Змст
Вступ
Роздл . Сучасний стан розвитку С та передумови нтеграц Украни в вропейськй економчний простр..
1.1. вропейська нтеграця на сучасному етап
1.2. Нормативно правова база вдносин Украни з С..
1.3. Гармонзаця укранського законодавства з вропейським..
Роздл . Аналз зовншньоекономчних вдносин Украни з С..
2.1. Зовншня торгвля Украни з кранами С...
2.2. Товарна структура експорту та мпорту Украни..
2.3. Програми вропейського Союзу для Украни
2.4. нвестицйна дяльнсть С в Укран
Роздл . Перспективи спвробтництва Украни з С, та шляхи його прискорення.
3.1. Проблеми у вдносинах Украни з С
3.2. Шляхи прискорення входження Украни до С.
Висновки
Список лтератури..
Додатки...
Вступ
Актуальнсть теми дано випускно роботи поляга в тому, що обктивна необхднсть вимага поступового , але неухильного включення економки Украни до системи мжнародного подлу прац (МПП) , свтових нтеграцйних процесв. Ниншня ситуаця характеризуться глобальною трансформацю усх кран свту до нового яксного стану , нового типу цивлзац третього тисячолття .
В майбутньому велике значення буде мати нтеграця Украни в вропу. Украна широким фронтом виходить на захдновропейський соцально-економчний простр.
Таким чином самостйнсть Украни зовсм не означа самозоляц на мжнароднй арен.
Сучасн тенденц свтового розвитку ставлять перед Украною нов проблеми та потребують вд не активно участ в х ршенн.
Характерною рисою сучасного свтового соцально-економчного розвитку бурхлива динамка нтеграцйних процесв у свт та вроп зокрема. При цьому навть т крани, як не входять до складу нтеграцйних обднань, неминуче вдчувають на соб х вдчутний вплив. На вропейському континент таким нтеграцйним угрупованням вропейський Союз, розширення якого приведе до того, що за 3-5 рокв Украна матиме з вросоюзом спльний кордон. Це вдкри нов можливост для поглиблення спвпрац, та водночас змусить вдповдати на нов виклики.
В данй робот викладен найголовнш мркування й аргументи на користь вропейсько нтеграц Украни та пропозиц щодо наступних першочергових нцатив з боку нашо крани.
Метою випускно роботи вивчення, аналз економчно спвпрац Украни з кранами Захдно вропи та нтеграця Украни до С.
У робот вдповдно до дано мети поставлен наступн задач:
розкрити основн напрями спвпрац шляхи нтеграц Украни до С;
дати характеристику сучасного стану зовншньоторгвельного обороту Украни з кранами С;
проаналзувати динамку розвитку зовншньоторгвельних зв'язкв;
Намтити основн шляхи, дати рекомендац щодо вдосконалення економчно спвпрац, визначити першочергов цл на шляху нтеграц Украни до С.
Об'ктом дослдження сукупнсть зв'язкв (торгових, нвестицйних, фнансових) мж Украною кранами Захдно вропи.
Предметом дослдження процес взамод суб'ктв зовншньоекономчно дяльност Украни кран С.
Теоретичною методологчною основою роботи послужили закони нормативн акти, публкац друкован, перодичн видання.
Пд час написання дано випускно роботи мною було опрацьовано багато лтератури (друкован публкац, перодичн видання, закони т.н.) серед не видляються так видання як Вче, Економка Украни, Полтика час, збрник документв Украна на мжнароднй арен та н., в яких збраний надрукований цкавий та корисний матерал : статистичн вдомост стосовно зовншньоекономчних стосункв Украни з кранами С, глибокий аналз цих вдомостей, детально переглянут проблеми перспективи розвитку стосункв Украна С. Також необхдно вдмтити таких авторв, як . Бураковський, Г. Немиря, О. Павлюк, В. Маштабей , в статтях яких детально проаналзована нормативно-правова база стосункв Украна-С, визначено чим С привабливий для Украни чим Украна приваблива для С як економчний партнер, намчено основн заходи щодо подальшо нтеграц Украни в С. Але також треба зауважити на тому, що на даний час замало друкуться статистичних даних щодо економчних звязкв Украни з кранами Захдно вропи, вдсутн монограф, присвячен проблем нтеграц Украни в вропу.
Структурно робота складаться з вступу, трьох роздлв, висновкв, списка лтератури додаткв.
Роздл . Сучасний стан розвитку С та передумови нтеграц Украни в вропейський економчний простр.
1.1. вропейська нтеграця на сучасному етап.
Розходження в рвнях економчного розвитку кран С в ступен хнього бажання брати участь в нтегрованих областях привели ще в 80- роки до появи де вропи "концентричних кл" вропи з змнюваною геометрю", надал обговорювалися розвивалися. Однак найбльшу актуальнсть вони придбали тод, коли встало питання про приднання до С Центрально Схдно вропи (ЦC).
На сес вропейсько ради в Копенгаген в червн 1993 р. було прийняте ршення про те, що держави, як мають статус асоцйованих членв ЦС, що побажають ввйти в С, зможуть зробити це, як тльки будуть мати змогу виконати вдповдн вимоги. [22]
Найбльше наполегливо за якнайшвидше включення центрально- схдновропейських кран у С рату Нмеччина, що швидко розширю свй вплив у цих кранах активно освою хн ринки. Обрунтовуючи свою позицю, вона аргументу життвою необхднстю поширення на цей регон зони стабльност, що сну в Захднй вроп. Про те ж говорять висновки групи вчених з ряду вропейських кран, що за завданням КС аналзували, що вдбуваються в Схднй вроп за перетворення. Експерти з сми наукових нститутв, у тому числ з нмецького суспльства по зовншнй полтиц, прийшли до висновку, що нестабльним кранам у схднй частин континенту, якщо х вчасно не прийняти в С, можуть знадобитися надзвичайн заходи допомоги в мльярди доларв, крм того, може вдбутися новий розкол мж Сходом Заходом, супроводжуваний погрозою посилення нацоналстичних тенденцй по обидва боки виникнення етнчних деологчних конфлктв.
Ця точка зору широко поширена й у нмецьких засобах масово нформац. "Поетапна нтеграця в захдне економчне спвтовариство" , нарешт, членство провдних реформи кран Схдно, Центрально Пвденно-Схдно вропи явля собою дину можливсть створення там надйного укладу ринково економки демократ".
Багато вропейських полтикв вважають, що сам вропейський Союз одержить вд розширення свох границь у схдному напрямку гарантю вд економчного колапсу
встановлення в цй зон авторитарних режимв, що з'явилися би погрозою не тльки безпосередньо ряду вропейських полтикв, а й бльшй рвноваз усередин самого союзу, насамперед з огляду на зростаючу силу Нмеччини. Це особливо важливо, оскльки франко-германський тандем останнм часом почина давати збо. Крм того, таким шляхом не тльки Нмеччина, але й нш крани-члени С закрпили б свй вплив у цй частин вропи, хоча вже зараз 50 % торгвл центрально- схдновропейських кран приходиться на крани Заходу. У зв'язку з цим варто мати на уваз, що, по розрахунках захдних економств, Центральна вропа незабаром може перетворитися в одну з найбльш швидко розвиваючихся частин континенту. [24]
До числа активних прихильникв розширення С на схд вдноситься колишнй президент вропейського банку реконструкц розвитку Жак Аттал, у свй час вн неодноразово заявляв, що вропа складаться не з дванадцяти, а з сорока держав. Вн вважа, що навть у 2001 р. буде вже занадто пзно включати х у С. якщо це не вдбудеться в потрбний момент, то "Захд стане головним винуватцем катастрофи демократ на Сход". У свой книз "вропи", що вийшла в 1994 р., Ж.Аттал висловлються за те, щоб вропейський Союз став федерацю поширився на весь континент.
