1.5. сторя геологчного розвитку.
В формуванн докембрйського фундамента в район Середнього Побужжя прийнято видляти перод геоксинклнального розвитку з доскладчатою та складчатою стадями перод платформенного розвитку (Усенко, 1962). Перший з вказанних етапв снування геосинклнал характеризуться стйким та довгим прогибом земно кори з накопиченням потужньо товщ теригенних пород синицьовсько свити. Вдкладення цього етапа представляють собою породи мергелисто-глинисто формац з перевагою суттво глинистих осадв. На другом етап розвитку геосинклнал стйке прогинання змнються серю коливальних рухв, при загальнй тенденц до спуску. Амплтуда цих рухв не була постйною, в звязку з чим лтологя осадв вдрзняться значною пестротою. З початковою фазою цього етапа звязана седимтаця пород кошаро-олесандрвсько свити, як вдносяться до вуглисто- глинисто- псчано флтодно формац. В бльш пзню фазу другого етапа, яка характеризуться енергичним рухом на локальних длянках, нокопичились напрацьован осади. З данним етаплм розвитка потрбно звязувати появу глибинних розломв, по яким в земну кору упроваджувались базальтовий перидотитовий розплави. В результат кристалзац вказаних розплавв виникли парагенетичн асоцац основних ультраосновних пород. З наступним етапом розвитку геосинклнально зони повязано формування основно складчатост, в результат яко виникла велика орогенна система. В той же час в результат регонального метаморфзма формуються гнейсов сер, а основн породи переходять в метабазити ортогнейси. Складковий перод розвитку геосинклнал закнчуться появою трахтодних нтрузинних грантв.
В платформовий етап розвитка дохембря, в основному оформлються блокова його будова. Оновлюються глибинн розломи, зявляються нов дезюнктивн порушення пвнчно-схдного субширотного напрямку. На протяз усього палеозоя раннього мезозоя дослджумий район являвся длянкою зноса. В юрський особливо нижнмеловое час встановилась найбльш сприятлива палеографчна обстановка для породоутворення. В межах вивчамого района континентальн умови збереглись до верхньонеоцнового часу. В кивському вц морський режим снував на всй площ района. Псля вдходу верхньонеоцнового моря весь район представляв собою сушу з перважним розвитком процесв денудац лише в сармацькому вц млководний морський басейн перодично захоплю пвденн длянки дослджено територ. В местичному поетичному вках значн длянки пвденно захдно частин района все ще представляли собою опрснений басейн з розвиненою цельтовою областю.
В четвертинний часс накопичуються тльки континентальн вдклади (алювальн, цедюнальн еодов).
1.6. Корисн копалини.
Район Середнього Побужжя характеризуться розвитком цлого ряда рудних, так нерудних корисних копалин. Найбльш значними з них, на яких ведуться в цей час екплуатацйн роботи, являються гпергенн нкелев руди. Крм нкеля в район снують родовища хромових руд (Каптанвське) з забаленосними запасами, кодовське родовище залза ряд проявлення золота, молбдена, нерудних кирисних копалин - абразивна сировина (гранат ............), вогнетривка сировина (каолн, серпентинд), будвельн матерали (будвельн камн, суглнки, глини, пски, гпс), тепло- звукозоляцйна сировина (вермикулт азбест). Нижче приводиться коротка характеристика вдомих в район родовищ проявв корисних копалин.
Нкель.
Силкатн нкелев руди являються найбльш цнною мнеральною сировиною, виявлених в надрах Середнього Побужжя. Помислов концентрац силкатного нкеля звязан з корою вивтрювання серпентинзованних ультраосновних пород. Побужською екпедицю в 50-х роках була вдкрита група родовищ (Каптанвське, Тернавадське Грушковське) ряд проявв силкатних нкелевих комплексних залзо-нкелевих руд. На баз Побужськх родовищ силкатного нкеля 1972 р. ввйшов в ряд дючих пдпримств кольорово металург. Побужський нкелевий завод з рчним виготовленням 950 тис. т. сиро руди.
Хром.
Вдоме родовище хромтв повязане з Каптанвським масивом. Родовище складаться з сер лнеовидних крутопадаючих рудних тел, залягаючих в серпентинтах. Рудн тла складен, в основному, суцльними густовкрапленими хромтовими рудами, як локалзуються в межах полоси довжиною бля 800 м. шириною 360 м. Середнй вмст триокису хрома дорвню 41.3% в суцльних рудах 9.14% в вкрапленних.
Залзо.
Залзн руди в межах района встановлен Молдавсько, Лащевсько, Секретарсько та н. структурах. Для родовища характерно два типа руд: силкатно-магентитов (злзист кварцти) карбонатно-магнетитов (рудн кальцефри х окармован рзниц.
Золото.
Золото виявлено в алов рчок Пвденного Буга Синюхи в клькост 1-3 знака на шлих. Припускаючи, золото контролються зоною магнезальних скарнв (кальцифри, допсидти, плагоклаз - проксинов), а також повязане з зонами боттизац катаклаза по скарнам, розвинених в схдному (висячому) крил Каптанвсько нтруз. Золото представлено електрумом, розмр золотин - 0.05-0.5 мм. в вигляд диндритв золотин неправильно форми.
Золото виявлено також в лнйно-площадних корах вивтрювання ультрабазитв. Вмст його в межах десяткв долей грамв на тону.
Молбден.
Молбден встановлений в межах зон розвитку жил бистт-флогоптового складу, плагонклазитових кварц-плагсклазових ............ серед ультраосновних пород. Потужнсть молбденовмщуючих нтервалв вд 10 см. до 7.6 м. Вмст молбдена по данним хмчного аналза, коливаться вд 0.01 до 0.89%.
Мдь.
Мдь виявлено в амфболзованних габро, окорках гранат-кварцевих породах, а також в корах вивтрювання ультрабазитв. Мдь предоставлена халькоперитом. Вмст мд вд 0.03 до 0.3%.
Абразивна сировина.
Абразивний гранат в якост по роду утворюючого мнерала входить в значних клькостях в склад бстт-гранатових графт-гранат-силмантових гнейсов та н.
На Молдавському родовищ залзних руд скважинами всрит очков (гранатов) гнейси великими кристалами граната. По данним мнералогчного аналза встановлено високий вмст граната вд 219 до 534 кг/т, як можуть бути використан як попутна абразивна сировина при добутку залзних руд.
Корунд. Каптанвський прояв корунда розмщуться в межах Каптанвського родовища силкатних нкелевих руд. Воно представлене в однй корундоноснй зон приурочене до контакту серпентинтв силмантових гнейсв. Потужнсть зони змнються вд 20 до 60 м., вмст корунда в нй вд 1 до 15-20%.
Вогнетривка сировина.
Серпентинти. Проведеними дослдами Побужських серпентинтв встановлено, що вони можуть бути використан як сировина для виготовлення форстертових вогнетривких виробв з попереднм обжигом серпентинта.
Каолн. Поблизу м.Первомайська на деклькох длянках залежи каолнв, представленн первинними вторинними
рзницями по генезису. Бльш високосортними являються вторинн кварцево-каолнтов породи нижньомелового вку.
Тепло- та звукозоляцйна сировина.
Вермикулт розвинений в серпентинзованних масивах Каптанвського, Липовеньковського, Деренюхнського родовища силкатного нкеля. Вн приурочений до тактончних зон, жил та лнз гдрослюд. Слюдист тла по свому складу предоставлен гдротизованним ботитом вермикултом.
Азбест. Рудопрояв азбеста зусрнен в межах багатьох ультрабазитових масивв (Каптанвський, Липовеньковсткий, Каменнобалковський, Кримковський та н. Промислового значення не мають.
Будвельн камн.
Виходи кристалчних пород в межах района приурочен, переважно в долинах рчок Пвденного Буга, Колим, Синюхи та н. нколи кристалчн породи оголюються в верхнх частинах беригових схилв на ерудованнй поверхн плато.
Д велика кльксть каррв по видобутку каменя. Велик родовища будвельних камнв екплуатуються з метою видобутку як блочного каменя, так каменя для виробництва щебеня бута.
Кирпично-черепична сировина.
Кирпично-черепична сировина представлено стрчковими пестрими глинами, бурими глинами лсовидними суглнками. Розповсюджен вони скрзь, за виключенням сучасних рчкових долин балок. В район вдом Великовраднвське, Кривоозерське, Банщурське, Генвське, Лисогорське, Першотравневе, Григорвське Каптанвське родовище глин суглнкв.
Пски будвельн.
