогодн значно зрс ступнь розвитку глибина интегрованост комерцйних фнансових послуг. Найбльш разючим прикладом цього нтеграця фнансових ринкв, досягнута завдяки сучасним засобам електронного звязку [17, c. 37-39].
У ХХ сторчч спостергався безпрецедентне зростання економки, яке знайшло сво вираження в майже пятикратному збльшенн свтового ВВП на душу населення. Однак темпи цього росту не були постйними: найбльший рст вдбувся в другй половин сторччя, у перод стрмкого розвитку торгвл, що супроводжувались торговою, а також (як правило, трохи бльш пзньою) фнансовою лбералзацю. На рис. 1.1. 20 сторччя розбите на чотири пероди.
У перод мж двома свтовими вйнами свт повернувся спиною до нтернацоналзму - чи глобалзац, як ми тепер його називамо, - крани замкнулися в межах свох економк, вдкотившись до протекцонзму всеосяжного контролю за рухом капталу. Це стало одним з найважливших факторв руйнвних наслдкв пероду 19131950 рокв, протягом якого темпи росту доходу на душу населення зменшились нижче 1%. Протягом друго частини сторччя зростання доходу на душу населення перевищувало 2%, незважаючи на безпрецедентн темпи росту населення, причому найшвидших темпв вн досяг у перод пслявонного економчного бума в промислово-розвинутих кранах [59,65].
Рис. 1.1. Зростання доходу ( середньорчна % змна ВВП на душу населення).
Джерело: International Monetary Fund, 2000
сторя ХХ столття характеризуться вражаючим ростом середнього доходу, однак очевидно також, що цей прогрес був нервномрним. Збльшився розрив мж багатими бдними кранами, так само як мж мущими незаможними верствами населення в межах кран. Для найбагатшо чверт свтового населення ВВП на душу населення зрс протягом сторччя приблизно в шсть разв, а у випадку найбдншо чверт цей рст склав менш трьох разв (рис.1.2.).
Нервнсть рвнв доходв, безумовно, збльшилась. Однак ВВП в обрахунку на душу населення не да повного уявлення про процеси, що вдбуваються.
Рис. 1.2. Рвн доходв (ВВП на душу населення, дол.США).
Примтки:
Низький дохд; Дохд нижче середнього; Дохд вище середнього; Високий дохд.
Джерело: IMF, World Economical Outlook, May 2000.
Глобалзаця, як основа нтернацоналзаця, вдбуваться на двох рвнях. Перший рвень - це рвень стихйно-ринкового проткання глобальних процесв, в основ яких лежать постйн знайом нам з курсу загально теор пошуки виробниками способв мнмзац витрат через використання механзму порвняльних витрат побудова нових комбнацй спецалзац, з уточненням, що виробниками тут стали ТНК. ншими словами, це рвень ринкових механзмв, що стали глобальними. Другий рвень - це рвень мждержавних форм, що компенсують втрату або обмеженсть можливостей з боку держави регулювати стихйно-ринков прояви глобалзац. Обидва рвн були причиною появи цло гами нституцональних утворень, серед яких лдерство, безумовно, належить ТНК.
Одна з новтнх тенденцй останнього часу в област глобалзац - це фнансова глобалзаця, свого роду фнансизаця свтово економки [4, c.74-76]. У чому тут справаНа етап транснацоналзац нтернацоналзованих процесв виникають виробнич комплекси, нацональна приналежнсть яких почина долати державн кордони. Ц комплекси нтегруються в могутню торгово-ндустральну транснацональну систему, в якй лдируюча роль переходить вд торгового промислового капталу до фнансового капталу. Отримуючи прибуток з всх кран свту, ТНК досить швидко нагромадили резерви валют, як сьогодн в деклька разв перевищують резерви всх центральних банкв свту разом узятих. Зрозумло, що багато як ТНК не вдмовляються отримати прибуток на обмнних валютних операцях, на операцях з корпоративними цнними паперами або на ринках державних позик. Це породжу загрозу глобально фнансово нестабльност, жертвами яко стали, наприклад, в 1998 р. багато як азатськ крани. Про небезпеку глобально фнансово нестйкост свдчить наступне авторитетне висловлювання: Глобалзаця стала одню з самих драматичних подй останнх рокв. Бльше за трильйон доларв бродить по свту щодня в постйних пошуках максимального прибутку. Цей потк капталу не тльки вдкрива безпрецедентн можливост отримання прибутку (або понесення збиткв). Вн вдкрив свт для операцй на глобальному фнансовому ринку, який залиша тльки обмежену автономю навть самим могутнм кранам вдносно процентних ставок, обмнних валютних курсв або ншо фнансово полтики[15].
Таким чином, розвиток свтово економки, починаючи з останньо
чверт XX ст., складаться пд зростаючим впливом глобальних або загальносвтових проблем. Виникнення цих проблем очевидний вияв глобалзац всесвтнього господарства, що протка в конфлктнй, проблемнй, суперечливй форм.
1.2. Глобальн проблеми сучасност.
Хоча перед людством стоть безлч завдань рзного масштабу характеру, з них можна видлити групу глобальних проблем, на що ще в 60- роки XX ст. звернули увагу так визначн економсти, як О. Тоффлер, Д. Медоуз, П. Кеннед та н.: обмеженсть ресурсв, перенаселення планети, порушення екологчно рвноваги, нтернацоналзаця господарського життя, полтики, науки, культури, розвиток науково-технчного прогресу, глобальна компютеризаця тощо [34, c.40-42].
Галузь економчно науки, яка займаться ключовими планетарними проблемами сучасност майбутнього людсько цивлзац, одержала назву глобалстика. У сферу нтересв ц галуз науки входять проблеми свтового характеру, як або зачпають нтереси широкого кола держав чи навть усього свтового спвтовариства, або ж т, що вимагають ршучих дй на основ колективних зусиль з метою усунення загально загрози або запобгання регресу в умовах життя людей.
