Передумови виникнення та розвитку податкв
Податки дуже складна надзвичайно впливова на вс економчн явища та процеси фнансова категоря. Можна без перебльшення сказати, що, з одного боку, податки це фнансове пдгрунтя снування держави, мрило можливостей у свтовому економчному простор щодо розвитку науки, освти, культури, гарантування економчно безпеки, зростання суспльного добробуту народу.
з другого боку, податки це знаряддя перерозподлу доходв юридичних фзичних осб у держав. х моблзаця й використання зачпа нтереси не тльки кожного пдпримця чи громадянина, а й цлих верств населення соцальних груп, мж якими точиться жорстока боротьба за форми й методи розподлу та перерозподлу, як в стор цивлзац спричиняли соцальн потрясння та вйни. На сьогодн податки це найефективнший нструмент впливу на суспльне виробництво, його динамку структуру, на розвиток науки технки, масштаби соцальних гарантй населенню.
Податки це обовязковий елемент економчно системи держави незалежно вд того, яку модель економчного розвитку вона вибира, як полтичн сили перебувають при влад. Вдсутнсть податкв паралзу фнансову систему держави в цлому, робить недздатною в кнцевому пдсумку позбавленою будь-якого сенсу.
Обктивною реальнстю те, що за наявних економчних умов пдпримницьк структури та громадяни повинн вддавати частку свох доходв на загальнодержавн суспльн потреби, а натомсть одержувати вд держави безплатн блага та послуги.
Досконалсть форм методв передач цих коштв свдчить про рвень розвитку держави, економчних правових нститутв. Створення податково системи це не тльки практична, а й велика наукова проблема. Вона потребу глибокого аналзу господарського життя в держав, доходв населення пдпримницьких структур, бюджету см. Лише за такими матералами можна дйти висновку щодо доцльност введення того чи ншого податку, спрогнозувати його вплив на економчн та соцальн процеси.
сторя цивлзац свдчить, що в рзн пероди розвитку суспльства вводились рзномантн податки на землю, майно, прибуток, цнн папери, спадщину та дарування, додану вартсть, заробтну плату, акцизи, збори й вдрахування, на автомобл, коней, собак, продуктивну худобу та птицю, бджл, подушн податки податки на неодружених чоловкв, податки на бороду, вкна, двер тощо.
Найбльшого розквту податки сягають за умов розвинуто ринково економки. Вони стають обктивним елементом фнансових вдносин мж державою та юридичними й фзичними особами. Формуться завершена модель податково системи кожно держави. Вона включа методи й обкти оподаткування, ставки податкв, строки х сплати, контроль за витрачанням.
Змнюються не тльки види форми стягнення до бюджету певних сум коштв, а й саме ставлення до податкв. Вони стають ефективним знаряддям втлення державно полтики з питань економки та соцального розвитку. За допомогою податкв здйснються перерозподл валового внутршнього продукту в територальному та галузевому аспектах, а також мж рзними соцальними групами. Цей перерозподл згладжу вади ринкового саморегулювання, створю додатков стимули для длово та нвестицйно активност, мотивац до прац, пдтримання рвня зайнятост.
Проте не слд забувати, що податки ще й дуже небезпечним нструментом у розпорядженн держави. Адже без науково концепц податково полтики вони можуть гальмувати економчний розвиток держави. Концепця податково полтики держави повинна мстити обгрунтован висновки щодо впливу оподаткування на результати господарсько дяльност пдпримств та органзацй, обсяг, напрямки й характер нвестицй, розмр структуру фонду споживання, галузеву й територальну структуру економки.
Податков системи економчно розвинутих кран спираються на детально розроблену теорю податкв. творцями видатн представники економчно науки: Адам Смт, Давид Ркардо, Джон Кейнс, Поль Самуельсон, Кнут Вксель, Йозеф Шумпетер, Джеймс Бюкенен та багато нших. Пошук шляхв удосконалення податкових систем трива.
На перший погляд, питання можна виршити дуже просто. Треба лише постйно стежити за тим, аби дотримувалася рвновага мж величиною сплаченого податку та величиною отриманих вд уряду благ послуг, а також створювалися вдповдн правов вдносини мж державою платником податкв. Проте сторя свдчить, що держава нколи не погоджуться на так вдносини не тльки в кожному конкретному випадку, а й загалом, незалежно вд того, як полтичн сили перебувають при влад. Усвдомлення ознаки справедливост щодо податкв змнються залежно вд змни поняття про сутнсть завдання держави, а також про системи формування й розподлу доходв. Бльшсть демократичних сил, яка приходить нин до влади в цивлзованих державах свту, ста на реальне пдгрунтя спрямову полтику податкових систем на благо свого народу. Практика пдтверджу, що в бльшост вропейських кран податки успшно виконують роль економчного знаряддя соцально справедливост та активзац господарського життя.
Якщо проаналзувати практику побудови податкових систем у багатьох кранах Захдно вропи й ознайомитися з науковими розробками вчених-економств вд Петт та Смта до сьогодення, то головн принципи податково системи можна сформулювати так:
- сума сплаченого податку завжди ма дорвнювати вартост отримуваних вд держави благ послуг; ус податки повинн бути точно визначен щодо ставки податку, строку сплати; платники податкв мають бути понформован урядом, куди використано кожну копйку сплачених ними податкв; нов податки повинн вводитися лише для покриття вдповдних витрат, а не для лквдац дефциту;
- обктом оподаткування може бути лише дохд, а не його джерело й розмр витрат; податок ма бути пропорцйним доходов; прогреся оподаткування, залежно вд зростання доходу, не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорвню третин доходу;
- умови оподаткування мають бути простими й зрозумлими платников; податок слд стягувати в зручний для платника час прийнятним для нього методом; при цьому слд ураховувати дешевизну стягування податкв.
За додержання цих принципв мж урядами кран платниками податкв ведеться жорстока боротьба. Проте в захдних демократичних системах присутн сильн групи представникв соцального спрямування, як завжди впроваджують розумн основи оподаткування домагаються удосконалення системи в цлому. Ось чому дуже важливого значення набува прийняття податкових кодексв, в яких законодавчо закрплються рвномрнсть оподаткування, захист платника вд свавлля податкових служб, дотримання податково тамниц. Усе бльшого визнання пдтвердження набува думка про те, що висока частка податкв у валовому внутршньому продукт це небезпека для економчного зростання.
Економчна сутнсть податкв та хн призначення
За економчною сутнстю податки обовязковими
платежами, що вилучаються державою з доходв юридичних чи фзичних осб до вдповдного бюджету для фнансування витрат держави передбачених конституцю та ншими законодавчими актами. Це одна з форм вирвнювання доходв юридичних фзичних осб з метою досягнення соцально справедливост й економчного розвитку. Вилучаючи частину доходв пдпримцв громадян, держава гаранту х ефективнше використання для задоволення потреб суспльства в цлому досягнення на цй основ зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонн вдносини держави з пдпримцями та населенням пд час х сплати. Однак це лише поверховий пдхд до вивчення цих явищ процесв. На дл податки дають змогу мати зворотний звязок з платниками завдяки фнансуванню вдповдних витрат. Цьому процесов придляться велика увага з боку фнансово науки, в ньому виявляться економчна сутнсть функцй держави та реалзаця.
За наявних умов недостатньо розглядати податки загалом. У кожнй держав багато податкв зборв, що забезпечують моблзацю коштв в розпорядження. Вся сукупнсть податкв, зборв, вдрахувань платежв в держав становить податкову систему. Податкова система кожно держави ма свою структуру, тобто класифкацю податкв залежно вд рзних ознак. Структура податково системи визначаться, здебльшого, рвнем економчного розвитку держави, а також полтичними силами, що перебувають при влад.