Пски в межах района приурочен, в основному, до алювальних вдкладв рчкових долин, а також вдкладв пелеогена, неогена чертвертинниго вку. Пски застосовуються як заповнювач для бетона, для будвельних р-ров, для виготовлення силкатного кирпича, для дорожнього будвництва в якост залзничного баласта.
Гпс.
Каптанвське родовище гпса розташоване в с. Каптанки, в 10 км. на захд вд станц Юзефполь. Гпс предоставлений друзами та окремими великими кристалами. В зеленувато-срих неогенових глинах потужнстю 2.5 м. Вмст кристалв гпса 150-250 кг на 1 . Родовище не розробляться.
2.2. Мнерологя нкеленосних пор вивтрювання.
У порах вивтрювання ульрабазитв утворються широка гамма селкатв, як мають промислове значення.
Бльшсть селкатв у структурному вдношенн належать до змшано-слостих амнкатам, у меншй мр - до слосто-стчкових.
По вмсту серед них можна видлити власне мнерали () та -вмсту () рзновиди вдповдних слостих селкатв, як в звичайних умовах (поза звязком з -родовищ) вмщують дуже мало.
У бльшост випадкв це -мнерали, рдше чи -мнерали. Вмст у х рештку як показують природн спостереження та експерименти, проходить у результат непосредственного катонного обмну (частково ) на з багатих цим елементом грунтових вод, циркулюючих у порах вивтрювання.
У багатьох випадках -мнерали утворюються нфльтрацйним шляхом, проходячи через стад гелей (колодв), як вмщують та одночасно. снують наступн -мнерали з пор вивтрювання ультраосновних пород.
. З структурою сернентина ( + талькоподбний мнерал)
1. гарнерит - до 48%
2. ненукт (крист.) - до 20-47,7%
3. керолит - до 1,56-9,88%
(Порядок мнералв вдповда х положенню у вертикальному розтин кор вивтрювання)
. З структурою бейделта-монтморилонта
4.ревдинт - 17-18%
5.нонтронт - 1,10-1,80% (головний мнерал по розповсюдженост)
. З структурою хлорита.
6.коннорит до 36%
7.шухардит до 5-6%
8.джеферизит (промжний мж хлоритом та гдрослюдою) 0,09-4,67% 9.бриндлит (у бокситах Грец) та н.
Мнерали-нос :
-тальки (до 2-6%), -сениолт (1.5-10%), -верминулит (до 2.6%), -холцедон (0.17-0.38%, -хоризонраз), -ксиломелан (0.1-0.8%), -гдрогетити та охри (до 2.2%), магемит - (0.8-1.5%)
Крм вказаних мнералв, описан гнергенн зумрудно-зелен корки в ультрабазитах о.Сумотра - заратит, а також сульфди екзогенного генезиса.
Останн виявлен на Юж. Урал в чорних збагачених органкою глинах озерного походження та утворились за рахунок виноса з кори вивтрювання сернентинтв, розташованих поруч. Тут встановлен бравот , виоларит , милерит у асоцац з ниритом, марназитом , мельниковтом. Сульфди утворюють желвани, прожилки та тонкодисперсну вираженнсть. Джерелом срки являться процес срководневого бродння в результат гниття органки в застойних водах. Це приклад типового осадження як хальнофла на срководневому барр .
достатньо нтенсивно мгру у оннй форм , але окрем дослдники обмежують довжину мграц (4-5км).
Андерлинське м-р - единственное (в СНГ) приклад концентрованого переоткладу у новй мнеральнй форм.
Мнерали окису та гдроокису (кнцев продукти вивтрювання гпербазитв) спостергаються у всх мнеральних осоцацях кори вивтрювання або являються породоутворюючими, на 70-80% складаючими верхню охристу зону. Охрист породи нкелевмстн. Вмст в них нкеля непостйний в звязку з нервномрнстю умов формування рзних профилей вивтрювання. У профиле вивтрювання, де добре розвинен селкати, слабо розвинена зона охр та сну слабка концентраця та навпаки.
У кор вивтрювання на у/о породах присутн мнерали окису та закису трьох генетичних типв: 1) остаточн або релктов; 2) утворен в результат вивтрювання; 3) нфльтрацйно-метасоматичн, як виникли в результат перерозподлу речовини в межах кори вивтрювання. До першого вдноситься магнетит; до другого - гетит, переважно дисперсний, скритокристалчний, рдше дисперсний малемт та гематит; до третього - магнетит, гетит, гематит та малемт. Ус перерахован вище мнерали нкеловмстн. Сама низька концентраця (по данним Е.Н.Куземкиной, 1974) спостергаться в остаточному магнетит склад. - 0.7%, в малемт - до 1.5% та вище. Найбльш висока концентраця у гетита (бльш нж 2%).
2.3. Геохмя нкелевмстних кор вивтрювання
Як вказувалось у роздлах 2.1, 2.2 власне -носн кори вивтрювання представлен рзними морфогенетичними та мнерологчними типами. Найбльший нтерес представляють кори з нонтронтовим профилем, х будова (зверху вниз):
1) охри (четит, гдрогетит, гдрогематит, магемит, окиси ). Останн часто утворюють прослой на деякй глибин, вдповднй рвню грунтових вод. Потужнсть 1-4 м.
2) обохрен нонтронти (1-2 м)
3) сумш нонтронтв з хлоритами, баститами, хромнкелдв та н. остаточних матералв ультрабазитв. Потужнсть 3-10 м.
4) вилуженн, затронут контронитизацю серпентинти (нонтронти, -гдросилкати, холцедон, опал, остаточн мнерали). Потужнсть 2-4 м
5) вилуженн серпентинти
6) карбонатизованн та слабозмнен серпентинти. концентруться головним чином в зон (2-3-4), частково (5). В зон (1) концентруться та .
Зона (1) часто ма пдвищену потужнсть (за рахунок редукц зони нонтронтв) та збагачуться кремнеземом . Виника охристо-кремниста кора.
На родовищ з контронтовим профилем кори спостергаться чтка епгенетична геохмчна зональнсть (зверху-вниз), вдповдна вцлому збльшенню лужност р-ров з глибиною та випадом у осад
вдповдних гдроокисей , , .
Найбльш богат длянки на таких родовищах утворюються нфльтрацйним шляхом на лужних баррах, особливо в контакт з карбонатними породами.
На думку И.В.Витовской при реконструкц механзмв та корометрв середовища мнералоутворення в кор вивтрування нформативними являються так данн про так особливост мнералв як морфологя, розмри та особливо будова поверхн частинок та агрегатв.
Морфологя та розмри частинок новоутворенних фаз тсно звязан з степнню х кристалчност та совершенства структури.
В нижнх зонах кори вивтрювання гпергенно змнений серпентин тонкодисперсний , сильно гдротований, з слабкоупорядкованою структурою, вмщу надлишковий кремнезем . На цй основ И.В. приходить до заключення, що мнерал утв. трансформацйним шляхом в результат часткового вилуження з поверхн исходного серпентина.
На частицах вилуженного хризолта знайдений дифузйний барр з слоя синикогеля товщиною бля . Вн зберга волокнисту структуру хризолта.
До висновку про можлив трансформацйн перетворення при вивтрюванн прийшов Р.Иггатон (Eggleton R.A. Nontronite topoxial after gedenbergite-Amer. miner, 1975, 60, N 11/12), вивчаючи форму та розмри частинок нонтронта, який виник при псевдоморфозному замщенн гедендерита.
Ще одним важливим показником умов та механзма мнералоутворення явл. степнь кристалчност та вдповдно зменшення степен гдратування мнералв по напрямку до верхнх горизонтв. Ця закономрнсть вдмчена багатьма дослдниками на приклад матералв групи смектитв, паолинита та гидроокисв та .
Вона може бути пролюстрована на приклад гетита з кори вивтрювання серпектинтв.
Степнь кристалчност мнералв залежить вд 2-х основних факторв:
1) змна умов та механзмв мнералоутворення в звязку з змною характера та величини пористост пород, значень та активностей компонентв в корових розчинах профиля вивтрювання.
2) вплив процесв послдуючо перекристалзац мнералв на протяз довго стор розвитку кори вивтрювання.
Наприклад, гетити , вдбран з зони охр серпентинита Халимвського масива (Урал), утворюють кристали розмром . В охрах же по ............тизированным серпектинитам Липовського масиву преобладает ..........унорный, рентгеноаморфний або слабо упорядкований гетит.
Кльксть та склад некристалчно залзо-кремнво фази по профилю серпентинтв змнюються закономрно та типоморфн для кожно зони.
Даграма парогенезисв (рис.) кори вивтрювання серпентинтв да змну хмчного та мнерального складу пород в процес вивтрювання. Яксн стрибки в вдношеннях та при переход вд зони до зони.
