ЕКОНОМЧНА БЕЗПЕКА РОС
ПЛАН:
I. Економчна безпека Рос: погрози хн вдображення
а) елементи економчно безпеки
б) концептуальн пдходи
в) функц держави
г) сучасн погрози:
- руйнування науково-технчного потенцалу
- небезпека втрати продовольчо незалежност
- рст безробття
- ослаблення трудово мотивац
- збльшення зовншнього боргу
- кримналзаця економки
- проблеми митного контролю
II. вро та його значення для Рос
- Карбованець перед вибором: Долар чи вро- вро - що воно обця росянам.
- вро та економчна безпека Рос
III. Елементи концепц економчно безпеки:
а) збереження пдтримка народногосподарського комплексу
б) пдтримка економки в умовах надзвичайних ситуацй
в) перетворення вдносин власност:
- вдносини власност на додатковий продукт
- вдносини власност на загальнонародне надбання
IV. Макроаспекти економчно безпеки:
а) оцнка ризику керуванням ризиком
б) компенсацйн ресурси компенсацйний потенцал
V. Оцнки, проблеми, заходи забезпечення економчно безпеки:
а) стан економчно безпеки в Рос
б) фнансова стаблзаця економчна безпека
в) валютна безпека крани
VI. Додатки
Основн соцально-економчн показники Рос
Найважлившим елементом державно безпеки Рос економчна безпека. Вдповдно до Указу Президента Росйсько Федерац вд 29.04.96 р. 608 "Про Державну стратегю економчно безпеки Росйсько Федерац (Основних положеннях)" економчна безпека Рос цей стан захищеност економчних нтересв особистост, суспльства держави вд внутршнх зовншнх погроз, заснована на незалежност, ефективност конкурентноздатност економки крани [2]. Об'ктами економчно безпеки Росйсько Федерац, вдповдно до Указу, особистсть, суспльство, держава й основн елементи економчно системи, включаючи систему нституцональних вдносин. На думку фахвцв, стан економчно безпеки може бути досягнуто лише при такому розвитку економки, що забезпечило б:
захист цивльних прав населення Рос, гдний рвень життя, що гаранту соцальний свт спокй у суспльств;
ефективне ршення внутршнх полтичних, економчних соцальних проблем, виходячи з нацональних нтересв;
ефективний вплив на соцально-економчн процеси, що вдбуваються в рзних регонах Земл, нацональн нтереси, що торкаються, Рос.
Стан економки, що вдповда вимогам економчно безпеки Росйсько Федерац, повинен характеризуватися визначеними значеннями деяких параметрв, при яких забезпечуються прийнятн для бльшост населення умови життя, стйксть соцально-економчно ситуац тощо. При переход значень одного чи деклькох параметрв (ндикаторв) через деякий рубж (граничне значення) стан економки крани ста небезпечним. У доповд мстяться рекомендац з вибору ндикаторв побудов системи монторингу. Дано класифкацю ндикаторв.
Вдповдно до Закону Про безпеку пд погрозою безпеки розумться сукупнсть умов факторв, що створюють небезпеку життво важливим нтересам особистост, суспльства держави. Погрози виникають з протирч економчних нтересв рзних елементв, взамодючих як усередин, так поза соцально-економчною системою. Вони визначають змст напрямки дяльност по забезпеченню безпеки. Слд зазначити, що аналз проблем економчно безпеки необхдно проводити, з огляду на взамозв'язок економчних протирч, погроз втрат, до яких може приводити реалзаця погроз. У доповд представлений комплекс засобв моделювання й аналзу структурних взамозв'язкв соцально економчх систем (СЕС) з метою виявлення протирч погроз економчно безпеки. Проведено класифкацю протирч погроз по сферах прояву. Реалзована в рамках апарата моделювання задача прогнозування стратегчного планування.
Ршення задач забезпечення економчно безпеки здйснються на трьох рвнях: стратегчному, тактовному, оперативному.
1. Стратегчний рвень забезпечення економчно безпеки припуска лквдацю протирч, або як мнмум хню локалзацю й ослаблення. Фактично на стратегчному рвн повинн прийматися реалзовуватися глобальн (з погляду нацонально економки), системоутворююч ршення.
2. Тактичний рвень припуска ршення задач, зв'язаних з лквдацю самих погроз чи запобганням хнього впливу на економчну сферу. На тактовному рвн повинн розроблятися комплекси превентивних заходв.
3. На оперативному рвн економчна безпеку забезпечуться шляхом лквдац наслдкв погроз. Результати ршення задач на даному рвн являють собою переважливо комплекси оперативних заходв.
Основн задач забезпечення економчно безпеки повинн зважуватися в такий спосб. На першому етап проводитися аналз предметно област, метою якого формування модел, що опису стан розвиток соцально-економчно системи зовншнього середовища. Розглянута модель зада безлч фазових станв, по яких оцнються змна стану соцально економчно системи. Модель системи винна описувати моментальн стани, стан зовншнього середовища динамку змни стану, а також задавати в кожен момент години поточн обмеження на критичн з погляду економчно безпеки стани системи. (Наприклад, у вид безлч нормальних станв для шкрного параметра), вихд за як неприйнятний.
На ншому етап повинн бути сформован безлч показникв економчно безпеки (ндикаторв) як бази для оцнки прогнозування стану соцально економчно системи, розроблен комплекси методв нструментальних засобв визначення хнх значень, а також методи визначення граничних значень показникв.
На третьому етап повинний здйснюватися безупинний монторинг соцально економчно обстановки. Основною метою монторингу як оперативно системи спостережень за динамкою змни значень економчних параметрв визначення значень показникв економчно безпеки й оцнка хнього виходу за граничн значення.
Основою для оцнки розрахунку значень показникв хнього вдхилень повинний бути комплекс баз даних, що представля собою стотно нтегроване сховище фактографчних графчних даних, яку ма нтерфейси з нформацйними й експертними системами, системами моделювання тощо, з використанням програмних засобв яких повинне здйснюватися ршення функцональних задач забезпечення економчно безпеки на рвн галуз.
На основ даних монторингу результатв дослдження модел системи повинн виявлятися погрози економчно безпеки крани, а також здйснюватися прогнозування й оцнка ваги наслдкв.
Для забезпечення економчно безпеки потрбно ршення управлнських задач, спрямованих на дозвл виявлених протирч, протидя погрозам, а також зниження ваги наслдкв. У втчизнянй науц накопичений визначений досвд розробки методичних пдходв до ршення подбних задач. Одним з них специфчний рзновид сценарного пдходу.
