Вступ.
Страхування - одна з найдавнших категорй суспльних вдносин. Зародившись у перод розкладання первснообщинного строю, воно поступово стало неодмнним супутником суспльного виробництва. Початковий змст розглянутого поняття зв'язаний з словом страх. Власники майна, вступаючи мж собою у виробнич вдношення, випробували страх за його цлсть, за можливсть знищення або втрати в зв'язку з стихйними лихами, пожежами, грабежами й ншими непередбаченими небезпеками економчного життя.
Ризикований характер суспльного виробництва - головна причина занепоконня кожного власника майна товаровиробника за сво матеральне благополуччя. На цьому грунт закономрно виникнула дея вдшкодування матерального збитку шляхом солдарно його розкладки мж зацкавленими власниками майна. Якби кожний окремо узятий власник спробував вдшкодувати збиток за свй рахунок, то вн був би змушений створювати матеральн або грошов резерви, рвн по розмр вартост свого майна, що природно, руйновано.
Тим часом життвий досвд, заснований на багаторчних спостереженнях, дозволив зробити вивд про випадковий характер настання надзвичайних подй нервномрност нанесення збитку. Було замчено, що число зацкавлених господарств, часто бувають бльше числа постраждалих вд рзних небезпек. За таких умов солдарна розкладка збитку мж зацкавленими господарствами помтно згладжу наслдку стих й нших випадкв.
При цьому чим бльша кльксть господарств бере участь у розкладу збитку, тим менша частка засобв доводитися на частку одного учасника. Так виникнуло страхування, сутнсть якого склада солдарна замкнута розкладка збитку.
Найбльше примтивною формою розкладу збитку було натуральне страхування. За рахунок запасв зерна, фуражу й нших однордних, легко длених продуктв,
формованих шляхом подушних натуральних внескв, виявлялася матеральна допомога окремим постраждалим селянським господарствам. Однак таке страхування обмежувалося природними рамками однордност подльност формованих з його допомогою натуральних запасв, тому в мру розвитку товарно-грошових вдношень воно поступилося мсцем страхуванню в грошовй форм.
Розклад збитку в грошовй форм створювала широк можливост насамперед для взамного страхування, коли сума збитку вдшкодовувалася його учасниками на солдарних початках або псля кожного страхового випадку, або по закнченн господарського року. Взамне страхування в умовах капталзму стало закономрно переростати в самостйну галузь страхово справи. Якщо при взамному страхуванн ще не формувався заздалегдь розрахований за допомогою теор моврност страховий фонд, то надал ймоврний середнй розмр можливого збитку, що доводиться на кожного учасника страхування, стала застосовуватися в якост основи страхових внескв для завчасного формування страхового фонду.
У умовах сучасного товариства страхування перетворилося в загальний унверсальний засб страхового захисту усх форм власност, прибуткв нших нтересв пдпримств, органзацй, фермерв, орендарв, громадян.
Термн страхування, що виража перерозподльн вдношення, з приводу вдшкодування збитку, варто вдрзняти вд нших значеннвих значень цього слова. Зокрема, вираження страхування (страховка, пдстрахування) нод вживаться в значенн пдтримки в якй справ, гарант удач в чим-небудь, забезпечення безпеки людей при проведенн небезпечних робт, при виступах гмнаств акробатв, а також запасу тривкост надйност споруджень механзмв т.д. У даному випадку цей термн вживаться в значенн нструмента вдшкодування збитку.
Перерозподльн вдносини, властив страхуванню, звязан , з одного боку, з формуванням страхового фонду за допомогою заздалегдь фксованих страхових платежв, з ншого боку - з вдшкодуванням збитку з цього фонду учасникам страхування. Оскльки зазначен перерозподльн вдношення звязан з рухом грошово форми вартост, економчна категоря страхування складовою частиною категор фнансв. Специфчнсть фнансових вдношень при страхуванн перебува в ймоврному характер цих вдношень. моврнсть збитку лежить в основ побудови страхових платежв, за допомогою яких формуться страховий фонд. Використання засобв страхового фонду вимушено з настанням наслдками страхових випадкв.
Ц особливост страхових вдношень включають х у самостйну сферу фнансових вдношень.
Специфчн страхов вдношення об'ктом страхово науки. Ця наука висвтлю фундаментальн теор страхування, що охоплюють розгляд його економчно сутност, функц, рол сфери застосування в сучасному товариств. Вона вивча змст найважлившо страхово термнолог, класифкацю страхування й органзацйн принципи побудова системи страхових органзацй, методику числення страхових тарифв; висвтлю найважливш умови кожного виду страхування, методику визначення збитку страхового вдшкодування збитку, економчного аналзу планування страхових операцй, питання перестрахування.
Страхування за всх часв вважалося дохдною справою. Так фрми, як скажемо, англйська Ллойдс, явними передовиками виробництва по частин збору прибутку в кранах з ринковою економкою.
Економчна суть сфера застосування страхування.
Страхування - це спосб вдшкодування збиткв, що постигло фзичну або юридичну особу, за допомогою розподлу мж багатьма особами (страховою сукупнстю). Вдшкодування збиткв здйснються з засобв страхового фонду, що перебува у вданн страхово органзац (страховика). Об'ктивна потреба в страхуванн обумовлються тим, що збитки часом виникають унаслдок руйнвних факторв, в загал не пдконтрольних людин (стихйних сил природи), у всякому раз не тягнуть чий цивльно-правовий вдповдальност. У подбнй ситуац бува неможливо стягувати збитки з кого б те н було, вони "осдають" у майновй сфер самого потерплого. Заздалегдь створений страховий фонд може бути джерелом вдшкодування збитку. Страхування доцльно тльки тод, коли передбачен правовдносинами страхувальника страховика страхов под (ризики) викликають значну потребу в грошах. Так, наприклад, фзична особа, у котрого ця потреба виника, як правило, не може покрити з власних засобв без дошкульного обмеження свого життвого рвня.
Страхування - одна з трьох сфер фнансово системи. Страхування зв'язане з розподлом СОП частини НБ. Для страхування в той же час характерн економчн вдношення тльки по перерозподлу прибуткв накопиченю, зв'язаних з вдшкодуванням матеральних нших утрат. Таким чином, страхування зв'язане з наявним рухом грошово форми власност. Страховий випадок може не наступити. Для страхування характерн вс ознаки фнансв, але воно ма сво вдмтн ознаки:
1. Виникають перерозподльн вдносини, обумовлен наявнстю страхового ризику як моврност можливост настання страхового випадку, здатного нанести матеральний нший збиток.
2. Для страхування
характерн замкнут перерозподльн вдносини мж його учасниками, зв'язан з солдарною розкладкою суми збитку одного або деклькох суб'ктв на всх суб'ктв, залучених у страхування. Це замкнута розкладка заснована на моврност того, що число постраждалих господарств звичайно менше числа учасникв страхування. Як правило, число постраждалих повинно бути стотно менше числа застрахованих. Для органзац замкнуто розкладки збитку створються грошовий страховий фонд, сформований за рахунок внескв всх учасникв. Розмр страхового внеску представля частку кожного з них у розкладц. Таким чином, чим ширше коло учасникв, тим менше сума страхового внеску вони бльш доступн. Обов'язкове страхування втягу найбльше число учасникв, отже менший страховий тариф ризик настання страхового випадку.
3. Страхування передбача перерозподл збитку в часу й у територальному розрз.
4. Характерною рисою страхування вдносна безповоротнсть моблзуючих засобв.
Страхування - це сукупнсть особливих замкнутих перерозподльних вдношень мж його учасниками з приводу формування за рахунок внескв страхових фондв, призначених для вдшкодування матерального й ншого збитку пдпримствам, органзацям фзичним особам.
У свтовй практика сну 2 системи страхування:
1. Система першого ризику - при настанн страхового випадку виплачуться страхове вдшкодування в межах страхово суми, на якй поляга договр, але не бльше суми збитку.
