Новости |  Анекдоты |  Сотовые телефоны |  Работа |  Скачать программы |  Рефераты |  Маркет |  Флэш игры 
ПОИСК:  

 
 Сочинения
 Рефераты
 Краткие изложения


скачать Проект кримінального кодекса України
Рефераты: Право: Уголовное и уголовно-исполнительное право

89  -  Проект кримінального кодекса України
Раздел: Рефераты: Право: Уголовное и уголовно-исполнительное право
Проект(тираж 13.01.2001)
КРИМНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАНИ
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Роздл I. ЗАГАЛЬН ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Кримнального кодексу Украни
(1) Кримнальний кодекс Украни ма свом завданням правове забезпечення охорони прав свобод людини громадянина, власност, громадського порядку громадсько безпеки, довклля, конституцйного устрою Украни вд злочинних посягань, забезпечення миру безпеки людства, а також запобгання злочинам.
(2) Для здйснення цього завдання Кримнальний кодекс Украни визнача, як суспльно небезпечн дяння злочинами та як покарання застосовуються до осб, що х вчинили.
Стаття 2. Пдстава кримнально вдповдальност
(1) Пдставою кримнально вдповдальност вчинення особою суспльно небезпечного дяння, яке мстить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
(2) Особа вважаться невинуватою у вчиненн злочину не може бути пддана кримнальному покаранню, доки вину не буде доведено в законному порядку встановлено обвинувальним вироком суду вдповдно до закону.
(3) Нхто не може бути притягнений до кримнально вдповдальност за той самий злочин бльше одного разу.
(4) Нхто не зобов'язаний доводити свою невинуватсть у вчиненн злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущенних. Ус сумнви щодо доведеност вини особи тлумачаться на користь.
Роздл II. ЗАКОН ПРО КРИМНАЛЬНУ ВДПОВДАЛЬНСТЬ
Стаття 3. Законодавство Украни про кримнальну вдповдальнсть
(1) Законодавство Украни про кримнальну вдповдальнсть становить Кримнальний кодекс Украни, який грунтуться на Конституц Украни та загальновизнаних принципах нормах мжнародного права.
(2) Закони Украни про кримнальну вдповдальнсть, прийнят псля набуття чинност цим Кодексом, включаються до нього з часу набрання ними чинност.
(3) Злочиннсть дяння, а також його карансть та нш кримнально-правов наслдки визначаються тльки цим Кодексом.
(4) Застосування кримнального закону за аналогю заборонено.
(5) Закони Украни про кримнальну вдповдальнсть повинн вдповдати положенням, що мстяться в чинних мжнародних договорах, згоду на обов'язковсть яких надано Верховною Радою Украни.
Стаття 4. Чиннсть закону про кримнальну вдповдальнсть в час
(1) Закон про кримнальну вдповдальнсть набира чинност через десять днв з дня його офцйного оприлюднення, якщо нше не передбачено самим законом, але не ранше дня його опублкування.
(2) Злочиннсть карансть дяння визначаються законом про кримнальну вдповдальнсть, який дяв на час вчинення цього дяння.
(3) Часом вчинення злочину визнаться час вчинення особою передбачено законом про кримнальну вдповдальнсть д або бездяльност.
Стаття 5. Зворотна дя закону про кримнальну вдповдальнсть в час
(1) Закон про кримнальну вдповдальнсть, який скасову злочиннсть дяння або пом'якшу кримнальну вдповдальнсть, ма зворотну дю у час, тобто поширються на осб, що вчинили вдповдн дяння до набрання таким законом чинност, у тому числ на осб, як вдбувають покарання або вдбули покарання, але мають судимсть.
(2) Закон про кримнальну вдповдальнсть, що встановлю злочиннсть дяння або посилю кримнальну вдповдальнсть, не ма зворотно д в час.
(3) Закон про кримнальну вдповдальнсть, який частково пом'якшу вдповдальнсть, а частково посилю ма зворотну дю в час лише у тй частин, яка пом'якшу вдповдальнсть.
Стаття 6. Чиннсть закону про кримнальну вдповдальнсть щодо злочинв, вчинених на територ Украни
(1) Особи, як вчинили злочини на територ Украни, пдлягають кримнальнй вдповдальност за цим Кодексом.
(2) Злочин визнаться вчиненим на територ Украни, якщо його було почато, продовжено, закнчено або перепинено на територ Украни.
(3) Злочин вважаться вчиненим на територ Украни, якщо його виконавець або хоча б один з спвучасникв дяв на територ Украни.
(4) Питання про кримнальну вдповдальнсть дипломатичних представникв ноземних держав та нших громадян, як за законами Украни мжнародними договорами, згода на обов'язковсть, яких надана Верховною Радою Украни, не пдсудн у кримнальних справах судам Украни, в раз вчинення ними злочину на територ Украни виршуться дипломатичним шляхом.
Стаття 7. Чиннсть закону про кримнальну вдповдальнсть щодо злочинв, вчинених громадянами Украни та особами без громадянства за межами Украни
(1) Громадяни Украни, а також особи без громадянства, що постйно проживають в Укран, як вчинили злочини за межами, пдлягають кримнальнй вдповдальност за цим Кодексом, якщо нше не передбачено мжнародними договорами Украни, згода на обов'язковсть яких надана Верховною Радою Украни.
(2) Якщо зазначен особи за вчинен злочини зазнали кримнального покарання за межами територ Украни, вони не можуть бути притягнен в Укран до кримнально вдповдальност за ц злочини.
Стаття 8. Чиннсть закону про кримнальну вдповдальнсть щодо злочинв, вчинених ноземцем за межами Украни
ноземц та особи без громадянства, як не проживають постйно в Укран вчинили злочини за межами, пдлягають в Укран вдповдальност за цим Кодексом у випадках, передбачених мжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачен цим Кодексом особливо тяжк злочини проти нтересв Украни та громадян.
Стаття 9. Правов наслдки засудження особи за межами Украни
(1) Правов наслдки вироку суду ноземно держави можуть бути врахован, якщо громадянин Украни, ноземець або особа без громадянства були засуджен за злочин, вчинений за межами Украни, та знову вчинили злочин на територ Украни.
(2) Вдповдно до частини першо ц статт рецидив злочинв, невдбуте покарання або нш правов наслдки вироку суду ноземно держави враховуються при квалфкац нового злочину, призначенн покарання, звльненн вд кримнально вдповдальност або покарання.
Стаття 10. Видача злочинця
(1) Громадяни Украни та особи без громадянства, що постйно проживають в Укран, як вчинили злочини поза межами Украни, не можуть бути видан ноземнй держав для притягнення до кримнально вдповдальност та вддання до суду.
(2) ноземц, як вчинили злочини на територ Украни засуджен за них на пдстав цього Кодексу, можуть бути передан для вдбування покарання за вчинений злочин тй держав, громадянами яко вони , якщо така передача передбачена мжнародними договорами Украни.
(3) ноземц, а також особи без громадянства, що постйно не проживають в Укран, як вчинили злочини поза межами Украни перебувають на територ, можуть бути видан ноземнй держав для притягнення до кримнально вдповдальност вддання до суду або передан для вдбування покарання, якщо така видача або передача передбачен мжнародними договорами Украни.
Роздл III. ЗЛОЧИН, ЙОГО ВИДИ ТА СТАД
Стаття 11. Поняття злочину
(1) Злочином визнаться передбачене цим Кодексом суспльно
небезпечне винне дяння (дя або бездяльнсть), вчинене суб'ктом злочину.