Глобальн проблеми торкаються всього людства, торкаючись нтересв дол всх кран, народв соцальних прошаркв, вони призводять до значних економчних соцальних втрат, а у випадку загостреня можуть загрожувати самому снуванню людсько цивлзац, вони вимагають для свого ршення спвпрац в загальнопланетарному масштаб, спльних дй всх кран народв. Серед глобальних проблем частше за все фгурують проблеми свту роззброння, екологчна, демографчна, енергетична, сировинна, продовольча, використання ресурсв Свтового океану, освоння космчного простору деяк нш. Уважний погляд на них дозволя помтити, що глобальн проблеми тсно взамоповязан, зокрема, енергетична сировинна проблеми спввдносяться з екологчною, екологчна з демографчною, демографчна з продовольчою т.д. Тому аналз цих проблем, не кажучи вже про пошуки шляхв х виршення, явля собою складну наукову задачу. Пдходи до аналзу причин виникнення самого кола цих проблем, наслдкв шляхв х дозволу постйно видозмнюються.
У 90- рр. склалася приблизно наступна класифкаця глобальних проблем.
1. Полтичн соцально-економчн проблеми (збереження свту запобгання ядернй вйн, обмеження гонки озбронь роззброння, стйксть розвитку свтово спльноти).
2. Проблеми, повязан з природньо-економчним розвитком (екологчна, енергетична, сировинна, продовольча,проблема збереження клмату, проблеми Свтового океану, т.д.).
3. Соцальн проблеми (мжнацональн конфлкти, проблеми демограф, питання культури, освти охорон здоровя).
4. Змшан проблеми, виникнення невиршеннсть яких тать загрозу масово загибел людей (вйськов регональн конфлкти, злочиннсть, техногенн катастрофи, стихйне лихо).
5. Науков проблеми (освоння космчного простору, довгострокове прогнозування в рзних областях нш.).
Варто ще раз зазначити, що в розумнн, класифкац рарх проритетних глобальних проблем вдбуваються стотн змни. Деяк автори вважають, що на першому мсц серед глобальних проблем як ранше залишаться питання запобгання ядернй вйн, нш на перше мсце ставлять екологчну проблему, трет - демографчну, продовольчу або проблему подолання вдсталост розвитку ряду кран свту [13, c. 10-15].
Очевидно, що вс ц проблеми можна назвати проритетними, оскльки вс глобальн проблеми стосуються виживання людства. Вони породжен рзними чинниками, поява яких повязана передусм з нтернацоналзацю господарського життя. Тому глобальн проблеми обктом дослджень в област свтово економки, соцолог, права, болог, географ, еколог, океанолог нш. Сьогодн почала розвиватися геоглобалстика, яка пропону вивчення проблем на трьох послдовних рвнях - глобальному, регональному, на рвн крани.
Загострення загальних для всього людства глобальних проблем посилю необхднсть узгоджених дй для х виршення, необхднсть спльного вироблення оптимальних варантв розвитку. Свтова спльнота може протистояти цьому виклику лише обднавши зусилля ресурси, бо розвязання глобальних проблем вимага величезних витрат. За деякими оцнками щорчн витрати на розвязання глобальних проблем повинн складати приблизно один трлн. долл. Знайти так значн кошти досить складно, зараз людство не ма в свому розпорядженн таких коштв, оскльки на кнець 90-х рр. рчний свтовий валовий продукт склав близько 30 трлн долл. Тому можливост розвязання глобальних проблем залежать вд визначення х проритетност при розподл фнансових коштв.
Таким чином, саме ц питання вимагають особливо пильно уваги. Глобальн проблеми не можна виршити швидко на рвн окремих кран. Необхдний диний мжнародний механзм х виршення регулювання, визначення мжнародних правових економчних норм. Велик над в розвязанн глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, CОТ, регональн галузев органзац, як мають великий досвд координац мжнародних зусиль, використання ресурсв, регулювання мжнародних економчних вдносин.
1.3. Причини та рушйн сили глобалзац.
Що стосуться причин рушйних сил глобалзац свтово економки, то в основ цього явища лежать деклька чинникв, що вдносяться до ведучих сфер сучасного життя [13, 14].
По-перше, це економчний чинник. Величезна концентраця централзаця капталу, зростання великих компанй фнансових груп, як в свой дяльност все бльше виходять за меж нацональних кордонв, освоюючи свтовий економчний простр.
По-друге, полтичний чинник. Державн кордони поступово втрачають сво значення, стають все бльш прозорими, дають все бльше можливостей для свободи пересування.
По-трет, мжнародний чинник. Динамка глобалзац повязуться з датами великих мжнародних подй. Так, називають три так вхи, що стимулювали процеси глобалзац. Це, передусм, конференця вропейських спвтовариств в Люксембурз в 1985 р., яка прийняла вропейський акт (набрав чинност в 1987 р.), що проголосив чотири свободи в мжнародному рус товарв, людей, послуг капталу.
Дал, це конференця ГАТТ в Пунта-дель-Есте в 1986 р., що вдкрила Уругвайський раунд переговорв (про зниження тарифв нших обмежень в торгвл).
нарешт, це воззднання Нмеччини лквдаця СВ Варшавського пакту.
Серед причин, що прискорили процеси глобалзац колишнй (протягом багатьох рокв) мнстр закордонних справ ФРН X. Д. Геншер нада важливе значення закнченню холодно вйни подоланню деологчних розбжностей мж Сходом Заходом, як не лише розколювали Нмеччину вропу, але торкалися так чи накше й нших частин свту.
По-четверте, це технчний чинник. Засоби транспорту звязку створюють дос небачен можливост для швидкого поширення дей, товарв, фнансових ресурсв.
По-пяте, суспльний чинник.
Послаблення рол традицй, соцальних звязкв звичав сприя мобльност людей в географчному, духовному емоцйному значенн.
По-шосте, лбералзаця, дерегулювання ринкв товарв капталу посилили тенденцю до нтернацоналзац економчно дяльност [26, c.69-71] .