Страх. сума -15 тис.грн.
Збиток - 25 тис.грн.
Страхове вдшкодування - 15 тис.грн.
2. Система пропорцйного ризику - виплачують тльки ту частину збитку, яко визначаться страхове забезпечення.
Вартсть об'кта - 30 тис.грн.
Страхове забезпечення - 50%
Страхове вдшкодування - 50% збитку
Функц страхування:
Перша функця - це формування спецалзованого страхового фонду коштв як плати за ризики, що беруть на свою вдповдальнсть страхов компан. Цей фонд може формуватися як в обов'язковому, так в добровльному порядку. Держава, виходячи з економчно соцально обстановки, регулю розвиток страхово справи в кран.
Функця формування спецалзованого страхового фонду реалзуться в систем запасних резервних фондв, що забезпечують стабльнсть страхування, гарантю виплат вдшкодувань. Якщо в комерцйних банках акумулювання засобв населення з метою, наприклад, грошових накопичень, ма тльки ощадний початок, то страхування через функцю формування спецалзованого страхового фонду несе ощадно-ризиковий початок. У моральному план кожний учасник страхового процесу, наприклад при страхуванн життя, упевнений в одержанн матерального забезпечення на випадок нещасно под при завершенн термна д договору. При майновому страхуванн через функцю формування спецалзованого страхового фонду не тльки виршуться проблема вдшкодування вартост постраждалого майна в межах страхових сум умов, обговорених договором страхування, але створюються умови для матерального вдшкодування частини або повно вартост постраждалого майна.
Через функцю формування спецалзованого страхового фонду виршуться проблема нвестицй тимчасово вльних засобв у банквськ й нш комерцйн структури, вкладення коштв у нерухомсть, придбання цнних паперв o. д. розвитком ринку в страхуванн незмнно буде удосконалюватися розширюватися механзм використання тимчасово вльних коштв. Значення функц страхування як формування спецальних страхових фондв буде зростати.
Друга функця страхування - вдшкодування збитку й особисте матеральне забезпечення громадян. Право на вдшкодування збитку в майн мають тльки фзичн юридичн особи, що учасниками формування страхового фонду. Вдшкодування збитку через зазначену функцю здйснються фзичним або юридичним особам у рамках наявних договорв майнового страхування. Порядок вдшкодування збитку визначаться страховими компанями виходячи з умов договорв страхування регулються державою (лцензування страхово дяльност). За допомогою ц функц одержу реалзацю об'ктивного характеру економчно необхдност страхового захисту.
Третя функця страхування - попередження страхового випадку мнмзаця збитку це широкий комплекс мр, у тому числ фнансування заходв щодо недопущення або зменшення негативних наслдкв нещасних випадкв, стихйних лих. Сюди ж вдноситься правовий вплив на страхувальника, закрплене в умовах укладеного договору страхування й орнтоване на його дбайливе вдношення до застрахованого майна. Мри страховика по попередженню страхового випадку мнмзац збитку звуться превенц. З метою реалзац ц функц страховик утворить особливий грошовий фонд попереджувальних заходв.
Класифкаця й основн поняття в страховй справ.
Страхування проводиться спецалзованими страховими органзацями, як можуть бути державними недержавними. Сфера хньо дяльност може охоплювати внутршнй (обмежений), зовншнй або змшаний страховий ринок. Тим самим страхування в умовах розвитого страхового ринку здйснються як усередин дано крани, так за рубежем. Це - органзована класифкаця страхування. Однак стота страхових вдношень виражаться за допомогою класифкац по об'ктах страхування роду небезпек.
Страхування охоплю рзн категор страхувальникв. Його умови вдрзняються по об'му страхово вдповдальност; воно може проводитися в силу закону або на добровльних початках. Для упорядкування зазначено розматост страхових вдношень створення дино взамозалежно системи необхдна класифкаця страхування.
Пд класифкацю звичайно розумють рархчно пдпорядковану систему взамозалежних ланок, що дозволя створити струнку картину диного цлого з видленням його сукупних частин. Класифкаця страхування покликана виршити ту ж задачу: роздлити всю сукупнсть страхових вдносин на взамозалежн ланки, що знаходяться мж собою в рархчнй пдпорядкованост.
У основ будь-якй класифкац повинн бути так критер, що пронизують ус взамозалежн ланки. В основу класифкац страхування покладен три категор: розходження в об'ктах страхування та в об'м страхово вдповдальност. Вдповдно до цого застосовуються дв класифкац: по об'ктах страхування по роду небезпеки. Перша класифкаця загально, друга - частково, що охоплю тльки майнове страхування.
Можна дати наступне визначення загально класифкац страхування по об'ктах страхування. Це рархчна система розподлу страхування по галузям, пдгалузям видам, що ланками класифкац.
Вс ланки класифкац розташовуються так, щоб кожна наступна ланка була частиною попереднього. За вищу ланку прийнята - галузь, середн - пдгалузь, нижче - вид страхування.
Вс ланки класифкац охоплюють форми проведення страхування - обов'язкову добровльну.
В основ розподлу страхування на галуз лежать принципов розходження в об'ктах страхування. Вдповдно до цього критерю всю сукупнсть страхових вдношень
можна пдроздлити на чотирьох галуз: майнова, страхування рвня життя громадян, страхування вдповдальност страхування пдпримницьких ризикв. У майновому страхуванн в якост об'кта виступають матеральн цнност; при страхуванн рвня життя громадян - хн життя, здоров'я працездатнсть. Якщо в зв'язку з наслдками визначених подй життвий рвень знижуться, то на допомогу приходить страхування. По страхуванню вдповдальност в якост об'кта виступа обов'язок страхувальникв виконувати договрн умови по постачанню продукц, погашенню заборгованост кредиторам або вдшкодовувати матеральний нший збиток, якщо вн був нанесений ншим особам. Коли, наприклад, при авто авар власник засобв транспорту завдав шкоди майну здоров'ю ншо особи, то в силу дючого цивльного законодавства про вдшкодування шкоди вн зобов'язаний оплатити вдповдн витрати постраждалому. При страхуванн вдповдальност вдповдне вдшкодування шкоди робить за нього страхова органзаця. Те ж при страхуванн вдповдальност по погашенню заборгованост.
Об'ктами страхування пдпримницьких ризикв потенцйно можлив рзн втрати прибуткв страхувальника, наприклад, збиток вд простов устаткування, упущена вигода що не вдбулися або не вдалася угодам, ризик впровадження технки технолог.
Тим часом розподл страхування на зазначен галуз ще не дозволя виявити т конкретн страхов нтереси пдпримств, органзацй, громадян, що дають можливсть проводити страхування. Для конкретизац цих нтересв необхдно видлення з галузей - пдгалуз види страхування.
Майнове страхування длитися на деклька пдгалузей, в залежност вд форм власност категор страхувальникв: страхування майна державних пдпримств, колгоспв, орендарв, кооперативних громадських органзацй, майно громадян.
Страхування рвня життя громадян ма дв пдгалуз соцального страхування робочих, службовцв колгоспникв особисте страхування громадян. У свою чергу, соцальне й особисте страхування може мати бльш конкретн пдгалуз. Наприклад, по соцальному страхуванню: страхування посбникв, страхов пенс, страхування пльг; по особистому страхуванню: страхування життя страхування вд нещасних випадкв.
По страхуванню вдповдальност пдгалузями : страхування заборгованост страхування на випадок вдшкодування шкоди, що також називають страхуванням цивльно вдповдальност.
У страхуванн пдпримницьких ризикв - дв пдгалуз: страхування ризику прямих непрямих утрат прибуткв.
До прямих утрат вдносяться, наприклад, утрати вд простою устаткування, до непрямих - страхування вд перерв у торгвл, страхування упущено вигоди.