(2) Не злочином дя або бездяльнсть, що хоча формально мстить ознаки будь-якого дяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначнсть не становить суспльно небезпеки, тобто не заподяла не могла заподяти стотно шкоди фзичнй чи юридичнй особ, територальнй громад, суспльству або держав.
Стаття 12. Класифкаця злочинв
(1) Залежно вд ступеня тяжкост злочини подляються на злочини невелико тяжкост, середньо тяжкост, тяжк та особливо тяжк.
(2) Злочином невелико тяжкост визнаться злочин, за який законом передбачене покарання у вигляд позбавлення вол на строк не бльше двох рокв, або нше, бльш м'яке покарання.
(3) Злочином середньо тяжкост визнаться злочин, за який законом передбачене покарання у вигляд позбавлення вол на строк не бльше п'яти рокв.
(4) Тяжким злочином визнаться злочин, за який законом передбачене покарання у вигляд позбавлення вол на строк не бльше десяти рокв.
(5) Особливо тяжким злочином визнаться злочин, за який законом передбачене покарання у вигляд позбавлення вол на строк понад десять рокв або довчне позбавлення вол.
Стаття 13. Закнчений та незакнчений злочини
(1) Закнченим злочином визнаться дяння, яке мстить ус ознаки складу злочину, передбаченого вдповдною статтею Особливо частини цього Кодексу.
(2) Незакнченим злочином визнаться готування до злочину та замах на злочин.
Стаття 14. Готування до злочину
(1) Готуванням до злочину визнаться пдшукування або пристосування засобв чи знарядь, пдшукування спвучасникв або змовлення на вчинення злочину, усунення перешкод, а також нше умисне створення умов для вчинення злочину.
(2) Готування до злочину невелико тяжкост не тягне за собою кримнально вдповдальност.
Стаття 15. Замах на злочин
(1) Замахом на злочин визнаться вчинене з прямим умислом безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, передбаченого цим Кодексом дяння чи його частини, якщо при цьому злочин не було доведено до кнця з причин, не залежних вд вол винного.
(2) Замах на вчинення злочину закнченим, коли винний виконав ус т д, як вважав за необхдне для доведення злочину до кнця, але злочин не було закнчено з причин, як не залежали вд вол винного.
(3) Замах незакнченим, коли винний не вчинив усх дй, як вважав необхдними для настання злочинних наслдкв.
Стаття 16. Вдповдальнсть за незакнчений злочин
Вдповдальнсть за готування до злочину замах на злочин наста за статтею 14 або 15 за тю статтею Особливо частини цього Кодексу, яка передбача вдповдальнсть за закнчений злочин.
Стаття 17. Добровльна вдмова при незакнченому злочин
(1) Добровльною вдмовою визнаться остаточне припинення особою за свою волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому особа усвдомлювала можливсть доведення злочину до кнця.
(2) Особа, яка добровльно вдмовилася вд доведення злочину до кнця, пдляга кримнальнй вдповдальност лише в тому раз, якщо фактично вчинене нею дяння мстить склад ншого злочину.
Роздл IV. ОСОБА, ЯКА ПДЛЯГА КРИМНАЛЬНЙ ВДПОВДАЛЬНОСТ (СУБ'КТ ЗЛОЧИНУ)
Стаття 18. Суб'кт злочину
(1) Суб'ктом злочину фзична осудна особа, що вчинила злочин у вц, з якого може наставати кримнальна вдповдальнсть.
(2) Спецальним суб'ктом злочину фзична осудна особа, що вчинила у вц, з якого може наставати кримнальна вдповдальнсть, злочин, суб'ктом якого може бути лише певна особа.
Стаття 19. Осуднсть
(1) Осудною визнаться особа, яка пд час вчинення дяння, передбаченого цим Кодексом, могла усвдомлювати сво д (бездяльнсть) керувати ними.
(2) Не пдляга кримнальнй вдповдальност особа, яка пд час вчинення дяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стан неосудност, тобто не могла усвдомлювати сво д (бездяльнсть) або керувати ними внаслдок хрончного психчного захворювання, тимчасового розладу психчно дяльност, недоумства або ншого хворобливого стану психки.
(3) Не пдляга кримнальнй вдповдальност особа, яка вчинила суспльно небезпечне дяння, передбачене цим Кодексом у стан осудност, але до постановлення вироку захворла на психчну хворобу, що позбавля можливост усвдомлювати мету, змст та правов наслдки кримнально вдповдальност за вчинене.
(4) До осб, зазначених у частин другй та третй ц статт можуть бути застосован примусов заходи медичного характеру, передбачен статтею 94 цього Кодексу. Псля одуження така особа може пдлягати кримнальнй вдповдальност.
Стаття 20. Обмежена осуднсть
Пдляга кримнальнй вдповдальност особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка пд час вчинення злочину, через наявний у не психчний розлад, у повнй мр була не здатна усвдомлювати сво д (бездяльнсть) та (або) свдомо керувати ними.
Визнання особи обмежено осудною враховуться судом при призначенн покарання може бути пдставою для застосування примусових заходв медичного характеру.
Стаття 21. Вдповдальнсть за злочини, вчинен у стан сп'янння внаслдок вживання алкоголю, наркотичних засобв або нших одурманливих речовин
Особа, яка вчинила злочин у стан сп'янння внаслдок вживання алкоголю, наркотичних засобв або нших одурманливих речовин, пдляга кримнальнй вдповдальност.
Стаття 22. Вк, з якого може наставати кримнальна вдповдальнсть
(1) Кримнальнй вдповдальност пдлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шстнадцять рокв.
(2) Особи, що вчинили злочини у вц вд чотирнадцяти до шстнадцяти рокв, пдлягають кримнальнй вдповдальност лише за умисне вбивство (статт 115 - 117), посягання на життя державного чи громадського дяча, працвника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку державного кордону або вйськовослужбовця, судд, народного засдателя чи присяжного у зв'язку з х дяльнстю, пов'язаною з здйсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з дяльнстю, пов'язаною з наданням правово допомоги, представника ноземно держави (статт 112, 357, 389, 411, 455), умисне тяжке тлесне ушкодження (стаття 121, частина 3 статей 354, 355, 359, 387, 409), умисне середньо тяжкост тлесне ушкодження (стаття 122, частина 2 статей 354, 355, 359, 387, 409), диверсю (стаття 113), бандитизм (стаття 263), терористичний акт (стаття 264), захоплення заручникв (статт 148, 358), звалтування (стаття 153), насильницьке задоволення статево пристраст неприродним способом (стаття 154), краджку (статт 188, частини 1 статей 268, 315), грабж (статт 189, частина 2 статт 315), розбй (стаття 191, частина 3 статей 268, 315), вимагання (стаття 192, частина 1 статей 268, 315), умисне знищення або пошкодження майна (статт 198, 356, 361, 388, 410), пошкодження шляхв сполучення транспортних засобв (стаття 284), угон або захоплення, залзничного рухомого складу, повтряного, морського чи рчкового судна (стаття
285), незаконне заволодння транспортними засобами (стаття 296), хулганство (частини 2 - 4 статт 303).
Роздл V. ВИНА ТА ФОРМИ
Стаття 23. Вина
Виною визнаться психчне ставлення особи до вчинювано д чи бездяльност, передбачено цим Кодексом та наслдкв, виражене у форм умислу або необережност.
Стаття 24. Умисел його види
(1) Умисел подляться на прямий непрямий.
(2) Прямим визнаться умисел, якщо особа усвдомлювала суспльно небезпечний характер свого дяння (д або бездяльност), передбачала його суспльно небезпечн наслдки бажала х настання.