Представлення нформац у вид послдовност розгортання подй одержало назву сценарного пдходу до аналзу ршення проблем. Сценарний пдхд базуться на
модельному представленн системи, а в силу дискретност вимру оперу зведеннями лише про видлен дискретн стани. Отже, будь-який прогноз поводження складно системи фактично прогнозом деякого сценарю поводження системи, обумовлений тими передумовами, на як спираться аналз поводження системи. Пд сценарями в даному випадку маються на уваз однобчн, внутршньо несуперечлив варанти ршення проблеми, спроби глянути на не з рзних сторн, сформулювати точки зору рзних учасникв федерально регонально полтики (у якомусь ступен за них самих), призначен для взамно адаптац.
Розглянутий пдхд до ршення задач забезпечення економчно безпеки ситуацйним в той же час обктно-орнтованим методом представлення нформац про обстановку вироблення необхдних дй у ход вивчення поводження об'кта, що наближаться до можливостей природно мови. У доповд зроблена спроба формалзувати процедури побудови сценарв. Вихдною позицю для формалзац служить об'ктно-суб'ктний пдхд у сполученн з методологю структурного аналзу складних систем. Для проведення конкретних розрахункв його застосування вимага чтко математично формалзац, при цьому можуть бути побудован експертн системи, що дозволяють вивчати рзн аспекти розвитку ситуацй у СЕС на основ генерац формалзованих сценарв хнього поводження. Такий пдхд до вивчення СЕС називають сценарним аналзом соцально-економчно системи, основними елементами якого формалзован способи побудови сценарв поводження системи, опис сценарних просторв застосування сценарного числення.
Пдставою для оцнки протирч, а також погроз збитку вд хнього впливу як прийнятних чи неприйнятних критер економчно безпеки, що можуть бути яксними чи кльксними. Критер у свою чергу виражаються показниками економчно безпеки. Таким чином, сутнсть економчно безпеки реалзуться в систем критерв показникв.
Передбачаться, що для кожно позиц можна потрбно розробити свй сценарй, що включа:
видлення "суб'кта" (виразника) нтересв, тобто т групи, що ма можливсть виступати вд мен дано позиц;
аналз критерв, якими керуться суб'кт при формулюванн свох нтересв, з пдроздлом х на об'ктивн (заданою самою позицю) суб'ктивн, котр неминуче присутн в людськй дяльност;
аналз порвняльно "сили" дано позиц, тобто реально можливост суб'ктв вдстоювати сво нтереси перед обличчям нших позицй;
власне сценарй, тобто спробу змоделювати поводження даного суб'кта в умовах зткнення нтересв, його д й аргументи, можлив поступки, пункти, по яких поступки небажан чи принципово неможлив в рамках зайнято позиц, реакцю на компромсн чи пропозиц непоступливсть нших сторн.
Одним з найважливших додаткв розроблювального напрямку створення системного апарата вивчення керування поводженням складних, у тому числ соцально-економчних систем (СЕС), що подну вс сторони зазначено проблематики вд методологчних до практично реалзацйних.
У цлому, сценарй розвитку об'кта необхдною промжною ланкою мж етапами цлезакладення формуванням конкретних планв робт.
На основ розроблених сценарв, що пропонують концепцю шлях ршення проблем економчно безпеки, будуються конкретн плани програми управлнських дй заходв. На наступному етап зважуються традицйн задач контролю виконання планв аналзу хньо ефективност.
Проблеми забезпечення економчно безпеки Рос як неодмнно умови вдродження залучають до себе все быльш пильну увагу полтичних дячв, вчених, самих широких шарв населення. Така увага аж няк не випадкова. Масштаби погроз навть реальна втрата, нанесена економчнй безпец крани, висувають назван проблеми на авансцену громадського життя.
Тут неприпустиме легкодумство спроби зменшити погрозлив небезпеки. Дуже велика вдповдальна роль науки в розробц концепц економчно безпеки. Причому мова йде не просто про словесн вправи не про пошук красивих формул, рзного роду класифкацй небезпек зовншнх внутршнх, довгострокових поточних. Принципово важливо розкрити саму суть проблеми, виявити реальн погрози, запропонувати надйн й ефективн методи хнього вдображення.
Як показу свтовий досвд, забезпечення економчно безпеки - це гарантя незалежност крани, умова стабльност й ефективност життдяльност суспльства, досягнення успху. Тому забезпечення економчно безпеки належить до числа найважливших нацональних проритетв.
Економчна безпека органчно включена в систему державно безпеки разом з такими доданками, як забезпечення надйно обороноздатност крани, пдтримка соцального свту в суспльств, захист вд екологчних бд. Тут усе взамозалежно один напрямок доповню нший: не може бути вйськово безпеки при слабкй неефективнй економц, як не може бути н вйськово безпеки, н ефективно економки у суспльства, що роздираться соцальними конфлктами.
Сама економчна безпека ма досить складну внутршню структуру. Можна видлити три найважливших елементи:
- економчну незалежнсть, що в умовах сучасного свтового господарства аж няк не носить абсолютного характеру. Мжнародний подл прац робить нацональн економки взамозалежними одну вд одно. У цих умовах економчна незалежнсть означа можливсть контролю держави за нацональними ресурсами, досягнення такого рвня виробництва, ефективност якост продукц, що забезпечу конкурентноздатнсть дозволя на рвних брати участь у свтовй торгвл, обмн науково-технчними досягненнями;
- стабльнсть стйксть нацонально економки, що припускають захист власност у всх формах, створення надйних умов гарантй для пдпримницько дяльност, боротьба з кримнальними структурами в економц, недопущення серйозних розривв у розподл доходв, що грозять викликати соцальн потрясння т.д.;
- здатнсть до саморозвитку прогресу, що особливо важливо в сучасному свт, який невпинно розвиваться. Створення сприятливого клмату для нвестицй нновацй, постйна модернзаця виробництва, пдвищення професйного, освтнього загальнокультурного рвня працвникв стають необхдними й обов'язковими умовами стйкост самозбереження нацонально економки.
Таким чином, економчна безпека це сукупнсть умов факторв, що забезпечують незалежнсть нацонально економки, стабльнсть стйксть, здатнсть до постйного вдновлення самовдосконалення.
Найглибша криза, що охопила росйське суспльство, стотно ускладню ршення задач, зв'язаних з вдображенням погроз економчно безпеки. Утрата загальнонацональних орнтирв деалв, нтутивний перехд до стратег самовиживання, що спостергаться на всх рвнях народного господарства (регональн структури, пдпримства, родини), турбота про миттв нтереси вдсувають на другий план ршення загальнодержавних задач, пдривають основи майбутнього вдродження
Рос економки.