У класичному план вс податки подляються на державн й мсцев, прям й опосередкован (непрям), податки з юридичних податки з фзичних осб, натуральн й грошов, звичайн надзвичайн. Податки, як надходять до державного бюджету, називаються державними. Вони встановлюються законами держави або декретами уряду. Мсцев податки та збори теж встановлюються законами держави, але мсцев органи влади мають повн права щодо обкладання цими податками. Вони можуть диференцювати ставки податкв у межах ставки, визначено законом, надавати додаткових пльг окремим платникам, змнювати строки сплати.
Залежно вд обкта оподаткування, податки подляються на прям непрям або опосередкован. Коли обктом оподаткування прибуток, земля, каптал або дохд юридично чи фзично особи, то це податок прямий, вн залежить вд величини певно власност. Прикладом цього можуть бути податки на прибуток пдпримств, доходи громадян, на землю, майно тощо.
При непрямому оподаткуванн обктом не дохд, а витрата. Податок, врнше його величина, включаться в цну товару сплачуться при купвл товару. Величина цього податку не повязана з доходами платника. Тому непрям податки вважаються найнесправедлившими, фскальними, хоча мають певн переваги. Найхарактерншими прикладами непрямого оподаткування податок на додану вартсть, акцизний збр, мито.
На раннх етапах розвитку суспльства податки мали натуральну форму. Вона може застосовуватися за надзвичайних умов пд час вйни, в перод кризи в економц, коли в кран функцону нестабльна нацональна грошова одиниця. Певного часу можуть вводитись надзвичайн податки, що зумовлюються вйною або стихйним лихом. Прикладом можуть бути вонн податки або вдрахування до Фонду Чорнобиля.
При введенн податки надляються певними функцями або призначенням. Кожний податок викону передусм фскальну функцю, тобто забезпечу надходження коштв до бюджету. Однак таке спрощене усвдомлення рол податкв не ма достатнх пдстав, бо запровадження будь-якого податку потребу чткого визначення обкта чи субкта оподаткування, строкв сплати, перелку пльг, що надаються при оподаткуванн тощо.
При визначенн цих параметрв податку закладаться його стимулюючий вплив на економчн процеси, що цей податок зумовлюють. Тому вс пдстави стверджувати, що податки виконують стимулюючу функцю. Майже не бува податкв, як б цих функцй не виконували. Все залежить вд того, який закладено механзм хньо реалзац. Надмрне перевантаження податку пльговим оподаткуванням з метою стимулювання тих чи нших видв виробництв або споживання товарв, виконання робт, надання послуг часто, замсть стимулювання, призводить до протилежного до зростання тнзац економки.
Надання податкам стимулюючих функцй досить складне та в економчному сенс вдповдальне завдання. Воно потребу глибоких наукових дослджень всебчного обгрунтування. Суть питання в тому, що стимулююч функц можуть бути закладен завдяки змн або диференцац ставок податкв, або ж повному звльненню вд х сплати. У цьому раз здйснються перерозподл валового внутршнього продукту через фнансову систему вд одних субктв оподаткування на користь нших.
Отже, цей перерозподл ма не лише економчний, а й соцальний характер. Вн може призвести до порушень важливих економчних пропорцй у виробництв та споживанн матеральних благ послуг. Усе це повязано з правами та свободами людини, економчним соцальним становищем. Як пдтверджу свтовий досвд, надання податкам стимуляцйних регуляцйних функцй потребу тривалого опрацювання порядку х обчислення, сплати, надання пльг. Фскальна й стимуляцйна роль податкв ста зрозумлшою при розгляд порядку обчислення й сплати деяких видв податкв. Найхарактерншим щодо цього податок на прибуток пдпримницьких структур. Вн запроваджений у всх кранах одним з найдавнших платежв.
Якщо розглянути основн принципи оподаткування прибутку, то, звичайно, в окремих кранах вдмнност, але спльним те, що податок сплачуться за результатами фнансового року вдповдно до подано декларац. Прибуток визначаться як рзниця мж валовими доходами та валовими витратами.
Валов доходи зведеним показником. Вони включають доходи вд реалзац товарв послуг, фнансових операцй, одержан рентн платеж та роялт, доходи, одержан за рахунок приросту капталу (вд реалзац цнних паперв), нш доходи.
До валових витрат вдносять заробтну плату робтникв службовцв, витрати на ремонт обладнання та будвель, витрати на придбання сировини, комплектуючих деталей, електроенерг та нше, витрати на науково-дослдн роботи, сплачен рентн платеж та роялт, проценти за кредит, внески до рзних фондв, включно з добровльними внесками, виплати до пенсйного та фонду соцального страхування, амортизацйн вдрахування, нш витрати.
У багатьох кранах порядок визначення валових доходв валових витрат використовуться як стимуляцйний регуляцйний фактор. Так, у США до числа валових витрат включаються спецальн витрати, до яких належать суми одержаних дивдендв та нш. У Швец з валового доходу вираховуються пенс колишнм робтникам, прем страховим компаням за пенс робтникам пдпримства, вдрахування у фонди трудящих. У бльшост кран з валового доходу вираховуються податки, сплачен органам мсцевого самоврядування, оплата послуг юриств, економств-радникв, як запрошуються, внески добродйним товариствам, пожертвування закладам освти,
лкарням, будинкам нвалдв та престарлих, церковним парафям, науково-дослдним установам, унверситетам тощо.
Нин чинний порядок оподаткування прибутку пдпримств да значн пдстави для застосування стимуляцйних функцй податку на всх етапах податкового процесу. Найактивнше ц можливост використовуються при визначенн прибутку, що пдляга оподаткуванню.
з прибутку пдпримства перед оподаткуванням вираховуються штрафи, грошов компенсац засновникам, витрати на прозд власникв фрм, суми, повязан з амортизацйними пльгами тощо. У деяких випадках прибуток для оподаткування може збльшуватися. Так, у Великобритан до оподаткованого прибутку додаються витрати з утримання штатв компанй або закордонних клнтв.
У багатьох кранах податок сплачуться за диною ставкою, але приклади, коли прибуток подляться на дв частини. Одна з них це прибуток, що розподляться серед засновникв, нша це прибуток, що не розподляться. За заниженою ставкою оподатковуться прибуток, що розподляться. Впровадження нарзного оподаткування прибутку, на думку законодавцв, усува подвйне оподаткування. Так, у ФРН нерозподльний прибуток оподатковуться за ставкою 55 вдсоткв, а прибуток, що розподляться, - за ставкою 30 вдсоткв. Такий пдхд стимулю до збльшення доходв акцонерв.
Досить широкого застосування набула амортизацйна пльга, тобто надання права прискорено амортизац. Амортизацйн пльги стали важливим засобом державного регулювання науково-технчного прогресу, впровадження нових технологй, оновлення основного капталу. Надаючи права прискорено амортизац за тими чи ншими видами основних фондв, держава тимчасово втрача доходи, проте у пдпримства накопичуються ресурси для модернзац та технчного переоснащення виробництва, що у кнцевому пдсумку забезпечу його розширення, збльшення прибуткв , вдповдно, доходв бюджету.
У деяких кранах, насамперед, у ФРН, набула поширення практика звльнення вд оподаткування прибутку, який вдраховуться до резервних фондв. Законом про акцонерн товариства у ФРН правлнням на власний розсуд дозволяться формувати резервн фонди для покриття непередбачуваних витрат збиткв, фнансових зобовязань. Прибуток, що спрямовуться до резервних фондв, звльняться вд оподаткування. Як стверджують спецалсти, висока конкурентоспроможнсть корпорацй ФРН на свтових ринках пояснються значними пльгами , зокрема, формуванням резервних неоподатковуваних фондв.