(3) Непрямим визнаться умисел, якщо особа усвдомлювала суспльно небезпечний характер свого дяння (д або бездяльност), передбачала його суспльно небезпечн наслдки хоча не бажала, але свдомо припускала настання цих наслдкв.
Стаття 25. Необережнсть та види
(1) Необережнсть подляться на злочинну самовпевненсть та злочинну недбалсть.
(2) Необережнсть визнаться злочинною самовпевненстю, якщо особа передбачала можливсть настання суспльно небезпечних наслдкв свого дяння (д або бездяльност), але легковажно розраховувала на х вдвернення.
(3) Необережнсть визнаться злочинною недбалстю, якщо особа не передбачала можливост настання суспльно небезпечних наслдкв свого дяння (д або бездяльност), хоча повинна була могла х передбачати.
Роздл VI. СПВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИН
Стаття 26. Поняття спвучаст
Спвучастю у злочин визнаться умисна спльна участь деклькох суб'ктв злочину у вчиненн умисного злочину.
Стаття 27. Види спвучасникв
(1) Спвучасниками злочину, поряд з виконавцем, визнаються органзатор, пдбурювач та пособник.
(2) Виконавцем (спввиконавцем) визнаться особа, яка у спвучаст з ншими суб'ктами злочину особисто чи шляхом використання нших осб, що не суб'ктами злочину, повнстю або частково вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.
(3) Органзатором визнаться особа, яка органзувала вчинення злочину (злочинв) або керувала його (х) пдготовкою чи вчиненням. Органзатором також визнаться особа, яка утворила органзовану групу чи злочинну органзацю або керувала нею, а також особа, яка забезпечувала фнансування чи органзовувала приховування злочинно дяльност органзовано групи або злочинно органзац, чи ншим чином забезпечувала злочинну дяльнсть ц групи або злочинно органзац.
(4) Пдбурювачем визнаться особа, яка умовлянням, пдкупом, погрозою, примусом або ншим чином схилила ншого спвучасника до вчинення злочину.
(5) Пособником визнаться особа, яка порадами, вказвками, наданням засобв чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину ншими спвучасниками, а також особа, яка заздалегдь обцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, слди злочину чи предмети, здобут злочинним шляхом, придбати чи збути так предмети, або ншим чином сприяти приховуванню злочину.
(6) Не спвучастю не обцяне заздалегдь переховування злочинця, знарядь засобв вчинення злочину, слдв злочину чи предметв, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збування таких предметв. Особи, як вчинили ц дяння, пдлягають вдповдальност лише у випадках, передбачених статтями 202 та 406 цього Кодексу.
(7) Не спвучастю обцяне до завершення вчинення злочину неповдомлення про достоврно вдомий пдготовлюваний, вчинюваний злочин. Так особи пдлягають вдповдальност лише у випадках, коли вчинене ними дяння мстить склад ншого злочину.
Стаття 28. Вчинення злочину групою осб, групою осб за попередньою змовою, органзованою групою або злочинною органзацю
(1) Злочин визнаться вчиненим групою осб, якщо його спльно вчинили деклька виконавцв без попередньо змови.
(2) Злочин визнаться вчиненим за попередньою змовою групою осб, якщо його спльно вчинили деклька осб, як заздалегдь, тобто до початку злочину, домовилися про спльне його вчинення.
(3) Злочин визнаться вчиненим органзованою групою, якщо в його готуванн або вчиненн брали участь деклька осб (три бльше), як попередньо зорганзувалися у стйке об'днання для вчинення цього та нших (ншого) злочинв, об'днаних диним планом з розподлом функцй учасникв групи, спрямованих на досягнення цього плану, вдомого всм учасникам групи.
(4) Злочинною органзацю визначаться стйке, рархчне об'днання, члени якого або структурн частини якого за попередньою змовою зорганзувалися для спльно дяльност з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинв учасниками ц органзац, або кервництва чи координац злочинно дяльност нших осб, або забезпечення функцонування як само злочинно органзац, так нших злочинних груп. Вчиненим злочинною органзацю вважаться також тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений членом (членами) в нтересах злочинно органзац.
Стаття 29. Вдповдальнсть спвучасникв
(1) Виконавець (спввиконавець) пдляга вдповдальност за статтею Особливо частини цього Кодексу, яка передбача вчинений ним злочин.
(2) Органзатор, пдбурювач та пособник пдлягають вдповдальност за вдповдною частиною статт 27 тю статтею (частиною статт) Особливо частини цього Кодексу, яка передбача злочин, вчинений виконавцем.
(3) Ознаки, що характеризують особу окремого спвучасника злочину, ставляться в вину лише цьому спвучасников. нш обставини, що обтяжують вдповдальнсть передбачен у статтях Особливо частини цього Кодексу як ознаки злочину, що впливають на квалфкацю дй виконавця, ставляться в вину лише спвучаснику, який усвдомлював ц обставини.
(4) У раз вчинення виконавцем незакнченого злочину нш спвучасники пдлягають вдповдальност за спвучасть у незакнченому злочин.
(5) Спвучасники не пдлягають кримнальнй вдповдальност за дяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося хнм умислом.
Стаття 30. Вдповдальнсть органзаторв та учасникв органзовано групи злочинно органзац
(1) Органзатор органзовано групи чи злочинно органзац пдляга вдповдальност за вс злочини, вчинен органзованою групою чи злочинною органзацю, якщо вони охоплювалися його умислом.
(2) нш учасники органзовано групи чи злочинно органзац пдлягають вдповдальност за злочини, у пдготовц або вчиненн яких вони брали участь, незалежно вд т рол, яку виконував у злочин кожен з них.
Стаття 31. Добровльна вдмова спвучасникв
(1) У раз добровльно вдмови виконавець (спввиконавець) не пдляга кримнальнй вдповдальност за наявност умов, передбачених статтею 17 цього Кодексу У цьому випадку нш спвучасники пдлягають вдповдальност за готування до того злочину або замах на той злочин, вд вчинення якого добровльно вдмовився виконавець.
(2) Не пдлягають кримнальнй вдповдальност при добровльнй вдмов органзатор, пдбурювач чи пособник, якщо вони вдвернули вчинення злочину або свочасно повдомили вдповдн органи державно влади про злочин, що готуться або вчиняться. Добровльною
вдмовою пособника визнаться також ненадання ним засобв чи знарядь вчинення злочину, або неусунення перешкод вчиненню злочину.
(3) У раз добровльно вдмови будь-кого з спвучасникв виконавець пдляга вдповдальност за готування до злочину або за замах на злочин, залежно вд того, на якй з цих стадй його дяння було припинено.
Роздл VII. ПОВТОРНСТЬ, СУКУПНСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНВ
Стаття 32. Повторнсть злочинв
(1) Повторнстю злочинв визнаться вчинення двох або бльше злочинв, передбачених тю самою статтею або частиною статт Особливо частини цього Кодексу.
(2) Повторнсть, передбачена частиною першою ц статт, вдсутня при вчиненн продовжуваного злочину, який складаться з двох або бльше тотожних дянь, об'днаних диним злочинним намром.
(3) Вчинення двох або бльше злочинв, передбачених рзними статтями цього Кодексу, визнаться повторним лише у випадках, зазначених в Особливй частин цього Кодексу.
(4) Повторнсть вдсутня, якщо за ранше вчинений злочин особу було звльнено вд кримнально вдповдальност за пдставами, встановленими законом, або якщо судимсть за цей злочин було погашено або знято.