Вдображення погроз економчно безпеки вимага не тльки високопрофесйних ефективних полтичних дй, але змни соцально-психологчних установок, що панують у суспльств.
Якщо говорити про вищ довгостроков нацонально-державн нтереси, на як спираться вироблення концепц економчно безпеки, то тут Рося ма сво особливост, як диктуються як федеративним пристром, так статусом велико держави. Тут мова йде про дентифкацю нтересв суб'ктв Федерац , природно, хнього населення з нтересами змцнення захисту росйсько державност. З облком цього економчна безпека крани може виступати як вища цннсть лише за умови, що вона гаранту стабльнсть стйкий рст у кожнм з регонв.
Коли ж мова йде про статус Рос як велико держави, виника новий зрз у розумнн нацонально-державних нтересв вдповдно умов забезпечення економчно безпеки. Ц нтереси, як будь-яко ншо велико держави, не можуть замикатися межами границь. Рося ма сво особлив життво важлив нтереси в багатьох регонах земно кул, з якими вона зв'язана економчно вд обстановки в яких залежить забезпечення стабльност.
Форми методи захисту Росю свох особливих життво важливих нтересв повинн вдповдати нормам мжнародного права. Однак варто пдкреслити, що облк цих нтересв - необхдна ланка в розробц концепц економчно безпеки.
Крм численних задач, розв'язуваних у рамках цивльного суспльства ринково економки, снують проблеми, що вдносяться до винятково прерогативи держави. Нхто нший, крм держави, х просто не може виршити. До числа таких проблем вдноситься забезпечення економчно безпеки крани. Строго говорячи, сама необхднсть снування держави обумовлена наявнстю проблем подбного рвня. Якби х можна було виршувати без його участ, то держава стала б непотрбною.
Ключова функця держави поляга в тому, щоб забезпечити стабльнсть суспльства, його самозбереження розвиток, вдбити можлив погрози безпец крани. При цьому виршальне значення ма попередження ще тльки зароджуючихся небезпек, а не пасивне слдкування за подями.
Забезпечення економчно безпеки - задача по самй свой стот довгострокова, стратегчна. ршення припуска розробку твердження Державно стратег (доктрини) економчно безпеки Рос. Це повинна бути саме державна стратегя, що вдповда вищим нацонально-державним нтересам Рос така, що ма нормативний характер.
Державна стратегя економчно безпеки повинна бути прив'язана до реального часу (15-20 рокв) стати орнтиром при прийнятт найважливших полтичних господарських ршень. Довгостроковий характер державно стратег економчно безпеки вимага не тльки позначення в нй кнцевих цлей, але видлення етапв хнього досягнення. При цьому глибина сучасно кризи безлч погроз роблять необхдним концентрацю уваги на першочергових негайних заходах.
Розробка стратег економчно безпеки, додання й нормативного характеру в процес прийняття полтичних господарських ршень, включення в механзм керування суспльними процесами ндикаторв, що сигналзують про появу погроз, ефективн заходи по хньому вдображенню - так головн напрямки дяльност держави як гаранта економчно безпеки крани.
Розробка програми першочергових заходв для забезпечення економчно безпеки Рос практичних крокв у цьому напрямку повинн спиратися на чтке усвдомлення сучасних погроз.
Руйнування науково-технчного потенцалу дендустралзаця економки. Серйозну дуже реальну погрозу економчнй безпец крани представляють згортання фундаментальних дослджень, розпад науково-дослдних колективв конструкторських бюро свтового класу, рзке скорочення замовлень на цлком конкурентноздатну продукцю, "витк мозкв" з Рос. Не менш серйозною небезпекою вдхд висококвалфкованих фахвцв робтникв з сфери сво професйно дяльност в сектори економки, як виявились бльш престижними високооплачуваними.
стотно змнються структура промислового виробництва, у якому усе бльше починають переважати сировинн галуз паливна промисловсть металургя при скороченн питомо ваги фншних галузей машинобудування, хмчно, легко харчово промисловост.
При загальному спад промислового виробництва в счн-вересн 1994р. на 23,1% у порвнянн з вдповдним перодом 1993р. у ще великих масштабах скоротився випуск високоефективних видв промислово продукц: персональних ЕОМ - на 26-46%, металорзальних верстатв на 86%, вантажних автомоблв, що працюють на стиснутому зрдженому газ на 98%.
Небезпека втрати продовольчо незалежност крани. Загострення цнових диспропорцй мж промисловстю сльським господарством, вдмовлення вд розумного патерналзму стосовно втчизняних виробникв практично повне вдкриття внутршнього ринку для мпорту продуктв харчування усе це пдрива базу для самозабезпечення крани продовольством. Але це не означа проведення курсу на повну золяцю крани вд свтового ринку. Свтова практика виробила ряд важливих надйних пдходв до ршення дано проблеми, серед них гнучкий ефективний захист втчизняних виробникв, регулювання спввдношень, що дозволяють весь мпорт продуктв харчування покривати експортом також продуктв харчування, виробництво яких бльш ефективне.
Зараз створються погроза втрати продовольчо незалежност крани, що стане фактом, що здйснився, якщо небезпека не буде вчасно усвдомлена не будуть прийнят радикальн заходи для вдображення.
Рст безробття й ослаблення трудово мотивац. Рст безробття, негативний сам по соб, виклика особливу тривогу тод, коли безробття здобува масовий застйний характер.
Безробття збльшу навантаження на зайнятих, переносячи на них витрати по змсту свого роду соцальних утриманцв, тобто вона вкрай нерацональна неефективна з економчно точки зору. За масове безробття приходиться розплачуватися усм у першу чергу зниженням рвня життя, тому що на пдвищення продуктивност прац розраховувати не приходиться. Нарешт, безробття згодом неминуче веде до втрати квалфкац трудових навичок, що знов-таки завда серйозно шкоди економц.
стотну погрозу соцально стабльност й економчно безпеки представля рзке посилення диференцац в доходах рзних груп населення. Свтовим досвдом доведено, що якщо децильный коефцнт перевищу вдношення 1:10, то суспльство вступа в зону соцально нестабльност. Якщо в найбльш розвинутих вропейських кранах спввдношення в доходах 10% найбльш забезпечених 10% найменш забезпечених груп населення коливаться у вдношенн 1:6-8, то в нас же це спввдношення росте, досягнувши до осен 1994р. 1:13.