Перше питання, яке виника в звязку з цим, звучить так: в якй мр ми дйсно мамо справу з новим явищем, а не просто з новим дзвнким словом, вказуючим, по сут, те ж саме, що вже давно називалося нтернацоналзацю господарського життя використовувалося для характеристики розвитку мжнародних економчних звязкв ще в кнц XIX - початку XX ст.Про це вже йшла мова вище. Але тим часом можна зустрти твердження, що сама по соб глобалзаця аж няк не нове явище. При цьому робляться посилання навть на Древнй Рим, пд егдою якого знаходилася велика частина античного свту, на ганзейське обднання в середн вки комунстичне рух, який кинув лозунг: Пролетар всх кран, днайтеся!. Новим, з ц точки зору, представляються лише ниншн масштаби цього процесу, який вперше прийняв дйсно всесвтнй, глобальний характер.
Останн твердження справедливо, але виршальне значення мають не кльксн, а яксн параметри.
У чому ж перебувають ц яксно нов меж, чим вдрзняються вони вд того, що вдбувалося в цй област 100 рокв томуЦ вдмнност справд вражають.
Варто почати з того, що ранше мжнародн економчн звязки розвивалися переважно в рамках колональних мперй (британсько, французько, нмецько, голландсько, фактично американсько), що сформувалися до того часу лише потм мж самими метрополями.
Сучасн процеси глобалзац розгортаються передусм мж промислово розвиненими кранами лише у другу чергу захоплюють крани, що розвиваються (в минулому в бльшст - колональн володння) [6, c. 41-43].
Головною формою нтернацоналзац господарського життя тривалий час була мжнародна торгвля, а точнше, торгвля мж метрополями колонями у вигляд обмну готових виробв на колональн аграрно-сировинн товари.
А як йде справа зараз основн напрямки товарний склад мжнародно торгвл стотно змнилися: переважаюче мсце зайняв товарооборот мж найрозвинутшими кранами, а його товарне наповнення складають машини, обладнання, науковомк, високотехнологчн предмети нш готов вироби. За свом змстом це переважно не мжгалузева, а внутршньогалузева торгвля, заснована на внутршньогалузевй спецалзац окремих кран.
Дал основою глобалзац стала нтернацоналзаця не обмну, а виробництва, нституцональною формою якого виступають транснацональн корпорац. Мжнародна торгвля як така значною частиною реалзу процеси спецалзац кооперування або в рамках одн т ж ТНК (мж головним пдпримством флали в нших кранах або мж рзними флали), або з ншими ТНК, або мж ТНК звичайними компанями рзних кран. В основ ц торгвл все частше лежать не разов комерцйн операц, а довгостроков виробнич звязки на баз вдповдних альянсв, угод про спвпрацю т.п. Ця загальна тенденця, хоча в меншй мр, простежуться в економчних звязках з участю кран, що розвиваються, а також кран з перехдною економкою[29, 30].
Абсолютно нове явище, характерне для сучасних процесв глобалзац, - становлення прогресуюче зростання фнансових ринкв (валютних, фондових, кредитних), що величезним чином впливають на всю сферу виробництва торгвл в свтовй економц [4, c.74-75]. Але головне поляга в якснй змн вс фнансово сфери рол в мжнародному економчному житт. До недавнього часу фнансов ринки передусм обслуговували реальний сектор економки: тут здйснювалися платеж, розрахунки, надавалися короткостроков (для покриття недостатньо лквдност) довгостроков (нвестицйн) кредити, моблзувалися необхдн для цього сектора фнансов ресурси на ринках цнних паперв (облгацй як боргових зобовязань акцй як титулв власност). Поступово, однак, особливо у 80-90- рр., ця сфера стала набувати багато в чому самодовлючого, самостйного значення. Це перетворення, яке призвело до величезного кльксного зростання, сталося внаслдок тих широких можливостей для чисто фнансових, спекулятивних страхових операцй ( внутршнх, мжнародних), як повязан з цю сферою. Ц можливост ще бльш розширилися з появою в 70-80- рр. нових фнансових нструментв операцй - так званих похдних цнних паперв (деривативв), насамперед фючерсв опцонв [2].
В цих умовах мжнародна фнансова сфера, яка слугою, стала мати все бльший вплив на господаря, фнансовий хвст став частково управляти економчною собакою [13, c.34]. Фнансова криза, що почалася в Пвденно-Схднй Аз восени 1997 р., наочно продемонструвала цю нову ситуацю: 1) роль фнансових ринкв, що колосально зросла 2) глобалзацю цих ринкв, що далеко зайшла: саме тому под в Аз тут же позначилися на таких же ринках - а звдси на економц в цлому - в вроп в США.
Множаться скарги, звернен частше за все у вдкритий космос, з приводу того, що глобальна нтеграця фнансових ринкв набува все бльшо велико сили, пдриваючи нацональну экономчну, грошову фскальну полтику. А президент Франц Ж.Ширак назвав спекулятивн операц на мжнародних фнансових ринках "СНДом нашо екномки [59, c. 2].
Тим часом на так операц припада приблизно 90% щоденних валютних операцй тльки 10% обслуговують зовншню торгвлю. У звязку з цим фнансов ринки називають нод економкою казно, причому в цю гру вже втягнулися так солдн органзац, як пенсйн фонди. У цей час на кожний долар або фунт стерлнгв, зайнятих в мжнароднй торгвл, доводиться 8-9 таких же одиниць в чисто фнансовому оборот.
В умовах ниншньо, нновацйно стад свтового розвитку, засновано на науково-технчному прогрес, одню з рушйних сил глобалзац ста мжнародний обмн технологю [35].
ще один наслдок НТП: на новй технчнй баз докорнно змнилися транспортн комункацйн умови свтово економки, так важлив для розвитку мжнародних звязкв. Автомашини, аваця, контейнерн перевезення, компютерн мереж, оптико-волоконн лн космчний звязок незмрно розширили можливост для перемщення на будь-як вдстан людей товарв, а також для мжнародного сплкування.