Стаття 33. Сукупнсть злочинв
(1) Сукупнстю злочинв визнаться вчинення особою двох або бльше злочинв, передбачених рзними статтями або рзними частинами одн статт Особливо частини цього Кодексу, за жоден яких не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за як особу було звльнено вд кримнально вдповдальност за пдставами, встановленими законом.
(2) При сукупност злочинв кожен з них пдляга квалфкац за вдповдною статтею або частиною статт Особливо частини цього Кодексу.
Стаття 34. Рецидив злочинв
Рецидивом злочинв визнаться вчинення нового умисного злочину особою, яка ма судимсть за умисний злочин.
Стаття 35. Правов наслдки повторност, сукупност та рецидиву злочинв
Повторнсть, сукупнсть та рецидив злочинв враховуються при квалфкац злочинв та призначенн покарання, при виршенн питання щодо можливост звльнення вд кримнально вдповдальност та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.
Роздл VIII. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННСТЬ ДЯННЯ
Стаття 36. Необхдна оборона
(1) Необхдною обороною визнаються д, вчинен з метою захисту охоронюваних законом прав та нтересв особи, яка захищаться, або ншо особи, а також суспльних нтересв, нтересв територально громади чи нтересв держави вд суспльно небезпечного посягання шляхом заподяння тому, хто посяга, шкоди, необхдно достатньо в данй обстановц для негайного вдвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхдно оборони.
(2) Кожна особа ма право на необхдну оборону незалежно вд можливост уникнення суспльно небезпечного посягання або звернення за допомогою до нших осб чи органв влади.
(3) Перевищенням меж необхдно оборони визнаться умисне заподяння тому, хто посяга, тяжко шкоди, яка явно не вдповда небезпечност посягання або обстановц захисту. Перевищення меж необхдно оборони тягне кримнальну вдповдальнсть лише у випадках, спецально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
(4) Особа не пдляга кримнальнй вдповдальност, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспльно небезпечним посяганням, вона не могла оцнити вдповднсть заподяно нею шкоди небезпечност посягання чи обстановц захисту.
(5) Не перевищенням меж необхдно оборони не ма наслдком кримнально вдповдальност застосування збро або будь-яких нших засобв чи предметв для захисту вд нападу озброно особи або нападу групи осб, а також для вдвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи нше примщення, незалежно вд тяжкост шкоди, яку заподяно тому, хто посяга.
Стаття 37. Уявна оборона
(1) Уявною обороною визнаються д, пов'язан з заподянням шкоди за таких обставин, коли реального суспльно небезпечного посягання не було особа, неправильно оцнюючи д потерплого, лише помилково припускала наявнсть такого посягання.
(2) Уявна оборона виключа кримнальну вдповдальнсть за заподяну шкоду лише у випадках, коли обставини, що склалися, давали особ з урахуванням вкових, розумових, освтнх, психологчних та нших особистих характеристик достатн пдстави вважати, що мало мсце реальне посягання, вона не усвдомлювала не могла усвдомлювати помилковост свого припущення.
(3) Якщо особа не усвдомлювала не могла усвдомлювати помилковост свого припущення, але при цьому перевищила меж захисту, що дозволяються в умовах вдповдного реального посягання, вона пдляга вдповдальност як за перевищення меж необхдно оборони.
(4) Якщо в обстановц, що склалася, особа не усвдомлювала, але могла усвдомлювати вдсутнсть реального суспльно небезпечного посягання, вона пдляга вдповдальност за заподяння шкоди через необережнсть.
Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
(1) Не визнаються злочинними д потерплого та нших осб безпосередньо псля вчинення посягання, спрямован на затримання особи, яка вчинила злочин, доставлення вдповдним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходв, необхдних для затримання тако особи.
(2) Перевищенням заходв, необхдних для затримання злочинця, визнаться умисне заподяння особ, що вчинила злочин, тяжко шкоди, яка явно не вдповда небезпечност посягання або обстановц затримання злочинця. Перевищення заходв, необхдних для затримання злочинця, ма наслдком вдповдальнсть лише у випадках, спецально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Стаття 39. Крайня необхднсть
(1) Не злочином заподяння шкоди правоохоронюваним нтересам у стан крайньо необхдност, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожу особ чи охоронюваним законом правам ц людини або нших осб, а також суспльним нтересам, нтересам територально громади чи держави, якщо цю небезпеку в данй обстановц не можна було усунути ншими засобами якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньо необхдност.
(2) Перевищенням меж крайньо необхдност визнаться умисне заподяння шкоди правоохоронюванним нтересам, якщо така шкода бльш значною, нж вдвернена шкода.
(3) Особа не пдляга кримнальнй вдповдальност за перевищення меж крайньо необхдност, якщо внаслдок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцнити вдповднсть заподяно шкоди цй небезпец.
Стаття 40. Фзичний або психчний примус
(1) Не злочином дя або бездяльнсть особи, яка заподяла шкоду правоохоронюваним нтересам, вчинена пд безпосереднм впливом фзичного примусу, внаслдок якого особа не могла керувати своми вчинками.
(2) Питання про кримнальну вдповдальнсть особи за заподяння шкоди правоохоронюваним нтересам, якщо ця особа зазнала фзичного примусу, внаслдок якого вона збергала можливсть керувати своми дями, а також психчного примусу, виршуться вдповдно
до положень статт 39 цього Кодексу.
Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
(1) Дя або бездяльнсть особи, що заподяла шкоду правоохоронюваним нтересам, визнаться правомрною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
(2) Наказ або розпорядження визнаться законним, якщо воно вддано вдповдною особою в належному порядку та в межах повноважень за змстом не суперечать чинному законодавству та не пов'язан з порушенням конституцйних прав та свобод людини громадянина.
(3) Не пдляга кримнальнй вдповдальност особа, яка вдмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
(4) Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за дяння, вчинен з метою виконання такого наказу або розпорядження, пдляга кримнальнй вдповдальност на загальних пдставах.
(5) Якщо особа не усвдомлювала не могла усвдомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за дяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, вдповдальност пдляга тльки особа, що вддала злочинний наказ чи розпорядження.
Стаття 42. Дяння, пов'язане з ризиком
(1) Не злочином дяння (дя або бездяльнсть), яке заподяло шкоду правоохоронюваним нтересам, якщо це дяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значно суспльно корисно мети.
(2) Ризик визнаться виправданим, якщо мета, що була поставлена, не можна було досягти в данй обстановц дю (бездяльнстю), не поднаною з ризиком, особа, яка допустила ризик, обрунтовано розраховувала, що здйснен нею заходи достатнми для вдвернення шкоди правоохоронюваним нтересам.
(3) Ризик не визнаться виправданим, якщо вн заздалегдь створював загрозу для життя нших людей або загрозу екологчно катастрофи чи нших надзвичайних подй.
Стаття 43. Виконання спецального завдання з попередження чи розкриття злочинно дяльност органзовано групи чи злочинно органзац
(1) Не злочином вимушене заподяння шкоди правоохоронюваним нтересам особою, яка вдповдно до чинного закону виконувала спецальне завдання, беручи участь в органзованй груп чи злочиннй органзац з метою попередження чи розкриття х злочинно дяльност.
(2) Особа, зазначена у частин першй ц статт, пдляга кримнальнй вдповдальност лише за вчинення у склад органзовано групи чи злочинно органзац особливо тяжкого злочину вчиненого умисно пов'язаного з насильством над потерплим або тяжкого злочину, вчиненого умисно пов'язаного з причиненням тяжкого тлесного ушкодження потерплому або настанням нших тяжких або особливо тяжких наслдкв.