Також сьогодн рзко порушена структура особистих доходв населення по джерелах хнього утворення. Якщо ще в 1993р. 2/3 особистих доходв формувалися за рахунок оплати прац, то в першому пврчч 1994р. ця частка знизилася до 50%, а в 1995р. вона упала до 41%.
Подбно структури особистих доходв населення нема в жоднй розвиненй кран свту. Частка оплати прац в них не менш 60-65%.
Така структура особистих доходв пдрива основи трудово мотивац поводження. Працювати ефективно продуктивно ста невигдним малоприваблюючим. А це вже серйозна погроза економчно безпеки крани.
стотне збльшення зовншнього боргу. В умовах наростаючо економчно кризи штучного стримування длово й нвестицйно активност росйське кервництво усе ширше використову зовншн запозичення для "латання др" у фнансовй систем. Строго говорячи, використання ноземних позик саме по соб не чимось негожим небезпечним. Навпроти, воно може стати потужним важелем пдйому економки, технчного переозброння, пдвищення конкурентноздатност вироблено продукц. Усе питання в цльовому використанн позик в масштабах державного боргу.
Про неефективнсть зовншнх запозичень наочно свдчить сам хд економчного розвитку: триваючий спад виробництва, погршення його структури, зниження нвестицйно активност. Особливу тривогу виклика орнтаця на покриття дефциту федерального бюджету за рахунок зовншнх позик. Розмр зовншнього боргу складе до кнця 1995р. 130 млрд. американських доларв. Це в пвтора з зайвим разв бльше, нж зовншнй борг Радянського Союзу до моменту його розпаду. До того ж частка Рос у валовому внутршньому продукт колишнього СРСР складала 65%, а в 1995р. абсолютний обсяг ВВП складе приблизно 32% вд обсягу ВВП колишнього СРСР.
З облком усх цих факторв свордна "навантаження" зовншнього боргу на ВВП виросте в 4,5 рази. Уже цього року на його обслуговування буде спрямоване понад 10 трлн. карбованцв, чи близько 5% бюджетних витрат. В наступн роки вони будуть стрмко пдвищуватися.
Усе це вдбуваться на тл масштабного слабко контрольованого вдтоку валютних засобв, розташовуваних у захдних банках. Таким чином, у наявност розвиток процесв, що представляють серйозну погрозу незалежност й економчно безпеки Рос.
Кримналзаця економки. В останн роки рзко погршуться кримногенна ситуаця в економчнй сфер, що уже сьогодн становить реальну небезпеку. Кримналзаця охопила практично вс област господарського життя вдносини власност, фнансову банквську дяльнсть, виробництво, торгвлю послуги, зовншньоекономчн вдносини.
По офцйним даним Держкомстату РФ, за счень-вересень 1994р. число економчних посадових злочинв зросло на 15%, у тому числ виявлен факти шахрайства на 2,9%, фальшивомонетництва на 3,5%, хабарництва на 17%.
Серйозну погрозу для економки насамперед для становлення сучасних ринкових структур представляють рекет у всх його формах терор стосовно працвникв банкв, кервникам державних комерцйних пдпримств.
Усе це наносить серйозний економчний збиток не може не робити вкрай негативного впливу на длову активнсть залучення закордонних партнерв.
Проблеми митного контролю. 8 рокв тому були закладен основи сучасно росйсько митно служби, що правонаступником митного органа СРСР дореволюцйно Рос. Основна задача росйсько митниц - забезпечення економчно безпеки крани в област зовншньоекономчно дяльност. Сьогодн сну досить багато факторв, що мстять погрозу економчнй безпец Рос. Найбльш серйозн з них наступн: перевага в експорт сировинних товарв втрата традицйних ринкв збуту машинотехнчно продукц; спроби захдних кран встановити контроль над росйським ринком стратегчно важливо сировини, технологй, транспорту й нформац; залежнсть Рос вд мпорту багатьох видв споживчих товарв, значний зовншнй борг залежнсть вд ноземних кредитв; прозорсть митного кордону з боку СНД; наявнсть злочинного бзнесу. Зазначен вище обставини визначили митнй систем особливий статус. Митниця - дина в кран силова структура, що, виконуючи правоохоронн функц, одночасно зобов'язана формувати федеральний бюджет: збирання податкових платежв зборв вд зовншньоекономчно дяльност вище, нж вд "внутршньо" реалзац товарв послуг. На територ Карел знаходяться три митниц: Петрозаводська, Сортавальська Костомукшська, що входять до складу найбльшого в кран Пвнчно-Захдного митного керування Рос. Що бачиться очима мсцевих "митарв"Як проблемиДобре знамо, що в очах обивателя митницю нердко представляють ненаситним фскалом, що кривдить оббира свох спвгромадян. Мова йде в першу чергу про висок ставки мпортних мит. Дйсно, у розвитих кранах рвень мпортних мит вдносно низький, у менш розвитих що розвиваються - досить високий. До категор яких кран вдноситься Рося - висновок зробити неважко. Однак у найближчому майбутньому буде преважати тенденця до хнього зниження, оскльки формально цього вимага наша участь у мжнароднй торговй систем. Не будемо приховувати: не усе ще гладко у взаминах митниця - декларант. Одна з причин - недосконалсть митного законодавства. Але це минущо: Урядом Рос уже пдготовлений проект нового Митного кодексу РФ. Зараз же проводяться заходи щодо удосконалювання митно структури.
Карбованець перед вибором: Долар чи вровропейц зможуть змусити американцв жити по засобах
вропейський валютний союз (ВС) з перших чисел 99-го року, з довго виношувано романтично де перетворився в живу вдчутну дйснсть, настльки вдчутну, що народження дино валюти 11 кран вросоюзу - вро - не пройшло непомченим навть у зануренй у фнансову смуту Рос.
Здавалося б, яка справа росйському дерев'яному карбованцю, зав'язаному борговими зобов'язаннями з твердокам'яним доларом, до поки ще абстрактно грошово одиниц, що тльки претенду у вддаленй перспектив стати другим унверсальним платжним нструментом у свтовому масштаб. Але, як учать Камдесю Вульфенсон, апостоли вд МВФ Всесвтнього банку, жити у свтовй економц бути вд не вльною захищеною - порожня витвка.
от уже Банк Рос приступив з 1 счня 1999 року до встановлення офцйного курсу вро до росйського карбованця проведення розрахунково-платжних фнансових операцй з вро як резервною валютою. от вже оголошено, що засоби фзичних юридичних осб у нацональних валютах кран ВС на рахунках у росйських банках можуть бути конвертован в вро на добровльнй основ, а фзичн особи можуть вдкривати рахунки в вро. от уже Банком Рос погоджений порядок проведення торгв по вро на уповноважених мжбанквських валютних бржах.