У сучасних умовах величезне значення для вс свтово економки особливо мжнародного сектора придбала нформаця - економчна, фнансова, полтична, науково-технчна. З зростанням масштабв економчно дяльност, з розширенням загальних рамок свтових ринкв - товарних, фнансових, фондових, нтелектуальнй власност, ринкв послуг, компанй нвестицйних проектв для прийняття ршень, особливо середньострокового тим бльше довгострокового характеру, потрбний все бльший обсяг рзномантно нформац. Процеси глобалзац охоплюють цю специфчну галузь. Виника не тльки швидко зростаючий свтовий ринок
нформацйних технологй, але й ринок мжнародно нформац (рзн бази даних), яка сама по соб ста цнним, дорогим товаром, притому таким, що швидко псуться потребу постйного оновлення поповнення. Нчого подбного, звичайно, не було ранше.
Процеси глобалзац по свому значенню наслдкам не обмежуються лише економчною сферою. Вони впливають на нш сторони людського суспльства: культуру, мораль, життв цнност, мистецтво, полтичн соцальн уявлення установки мльйонв людей. У систем глобалзованно економки пд егдою ТНК знаходяться засоби масово нформац: телебачення, можливост якого з появою супутникового звязку безмежно розширилися, видавнича дяльнсть, кно- вдеовиробництво багато що нше, навть спорт (пд час першост свту по футболу в червн 1998 р. стали говорити писати про глобалзацю футбола, маючи на уваз залучення до ц гри все бльшого числа кран (африканських, арабських нш.).
Ще одна нова суттва обставина. Глобалзаця сьогодн супроводиться ншим, у вдомому значенн аналогчним за свом змстом, але суперечливим й процесом, а саме: регоналзацю економчно дяльност.
Це, так би мовити, глобалзаця в обмежених масштабах, що охоплю групу кран, що створюють обднання, в яких вдбуваються велика або менша лбералзаця торгвл, рух капталу людей в рамках вдповдного нтеграцйного угрупування.
В останн два десятирччя XX ст. спостергалося зростання нтеграцйних процесв у свт, у ход яких багато кран ставало все бльш взамозалежними й починали вести пошук виршення проблем, що виходять за меж нацональних. Ц прагнення до спльного виршення господарських завдань, до обднання зусиль по подоланню труднощв регонального чи глобального характеру привели ще у першй половин XX ст. до створення клькох десяткв мжурядових та неурядових органзацй. У другй половин XX ст. х кльксть почала стрмко зростати й становила близько 3 тис. З х ростом виникла й нова хвиля регональних торгових угод. Внаслдок у другй половин XX ст. виник так званий новий регоналзм[47].
Першим представником регоналзму нового типу було вропейське Спвтовариство (С), що виникло бльш як 45 рокв тому яке з 1993 р. отримало назву вропейський Союз (С). Його створення дало поштовх першй хвил регоналзму нового типу, який почав розповсюджуватися по всьому свтов. Майже на два десятилття цей процес загаснув, його вдновлення почалося лише у середин 1980-х рокв. У процеси ново регоналзац включилися майже вс головн дюч особи на планет. Канада, Мексика та США сформували Пвнчноамериканську зону вльно торгвл (NAFTA). США також нцювали появу Пдпримства американсько нцативи (EAI - Enterprise for the Americans Initiative), кнцевою метою якого було створення вльно торгово зони на територ Пвнчно й Пвденно Америки. В Аз почала успшно дяти Асоцаця держав Пвденно-Схдно Аз (ASEAN), створена у 1967 р., яка включила у себе Азатський банк розвитку (AsBD), нш союзи та обднання.
Подбн процеси мали мсце й на нших континентах. Крани Латинсько Америки створили деклька регональних обднань. Серед перших у 1960 р. були створен Латиноамериканська асоцаця вльно торгвл (LAAFT), яка обднала 10 кран Пвденно Америки й Мексику, а також Центральноамериканський спльний ринок (CACM), у який ввйшли 5 кран Центрально Америки. У 1973 р. сформувався Карибський спльний ринок (CCM), до якого ввйшло спочатку 4 острвн держави, а через рк вн приднав до себе ще 9 держав. У 1980 р. виникла Латиноамериканська асоцаця нтеграц (LAIA), на баз яко у 1990- роки було створено Спльний ринок кран Пвденно Америки (MERCOSUR) [34].
Перша хвиля регоналзац, яка продовжувалася з 1960-х до середини 80-х рокв, оформлювалася у вигляд пактв мж кранами, що розвивалися, або у вигляд додаткових угод, як дозволяли цим кранам брати деяку участь у дяльност вропейського Спвтовариства.
Друга хвиля регоналзац, яка сформувалася протягом двох останнх десятилть XX ст., рзко вдрзнялася вд першо. США надали й активну пдтримку, вона здйснювалася на бльш широкй основ й в умовах, коли снувало значно менше перешкод у торгвл, нж ранше. На цьому етап крани, що розвиваються, почали демонструвати сво проритетне бажання спвробтничати з кранами першого свту, а не об'днувати зусилля з кранами третього свту.
Розглядаючи хд регоналзац на меж двох столть, дуже важливо одержати вдповдь на питання, чи змцнення трьох економчних блокв (триполярний свтовий устрй), центрами яких стали С, Японя та США, загрозою для багатосторонньо торгвл та джерелом широкомасштабних конфлктвМожливо, свт може знайти вдповдь у розгортанн дяльност СОТ, здатно увязати у дине цле три могутн регональн угруповання, у цьому випадку буде виправданим вислв Б. Франклна про те, що жодна наця не була зруйнована торгвлею.
Важливо також вдповсти на питання, чи да регоналзаця яксь переваги кранам, що розвиваютьсяАдже вони у бльшост свой мають досить лберальн торгов режими. сну також небезпека, що регоналзаця може порушити пдвалини вльно торгвл, що так важко впроваджувалися, через використання регональними блоками практики нетарифного регулювання. На думку спецалств, регоналзм на початку XX ст., а також вдразу псля Друго свтово вйни, представлений клькома блоками, був корисним у тому розумнн, що на тому етап мжнародного подлу прац саме блоки були здатн шукати компромси й досягати скорочення чи усунення снуючих торгових перешкод шляхом переговорв, для того щоб прискорити створення свтово системи вльно торгвл.
Однак спецалсти вдмчають, що регоналзаця приховувала у соб чимало пасток. Одна з них полягала у тому, що регоналзм виявив себе повльним й менш ефективним, нж система багатосторонньо торгвл [46]. Це пдтверджу хоча б той факт, що С вже бльше 40 рокв йде до побудови диного ринку.