Для вступу страховика з страхувальниками у визначен страхов вдношення страхов нтереси страхувальникв повинн одержати сво вираження в потреб застрахувати т або нш об'кти вд тих можливих небезпек, що загрожують цим об'ктам.
При з'ясуванн видв страхування вдбуваться конкретизаця страхувальника, об'му страхово вдповдальност вдповдних тарифних ставок.
Видом страхування називаться страхування конкретних однордних об'ктв у визначеному об'м страхово вдповдальност по вдповдних тарифних ставках.
Видами майнового страхування , наприклад, страхування будвель, тварин, домашнього майна, засобв транспорту т.д. У якост видв соцального страхування виступають: страхування пенсй за вком, по нвалдност, з нагоди втрати годувальника т.д. По особистому страхуванню проводяться так види страхування, як змшане страхування життя, страхування дтей, страхування вд нещасних випадкв нш. По страхуванню вдповдальност - страхування непогашення кредиту або ншо заборгованост. Види страхування пдпримницьких ризикв прив'язан до наявност конкретного ризику в процес виробництва або надання послуг, що видно з приведених вище варантв даного страхування.
Страхування може проводитися в обов'язковй добровльнй форм. Товариство в особ держави встановлю обов'язкове страхування, тобто обов'язковсть внесення вдповдними страхувальниками фксованих страхових платежв, коли необхднсть вдшкодування матерального збитку або надання ншо грошово допомоги зачпа нтереси не тльки конкретно постраждало особи, але суспльн нтереси. Тому соцальне страхування, страхування будвель деяких господ. тварин у громадян, страхування вйськових, пасажирв деяк нш види страхування в нашй кран обов'язковими.
Оптимальне сполучення обов'язкового добровльного страхування дозволя сформувати таку систему видв страхування, що забезпечу унверсальний об'м страхового захисту суспльного виробництва.
Класифкаця майнового страхування по роду небезпек передбача видлення чотирьох видв, що не знаходяться мж собою в рархчному зв'язку:
1. Страхування вд вогню й нших стихйних явищ таких об'ктв, як будвл, спорудження, устаткування, продукця, сировина, матерали, домашн майно т.п.
2. Страхування сльськогосподарських культур вд посухи й нших стихйних явищ.
3. Страхування на випадок вдмнка або змушеного вибою тварин
Страхування вд аварй, викрадення й нших небезпек засобв транспорту.
Зазначен ланки, що також називають видами страхування в рамках дано класифкац, вдбивають розходження в об'м страхово вдповдальност при страхуванн вдповдних об'ктв. Класифкаця по роду небезпек застосовуться для розробки методв визначення збитку страхового вдшкодування.
Основн термни поняття:
Страхувальник - фзична або юридична особа, що сплачу грошов (страхов) внески, що ма , за законом або на основ договору одержу грошову суму при настанн страхового випадку. Страхувальник ма визначений страховий нтерес. Через страховий нтерес реалзуються конкретн вдношення, у як вступа страхувальник з страховиком.
Страховик - органзаця (юридична особа), що проводить страхування, що прийма на себе зобов'язання вдшкодувати збиток або виплатити страхову суму, а також питання створення витрати страхового фонду. В Укран страховиками в даний час виступають акцонерн страхов компан. У мжнароднй страховй практиц для позначення страховика також використовуться термн андеррайтер. Страховик вступа в конкретн вдношення з страхувальником. У свох дях, формуючи ц вдношення, вн керуться наявними в страхувальника у товариства в цлому страховими нтересами.
Застрахований - фзична особа, життя, здоров'я Працездатнсть якого виступають об'ктом страхового захисту. Застрахованим фзична особа, на користь яко укладено договр страхування. На практику застрахований може бути одночасно страхувальником, якщо сплачу грошов (страхов) внеску самостйно.
Страховий нтерес - мра матерально зацкавленост фзично або юридично особи в страхуванн. Носями страхового нтересу виступають страхувальники застрахован. Стосовно до майнового страхування наявний страховий нтерес виражаться у вартост застрахованого
майна. В особистому страхуванн страховий нтерес поляга в гарант одержання страхово суми у випадку подй, обумовлених умовами страхування. Наявний страховий нтерес конкретизуться в страховй сум.
Страхова сума - грошова сума, на яку застрахован матеральн цнност (у майновому страхуванн), життя, здоров'я, працездатнсть (в особистому страхуванн).
Об'кт страхування - життя, здоров'я, працездатнсть громадян - в особистому страхуванн; будинки, спорудження, транспортн засоби, домашн майно та нш матеральн цнност - у майновому страхуванн.
Страховий полс - документ встановленого зразка, що видаться страховиком страхувальнику (застрахованому). Засвдчу укладений договр страхування мстить ус його умови.
Страхова оцнка - критерй оцнки страхового ризику. Характеризуться системою грошових вимрникв об'кта страхування, тсно ув'язаних з моврнстю настання страхового випадку. У якост страхово оцнки можуть бути використан дйсна вартсть майна або якийсь нший критерй (заявлена вартсть, початкова вартсть т.д.). У мжнароднй практиц замсть термна "страхова оцнка" застосовуться термн страхова вартсть.
Страхове забезпечення - рвень страхово оцнки стосовно вартост майна, прийнято для цлей страхування. В органзац страхового забезпечення розрзняють систему пропорцйно вдповдальност, гранично систему першого ризику. Найбльше часто на практиц використовуться система пропорцйно вдповдальност система першого ризику.
Система пропорцйно вдповдальност - органзацйна форма страхового забезпечення. Передбача виплату страхового вдшкодування в заздалегдь фксованй частц (пропорц). Страхове вдшкодування виплачуться в розмр т частини збитку, у якй страхова сума склада пропорцю стосовно оцнки об'кта страхування. Наприклад, якщо страхова сума дорвню 80% оцнки об'кта страхування, то страхове вдшкодування складе 80% збитку. Частина збитку , що залишилася , (у даному приклад 20%) залишаться на ризику страхувальника. Зазначена частка страхувальника в покритт збитку називаться ФРАНШИЗОЮ, або власним утриманням страхувальника.
Система гранично вдповдальност - органзацйна форма страхового забезпечення. Передбача вдшкодування збитку як рзницю мж заздалегдь обумовленою межею досягнутим рвнем прибутку. Якщо в зв'язку з страховим випадком рвень прибутку страхувальника виявився нижче встановлено меж, то вдшкодуванню пдляга рзниця мж межею фактично отриманим прибутком.
Система першого ризику - органзацйна форма страхового забезпечення. Передбача виплату страхового вдшкодування в розмр фактичного збитку, але не бльше, нж заздалегдь установлена сторонами страхова сума. При цьому весь збиток в межах страхово суми (перший ризик) компенсуться цлком, а збиток понад страхову суму (другий ризик) взагал не вдшкодовуться.
Страховий тариф, або брутто-ставка, - нормований стосовно страхово суми розмр страхових платежв. По економчному утриманню це цна страхового ризику. Визначаться в абсолютному грошовому вираженн, у вдсотках вд страхово суми в заздалегдь обумовленому тимчасовому нтервал (термн страхування). При визначенн страхового тарифу в увагу можуть прийматися нш критер (ризиков обставини), наприклад, надйнсть, довговчнсть, вогнестйксть, мореплавнсть та нще. Елементами страхового тарифу нетто-ставка навантаження. Нетто-ставка вдбива витрати страховика на виплати з страхового фонду.
Навантаження - витрати на ведення справи, тобто пов'язан з органзацю страхування, а також закладену норму прибутку.