Нчого дивного у швидкому пдключенн Рос до "зони вро" нема: при новому економчному порядку, утм, як при старому, слабк валюти так чи накше орнтуються чи прив'язан до сильних валют. Хоча на сьогодншнй день у рол безроздльно пануючого грошового мрила залишаться американський долар. Саме в ньому вимряються обсяги майже половини торгових операцй, чинених у свт. У 80 вдсотках усх фнансових трансакцй долар виступа одню з сторн. У рзних кранах казначейства
звичайно тримають 60 вдсоткв свох валютних запасв у доларах США 20 вдсоткв у нмецьких марках.
Але появу вро тому потрбно розцнювати як початок процесу частково дедоларизац свтово економки, хоча поки нкому не вдомо, наскльки масовою буде втеча капталв у "вроландю". Але що можна з упевненстю прогнозувати, так це вдносне ослаблення позицй долара. Адже не секретом, що долар насолоджуться свом привлейованим положенням незаслужено - економка Сполучених Штатв не настльки сильна, щоб "грнбек" залишався диним фаворитом фнансових ринкв. Загальновдомо: частка США у свтовому виробництв склада 27 вдсоткв, а у свтовй торгвл - менше 20 вдсоткв.
Однак коли ноземн держави хн громадяни тримають сво заощадження чи ведуть розрахунки в доларах, вони в непрямй форм субсидюють Сполучен Штати, забезпечуючи м високий, а врнше, завищений рвень життя, що не вдповда х реальним доходам. З пришестям вро безтурботному снуванню долара може наступити кнець, а американцям прийдеться навчитися, як пророкують фнансисти, "жити за коштами".
Для Рос важливо буде не упустити момент, коли вро доведе свою життздатнсть. Подальший сценарй легко прораховуться. Спершу сильне вро робить вигдним експорт американських товарв у вропу, але перетворю вропейськ товари на американському ринку в дороге задоволення, вд якого, щоправда, США не можуть вдмовитися, оскльки традицйно ввозять бльше, нж вивозять. У пдсумку виника нфляцйний тиск, цни повзуть нагору. Потм власники великих золотовалютних резервв, так, як Японя, Тайвань Великий Китай, переводять хоча б частину свох авуарв у вро. У вдповдь США пдвищують дисконтну ставку банквського вдсотка, щоб залучати ноземн каптали, але долар при цьому пада. Як резюму експерт газети "Вашингтон пост", у пдсумку "Сполучен Штати змушен будуть жити за коштами, як вс нш".
Коли вро затвердиться в новй якост - друго резервно валюти, - вдбудеться новий яксний стрибок у процес вропейсько нтеграц вропа зможе повною мрою скористатися свом економчним потенцалом. Уже сьогодн валовий внутршнй продукт (ВВП) дино вропи наблизився до оцнки в 8 трильйонв доларв, вона зовсм небагато уступа США, чий ВВП дорвню близько 8,5 трильйона доларв. При використанн методв централзованого планування, що доручено зараз вропейському центральному банку з штаб-квартирою у Франкфурт-на-Майн, вропа зможе утримувати пд контролем процеси економчного розвитку у всй "зон вро" шляхом регулювання бюджетного дефциту (не бльше 3 вдсоткв вд ВВП), державно заборгованост (не бльше 60 вдсоткв вд ВВП), темпв нфляц, утримання на стабльно невисокому рвн дисконтно ставки. някий бржовий спекулянт типу Джорджа Сороса не зможе обвалити вро - у нього просто не вистачить грошей, щоб зграти на зниження його курсу.
З появою вро романтичний дует дерев'яного карбованця твердокам'яного долара почина фальшивити. Так що в найближч роки процес доларизац росйсько економки, з чим упокорилися навть так геракли втчизняно фнансово думки, як Вктор Геращенко, хоча продовжиться, але не в темп фокстроту, а повльного танго. Карбованець уже пильно вдивляться в новачка, примрюючись, а ну як саме вн зможе пдперти плечем у важку хвилину, називану з 1985 року "перехдним перодом".
вро - що воно обця росянам.
1 липня 2002 року свтов фнанси перенесуть важку втрату. Псля важкого багаторчного процесу, мирно помруть наш стар друз: французький бельгйський франки, нмецька марка, рландський фунт, фнська марка, спанська песета португальське ескудо, талйська лра й австрйський шилнг, голландський гульден. Вдповдно до плану, Греця, поки не включена в цей список, зробить чергову спробу внести драхму до списку жертв. Тльки вперт британц, обережн датчани консервативн шведи збережуть фунти крони у свох гаманцях. В нших вропейцв у кишенях задзвенять вроценти, а в гаманцях шурхнуть вро, у стар часи вдом як ЕКЮ.
Ус згадан крани (а також Люксембург, що здавна користуться бельгйськими грошима) погодилися пдкоритися винятково твердим правилам пдтримки фнансово дисциплни передати право випуску грошей централзованому органу вропейськй Монетарнй Адмнстрац в Брюссел. З метою боротьби з нфляцю вони домовилися жорстко контролювати бюджет податкову полтику. Щоб уникнути санкцй, слабк крани повинн змцнити сво банквськ системи.
Уже з наступного счня курси вровалют будуть взамно зафксован, розрахунки поступово перейдуть на вро. Через рк ус цнн папери фнансов операц будуть деномнован в вро, а цни в магазинах харчевнях повинн будуть вившуватися паралельно й у мсцевй валют, в вро. З 1 счня 2002 стар валюти будуть прийматися до оплати, але здачу будуть давати тльки в вро, ну а ще через пвроку вдбудуться урочистий похорон...
- Ти знаш, у зоопарку народилося слоненя... - що нам за це будеЗасмучуватися чи радуватисяВиника резонне питання: що все це значить для РосОднозначно вдповд тут просто не може бути. Але деяк прогнози робляться вже зараз. х можна роздлити на дв частини: чим уведення вро грозить, що ця радсть обця Рос економц в цлому, а зокрема росянам, що вдправляються на вдпочинок за рубж.
На глобальному рвн введення вро повинне спростити життя бзнесменам, що ведуть справи з вропою, тому що введення дино валюти зробить непотрбним закупвлю рзних валют знме ризик падння т чи ншо валюти стосовно карбованця. З ншого боку, сну зв'язаний з цим один принциповий ризик для росйсько економки в цлому.