Слд звернути увагу на такий стимуляцйний фактор, як податков кредити. Суть х поляга в тому, що корпорац, як сплачують податок на прибуток, мають право залишати в свому розпорядженн частину податку та використовувати його на фнансування певних економчних соцальних завдань, визначених законодавством, тобто податков кредити набувають цльового характеру. Як правило, податков кредити мають нвестицйне спрямування, а також стимулювання зайнятост.
Характерним той факт, що в бльшост кран ставка податку на прибуток корпорацй диференцються залежно вд галуз економки (легка промисловсть, машинобудування, хмчна промисловсть).
Податок на додану вартсть (ПДВ). Податком обкладаться споживання товарв послуг. Це одна з найхарактернших форм непрямого оподаткування. Величина ПДВ залежить не вд величини доходу платника, а вд обсягу його споживання. Непрям податки зявилися наприкнц XVIII столття, коли розвиток податкових форм вдбувався одночасно в двох напрямках непрямого й опосередкованого оподаткування.
Непряме оподаткування одразу ж було пддано нищвнй критиц, воно трактувалося як податки на бдних. Особливе занепоконня непрям податки викликали серед марксиств, соцалств та представникв нших соцал-демократичних течй. Проте розвиток фскально практики, а також теор оподаткування пдтвердив, що непряме оподаткування виникло й розвивалося як явище обктивне, зумовлене розвитком суспльного життя, оскльки забезпечити постйно зростаюч державн видатки лише за рахунок прямих податкв стало неможливим.
Обктивну необхднсть оподаткування обгрунтували в свох працях кращ представники економчно теор та фнансово науки Д.Млль, А.Маршалль, А.Пгу, М.Фрдмен, .Фшер та нш. Тут слд зазначити, що непрям податки мають низку стотних переваг насамперед у забезпеченн доходв бюджету. Непрям податки сплачу багато платникв за мсцем створення ново вартост, ц податки рзняться простотою обрахування; широка база оподаткування сприя зростанню доходв бюджету, вилученню податку на всх етапах руху товарв, сприя рвномрному розподлов податкового тягаря мж усма субктами пдпримницько дяльност; застосування нульово ставки на експортн товари сприя збльшенню обсягу експорту та пдвищенню конкурентоспроможност втчизняних товарв на свтовому ринку.
Ус ц переваги непрямого оподаткування сприяли тому, що розвиток ус системи оподаткування здйснються як оптимальне спввдношення прямих непрямих податкв залежно вд економчних умов розвитку кожно держави.
Податок на додану вартсть за свою суттю унверсальним акцизом, його починали застосовувати як податок з обороту. Проте податок з обороту може успшно функцонувати при тоталтарнй систем, коли держава централзовано встановлю цни вс товари. За умов ринку спрацьову кумулятивний ефект, тобто на кожнй стад руху товарв нараховуться податок.
Усе це зумовило пошук нових варантв непрямого оподаткування в 70-80 роках ХХ столття було обгрунтовано доцльнсть оподаткування лише додано вартост. Така система оподаткування зберга переваги податку з обороту щодо оподаткування всх етапв руху товарв, але водночас усува його головну ваду кумулятивний (каскадний) ефект.
Обктом оподаткування ПДВ додана вартсть, тобто вартсть, створена на даному конкретному етап руху товару. За економчною суттю, доданою вартстю частина валового внутршнього продукту, створеного (виробленого) певною господарською одиницею.
Субктами податку на додану вартсть фзичн та юридичн особи, як займаються пдпримницькою дяльнстю у сфер виробництва, торгвл та послуг. Фактично платником ПДВ споживач незалежно вд того, чи це юридична, чи фзична особа.
На сьогодн податок на додану вартсть набув широкого застосування. Вн важливою складовою податкових систем у понад 40 кранах свту, в тому числ в 17 вропейських кранах. Ставки податку встановлюються в процентах, як коливаються вд 12% у Люксембурз та спан, до 22% у Дан 25% в рланд. Кльксть ставок досить рзна вд одн (в Дан) до семи (у Франц). Найнижча ставка 2,1% у Франц на продовольч товари, найвища 33,3% щодо товарв, як предметами розкош.
Розрахунок величини податку на додану вартсть до сплати здйснються деклькома способами. За одним з них ставка податку множиться на величини заробтно плати й прибутку. Це прямий статистичний метод. За ншим методом ставка множиться на валовий дохд одержаний результат
зменшуться на суму податку, обрахованого множенням величини ставки на витрати. Цей метод називають непрямим або методом податкового кредиту. Вн був прийнятий кранами С ма широке застосування в оподаткуванн.
Слд окремо сказати про пльги з податку на додану вартсть. Вони застосовуються в двох формах шляхом запровадження нульово ставки й звльнення вд оподаткування продажу деяких видв товарв та послуг. Нульова ставка нада право продавцев оподатковуваного товару чи послуги на повну компенсацю тих сум податку, як включались у пдрахунок матеральних поставок вартсних надходжень.
На думку багатьох зарубжних вчених, податок на додану вартсть, за свою суттю, еволюцю досить успшною в непрямому оподаткуванн. Вн демонстру переваги успшншого, нж за допомогою нших податкв, розвязання проблем галузевого й територального розмщення фнансових ресурсв, уникнення подвйного оподаткування, зменшення клькост податкових пльг. Цей податок кореспонду положення фнансово науки про податковий нейтралтет як умову щодо стимулювання господарства, а також прийняття ршень на рвн пдпримств. ПДВ ма внутршнй вбудований механзм взамно переврки платниками податкових зобовязань. На вдмну вд податку з обороту за брутто цною в будь-якй ланц (виробництво, оптова чи роздрбна торгвля) ПДВ не заохочу вертикально нтеграц компанй. Вн не завда дискримнац платникам залежно вд хньо рол та мсця в господарському процес. ПДВ нейтральний щодо перемщення товарв послуг, розмщення ресурсв. ПДВ значно вплива на рвень цн, але його можна повернути й проти нфляцйних процесв, оскльки ПДВ да змогу автоматично вилучити конюнктурний прибуток, породжений нфляцю, й тим кара т пдпримства, як невиправдано завищують цни.
У науковй лтератур тривають дискус з приводу застосування пльг при оподаткуванн податком на додану вартсть. У бльшост кран свту надто в кранах С пльги поширюються на так товари й послуги: продукти харчування, лки та медичне обслуговування, витрати на освту, купвлю та найм житла, одяг, книги й газети, розваги та спорт, музе, державний розпродаж товарв послуг, фнансов послуги, державн товари, витрати на мистецтво. Нин пльги при оподаткуванн ПДВ запроваджуються у 26 кранах свту, як залучили ПДВ до свох податкових систем, приблизно за 200 позицями, з них лише близько 30 нульових ставок.
Легко помтити, що перелк пльгових благ продиктований бажанням досягти соцально справедливост. Проте в фнансовй лтератур постйно трива полемка щодо визначення оптимального складу товарв послуг, як можна назвати товарами й послугами широкого споживання.
За законами держав Спльного ринку це послуги пошти, лкарень, установ освти й культури, некомерцйн радо телебачення, як також претендують на пльги. Деяк проблеми виникають при оподаткуванн малого бзнесу. Це повязано, в основному, з вдсутнстю достоврних бухгалтерських даних для вирахування податку. Для подолання цих труднощв вропейським спвтовариством для малого бзнесу широко застосовуться неоподатковуваний мнмум.
Маються певн труднощ при застосуванн ПДВ у сльському господарств, надто щодо фермерства. У 1958 р. частина кран вропи домовилась шляхом пдписання вдповдного договору про неоподаткування ПДВ оборотв з реалзац продукц фермерськими господарствами.
Слд зазначити, що у захдних державах пошана до фермерства ма фскальний вимр. Вн проявляться у максимальному звльненн вд оподаткування та вд офцйно звтност перед державою. Це, звичайно, не стосуться великих високотоварних господарств. Проте можна стверджувати, що всюди аграрний бзнес, як правило, користуться пльговим оподаткуванням.