Страхова премя - оплачений страховий нтерес; плата за страховий ризик у грошовй форм. Страхову премю оплачу страхувальник вносить страховику вдповдно до закону або договору страхування. По економчному утриманню страхова премя сума цни страхового ризику витрат страховика, пов'язаних з покриттям витрат на ведення страхування. Страхову премю визначають виходячи з страхового тарифу. Вноситься страхувальником одноразово авансом при вступ в страхов правовдносина або частинами (наприклад, щомсяця, щокварталу) протягом всього термну страхування. Розмр страхово прем вдражаться в страховому полс. Об'м надходження страхово прем вд усх функцонуючих страховикв - один з найважливших показникв стана страхового ринку. Синонмами термна "страхова премя" страховий внесок страховий платж.
Термн страхування - тимчасовий нтервал, протягом якого застрахован об'кти страхування. Може коливатися вд деклькох днв до значного числа рокв (15-25). Крм того, можливий невизначений термн страхування, що д доти, поки одна з сторн правовдносин (страхувальник або страховик) не вдмовиться вд хнього подальшого продовження, заздалегдь повдомив ншу сторону про свй намр.
Поняття регресивного права: Вдповдно до мжнародного законодавства псля виплати страхового вдшкодування до страховика переходить (у межах виплачених сум) право пред'явлення регресно вимоги до винно сторони - ПРАВО НА РЕГРЕС. У цьому випадку страхувальник повинний вчасно забезпечити страховику одержання такого права, передавши йому сво повноваження.
.
.
.
.
.
.
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Майнове та особисте страхування, його форми види.
Майнове страхування.
сну богато видв майнового страхування. Ус х можна згрупувати по наступнй схем:
1. Сльськогосподарське страхування:
- с/г культур;
- тварин;
- ншого майна с/г пдпримств
2. Транспортне страхування:
- страхування вантажв;
- морських судв;
- авацйне;
3. Страхування майна юридичних осб (ус, що не входить у с/г транспортне страхування).
4. Страхування майна фзичних осб:
- страхування будвель
- тварин
- домашнього майна
- транспортних засобв громадян
Зараз переважа добровльне страхування майна. Умови страхування визнача кожна компаня самостйно. Розмр страхового тарифу:
а по страхуванню будвель коливаться вд 0,1-1,0% вд страхово суми,
а по страхуванню домашнього майна -1-5%,
а по страхуванню тварин 5-20%,
а транспортних засобв 1-12%,
а майно пдпримств 0,05-8%,
а майна держпдпримств 3-20%,
а морських судв 0,4-4%,
а аваця, вантажв 0,5-5%.
Багато страхових компанй диференцюють страхов тарифи по обсягу страхового ризику.
По ризику пожежа - 0,7%, краджка - 1-2%, проривши каналзац 0,2-0,3%.
Чинне законодавство забороня виплату страхових вдшкодувань перевищуючу реальну вартсть застрахованого об'кта. Т.о. не повинно бути паралельно двох однакових договорв страхування. Страхове вдшкодування буде виплачено тльки в 1 випадку (якщо
воно перевищу реальну вартсть). Для контролю за реальнстю настання страхового випадку запобгання подвйного страхування необхдно надання первинних екземплярв про настання страхового випадку в страхову компаню. Страхова компаня ма право на регресивний ризик винуватцв страхового випадку.
Для стимулювання страхувальникв, що дбайливо вдносяться до свого майна, деяк страхов компан роблять знижку з страхових тарифв при повторному заключенню договорв страхування, якщо по старим (попереднм) договорах не було позовв.
Зараз страхов компан прагнуть розширити коло об'ктв страхування майна: дрбних домашнх тварин, страхування квартир, майна громадян, що знаходяться у вдрядженн, пам'ятники ювелрн вироби та нше.
Особисте страхування.
По клькост страхових вдшкодувань серед галузей страхування особисте страхування самим великим псля соцального. Особисте страхування длиться на 2 пдотрасл: страхування життя страхування вд нещасних випадкв.
Основн випадки страхування життя: на дожиття, на випадок смерт (виплачуться родичам (вигодоотримувачам)),
на випадок смерт втрати здоров'я
змшане страхування (ризики усх вищезгаданих видв страхування). Виплата вдшкодувань здйснються при дожитт, смерт втрати працездатност.
страхування ренти - на дожиття, по настанн обговореного часу компаня виплачу регулярно страхов виплати протягом визначеного часу, у т.ч. можуть бути довчн (додаткове пенсйне страхування).
страхування дтей (страхувальник одна особа, застрахований - дитина - нша особа) на випадок смерт, утрати здоров'я, дожиття до повнолття (18 л).
весльне страхування - страхування дтей. Випадок - договр одруження.
Страхування вд нещасних випадкв:
1. ндивдуальне страхування вд нещасного випадку. Може бути окремих категорй працвникв, окремих професй. Здйснються за рахунок засобв страхувальника, добровльне страхування. Сума, на яку поляга договр, може бути дуже велика.
2. Страхування вд нещасних випадкв працвникв пдпримств - колективне страхування, здйснються за рахунок засобв пдпримства, добровльне.
3. Обов'язкове страхування вд нещасних випадкв - пасажирв ж/д. транспорту деяких нших мжмських видв транспорту, також вйськовослужбовцв, працвникв податково нспекц, митниц т.д.
4. Страхування дтей вд нещасних випадкв - повернення суми до закнчення термна договору не буде, якщо страховий випадок не наступив.
Бльшсть видв страхування життя накопичувальними (крм смерт втрати здоров'я працездатност) - компаня зобов'язуться виплатити суму по закнченн термна договору.
Ризики банкрутства, ризик невидач кредиту, ризик нвестицй.
Щоб збергалася зацкавленсть страхувальника в недопущенн збитку страховик повинний залишити частину що вдшкодовуться збитку страхувальнику (70-80% страховик, нше - страхувальник). Особливсть страхування ризику - страховий випадок наступа, як правило, на початку термна д страхового договору або псля термна д (наприклад при страхуванн нвестицйного проекту його спочатку треба реалзувати, одержати результат, а в цей час страховик може використовувати страхов внески).
Важливо установити оптимальний термн для виявлення фнансових результатв (буде збиток або нема). Страховик зацкавлений у бльш тривалому термн, тому що за цей час може бути покритий збиток. Для страхувальника вигднше маленький термн: не дстав прибуток у даному мсяц - одержу вдшкодування.
IV Роздержавлення та розвиток страхового ринку в Укран.
Страхове законодавство в Укран бурхливо розвиваться. Ранше, в умовах державно монопол на здйснення страхування, коли на страховому ринку були тльки дв установи - Держстрах та ндержстрах, не було потреби в загальному закон про страхування. Достатньо було затвердити умови окремих видв страхування.
Зараз, в умовах розвитку страхового ринку, де з'являться багато страховикв, як конкурують мж собою, потрбне рацональне державне регулювання страхово дяльност.
Яким ж образом здйснються страхування в ринковй економц. Суспльна практика виробила три основн органзацйн форми органзац страхового фонду, в яких суб'ктами власност на його ресурси "виступають: 1) держава, 2) окремий товаровиробник. 3) страховик. В цьому зв'язку видляють державний резерв, який використовуться для компенсац втрат у випадках великомасштабних аварй може розглядатись як страховий резерв держави, рзн страхов резервн фонди пдпримств; , нарешт, спецальн кошти тих, хто професйно займаться страхуванням, - страхов резерви страхових компанй органзацй.
Державний резерв утвориться за рахунок загальнодержавних ресурсв. Призначення цього фонду забезпечення вдшкодування збиткв усунення наслдкв стихйного лиха великих аварй, що створили надзвичайну ситуацю, потягли значн руйнування ^ велик людськ жертви. Цей фонд формуться як в натуральнй так в грошовй форм.
Створення в децентралзованому порядку вдокремленого фонду пдпримств да можливсть оперативне подолати тимчасов труднощ в процес виробництва. При переход до ринково економки значно поширюються меж самострахування. Його нова модель трансформуться у фонд ризика, що створються пдпримствами, фрмами, акцонерними товариствами для забезпечення х дяльност при несприятливй економчнй кон'юктур, затримц платежв за поставлену продукцю, нестач коштв для погашення отриманих позичок.