(3) Особа, яка вчинила такий злочин, не може бути засуджена до довчного позбавлення вол, а покарання у вигляд позбавлення вол не може бути призначене й на строк, бльший, нж половина максимального строку позбавлення вол, передбаченого законом за цей злочин.
Роздл IX. ЗВЛЬНЕННЯ ВД КРИМНАЛЬНО ВДПОВДАЛЬНОСТ
Стаття 44. Правов пдстави та порядок звльнення вд кримнально вдповдальност
(1) Особа, яка вчинила злочин, звльняться вд кримнально вдповдальност у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на пдстав закону Украни про амнстю чи акта помилування.
(2) Порядок звльнення вд кримнально вдповдальност встановлються законом.
Стаття 45. Звльнення вд кримнально вдповдальност у зв'язку з дйовим каяттям
Особа, яка вперше вчинила злочин невелико тяжкост, звльняться вд кримнально вдповдальност, якщо вона псля вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину повнстю вдшкодувала завдан збитки або усунула заподяну шкоду.
Стаття 46. Звльнення вд кримнально вдповдальност у зв'язку з примиренням винного з потерплим
Особа, яка вперше вчинила злочин невелико тяжкост, звльняться вд кримнально вдповдальност, якщо вона примирилася з потерплим та вдшкодувала завдан нею збитки або усунула заподяну шкоду.
Стаття 47. Звльнення вд кримнально вдповдальност у зв'язку з передачею особи на поруки
(1) Особу, яка вперше вчинила злочин невелико або середньо тяжкост та щиро покаялася, може бути звльнено вд кримнально вдповдальност з передачею на поруки колективу пдпримства, установи чи органзац за хнм клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передач на поруки виправда довру колективу, не ухилятиметься вд заходв виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
(2) У раз порушення умов передач на поруки особа притягаться до кримнально вдповдальност за вчинений нею злочин.
Стаття 48. Звльнення вд кримнально вдповдальност у зв'язку з змною обстановки
Особу, яка вперше вчинила злочин невелико або середньо тяжкост, може бути звльнено вд кримнально вдповдальност, якщо буде визнано, що на час розслдування або розгляду справи в суд внаслдок змни обстановки вчинене нею дяння втратило суспльну небезпечнсть або ця особа перестала бути суспльно небезпечною.
Стаття 49. Звльнення вд кримнально вдповдальност у зв'язку з закнченням строкв давност притягнення до кримнально вдповдальност
(1) Особа звльняться вд кримнально вдповдальност, якщо з дня вчинення нею злочину до дня набрання вироком законно сили минули так строки:
1) два роки - у раз вчинення злочину невелико тяжкост, за який законом передбачене покарання менш суворе, нж обмеження вол;
2) три роки - у раз вчинення злочину невелико тяжкост, за який законом передбачене покарання у вигляд обмеження або позбавлення вол;
3) см рокв - у раз вчинення злочину середньо тяжкост;
4) п'ятнадцять рокв - у раз вчинення тяжкого злочину;
5) двадцять рокв - у раз вчинення особливо тяжкого злочину.
(2) Перебг давност зупиняться, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася вд слдства або суду. У цих випадках перебг давност вдновлються з дня з'явлення особи з ззнанням або затримання. У цьому раз особа звльняться вд кримнально вдповдальност, якщо з часу вчинення злочину минуло двадцять рокв.
(3) Перебг давност перериваться, якщо до закнчення зазначених у частинах першй та другй ц статт строкв особа вчинила новий злочин середньо тяжкост, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давност в цьому раз починаться з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давност обчислюються окремо за кожний злочин.
(4) Питання про застосування давност до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згдно з законом може бути призначено довчне позбавлення вол виршуться судом. Якщо суд не визна за можливе застосувати давнсть, довчне позбавлення вол не може бути призначено замняться позбавленням вол на певний строк.
(5) Давнсть не застосовуться у раз вчинення злочинв проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 449 - 451, 454 цього Кодексу.
Роздл X. ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ
Стаття 50. Поняття покарання та його мета
(1) Покарання заходом примусу, що застосовуться вд мен держави за вироком
суду до особи, визнано винною у вчиненн злочину, поляга в передбаченому законом позбавленн та обмеженн прав свобод засудженого.
(2) Покарання ма на мет не тльки кару, а й виправлення засуджених, а також запобгання вчиненню нових злочинв як засудженими, так ншими особами.
(3) Покарання не ма на мет завдати фзичних страждань або принизити людську гднсть.
Стаття 51. Види покарань
(1) До осб, визнаних винними у вчиненн злочину, судом можуть бути застосован лише так види покарань:
1) штраф;
2) позбавлення вйськового, спецального звання, рангу, чину або квалфкацйного класу;
3) позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю;
4) громадськ роботи;
5) виправн роботи;
6) службов обмеження для вйськовослужбовцв;
7) конфскаця майна;
8) арешт;
9) обмеження вол;
10) тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв;
11) позбавлення вол на певний строк;
12) довчне позбавлення вол.
Стаття 52. Основн та додатков покарання
(1) Основними покараннями громадськ роботи, виправн роботи, службов обмеження для вйськовослужбовцв, арешт, обмеження вол, тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв, позбавлення вол на певний строк, довчне позбавлення вол.
(2) Додатковими покараннями позбавлення вйськового, спецального звання, рангу, чину або квалфкацйного класу та конфскаця майна.
(3) Штраф та позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю можуть застосовуватися як основн, так як додатков покарання.
(4) За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкц статт Особливо частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приднане одне чи клька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
(5) Ухилення вд покарання, призначеного вироком суду, ма наслдком вдповдальнсть, передбачену статтями 403 та 405 цього Кодексу.
Стаття 53. Штраф
(1) Штраф - це грошове стягнення, що накладаться судом у випадках межах, встановлених в Особливй частин цього Кодексу.
(2) Розмр штрафу визначаться судом залежно вд тяжкост вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах вд тридцяти до тисяч неоподатковуваних мнмумв доходв громадян, якщо статтями Особливо частини цього Кодексу не передбачено вищого розмру штрафу.
(3) Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тод, якщо його прямо передбачено в санкц статт Особливо частини цього Кодексу.
(4) У випадку ухилення особи вд сплати штрафу суд може замнити несплачену суму штрафу покаранням у вигляд виправних робт з розрахунку один мсяць виправних робт за чотири встановлених законодавством Украни неоподатковуваних мнмумв доходв громадян, але на строк не бльше двох рокв.
Стаття 54. Позбавлення вйськового, спецального звання, рангу, чину або квалфкацйного класу
Засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка ма вйськове, спецальне звання, ранг, чин або квалфкацйний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або квалфкацйного класу.
Стаття 55. Позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю
(1) Позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю може бути призначене як основне покарання на строк вд двох до п'яти рокв або як додаткове покарання на строк вд одного до трьох рокв.
(2) Позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкц статт Особливо частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку з заняттям певною дяльнстю, особи засудженого та нших обставин справи суд визна за неможливе збереження за ним права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю.
(3) Позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю не застосовуться до народних депутатв Украни, сльських, селищних, мських голв, депутатв представницьких органв мсцевого самоврядування.
(4) При призначенн позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю як додаткового покарання до арешту, обмеження вол, тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв або позбавлення вол на певний строк - воно поширються на увесь час вдбування основного покарання , крм цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законно сили. При цьому строк додаткового покарання обчислються з моменту вдбуття основного покарання, а при призначенн покарання вигляд позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю як додаткове до нших основних покарань, а також у раз застосування статт 75 цього Кодексу, - з моменту набрання законно сили вироком.
