Семнар 1. Мжнародн економчн вдносини як предмет вивчення дослдження.
1. Предмет курсу сторя МЕВ.
2. Формацйний та цивлзацйний пдходи до вивчення курсу.
3. Сутнсть мжнародних економчних вдносин як категор науки.
4. Форми прояву та суб'кти МЕВ.
Додаткове завдання. Визначити поняття: свтове господарство, свтова економка, формаця, цивлзаця.
Практичне завдання. Розкрити взамозв'язок мж формами прояву мжнародних економчних вдносин.
Лтература. Ф.Енгельс. Происхождение семьи, частной собственности и государства. Соч. т. 21.
Особливост зовншньоекономчних вдносин держав стародавнього свту.
План.
1. Два типи стародавнх полтико-господарських систем.
2. Зовншня торгвля як основна форма мждержавних економчних вдносин.
3. Роль держави в розвитку зовншньоторговельних вдносин.
4. Перш торгов органзац: тамкару, кару.
5. Колонзаця земель: вплив на мжнародн економчн вдносини.
6. Грошов вдносини в стародавн часи.
Яку б формацю ми розглядали, який би перод в стор людства не взяли, перехд вд одн формац до ншо як правило пов'язаний з розвитком продуктивних сил. Таким чином, розглядаючи новий рвень розвитку людського суспльства, а саме перехд його вд досторичних часв на рвень стародавнх цивлзацй, ми повинн перш за все виходити з рвня розвитку продуктивних сил.
Передсторичн часи пдвели людство до нового сторичного етапу на рвн суспльного подлу прац (людство не тльки осволо 2 галуз аграрно дяльност, але й здатнсть виплавляти метали, створювати транспортн засоби) виникнення обмну продуктами промислового виробництва на рвн застосування диного екввалента, плюс загострення конфлкту мж общинами племенами, що призвело до доповнення розвитку продуктивних сил вйськовими дями. Це привело до розумння того факту, що полоненого з ншого племен краще не вбивати, а залишити працювати (виникнення рабовласництва).
Розглядаючи стародавн часи, перш за все слд звернути увагу на так цивлзац як Протондйська, Древньокитайська (3 тисячолття до н.е.); Шумерська та гипетська (4 тисячолття до н.е.); суспльства Егейського басейну (2 тисячолття до н.е.).
Вчен розрзняють два типи цивлзацй стародавнього свту:
1) схдн цивлзац (Протондйська, Древньокитайська, Шумерська та гипетська);
2) античн цивлзац (Стародавня Греця, Стародавнй Рим).
Стародавня епоха трива вд середини 4 тисячолття до н.е. по 5 столття н.е. завершуться паднням Римсько мпер. Зазначен типи цивлзацй мали спльн риси досить виразн розбжност.
Щодо спльних характеристик.
По-перше, тим ншим цивлзацям притаманн певн залишки суспльних вдносин передсторичних епох (переважно в перш столття становлення цих цивлзацй). В цивлзацях тих часв владн та господарськ стосунки, вдносини влади економчн вдносини не були чтко розмежованими. Володар величезного матку, що проживав в полс був в той же час правителем. соцальн господарськ вдносини грунтувалися на засадах позаекономчного примусу. Такий характер вдносин вдповдав соцально-економчнй самоорганзац суспльства тих часв.
На перших порах рабовласницьких цивлзацй головною умовою снування людських суспльств було насамперед вдтворення життя та способу життя як такого. В свому розвитку стародавн цивлзац доходять до досить високого рвня культури, науки (напр., флософя, щоправда науковсть поглядв тогочасних флософв сьогодн виклика сумнв), декотр з них залишаються неперевершеними в наш часи (напр. архтектура).
По-друге, у формуванн стародавнх цивлзацй виршальну роль вдгравала взамодя за схемою "людина суспльство природа". Саме рзномантнсть природних умов в рзних цивлзацях в значнй мр визначала характер суспльства, його вдмнност.
По-трет, для цивлзацй обох типв була притаманна залежнсть людського суспльства вд наслдкв оптимзац взамин людини з природою. Щодо оптимзац господарювання, то вона означала пристосування людиною господарсько дяльност до природних умов снування з метою найбльш повного забезпечення власних потреб.
По-четверте, спльною рисою стародавнх цивлзацй був характер господарювання. Це були аграрн цивлзац. Основу економки складало сльське господарство власне сльськогосподарське виробництво слугувало системоутворюючим фактором, воно було основою формування людських спльнот, на його основ формувалася полтика, соцальна сфера виробництво. Ремесло в ц епохи вдгравало допомжну роль.
За тако близькост характеристик, стародавн цивлзац досить розрзнялися мж собою. Рзниця мж ними полягала перш за все в рвн рабовласництва. В Схдних цивлзацях рабство не пднялося до класичного рвня. В Шумерськй цивлзац, наприклад, рабство носило патрархальний характер: раби користувалися правом мати см'ю, власне господарство скористатися можливстю викупу. В гипт мж рабами селянами не було велико рзниц спосб життя х був досить близький. В нд рабство також носило патрархальний характер, за сльською общиною збергалася головна роль виробника (тод як в цивлзацях класичного рвня рабства головною продуктивною силою, джерелом виробництва матеральних благ був раб)