Процес становлення страхового ринку в Укран йде не рвно. Поряд з становленням змцненням одних страхових компаня можна спостергати розпад, банкрутство чи вдкликання лценз у нших. багато негативних чинникв обктивного характеру, що впливають на здйснення страхово дяльност. Це слабка законодавча база страхування, неузгодженсть мж собою багатьох актв законодавства, низьк фнансов вимоги до статутного фонду для лицензювання ново страхово компан, жорсткий податковий прес (55 % на доход в 1994 роц) для страхових органзацй, низька платоспрожнсть потенцйних страхувальникв.
Проте поступово в Укран складаться економчно - правовий простр для дяльност страховикв. Держава в особ спецально уповноваженого на те органу - Комтету в справах нагляду за страховою дяльнстю здйсню керування цим процесом. Опрацьовуються правов норми здйснення страхово дяльност, ведеться лицензювання страхових компанй, постйно проводяться переврки на предмет контролю х платоспроможност, фнансово стабльност додержання ними вимог законодавства.
Найбльш загальн принципи страхування (в основному вдносно державного страхування) викладен в Цивльному кодекс Укран.
Але, не принижуючи значення норм Цивльного кодексу, все ж треба пдкреслити, що основу страхового законодавства Украни зараз склада Декрет Кабнету Мнстрв Украни 47-93 вд 10 травня 1993 року, та закон Украни Про страхування 85/96-ВР вд 7 березня 1996 р.
Розвиток страхового ринку
Украни вдбувався в умовах зниження темпв спаду виробництва промислово продукц, здйснення курсу Уряду подолання нфляц та нших передумов для пожвавлення економчно дяльност.
Так, у 1998 роц валовий внутршнй продукт зменшився порвняно з 1997 роком в реальному обчисленн на 3,2 вдсотка, обсяг промислового виробництва - на 1,8 вдсотка. Прибуток пдпримств органзацй зменшився на 18 вдсоткв при зростанн оптових цн у промисловост на 7,7 вдсотка.
Зазначенн фактори певним чином вплинули на розвиток страхового ринку Украни. В той же час, страховий ринок розвивався досить високими, порвнюючи з ншими галузями економки, темпами, а також намтився ряд позитивних яксних тенденцй в його розвитку.
В першу чергу, слд вдмтити, що вперше за 90-т роки, в 1998 роц вдбулось суттве перевищення темпв росту страхових платежв над темпами нфляц, тобто вдбулось реальне зростання обсягв ринку страхових послуг.
Крм того, ряд процесв, що свдчать про яксн змни у розвитку страхового ринку, пдтверджують окрем позитивн тенденц, серед яких:
Ш темпи росту страхових платежв продовжують випереджати темпи росту страхових виплат;
Ш в 1998 роц мало мсце досить значне збльшення обсягв сформованих резервв на
кнець року у вдношенн до збраних за рк платежв. Це вдбуваться за рахунок
впровадження нового порядку формування резервв незароблених премй та
формування резервв збиткв;
Ш намтилася тенденця щодо значного збльшення сплачених статутних фондв.
Страховий ринок Украни на кнець 1998 року налчував 224 страховика, як звтувались перед Укрстрахнаглядом. Ними отримано 408 401 тис. грн. страхових платежв по добровльних та обов'язкових видах страхування, в т. ч. по добровльних видах страхування 319 515 тис. грн., що склада 78 % вд загально суми страхових платежв, та по обов'язкових видах страхування - 88 886 тис. грн., або 22 % вд загально суми надходжень. Надходження страхових платежв по особистому страхуванню в 1998 роц складають 74 % вд надходжень 1997 року, в тому числ, по страхуванню життя 55 %. По нших видах страхування спостергалось зростання страхових платежв, а саме:
Ё по майновому страхуванню - в 1, 89 раза;
Ё по державному обов'язковому страхуванню - в 1, 1 раза;
Ё по страхуванню вдповдальност - в 1, 05 раза.
Виплати страхових сум та страхового вдшкодування досягли 129 246 тис. грн., з них по добровльних видах страхування - 113 808 тис. грн., або 88 % вд загально суми виплат; по обов'язкових видах страхування - 15 438 тис. грн., або 12 % вд загально суми виплат.
Серед них в 1998 роц збльшились виплати страхових сум та страхового вдшкодування по таких видах страхування:
по майновому страхуванню - в 1, 46 раза;
по державному обов'язковому страхуванню - в 1, 17 раза;
По нших видах страхування вдбулось зниження виплат. Страхов виплати складають:
по особистому страхуванню - 69 % вд виплат 1997 року, в тому числ, по страхуванню життя 50 %;
по страхуванню вдповдальност - 54%;
по недержавному обов'язковому страхуванню - 8%.
Всього надходжень страхових платежв збльшилось порвняно з 1997 роком в 1,29 разв, в той самий час виплати страхових сум страхового вдшкодування, вперше за останн роки, зменшились на 18 129 тис. грн., або в 1,12 раза.
Темпи росту страхових платежв перевищували темпи росту страхових виплат в 1,5 раза (в 1997 роц - в 1,3 раза).
Середнй рвень виплат (вдношення виплат до платежв у %) становить в 1998 роц 31,7 %, з них по страхуванню життя 112,6 %; по видах страхування, нших, нж страхування життя - 237,8 %.
Кльксть дючих договорв страхування на кнець звтного року в 1998 роц зменшились на 17 вдсоткв проти попереднього року. Це пояснються, в першу чергу, скороченням видв недержавного обов'язкового страхування. Мж тим, снують обнадйлив тенденц щодо дючих договорв страхування. Так, по майновому страхуванню по страхуванню вдповдальност вдбувся значний рст договорв (вдповдно в 1,8 та 2,4 раза); по особистому страхуванню, в тому числ по страхуванню життя темпи спаду клькост дючих договорв на кнець звтного року значно уповльнились.
Обсяг заявлених статутних фондв страхових органзацй станом на 01.01.98 становив 131 924 тис. грн., зрсши порвняно з 1997 роком майже в 1,7 раз; обсяг сплачених статутних фондв зрс вдповдно майже в 1,9 раз та досягнув 118 656 тис. грн.
Змнються на краще ситуаця з сплаченням статутних фондв страховикв. Так, у 23 страховикв сплачен статутн фонди складають вд 500 000 грн. до 1 000 000 грн., у 15 - бльше 1 000 000 грн., що не могло не позначитися на середньому сплаченому статутному фонду, який збльшився за рк в 3 рази досягнув 530 тис. грн.
Ситуаця з рзким ростом статутних фондв страховикв говорить:
з одн сторони, про виконання вимог страхового законодавства щодо мнмального сплаченого статутного фонду;
з ншо сторони, про привабливсть страхового ринку для нвестування як галуз народного господарства, що динамчно розвиваться;
усвдомлення страховиками необхдност нарощування фнансових потужностей для безумовного виконання страхових зобов'язань, мсця рол страховика для успшного функцонування народногосподарського комплексу. Балансовий прибуток страховикв Украни в 1998 роц збльшився в порвнянн з 1997 роком в 2,2 раза, досягнувши 94 880 тис. грн. Причиною такого явища те, що з квтня 1996 року, у зв'язку з введенням в дю Закону Украни "Про страхування", використовуться нова методика розрахунку технчних резервв, тому 1996 рк виявився перехдним, як наслдок - значн збитки вд страхово дяльност. В 1998 роц ситуаця вирвнялась, тому вд страхово дяльност одержан прибутки. Також на збльшення прибутку вплинули змна об'кту оподаткування страховикв з липня 1997 року зниження на 12 вдсоткв рвня виплат. В той же час, прибуток за рахунок нвестування тимчасово вльних коштв зменшився на 5 644 тис. грн., або на 16 %, досягнувши 29 379 тис. грн. Витрати на проведення страхування та нш витрати, що вдносяться на собвартсть, складають 128 170 тис. грн., або 31,5 % вд надходжень страхових платежв. Страховики, створен за участю ноземних юридичних осб та ноземних громадян, одержали в 1997 роц 52 993,4 тис. грн. страхових платежв, або 13 % вд загально суми надходжень. Ними виплачено 17 949,5 тис. грн. страхових сум та страхового вдшкодування, або 13,9 % вд загально суми виплат. Рвень виплат по цих страховиках склада 33,9 %. Частка страховикв, створених за участю ноземного капталу, в загальному обсяз сплачених статутних фондв дещо вища склада 15,4 %, або 18 319,7 тис. грн.