Свй погляд на проблему розширення С висловив Жак Делор. Ще будучи головою КС, Делор заявив, що "границ об'днано вропи проходять по границях Радянського Союзу, а це значить, що до об'днано вропи можуть належати Польща, Чеська Республка, Угорщина, Словаччина, Словеня, Болгаря, Румуня, Албаня, Кпр Мальта". Вн додав: "Не можна забувати про три балтйськ держави, а потм, якщо в колишнй Югослав знову запану свт, чому би не включити Босню, Хорватю, Македоню те, що тепер стало союзом Серб Чорногор. У вропейського союзу нема вибору, "нтеграця диним способом який да можливсть вижити в цьому новому свт, повному небезпеки, але також надй".
Що стосуться вропейських держав, що входили ранше до складу Радянського Союзу, як, наприклад, Украна, Блоруся Молдавя, то члени С не виключають хнього прийняття, правда в дуже вддаленому майбутньому тльки за умови створення в них справд демократично системи й успшного реформування економки. [25]
Однак практично вс члени вропейського Союзу солдарн в тому, що Рося н при яких умовах не зможе ввйти в хн число. Це, утм, не виключа, на хню думку, створення системи угод про спвробтництво в самих рзних областях мж С РФ. Як писав у газет "Монд" мнстр закордонних справ Франц А. Жюппе, прийняти Росю в вропейський союз означало б "убити вропейське будвництво". Вн пдкреслив, що "Велика вропа, безумовно, буде великою, але не включить у себе весь вропейський континент його середземноморське обведення".
Розширення С на схд, безумовно, торкнеться нтересв Рос, наслдки можуть бути для не дуже неоднозначними, особливо в перехдний перод. Воно буде ще бльше сприяти переорнтац економки ЦС на ринку С зробить схдно- центральновропейськ ринки недоступними для росйських товарв, незважаючи на вже пдписан торгов угоди мж Росю С.
Що стосуться кран Центрально Схдно вропи, то вони сам активно прагнуть стати повноправними членами вропейського Союзу. Президент Польщ заявив Э. Балладюру пд час перебування останнього прем'р-мнстром Франц: "Якщо ми не приднамося вчасно до Заходу, Схд знову поглине нас". Польща й Угорщина ще в квтн 1994 р. офцйно звернулися з проханням про приднання до С. Чеська Республка - наприкнц 1995 р. [24]
Держави Центрально вропи затверджують, що вони в такй же мр готов до вступу в С, у якй у минулому були готов Греця, чи спаня, чи Португаля в момент звертання з проханням про прийом. Як вважа ряд захдних економств, Польща, Угорщина Чехя поки ще не готов приднатися до С. Однак вони не далек вд того, щоб вдповдати пред'явленим умовам. До цього не готов ще сам вропейський Союз. основною перешкодою те, що нов претенденти на членство в С - це бдн крани. Якщо розширення С за рахунок прийому трьох кран АСТ пднма середнй рвень ВВП на душу населення в вропейському Союз, то його розширення за рахунок прийому трьох кран Центрально вропи знизить його, навть якщо економчний пдйом, що почався, продовжиться. Вони обовязково будуть конкурувати з кранами Пвденно вропи й рландю за доступ до структурних фондв С, змушуючи нш крани-учасниц збльшувати сво внески в бюджет союзу. Товари, що вони експортують , вдносяться до категорй, що торкають нтересв кран-членв С. Мова йде про сталь, хмчну сльськогосподарчу продукцю. Вступивши в С, вони, безсумнвно, використають у свох нтересах на шкоду ншим членам захисн положення цих галузей, особливо загально с/г полтики.
Виходячи з розумнь захисту власних нтересв, крани-члени С поки що тримають свох схдних сусдв на вдстан, ведучи з ними принизливий торг про дл кожного з них на ринку С висновкв угод про висилку ммгрантв.
Як вважають у кранах Центрально Схдно вропи, ситуаця нагаду скорше нову "залзну завсу" у вроп, цього разу економчну, вн опускаться усупереч всм угодам про хн асоцйоване членство в С, митним послабленням пдкреслюване постйно Брюсселем бажання прийняти ц крани в С. [23]
Сам завзят заперечення проти зм'якшення протекцонстських мр С у вдношенн кран Схдно вропи висува Португаля, до не приднуться Бельгя. Однак навть найбльше сприятливо влаштован стосовно розширення С крани, так як Франця й особливо Нмеччина, вважають, що ринки С повинн вдкриватися для кран ЦС не вдразу, а поступово. Вже хнх представникв стали запрошувати на сес ради С на рвн мнстрв закордонних справ глав держав. Зокрема, вони були запрошен на зустрч на вищому рвн в Ессен 9-10 грудня 1994 р., де були визначен рамки загально стратег С орнтири на майбутн, що передбачають установлення багатобчного далогу. Це дозволя вже зараз прилучити представникв держав-кандидатв на вступ у С до найбльш важливих сфер вропейського будвництва. У травн 1994 р. крани ЦС одержали статус асоцйованих партнерв у ЗС. Пройшли переговори мж вропейським союзом кранами Балт про створення зони вльно торгвл, що допоможе м пдготуватися до наступного приднання до С.
вропейська нтеграця - це магстральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацю в самй вроп в третьому тисячолтт, так мсце у свт. Вд часу свого заснування 1957 року вропейський Союз поступово перетворився на один з найпотужнших фнансово-економчних полтичних центрв свту, ключовий компонент новостворювано архтектури вропейсько безпеки, ядро системи вропейських цнностей стандартв.
вропейська нтеграця членство в вропейському Союз стратегчною метою Украни тому, що це найкращим способом
реалзац нацональних нтересв, побудови економчно розвинуто демократично держави, змцнення позицй у свтовй систем мжнародних вдносин.
Для Украни вропейська нтеграця - це шлях модернзац економки, подолання технологчно вдсталост, залучення ноземних нвестицй новтнх технологй, створення нових робочих мсць, пдвищення конкурентно спроможност втчизняного товаровиробника, вихд на свтов ринки, насамперед на ринок С. [21]
Сьогодн вропейський Союз займа провдн позиц у свтовому господарств. На його частку припада 41,4 % свтового товарного експорту та 39,8 % мпорту, 42,8 % сагового експорту та 41,9 % мпорту послуг. Тому для будь-яко крани спвробтництво з вропейським Союзом означа можливсть отримати стотн економчн здобутки, як, зрештою, сприятимуть економчному зростанню та пдвищенню життвого рвня населення. При цьому слд зазначити, що таке спвробтництво вигдне всм сторонам. Думка про те, що виграш одного партнера означа втрати ншого, хибною. [10]
Ось чому, враховуючи особливост сучасного стану економки Украни, можна навести цлу низку аргументв на користь розвитку спвпрац з С :
1. Економчний потенцал С та динамка його розвитку дають можливсть дйти висновку про те, що вропейський Союз явля собою великий ринок збуту виробв та джерело задоволення потреб Украни в найрзномантнших споживчих та нвестицйних товарах. До того ж торгвля з С важливим джерелом надходження вльно конвертовано валюти, дозволя обмежувати бартер, масштаби якого сьогодн загрожують економчнй безпец крани.
2. Спвробтництво Украни з вропейським Союзом необхдне для технологчного оновлення укранського виробництва. Виробнич технолог укранських пдпримств вдстають вд тих, що х використовують передов вропейськ крани, Украна не ма капталу, необхдного для модернзац наявних та створення нових сучасних пдпримств. А без модернзац успадкованих вд СРСР виробничих структур Украна навряд чи може сподватися вийти на тракторю стйкого економчного розвитку та подолати зростаюче вдставання вд економчно розвинутих кран, як визначають напрями та масштаби динамки свтово економки. ншими словами, йдеться про створення виробничо-технологчного укладу, порвнянного з вропейським.
3. Протягом десятилть укранськ пдпримства були фактично вдрзан вд свтового ринку. Тому х вихд на вропейський ринок ма велике значення як джерело досвду та практичних вмнь конкурувати з виробниками нших кран, розробляти та реалзовувати стратегю виробничо-комерцйно дяльност, зорнтовано на свтову кон'юнктуру вдповдних ринкв. При цьому слд окремо зазначити, що вмння успшно дяти на мжнародних ринках веде до пдвищення рвня та якост задоволення потреб нацональних споживачв.