Так склалося, що С - найбльший торговий партнер Рос, що поглина до 40% росйських експортно-мпортних оборотв. Тому вро буде валютою розрахункв по приблизно половин торгових операцй РФ (адже бльшсть схдновропейських валют прив'язан не до долара США, а до дойчмарки). Однак у Рос - в населення, в пдпримств, в держави - домнуючою резервною валютою служить американський долар (тобто саме його прийнято мати в панчос на всякий пожежний випадок). В останн два роки це виявилося вигдно - стурбован свтов нвестори збили курс марки ( вдповдно майже всх нших вровалют) з 1.30 до 1.75 за долар, вропейськ товари сильно подешевли.
ЧомуТут довгий ланцюжок причин наслдкв. Нмеччина, що пережила дв дивовижних гпернфляц в 1923 1945-48 роках (у першому випадку псля стаблзац довелося змнювати грош в пропорц 1 мльярд старих за одну нову марку), поставила свому Центральному банку диний обов'язок - недопущення нфляц за будь-яку цну. У результат цього дойчмарка була залишаться гордстю нмцв: пслявонний рвень нфляц був нижче тльки в Япон. Тому, до реч, 80% жителв Нмеччини проти введення вро (за даними опитувань).
Уведення ж вро передасть домнуючу роль у вропейських фнансв вд Бундесбанка
Нмеччини пд кервництвом записного борця з нфляцю доктора Титмара до нового банку колегально керованому представниками рзних вропейських кран. Будуть серед них представники тал й спан, валюти яких страждали вд найжорстокшо нфляц, що була збита тльки шляхом твердих мр перед уведенням вро. Будуть фни й австрйц, центробанки яких зобов'язан не тльки боротися з нфляцю, але ще сприяти розвитку економки, боротьб з безробттям н. У багатьох виник сумнв у здатност ново адмнстрац пдтримати стабльнсть вро. Тому-те валюти вропейських кран впали стосовно до долара до ни.
А тепер уявимо соб, що новий загальновропейський центробанк буде цлком дздатний, стабльнсть вро не буде пддаватися сумнвам. Курс вро, що вже сну в безготвковй форм, пднметься. тод вропейськ товари, а головне технка запчастини рзко виростуть у застосовуваних у Рос доларах. З ншого боку, росйська сировина, цни на яку традицйно доларизован, не подорожча
Вмст панчох не змниться
Можливсть перетворення вро в конкурента долара як резервно валюти малоймоврна.
- По-перше, звичка вдгра велику роль у фнансах.
- А по-друге, долар став улюбленою валютою росян просто тому, що доларова готвка маться в достатку.
вропейц, боячись використання вро колумбйськими наркобаронами росйськими мафоз, будуть жорстко стежить за використанням сво готвки. навряд чи внески в вро будуть так ж популярними, як доларов депозити - зрештою внески в дойчмарках приймали завжди, але також завжди вони були екзотикою.
В особистому план для росян, що дуть за рубж, буде гарне погане.
Гарне При поздках за кордон можна буде не томитися з обмном валюти в кожнй кран. Економя може бути велика - у середньому на $1000 покупки валюти в вроп люди витрачають 30 доларв на комсях обмнних пунктв. При новй систем дина валюта (так само, як дина шенгенська вза) буде дяти на всьому простор EC. Так що, прожджаючи по маршрут Нмеччина - Бельгя - Франця, вам не прийдеться змнювати спершу карбованц на марки, потм на бельгйськ, а наприкнц на французьк франки.
Погане При динй валют диному економчному простор цни на товари послуги в рзних кранах будуть зрвнюватися. Вдповдно цни у вдносно дешевй Португал й обурливо дорогй Швец будуть рухатися приблизно до рвних значень, а, як вдомо, цни мають звичку рости, але рдко знижуються. З ншого боку, для доларових росян падння курсу вро до долара може привести до збльшення хньо купвельно спроможност.
На закнчення можна помтити, що фнансов прогнози по точност дуже близьк до прогнозв погоди. Так що довдатися, чи буде ураган чи ясна погода, ми зможемо тльки псля урочистого похорону франкв гульденв через два роки.
вро та економчна безпека Рос
Геополтичн наслдки введення вро прямо торкаються економчно безпеки Рос.
В даний час ступнь економчно залежност крани вд зовншнього свту неприйнятно високий. До 70% продовольства, споживаного населенням великих мст, надходить з-за кордону. Держава не в змоз припинити незаконний масований вивз капталу. Розмри виплат по зовншнх боргах перевищують можливост росйсько економки. Крана змушена пдбудовувати свою економчну полтику пд унверсалистськ вимоги мжнародних економчних органзацй, що нердко не враховують належною мрою росйську специфку.
Особливо небезпечним положення, що склалося у валютнй сфер. Глибока доларизаця економки привела до того, що в цй сфер Рося знаходиться в стан не просто зовншньо залежност, а в залежност вд одн крани валюти.
Це, зокрема, привело до перекосу мж структурою валютних вдносин Рос структурою зовншньоекономчних зв'язкв. Зараз гнтюча частина зовншньо торгвл Рос- до 2/3- зв'язана з вропою, з яких одна третина приходиться на С, а нша третина- на крани Центрально Схдно вропи вропейськ держави СНД, у той час як частка США в експортно-мпортних операцях РФ не перевищу 10%. Останнм часом вросоюз став ведучим ноземним нвестором в економку Рос.
Таблиця 1. С США в зовншньоекономчних зв'язках Рос
в 1998 р., %
ССШАЗовншньоторговельний оборот338Прям ноземн нвестиц (накопичений обсяг)3841Прям ноземн нвестиц в 1998 р.4435ноземн нвестиц в 1998 р.6419Однак самою використовуваною лквдною ноземною валютою в Рос долар США. Причому обсяги операцй з ним по ряду параметрв далеко перевершують аналогчн показники у свт в цлому. Невиправдано велика роль долара в зовншнй торгвл банквських валютних депозитах.
Таблиця 2. Долар США у свтовй росйськй економц, %
Свт, 1995 р.Рося, 1998 р.1Зовншньоторговельн контракти4880Банквськ депозити в ноземнй валют65290Офцйн валютн резерви6565Державний борг кран, що розвиваються50671 Ус дан по Рос оцнюючими.
2 Не включаючи С, кнець 1996 р.
Можлив наслдки цього перекосу очевидн. Обвал долара на мжнародних валютних ринках мав би руйнвн наслдки для росйсько економки. Це- реальна погроза безпеки крани.