Стаття 56. Громадськ роботи
(1) Громадськ роботи полягають у виконанн засудженим у вльний вд роботи чи навчання час безоплатних суспльно корисних робт, вид яких визначають органи мсцевого самоврядування.
(2) Громадськ роботи встановлюються на строк вд шстдесяти до двохсот сорока годин вдбуваються не бльш як чотири години на день.
(3) У раз злсного ухилення засудженого вд вдбування громадських робт вони замняються обмеженням вол або арештом. При цьому час, протягом якого засуджений вдбував громадськ роботи, зараховуться при визначенн строку обмеження вол або арешту з розрахунку один день обмеження вол або арешту за всм годин громадських робт.
(4) Громадськ роботи не призначаються особам, визнаним нвалдами першо або друго групи, вагтним жнкам, жнкам, як мають дтей вком до восьми рокв, жнкам, як досягли п'ятдесятип'ятирчного вку, чоловкам, як досягли шстдесятирчного вку, а також вйськовослужбовцям строково служби.
Стаття 57. Виправн роботи
(1) Покарання у вигляд виправних робт встановлються на строк вд шести мсяцв до двох рокв вдбуваться за мсцем роботи засудженого. з суми заробтку засудженого до виправних робт провадиться вдрахування в доход держави у розмр, встановленому вироком суду, в межах вд десяти до двадцяти вдсоткв.
(2) Виправн роботи не застосовуються до вагтних жнок та жнок, як перебувають у вдпустц по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осб, що не досягли шстнадцяти рокв, та тих, що досягли пенсйного вку, а також до вйськовослужбовцв, працвникв правоохоронних органв, нотарусв, суддв, прокурорв, адвокатв, державних службовцв, посадових осб мсцевого самоврядування.
(3) Особам, як стали непрацездатними псля винесення вироку суду, виправн роботи суд може замнити штрафом з розрахунку трьох установлених законодавством Украни неоподатковуваних мнмумв доходв громадян за один мсяць виправних робт.
Стаття 58. Службове обмеження для вйськовослужбовцв
(1) Покарання у вигляд службового обмеження застосовуться до засуджених вйськовослужбовцв, крм вйськовослужбовцв строково служби, на строк вд шести мсяцв до двох рокв у
випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замсть обмеження вол чи позбавлення вол на строк не бльше двох рокв призначити службове обмеження на той самий строк.
(2) з суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться вдрахування в доход держави у розмр, встановленому вироком суду, в межах вд десяти до двадцяти вдсоткв. Пд час вдбування покарання засуджений не може бути пдвищений на посад, у вйськовому званн, строк покарання не зараховуться йому в строк вислуги рокв для присвоння чергового вйськового звання.
Стаття 59. Конфскаця майна
(1) Покарання у вигляд конфскац майна поляга в примусовому безоплатному вилученн у власнсть держави всього або частини майна, яке власнстю засудженого. Якщо конфскуться частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфскуться, або перелчити предмети, що конфскуються.
(2) Конфскаця майна встановлються за особливо тяжк злочини, а також за тяжк корислив злочини може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених в Особливй частин цього Кодексу.
(3) Перелк майна, що не пдляга конфскац, визначаться законом Украни.
Стаття 60. Арешт
(1) Покарання у вигляд арешту поляга в триманн засудженого в умовах золяц встановлються на строк вд одного до шести мсяцв.
(2) Вйськовослужбовц вдбувають арешт на гауптвахт.
(3) Арешт не застосовуться до осб вком до шстнадцяти рокв, вагтних жнок та до жнок, як мають дтей вком до восьми рокв.
Стаття 61. Обмеження вол
(1) Покарання у вигляд обмеження вол поляга у триманн особи в кримнально-виконавчих установах вдкритого типу без золяц вд суспльства в умовах здйснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до прац.
(2) Обмеження вол встановлються на строк вд одного до п'яти рокв.
(3) Обмеження вол не застосовуться до неповнолтнх, вагтних жнок жнок, що мають дтей вком до чотирнадцяти рокв, до осб, що досягли пенсйного вку, вйськовослужбовцв строково служби та до нвалдв першо друго груп.
Стаття 62. Тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв
(1) Покарання у вигляд тримання в дисциплнарному батальйон призначаться вйськовослужбовцям строково служби на строк вд шести мсяцв до двох рокв у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замнити позбавлення вол на строк не бльше двох рокв триманням у дисциплнарному батальйон на той самий строк.
(2) Тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв замсть позбавлення вол не може застосовуватися до осб, як ранше вдбували покарання у вигляд позбавлення вол.
Стаття 63.Позбавлення вол на певний строк
(1) Покарання у вигляд позбавлення вол поляга в золяц засудженого та помщенн його на певний строк у кримнальновиконавч установи.
(2) Позбавлення вол встановлються на строк вд одного до п'ятнадцяти рокв.
Стаття 64. Довчне позбавлення вол
(1) Довчне позбавлення вол встановлються за вчинення особливо тяжких злочинв застосовуться лише у випадках, спецально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважа за можливе застосовувати позбавлення вол на певний строк.
(2) Довчне позбавлення вол не застосовуться до осб, що вчинили злочини у вц до 18 рокв, а також до жнок, що були в стан вагтност пд час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.
Роздл XI. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
Стаття 65. Загальн засади призначення покарання
(1) Суд признача покарання:
1) у межах, установлених у санкц статт Особливо частини цього Кодексу, що передбача вдповдальнсть за вчинений злочин;
2) вдповдно до положень Загально частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступнь тяжкост вчиненого злочину, особу винного, спосб та мотиви вчиненого злочину, характер та розмр заподяно шкоди та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
(2) Особ, яка вчинила злочин, ма бути призначене покарання, необхдне й достатн для виправлення та попередження нових злочинв.
(3) Пдстави для призначення бльш м'якого покарання, нж це передбачено вдповдною статтею Особливо частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
(4) Бльш суворе покарання, нж передбачене вдповдними статтями Особливо частини цього Кодексу за вчинений злочин, може бути призначене за сукупнстю злочинв за сукупнстю вирокв згдно з статтями 70 та 71 цього Кодексу.
Стаття 66. Обставини, як пом'якшують покарання
(1) При призначенн покарання обставинами, як його пом'якшують, визнаються:
1) з'явлення з ззнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
2) добровльне вдшкодування завданого збитку або усунення заподяно шкоди;
3) вчинення злочину неповнолтнм;
4) вчинення злочину жнкою в стан вагтност;
5) вчинення злочину внаслдок збгу тяжких особистих, смейних чи нших обставин;
6) вчинення злочину пд впливом погрози, примусу або через матеральну, службову чи ншу залежнсть;
7) вчинення злочину пд впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомрними або аморальними дями потерплого;
8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньо необхдност;
9) виконання спецального завдання з попередження чи розкриття злочинно дяльност органзовано групи чи злочинно органзац, поднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.
(2) При призначенн покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, обставини, не зазначен в частин першй ц статт.
(3) Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшу покарання, передбачена в статт Особливо частини цього Кодексу як ознака злочину, що вплива на його квалфкацю, суд не може ще раз враховувати при призначенн покарання як таку, що його пом'якшу.