4. Розвиток спвробтництва з С сприятиме повншому використанню потенцалу Украни як транзитно держави, що означа збльшення надходжень вд експорту транспортних послуг та розвиток вдповдних галузей промисловост.
5. Одню з тенденцй сучасного промислового розвитку формування виробничо-комерцйних ланцюгв, учасниками яких фрми та пдпримства рзних кран. нтеграця укранських виробникв у так ланцюги дасть змогу виходити на нов перспективн ринки збуту, рацоналзувати власне виробництво, гнучкше реагувати на змни мжнародно економчно кон'юнктури, забезпечувати стабльний розвиток вдповдних виробництв.
6. вропейський Союз - це невичерпне джерело досвду функцонування ринково соцально зорнтовано економки та державного регулювання економчних процесв. Очевидно, саме тут Украна може отримати знання щодо розробки та реалзац антимонопольно полтики та здйснення контролю за концентрацю економчно дяльност, регулюванням фондового ринку, полтики в галуз зайнятост тощо,
7. Розвиток спвробтництва з С неминуче означа необхднсть запроваджувати вдповдн правила та стандарти вироблення та реалзац економчно полтики, поведнки первинних економчних агентв. А це, в свою чергу, сприятиме формуванню прозорого середовища виробничо-комерцйно дяльност на нацональному ринку, що ма надзвичайно велике значення для Украни.
8. Розвиток мжнародного спвробтництва в цлому та економчних зв'язкв з С зокрема безпосередньо вплива на бльш рацональний розподл ресурсв, пдвищення ефективност економчних процесв, тобто ма позитивн наслдки в довготермновому план.
9. Саме на вропейському фнансовому ринку, який сьогодн найбльшим у свт, Украна може моблзувати кошти, необхдн для забезпечення макроекономчно стабльност, диверсифкуючи тим самим джерела зовншнх запозичень.
Слд окремо зазначити, що сьогодн основн товарн потоки С сконцентрован в межах самого союзу. На ринок С припада 62,7 % сукупного товарного експорту та 63,1 % мпорту. ншими словами, С сьогодн характеризуться одним з найвищих рвнв внутршньорегонально торгвл. А це означа, що вихд на внутршнй ринок вропейського Союзу великою мрою визначатиметься саме яксним рвнем спвробтництва Украни з цим нтеграцйним угрупованням. [3]
Разом з тим було б помилкою замовчувати або применшувати складнсть процесу вропейсько нтеграц. Зрозумло, що вн буде тривалим непростим. Серед ншого, нтеграця в вропу означа зростання вдкритост нацонально економки та конкуренц з боку фрм С. При цьому неминуч досить болюч наслдки для окремих секторв, виробництв навть регонв. Проте потенцйн здобутки переваги вропейсько нтеграц перевищують можлив втрати й ризики. Це було переконливо доведено попереднм досвдом всх без винятку вропейських кран, у тому числ тих, рвень економчного розвитку яких був нижчий вд середнього: вд Португал на заход до Польщ та кран Балт на сход, вд рланд на пвноч до Грец на пвдн. Про це хронологчно свдчить досвд першо (Даня, рландя, Велика Британя, 1973), друго (Греця, 1981, спаня, Португаля, 1986), третьо (Австря, Швеця, Фнляндя, 1995) та сучасно (Польща, Угорщина, Чеська Республка, Естоня, Словеня, Словаччина, Мальта, Кпр, Латвя, Литва, Румуня, Болгаря) фаз розширення вропейського Союзу. [25]
Економчно-торговельн вдносини з С - це потенцйний шанс, яким треба вмти скористатися, розрзняючи наявн можливост виправдану обережнсть вд невиправданого оптимзму популстських страхв.
Основними полтичними вигодами послдовно вропейсько нтеграц змцнення стабльност демократично полтично системи та нститутв, модернзаця правового поля забезпечення прозорост нацонального законодавства, поглиблення культури демократ повага до прав людини тощо. вропейська нтеграця також означа змцнення нацонально безпеки та безпеки громадян, адже вона виключа застосування сили як методу виршення залагоджування суперечностей, сприя стабльност у вдносинах з усма сусдами. В цьому контекст успшне просування Украни шляхом
вропейсько нтеграц може наблизити до вропи Росю, змцнить укрансько-росйськ взамини, що вдповда нацональним нтересам обох кран.
Як повноправний учасник побудови об'днано вропи, а в майбутньому - член вропейського Союзу, Украна зможе впливати на вироблення вдповдних ршень , таким чином, на процеси, що вдбуваються на вропейському континент - перебуваючи осторонь, Украна не матиме ан економчних, ан полтичних ресурсв для такого впливу може перетворитися радше на слабкий об'кт, нж активний суб'кт вропейсько полтики. Можливою альтернативою вропейськй нтеграц поступова маргналзаця Украни, економчна недорозвинутсть, полтична нестабльнсть поява нових загроз нацональнй безпец. Геополтична невизначенсть зробить Украну надто вразливою для зовншнього тиску. Псля початку розширення вропейського Союзу на схд та внаслдок активно участ в ньому всх без винятку захдних сусдв Украни опинитися поза цим процесом означатиме самоусунення вд загальновропейських процесв небезпеку золяц. В такому раз цна нентеграц може виявитися набагато вищою вд цни нтеграц.
1.2. Нормативно-правова база вдносин Украни з С.
Фактично вд початкв унезалежнення Украна будувала свою зовншню полтику - в ширшому розумнн - свою незалежнсть на "поверненн до вропи". Украна стала першою краною на теренах СНД, що уклала Угоду про партнерство спвробтництво з вропейським Союзом (16 червня 1994 р.), де було визначено правовий механзм взамод мж двома сторонами. У 1994-1996 роках С ухвалив Спльну позицю щодо Украни (28 листопада 1994 р.) План дй (6 грудня 1996 р.), як висловлювали пдтримку незалежност, територально цлсност, демократичних полтичних та економчних перетворень в Укран та нтеграц до свтово економки, 1 березня 1998 року Угода про партнерство спвробтництво набула чинност, незабаром 11 червня 1998 р. Указом Президента Украни було затверджено "Стратегю нтеграц Украни до вропейського Союзу", розраховану на перод до 2007 року. Набуття Украною повноправного членства в вропейському Союз було проголошено стратегчною метою, а отримання статусу асоцйованого члена С - головним зовншньополтичним проритетом Украни у середньотермновому вимр. [18]
У 1998-1999 роках було сформовано нституцйну базу спвпрац згдно з Угодою про партнерство спвробтництво (УПС) проведено перш засдання Ради (8-9 червня 1998 р.) Комтету (5 листопада 1998 р.) з питань спвробтництва мж Украною та С, вдповдних пдкомтетв, а також перше робоче засдання Комтету парламентського спвробтництва (ЗО листопада - 1 грудня 1998 р.). Регулярн консультац мж Украною "Трйкою" С та самти Украна - С стали нормою двостороннх взамин, все це вдображено у Таблиц 1.3.
Таблиця 1.3.
Розвиток стосункв Украна С :
базов стратегчн нормативно-органзацйн документи.
На вдмну вд нших центрально-схдновропейських кран, як мають з вропейським Союзом угоди про асоцйоване членство, а бльшсть з них уже розпочали безпосередн переговори про вступ до нього, в УПС прямо не йдеться про перспективи приднання Украни до С. Не визначено перспективи набуття Украною повноправного членства в вропейському Союз в Спльнй стратег С щодо Украни. ухваленй на Гельснському самт вросоюзу 11 грудня 1999 року. Разом з тим у цьому документ вропейський Союз вперше визнав "вропейськ прагнення Украни" привтав "провропейський вибр". Ухвалюючи Спльну стратегю щодо Украни, розраховану на чотирирчний термн, вропейська Рада визнала, що успшна та стабльна Украна якнайлпше вдповда нтересам вропейського Союзу, було, зокрема, пдкреслено, що повне виконання Угоди про партнерство спвробтництво е передумовою успшно нтеграц Украни в економку вропи та допоможе Укран утвердити свою вропейську дентичнсть.