Другим недолком те, що регоналзм не в змоз дати бльш позитивн результати, нж система багатосторонньо торгвл. Прикладом може бути угода мж Мексикою та США про захист авторських прав. Незважаючи на факт пдписання ц двосторонньо угоди, Мексика була не здатна забезпечити адекватний захист права на нтелектуальну власнсть, оскльки крана, яка розвиваться, значно вдстала вд найбльш передово в технологчному план крани свту з багатьох соцально-економчних показникв.
Одним з нтелектуальних питань, яке постйно обговорються, особливо в останн два десятилття, питання про те, як ж переваги одержують крани, що беруть участь у регональних блоках. Це ста ще бльш актуальним у звязку з тим, що у межах свтово торгвл торгов барри значно знижено, тому преференцйна лбералзаця всередин регонального обднання може дати лише дуже незначний результат. Таким чином, переваги участ у регональних угрупованнях закладен в нших
потенцальних можливостях блокв.
Одна з найбльш важливих привабливих сторн тако участ визначаться можливстю мпорту органзацйного менеджменту в галуз торгвл й передання технолог щодо органзац економчно полтики з боку кран-учасниць [35]. Бльше того, умови участ в регональних блоках вимагають гармонзац як агропромислово, так податково полтики, координац полтики у сфер захисту навколишнього середовища та прихильност кран-учасниць до стабльно монетарно полтики й постйного валютного курсу.
На початковому етап регоналзац, у ход першо хвил, почали зявлятися перш регональн угрупування у рамках Пвдень-Пвдень та Пвнч-Пвнч. Як показала практика органзац роботи регональних угруповань у рамках Пвдень-Пвдень, бльшсть з них не витримало випробування часом, лише 5 з 34, тобто 15%, змогли зберегтися й зробити певний внесок у мжнародну торгвлю. До найбльш успшних серед них, мабуть, можна вднести Центральноамериканський спльний ринок (САСМ), однак й у нього результати були незначн. В цлому, у межах регональних угруповань Пвдень-Пвдень спостергалася досить низька, позбавлена динамки внутршня регональна торгвля, й загальн вигоди вд подбно регоналзац були дуже обмеженими. Учасники таких регональних угруповань, як правило, заявляли, що регональна нтеграця через преференцйну торгвлю серед кран, як розвиваються, досить сумнвним експериментом. справа зовсм не у складнощах щодо втлення в життя ц схеми, а у тому, що внутршн ринки угруповань Пвдень-Пвдень надто мал, у порвнянн з свтовими ринками, для того, щоб стати генераторами росту глобально торгвл. На думку учасникв таких обднань, у майбутньому роль регоналзац серед кран, що розвиваються, ма бути обмежена сферами суто регональних нтересв, у тому числ при створенн нацонально системи освти, для здйснення регональних проектв по охорон оточуючого середовища та при реалзац програм по вдосконаленню нфраструктури, включаючи будвництво шляхв, транспортних розвязок, гребель тощо.
З практики регональних угруповань Пвнч-Пвнч можна констатувати, що ц угруповання, незважаючи на труднощ конфлктн ситуац, як траплялися, змогли довести свою життздатнсть. С, незважаючи на його сумнвний внесок у розвиток свтово системи вльно торгвл, виявився досить успшним, особливо у полтичному план, коли досяг зменшення напруженост у вдносинах мж такими учасниками регонального блоку, як Франця й Нмеччина. Стосовно ж торгових можливостей С при деякому скороченн рвня тарифного регулювання створив досить серйозн нетарифн барри, як за пдрахунками спецалств за перод з 1966 по 1986рр. збльшилися у 5 разв. Особливо висок нетарифн барри С встановив у сфер сльгосппродукц, хоча в вроп снують регони, у яких нацональн сльськогосподарськ ринки закрит ще бльше, а саме - у пвнчних кранах Швейцар [34, c. 79-80].
Як ж перспективи створення свтово системи вльно торгвл в умовах, коли змцнюються регональн торгов угрупованняЦе питання особливо актуальне для кран, що розвиваються, а для маленьких кран особливо, оскльки для них доступ на ринки промислове розвинутих кран життво необхдним. Насамперед, тривожить та обставина, що просування свту у напрям до триполярного свтового устрою може значно посилити золяцю тих держав, як не ввйшли у т чи нш регональн блоки. Це зауваження стосуться й майбутнього економчного розвитку Украни, оскльки вона дйсно найближчим часом може опинитися в золяц, розмстившись мж кранами вропейського Союзу на Заход й кранами-членами СНД на Сход, де Украна виступа у рол асоцйованого члена.
Питання оперативного визначення участ у регональних угрупованнях для малих кран завжди актуальне (а сьогодн Украна за обсягами товарообгу може бути вднесена до групи кран-карликв). Прикладом оперативного визначення сво участ може бути Канада, яка псля деяких роздумв, лише псля того, як США та Мексика анонсували свою згоду по НАФТА, термново оформила членство у цьому регональному обднанн.
де формування торгових блокв почали обговорюватися серед вропейського, азатського й американського длового свту у другй половин 1990-х рокв. Формування трьох економчних регонв тради, що включа вропу, Пвнчну Америку й Азатський блок, для багатьох позаблокових кран не обнадйливим.
Як висловився державний мнстр Снгапура Кер Сн Цзе, нтеграцйний процес у вроп, Маастрихтський договр угода про вропейську економчну зону збентежили свт у звязку з врогднстю появи вропейсько фортец. У рзних колах також висловлються занепоконня з приводу НАФТА, яка, як вважають, зможе вдвернути значн обсяги торгвл й капталовкладень вд нших регонв. Чи снують засоби захисту нтересв позаблокових кранНа це запитання дв рзн вдповд. З одного боку, правила й норми СОТ регулюють поведнку кран-членв у змоз захищати нтереси всх учасникв Всесвтньо торгово органзац, як тих, що входять у блоки, так тих, що до них не входять, по усуненню перешкод на шляху до вльно торгвл. З ншого боку, розширення й змцнення С та нших союзв спрямовано на покращення життвого стандарту всередин блоку створю можливост для прискореного зростання обсягв внутршнього ринку, що корисно для кран-сусдв, як не входять у ц угруповання. Для Украни змцнення й розширення С також да ункальну можливсть розширити поставки сво сльгосппродукц й нших товарв на його ринки, що може стати одним з стотних джерел вдродження економки Украни. Однак слд памятати, що розширення блокв, С у тому числ, - справа повльна, тому в Украни ще час для наведення порядку у свому агропромисловому комплекс й пдготовки його для конкурентно боротьби як на Заход, так на Сход.