Загалом, пдстави дйти висновку, що досвд застосування ПДВ у кранах вропи засвдчив його життздатнсть успшне функцонування в ринкових системах. Водночас очевидним те, що найперша проблема запровадження ПДВ це пдготовка суспльно думки, освтня робота з платниками та професйна перепдготовка персоналу податкових органв. Так заходи конче необхдн, бо суспльство не очку нчого доброго вд жодного нового податку. Не дивно, якщо полтики сприймуть ПДВ як шори для ринкових сил фактор небажаного розростання державного сектора. Платникв хвилюватимуть незнайом вимоги фску, а все населення сприйматиме ПДВ як сигнал до загального пдвищення цн. Тож необхдна повна гласнсть щодо намрв про внесення змн до податково системи та розяснювальна кампаня, аби забезпечити свдоме ставлення та перебороти побоювання щодо запровадження ПДВ.
У деяких кранах до агтацйно-розяснювально роботи з впровадження будь-якого податку долучались приватн фрми, це давало позитивний результат. Впровадження ПДВ в Укран й дос потребу виршення питань, повязаних з облком та рестрацю платникв, визначенням критерв оподаткування окремих видв товарв, робт та послуг, засобв виробництва продукц за договрними цнами та проданою в кредит.
Одним з видв непрямого оподаткування специфчн акцизи, як найактивншими нструментами державного регулювання кльксних параметрв споживання певного перелку товарв, тютюнових та горлчаних виробв, контролювання доходв монополств при виробництв деяких товарв, захисту власних виробникв та перерозподлу доходв споживачв при купвл предметв розкош (ювелрн вироби, дорог автомобл).
Специфчн акцизи в бльшост кран мають назву акцизного збору. Вони включаються в цну товару й оплачуються покупцями, виробниками або мпортерами товарв. Податок нараховуться один раз на точно визначеному законом етап руху товарв вд виробництва до споживання.
Ставки акцизного збору, як правило, встановлюються в процентах до оптово цни товару. Водночас останнми роками спостергаться певна незручнсть щодо обчислення акцизу та неточност при визначенн величини податку. Тому все бльшого поширення набува метод впровадження ставок у твердих сумах з одиниц товару. Це да змогу ефективнше впливати на процес виробництва та реалзацю пдакцизних товарв.
Свтовий досвд застосування в оподаткуванн специфчних акцизв пдтверджу, що треба дуже обережно пдходити до визначення ставок акцизних зборв. Висок ставки зумовлюють зростання тньового обороту, ухилення вд оподаткування та появу велико клькост неяксно фальсифковано продукц. Боротьба з цим явищем не да позитивних результатв , що найголовнше, потребу великих затрат з боку держави, як нод перевищують доходи вд акцизного збору.
пдстави стверджувати, що впровадження акцизного збору потребу продуманих загальнодержавних заходв з контролю за виробництвом та мпортом пдакцизних товарв, встановлення державно монопол на виробництво деяких з них, пдвищення вдповдальност за ухилення вд оподаткування. Водночас треба зазначити, що в бльшост кран свту псля проведення податкових реформ у 70-80 роках ХХ столття частка специфчних акцизв
у доходах бюджету зменшилася.
Це зумовлено тим, що стали поширюватися унверсальн акцизи, збльшилася база оподаткування щодо особистого прибуткового податку, в податкових надходженнях швидкими темпами зростала частка податкв на соцальне страхування. Загалом, специфчн акцизи ще довго використовуватимуться в податкових системах.
Пряме особисте оподаткування. Зростання матерального добробуту населення в другй половин ХХ столття в бльшост кран свту дало змогу зробити особисте оподаткування масовим. На сьогодн майже 80 вдсоткв надходжень вд прибуткового податку з громадян припада на населення з трудовими доходами, основу яких становить заробтна плата. Протягом останнх 40 рокв чткою тенденця до зростання частки особистого прибуткового податку в доходах бюджетв усх кран вропейського союзу. Особистий прибутковий податок становить вд 5 до 27 вдсоткв вд ВВП у кранах з розвинутою ринковою економкою.
Питома вага особистого прибуткового податку в заробтнй плат робтникв службовцв економчно розвинутих кран становить вд 2 вдсоткв в Япон до 36 вдсоткв у Дан та Швец. Причому досить стйкою тенденця до зростання питомо ваги податку в заробтнй плат з збльшенням обсягв ВВП на душу населення.
У фнансовй лтератур тривалий час дискутувалося питання про те, що висок податки з заробтно плати зменшують економчну зацкавленсть у збльшенн заробтку. Це пдтверджують численн опитування, проведен зарубжними науковими центрами. Так, у Великобритан та ФРН бльшсть платникв податку вважа за краще не збльшувати свй робочий день для додаткового заробтку при зростанн податково ставки понад 30 вдсоткв.
Усе це дало пдставу, з огляду на кейнсанськ постулати, стверджувати, що особисте прибуткове оподаткування стало гальмом для економчного розвитку. Пд такими гаслами й здйснювалися податков реформи 70-80-х рокв у бльшост вропейських кран в США. Органзацйно ц реформи мали за мету унверсалзацю спрощення податкових систем, створення умов для обмеження ухилення вд сплати податкв, упорядкування й значне скорочення податкових пльг.
З точки зору макроекономки податков реформи були спрямован на зменшення обсягв перерозподлу фнансових ресурсв за допомогою податково системи, збльшення особистих нагромаджень громадян використання хнх заощаджень для економчного зростання.
Реформування прибуткового податку, який сплачують громадяни, проходило з використанням положень неокласичних концепцй, адже уряди бльшост кран мали на мет нейтралзувати вплив податку на розвиток економки. Це була протидя тому, що останнми десятилттями обсяги особистого оподаткування збльшувалися як за рахунок збльшення клькост платникв, так завдяки пдвищенню податкових ставок. Це зумовило застосування рзномантних пльг, як правило, до платникв податкв з високими доходами, що спотворювало регуляцйн функц держави, негативно позначалося на споживанн.
Тому при проведенн податкових реформ спостергаться чтка тенденця щодо скорочення граничних ставок особистого прибуткового оподаткування. Найбльших показникв досягнуто в США, де загальне скорочення штатних мсцевих податкв становить 22 процентних пункти, у Великобритан 20, Япон 23, Австрал 11. Найвищ ставки особистого прибуткового податку у Швец й Дан. Додамо, що на сьогодн у США податки в середньому становлять 25 вдсоткв вд доходу см.
У наукових колах Заходу не припиняються дискус щодо доцльност принципу прогресивност оподаткування. Нин податков системи кран вропи з розвинутою ринковою економкою будуються на вдносно невеликй прогрес в оподаткуванн. Однаковою мрою це стосуться США.
Велика прогреся в оподаткуванн бльшстю спецалств у цй сфер вважаться недоцльною як такою, що негативно позначаться на економчнй активност. За останн десятилття кльксть ставок особистого прибуткового оподаткування скоротилася в кранах велико смки майже вдвч. Дуже суттвим зниження максимально ставки. Так, у Великобритан вона знизилась з 83 до 40 вдсоткв у 1990 роц, що, як стверджують фахвц, стало основною причиною нвестицйно активност. В Япон максимальна ставка була знижена з 70 до 50 вдсоткв, що теж було визнано японськими вченими податковою революцю.
Загалом, можна дйти висновку, що розвиток особистого прибуткового оподаткування йде шляхом його лбералзац, стимулювання особистих заощаджень споживання.
Податки на соцальне страхування. У другй половин ХХ столття зявився став швидкими темпами розвиватися новий вид податкв так зван цльов податки для фнансування системи соцального страхування. Це повязано насамперед з тим, що в кранах з ринковою економкою пдвищилась соцальна спрямовансть хнього розвитку, стало придлятися бльше уваги соцальним гарантям населенню з метою побудови модел економки суспльного добробуту.