Таким чином, незважаючи на те, що Спльна стратегя засвдчила полтичну неготовнсть вропейського Союзу до розгляду на цьому етап питання про майбутн перспективи Украни щодо членства в С, вона запропонувала нов сфери можливост для поглиблення спвпрац, як, за умови х вдповдного використання, вдкриють Укран двер до вропейського Союзу. [19]
Очевидно, що сучасн слабк вронтеграцйн позиц Украни та невдповднсть полтичним економчним критерям для вступу до С закономрним результатом непослдовност зволкання у здйсненн реформ- Роки тупцювання на мсц залишили Украну позаду тих кран Центрально Схдно вропи, як наполегливо здйснювали складн ринков перетворення. Домнування "декларативно" брак "мплементацйно'" культури в органах виконавчо влади, слабка нституцйна функцональна закрпленсть проритетност полтики вропейсько нтеграц у повсякденнй дяльност Уряду, неефективн механзми мжвдомчо координац монторингу виконання ухвалених ршень, низький рвень фахово пдготовки знань державних службовцв навть вищо ланки того, що стосуться вропейсько нтеграц, негативно впливають на реалзацю Угоди про партнерство спвробтництво та Стратег нтеграц до С.
Успхи укрансько дипломат заслужене визнання позитивно рол Украни в пдтриманн регонально безпеки виявилися недостатнми, аби компенсувати брак структурних реформ всередин крани. Не можна вважати серйозним аргументом пояснення розриву мж намрами декларацями, з одного боку, та х мплементацю, з другого, передовсм у сфер вропезац укранського законодавства, лише тяганиною парламентських процедур чи, тим паче , "неконструктивною опозицйнстю" Верховно Ради.
1.3. Гармонзаця Укранського законодавства з вропейським.
Адаптаця законодавства Украни до законодавства С поляга у зближенн з сучасною вропейською системою права, що забезпечить розвиток полтично, пдпримницько, соцально, культурно активност громадян Украни, економчний розвиток держави у рамках С сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рвня, що склався у державах - членах С.
Адаптаця законодавства Украни передбача реформування правово системи та поступове приведення у вдповднсть з вропейськими стандартами охоплю приватне, митне, трудове, фнансове, податкове законодавство, законодавство про нтелектуальну власнсть, охорону прац, охорону життя та здоров'я, навколишн природне середовище, захист прав споживачв, технчн правила стандарти, транспорт, а також нш галуз, визначен Угодою про партнерство та спвробтництво. Важливим чинником реформування правово системи Украни слд вважати участь Украни у конвенцях Ради вропи, як встановлюють спльн для ц органзац та С стандарти.
Етапами правово адаптац мплементаця Угоди про партнерство та спвробтництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства Украни у вдповднсть з стандартами
С, створення механзму приведення проектв актв законодавства Украни у вдповднсть з нормами С. [25]
вронтеграця ма стати першочерговим проритетом для всх глок рвнв влади в Укран, Пд цим кутом зору послдовне здйснення адмнстративно реформи ма мстити чтку реалзацю ц проритетност забезпечити вдповдн змни в структур мнстерств вдомств та механзмах мжвдомчо координац. Досвд нших центрально- схдновропейських кран свдчить, що доцльним запровадження посади Спецального уповноваженого Уряду з питань вропейсько нтеграц у ранз мнстра, надленого необхдними повноваженнями з координац зусиль усх органв виконавчо влади щодо спвпрац з С.
Для бльш плдно координац дяльност Уряду та Верховно Ради варто було б створити в парламент спецальний Комтет з питань вропейсько нтеграц. Така новаця логчно вдбивала б стратегчнсть напряму вропейсько нтеграц, сприяла б бльшй симетричност мжпарламентських контактв ефективншому парламентському контролю за процесом вропейсько нтеграц, надто ж у напряму гармонзац законодавства Украни з законодавством С. Комтет у закордонних справах також мав би вдстежувати питання вропейсько нтеграц, але це не було б його основною функцю. Такий розподл компетенц сну практично в усх парламентах кран-кандидатв на вступ до С. У цлому Верховна Рада, як нститут, що прямо представля громадян Украни, могла б вдгравати помтншу роль у заохоченн кращого розумння пдтримки суспльством процесу вропейсько нтеграц. [26]
Реалзаця вропейського вибору вимага не тльки полтично вол, а й вдповдним чином пдготовлених кадрв державних службовцв, причому не тльки в центральних вдомствах, ай на регональному мсцевому рвнях, Загальна програма перепдготовки навчання ма забезпечити необхдн знання навички щодо розумння цлей нтеграц вропейського Союзу, його основних нституцй процесу ухвалення ршень, вмння вести переговори, використовувати вропейськ нформацйн ресурси, покращення володння одню з основних вропейських мов. Спецальн програми перепдготовки службовцв за секторами мають супроводжувати дещо випереджати процес гармонзац законодавства та мплементац УПС. На державному рвн необхдно визначити полтику перепдготовки навчання, конкретн цл, провести аналз потреб наявних ресурсв, оцнити змст вплив навчальних курсв, врахувати механзми мотивац державних службовцв щодо участ у навчальних програмах програмах перепдготовки. На порядку денному ма бути вдосконалення посилення нституцй, що пропонують курси з питань вропейсько нтеграц, а також прискорення запровадження вдповдно спецалзац у рамках навчальних програм унверситетв та нститутв, як це передбачаться Стратегю нтеграц Украни до вропейського Союзу. Ма бути створена пдтримуватися база даних з питань вропейсько нтеграц. [10]
Особливу увагу слд придлити проблем мплементац. Найближчим часом ма бути проведена нвентаризаця виконання Стратег нтеграц вдповдних постанов Уряду, мплементац УПС. Пдготовка видання Бло книги з питань вропейсько нтеграц Украни може стати надзвичайно важливим кроком у цьому напрям. Цлком неадекватною сучасним потребам яксть експертно-наукових розробок про вропейську нтеграцю Украни. На порядку денному стоть розробка дискуся щодо можливих сценарв "входження в вропу" у свтл Копенгагенських критерв. Для того, щоб успшно мпортувати успхи нших кран уникнути запозичення х помилок, треба придлити особливу увагу дослдженню досвду вропейсько нтеграц кран-кандидатв на вступ до С, що перебувають на рзнй стад готовност. При цьому важливо пам'ятати, що такий аналз завжди ма пдтримувати стимулювати вдповдн д, а не бути просто ще одню аналтичною вправою.
вропейська нтеграця ма стати не тльки проритетом для всх владних структур, а й свдомим вибором суспльства в цлому, 3 огляду на це очевидною потреба в широкомасштабнй нформацйно - просвтницькй програм, завдяки якй суспльство значно полпшило б знання про природу сутнсть вропейсько нтеграц, специфку функцонування С тощо. Це положення мститься в Стратег нтеграц, але поки що не виконуться. нцатива тут ма належати Уряду, який повинен пдтримувати постйний далог з суспльством стосовно реалзац сво вропейсько полтики. Варто започаткувати постйно дючий форум для представникв неурядових органзацй. на якому вони мали б можливсть консультуватися дискутувати з урядовими структурами полтиками. Це, до реч, допоможе Укран краще представляти себе як сильного партнера повноправного учасника процесу вропейсько нтеграц. Якщо ми хочемо, щоб нас саме такими сприймали вдповдно поводились, треба бути готовими на рвних дискутувати з приводу всх поточних проблем вронтеграц, а не тльки тих, що стосуються вдносин Украни з С. [11]
Укран також варто подбати про подолання необзнаност вропи про Украну, з цю метою Уряду варто розробити спецальну програму "просування" Украни в С та всляко сприяти налагодженню й розвитков широких зв'язкв з кранами-членами С.