Так, перелтзаця серпектинтв, тобто утворення дисперсованного та гдротованого хризолта по исходному серпектину, протка при розчин мнерала, але суттво кремнеземний склад рентгеноаморфно фази вказу, що перехд до наступно зони обумовлений рзко опереджуючим виносом та вдносним накопиченням . Цей процес, вдображений на даграм перегибом стрлки, приводить до утворення ферисапонта-мнерала з 3-х слойною структурою (2слоя кремнекисневих тетраедрв на 1-й октаедричний слой) замсть 2-х слойного серпентина.
- склад рентгеноаморфно фази в зон ферисапонта свдчить про вдносне накопичення цих компонентв рзкому виносу при переход вд зони нонтронта до зони охр фксуться залзстим складом рентгеноаморфно фази в зон нонтронта та чтким перегином стрлки на даграм.
Важливим слдством та одночасно доведенням формування значно клькост рентгеноаморвно фази у верхнх зонах кори вивтрювання слугу явище усадки продуктв вивтрювання.
Воно звязано з процесами старння колодно системи з утворенням, х наступним структуруванням та перекристалзацю.
Дослдження рентгеноаморфно фази дозволя також реконструювати умови накопичення розподлу рудного компонента в продуктах вивтрювання.
Так, у кор вивтрювання у/о пород накопичуться в результат не тльки його зоморфного входження до структури пороутворюючих мнералв, але й процесв сорбц рентгеноаморфно фази.
При перекристалзац гелей пд впливом просочуючихся розчинв вдбуваться часткова втрата .
Мабуть тому в бльш молодих корах сучасних тропчних областей (Куба, Зах. Африка, Нова Коледоня, Флпни), для яких характерний бльш високий вмст некристалчно фази, в охристих утвореннях бльше, нж в древнх корах (Украна, Урал), де воно, як правило, не досяга кондицйних значень.
2. Нкеленосн кори вивтрювання ультрабазитв.
2.1. Ритональне розмщення, розповсюдження
класифкаця.
Регнональне розмщення кор вивтрювання ультрабазитв, як вдомо, визначаться: 1) розповсюдженням ультраосновних вивержених пород - перидотитв, дунтв; 2) благопримними клматичними мофологчними умовами для розвитку кори вивтрювання; 3) збереженням кори вивтрювання.
Розповсюдження ультрабазитв в цлому свт храрктеризуться приуроченнстю х до глибинних розломв рзного вку. Так, по В.Е. Хану (1964), ультрабазити Урани розповсюджен на територ древнх (епкарельських) континентальних платформ.
Кори вивтрювання ультрабазитв з основними промисловими, найбльш великими родовищами приурочен до геосинклнальних зон. В платформових областях розмщено менше родовищ рудопроявлення, приурочених, як правило, до бльш дрбних масивв жилоподбних тл ультрабазитв, наприклад на Укран в Воронежськй антиклз.
За останн роки виявляться все бльше окремих покладв осадкових нкелевих або легированных залзних руд, супроводжуючих остаточн нкелев родовища кори вивтрювання або утворюючих окрем родовища та рудопрояви поблизу ультрабазитових масивв, пдкоренних вивтрюванню. Вдповдно сучасним гпергенним родовищам, видляються дв групи родовищ: остаточн родовища, або вдповдно родовища кори вивтрювання, осадков родовища нкеля.
Серед осадкових родовищ рудопроявв гпергенних нкелевих руд можна виявити два генетичних типа: континентальн прибережно-морськ.
Родовища нкеля в кор вивтрювання ультрабазитв вдрзняться по характеру нкеленосност по маштабам орудення в залежност вд належност до того або ншого форфогенетичного типу.
Для родовищ площадного типа характерно:
1. Розмщення в серединних частинах бльших або по всй площ малих середнх масивв ультрабазитв.
2. Концентраця металв не тльки за рахунок розкладу материнських пород виноса з них майже всього магня, , лугв, значно частини кремня деяко частини , але й за рахунок мграц з неперервно розмивамо з поверхн верхньо частини кори вивтрювання пд час утворення фксац цих металв в нижчележачих зонах кори вивтрювання.
3. Чтко виражена вертикальна зональнсть кори вивтрювання з горизонтальним розмщенням зон.
4. Пластоподбна, зометрична в план форма горизонтальне положення в простор рудних покладв, з нервною пдошвою при середнй потужност 5-10 м. Порвняно неглибоке залягання пд покровом бльш молодих осадкових пород.
5. Досить
рвномрний розподл орудення як по вмсту, так по потужност рудних покладв.
Площадн родовища з низьким вмстом при наявност пдзони безструктурних охр, володючо, як правило, пдвищеним вмстом , розробляються звичайно як родовища легированных руд.
Родовища площадного типа - плащоподбн витянут. Велик площоподбн родовища з потужньою, добре розвиненою збереженною зоною охр дають основну масу легированных руд значну кльксть силкатних руд.
Родовищам лнйного лнйно-площадного типв властив наступн особливост:
1. Лнйне, витянуте розмщення в приконтактових частинах ультраосновних масивв або вздовж тектончних порушень контактв з жильними дайковими тлами всередин масива.
2. Утворення руд не тльки за рахунок розкладу материнських пород виноса з них ряда елементв, але й дякуючи мграц , головним чином з неперервно розмивамо з поверхн верхньо частини кори вивтрювання, накопиченн його в кор вивтрювання не тльки перидотитв, але й вмщуючих дайкових пород рзного мнерального складу.
3. Пластоподбна, а також лнзоподбна, клиноподбна, стовпоподбна неправильна форма рудних тл, утворень рзних покладв, розташованних паралельно один до одного.
4. Нервномрний розподл орудення по вмсту по потужност в залежност вд типа пдтипа родовища.
Серед родовищ лнйного типа видляють пдтипи:
1. Лнйно-трщиниий, приурочений тектончним порушенням всередин ультраосновних масивв. Рудною являться зона охр перолтизованних серпентинтв, причому в останнй зустрт нкелев силкати. Довжина рудних покладв по простиранню - 1-3 км., ширина 300 м. глибина 100-150 м.
2. Лнйно-контактовий пдтип родовищ приурочений до контакту ультрабазитв з вмщуючими породами або розтинаючими масиви дайном жильних пород. Характерною рисою родовищ цього пдтипу являться приуроченсть рудних покладв не тльки до зони охр, нонтронтизованних перолтизованних серпентинтв, але й до продуктв вивтрювання пород, контактуючих з ультрабазитв.
3. В контактово-карстовому пдтип родовищ, розташованного в зон контакта ультрабазитв з карбонатними породами (мраморами, вапняками), основною рудою являються карстов утворення з накопиченням силкатв (ненунта, ревдинскта, гармерита та н.), володючих пдвищеним вмстом (до 20-40%).
Рудн тла, як складають родовища цього пдтипу, володють непостйним мнеральним хмчним складом, часто складно змнно форми.
Родовища лнйно-площадного типа звичайно складаються з деклькох покладв рудних тл, кожне з яких, окремо взяте, може розглядатися як самостйний морфогенетичний пдтип. По сочетанию спецефчних рис видляють наступн морфогенетичн пдтипи: трщино-площадно власне лнйно-площадно (трщино-контактово-карстово-площадно). Вс ц пдтипи характеризуються площадними розповсюдженнями в план, приуроченност до контактв з вмщуючими жильними породами або тектончним порушенням, змннстю мнерального складу, нервномрним вмстом рудних тл, як мають рзновидну форму рзн елементи покладв.
Рудн тла, розповсюджен в площаднй частин родовища, звичайно мають пологий горизонтальний поклад, малу (1-5 м.) потужнсть часто низький вмст , являючи собою легированные руди. Рудн тла, як знаходятся в лнйнй частин родовища мають наклонний поклад, видовжену форму, велику вертикальну потужнсть (вд 1 до 50 м.) рзко пдвищений вмст (3-8%).
Основна маса руд (блше 70%) звязана з нонтронтизованними королтизованними серпентинтами, а менша частина - з охрами карстовими утвореннями.
Концентраця в родовищах кори вивтрювання змнютья псля х утворення дякуючи положенним гпергенним процесам: тамотзац сидеритизац та н., як розвиваються при опущенн заболочуванн вже сформованого родовища. Окремення також може змнювати концентрацю металв в родовищах.
Таблиця. Гнетична класифкаця гпергенних
родовищ нкеля.