Стаття 67. Обставини, як обтяжують покарання
(1) При призначенн покарання обставинами, як його обтяжують, визнаються:
1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинв;
2) вчинення злочину групою осб, групою осб за попередньою змовою, органзованою групою чи злочинною органзацю;
3) вчинення злочину на рунт расово, нацонально чи релгйно ворожнеч або розбрату;
4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерплим службового або громадського обов'язку;
5) тяжк наслдки, завдан злочином;
6) вчинення злочину щодо малолтнього, особи похилого вку або особи, що перебува в безпорадному стан;
7) вчинення злочину щодо жнки, яка завдомо для винного перебувала у стан вагтност;
8) вчинення злочину щодо особи, яка перебува в матеральнй, службовй чи ншй залежност вд винного;
9) вчинення злочину з використанням малолтнього або особи, що стражда психчним захворюванням чи недоумством;
10) вчинення злочину з особливою жорстокстю;
11) вчинення злочину з використанням умов вонного або надзвичайного стану, нших надзвичайних подй;
12) вчинення злочину загальнонебезпечним
способом;
13) вчинення злочину особою, що перебува у стан алкогольного сп'янння або у стан, викликаному вживанням наркотичних або нших одурманливих засобв;
14) вбивство заручника.
(2) Суд ма право, залежно вд характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку з зазначених у частин першй ц статт обставин, за виключенням обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 та 14, такою, що обтяжу покарання, наввши мотиви свого ршення у вироку.
(3) При призначенн покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначен в частин першй ц статт.
(4) Якщо будь-яка з обставин, що обтяжу покарання, передбачена в статт Особливо частини цього Кодексу як ознака злочину, що вплива на його квалфкацю, суд не може ще раз враховувати при призначенн покарання як таку, що його обтяжу.
Стаття 68. Призначення покарання за незакнчений злочин та за злочин, вчинений у спвучаст
(1) При призначенн покарання за незакнчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65 - 67 цього Кодексу, врахову ступнь тяжкост вчиненого особою дяння, ступнь здйснення злочинного намру та причини, внаслдок яких злочин не було доведено до кнця.
(2) При призначенн покарання спвучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65 - 67 цього Кодексу, врахову характер та ступнь участ кожного з них у вчиненн злочину.
Стаття 69. Призначення бльш м'якого покарання, нж передбачено законом
(1) За наявност деклькох обставин, що пом'якшують покарання та стотно знижують ступнь тяжкост вчиненого злочину, урахуванням особи винного суд, умотивувавши сво ршення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньо тяжкост призначити основне покарання, нижче вд найнижчо меж, встановлено в санкц статт Особливо частини цього Кодексу або перейти до ншого, бльш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкц статт за цей злочин. У цьому випадку суд не ма права призначити покарання, нижче вд найнижчо меж, встановлено для даного виду покарання в Загальнй частин цього Кодексу.
(2) На пдставах, передбачених у частин першй ц статт, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкц статт Особливо частини цього Кодексу як обов'язкове.
Стаття 70. Призначення покарання за сукупнстю злочинв
(1) При сукупност злочинв суд, призначивши покарання (основне додаткове) за кожний злочин окремо, визнача остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання бльш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
(2) При складанн покарань остаточне покарання за сукупнстю злочинв визначаться в межах, встановлених санкцю статт Особливо частини цього Кодексу, яка передбача бльш суворе покарання. Якщо хоча б один з злочинв умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупнстю злочинв у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальнй частин цього Кодексу. Якщо хоча б за один з вчинених злочинв призначено довчне позбавлення вол, то остаточне покарання за сукупнстю злочинв визначаться шляхом поглинання будь-яких менш суворих покарань довчним позбавленням вол.
(3) До основного покарання, призначеного за сукупнстю злочинв, можуть бути приднан додатков покарання, призначен судом за злочини, у вчиненн яких особу було визнано винною.
(4) За правилами, передбаченими в частинах 1 - 3 ц статт, призначаться покарання, якщо псля постановлення вироку в справ буде встановлено, що засуджений винен ще в ншому злочин, вчиненому ним до постановлення вироку у першй справ. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупнстю злочинв, зараховуться покарання, вдбуте повнстю або частково за першим вироком, за правилами, передбаченими в статт 72 цього Кодексу.
Стаття 71. Призначення покарання за сукупнстю вирокв
(1) Якщо засуджений псля постановлення вироку, але до повного вдбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повнстю або частково придну невдбуту частину покарання за попереднм вироком.
(2) При складанн покарань за сукупнстю вирокв загальний строк покарання не повинен перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальнй частин цього Кодексу. При складанн покарань у вигляд позбавлення вол загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнстю вирокв, не повинен перевищувати п'ятнадцяти рокв, а у випадку, якщо хоча б один з злочинв особливо тяжким, загальний строк позбавлення вол може бути бльшим п'ятнадцяти рокв, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти рокв. При складанн покарань вигляд довчного позбавлення вол та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнстю вирокв, визначаться шляхом поглинення менш суворих покарань довчним позбавленням вол.
(3) Призначене хоча б за одним з вирокв додаткове покарання або невдбута його частина за попереднм вироком пдляга приднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупнстю вирокв.
(4) Остаточне покарання за сукупнстю вирокв ма бути бльшим вд покарання, призначеного за новий злочин, а також вд невдбуто частини покарання за попереднм вироком.
(5) Якщо засуджений псля винесення вироку, але до повного вдбуття покарання вчинив два або бльше злочинв, суд признача покарання за ц нов злочини за правилами, передбаченими в статт 70 цього Кодексу, а потм до остаточного покарання, призначеного за сукупнстю злочинв, повнстю чи частково придну невдбуту частину покарання за попереднм вироком у межах, встановлених у частин другй ц статт.
Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
(1) При складанн покарань за сукупнстю злочинв та сукупнстю вирокв менш суворий вид покарання переводиться в бльш суворий вид виходячи з такого х спввдношення:
1) одному дню позбавлення вол вдповдають:
а) один день тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв або арешту;
б) два дн обмеження вол;
в) три дн службового обмеження для вйськовослужбовцв або три дн виправних робт;
2) одному дню тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв або арешту вдповдають:
а) два дн обмеження вол;
б) три дн службового обмеження для вйськовослужбовцв або три дн виправних робт;
3) одному дню обмеження вол вдповдають три дн службового обмеження для вйськовослужбовцв, або три дн виправних робт.
(2) При призначенн за клькома вироками покарання у вигляд виправних робт або службового обмеження для вйськовослужбовцв складанню пдлягають лише строки цих покарань. Розмри вдрахувань з заробтку засудженого складанню не пдлягають обчислюються за кожним вироком самостйно.
(3) Основн покарання у вигляд штрафу та позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю при призначенн х за сукупнстю злочинв за сукупнстю
вирокв складанню з ншими видами покарань не пдлягають виконуються самостйно.
(4) Додатков покарання рзних видв у всх випадках виконуються самостйно.
(5) Попередн ув'язнення зараховуться судом у строк покарання у раз засудження до позбавлення вол день за день або за правилами, передбаченими у частин першй ц статт. При призначенн покарань, не зазначених в частин першй ц статт, суд, враховуючи попередн ув'язнення, може пом'якшити покарання або повнстю звльнити засудженого вд його вдбування.
Стаття 73. Обчислення строкв покарання
Строки покарання обчислюються в роках та мсяцях. При замн або складанн покарань, а також у раз зарахування попереднього ув'язнення допускаться обчислення строкв покарання у днях.
Роздл XII. ЗВЛЬНЕННЯ ВД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВДБУВАННЯ
Стаття 74. Звльнення вд покарання та його вдбування
(1) Звльнення засудженого вд покарання або подальшого його вдбування, замна бльш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крм звльнення вд покарання або пом'якшення покарання на пдстав закону Украни про амнстю чи акта помилування, може застосовуватися тльки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
(2) Особа, засуджена за дяння, карансть якого законом усунена, пдляга звльненню вд призначеного судом покарання.