Також варто не тльки запитувати, що вропейський Союз може дати Укран, а й шукати переконлив аргументи того, що Украна може дати вропейському Союзу. Чим упевненше ми вдповдатимемо на ц запитання, тим переконливше будемо виглядати дяти.
В висновку до цього роздлу можна зазначити, що вропейська нтеграця - це магстральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацю в самй вроп в третьому тисячолтт, так мсце у свт. вропейська нтеграця членство в вропейському Союз стратегчною метою Украни тому, що це найкращим способом реалзац нацональних нтересв, побудови економчно розвинуто демократично держави, змцнення позицй у свтовй систем мжнародних вдносин. Для Украни вропейська нтеграця - це шлях модернзац економки, подолання технологчно вдсталост, залучення ноземних нвестицй новтнх технологй, створення нових робочих мсць, пдвищення конкурентно спроможност втчизняного товаровиробника, вихд на свтов ринки, насамперед на ринок С.
Роздл . Аналз зовншньоекономчних вдносин Украни з С.
2.1. Зовншня торгвля Украни з кранами С.
Торгово-економчна спвпраця Украни з Нмеччиною.
З моменту проголошення незалежност Украна почала вживати енергйн заходи по встановленню розвитку зовншньо торгвл з Нмеччиною. З огляду на економчний розвиток Нмеччини, потенцал, на мсце серед нших розвинутих кран Заходу торговельно-економчн вдносини з нею, безумовно, мають проритетне значення.
У галуз зовншньо торгвл Нмеччина була залишаться одним з найважливших партнерв Украни, на не припада близько 7% загального обороту
нашо держави. За пдсумками 1999 р. Украна увйшла до десятки головних торгових партнерв Нмеччини у Центральнй та Схднй вроп й впевнено посда друге мсце псля Росйсько Федерац. Досягнутий рвень взамно торгвл ( 2 млрд. дол) найвищим за весь час снування незалежно Укрансько держави, хоча й досить скромним порвняно з загальними обсягами нмецько зовншньо торгвл, де наша частка становить лише 0,2 %.
У структур торгвельного обороту спостерiгаться вд'мне сальдо взамно торгвл, яке на жаль, набуло хрончного характеру (рис. 1) аналогчною, проблемою стикаються й нш крани з перехдною економкою. Варто зауважити, що серед 27 держав ЦС та СНД тльки три (Рося, Словеня, Словаччина) спромоглися досягти позитивного торговельного балансу з Нмеччиною. [8]
Фактично у 1995 рр. щорчний обсяг торгвл мж Украною Нмеччиною становив близько 669 млн дол, у якому експортна частка Украни була близько 228 мльйонв. Такий обсяг експорту взагалом характерний для невелико крани, що розвиваться, проте за свою товарною структурою вн був подбний до експорту високорозвинутих кран. У 1993 роц 50 вдсоткв укранського експорту становили промислов вироби: машинобудвне устаткування одяг.
Рис. 1. Динамка зовншньо торгвл мж Украною Нмеччиною.
У 1996 роц особливо збльшився нмецький мпорт з Украни на 20 % (до 325 мльйонв дол.), а нмецький експорт до Украни зрс всього на 11 % (до 910 мльйонв доларв). Навть псля цього Нмеччина все ще збергала позитивне сальдо у розмр 584 мльйонв дол. мпорт з Украни лише на третину покривав експорт з Нмеччини.
У 1996 р. збльшення обсягв зовншньо-торговельного обороту мж нашими двома кранами вдбувалося завдяки прискореному зростанню укранських поставок на нмецький ринок на фон призупинення росту нашого мпорту. [1]
Досягнут внаслдок лбералзац укрансько зовншньо торгвл та стаблзац на внутршньому валютному ринку позитивн тенденц в укрансько-нмецькому товарообмн набули ново динамки у 1997 р.У 1997 роц товарообг мж Украною й Нмеччиною порвняно з 1996 роком збльшився на 24 вдсотки, укранський експорт на 25,9%, мпорт на 21,4%.
Незважаючи на таке збльшення, нмецько - укранськй товарообмiн за умов незначно вихдно бази розвивалися у дуже вузьких рамках.
У 1998 роц спостергалася тенденця паритетного збльшення як мпорту так i експорту. В 1999 роц укранський експорт вирс в порвнянн з 1998 роком на 10 %. Таким чином спостергаться позитивна тенденця .
Питома вага Украни у зовншнй торгвл Нмеччини склада зараз майже 0,2 вдсотка. Головним чином з Украни до Нмеччини експортуються товари промислового сектора, х питома вага у структур експорту склада близько 90 вдсоткв. Провдне мсце загального укранського експорту посдають текстильн вироби одяг , виготовлен переважно з давальницько сировини (33%), друге вироби фармацевтично та хмчно промисловост (13%), а також вироби з залза та стал (13%) (рис 2,3). На вироби харчово промисловост припада 8,5%. У нмецькому експорт до Украни також переважають товари промислового сектора з питомою вагою близько 90%.
Рис. 2. Структура товарного мпорту Украни з Нмеччини.
Перше мсце посдають машини (27%), друге - транспортн засоби (12%), дал сировина та вироби хмчно й фармацевтично промисловост (10%), електротехнчн вироби (10%) текстиль (9%) На продукти харчово промисловост припада 10% . [15]
На сьогодн Украна стала одним з найбльших торгвельних
Рис. 3. Структура товарного експорту Украни в Нмеччину.
партнерв Нмеччини у придбанн продукц машинобудування поставок текстильних та деревообробних виробв.
На жаль, значно скоротився мпорт нвестицйних товарв, зокрема обладнання для пдпримств легко та харчово промисловост, металообробних верстатв, виробв точно механки, що, зрозумло, не сприя поновленню основних виробничих фондв в Укран На цьому тл залишаються значними обсяги так званого некритичного мпорту. Тльки тютюнових виробв, алкогольних напов та пива було ввезено у 1999 р. майже на 10 млн. марок, що свдчить про необхднсть подальшого вдосконалений державно митно-тарифно полтики.
Для забезпечення нмецького експорту до Украни через гарант фрми Гермес щорчно створються фонд розмром у 300 мльйонв нмецьких марок. Передумовою надання гарантй вдповдн гарант уряду Украни.
Однак слд зважити на те, що становлення економчних торговельних зв'язкв мж нашими державами вдбуваться у складних умовах стагнац внутршньо кон'юнктури Нмеччини., особливо у захдних землях, та загально кризи господарства Украни. Тому налагодження ефективних комерцйних виробничих зв'язкв мж фрмами установами, пдпримствами пдпримцями, створення СП ,торговельних представництв потребу наявност вдповдних умов для спвробтництва, пдписання необхдних договорв та угод, мжнародних контактв рзних рвнв. [3]
Торгвля мж Украною та Нмеччиною перебува на переломному етап товарообмн зазна значних змн. але, як уявляться, поки що не виникла така його структура, яка була б взамовигдною для нацональних економк обох сторн вдповдала х потенцйним можливостям.
Головною задачею зовншньоторгвельно полтики Украни подолання негативного сальдо торгового балансу Украни з Нмеччиною, а також збльшення частини готових виробв в у структур укранського експорту.
Наявнсть негативного сальдо у зовншньоторгвельному оборот Украни з Нмеччиною свдчить про те, що укранськ товари в цей час менш конкурентоздатн в порвнянн з продукцю нмецьких виробникв. За останнм часом активзувалася робота по сертифкац укрансько продукц, впровадженню нових технологй, органзац спльних виробництв. Реалзаця цих нших заходв вплине стотний чином на пдвищення конкурентоздатност укранських товарв прискоренню термнв х просування на ринки Нмеччини.
Аналзуючи динамку змни стану зовншньо торгвл Украни Нмеччини, можна констатувати, що перспективи для х подальшого розвитку. Основою цього поглиблення зовншньоекономчних зв'язкв, здйснюване не тльки на мжурядовому рвн але окремими пдпримствами Украни Нмеччини.