Регоналзаця, з одного боку, стимулю (в свох рамках) процеси економчного обднання рзних кран, але, з ншого боку, гальму процеси всесвтньо глобалзац, посилюючи вдособленсть окремих економчних угрупувань, а разом з тим протирччя конкуренцю мж ними.
Нарешт, з всього попереднього витка роль людини, яка вже у значнй мр зросла продовжу зростати, людсько особистост в глобальнй економц, в цьому значенн гуманзаця. Ряд нових моментв говорить про це.
Передусм, в сучасному постндустральному суспльств, в яке вже вступили розвинен крани, економчне зростання все бльше набува нтенсивного (а не екстенсивного) притому нновацйного характеру. Нов вдкриття, винаходи, технолог, принципово нов товари послуги виникають не епзодично спонтанно, а стають постйною складовою економчного процесу, яка прогнозуться, плануться, органзуться, в тому числ на основ мжнародно кооперац, яка розширяться.
Весь навколишнй свт все бльше явля собою матералзован знання, а виробництво цих знань найважлившу частину вс економчно
дяльност. У центр ж цього специфчного виробництва знаходиться творча людська особистсть. Пдготовка навчання тако особистост, створення для не належних умов - основа успхв в сучасному економчному розвитку.
А оскльки галуз високих технологй займають зростаюче мсце в свтовй економц, до того ж у всх галузях конкуренця вимага вслякого пдвищення якост товарв послуг, остльки ростуть вимоги до рвня пдготовки, працездатност, акуратност сумлнност працвникв на всх рвнях у всх ланках економчно дяльност.
Цкаво також, що, позитивно оцнюючи перспективи азатських тигрв на подолання ниншньо кризи вдновлення втрачених позицй в свтовй економц, головний радник Всесвтнього банку Дж. Стиглц пише, що ця криза не похитнула основ цього чуда, називаючи на першому мсц хорошу трудову мораль лише потм експортну орнтацю х економки високу норму заощаджень. Разом з тим, як вн вважа, криза сприя послабленню корупцйних звязкв мж полтиками, пдпримствами банками (чинник, що також вдноситься до сфери людсько поведнки).
В умовах глобалзовано економки величезна вдповдальнсть ляга на плеч органзаторв кервникв виробництва, торгвл, фнансв, сфери послуг менеджерв. Пдпримницька дяльнсть вимага багатьох специфчних здбностей знань, навть якщо мова йде про малу або середню по розмрах фрму. Що ж говорити про сучасн велик найбльш транснацональн корпорац або банки з флалами та дочрнми компанями в десятках кран, з багатьма тисячами спвробтникв рзних нацональностей.
Глобалзаця поставила на порядок денний вдбр пдготовку не просто менеджерв, а фахвцв саме в област глобального менеджменту, як вже почалися в ряд вищих учбових закладв рзних кран, зокрема в Нмеччин.
ще один досить важливий момент, повязаний з роллю людського чинника в умовах глобалзац. Мова йде про економчне в той же час психологчне явище, яке називаться очкування. На очкуваннях людей, х оцнках, розрахунках прогнозах грунтуться вся ринкова економка. Ц очкування оцнки завжди присутн в неусвдомленй, усвдомленй або навть в суворо розробленй, формалзованй форм в економчнй дяльност, будь то початок невелико справи, дрбного або великого нвестицйного проекту, фнансово операц на валютному або фондовому ринку. Все це, складаючись з оцнок розрахункв мльйонв людей, безпосередньо вплива на х споживч, нвестицйн, фнансов, виробнич ршення, а разом з тим на загальну динамку реального економчного життя [13,14].
З величезним ускладненням економчно дяльност в умовах глобалзац вдповдно в потоку нформац, що безперервно змнються, ц очкування оцнки надто ускладнюються, нердко набувають ррацонального характеру породжують або загальн панчн настро, або невиправдану ейфорю (те нше часом захоплю не тльки широку публку, але фахвцв, як при цьому стараються витягнути вигоду з ситуац, що складаться ), як тягнуть за собою серйозн економчн наслдки свтового масштабу.
Вказан меж особливост глобалзац носять взамоповязаний, комплексний, багаторвневий характер. У цей процес залучен сфери мжнародного виробництва, мжнародного обмну, мжнародних фнансв, а над ними величезне нформацйне поле психологчне поле очкувань. Тут дють багатоскладов ланцюжки причинно-наслдков звязки, як аж няк не вписуються в примтивн уявлення про базис надбудову. Ось, наприклад, один з таких ланцюжкв: нформаця (систематична або разова, повнстю або частково обгрунтована або зовсм не обгрунтована, аж до навмисно дезнформац) - очкування, оцнки розрахунки, що поступово приймають масовий характер, - переважаюч економчн ршення (споживч, фнансов, нвестицйн) - реальн змни в економчному житт - нова нформаця нов очкування прогнози т.д.
Сучасна економка ( в нацональних, в регональних, в глобальних масштабах) сну в трьох вимрах, трьох взамодючих полях: матеральне економчне поле з вдомими законами (попиту пропозиц, витрат прибутку, конкуренц т.д.), нформацйне поле , нарешт, поле очкувань. При цьому процеси глобалзац, повязан з величезним розширенням масштабв економчно дяльност ( в територальному, в галузевому, в функцональному значенн), багато разв збльшують обм ускладнюють змст нформац, яка безперервно обертаться, а разом з тим неминуче накопичення зростання шумв, що спотворюють цю нформацю. А це робить всю систему вдносно менш стйкою.