Середнй сплачений статутний фонд на 01.01.98 вищезазначених страховикв склада 705 тис. грн. перевищу середнй загальноукранський в 1,3 рази. В цлому, страховики, створенн за участю ноземних юридичних осб та ноземних громадян, стотно не впливали в 1998 роц на стан та розвиток страхового ринку Украни.
Страховики, як звтувались перед Укрсграхнаглядом за 1998 рк по регонах Украни пдроздляються таким чином:
Захдний регон (Внницька, Хмельницька, Льввська, в.-Франквська, Тернопльська, Чернвецька, Закарпатська, Волинська, Рвненська област - 29 страхових органзацй (12,9 % вд загально клькост);
Схдний регон (Сумська, Харквська, Донецька, Луганська, Днпропетровська, Полтавська област - 58 страхових органзацй (25,9 вд загально клькост);
Пвденний регон (Одеська, Миколавська, Херсонська, Запорзька област, АР Крим та М.Севастополь) - 47 страхових органзацй (21,0 % вд загально клькост);
Центральний регон (Житомирська, Кровоградська, Черкаська, Чернгвська, Кивська област та М.Кив) - 90 страхових органзацй (40,2 % вд загально клькост);
Продовжу мати мсце вкрай нервномрна ситуаця з структурою розмщення страхового ринку. Найбльша кльксть страхових органзацй знаходиться в Центральному, Схдному та Пвденному регонах, а саме в мстах: м. Кив - 78 страховикв; м. Одеса- 18 страховикв; м. Харькв- 14 страховикв.
Частка страхових платежв, сплачена перестраховикам в 1998 роц, склада 63060 тис. грн., або 16 % надходжень страхових платежв. В порвнянн з 1997 роком питома вага платежв, сплачених перестраховикам, знизилась на 2,2 % при збльшенн суми платежв на 7 610 тис. грн., або в 1,14 рази. Частка страхових вдшкодувань, сплачена перестраховиками, склада 3 160,4 тис. грн. Рвень виплат становить 5 % вд платежв, як були сплачен перестраховикам. По добровльному майновому страхуванню 68,5 % платежв (43 222 тис. грн.), сплачено перестраховикам, збльшившись у звтному роц в 1,74 рази (на 23,6 %). Перестраховиками вдшкодовано у звтному перод по добровльному майновому страхуванню 2 199,3 тис. грн. (5 %). Частка страхових платежв в структур платежв, сплачених перестраховикам по добровльному страхуванню вдповдальност та обов'язковому страхуванню, зменшилась вдповдно до 13,3 % та 12,1 %. По добровльному особистому страхуванню було передано в перестрахування лише З 864 тис. грн., що становить 6,1 % проти 12 906 тис. грн., або 23 % минулого року.
Крм багатьох позитивних моментв на страховому ринку снують серйозн проблеми, серед них:
нвестицйн можливост страховикв використовуються недостатньо;
питома вага страхування життя на страховому ринку постйно знижуться;
впровадження обов'язкового страхування цивльно вдповдальност власникв транспортних засобв зткнулося з перепонами на законодавчому рвн;
мають мсце окрем випадки зволкання страховиками виплат страхових сум та страхового вдшкодування, неправомрн вдмови в х виплат та порушення страхового законодавства.
Таблиця 1
Показники дяльност страхових рганзацй Украни 1996-1998 рокиПоказники19961997199897/9698/97Страхов прем (тис. грн.)244 360317811408401130 %129 %Страхов виплати (тис. грн.)144 272147311129 182102 %88%Рвень виплат (вдношення виплат до премй (%)594632
Сформован страхов резерви на 01.01 (тис. грн.)6521692681159 838142 %172 %Кльксть дючих договорв на 01.01. (одиниць)28 534 84428 706 03223 929 082101 %83%
Таблиця 2
Показники дяльност стр
обов'язкового страхуванахових орга ня (крм стрнзацй Укр ахування жани з добро
иття) 1996-вльного 1998 рокита Показники19961997199897/9698/97Страхов прем (тис. грн.)183372284 357389 841155 %137 %Страхов виплати (тис. грн.)77185105 449108 285137 %103 %Рвень виплат (вдношення виплат до премй (%)42,1 %37,127,8
Сформован страхов резерви на 01.01 (тис. грн.)5199183390138 364160 %166 %Кльксть дючих договорв на 01.01. (одиниць)12 550 4891771138814 524 749141 %82%
Короткий звт про стан на страховому ринку Украни за перод 1998 початок 1999 роки.
Проаналзувавши вищенаведен показники дяльност страхового ринку Украни за перод 1997 - 1998 рокв, можна зробити висновок, що сну певна тенденця росту, та досягнення позитивних результатв, а саме:
- зростання частки страхового ринку в НВП;
продовження темпв росту страхових платежв;
збльшення резервв;
збльшення доходв вд страхово дяльност.
Таке пожвавлення страхово дяльност вдбувалося завдяки стаблзац ситуац в кран , зокрема, деяким позитивним змнам в оподаткуванн страхово дяльност.
Проте, снують певн негативн тенденц, котр не можуть не впливати на стан страхового ринку Украни.
Наприклад, вдбуваться падння ринку особистого страхування, що пояснються зниженням рвня життя в Укран. А з урахуванням фнансово кризи, яка за останнй мсяць охопила крану, панку та недовру громадян до фнансових установ, розкручування нфляцйних процесв,- можна передбачити зменшення лквдност та реального розмру статутного фонду, страхових платежв, доходв, та нших показникв страхових органзацй. Це, в свою чергу приведе до проблем у виконанн зобов'язань перед страхувальниками та перестраховиками.
Серед негативних тенденцй, котр впливають на розвиток страхового ринку Украни слд визначити:
1. Вдсутнсть чтко розмрковано та професйно розроблено програми будування страхового ринку прийнято на державному рвн.
2. Низький рвень освти на всх рвнях державного керування, у кервникв пдпримств та органзацй. Наслдком цього нерозумння рол страхування як фнансового нструменту у забезпеченн рисково економки перехдного пероду.
3. Вдсутнсть належно законодавчо та нормативно бази для досконалого виконання страхових операцй.
4. Вдсутнсть нституту страхових брокерв, як невд'мно частини страхового ринку, для полпшення якост страхових послуг та професйного захисту нтересв страхувальникв та страховикв.
5. Вдсутнсть законодавчо бази для проведення страхово посередницько дяльност.
Висновки.
Страхування - обктивно необхдний атрибут ринково економки. Свтовий досвд перекону, що одним з важливших ндикаторв стану економки будь яко крани ринково орнтац розвиток страхування.
Страхування забезпечу надйний захист майнових нтересв пдпримцв населення в раз втрат, заподяних вогнем, стихйним лихом, техногенними аварями, транспортними пригодами та багатьма ншими непередбачуваними обставинами. Страхування добре зарекомендувало себе як форма нагромадження коштв громадян для виршення х соцальних проблем /охорона здоровя, пенсйне забезпечення, освта тощо /. В останн роки страхування широко використовуться на випадок виникнення вдповдальност перед третми особами. В цлому свтов темпи приросту страхових премй значно випереджають зростання валового внутршнього прибутку.