Торгово-економчна спвпраця Украни з талю.
таля другим пcля Герман торговим партнером Украни у Европ.
Вдмтною особливстю тальяно-укранських торгових вдносин динамзм зовншньоторгвельного обороту.
На початковому етап торгвл мж талю Украною спостергалося значне перевищення обсягв укранського експорту над мпортом, в 1994 р. величина сальдо товарообгу мж кранами становила 80 млн. (рис. 4). Надал ця величина поменшала в 1997 р. становила $12.9 млн. Вирвнювання структури торгвл вдалося забезпечити за рахунок скорочення питомо ваги укрансько продукц низько технологчно переробки, що поставляться до тал,
збльшенням частки готово продукц. Так, якщо в 1994 р. питому вагу чорних металв, що продаються Украною виробв з них становив 47,9 % вд всього експорту в талю, то в 1997 р. 13,0 %. Нарвн з цим обсяг укранського експорту одягу взуття збльшився бльш нж у 10 разв .
Органзаця спльних украно-талйських пдпримств сприяла змн структури укранського мпорту. Так, для спльного виробництва сучасного взуття було потрбне збльшення обсягу постачання в Украну шкряно сировини з $106,1 тис. в 1994 р. до 510,4 млн. в 1997 р. Одночасно з цим збльшилася закупвля Украною обладнання для легко промисловост.
У 1998 роц об'м товарообороту досяг 769 мльярдв доларв США. Причому 60 % склав експорт з Украни в талю 40 % експорт талйських товарв. [5]
талйц купують в Укран напвфабрикати металургйно промисловост, вироби хмчного виробництва, металолом, машинобудвну продукцю, агропромислов товари, товари легко промисловост: мебл, взуття, одяг т.д. природно те, що таля дуже зацкавлена в укранських природних ресурсах (рис. 5,6).
Рис. 4. Динамка товарообгу мж Украною та талю.
Рис. 5. Структура товарного мпорту Украни з тал.
Збльшення обсягв укранського експорту по ряду товарв, особливо взуття одягу, результатом роботи спльних украно-талйських пдпримств.
Рис. 6. Структура товарного експорту Украни в талю.
Необхднсть розширення зовншньо торгвл мж талю Украною обумовлються тим, що обидв держави в недостатнй мр можуть забезпечити сво потреби в таких первинних енергоносях. як нафта, природний газ. таля з виршенням ц проблеми зткнулася давно накопичений нею досвд по диверсифкац постачальникв енергетично сировини може бути вельми корисний для Украни. [3]
Торгово-економчна спвпраця Украни з Австрю.
Наявнсть певних негативних тенденцй у зовншнй торгвл Австр з кранами-членами С була одню з головних причин збльшення об'му експортно-мпортних операцй з державами Схдно Центрально вропи, в тому числ з Украною.
З 1994 по 1995 р. товарообг мж Украною Австрю зрс майже на одну третину при значному його позитивному сальдо на користь Украни (рис. 7). Украна збльшила об'ми закупвл з Австр алкогольних безалкогольних напов, лкарських засобв виробв з чорних металв.
У 1995-1997 рр. намтилася тенденця збльшення товарообгу двох кран, але сальдо торгового балансу було негативне.
У кнц 1999 року почався спад цього динамчного розвитку, який ще бльше посилився в 2000 роц. У 1999 роц обсяг експорту з Украни в Австрю становив 134 млн. дол., обсяг мпорту з Австр становив 257 млн. амерiканських доларв.
У товарах, як експортуються з Украни, переважа передусм сировина, причому його частина в загальному об'м в останн роки менша. Збльшуться обсяг мпорту таких груп товарв, як оброблен товари, машини автомобл, а також нш товари. Австря закупову в Укран передусм залзняк, телекомункацйн прилади, залзо сталь, деревину спортивн обладнання одяг. У 1999 р. Украна продала Австр чорних металв на суму $2,74, а закупила вироби з них на $28,34 . [16]
Майже половина австрйського експорту в Украну приходиться на машини автомобл. Основн продукти експорту в Украну прилади телекомункац, медикаменти, обладнання, паперов вироби, транспортн кошти, вироби з металу, офсне обладнання комп'ютерна технка.
Рис. 7. Динамка зовншньо торгвл мж Украною Австрю (млн.дол.)
На проведених у Кив, Львов, Днпропетровську, Одес бзнес-форумах австрйцям вдалося налагодити длов зв'язки з бльш нж 600 укранськими партнерами. Така активнсть сприя не тльки збльшенню обсягу експорту укрансько продукц (оскльки в ход цих переговорв вдалося з'ясувати потреби австрйсько сторони), але усуненню негативного сальдо, що в торгвл Украни з Австрю.
Торгово-економчна спвпраця Украни з Великобританю.
Через консерватизм окремих урядових длових кл Великобритан, крана не в повну мру використову потенцйн можливост кран Схдно Центрально вропи, в тому числ Украни, для подальшою розвитку взамовигдних торгових вдносин.
До цього часу торгов вдносини мж Украною Великобританю знаходяться в положенн пошуку рацональних шляхв проведення експортно-мпортних операцй. Результатом такого положення з'явилися нестйк об'ми зовншньо торгвл.
На початковому етап товарообг мж кранами не перевищував $100 млн., тльки в 1994 р. вдалося подолати цей рубж. У цей же перод спостергалося незначне позитивне значення сальдо укранського товарообг.
Проведен длов зустрч урядових делегац пдпримцв обох кран в 1995 1996 рр. сприяли збльшенню обсягу експорту в Великобританю з $ 48 млн. 1995-м до $164 млн. в1996-м. Щорчний прирст товарообг становив бля 15-20 % . Але при цьому мпорт збльшувався бльш високими темпами (бльш нж у п'ять разв в порвнянн в попереднм роком). Це призвело до негативного значення сальдо укранського товарообгу з Британю у 1997 (рис. 8).
стотну питому вагу в структур товарв, що експортуються Украною, займали чорн метали. Надал, в зв'язку з введенням вдповдних обмежень з боку С, х частка в 1996 р. скоротилася до 16,3 % вд загального обсягу укранського експорту в цю крану . Дана тенденця збереглася в перод 1997 р. - I пврччя 1998 р., коли частка продажу Украною чорних металв знаходилася в межах 10 % вд усього укранського експорту в цю крану.
Рис. 8. Динамка торгового обороту мж Украною Великобританю, (млн. дол.).
Великобританя мпорту, насамперед, сировину, а також продукцю металлопромисловост, стальн труби, вироби трубопрокатно промисловост. [9]
Попитом в Великобритан користуться укранське олйне см'я. в основному, соняшника, добрива (в 1998 р. об'м постачання х рзко поменшав), вата текстильна сировина. Сталася деяка стаблзаця в об'мах продуктв неорганчно хм, що поставляються Украною (на рвн 7 % вд усього укранського експорту в Великобританю). Нарвн з цим перелк товарв, що експортуються Украною в Великобританю, досить вузький навть в порвнянн з х мпортом. Стан зовншньо торгвл мж Украною Великобританю поки незадовльний. У зв'язку з цим робляться практичн заходи по створенню умов для пожвавлення.
Торгово-економчна спвпраця Украни з Францю.
Торговий баланс мж Украною Францю несбалансирований. Його динамка весь час погршуться. Так, перемстившись з 1992 по 1999 рк з 94 на 63 позицю по обсягах мпорту французько продукц, Украна за той же час опустилася з 58 на 71 мсце по обсягах експорту у Францю. Обсяз експорту морозило (чергувалися пдйоми падння), вн н разу не змг досягнути рвня 1992 року, а негативне сальдо, що утворилося в 1994 роц весь час
зростало (рис. 9).
Рис. 9. Динамка зовншньоторгвельного обгу мж Украною Францю, (млн. дол.).