стотне значення ма геополтичний аспект проблеми. Сполучен Штати лише побчно залежать вд розвитку економчно полтично ситуац в Рос, тод як вропейський Союз Рося безпосередньо взамозалежн. х поднують тсн зовншньоекономчн вдносини, спльн транспортн мереж науково-технчн проекти. Географчна близьксть змушу х разом виршувати проблеми еколог, мграц населення, незаконно торгвл зброю, поширення наркотикв н. Вдносини мж С Росю будуються на солднй юридичнй баз- Угод про партнерство спвробтництво.
Необхдно пдкреслити, що сильн позиц долара у втчизнянй економц визначаються головним чином об'ктивною слабстю нацонально валюти. Тому ключем до вдновлення економчно незалежност держави оздоровлення внутршньо економчно системи- зовншньоекономчн важел можуть зграти в цьому план лише допомжну роль. Це, зрозумло, не применшу ус важливост хнього розумного використання. Визначене мсце серед цих важелв покликана зайняти дина вропейська валюта.
У контекст економчно безпеки Рос поява вро викликане цю появою зрушення убк бполярност представляються, безумовно, сприятливими. З уведенням вро в Рос, як в будь-якй третьй кран (тобто не вхдно в С), з'являться бльше поле для маневру при ршенн питань режиму валютного курсу, складу валютних резервв, валютно структури зовншнх запозичень торгвл.
У стратегчному план представляться доцльною поступова диверсифковансть валютних вдносин Рос. Однак проводити потрбно обачно, керуючись принципами економчно обрунтованост поступовост.
Оскльки коливання курсв долара вро, як уже вдзначалося вище, практично непереборне, бльш збалансований розподл активв пасивв по основних мжнародних грошових одиницях дозволить Рос (як на державному, так на приватному
рвн) мнмзувати ризик курсових утрат. Можливсть вибору наклада на Росю нов зобов'язання. Вдтепер державним органам прийдеться бльш скрупульозно вибудовувати лню поводження, прораховувати ризики передбачати наслдку свох дй. Винятково важливого значення набува монторинг економчно ситуац в С США, динамки процентних ставок курсових спввдношень валют.
У Рос широко поширена думка, начебто вро- усього лише ще одна валюта, тому виникаюч питання носять чисто технчний характер можуть бути виршен в робочому порядку. У дйсност проблеми вро набагато складнше масштабнше, чим прийнято вважати. Поява вро стотно пдсилю процеси економчно (авперспектив полтично) консолдац в вроп.
По-перше, рзко зроста глибина нтеграц усередин само "зони вро". По сут справи, з створенням ЕВС усередин вропейського Союзу виникло так зване тверде ядро. Вхдн в нього крани зв'язан вдносинами бльш сильно, чим ранше, економчно полтично згуртованост. Це може мати як позитивн, так негативн наслдки для Рос (досить нагадати недавн под навколо Югослав).
По-друге, незважаючи на те, що ряд держав- членв С не ввйшов до складу ЕВС, доцентров сили усередин вросоюзу помтно зросли: крани-"аутсайдери" об'ктивно випробують на соб тиск, що пдсилються, на користь вступу в ЕВС.
По-трет, валютний союз, безперечно, стане центром зрослого притягання для нших частин вропи, насамперед Центрально Схдно (крани-кандидати в члени С традицйно широко використовують нмецьку марку й нш валюти "зони вро" у свой зовншнй торгвл, бльшсть з них мають режими валютних курсв, орнтован на вро). Швейцаря, Норвегя й сландя також будуть змушен усе бльше будувати свою економчну полтику з облком на те, що вдбуваться в С. Ус ц тенденц помтно змнюють зовншн середовище, у якому приходиться дяти Росйськй Федерац, роблять доцльним бльш активну взамодю з С (у тому числ в план досягнення бльш вигдного для Рос балансу вимог поступок обох сторн).
Винятково важливе значення ма участь Рос в скоординованих мжнародних зусиллях, спрямованих на протидю дяльност транснацональних злочинних спвтовариств у валютно-фнансовй сфер. Судячи з повдомлень захдно преси, ц спвтовариства, з якими тсно зв'язаний росйський злочинний свт, розраховують максимально використовувати у свох нтересах елементи невизначеност, що неминуче супроводжують появу ново мжнародно валюти. Особливу небезпеку представля застосування "високих технологй" з метою вдмивання кримнальних доходв здйснення нелегального перекидання капталв з крани в крану.
З метою протид ц небезпеки кервн органи С уряду держав-членв, у першу чергу учасникв ЕВС, прагнуть здйснити перехд до бльш упорядкованих форм розрахункв змцненню фнансово дисциплни у всьому вропейському фнансовому простор. С пдсилю боротьбу з легалзацю незаконних доходв, посилю правила фнансового нагляду звтност, почина спроби домовитися з сусдами по регону про бльш чтк "прозор" правила ведення фнансових операцй. Пдключившись до цих процесв, Рося зробила би крок у бк цивлзованого бзнесу, розширила б наявн у не засоби боротьби з кримналзацю економки.
Актуальнсть необхдних для цього мр пдсилються мжнародними зобов'язаннями Рос за Згодою про партнерство спвробтництво, якими, зокрема, передбачаться поступова лбералзаця руху капталв, товарв послуг мж Росйською Федерацю кранами С, а також полтичною лню Росйсько держави по питанню приднання Рос до Страсбурзьско (1990р.) конвенц про вдмивання, виявлення, вилучення конфскацю доходв вд злочинно дяльност. Ключовими складовими ц полтики , по-перше, створення дино загальнодержавно системи боротьби з легалзацю злочинних доходв незаконно нажитих капталв, забезпечення повернення незаконно вивезених з Рос валютних засобв , по-друге, тсне, доврче спвробтництво спецслужб правоохоронних органв Рос кран ЕВС.
Навть короткий аналз сучасних погроз дозволя зробити висновок про необхднсть радикально змни пдходв до забезпечення економчно безпеки крани. Наростання цих погроз багато в чому зв'язано з прорахунками у вибор стратег тактики росйських реформ тому хн вдображення припуска серйозн змни проведеного курсу. Вони повинн бути здйснен в рамках Середньостроково програми реформ розвитку росйсько економки в 1995-1997 роках. прийняття дозволить позбутися вд примтивного методу "латання др", чтко сформулювати проритети нвестицйно, структурно, фнансово-кредитно податково полтики, визначити послдовнсть термни ршення соцальних проблем, що нагромадилися.
У свох пропозицях по розробц програми "Реформи розвиток росйсько економки в 1995-1997 роках" нститут економки РАН не мг охопити вс проблеми середньостроково перспективи. Головна увага була зосереджена:
- на обрунтуванн вихдних положень принципв побудови програми;
- на розгляд ключових питань соцально-економчно полтики й нституцональних перетворень;
- на формуванн нового типу вдносин мж центром регоном.