Ця тенденця характерна для Украни. Незважаючи на велик труднощ перехдного пероду обсяги страхових операцй помтно зростають. За 1998 р. вони збльшились в перерахунку на доларовий екввалент на 30%. Очкуться зростання страхових послуг в поточному роц. Позитивну роль в цьому вдграв Закон Про страхування, нш вжит законодавч органзацйн заходи щодо
розвитку страхово справи.
Зараз на страховому ринку Украни д 247 страхових компанй, Моторне, Авацйне, Морське страхов бюро, ряд страхових пулв. Зросла кльксть членв Лги страхових органзацй Украни. Створено Асоцацю професйних страхових посередникв.
Разом з тим питома вага нашо крани в свтовому страховому ринку дос сяга лише 0.01% ,а в вроп - менше 0,04 %. Якщо прийняти до уваги, що Украна другою за територю державою на континент ( 5.6 % ), ма понад 51 млн. населення ( 7.4 % ), великий промисловий аграрний потенцал, означений рвень страхово дяльност слд розглядати як дуже мзерний не адекватний потребам можливостям крани.
Украна з огляду на наявнсть обктв, що потребують захисту, ма надзвичайно велик потенцйн можливост для розвитку страхово галуз / ндустр / в усх напрямах - страхування майна, вдповдальност перед третми особами, життя здоровя громадян.
Розрахунки показують, що страхове поле за основними видами добровльного страхування освоно здебльшого лише на 5 - 7 %, тод як в Великобритан, Нмеччин, Ндерландах та низц нших захдних кран цей показник вищий за 90%. Швидкими темпами здйснються охоплення страховим захистом майна комерцйних структур, життя, здоровя майна громадян в постсоцалстичних державах, зокрема в Польщ, Угорщин, Чех, кранах Балт. Вони розпочали активно працювати на мжнародному страховому ринку. Надйшло ряд пропозицй вд пдпримницьких структур кран Заходу, Естон, Польщ про нвестування капталу в страховий бзнес Украни. Цьому сприя полтика держав - нвесторв, спрямована на забезпечення розвитку страхового бзнесу, вра в можливу ефективнсть спвпрац з укранськими партнерами.
Зараз Украна пережива затяжну економчну загострену фнансову кризи, до яких призвела в числ нших чинникв руйнаця старо системи страхового захисту /бюджетн резерви, фонди вищестоящих органзацй, довготермнов вдстрочки погашення позик тощо/, що була притаманна кран з високим ступенем усуспльнення власност значне вдставання в формуванн ново системи захисту.
Здйснення в Укран широко програми приватизац обктв державно власност, змни економчного механзму управлння в державному сектор економки, спрямован на розширення самофнансування виробничих потреб, зумовлюють переорнтацю пдпримств на захист вд ризикв втрати або пошкодження майна, нанесення шкоди здоровю працвникв, шляхом впровадження переврених свтовою практикою форм видв страхування. Проте до цього часу з боку владних структур самих власникв майна недооцнюються можливост страхування в створенн сприятливих умов розвитку пдпримництва. Нехтування страховим захистом нердко призводить до банкрутства пдпримств з огляду на що втчизнян та ноземн нвестори стримуються вд спрямування капталу в розвиток особливо виробничо сфери економки. Це призводить до невиправданого мпорту продовольчих промислових товарв, посилення безробття, пдриву купвельно спроможност гривн, наростання зовншньо валютно заборгованост крани. Виправленню становища сприяли б зокрема так заходи:
опрацювання глобально програми органзац страхового захисту юридичних фзичних осб, яка повинна визначити стосовно до вимог розбудови ринково економки нову структуру резервв, шляхи х наповнення умови використання, напрямки розвитку загальнодержавних / централзованих/ резервв та децентралзованих резервв на рвн господарських субктв а також мсце принципи страхування в систем захисту на випадок ризикових ситуацй. Така програма дасть пдстави для бльш обгрунтованого визначення потреби кращого використання ресурсв, що спрямовуються на забезпечення суспльства вдповдними резервами;
встановлення нормативно вимоги до юридичних осб чтко визначати у статутних документах форму страхового захисту / самострахування, страхування тощо/ на випадок втрати або пошкодження майна, нанесення шкоди здоровю працвникв внаслдок вогню, стихйного лиха, техногенних аварй, та нших непередбачуваних обставин. Дотримання вимог щодо реально органзац такого захисту ма враховуватись пд час кредитування субктв господарювання, зясування причин виникнення втрат майна пошуках джерел його вдновлення;
прискорення органзац в великих господарських структурах спецалзовано служби, яка займалася б управлнням ризиками / ризик - менеджментом /. В обовязки повинно входити прогнозування можливих ризикв, х оцнка, накреслення реалзаця заходв щодо усунення або зменшення руйнвного впливу ризикових подй на наслдки господарсько дяльност, в тому числ шляхом передач ризикв на страхування. В середнх та малих структурах цю роботу могли б виконувати консультанти страхових та консалтингових органзацй, страхов брокери;
розширення перелку майна видв вдповдальност платеж з страхування яких можуть бути вднесен на виробнич витрати. Розповсюдити таке право на платеж за страхування майна виробничого призначення, яке страхуться у звязку з передачею пд заставу;
унфкаця умов страхування врожаю сльськогосподарських культур та багаторчних насаджень в державних, колективних та фермерських господарствах на основ принципу добровльност страхування. Одночасно здйснити уточнення перелку страхових ризикв в сторону х зменшення за рахунок виключення з пд страхового захисту майна вд подй малоймоврних або незначних за розмром можливих втрат;
враховуючи позитивний зарубжний досвд страхування сльськогосподарських товаровиробникв рекомендувати аналогчним втчизняним формуванням розглянути питання про доцльнсть створення до 2005 року нацонального товариства взамного страхування сльськогосподарських пдпримств фермерських господарств. Це дасть змогу знизити вартсть страхування, ефективнше використовувати резерви, в тому числ за рахунок рацонального поднання грошових натуральних фондв;
бльш активне освоння страхування ризикв пдпримств добувно промисловост, водного лсового господарства;
налагодити страхування життя, здоровя пенсй громадян, передбачивши вдповдн державн гарант компаням або страхувальникам на випадок рзко змни платоспроможност нацонально валюти;
вдосконалення страхування фнансових кредитних ризикв комерцйних структур;
ширше використання полсв страхування майна, життя здоровя громадян з метою надання х власникам можливостей придбання в кредит пд гарантю страхового полсу куплених матеральних цнностей / автомоблв, меблв, квартир та нших товарв / втчизняного виробництва високо вартост тривалого користування. Це буде сприяти пдвищенню авторитету привабливост страхування, збльшить попит на промислов товари, що сприятиме розвитку вдповдних виробництв, покращанню зайнятост населення, приросту доходв бюджету.
Удосконалення системи правового забезпечення страхування повинно охопити внесення необхдних змн доповнень в законодавч
нормативн акти рзних рвнв, починаючи вд Конституц Украни. Зараз в нй нема жодних посилань на страховий захист матеральних нтересв юридичних фзичних осб.
Мжнародн мждержавн угоди з питань зовншньо-економчних вдносин не завжди враховують нтереси використання розвитку втчизняного страхового потенцалу.
Пдготовлений за дорученням Уряду проект статей нового Цивльного кодексу Украни, що регулюватимуть страхов вдносини, врахову низку важливих потреб розвитку страхового ринку. На жаль прийняття цього документу дуже затримуться.