Як багатообцяючий факт, можна вважати змну структури експорту товарв Украни у бк зростання у ньому частки продукц промисловост та. продуктв переробка сльгосппродукц. Як показу аналз, основн можливост - укранського експорту пов'язуються з продукцю укрансько хмчно промисловост (капролактам, полхлорвнил, добрива), металург (для реекспорту в трет крани), деревообробно промисловост (в основному деревна сировина), продукц сльського господарства (олйними культурам), а також органзацю спльних виробництв одягу, його напвфабрикатв та х подальшим вивезенням до Франц та третх кран. [3]
2.2. Товарна структура експорту та мпорту Украни до кран С.
Безумовно, вже сьогодн крани С перетворились на важливого партнера Украни у розвитку економчних звязкв. Про це, зокрема, свдчать дан статистики, як показують значне збльшення-торговельного обороту мж ними в останн роки.
Протягом всього пострадянського пероду Украна переживала, як це добре вдомо, безперервне щорчне падння ВВП. У 2000 року ВВП Украни склав 37 % вд рвня 1992 року та 30 % вд рвня 1990 р. Випуск промислово продукц становив 1999 р. 42% вд рвня 1990 р. Серед 25 трансформацйних економк це ункальний випадок за десятирчний перод спостережень (1989 -1999 р. р.).
Однак на такому тл зовншньоторговельн стосунки крани з С вдзначалися неабияким динамзмом. Укранський експорт до цих вимогливих ринкв протягом 7 рокв (19921999 р.р.) зростав щороку бльш як на десять вдсоткв, деколи сягаючи навть 16 % зростання (рис. 10). Це безперечна ознака досить швидко переорнтац експортного сектору та зовншньо торгвл Украни на Захд. Частка С у зовншнй торгвл Украни з 1992 року постйно зростала й досягла у 1999 роц майже 17 % загального експорту Украни та близько 23 % загального мпорту . [10]
Проте сьогодн вс крани С, разом узят, важать для Украни у зовншнй торгвл десь утрич менше порвняно з одню лише Росю. Причому ця вага досить нервномрна, якщо розглядати у розрз окремих кран (рис. 11). Так, на дв крани - Нмеччину та талю припада приблизно половина як експорту, так й мпорту Украни стосовно кран Захдно вропи. А це означа, що для бльшост держав - членв вросоюзу Украна все ще лишаться в економчному сенс terra incognita.
Рис. 10. Зовншня торгвля Украни з кранами С.
Крм того, слд звернути увагу на те, що укранський мпорт з регону С лише приблизно на 60 % покриваться укранським експортом. [8]
Так що сну негативне сальдо взамно торгвл у розмр понад 1 млрд. дол. США. Це не тльки пдтверджу низьку конкурентоспроможнсть укранського експорту на ринках С, але ще також те, що вропейськ крани розглядають Украну переважно як ринок збуту для власних товарв.
До цього варто додати вже традицйн для зовншньо торгвл Украни хвороби, зокрема, структура експорту, орнтована на товари з низьким ступенем переробки, що х виготовляють у низько динамчних секторах свтово економки, стосовно яких в С
Рис. 11. Частка окремих кран у товарооборот Украни з кранами Захдно вропи.
застосовують протекцйн заходи (вироби чорно металург, текстильно промисловост, продукця сльського господарства). Це також спотворена структура мпорту, де в останн роки високотехнологчн засоби виробництва замнювалися ввезенням готових споживчих товарв, випуск яких сну або ма би бути налагоджений безпосередньо в Укран. Отже, чимало торговельно-економчних вдносин з С нерацональн й не вдповдають довгостроковим потребам економки Украни. [13]
Однак сну цла низка проблем торговельних стосунках Украни з кранами С. Головними з них видаються наступн:
Хрончна дефцитнсть торгвл
Вдсутнсть помтних зрушень у товарнй структур
Обмеження щодо подальшого нарощування експорту
Проблеми мпорту
Хрончна дефцитнсть торгвл.
Дан графку свдчать, що негативне сальдо Украни у торгвл з С постйно зростало впродовж 1994 - 1998 рокв, зменшившись лише 1999 року порвняно з 1998 р. на 600 млн дол. Зменшення торгвельного дефциту 1999 р. стало наслдком фнансово кризи в Укран, що призвела, зокрема, до вдчутного знецнення укрансько гривн, а вдтак - до вдносного подорожчання мпорту в умовах нестйко платоспроможност укранських мпортерв.
Слд зазначити, що торговельний дефцит з розвиненими кранами нормальна рч для трансформацйних економк, адже його можна компенсувати надлишком на решт ринкв; торговельн дефцит спричинен, як правило, посиленим мпортом так званих "нвестицйних товарв" машин, устаткування тощо, необхдних для модернзац виробництва. За логкою системно трансформац крана, використавши цей мпорт за призначенням, здатна згодом компенсувати тимчасовий торговельний дефцит. На жаль, Украна дос недостатньо використовувала цю можливсть. [3]
Вдсутнсть помтних зрушень у товарнй структур.
Зростання обсягв торгвл з С було досягнуто без будь-яких стотних зрушень у товарнй структур. Вдкриття вропейських ринкв Украна використала для нарощування експорту тих продуктв, як вже у минулому мали досить висок експортн квоти, спираючись на технологчну базу а ноу-хау радянських часв. З-помж експортно палтри металург та хм Украна експортувала до вропи надто вузький асортимент простих виробв з невеликими ступенем обробки. Отже, зростання обсягв продажу цих капталомних товарв у С було досягнуто не завдяки нарощуванню хнього виробництва, а лише через переорнтацю поставок з внутршнього ринку та ринкв колишнього СРСР на решту свту .
Головн нос експортного буму Украни до С - це металургя (чорн та кольоров метали й вироби з них), одяг, продукця основно хм та овоч. Саме за рахунок цих продуктв експорт Украни зростав щороку двозначними темпами. Структурн зрушення в структур мпорт полягали у зростанн питомо ваги перероблених продуктв харчування;
натомсть мпорт машин та устаткування певна рч, через поглиблення загально економчно кризи - вдчутно скорочувався.
Саме остання тенденця й стала на завад широкому використанню мпорту на цл модернзац. Лише у гнучких галузях промисловост - харчовй та легкй - останнм часом можна спостергати ознаки пожвавлення виробництва, зокрема через використання на пдпримствах мпортованих нвестицйних товарв.
Решта ж галузей дос на змогла опанувати сучасн технолог. Скепсис вропейських партнерв щодо здйснення нвестицй у важку промисловсть Украни пов'язаний з добре вдомими хрончними валами пдпримницького клмату в кран -неусталенстю законодавства, поширенням корупц та втручанням державних органв в дяльнсть компанй. Внаслдок цього несприятлив зрушення в галузевй
структур промисловост на користь енергомних виробництв тльки закрпилися. [16]
Обмеження щодо подальшого нарощування експорту.
Структурн вади, притаманн укранськй промисловост, у свою чергу ускладнюють подальше нарощування обсягв експорту Украни до С та, власне, пдводять експортний потенцал до меж вичерпання. Одним з головних структурних викривлень в цьому план так званий мпортний компонент в експорт. Традицйний укранський експорт надто енергомним. Вдтак, Украна неспроможна експортувати сво традицйн товари без збльшення (або принаймн збереження незмнним) мпорту енергоносв. Високий ступнь концентрац експорту (коли обмежена кльксть товарних груп або товарв мають високу питому вагу у загальному обсяз) змушу крану продовжувати енергетичний мпорт. Звдси виника замкнене коло, що далося взнаки вже 1999 року : скорочення енергомпорту призвело до падння обсягв випуску в металург, а це, серед ншого, спричинило стотне падння обсягв експорту металв.