ГрупаТипПдтипВидПриклади родовищ, покладв, рудних тл
Оста-точн
Пло-щад-нийПлащоподб-ний зометричний
Витянутий псевдолнй-нийПовний профль керолт-нонтронт-охристий
Зкорочений профль керолт-охристий
Охристий
Керолт-охристо-кремнстий
Повний профль керолт-нонтронт-охристий
Зкорочений профль керолит-охристийАйдарбак, Урал; Бескудукське, Блактайське, Тигашайайське, Кара-Обнське та н. пвд. Групи Кмперсайських родовищ
Нкаро, Куба; Буруктальське, Урал; родовища о-вв Нонок, Флпни; пвд. Провнц КНР Япон; Баноа, Гат Парсель
Флпни; Моймон, о-в Гат; родовища грського району Циклоп о-ва Калмантан, Вайгео, Сулавеси, ндонезя; деяк родовища о-ва Нова Калдоня; Украна (Побужжя)
Бугор Кмперсай
Сахаринське, Урал
Суханвське, Капарулнське, Гологорське, Урал
Оста-точн
Лнй-нийЛнйно-трщинний
Лнйно-контактовий
Контактово-карстовийЗкорочений профль керолт-охристий
Керолт-охристо-кремнстий
Повний профль, керолт-нонтронт-охристий з гдро-хлорит-каолнт-гбстовим
Зкорочений профль керолт-охристий
Контактово-карстовийНово-Акермановське, Урал; Мала-гасйська республка; Забергет, АРЕ
Сарикуболдинське, Центральний Казахстан, Середн Побужжя (Украна)
Буруктальске
Деяк рудн тла Липовського масива, Урал, Жозе-де-токантс, штат Гояз, Бразиля
Черемшанське та н. родовища Уфалейського района, Айдирлнське, Урал
Оста-точн
Лнй-но-пло-щин-ний
(зм-ша-ний)Трщино-площадний
Контактово-площадний
Карстово-площадний
Лнйно-площаднийПовний профль в сочетании скороченим керолт-нонтронт-охристий з керолт-охристим або охристим
Зкорочений профль керолт-охристий з гарнеритовими або керолтовими жилами
Повний профль керолт-нонтронт-охристий з гдрохлорит-каолнт-гб-ситовим (для габродв)
Повний профль в соче-тании з скороченим керолт-нонтронт-охристий з охристо-калнт-гбстовим (для габродв)
Повний профль карстов утворення з керолт-нонтронт-охристим
Зкорочений профль карстов утворення з керолт-охристим або охристим
Зкорочений профль керолт охристий або охристий
Карстов утворення з керолт-охристим охристим
Елизаветинское родовище, Середн Побужжя (Украна)
Деяк длянки Шевченквського масива, Урал; окрем р-ща Ново Калдон; р-ща Орса, ндя, Рдл, штат Орегон (США).
Р-ща Кмперсайського масива, Захдний Казахстан
Девладвське р-ще, Украна (Середн Приднстров)
Деяк Уфалейськ р-ща, окрем рудн тла Липовського масива, Урал
Уфалейськ родовища, Урал
Родовища рудн тла Кольського масива, Урал
Деяк поклади рудн тла Липовського масива, Урал
3. Методика робт.
Пошуковими
ознаками виявлення родовищ селкатного в лнйних Н.В. являються:
1) Наявнсть полей габро, габро-амфболитв, амфболитв, вказуючих на можливсть виявлення просторово звязаних з ними масивв ультраосновних пород.
2) Наявнсть у/o пород як джерела гпергенного -орудення та кори вивтрювання цих пород, як геологчно формац, безпосередньо несучо родовища силкатних -руд.
3) Розвиток нонтронтового то охристого типв кори вивтрювання по ультрабазитоам з пдвищеними концентрацями силкатного .
4) Наявнсть карбонатних пород (кальцифрв) на контакт з серпентинтами (масиви Каптановський, Заводський та н. - Грушковський, Пвнчний), яка визнача можливсть виявлення силкатних -руд контактово-карстового типу.
5) Лнйний характер контактв у/о серпентинзованних тл, вказуючих на наявнсть тектончних зон можливсть виявлення в х межах лнйних кор вивтрювання охристо-нонтронитового типу.
6) Геофзичн ознаки, зокрема висококонтрасн магнтн аномал над масивами у/о пород з лнйним характером на одному з х контактв, вказуючих на тектончну природу цього контакта та можливсть розвитку в ньому лнйно кори вивтрювання охристо-нонтронитового типу.
Геологчн методи грудок заключались в пробурюванн скважин, документац каррв. Ц роботи супроводжувались комплексом випробних та лабораторних робт.
1. Докумнтаця каррв.
Для уточнення деяких питань будови масивв у/о пород, взамовдношення х з вмщуючими породами проводилась докумнтаця каррв Деренюхнського родовища, каррв Центрального, Бурти та н. Документаця заключалась у ретельному опис коренних порд, характера контактв з зарисовками.
2. Буров роботи.
Проводилось бурння похилих скважин глибиною вд 50 до 500 м. станками СКВ-4 та БО-500/800 з метою пошука лнйних кор вивтрювання.
Пошукове бурння похилих скважин проводилось на 7-ми длянках - Каштановському, Заводському, а також Деренюхнському, Липовенковському, Шкльному, Пушквському, Кумаровському.
Пошуковому бурнню передували наземн геофзичн роботи та аналз геологчно будови територ ройона.
Бурння скважин проводилось як по рдкй стц (130-700х20-40м), так одиночними профлями та окремими скважинами. По рдкй стц бурння проводилось на експлуатайованй Каптановськй длянц, окремими профлями та одиночними скважинами на Заводськй длянц, а на Деренюхнськй, Липовеньковскй, Шкльнй, Пушковськй, Кумаровськй - тльки одиночними скважинами.
Вихд керна по корам вивтрювання та по кристалчним породам складав 80.3%, а по породам осадкового чохла - 55-60%.
Кльксть пробурених скважин:
ДлянкаКльксть скважинДеренюхнська
Липовеньковська
Шкльна
Пушковська
Кумарвська15
6
6
2
1
3. Випробування.
Випробування керна скважин велось для вивчення яксних та клькстних характеристик основних та попутних корисних копалин.
Воно заключалось у вдбор проб та зразкв для проведення спектрального, спектрохмчного, хмчного, мнералогчного аналзв.
Геохмчне випробування виконувалось з метою визначення металогенчно спецалзац усх рзновидв пород для передчасно розбраковки птенцйно рудних нтервалв.
Геохмчне випробування заключалось у вдбор проб точковим методом з керна скважин через 5-10 см. з нетрографчних рзниць пород. Довжина проби складала 2 м. Вага геохмчних проб складала 200-300 г. З цих проб вдбирались наважки на загальний спектральний, хмчний та н. аналзи.
Хмчне випробування проводилось псля отримання позитивних результатв по данним спектрального аналзу. Хмчний аналз проб, вдбрених з нкеленосних нтервалв, являвся основним видом аналза, яким визначалось яксний вмст в них та . По данним хмчного аналза видлялись нтервали з промисловим вмстом та корисних компонентв.
нтервал випробування був прийнятий рвним 1 м., при рзкй змн потужностей - вд дклькох десяткв см. до деклькох метрв.
Випробуванню пдлягались бур залзняки, озалзнен нонтронти, нонтронти, хлорото-смодист, охристо-кремнв породи, вилуженн та нонтронтизован серпентинти, монтморилонт-нонтронтов утворення з пдвищенним вмстом по данним ........
Крм родових проб, визначаючих , виконувався вдбр групових проб на , на шлакоутворююч компоненти та шкдлив домшки .
Мнерологчне випробування проводилось з метою вивчення мнерального склада руд та вмщуючих пород. Проби вдбирались з усх нетрографчних рзниць пород та кор вивтрювання в тй чи ншй мр потенцйно рудоносних. Проводився опис шлфв та аншлфв.
Лабораторн дослдження виконувались, в основному, в лаборатор Правобережно ГРЕ (мнеральний аналз, виготовлення шлфв та аншлфв) та Центральнй лаборатор (Кив) (хмчний аналз на , групових проб на шлакоутворююч елементи та шкдлив домшки , силкатний аналз, опис шлфв та аншлфв).
4.2. Хмчний склад, нетрохмчна характеристика та
розподл нетрогенних елементв.
Ультрабазити района Каптанвського масиву та його обрамления характеризуються певним вмстом нетрогенних елементв
Дунти та передотити розглянутих масивв мають високий вмст та та незначний , лугв . Вмст залежить вд клькост в породах клинопироксенв. Пироксенти та габроди вдрзняються вд дунтв та перидотитв пдвищеним вмстом , але меншим вмстом .