На сьогодн так зван податки соцально спрямованост мають досить високу питому вагу в ВВП в загальнй сум податкових надходжень до бюджетв держави. У кранах Захдно вропи в 1997 роц вони становили вд 11,5 до 14,2 вдсотка вд ВВП вд 25 до 30,1 вдсотка вд загально суми податкових надходжень до бюджетв.
Звичайно, в деяких кранах податки на соцальне страхування невелик (Даня, Фнляндя) 1-3 вдсотка вд ВВП. У цих кранах фнансування витрат на соцальне страхування, тобто виплата пенсй допомоги, здйснються за рахунок загальних податкових надходжень. Тому в цих кранах ставки податкв дещо вищ. Тенденця до зростання цльового оподаткування досить переконливою. У наукових колах Заходу аргументовано дйшли висновку про те, що зростання обсягв виробництва валового внутршнього продукту в кранах з ринковою економкою да змогу збльшити витрати на соцальне страхування значно пдвищити добробут населення. Розвиток соцального страхування сприя пдвищенню продуктивност прац та створю фнансов передумови щодо пдвищення життвого рвня народу, економчного зростання в держав.
Слд зазначити, що податок на соцальне страхування сплачують пдпримц та працездатне населення. Причому пдпримц вносять понад 60 вдсоткв вд загально суми, що надходить до бюджету. У заробтнй плат працюючих податок на соцальне страхування в кранах С становить понад 12 вдсоткв. Це досить суттве податкове навантаження на доходи працюючих тому постйно точиться боротьба за зменшення податкового тягаря. Вчен-фнансисти здйснюють пошук гнучкшого й справедлившого оподаткування. Вносяться пропозиц з введення неоподатковуваного мнмуму, надання пльг при оподаткуванн тощо.
Деяк вчен Захдно вропи пропонують зовсм скасувати податок на соцальне страхування, збльшивши ставки наявних податкв. Основний хнй аргумент поляга в тому, що податок на соцальне страхування збльшу вартсть робочо сили, що спричиня безробття, а безробття потребу додаткових коштв на виплату допомоги.
Широко дискутуться
також дея створення системи фнансування соцального страхування, яка б стимулювала зайнятсть. Тут основним аргументом теза про те, що соцальне страхування поряд з освтою, безпекою, охороною здоровя слд розглядати як обктивний елемент життя людини. Тож можна дйти висновку, що система соцального страхування ма фнансуватися за рахунок загально суми вилучених податкв, а не за рахунок цльового податку. Це, звичайно, не дуже переконлив аргументи, як майже нчого не мняють у загальнй систем оподаткування.
Заслугову на увагу пропозиця голландських вчених Л.Боша та Р. ван ден Ноорда, як замсть податку на соцальне страхування пропонують ввести податок на чисту вартсть, тобто на заробтну плату й прибуток пдпримця. Це, на хню думку, зменшу навантаження на фонд оплати прац, розширю податкову базу, робить податок нейтральншим щодо зростання цн.
Пошук шляхв удосконалення вирахування й сплати податку на соцальне страхування актуальний для Украни. В Укран цей податок ма назву вдрахування до Пенсйного фонду, вдрахування до Фонду соцального страхування, як збльшують податкове навантаження на фонд оплати прац та зумовлюють ус, повязан з цим, негативн наслдки в економц держави.
Мсцев податки. Мсцев податки поширилися у другй половин ХХ столття. Це повязано з розвитком демократичних засад у суспльств. Центральн органи влади як пд тиском демократичних сил, так з огляду на доцльнсть та ефективнсть виршення низки питань економчного й соцального життя населення на мсцевому рвн стали передавати й законодавчо закрплювати за мсцевими органами влади функц державного управлння. Це потребувало передач мсцевим органам влади певних обсягв фнансових ресурсв для виконання цих функцй.
Усе це зумовило появу мсцевих податкв як найреальншо форми моблзац фнансових ресурсв на мсцевому рвн. На сьогодн мсцев податки важливою структурною ланкою податкових систем бльшост кран. За хньою допомогою моблзуються кошти для фнансування соцально-культурних заходв, а також витрат, повязаних з розвитком мсцевого господарства та нших заходв мсцевого значення.
Мсцев податки запроваджуються законами держави, але вдповдно до законодавства вони можуть вводитись постановами та ршеннями мсцевих представницьких органв або мсцевими адмнстрацями залежно вд того, як повноваження у сфер оподаткування надаються законодавством держави цим мсцевим органам влади.
Мсцев податки сплачуються юридичними та фзичними особами, як одержують доходи, володють майном на данй територ або землею, займаються певним видом дяльност або використовують майно, що перебува в розпорядженн мсцевого самоврядування. Спввдношення мж мсцевими й державними податками в рзних кранах складаться по-рзному. Це зумовлено рвнем розвитку мсцевого самоврядування, економчним становищем у держав, традицями суспльного життя. Так, якщо в Канад налчуться не бльше десяти мсцевих податкв, то у Франц х понад 50, в тал бльш як 70, у Бельг понад 100. Мсцев податки рзномантнш майнов, подушн, поземельн тощо.
Найпоширенш майнов податки, де обктом оподаткування вартсть нерухомого майна земл, житлових будинкв, гаражв, худоби, машин, обладнання, акцй державних облгацй. Майнов податки в бльшост наукових джерел називають податками на власнсть. Майно, що оподатковуться, ма свою оцнку. Методи оцнки майна встановлюються мсцевими органами влади. У бльшост кран свту мсцев органи влади мають визначен законом широк права з встановлення ставок мсцевих податкв, надання пльг.
У багатьох кранах, насамперед у США, Швейцар, Швец, ФРН, до числа мсцевих належать мсцевий особистий прибутковий податок. Вн становить майже третину й бльше доходв мсцевих бюджетв. Цим податком оподатковуться, як правило, заробтна плата. Причому мсцевий прибутковий податок може справлятися й за наявност державного прибуткового податку. У ФРН до числа мсцевих податкв належить промисловий, де обктом оподаткування дохд вд заняття промислом каптал, тобто виробниче майно.
У деяких кранах, наприклад у Франц, до мсцевих податкв належать певн нетрадицйн форми оподаткування. Це податок на житло й податок на професю. Обктом оподаткування податку на житло житлов примщення, будинки, влли, квартири, пдсобн примщення, гараж. За цим податком велика кльксть пльг. Податок на професю сплачують юридичн й фзичн особи, що займаються торгово-промисловою дяльнстю, а також особи вльних професй.
Досить поширеними мсцев цльов податки на збирання харчових вдходв, прибирання вулиць, будвництво та ремонт дорг. Проте вони не мають суттвого фскального значення. У доходах бюджетв вони становлять не бльш як 1-2 вдсотки. ще й певний перелк непрямих податкв, найпоширенш серед яких податки на тютюн, бензин, споживання електроенерг, газу, пива. У США вагоме мсце посда податок з продажу. Вн забезпечу майже третину доходв мсцевих бюджетв. Ставка цього податку становить 3-7,5 вдсотка вд роздрбно цни товарв.
Спецальну групу складають мсцев податки, як встановлюються у вигляд надбавок до ставки державних податкв. Ц податки вперше зявились у Франц у форм додаткових сантимв, як додавалися до основно ставки державного податку й надходили до мсцевого бюджету. Найпоширеншими надбавки до податку на додану вартсть, податку на прибуток корпорацй. З проведенням податкових реформ у 70-80-х роках кльксть цих податкв поступово зменшуться.