Глобалзаця економчно дяльност розгортаться на двох рвнях: мкро- макроекономчному. Як будь-як процеси в ринковй економц, все найбльш суттве тут нцються розвиваться передусм на рвн самостйних господарюючих субктв. Саме вони встановлюють виробнич, торгов, науково-технчн, фнансов звязки з своми зарубжними партнерами, створюють або купують компан в нших кранах, формують транснацональн корпорац банки, мжнародн альянси синдикати.
Головною особливстю глобалзац на мкроекономчному рвн передусм загальна стратегчна орнтаця компанй, всесвтня за свом характером - будь то орнтаця на ринки збуту по всьому свту або на так ж джерела постачання, а також, звичайно, на розмщення виробництва в рзних кранах. Цей перелк основних рушйних сил глобалзац вдобража переважаючу (хоч не дину) послдовнсть в розвитку даного процесу: збут - постачання - виробництво.
Так складаться фундамент глобалзац, по мр розвитку цього процесу вн потребу пдтримки державно влади, макроекономчно полтики. Якщо головне джерело генератор глобалзац поляга у всесвтньо орнтованй стратег на рвн окремих фрм компанй, то на загальнонацональному рвн вдображаються макроекономчн наслдки цього процесу, як, в свою чергу, викликають т або нш полтичн реакц, пдтримуюч цю тенденцю або що гальмують . Головний (хоч не диний) змст ц пдтримки в державнй зовншньоекономчнй полтиц поляга в понятт лбералзаця. Глобалзаця економчно дяльност наполегливо вимага лбералзац, тобто скорочення або усунення обмежень на шляхах мжнародно торгвл, ноземних нвестицй, мжнародних фнансових операцй. Саме це вдбуваться протягом останнх десятирч, саме цим передусм займалася мжурядова Генеральна угода про тарифи торгвлю (ГАТТ), а зараз (з 1995 р.) продовжу займатися його спадкомиця - Свтова органзаця торгвл (СОТ).
Реальнсть же поляга в тому, що глобалзаця представля обктивне абсолютно неминуче явище сучасност, яке можна призупинити засобами економчно полтики (що вдбуваться в ряд випадкв), але не можна зупинити або вдмнити, бо така мперативна вимога сучасного суспльства науково-технчного прогресу. У всесвтньо-сторичному масштаб це, зрозумло, позитивний поступальний рух на шляху до подальшого економчного соцального
розвитку, такеж прогресивне в цьому значенн, як в свй час мануфактурна стадя капталзму, а потм велика машинна ндустря, поява акцонерних компанй, становлення подальший розпад колонально системи, формування мжнародних економчних органзацй регональних обднань. Але все це, так би мовити, прогрес в стратегчнй перспектив, а на сьогодн в сфер поточних тактичних нтересв глобалзаця, як вс згадан вище явища, здатна викликати неминуч протирччя, повязан з явними перевагами для одних компанй, галузей, сфер господарства, кран так же явними втратами для нших. До того ж баланс виграшв програшв постйно змнються, так що який-небудь однозначний висновок тут неможливий. Можна лише визначити деяку загальну цлком зрозумлу закономрнсть. У пероди сприятливо економчно конюнктури (в рамках свтово економки загалом або окремих регонв кран) переваги глобалзац, вигоди для бльшост груп кран вдчуваються в бльшй мр, а тому нтенсивнше йдуть процеси лбералзац в економчнй полтиц.
Навпаки, в пероди криз сильнше д принцип кожний сам за себе, врятовуйся, хто як може, звдси рецидиви протекцонзму, а вдкат назад вд досягнутого рвня лбералзац. Ось чому, хоч в довгостроковому план глобалзаця представляться безповоротним процесом, тенденця ця розвиваться , очевидно, буде розвиватися не прямолнйно; тут на якихось вдрзках можлив зигзаги рухи в зворотньому напрямку.
З всього сказаного витка, що термн глобалзаця закономрно виник для позначення нового явища в свтовй економц, досить значного за свом змстом далеко йдучим наслдкам, як в повнй мр поки ще важко передбачити.
З новизною цього явища повязано вдсутнсть дос комплексно теор глобалзац. снують продовжують розвиватися теор, що вдносяться до окремих сторн цього рзномантного явища (наприклад, рзн теор мжнародно торгвл, теор прямих ноземних нвестицй, теор фнансових ринкв, в останн роки зявився ряд концепцй, як намагаються осмислити феномен ТНК). Однак кожна з цих теорй сну як би сама по соб, у вдрив вд нших, тод як глобалзаця - це диний комплексний процес, що вимага диного комплексного теоретичного пдходу. Узагальнення велико клькост емпричних даних повинно призвести до формування такого пдходу.
Звдси виплива принципове питання, яке вже почина звучати в лтератур: а чи пддаться взагал сучасна свтова економка рацональному пзнаннюНапевно, в якйсь мр пддаться, але тльки в якйсь обмеженй , швидше усього, в не дуже значнй мр. Ця скромна вдповдь може здатися дивною на фон т майже загально ейфор навколо поняття наука, яке характерне для нашого часу. Проте в перспектив, очевидно, доведеться все бльше стикатися не тльки з захоплюючими досягненнями науково думки, але з межами, особливо в сфер суспльних наук, до яких вдноситься економчна теоря.
У цих умовах абсолютно справедлива та характеристика ситуац, що склалася, яку да вдомий росйський економст В. М. Кудров: Сучасний свт наприкнц XX сторччя набув зростаючо динамки ще бльшо непередбачуваност свого майбутнього. Серйозн дослдники економчн оглядач не тльки не встигають узагальнювати професонально реагувати на ц змни, гнучко пристосуватися до умов, що швидко мняються, але часто виявляються не в змоз навть вдстежувати грамотно осмислювати х. якщо м при цьому ясно, вд чого свт йде, то повно ясност про те, до чого вн приходить, нема [13].