Для нетрохмчно характеристики використано 19 повних силкатних анлза, з яких 3 запозичен з звту Правобережно експедиц М.Н.Дунлана, останн з робт А.Я.Древна, А.Я.Каневского, А.Б.Фонина. Узагальнення матералу проводилось з використанням статистичних методв та перерахункв на числов характеристики по методу А.Н.Заварицького та AFM в ВЦ геологчного факультета по програм Геолог-1.
Для побудови даграми А.Н.Заварицького вектора у правй частин даграми вдбудовуються по додатковим числовим характеристикам та , як вдображають спввдношення та в фемчних м-лах.
Дунти та перидотити (гарцбургти), а також деяк рзновиди пироксентв (бронзитити) характеризуються низьким вмстом та високою магензйнстю. Вектора розташовуються близько до вс та мають бльшу крутизну.
У/о породи розглянутих масивв пдлягли процесам масово сркомнмзац та частково локально, звязано з впливом гдротермольних розчинв.
Загальна масова серпентинзаця не супроводжувалась привносом або виносом нетрогенних елементв, спостергався тльки привнос води, тому хмзм анодунтових та анопередотитових серпентинтв не вдрзняться практично вд незмнних г.п. Фгуративн точки х складу розмщуються у нижнй частин даграми Заварицького дуже крупно.
У процес амфболтизац перидотитв та пироксентв проходило утворення рог. Обманки а також флогалта. В у/о породи привносились та луги, а виносився.
Вдповдно фгуритив точки амфболтизованних перидотитв та пироксентв розмщуються вище та праворуч у пол даграми. При цьому змнються в нахил векторв, що вдповда деякому зростанню вапнистост та залзност темнокольорових м-лв. Загальна залзнсть дунитв та серпентинтв склада 9-18,
а в амфболтизованних перидотитах пдвищуться до 30-31% (таб., мал.)
Ус вивченн породи вдносяться до пород нормального розряда, недосиченому (таб.,мал.)
Хмичний склад дунтв, перидотитв, амфболтизованних пиродетитв та пироксентв окремих масивв дуже близький. Варацйн крив складв майже паралельн (мал.).
Дунти, перидотити та серпентинти Деринюхнського, Липовеньковського, Кумарвського, Пушквського масивв дуже близьк до пород Каптанвського масива.
Ус вони характеризуються високим вмстом , а також та незначними та лугв . Вмст в дунтах та анодунтових серпентинтах склада в середньому 38.6%, 8.5-8.8%, -0.10%, 0.05%.
В перидотитах та аноперидотитових серпентинтах у порвнянн з дунтами деклька бльше та . В пероксентах спостергаться бльш високий вмст та лугв у порвнянн з перидотитами, прочому для них характерн широк варац вмсту цих елементв, що повязано з особливостями мнерального складу, зокрема, наявнстю орто- та клинопироксенв. Глинозен в цих породах повязаний з пироксенами.
У розрзах габро-перидотитових масивв, по данним А.Я.Канвського та н. спостергаться змна вмсту нетрогенних елементв. Найбльш магензйн рзниц пород (дунти, гарцбургти) приурочены до данних чпстин масивв. В даннй частин Тариоватського масиву анодунтов серпентинти (вмст в %): . Аналогчний розподл нетрогенних елементв спостергаться в Деренюхнському, Липовеньковському та н. масивах.
По хмзму, по свдченням Канвського, Усенно, Богачева, Чернишова та н., породи гпербазитово формац середнього Побужжя близьк до аналогчних утворень Базавлукського синлноря на УЩ та залзогорського к-са Воронежського масива.
Дунти та перидотити гпербазитово формац Сер.Побужжя характеризуються бльш високою залзнстю та пониженою магнезальнстю у порвнянн з середнми типами дунтв перидотитв по С.П.Соловйову (1970).
4. Геологчна будова Каптанвського
родовища хромистих та нкелевих руд.
Родовище, розташоване у Голованвському район Кровоградсько област, займа площу двох серпентинтових масивв - власне Каптанвського (2.5х0.3км.) Заводського (0.9х0.05км), вивчалося в 50-т роки на та розвдане в 1959 роц. Потм свдчення про його рудоноснсть клька разв поновлювались при пошукових роботах геолого-зйомочних роботах в регон. Нижче наводиться варант геологчно будови родовища пдрахунку запасв за останнми даними тематичних робт у 1993-95 рр.
Обидва масиви серпентинтв являють собою останц розшарованих силв метаморфзованих ультрамафтв архею, як через тектончн рухи набули крутого падння.
Розшарована серя порд найбльш повно виявлена в середнй частин Каптанвського масиву, де простежуються два макроритми потужнстю по 150м. кожний, а також породи верхньо крайово сер нтрузиву потужнстю 120м.
Нижня частина розрзу кожного ритму - свтло-зелен серпентинти (анодунти) з прошарками та лнзами хромтв. Чтко простежуються базальн шари хромтв потужнстю 2-14.8м. Верхня частина ритмв складена темно-срими проксен-вмсними серпентинтами (апогарцбургтами) проксентами. У верхнй крайовй зон грубошаруват амфболти, проксенти та польв..натов породи з пдвпорядкованими прошарками проксентових серпентинтв.
Крайов розломи Пвн.-Зах. простягання надають Каптанвському масиву клиновидно форми у розрз. Розшарован породи залаягають в основному пд , озимут падння близько до ПС.
По зонах дрбних тектончних порушень, в т. г. Поперечного напрямку, як визначають блокову будову продуктивно товщ, розвивалися вторинн процеси з утворенням длянок карбонатизованих брекчй озалзнених порд.
Пвнчна частина Каптанвського масиву вдрзняться досить пологим заляганням порд переважним розвитком аногарцбургитових серпентинтв. Часто спостергаються скарни. Пвденно-схдну частину складають апорарцбургти.
На всй площ Каптанвського масиву розвинута кора вивтрювання, яка в зонах з брекчями порд утворю кишен.
Особливо чтко простежуться яроподбна кишеня в центральнй пвденно схднй частинах масиву, де глибина розвитку кори досяга 220м.
Охрист та нонтронтов рзновиди кори вмщують рудн концентратори . потужност кори та продуктивнсть приурочен до анудонтових прошаркв.
Заводський масив серпентинтв складаться переважно анодунтов рзновиди. Вглиб вн порвняно мало вивчений. На всьому масив виявляться кишеня кори глибиною до 100м.
На Каптанвському масив пдрахован запаси та ресурси . Вони так:
1) Хромтов руди в анодунтових серпентинтах розвинут тльки на центральнй длянц Каптанвського масиву; представлен пластами лнзовидними прошарками хромтв; утворюють два поклади (базальн прошарки ритмв), 8 рудних тл. Хромти складен хромнкотитом (до 90% рудно маси), ферохромнкотитом манганхромтом.
нш мнерали: хризотил, антигорит, хлорит, антигорит, хлорит, хромдонсид, рдше магнетит карбонати.
Вмст коливаться в межах 6.58-40.4%, в середньому 24.78%. Запаси руди категор до глибини 300м. складають 2072тис.т.
2) Магнезальн серпентинтов руди. Розповсюджен на Центральнй длянц Каптанвського масиву. До них вдносяться анодунти нижнх верств ритмв, як утворюють 2 рудн тла довжиною 570 та 360м., при середньому вмсту магнез - 39.46%. Мнеральний склад руди: хризотил (переважа), лзарит, серпофт, бастит, шпнель, карбонати. - зоморфна домшка в серпентин, в пород становить в середньому 0.285%. Запаси руди категор до глибини 300м. складають 8972тис.т.
3) Комплексн -руди в лнйно-площиннй кор вивтрювання. Кори розвинут по анодунтових серпентинтах розповсюджен на Центральнй Пвденно-Схднй длянках, а також Заводському масив.
Руди нонтронтов та охрист. Середнй вмст корисних компонентв: . Запаси ресурси руди категор до глибини 200м. - 7437тис.т. Кльксть окремих компонентв така: 56.6тис.т., 3.8тис.т., 724тис.т., 2287тис.т.
4) Комплексн руди в площиннй кор вивтрювання. Поширен в Пвн.-Зах. частин масиву, де розвинут переважно аноперидотатов серпентинти. Руди нонтронтов та охрист. Середнй вмст компонентв: . Запаси та ресурси до глибини 50м. складають 945тис.т.; по окремих компонентах - 7.3тис.т., 0.4тис.т., 269тис.т.
5) Руди в кор вивтрювання. Длянка х розвитку мститься в Пвн.-Схд. частин Каптанвського масиву. Рудн породи - каолнов глини. - тонкодисперсне; середнй вмст в пород - 0.43 г/т. Пдрахован запаси категор .