До складу мсцевих належать податки, як можна назвати рзними зборами й надходженнями. Фскальне значення ц групи невелике. Вона включа податки на собак, верхових коней, видовища, балкони, полювання, на гувернанток, на проведення зборв, мтингв, збр за паркування автомоблв, суден, розмщення реклами тощо. У деяких кранах при проведенн податкових реформ бльшсть зазначених податкв скасовуться, особливо таких архачних, як податки на собак, полювання, балкони тощо.
Загалом можна дйти висновку, що еволюця мсцевих податкв пройшла певний шлях на сьогодн вони значним фнансовим пдгрунтям для мсцевого самоврядування. У податкових системах кран з ринковою економкою мсцев податки вдало доповнюють державн податки, досить гнучкими за свою суттю, сприяють розширенню загально податково бази та зменшенню податкового навантаження на платникв.
Безумовно, мсцев податки вдграють значну роль у забезпеченн фнансування соцально нфраструктури, розвитку комунального господарства, наданн безплатних благ послуг населенню. пдстави стверджувати, що на сьогодн це обктивно необхдний елемент фнансово системи держави.
Основн риси сучасних податкових систем розвинутих кран
Удосконалювати податкову систему Украни слд з урахуванням позитивного досвду розвинутих зарубжних кран. Зрозумло, при цьому необхдно виходити з конкретних сторичних
та економчних особливостей Украни. Адже податкова стаблзаця, як вдомо, важливим чинником економчно стаблзац крани.
Формування податково системи Украни потребу вивчення досвду розвинутих кран, податков системи яких мають багатолтню сторю. Наш власний досвд надзвичайно обмежений, оскльки в умовах адмнстративно-командного соцалзму вдносини мж державою пдпримствами базувалися на прямому вилученн значно частини хнх доходв до бюджету у вигляд вдрахувань вд прибутку, рзного роду платежв.
Вивчення свтового досвду супроводжуться порвнянням податково системи Украни з податковими системами розвинутих кран, яке ста пдставою для визначення шляхв удосконалення податково системи Украни.
У свтовй практиц державного регулювання економки податкова система стоть в одному ряд з такими нструментами, як бюджетне фнансування прийнятих проритетв вплив через кредитну полтику на грошовий обг господарську конюнктуру в цлому. якщо фнансовий механзм головним елементом економчних методв управлння, оскльки саме вн визнача мотивацю господарсько дяльност, то податкова система його несуча конструкця.
Щоб визначити адекватну сучасному етапов розвитку Украни модель податково системи, треба розглянути загальн закономрност формування податкових систем, що вдбивають причинно-наслдков звязки мж певними параметрами соцально-економчного, культурного розвитку крани та характеристиками податково системи. Критерм адекватност буде вдповднсть характеристик податково системи цим причинно-наслдковим звязкам.
Аби встановити закономрност, треба розглянути основн риси сучасних податкових систем розвинутих кран, хню еволюцю та причини.
1. Сучасним податковим системам властива вагома частка податкових надходжень бюджетв в ВНП. Наприкнц 90-х рокв вона становила: у США 30%, Япон 31%, Англ 37%, Канад 37%, Нмеччин 38%, тал 40%, Франц 44%, Бельг 46,1%, Ндерландах 48%, Норвег 48,3%, Дан 52%, Швец 61%.
Так, найменш масштаби перерозподлу державою ВНП характерн для американського варанта лберально ринково економки та японсько модел. У США це зумовлено використанням податково полтики як засобу державного регулювання економчних процесв, перш за все як засобу створення умов, сприятливих для дяльност промислових компанй, що потребу низького рвня податкового тягаря в кран. В Япон невелика частка податкв у ВНП наслдком того, що податкова полтика як метод державного регулювання вдгра другорядну роль. Провдна роль належить ншим методам державному програмуванню, прямй державнй пдтримц певних галузей пдпримств (цльов субсид т. н.).
Найвища частка податкових надходжень у ВНП характерна для шведського варанта модел функцонально соцалзац з властивим й державним втручанням передусм не у виробництво, а у вдносини розподлу, що зумовлю необхднсть акумуляц в руках держави значно частки ВНП з подальшим використанням на соцальн цл.
2. Важливою характеристикою сучасних податкових систем розвинутих кран хня структура, дослдження яко почнемо з аналзу спввдношення прямих та непрямих податкв. Це спввдношення ма певн особливост в рзних кранах. Так, у США, Япон, Канад, Англ переважають прям податки. У Франц непрям, 56,6%: податки на споживання, акцизи, внески пдпримцв у фонди соцального страхування. Нмеччина, таля мають досить урвноважену структуру податкв (частка непрямих податкв у Нмеччин 45,2%, в тал 48,9%).
Переважання на початку в середин ХХ ст. непрямих податкв зумовлене низьким рвнем доходв бльшост населення, що обктивно обмежувало масштаби прямих податкових надходжень, а також вдносною простотою збирання непрямих податкв, адже форма прямого оподаткування потребу складного механзму облку платникв, обкта оподаткування, механзму стягнення податкв.
Найрельфнше розглянут закономрност проявляються в кранах, що розвиваються, для яких характерне переважання в оподаткуванн непрямих податкв з високою питомою вагою мита й акцизв.
Очевидним звязок мж спввдношенням прямих та непрямих податкв рвнем податково культури. Адже саме податкова культура, що вплива на ефективнсть збирання податкв, масштаби ухилення вд сплати, разом з ншими чинниками створю сприятлив умови для пдвищення рол прямих податкв.
Змна спввдношення мж прямими непрямими податками на користь перших стала також наслдком зростання орнтованост захдних суспльств на соцальний компромс, що зумовило пдпорядкування податкових систем принципу соцально справедливост.
Що ж до використання непрямих податкв у сучасних розвинутих кранах, то вони зумовлен ншими причинами, зокрема, традицями використання цих податкв. Наприклад, у Нмеччин, Франц непрям податки традицйно вдграють значну роль.
Одню з важливих причин розвитку непрямих податкв в кранах С стала, поряд з сторичними традицями, наполегливо впроваджувана полтика унфкац податкових систем кран спвтовариства. Полтика унфкац була проголошена з самого початку нтеграцйних процесв у Захднй вроп. В наш час результатом ц полтики стало наближення методв вилучення непрямих податкв, тод як у сфер прямого оподаткування окремим кранам надаться бльша самостйнсть.
Значн масштаби непрямого оподаткування у Франц, тал, Нмеччин окрм вищезазначено причини, зумовлен також особливостями соцально-економчно полтики урядв цих кран, спрямовано, з одного боку на стимулювання за допомогою податкв вд господарсько дяльност, що потребу застосування широкого спектра податкових пльг для корпорацй (тод як, наприклад, у США податкова реформа 1986 р. скасувала бльшсть пльг), як зменшують надходження вд податку на прибутки до бюджету (в Нмеччин частка цього податку 4,7%, у Франц 5,4%).
Розвиток непрямого оподаткування повязуться також з деями, що висловлюються, зокрема, нмецькими вченими, згдно з якими оподаткування споживання становить меншу небезпеку для економчного зростання, нж оподаткування особистих доходв прибутку пдпримств.
Значна роль непрямих податкв у багатьох захдних кранах викликана також хньою високою фскальною ефективнстю використанням цих податкв для збалансування мсцевих бюджетв (зокрема в Нмеччин). Можливсть останнього зумовлена тим, що споживання бльш-менш рвномрним у територальному розрз, тому непрям податки забезпечують рвномрнш надходження до мсцевих бюджетв.