Потребують оновлення комплекс спецальних законв з питань страхово дяльност; постанови розпорядження Уряду Украни; регулятивн правила / вимоги, обмеження та економчн нормативи /,а також
методичн вказвки та розяснення, щодо деталзац застосування законодавчих та нормативних актв. У цьому напрям також ведеться певна робота. У вдповдност з пдготовленим переданим на розгляд Верховно Ради Украни законопроектом щодо внесення змн доповнень до Закону Украни Про страхування передбачено визначення видв страхування, уточнення низки страхових термнв, конкретизован функц посередникв на страховому ринку, покращанн умови для розширення нвестицйних можливостей страховикв, пдвищен квалфкацйн вимоги до кервництва та провдних працвникв компанй.
Комплекс законодавчих актв з питань страхування варто доповнити за рахунок прийняття Законв Украни Про страховий договр, Про медичне страхування, Про страхування вдповдальност перед третми особами, Про страхування життя та пенсй, Про страховий захист в систем АПК, Про страхування фнансових кредитних ризикв. Про товариства взамного страхування.
Потребу впорядкування обовязкове страхування. Необхдно привести його у вдповднсть з принципами страхування, унфкувати умови захисту всх категорй працвникв, страхов платеж за яких сплачуються за рахунок коштв Державного бюджету.
З врахуванням власного зарубжного законодавчого досвду в галуз страхування пдготувати до 2005 року проект Страхового кодексу Украни.
Зростання обсягв робт щодо пдготовки проектв законодавчих нормативних актв потребу активзац дяльност Експертно ради з питань страхування при Кабнет Мнстрв Украни,. комсй Лги страхових органзацй, правових та фнансово-економчних науково - дослдних установ.
Пдвищення фнансово надйност страховикв. З цю метою передбачаться:
довести мнмальн розмри статутного фонду страховикв Украни починаючи з 1 липня 2000 року до 500 тис. екю, а з 1 счня 2003 року до 1 млн. екю.;
опрацювати заходи спрямован на забезпечення нарощування страховиками статутних фондв, особливо за рахунок залучення капталу акцонерв. Потрбно практикувати випуск облгацй з виплатою х власникам гарантованого доходу;
створити гарантйний фонд для забезпечення виконання зобовязань перед страхувальниками, особливо фзичними особами в раз банкрутства страховика;
компетентним органам переглянути дючу систему розмщення страхових резервв, надавши право здйснення х вкладення у високорентабельн нвестицйн проекти з врахуванням х проритетност за напрямами, визначеними Кабнетом Мнстрв Украни. Опрацювати процедуру дозволу розмщення в окремих випадках частини резервв в вигдн зарубжн нвестиц;
здйснити заходи щодо розширення ринку перестрахування страхових договорв в Укран, шляхом створення вдповдно брж або професйного республканського пулу андеррайтерв - перестраховикв;
бльш активно працювати з нерезидентами на предмет розширення взамного перестрахування;
посилити превентивну функцю страхування, дозволивши страховикам вдновити створення фонду фнансування запобжних заходв. При необхдност використовувати можливост обднання зусиль страховикв в здйснен превенцй.
Удосконалення державного нагляду за страховою дяльнстю необхдно спрямувати на:
посилення якост виконання органами державно виконавчо влади функцй щодо нагляду за страховою дяльнстю в напрямах упередження: банкрутства страховикв, грубого порушення ними зобовязань перед страхувальниками, здйснення псевдострахування з метою вдмивання грошових коштв, виплати кервникам та нших вдповдальним особам пдпримств, особливо державного сектору, незаконних комсйних винагород,
пдвищення статусу Укрстрахнагляду до Державного комтету в стравах нагляду за страховою дяльнстю;
уточнення Укрстрахнаглядом разом з Палатою аудиторв Украни вимог щодо здйснення обовязкового щорчного аудиту страхових компанй визначення перелку аудиторських фрм, яким, виходячи з забезпечення необхдними фахвцями, можна доручати здйснення аудиту страхових компанй. Опрацювати примрн розцнки оплати за аудит. Такий захд дасть змогу пдвищити яксть вдповдальнсть за достоврнсть висновкв за наслдками аудиту, зменшити кльксть переврок страховикв з розрзнених питань х дяльност;
обгрунтовансть створення, реорганзацй лквдац страхових компанй. Передбачити розширення прав Укрстрахнагляду, в тому. числ вдносно погодження з Комтетом кандидатур кервника головного бухгалтера страхово компан. При цьому мають враховуватись наявнсть у претендента вищо фахово освти та досвду роботи в страхуванн, вдсутнсть судимост, аморальних вчинкв, тощо;
Укрстрахнагляду разом з Мнстерством фнансв, Мнстерством економки, Держкомстатом з залученням вчених та практикв опрацювати проекти нормативно - нструктивних документв щодо розробки бзнес - планв, ведення спецального облку, аналзу звтност страховикв / включаючи форму балансу/; здйснення рестрац, облку та сертифкац страхових посередникв. При цьому слд зосередити увагу на максимальне наближення цих документв процедур до мжнародних стандартв;
посилити кадровий потенцал контролюючих органв за рахунок залучення до роботи в них працвникв, що мають достатнй теоретичний рвень практичний досвд страхово дяльност. Виршити питання мотивац кращо прац службовцв Укрстрахнагляду, що дасть змогу уникнути плинност кадрв пдвищити професйн вимоги до них; враховуючи досвд захдних кран передбачити щорчн вдрахування страховиками частини прибутку / 0,2 % отриманих страхових премй / на спецальний
рахунок Укрстрахнагляду з цльовим використанням цих коштв на формування нформацйно - методично бази, фнансування науково-пошукових робт з страхування.
Специфка страхово дяльност вимага залучення до роботи в галуз велико клькост висококвалфкованих працвникв / менеджерв, андиррайтерв, актуарв, брокерв, експертв, фнансиств, бухгалтерв, юриств, програмств тощо /, добре обзнаних з теорю передовою технологю страхування. В звязку з цим доцльно:
визначити типов квалфкацйн вимоги до працвникв страхових компанй, х посередникв та органв нагляду за страховою дяльнстю;
передбачити поступовий перехд до
замщення посад кервникв страхових компанй, х заступникв та кервникв флй особами, як мають вищу фахову освту.
вдкрити в склад номенклатури спецальностей вищо освти спецальнсть Страхування. Визначити державн комерцйн вузи, яким, виходячи з х матерально бази, педагогчного наукового потенцалу, мсця розташування, можна в загальновстановленому порядку дозволити пдготовку фахвцв на рвн магстрв та спецалств з страхування;
вдосконалити програму пдготовки молодших спецалств з страхування в економчних технкумах та коледжах;
органзувати нститут пдвищення квалфкац персоналу страхових компанй та посередницьких структур;
зантересованим навчальним закладам разом з Лгою страхових органзацй Украни здйснити вдповдн дослдження з метою визначення потреби страхово галуз в спецалстах певного профлю рвня пдготовки;
органзувати при Комтет в справах нагляду за страховою дяльнстю квалфкацйну комсю з числа вдповдальних працвникв Комтету. Мносвти, ЛСОУ, вчених та досвдчених практикв страхово справи. Покласти на комсю функц експертно оцнки освдчення вдповдним сертифкатом рвня знань певних категорй працвникв страхових компанй, як не мають дипломв про фахову освту але за характеристиками страховикв добре виконують сво обовязки самостйно успшно пдвищують рвень теоретичних знань.
Покращання взамод мж страховими компанями, банками та ншими субктами фнансового ринку. Страховим компаням та банкам природно притаманне прагнення до взамовигдного обмну послугами змцнення надйност партнерства.
Розвиток страхових операцй з страхування майна вдповдальност комерцйних структур, населення та нших категорй клнтв банкв веде до зменшення х залежност вд ризикв, розширю дапазон вигдного розмщення кредитних вкладень. З ншого боку в страховикв нтерес у розмщен в банквських установах за певну плату переважно частини страхових резервв, що збльшу доходи страховикв, ресурси для кредитування. Проте на практиц дяльнсть банкв страховикв належним чином ще неузгоджена