6) Руди в корнних породах Пвн. Частини Каптанвського масиву. Представлен рзновидами в спаркових ультрамафтах (апогарцбургтових серпентинтах).
Склад руд: протин, прит, хальноприт, самородне . Середнй вмств рудних нтервалах - 2.8г/т. Пдрахован ресурси категор до глибини 300м.
Практичне застосування руд можливе тльки псля збагачення. Розроблена гравтацйна схема з одерженням концентратв, як мстять 42-45% . Концентратори можна використовувати для виготовлення во
гнетривв-хроммогпезальних виробв соропвського типу.
Аподунтов серпентинти (магнезальн руди) - придатн для виготовлення форстеритових, а з додаванням хромту - форстерит-хромтових вогнетривв. При цьому шихта випалються з 20-25% магнезитового порошку. В останн роки успшно розробляться нова схема використання серпентинтових руд - металургйний передл з одержанням .
На Побузькому нкелевому завод комплексн руди в кор вивтрювання використовуються для виплавлення феронкелю. Там можлива переробка руд з одержанням феронхрому. снують ефективн технологчн схеми переробки руд .
Так Каптанвське родовище ма значн запаси ресурси силкатного - в сум - 93.4тис.т. металу, а також . Це один з прикладв великих рудних обктв з комплексними рудами в Середньому Побужж.
Однак, Побузький нкелевий завод не повнстю забезпечений запасами тому в край актуально перспектива х нарощування шляхом пошукв та розвдки нових рудопроявв в межах Середнього Побужжя.
Такими потенцйно перспективними площами длянки розвитку площинних та лнйних кор вивтрювання ультрабазитв в межах Деренюхнсько, Лповеньквсько, Пушквсько, Кумарвсько длянок, як обктами нашого дослдження.
Фрагменти кор лнйного типу були встановлен в межах Каштанвського масива при пошуково-розвдкових районах на та розвдкових роботах на силкатний в площинних корах вивтрювання.
5.4. Кори вивтрювання Каптанвсько длянки
та його обрамлення (Деринюхнсько, Липовеньковсько,
Пушковсько, Кумарвсько длянок).
Кора вивтрювання кристалчних порд в межах району ма повсеместное розгляд. Найбльшим розвитком користуться остаточна елювальна кора вивтрювання. Рдше зустчаться перевдкладена кора.
В морфологчному вдношенн в древнй кор видляються два типи: площадний та лнйний. Значно переважа кора вивтрювання площадного типу. Потужнсть площадно кори коливаться в широких межах - вд перших метрв до деклькох десяткв метрв. На окремих длянках потужнсть досяга 100 бльше метрв.
Кора вивтрювання кристалчних пород в дослджумому район характеризуться наявнстю таких зон (знизу вверх):
1. Зона дезинтегрованих пород,
2. зона глинистих гдрослюдисто-глинистих продуктв,
3. зона окислення,
4. зона вльних окислв алюмня.
Ус перерахован зони звязан одна з ншою поступовими переходами. На всй площ района кора вивтрювання перекрита осадковими утвореннями потужнстю вд 1 до 140м.
Мнеральний склад кор вивтрювання знаходить в прямй залежност вд нетрографчного складу материнських кристалчних пород. По цим якостям можна видлити так рзновиди кор вивтрювання:
1. кора вивтрювання серпентинтв, представлена нонтронтовим профлем;
2. кора вивтрювання основних пород каолнт-монтморилонтового складу;
3. кора вивтрювання паралкейсв, представлена каолнтовим профлем;
4. кора вивтрювання скарнв, кремнсто-карбонатно-магентитових пород в залежност вд первинного складу складена пестрими (вд охр залза) каолнами, бурими залзняками та охрами.
Найбльш поширеною по соновним -ультраосновним породам найбльш важливою в промисловому вдношенн являться нонтронтова кора вивтрювання. Вона збереглась у всх масивах серпентинтв, але в цлому ряд випадкв спостергаться серед розмива на багатьох з них.
Нонтронтова кора по розподлу в нй продуктв гпергенезиса подляться на ряд зон (зверху вниз):
1. охри,
2. обохрен нонтронти,
3. нонтронти та гдрохлорит-нонтронти, 4. нонтронтизованн серпентинти,
5. вилуженн серпентинти,
6. карбонатизованн серпентинти.
Крм того, в профил нонтронтово кори зустрчаються горизонти, як мають локальний розвиток:
монтморилонтовий, в деяких випадках венчающий профль,
гдрохлоритовий, залягаючий серед нонтронтв часто пдстилаючий х.
Нонтронтова кора заляга на серпентинтах у вигляд площ, покриваючо значн длянки. Верхня межа кори, в залежност вд характера розмива покриваючих морських або континентальних вдкладень, представляться то рвною, то неправильною. Нижня межа нервна, нердко зубчата карманоподбна в звязку з рзним характером вивтрювання, бльш нтенсивним по трщинам, часто паралельно орнтованим.
В комплекс вивтрених пород (нкеленосних) контактово-трщинного типу входять:
1. охри, охристо-кремнст породи,
2. охристо-глинист сильно розкладенн серпентинти, як зберегли релктову структуру,
3. частково розкладен щльн та обохренн серпентинти.
Рудними утвореннями могжуть служити охри, охристо-глинист породи, вмщуюч тут прожилки та включення нкеленосних силкатв. Нонтронм в звязку з особливими умовами вивтрювання в трщинних зонах (наявнсть тут кислого середовища) зразу псля свого утворення розпадався на кремнезем гдрооксиди залза .
В зберганн кор вивтрювання головну роль грають вирвнювання поверхн (пенеклензаця), коливання рвня грунтовихвод, наявнстьтектончних порушеньвпородах.
5.4.1. Кора вивтрювання крсталчних пород обрамлення
Каптанвського масива - Деренюхнсько, Липовеньковсько,
Кумарвсько, Пушковсько длянок.
Потужнсть кори вивтрювання на територ окремих длянок коливаться вд 5-7 до 40м. Кожна нетрографчна рзниця кристалчних пород утворю свй профль кори вивтрювання по схем:
зона вивтрюмих та дезинтегрованних пород,
зона глинистих та гдрослюдисто-глинистих продуктв,
зона окислення.
Амфболти та габро-амфболти.
Утворюють нонтронт-каолнтову кору вивтрювання. Платоклазов рзниц амфболтв дають нонтронт-каолнтову кору, в якй кльксть каолнта визначаться клькстю платоклаза в исходной пород. нколи зустрчаться полосчатсть, обумовлена чергуванням тонких полос з зеленого глинистого мнерала з полосами блого каолнта. Наявнсть ботита в амфболтах приводить до утворення хлорита, який разом з ншими продуктами вивтрюваннями да хлорит-нонтронт-каолнтов породи, як мають сровато-зелений та жовто-блий кольори.
Кора вивтрювання амфболтв ма таку вертикальну зональнсть (зверху вниз):
1. зона пестроокрашеного каолта,
2. зона монтморлонт-бейделта,
3. зона зруйнованого амфболта.
Кора вивтрювання амфболтв на контакт з серпентинтами ма пдвищений вмст нкеля.
Дунти, перидотити, серпентинти
Утворють площадн кори вивтрювання нонтронтового типа. Формування нонтронтово кори проходило в наступном чином:
а) вилужування серпентинтв; винос , утворення магнетита в нижнх зонах (сухий та жаркий клмат).
б) вилужування, нонтронтизаця; винос , накопичення , утворення нонтронта, опала, хальцедона (клмт змнно вологий)
в) вилужування, нонтронтизаця, обохрювання; винос двооксида кремня , накопичення триоксида залза , утворення нкеленосних силкатв знизу, гдрогетита зверху (клмт вологий та жаркий)
г) перетворення кори (винос гдрооксидв ), затоплення кори (море -), розмив, подальше перетворення, додаткове окремлювання, обохрювання.
В результат такого хода вивтрювання
на српентинтах анодунтових анопердотитових утворються кора з такими зонами (зверху вниз):
1. обохренн нонтронти,
2. нонтронти та нонтронтизованн вилуженн серпентинти,
3. вилуженн серпентинти,
4. карбонатизованн серпентинти (зона з магнезитом ),
5. свж серпентинти.
Послдуюч процеси приводять до сильного обохрювання, внаслдок чого в верхнх горизонтах нонтронтово зонизавжди знаходиться слой безструктурних або слостих охр жовтого або бурого кольору.
В кор нонтронтового складу нкелем збагачена зона нонтронтв та вилуженних нонтонтизованних серпентинтв, а також верхня частина зони вилуженних серпентинтв.