3. Наступним важливим аспектом структури податкових систем розвинутих кран структура прямих податкв, яка характеризуться певними закономрностями, а саме залежнстю спввдношення мж податком на прибуток корпорацй особистим прибутковим податком вд структури нацонального доходу. В кранах з розвинутою ринковою економкою у створеному нацональному доход переважають ндивдуальн доходи. Тому частка особистого прибуткового податку
значно вища. Податок на прибуток корпорацй не ма великого фскального значення. Його питома вага у податкових надходженнях бльшост розвинутих кран порвняно низька. Винятком можна вважати лише Японю, де податки на прибуток, що отримуються на всх бюджетних рвнях пд рзною назвою, становлять 21,5% вдрзняються вд частки особистого прибуткового податку всього на 5,3 процентного пункту.
Така роль податку на прибуток корпорацй у бльшост розвинутих кран, окрм зазначено причини, що створю можливсть зменшення питомо ваги цього податку в податкових надходженнях, зумовлена ще й ншими причинами. Зокрема визнанням захдною теорю та практикою жорсткого взамозвязку мж розмром податку на прибуток його впливом на виробнич стимули. Вважаться, що обкладання прибутку податком, що перевищу 50% його величини, негативно вплива на стимули до приватнопдпримницько виробничо дяльност.
Таким чином, активне використання в практиц державного регулювання саме податкових важелв, зокрема податку на прибуток, а також розумння характеру регулюючого впливу цього податку на господарську дяльнсть створили необхднсть зменшення його частки в структур податкових надходжень. Одню з причин бльш високо питомо ваги податкв на прибуток у Япон менше значення податкових методв державного регулювання, про що вже йшлося, використання цього податку переважно у його фскальнй функц.
Якщо розглянути структуру прямих податкв розвинутих кран в сторичному аспект, то можна помтити вдмннсть вд сучасно структури. Так у США напередодн Друго свтово вйни частка податку на прибуток корпорацй становила майже половину податкових доходв федерального бюджету, тенденця до зменшення стала набирати сили в пслявонний перод: 1955 р. 30%, 1969 р. 20%, 1975 р. 15%, 1980 р. 13,3%, 1983 р. 6,3%.
Цю вдмннсть можна пояснити як бльш низьким рвнем ндивдуальних доходв громадян, що дало менш надходження вд особистого прибуткового податку в бюджет, так особливостями податково полтики, концептуальну основу яко становила кейнсанська теоря ефективного попиту. Прихильники ц теор головним нструментом фскально полтики вважали не податки, а державн витрати. Тому фскальна полтика, що проводилася урядом США та багатьох нших кран, поднувала дефцитне (нфляцйне) бюджетне фнансування з високим прогресивним оподаткуванням.
4. Структура непрямих податкв розвинутих кран характеризуться закономрним зменшенням питомо ваги специфчних збльшенням питомо ваги унверсальних акцизв. Так, середня частка специфчних акцизв у сукупних податкових надходженнях кран ОЕСР скоротилася з 20,2% у 1985 р. до 12,4% у 1998 р., а вдповдний показник по унверсальних акцизах зрс з 13,5% до 15,6%. Ця тенденця стала наслдком як полтики ЕС, спрямовано на поширення використання унверсального акцизу у форм ПДВ, так обктивними перевагами цього податку: його високою фскальною ефективнстю, зумовленою ширшою базою оподаткування, з одного боку, високою еластичнстю споживання пдакцизних товарв щодо цн доходв споживачв, з другого боку, нейтральнстю ПДВ щодо ринкового механзму цноутворення.
Наведен приклади свдчать про те, яке велике значення мають у зарубжних кранах проблеми урегульованост взамовдносин платника податку з податковими органами, що, насамкнець, головним фактором ефективност вс системи оподаткування.
Таким чином, пдсумовуючи результати аналзу формування податкових систем у рзних кранах та визначаючи хн значення для Украни, можна дйти основного висновку, що проблема вдосконалення податкових систем постала не лише перед кранами з перехдною економкою, а й перед розвинутими державами. Вона обктивна й визначаться необхднстю державного втручання в процес формування виробничих вдносин змни тенденцй економчного розвитку.
Те, що податков системи рзних кран складалися пд впливом рзних економчних, полтичних та соцальних умов, поясню хню недосконалсть. Це, в свою чергу, зумовлю ту обставину, що в рзних кранах ведеться постйний пошук оптимальних варантв у галуз оподаткування. На думку багатьох економств Захдно вропи, податкова система оптимальна, якщо наслду так принципи: а) витрати держави на утримання податково системи та витрати платника, повязан з процедурою сплати, повинн бути максимально низькими; б) податковий тягар не можна доводити до такого рвня, коли вн почина зменшувати економчну активнсть платника; в) оподаткування не повинно бути перешкодою н для внутршньо рацонально органзац виробництва, н для його зовншньо рацонально орнтац на структуру попиту споживачв; г) процес отримання податкв треба органзувати таким чином, аби вн бльшою мрою завдяки накопиченню фнансових ресурсв сприяв реалзац полтики конюнктури та зайнятост; д) цей процес повинен впливати на розподл доходв у напрямку забезпечення бльшо справедливост; е) при визначенн податково платоспроможност приватних осб слд вимагати надання лише мнмуму даних, як торкаються особистого життя громадян.
Наведений перелк перекону, що ц загальн вимоги значною мрою повторюють фундаментальн принципи, як мають бути основою для побудови податково системи будь-яко цивлзовано держави. Тому основним напрямом пдвищення ефективност податкових систем як основи для х вдосконалення може бути активнше втлення фундаментальних принципв оподаткування, що надбанням багатьох поколнь вчених практикв. хоча ц заходи специфчн щодо окремих кран, як вирзняються прихильнстю до т чи ншо економчно теор та власною нтерпретацю положень, у цлому вони спрямован на досягнення справедливост й ефективност оподаткування. На сьогодн в кранах з розвинутою ринковою економкою податкова система дйсно повинна впливати на стаблзацю економчного циклу, стимулювання економчного зростання, обмеження нфляц та безробття.
Для крани з перехдною економкою реалзаця фундаментальних принципв при побудов податково системи надзвичайно складне завдання. Важко втлювати навть т завдання, що постали на початкових етапах переходу до ринкових умов господарювання, - усунення фскального ухилу, надання цльово функц кожному з податкв та повязано з цим форми контролю платника за використанням сплаченого ним податку. нин практичн заходи в сфер оподаткування це, в основному, засоби оперативного ускладнення ситуац. За цих умов робота податкових органв на системнй основ надто ускладнена. Теоретична концепця свдомого регулювання економчних процесв, важливим нструментом якого податки, значною мрою робота майбутнього. Та все ж завдяки досягненню тимчасових компромсв перспективним напрямком розвитку оподаткування в кранах з перехдною економкою слд вважати спрямовансть у побудов нацонально податково системи з дотриманням основних принципв. Вони повинн використовуватися як основн критер для оцнки
ефективност податково системи.
Основне протирччя при формуванн податкових систем поляга в неузгодженост потреб у податкових надходженнях з можливостями хнього отримання.
Податкова система Украни на сучасному етап розвитку
Нин можна стверджувати, що в Укран створено податкову систему, яка да змогу моблзувати кошти в розпорядження держави, здйснювати хнй розподл перерозподл на цл економчного й соцального розвитку. Так, у 1995 р. надходження усх видв податкв вдрахувань забезпечили 63,3% доходв бюджету, а в 1999 р. 61,4%.
На сьогодн в Укран порядок обчислення та сплати рзних видв податкв вдрахувань регулються 28 законами. Усього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податкв, зборв вдрахувань та 14 мсцевих податкв зборв.
Конституцю Украни закрплено положення про те, що система оподаткування встановлються лише законами Украни. Це потребу приведення усього податкового законодавства у вдповднсть з Конституцю Украни водночас створю пдгрунтя для удосконалення системи оподаткування.