В умовах глобалзац ще виразнше у великих масштабах виявляться одна з основних закономрностей вс ринково економки: жодна компаня, будь то мала, середня, велика жодна крана незалежно вд рвня розвитку розмрв, жоден регон або регональне угрупування не займають якесь незмнне, назавжди закрплене за ними мсце в свтовй економц на шкал життздатност конкурентоздатност (що багато в чому одне те ж).
Тому не слд, з одного боку, занадто захоплюватися рзними економчними чудесами, надаючи то однй, то ншй кран титул чуда (його вже носили Нмеччина, Японя, крани ПСА, Кувейт), а з ншого - занадто засмучуватись, втрачати витримку впадати в панку, коли чудо кнчаться приходить час економчних потряснь. Як в долях окремих людей нердко чергуються злети падння, так чергуються вони в економчних долях окремих кран. Аналогя ця тим бльше справедлива, що в тому, в ншому випадку пдйоми спади виявляються результатом складного часто важко передбачуваного поднання обктивних субктивних чинникв.Тльки по вдношенню до економки крани цих чинникв незмрно бльше, нж в житт окремо особи, так що виявити, а тим бльше передбачити х значно складнше.
Що ж до субктивних чинникв, то при цьому маться на уваз економчна полтика т або ншо крани, яка здйснються цлком конкретними особами, що стоять при влад.
З цього погляду зрозумла позиця тих економств (наприклад, американця Дж. Стглца), як радять не поспшати ставити хрест на колишнх фаворитах - кранах ПСА передбачують х успшне вдновлення.
У цьому ж русл надаються рекомендац навть найуспшншим процвтаючим компаням не заспокоюватися на досягнутому не втрачати пильност. Так йде справа, наприклад, з одню з досить глобалзованих галузей промисловост - фармацевтично. Лдируюч позиц займають тут вропейськ компан, але, як вдмчаться в одному дослдженн, глобальна конкурентоздатнсть вимага постйно уваги постйно боротьби, ц компан повинн тому зробити вдповдн висновки.
Роздл 2. ГЛОБАЛЗАЦЯ СВТОВО ЕКОНОМКИ
2.1. Транснацональн корпорац та прям ноземн нвестиц як основа глобалзац.
Сутнсть глобалзац легше зрозумти, якщо проаналзувати деяк висновки й цифри з недавнх статистичних дослджень. Протягом останнх десятилть кльксть транснацональних або багатонацональних компанй бурхливо зростала. За даними ЮНКТАД, х кльксть у 14 найбагатших кранах свту бльш нж потролася за останню чверть столття, тобто з 7 тис. у 1970 р. досягла близько 30 тис. у 1997 р. А всього в свт у 1999р. нараховувалося близько 60 тис. транснацональних компанй (ТНК). Через них по всй планет здйснюються поставки та продаж майже на 6 трлн дол., що майже дорвню обсягу всього ВВП США [51].
У звязку з таким ступенем насиченост свтових ринкв вкрай загострються конкуренця на них. Щоб стати конкурентоспроможною, мало бути транснацональною чи багатонацональною компаню (БНК), - треба стати глобальною, тобто розширити сфери сво дяльност на весь свт. Метою глобально компан, де б вона не зявилася, спрямування всх ресурсв проти конкурентв. Для глобально компан не досить обмежитися перенесенням виробничих потужностей туди, де можливо скористатися найкращими умами й найдешевшими руками, а необхдно зламати вс внутршн барри, як заважають рухов людей,
дей та капталв.
Транснацональн корпорац основою глобалзац, головною рушйною силою, несучою конструкцю вс сучасно мжнародно економки. Для ТНК закордонна дяльнсть ма не менш, а все частше бльш важливе значення, нж внутршн операц. Про це можна судити по наступним даним, що вдносяться до 10 найбльших ТНК (1998 р.) (табл. 2.1.) [13].
У доповд ООН про ноземн нвестиц роль ТНК прямих ноземних нвестицй як основних компонентв глобалзац визначаться таким чином: Внаслдок все бльш лберально полтики технологчних досягнень пд тиском конкуренц глобалзаця все в бльшй мр форму сучасну свтову економку.
Прям ноземн нвестиц транснацональних корпорацй грають зараз найважлившу роль в обднанн багатьох нацональних економк створенн нтегровано нтернацонально виробничо системи виробничого ядра свтово економки, що глобалзуться[29,30].
Таблиця 2.1.
Компаня Крана Галузь господарства Активи ноземн Активи загальн Закордонн активи в% до всх активв Продаж за кордон в % до загального об'му продажу Ч исло зайнятих за кордоном в % до загального числа зайнятих Роял Датч-Шелл Ндерланди/Великобританя
Нафтодобувна67,0 110,0 60,9 73,3 77,9 Форд Мотор Компани США АвтомоблебудуванняДаних нема 237,5 - 30,6 29,8 Дженерал електрик США Електронка128,6 355,9 36,1 24,4 32,4 Екссон США Енергетика50,1 70,0 71,5 79,6 53,7 Дженерал Моторс США Автомоблебудування73,1 246,7 29,6 29.2 33.9 АйБЕм США Комп'ютери43,6 86,1 50,6 62,7 50,1 Тойота Японя Автомоблебудування44,9 131,5 34,1 45,1 23,0 Нестле Швейцаря Харчова промисловсть35,6 41,1 86,6 98,2 97,0 BP AMOCO Великобританя Нафтодобувна40,5 54,9 73,7 - - Даймлер-Бенц Нмеччина Автомоблебудування36,7 159,7 22,9 63,2 22,2
Джерело: За матералами ЮНКТАД, 1999.
Про те ж йде мова в дослдженн Конференц ООН з торгвл розвитку (ЮНКТАД), виданому в 1998 р.:
Прям ноземн нвестиц продовжують бути рушйною силою процесу глобалзац, характерною для сучасно мжнародно економки. Ниншнй бум в сфер прямих ноземних нвестицй свдчить про все бльш важливу роль, яку грають транснацональн корпорац в розвинених кранах, що розвиваються [52].
ТНК розмщують в рзних кранах сво матеральн нематеральн активи (каптал, технологю НДДКР, органзацйний управлнський досвд) з метою пдвищити свою конкурентоздатнсть ефективнсть, що знаходить вираження в прибутку