Основна частина входить в нонтронт, менша - в нкелев гдросилкати, галуазит, охри та н.
Бур залзняки та охри, залягаюч в верхнй частин кори, мають вдносно обмежений розвиток з-за значного розмиву. Горизонт охр бурих залзнякв збергся в межах усх розглянутих масивв, але дуже розвинений на Пушковському масив (26-39м.).
На Кумарвському масив охрист зони фксуються в вигляд окремих длянок серед загального нонтронтового поля залягають звичайно в вигляд кишеньоподбних нашльопок на нонтронтах.
Макроскопчно охри - пухк, порист породи, як складаються в основному, з гдрооксидв з домшками глинистого матерала.
Мкроскопчно структура охр колодна, чешуйчато-колодна або метаноколодна, утворена гдрооксидами та глинисто речовини. Рдко зустрчаються охри, пропитанные карбонатом володюч тонкозернистою структурою.
Мнерали охр представлен гдрогетитом гдрогеметитом, гетитом, гематитом, гендокронтом, каолнтоом, ................ мнералами монтморконтово групи, хлоритом, гдрослюдою, карбонатами, кварцем.
Вмст в охрах гдрогетита гематита в тснй асоцац з глинистою речовиною досяга 90%.
Бур залзняки являються щльними, частково окремленними вишнево-червоними рзновидами охр, як складаються в основному з гематита. Вони залягають у вигляд звилистих жил, утворреними гдрооксидами вздовж трщин пустот в кор вивтрювання серпентинтв. В кльксному вдношенн бур залзняки переважають над охрами.
Охри бур залзняки нколи вмщують промислов концентрац (0.3.2.6%).
Нонтронти та озалзнен нонтронти.
Горизонт охр бурих залзнякв, збагачуючись глинистим матералом, донизу поступово переходить в озалзнен нонтронти. Границя мж ними звичайно проводиться умовно, по вдсотковому вмсту залза.
Горизонт нонтронт широко розвинений в межах вивчамих масивв.
Основна частина нонтронтв темно-зеленого кольора, пухка, в свжому вигляд восковита з характерними точковими включеннями магнетита хромта . В нижнй частин горизонта, звичайно вздовж тонких трщин усихання, нонтронти вмщують темн тонк жилки земнистого асболана. Дрбна густа стка таких прожилкв прида нонтронтам чорний колр.
Серед нонтронтв зустрчаються нервномрно розподлен в пород хлорит, верминулт, утворен по ботиту. Хлоритов рзниц являються найбльш нкелевмсними. Концентрации в окремих точках досяга 5%. В нижнй частин нонтронтово зони часто зустрчаються карбонати - кальцй, доломт. Основн концентрац приурочен нонтронтом озалзненим нонтронтом, вмст коливаються вд 0.3 до 3.5%.
Нонтронтизован серпентинти.
Склада перехдну зону мж нонтронтами серпентинтами. Ця зона представлена дезнтегрованним серпентином, промжки мж яким заповнен нонтронтом. Тут присутня необхдна кльксть карбонатв, як придають пород зеленовато-сру окраску. Перехд мж нонтронтами - озалзненими нонтронтами нонтронтизованними серпентинтами поступовий. Границя проводиться умовно по рзкому збльшенню вмста карбонатв. Карбонатизован серпентинти зовн мають вигляд свжих пород, пронизанних рзнонаправленими тонкими прожилками карбонатв - кальцта, реже доломта, дуже рдко сидерта. Кльксть прожилкв карбонатв з глибиною рзко зменшуться.
Верхн зони нонтронтизованих серпентинтв в бльшост випадкв вмщують пдвищений(до промислових)вмст(0.3-1.0%)
По результатам опису скважин виборочних аналзв складен узагальнен розтини кор вивтрювання в межах дослджумих масивв.
По кожному масиву для визначення зон вертикального прифля кори вивтрювання були складен окрем виборки, по яким розрахован середн значення компонентв (табл.,табл.) побудована порвняльна даграма змни концентрацй компонентв (мал.).
В межах Каптанвського масива, який розглядаться як еталонний, представлен вс зони вертикального прифля кори вивтрювання.
Цей масив розбурений великою клькстю скважин виборки по зонам являються представительными (не менше 15-25 проб).
Вмст в зон охр та охристих милонтв коливаються в межах 0.06-1.20% при середньому 0.51%, вмст змнються слабкше - 0.012-0.100%, - 1-12.5% (на окис ), - 8.92-51.3%, при середньому 37.60%. Так коливання убумовлен змною пропорцй вмщуючих мнералв - гдроокислв , окислв кремнезема, глинистого матерала.
В зон нонтронтв вилуженних серпентинтв приурочены концентрац - вдповдно 0.78 та 0.87%. Причому в самй нонтронтовй зон розподл нервномрний. В верхнй частин, нонтронт - монтморилонтовй, вмст найменший, в середньому 0.22%, вони пдвищуються в нонтронт-гдрослюдистй частин, в середньому до 0.73% досягають 1.56-2.33% в нижнй частин, в темнозелених нонтронтах.
Глибше, в зон вивтренних серпентинтв, розподл нервномрний, в середньому збергаться пдвищеним до 0.87%.
В зон слабозмнених карбонатизованних серпентинтв концентрац зменшуються до 0.58%.
У порвнянн з незмнними серпентинтами вмст в кор вивтрювання Каптанвського масива пдвищуться в 2-4.5 рази, досягаючи максимума в нонтронтовй зон зон вилуженних серпентинтв.
Основними -вмщуючими мнералами являються гдрохлорти нонтронти - з ними повязано бля 50% , з гдроокисами - бля 20%, глинистими мнералами групи монтморилонта - бля 10%, хромогентиттом, гдрослюдами, серпентинами - 5% в кожному.
Поведнка , як виплива з таблиц даграми - слду поведнц , тобто деклька збльшуться в зон охр - обохренних нонтронтв (0.032-0.028%) у порвнянн з зонами вилуженних слабо змннених серпентинтв (0.016-0.015%). Змна вмсту також проходить монотонно, складаючи вдповдно 37.6-25.87% 10.52-8.17%.
Такий розподл концентрацй вдповда збльшенню з глибиною слдуючо зональност зверху вниз: . Основними -вмщуючими мнералами являються гдроокисами , вмщуюч 30-35% , гдрохлорити - 20-25% , мнерали групи монтморлонта - бля 15% , хромогнетит - бля 10%.
В межах Деренюхнсько длянки кора вивтрювання збереглась практично повнстю. Поведнка в вертикальному профил кори таке ж, як на Каптанвського масив. Ц масиви, як виплива з таблиц мал., найбльш близьк, варацйн лн змни концентрац названих елементв в вертикальному розрз кори вивтрювання практично когерентн (змнюються згдно).
В зон охр сререднй вмст нкеля склада
0.59% (при варацях 0.49-0.63%), - 0.043% (при коливаннях 0.026-0.061%), - 2,53% (при коливаннях 0.59-4.52% на окис . В зон обохренних нонтронтв - нонтронтв, середня концентраця зроста до 0.76% 1.34%, концетраця ж зменшуються вдповдно до 22.9 - 18.76% 0.038 - 0.039%.
В межах Деренюхнсько длянки основновну частину нкеленосних утворень склада нонтронти озалзнен нонтронти. Найбльш високий вмст (до 2.02%) при значнй потужност спостергаються в центральнй та пвд.-зах. частинах (скв. 3160 - А, 3205), в напрямку на пвнч вмст зменшуться (0.05-0.94%) (скв. 3163, 3170). Середнй вмст по окремих блоках змнються вд 0.66 до 1.09%. Потужност рудних зон коливаються вд 1 до 30м., в середньому 8.26м. На Деренюхнськй длянц площадних нкеленосних кор проводяться нтенсивн пошуки лнйних кор. Роботами останнх рокв геофзичними (електророзвдувальними) методами виявлен зони розщльнених пород (нтенсивно трщнуватих, вивтренних), тектончно ослаблен зони. Питання про перспективност длянки вдношення лнйних кор залишаться вдкритим.
Аналогчно розподл в розрз кори вивтрювання Пушковського масива (табл., мал.) та длянки Липовеньки (табл., мал.).
Вдносно найбльш бдн кори вивтрювання Кумарвського масива - 0.25% (при варацях 0.16-0.32%), що в 1.5-2 рази нижче нж в 4-х нших масивах. Хоч в останнй час виявлен малопотужн (деклька метрв) зони трщиноватост з нонтронтовою нонтронт-охристою корою вивтрювання. Вмст в них коливаться вд 0.1-0.2 до 0.6%.