Чинна податкова система зазна нищвно критики як з боку наукових кл, так з боку пдпримцв, полтичних дячв, депутатв. Однак дедал очевидншим ста, що ця критика грунтуться на емоцйних поверхових оцнках економчно дйсност, вона позбавлена глибокого аналзу фнансових звязкв в економц, усвдомлення дйсних потреб держави у фнансових ресурсах для виконання покладених на не функцй щодо регулювання темпв пропорцй розвитку економки, пдтримання на належному рвн суспльного добробуту, обороноздатност, систем державного управлння.
На сьогодн пдстави стверджувати, що податкова система виявилася неадекватною щодо умов перехдно економки, створила значн податков навантаження на субктв господарювання, призвела до невиправданого вилучення обгових коштв пдпримств, виникнення додатково потреби у кредитних ресурсах. Дуже негативно вплинули на результати господарсько дяльност субктв нарахування на фонд оплати прац. Надмрна кльксть податкових пльг зумовила необгрунтований перерозподл валового внутршнього продукту, створила неоднаков економчн умови для господарювання. Усе це призвело до виникнення значного неофцйного сектора економки, ухилень вд оподаткування, затримки податкових надходжень.
Аналз економчно ситуац в держав та пдсумки виконання зведеного й державного бюджетв Украни за 1999 рк пдтверджують, що без внесення змн до системи оподаткування, без вжиття радикальних заходв щодо вдродження втчизняного виробництва й упорядкування державних видаткв змнити ситуацю на краще не можна.
Розглянемо основн риси податково системи Украни.
. Хоч податки вдграють значну роль в економц всх зарубжних кран, в Укран ми мамо один з найвищих (навть порвняно з постсоцалстичними кранами) рвнв оподаткування. До обктивних причин, що зумовлюють його, можна вднести:
1. Неможливсть одночасного реформування вдносин власност. снування ж державно власност й державних пдпримств виклика необхднсть хньо певно державно пдтримки, а в умовах снування платежв з прибутку цих пдпримств змни х вдповдною системою податкв, як б давали змогу акумулювати достатн для тако пдтримки кошти.
2. Неможливсть повно швидко комерцалзац охорони здоровя, освти, науки, культури, як потребують значних державних коштв.
3. Необхднсть зростання державних витрат на соцальний захист населення внаслдок падння рвня життя пд впливом економчно кризи та нфляцй.
Перш дв причини могли пояснити високий рвень оподаткування на початку 90-х рокв. У подальшому вони мали зумовити його зменшення внаслдок як падння частки державно власност, так постйного скорочення витрат на розвиток соцально-культурно сфери.
Отже, основн причини, що зумовлюють високий рвень оподаткування в Укран, лежать у площин субктивного фактору. Основн серед них так:
1. Зволкання з ринковими перетвореннями в Укран, яке стало на завад скороченню витрат державного бюджету, а отже, зменшенню рвня оподаткування.
2. Помилки у проведенн податково полтики, як породили значн масштаби ухилення вд оподаткування. Неможливсть акумулювати за цих умов достатн доходи в державний бюджет призводила до найпростшого виходу з важко ситуац пдсилення податкового пресу на тих, хто ще сплачував податки.
3. Зростання дефциту державного бюджету, що сталося через помилки у полтиц державних витрат, яке також супроводжувалося пошуком шляхв збльшення державних доходв, а диним засобом такого збльшення вважалося пдвищення загального рвня оподаткування.
Таким чином, рвень податкового тягаря в Укран можна оцнити як надмрний у тому смисл, що вн вищий, нж зумовлений обктивними причинами обставинами.
. Спввдношення прямих непрямих податкв в Укран протягом рокв. Структура податково системи Украни пдтверджу ту закономрнсть, згдно з якою в умовах низького рвня доходв юридичних фзичних осб, низького рвня податково культури, недосконалост фскального законодавства роботи податкових служб неможливо забезпечити переважання в структур податково системи прямих податкв. В Укран чинником, що пдсилю цю закономрнсть, падння реальних доходв пдпримств, зростання числа збиткових пдпримств в умовах одн з найглибших економчних криз. За цих обставин збереження порвняно значно рол прямих податкв може бути забезпечене лише шляхом надмрного оподаткування як юридичних, так фзичних осб, що руйну стимули до економчно дяльност, а саме: оподаткування таких особистих доходв, як в усьому свт або взагал не оподатковуються, або оподатковуються за бльш низькими ставками, а також штучне завищення оподатковуваного прибутку шляхом зниження таких складових собвартост, як зарплата й амортизаця.
Закономрне, а не штучне пдвищення рол прямих податкв може бути забезпечене тльки внаслдок загально змни економчно ситуац в кран: економчного пднесення, зростання особистих доходв доходв пдпримств.
Тому з панвною думкою про те, що основу податково системи повинн становити прям податки, можна погодитися в тому раз, якщо мовиться про стратегчний напрям реформування податково системи Украни, а не про напрям змни найближчим часом.
. Пряме оподаткування в Укран базуться на двох основних видах податкв: податку на прибуток пдпримств прибутковому податку з громадян.
Глибинною причиною вдмнностей у структурах прямого оподаткування вдмнност у структур ВВП. Так, якщо в розвинутих кранах частка оплати прац у 1996 р. становила 60,6% у США, 56,4% в Япон, 54,5% у Нмеччин, частка прибутку вдповдно: 30,8%, 37%, 34,2%, то в Укран у 1998 р. при частц прибутку 30,8% частка зарплати становила лише 33,8%.
Важливою причиною високо частки податку на прибуток пдпримств (зокрема причиною багаторазового перевищення часткою цього податку
частки особистого прибуткового податку) особливсть податково полтики в Укран, що проявляться у встановленн надмрного податкового тягаря на пдпримства. Цей тягар надмрний внаслдок особливостей облку фнансових результатв в Укран (за пдрахунками спецалств, 30-процентне оподаткування прибутку, розраховане у вдповдност з чинною в Укран методикою, дорвнювало 48-54-процентному оподаткуванню у вдповдност з моделлю, запропонованою основами Свтового податкового кодексу).
IV. Структура непрямих податкв в Укран характеризуться переважанням ПДВ вдрахувань у фонди: Пенсйний, зайнятост та лквдац наслдкв Чорнобильсько катастрофи соцального захисту населення.
Щодо зростання рол ПДВ, то воно хоч вдбива загальну тенденцю, властиву бльшост розвинутих кран, усе ж надмрним: частка ПДВ в доходах бюджету Украни вища, нж у розвинутих кранах, а частка акцизного збору занадто низька. У багатьох кранах структура непрямих податкв урвноваженша або характеризуться переважанням частки унверсальних акцизв над часткою специфчних акцизв у 1,5-2 рази.
Особливсть структури непрямих податкв в Укран ма як обктивн, так субктивн причини. До обктивних причин можна вднести те, що по-перше, в розвинутих кранах унаслдок високого рвня доходв бльшост населення (60% - середнй клас) коло покупцв пдакцизних товарв ширше, нж в Укран, де чималий контингент населення купу лише два види пдакцизних товарв горлчан й тютюнов вироби; по-друге, в умовах економчно кризи, нфляц, падння рвня доходв, зростання масштабв тньово економки ПДВ одним з найефективнших у фскальному план податкв.
До субктивних причин, що зумовлюють структуру непрямого оподаткування в Укран, можна вднести причини, породжен особливостями податково полтики з фскальною спрямованстю, недосконалстю, яка наслдком як незначного досвду проведення самостйно податково полтики, так вдсутнстю достатньо клькост квалфкованих спецалств:
1) довльний характер визначення кола пдакцизних товарв, унаслдок чого ряд товарв та послуг, як в захдних кранах обктом оподаткування акцизним збором, в Укран не включен до пдакцизних товарв;
2) надання численних пльг як укранським товаровиробникам, так окремим категорям громадян, особливо щодо акцизного збору, оскльки пльги певною мрою суперечать сут та призначенню цього податку, яким оподатковуються товари не першо необхдност