нше глибинне структурне викривлення звернуло на себе увагу завдяки поширенню антидемпнгових процесв проти укранського експорту. У счн 2000 року експерти ОЕСР звинуватили укранських та росйських виробникв стал у недотриманн мжнародних стандартв бухгалтерського облку та свдомому заниженн цн збуту на ринках США та С. Попри вкрай низьку ефективнсть виробництва (витрати на виробництво одн тони стал в Рос та Укран становлять в середньому 19,5 години проти 4,1 години в кранах ОЕСР) обидв крани "спромоглися" пропонувати сталь власного виробництва за цнами суттво нижчими за так, що вдповдають т.зв. домнуючим ринковим умовам (prevailing market conditions), а вдтак вважаються прийнятними на мжнародному ринку стал. Свдоме , заниження цн безперечним порушенням узгоджених правил торгвл та засад мжнародно конкуренц. Зрозумло, що ц д дають пдстави для запровадження проти порушникв антидемпнгових розслдувань. [4]
Погляд на чинники, що уможливили такий несприятливий для Украни перебг подй, недвозначно свдчить про хнй зв'язок з глибинними структурними викривленнями, притаманними тепершнй систем господарювання в Укран. Недотримання мжнародних стандартв облку стало можливим завдяки втеч пдпримств у взамну заборговансть, використанням грошових сурогатв та бартеру у розрахунках та "заощадженню" коштв шляхом невиплати заробтно плати працвникам. Якщо укранськ виробники досягають низько собвартост сво продукц саме завдяки цим особливостям, то так звана абсолютна конкурентоспроможнсть чорних металв на ринку С вдразу ста сумнвною. За таких умов, крм того, неможливо з'ясувати, чи рвень цн, за якими йдуть розрахунки на укранському внутршньому ринку, економчно виправданим. Часто навть сам цни не пддаються вдстеженню. Ясно одне: за снування системи неплатежв та бартеру прозорост, а вдтак справжнього використання конкурентних переваг Украни у торгвл з С бути не може. Що довше в Укран снуватимуть означен викривлення, то важче буде кран аргументовано спростовувати закиди в демпнгу через порушення мжнародних стандартв облку. Найбльш уразливими при цьому залишатимуться саме чутлив товари (зокрема метали), частка яких склада майже 60 % експорту Украни до С. [10]
Проблеми мпорту.
Можливост Украни збльшувати закупвлю вкрай необхдних нвестицйних товарв з С обмежуться подорожчанням мпорту через знецнення нацонально валюти, що вдбулося внаслдок фнансово кризи вересня - грудня 1998 р. Помсячн обсяги мпорту товарв з кран "решти свту" починаючи з вересня 1998 року, були помтно меншими, нж у вдповдн мсяц торк. По лютий 1999 року включно Украна так не спромоглася вдновити минулорчний обсяг мпортних надходжень з свтових ринкв поза межами СНД.
З огляду на зазначен вище структурн вали укранського господарства ста зрозумлим, що Украна повинна будь-що вдосконалити товарну структуру мпорту зберегти в ньому наукомк товари та скоротити справд некритичний мпорт готового продовольства, автомоблв т.н. Нараз в кран, не в останню чергу завдяки вже згадуваному пристосуванню гнучких виробництв харчово та легко промисловост, виникла сприятлива кон'юнктура для конкуренц втчизняних виробникв з мпортними поставками.
2.3. Програми вропейського союзу для Украни.
Програма ТАСС.
Найвищо оцнки й уваги заслугову допомога з боку С у форм рзних програм, найбльш значимими з який ТАСС. Субсид направляються, насамперед, для надання технчно допомоги, передач ноу-хау, консультацй, що йдуть на пдготовку кадрв у керуванн, бзнес, енергетику, транспортнй фнансовй служб.
У липн 1999 р. Комся передала в вропарламент доповдь про промжн пдсумки реалзац програми ТАСС. Це перше повномасштабне дослдження подбного роду за весь перод снування ТАСС, тобто з 1991 р. по дйсний час. Основна мета доповд - нформувати вропейський Парламент держави-члени про ефективнсть програми, рзних механзмах вплив на хд реформ у кранах партнерах. [17]
Для пдготовки доповд була сформована спецальна робоча група, що збирала, обробляла й аналзувала величезну кльксть даних. нформацю служили звти незалежних експертв по монторингу програми ТАСС. Доповдь нарахову бльш 70 сторнок тексту близько 1000 сторнок рзних додаткв. При пдготовц доповд автори прагнули з'ясувати, чи вдповда програма ТАСИС установленим критерям, тобто актуальнсть, ефективнсть, вплив на хд ринкових реформ полтичних перетворень у кранах партнерах, вдкритсть н. Експерти прийшли до наступних висновкв:
1. Форма технчного сприяння програми ТАСИС була дино розумною реальною формою надання пдтримки новим державам. Ц крани продовжують мати потребу в широких нвестицях, проритети в реалзац фнансування лежать у сфер створення ринково нфраструктури формування демократичного суспльства. Одним з нових напрямкв програми стали так називан проекти СОТ, покликан сприяти нтеграц нових незалежних держав у свтову економчну систему.
2. Невдач перешкоди на шляху реалзац ТАСС порозумваються низькою швидкстю реагування на потреби кран-партнерв, вдсутнстю стратегчного планування, вдсутнстю досвду роботи експертв консультантв у кранах перехдного пероду, мовний бар'р довгий час гальмували процес повномасштабно дяльност ТАСС. У свою чергу бюро ТАСС скаржиться на слабку нформацйну пдтримку з боку кервних структур кран-партнерв.
3. На основ проведених дослджень численних опитувань представникв урядових структур нших сфер, що впливають на прийняття полтичних ршень у кранах-партнерах, автори доповд прийшли до висновку, що вплив ТАСС на процес прийняття ршень в Укран був особливо вдчутний на початковому етап реалзац програми. В останн роки вн знизився, що порозумваться наступними
причинами: вдсутнстю активного далогу мж кервництвом С урядами, а також складнстю доступу до матералв документв, що вдображають процес прийняття ршень у кранах-партнерах.
4. Дослдження показало, що найбльша вддача спостергалася при реалзац проектв за участю нових нститутв, що розраховують на придбання нових навичок досвду в таких областях як мграцйна полтика, митна служба, розвиток центрв пдтримки малих середнх пдпримств, комерцйн центральн банки, служба зайнятсть н.
5. Автори доповд вдзначили також те, що програма ТАСС сприяла росту нацональних кадрв, тобто розвитку в кранах-партнерах навичок досвду в област консалтингово дяльност передач ноу-хау.
У цлому були зроблен наступн висновки:
ТАСС внс стотний вклад у процес створення демократичних нститутв формування ринкових вдносин в Укран.
Ефективнсть ТАСС стриму безлч недолкв планування реалзац, зокрема, вимогами до системи фнансово звтност. Останн пояснються необхднстю строго контролювати витрати бюджетних засобв С.
Висновок виявляти бльше гнучкост у даному питанн виршувати питання розподлу коштв по проектах згдно конкретних умовам.
Спецальна делегаця, що складаться з членв вропарламенту, що вдвдала Украну з ознайомлювальним взитом, склала наступний звт про дяльнсть ефективнсть бюро ТАСС в Укран. У ньому були зазначен слабк сторони дяльност ТАСС, необхдн нновац в робот, важливсть врахування специфки регону, збльшення фнансування безпосередньо об'ктв проекту. Були зроблен наступн зауваження:
Органзацю керування програмою ТАСС варто розосередити спростити, а процес затвердження проектв видлення коштв прискорити.
Бльше залучати мсцевих партнерв до пдготовки реалзац проектв.
Варто розширити коло повноважень мсцевих бюро ТАСС, що могли б координувати роботу вропейських укранських партнерв ТАСС, здйснювати монторинг по регонах мсцевих проектах.
Мсцев бюро ТАСС могли б служити нформацйною базою, опорним пунктом для представництва С в Укран, представникв держав-членв С, захдних кампанй, що виявляють длову зацкавленсть до даного регону.
Важливо домогтися рвнобжно взамод проектв, що могло б сприяти реалзац одночасно деклькох великих проектв тим самим, пдвищити концентрацю зусиль зняти частину адмнстративних витрат.
Необхдно бльш чтко визначити коло обов'язкв консультантв, робота яких оплачуться з бюджету ТАСС. А також у бльшому ступен залучати до роботи мсцевих партнерв