5. Ультрабазити Деринюхнсько, Липовеньковсько,
Пушквсько, Кумарвсько длянок та х кори
вивтрювання.
5.1. Геологчна будова Деринюхнсько длянки.
Розмщений в 25 км. на пвдень вд с. Каптанвка. Площа бля 4 . На длянц розвинен площадн кори вивтрювання з промисловим вмстом силкатного , в тепершнй час майже повнстю вдпрацьован.
Деринюхнська нтрузя складна серпентинтами, амфиболтами та габро-амфиболтами, утворююч мж собою позмнн переходи. Вмщуюч породи представлен грантами та мигматитами з рдкими ...........тами та останцями гранат-ботитових ............................. .
Площ розвитку ультраосновних (серпентинти) та основних (габро-амфиболти, амфиболти) пород майже однаков, лня контакту нервна, зрзана, аналогчна лня контура базитв - ультрабазитв з вмщуючими х грантами.
Амфболти та габро-амфболти розвинен по всьому масиву. Серпентинти ж утворюють деальн бльш або менш крупн тла середовища базитв. По вку серпентинти являються бльш пзнми утвореннями по вдношенню до амфболтв та габро-амфболтв.
Габро, габро-порити та порити макроскопчно представляють собою темно-ср, ср дрбно-середньозернист породи масивно, рдше слабополосчато текстури.
Габро мнеральний склад: платоклаз - 45-50%, клнопироксин - 35-40%, ортопироксин - до 5%, амфбол - до 5%, рудний - 1-2%.
Платоклаз представлений зометричними та неправильно форми зернами розмром бля 3мм., розбитими мкротрщинами залчинним карбонатом та срицитом.
Проксин (клинопироксин) також спостергаться у вигляд зерен неправильно форми розмром до 0.3мм., рдко зустрчаться деоморфн кристали. По пироксину длянками розвиваться амфбол, зустрчаються додатки рудного мнерала.
Габро-парити зустрчаються дуже рдко. Складаються з пластоклаза: 50-55%, клнопироксина - 15-20%, ортопроксина - до 25%, малнитита - до 5%. Розмр зерен мнералв коливаться вд 0.3 до 1мм., одиничн зерна ортопроксина досягають 3мм. Проксини не рдко замщуються ботитом.
Габро-амфболти та амфболти - темноср з зеленуватим вдтнком, дрбно-плосчато тектури. Вони утворюють в результат амфболтизацт габро-норитв та норитв. Основними мнералами являються: звичайна рогова обманка - 50-70%, платоклаз (лабрадор) - 30-40%, вторинн мнерали представлен ботитом, гранатом та анатитом. З рудних присутн магнитит, пирит, .........
Ультраосновн породи представлен серистинзованними дунтами, перидотитами (серпентинтами). Впровадження х проходило в другу фазу магматично дяльност с послдуючою автометасамотиною переробкою-серпентинзацю.
Серпентинзованн дунти, пердотити, по загальному вигляду чорн, земнувато-чорн, тонкозернист. Складн вони, взагал, хризотилом, темно-зеленим хризотил-серпофтом, а в приконтактових зонах - антисорит-серпофтом.
По мнеральному складу серпентинти характеризуються перевагою мнералв групи серпентина складаючих бля 90% породи. Породи представляють собою анодунтовий та аноперидотитовий серпентинт. Породоутворююч мнерали нацло замщен серпентином стчато-жовковатого (олвн) або тонко-волокнистого (Рх) будови. Вздовж жилочок видляються тонк зернинки магнетита.
Кори вивтрювання лнйного типу виявлен на двох длянках на контакт серпентинтв з амфболтами. Пошуки х проводились з застосуванням передуючих геофзичних методв електророзвдки - СЕП, ВЕЗ, КМПВ. Геофзичн данн заврялись пошуковим бурнням.
Основну частину площадних кор вивтрювання складають нонторнти та озалазнен нонтронти, нонтронтизованн серпентинти. В захднй частин длянки К.В. перекриваються делювальними вдкладеннями незначно потужност (до 0.8м.). На схд потужнсть осадкових вдкладень значно зроста да досяга 25-30м.
Липовеньковська длянка.
Розташований в 600м. захднше с. Липовеньк.... Площа масива бля 2.5 . Масиви основних - у/о пород Липовеньковсько длянки повнстю аналогчн вище описаним масивам та К.В. по ним.
Домнуюче значення мають серпентинти, як у вигляд окремих масив витонут в Пвн.-Зах. напрямку, з вертикальним або близьким до нього кутом падння на Пвн.-Схд. Крм серпентинтв, в тснй асоцац з ними, розвинен амфболти, як залягають у вигляд полос, пачок ксенолтв в серпентинтах в периферичних х частинах на контакт з грантами.
В захднй частин района зустрчаються ботитов гнейси у вигляд лнзоподбних тл, витянутих в Пвн.-Зах. напрямку з паднням на Пвд.-Схд по .
Кристалчн г.п. пдлягають нтенсивному вивтрюванню по ним утворена К.В. представлена ............. по породам гарнтодного складу та нонтронтами - по базитам-ультрабазитам. Потужнсть перших 2-25м., других - 3-37м. Коливання потужност кори вивтрювання обумовлен нервнстю нижньо границ поверхн.
В межах длянки К.В. серпентинтв та амфболтв добре розвинена по всй площ розвитку серпентинтв. К.В. майже скрзь перекрита третинними рзнозернистими псками потужнстю вд 1 до 25 м. та четвертинними лсовидними та бурими суглинами та червоно-бурими глинами потужнстю вд 1.5 до 27м.
По геофзичним данним масиви серпентинтв характеризуються дуже складною диференцйнстю. В межах геофзичних аномалй припускаються тектонозони, видлення по геолг. данним, де пробурено ряд скважин глибиною 150325м.
Виявлен малопотужн (деклька метрв) зони трщиноватост з нонтронтовою та нонтронт-охристою К.В.
Пушковська
длянка.
Пушковська длянка знаходиться в 0.5км. пвн.-схдн. с.Пушково, на лвому схил р.Мокра Деренюха. Площа 0.35 .
В межах длянки виявлено два близько розташованих масива основних - у/о пород представлен габро-амфболтами серпентинтами, серед яких перш мають рзко пдкорене значення.
Вмщуючими утвореннями являються гранти та мигматити бердичевського комплекса.
Площадн К.В. утворюють витянут тла, як вдповдають флорм серпентинтових масивв, представлен в основному нонтронтами. Потужност невитриман - вд 1 до 14м, нколи до 23м., в середньому бля 6м.
На Пушковськй длянц велись пошуки лнйних нкеленосних кор вивтрювання з застосуванням передуючих методв електророзвдки (КЕП, ВЕЗ).
По данним геофзичних дослджень в межах Пушковсько длянки видляться одна лнйна зона, тотожня з лнйною корою вивтрювання. Одною з пробурених скважин (скв. 3198) вскрит дв малопотужн (3-5м.) лнйн кори, як мають клиноподбну форму в розтин.
Кори вивытрювання мають слюдисто - та хлорит-нонтронтовий склад.
Кумаровська длянка.
Розташована бля пвнчно окрани с.Кумари Першотравневого района. Площа бля 5 . Пробурена одна скважина глибиною 246м.
В геологчнй будов длянки приймають участь породи основного та ультраосновного складу. Вмщуюч х грантоди мають пдкорене значення.
Породи основного складу представлен амфболтизованними габро-норитами, габро-амфболтами, рдше амфболтами. Амфболтизованн габро-норти являються вмщуючим середовищем серепентинтв.
В зонах розвитку серпентинтв дослджена площадна кора вивтрювання. Лнйн кори не знайден.
Висновки.
1. Ус розглянут масиви розмщуються в межах одно структурно-тектончно зони.
2. Ус роглянут масиви мають близький нетрографчний склад - дунти, перидотити, анодунтов аноперидотитов серпентинти при пдкореному значенн пироксентв та габро-амфболтв.
3. Ус масиви мають площадн кори вивтрювання нонтронтового типу, як залягають на серпентинтах у вигляд плаща, покриваючого значну частину масивв. Площадна кора вивтрювання - неправильна лнзовидна залеж, витянута в Пвн.-Зах. напрямку, згдно загального простягу масива. Загальна довжина рудного тла 850 - 900 м., ширина 20-220 м. Нкелев руди як промислов так забалансов приурочен головним чином до зони хлорит-нонтронтових пород рдше до низв зони охр та бурих залзнякв. Потужнсть залежить вд степеня ерудованност коливаться вд 3-5 до 25 м. у всх розрзах розвитку зони охр. Основною продуктивною частиною кор вивтрювання являться зона нонтронтв.
4