(3) Призначена засудженому мра покарання, що перевищу санкцю нового закону, знижуться до максимально меж покарання, встановленого цим законом.
(4) Особа, яка вчинила злочин невелико або середньо тяжкост, може бути за вироком суду звльнена вд покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганно поведнки сумлнного ставлення до прац цю особу на час розгляду справи в суд не можна вважати суспльно небезпечною.
(5) Особа також може бути за вироком суду звльнена вд покарання на пдставах, передбачених статтею 48 цього Кодексу.
Стаття 75. Звльнення вд вдбування покарання з випробуванням
(1) Якщо суд при призначенн покарання у вигляд виправних робт, службового обмеження для вйськовослужбовцв, обмеження вол, а також позбавлення вол на строк не бльше п'яти рокв, враховуючи тяжксть злочину, особу винного та нш обставини справи, дйде висновку про можливсть виправлення пдсудного без вдбування покарання, вн може прийняти ршення про звльнення вд вдбування покарання з випробуванням.
(2) У цьому раз суд ухвалю звльнити засудженого вд вдбування призначеного покарання, якщо вн протягом визначеного судом спитового строку не вчинить нового злочину викона покладен на нього обов'язки.
(3) спитовий строк встановлються судом тривалстю вд одного до трьох рокв.
Стаття 76. Обов'язки, як поклада суд на особу, звльнену вд вдбування покарання з випробуванням
(1) У раз звльнення вд вдбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого так обов'язки:
1) попросити публчно або в ншй форм пробачення у потерплого;
2) не вижджати за меж Украни на постйне проживання без дозволу органу кримнально-виконавчо системи;
3) повдомляти органи кримнально-виконавчо системи про змну мсця проживання, роботи або навчання;
4) перодично з'являтися для рестрац в органи кримнальновиконавчо системи;
5) пройти курс лкування вд алкоголзму, наркоман або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я нших осб.
(2) Контроль за поведнкою таких засуджених здйснються органами виконання покарань за мсцем проживання засудженого, а щодо засуджених вйськовослужбовцв - командирами вйськових частин.
Стаття 77. Застосування додаткових покарань у раз звльнення вд вдбування основного покарання з випробуванням
У раз звльнення вд вдбування покарання з випробуванням можуть бути призначен додатков покарання у вигляд штрафу, позбавлення права обймати певн посади або займатися певною дяльнстю та позбавлення вйськового, спецального звання, рангу, чину або квалфкацйного класу.
Стаття 78. Правов наслдки звльнення вд вдбування покарання з випробуванням
(1) Псля закнчення спитового строку засуджений, який виконав покладен на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звльняться судом вд призначеного йому покарання.
(2) Якщо засуджений не викону покладен на нього обов'язки або систематично вчиню правопорушення, що потягли за собою адмнстративн стягнення, свдчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направля засудженого для вдбування призначеного покарання.
(3) У раз вчинення засудженим протягом спитового строку нового злочину суд признача йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71 - 72 цього Кодексу.
Стаття 79. Звльнення вд вдбування покарання з випробуванням вагтних жнок жнок, як мають дтей вком до семи рокв
(1) У раз призначення покарання у вигляд обмеження вол або позбавлення вол вагтним жнкам або жнкам, як мають дтей вком до семи рокв, крм засуджених до позбавлення вол на строк бльше п'яти рокв за тяжк особливо тяжк злочини, суд може звльнити таких засуджених вд вдбування як основного, так додаткового покарання з встановленням спитового строку у межах строку, на який згдно з законом, жнку може бути звльнено вд роботи у зв'язку з вагтнстю, пологами до досягнення дитиною семирчного вку.
(2) У раз звльнення вд вдбування покарання з випробуванням вагтних жнок жнок, як мають дтей вком до семи рокв, суд може покласти на засуджену обов'язки, передбачен статт 76 цього Кодексу.
(3) Контроль за поведнкою засуджених здйснються органами кримнально-виконавчо системи.
(4) Псля закнчення спитового строку суд, залежно вд поведнки засуджено, звльня вд покарання або направля для вдбування покарання, призначеного вироком.
(5) У раз, коли звльнена вд вдбування покарання з випробуванням жнка вдмовилася вд дитини, передала в дитячий будинок, зникла з мсця проживання, ухиляться вд виховання дитини, догляду за нею, не викону покладених на не судом обов'язкв або систематично вчиню правопорушення, що потягли за собою адмнстративн стягнення, свдчать про небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направля засуджену для вдбування покарання згдно з вироком суду.
(6) Якщо засуджена вчинила в перод спитового строку новий злочин, суд признача й покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 72 цього Кодексу.
Стаття 80. Звльнення вд вдбування покарання у зв'язку з закнченням строкв давност виконання обвинувального вироку
(1) Особа звльняться вд вдбування покарання, якщо з дня набрання чинност обвинувальним вироком його не було виконано в так строки:
1) два роки - у раз засудження до покарання менш суворого, нж обмеження вол;
2) три роки - у раз засудження до покарання у вигляд обмеження вол або позбавлення вол за злочин невелико тяжкост;
3) см рокв - у раз засудження до покарання у вигляд позбавлення вол за злочин середньо тяжкост, а також при засудженн до позбавлення вол на строк не бльше п'яти
рокв за тяжкий злочин;
4) п'ятнадцять рокв - у раз засудження до покарання у вигляд позбавлення вол на строк понад п'ять рокв за тяжкий злочин, а також при засудженн до позбавлення вол на строк не бльше десяти рокв за особливо тяжкий злочин;
5) двадцять рокв - у раз засудження до покарання у вигляд позбавлення вол на строк бльше десяти рокв за особливо тяжкий злочин.
(2) Строки давност щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
(3) Перебг давност зупиняться, якщо засуджений ухиляться вд вдбування покарання. У цих випадках перебг давност вдновлються з дня з'явлення засудженого для вдбування покарання або з дня його затримання. У цьому раз строки давност, передбачен частиною першою ц статт, подвоюються, але не можуть перевищувати п'ятнадцяти рокв.
(4) Перебг давност перериваться, якщо до закнчення строкв, зазначених у частинах першй та другй ц статт, засуджений вчинить новий середньо тяжкост, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давност в цьому випадку починаться з дня вчинення нового злочину.
(5) Питання про застосування давност до особи, засуджено до довчного позбавлення вол, виршуться судом. Якщо суд не визна за можливе застосувати давнсть, довчне позбавлення вол замняться позбавленням вол.
(6) Давнсть не застосовуться у раз засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачен статтями 449 - 451, 454 цього Кодексу.
Стаття 81. Умовно-дострокове звльнення вд вдбування покарання
(1) До осб, що вдбувають покарання у вигляд виправних робт, службового обмеження для вйськовослужбовцв, обмеження вол, тримання в дисциплнарному батальйон вйськовослужбовцв або позбавлення вол, може бути застосоване умовно-дострокове звльнення вд вдбування покарання. Особу може бути умовнодостроково звльнено повнстю або частково вд вдбування додаткового покарання.
(2) Умовно-дострокове звльнення вд вдбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений зразковою поведнкою сумлнним ставленням до прац довв сво виправлення
Размер:386 Kb
Закачек:265
Отзывов:0
Скачать 
Мнения о реферате:
Ваше имя
Комментарий
 Рекомендую
 Нейтральный
 Не рекомендую
Самые популярные из раздела Рефераты: Право: Уголовное и уголовно-исполнительное право


Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов
В случае обнаружения ошибок на сайте или неточностей в описании, просим обращаться в . Спасибо. ICQ: 272208076