Ще раз необхдно пдкреслити, що розробка середньостроково програми да шанс зупинити розвал росйсько економки, що почався, вивести крану з найглибшо економчно соцально-полтично кризи. Успшне ршення ц задач, крм якост, виваженост реальност само середньостроково програми, багато в чому залежить вд змни суспльного клмату в кран. Важливе значення тут ма ршення наступних питань:
1. Вдновлення доври до кервництва крани до дяльност уряду, що можливо лише при Проведенн чесно передбачувано соцально-економчно полтики, досягненн вдповдност мж словами справами. У противному випадку шанси на вихд з кризи невелик, крана прийде до хаосу.
2. Розширення соцально бази реформ, зацкавлене залучення в процес перетворень широких шарв населення. Якщо цього не вдасться домогтися, то подальший процес реформування росйсько економки або буде взагал припинений, або зажада переходу до сугубо авторитарних методв продовження курсу, що вже довв свою неспроможнсть.
3. Вдновлення законност правопорядку в кран, ршуча боротьба з кримналзацю економки, що стала головною перешкодою на шляху активзац сил вдродження вдновлення росйського суспльства. У цьому сьогодн одна з самих серйозних погроз економчно безпеки крани. Боротьба з наростаючою кримналзацю економки, що охопила вс ланки, включаючи вищ ешелони влади, повинна стати складовою частиною програми дй на найближчу середньострокову перспективи.
Чтксть цльових настанов середньостроково програми створювана на цй основ стабльнсть умов чи господарювання "правил гри" дозволя рзко пдвищити длову активнсть, розширити обрй мислення пдпримницьких кадрв.
Проблема економчно
безпеки ма як власний об'кт - економчну систему крани, так об'кти на перетин з ншими можливими сферами: вйськовою, суспльною, екологчною, нформацйною т.д. Тому проблему економчно безпеки необхдно розглядати:
q у власне економчнй сфер, включаючи внутршньоекономчн зовншньоекономчн проблеми, у тому числ проблеми на хньому стику;
q в областях перетинання економчно сфери з сумжними позаекономчними сферами. До них вдносяться:
вйськово-економчна сфера;
сфера захисту науково-технчного й нтелектуального потенцалу крани;
сфера забезпечення суспльно безпеки (проблеми тньово економки, органзовано злочинност корупц в економц, економчних афер, здйснюваних у рамках закону, т.д.);
сфера взамод економки природи т.д. безпосередньо в сумжних позаекономчних сферах (вйськово й н.).
Не принижуючи важливост ршення проблеми безпеки у всх областях сферах дяльност, потрбно ще раз пдкреслити базисну роль економки, тому що виробництво, розподл споживання матеральних благ первинн для кожно з них, визначають життдяльнсть життздатнсть суспльства.
Криза суспльства в найбльшй мер охопила саме економку, оскльки практично вдбулася катастрофа сформовано економчно системи, робить спроби побудувати щось нше, схоже на капталзм захдного зразка. Подбна "перебудова" сама по соб джерелом незлчимих потряснь, а отже, погроз безпец крани.
зольоване, некомплексне виявлення всляких погроз безпеки малопродуктивне навряд чи може бути використано як основу при розробц державно стратег в област економчно безпеки крани.
Економчна безпека забезпечуться як чисто економчними методами, так засобами неекономчного характеру: полтичними, вйськовими й ншими, включаючи захист секретв. У свою чергу, варто пдкреслити, що безпека в сумжних позаекономчних сферах забезпечуться не тльки специфчними для них методами, але значною мрою й економчними засобами, у тому числ завжди з залученням грошових нших ресурсв економчного характеру.
При дослдженн проблем безпеки, незважаючи на окрем методологчн практичн успхи, дотепер продовжують панувати безсистемнсть, вибрковий незважений пдхд до окремих аспектв дано проблеми. Нашим сьогодншнм пдходам до аналзу питань безпеки явно браку системност. Це або мпульсивна реакця, нацлена на "латання др", або вдомче стягування на себе старо ковдри. Повною мрою це вдноситься до проблеми економчно безпеки. Така ситуаця в бльшому ступен вдбива втрату представлення про економку крани як про систему. Головна системна вимога економчно безпеки складаться в забезпеченн розвитку економки крани як мнмум - у створенн передумов для виживання.
В даний час сучасна економчна ситуаця в Рос наблизилася до того рубежу, за яким, як у вонний час, мова може йти про виживання частини населення в умовах можливого голоду, холоду, погроз середовищу мсця знаходження, викликаних рзномантними причинами, у тому числ епдемями, порушенням транспортних нформацйних комункацй, утратою стйкост енергетичних нших технко-економчних систем. Звичайно, у подбнй постановц проблема виживання стосуться не всх жителв крани, а найбльш слабких, непрацездатних громадян, до того ж матерально малозабезпечених.
У визначеному змст проблема виживання торкнулася так названу головну виробничу ланку пдпримства, бльшсть з яких виявилося на гран фнансово неспроможност. На макроекономчному рвн проблема виживання, звичайно, не стоть настльки буквально прямолнйно.
У виживанн розвитку економчно системи виняткову роль гра активзаця внутршнх стимулв, на що в даний час робиться ставка. Але тут не повинно бути люзй: у досить короткий термн можлив лише розширення економчних зв'язкв визначен позитивн зрушення у використанн окремих елементв ресурсного потенцалу (зрозумло, поки в ньому не почалися необоротн процеси), оскльки створення ефективно економки немислимо без корнно структурно перебудови народного господарства.
Виживання, пдтримка системи як мнмум припускають збереження найважливших структурних елементв забезпечення взамод мж ними, дотримання визначених економчних технологчних пропорцй. До того ж ситуаця збльшилася розвалом економчного простору внаслдок розпаду Радянського Союзу. У багатьох випадках мова йде навть не про порушення економчних пропорцй, а про розрив технологчних зв'язкв часто на рвн елементарних виробничих ланок процесв. Усе зростаюча вдкритсть економки Рос стосовно кран з розвитою економкою не забезпечу ефекту внутршньоекономчних диспропорцй, що компенсуються, а навпаки, тать у соб погрозу хнього посилення.
снування економчно системи характеризуться збереженням на визначеному рвн найважливших структуроутворюючих показникв. Розвиток системи звичайно зв'язуться з хнм ростом, а хн темпи розглядаються як характеристики цього росту. При спад показникв врнше було б говорити не про негативний рст, а про деградацю системи.
Зберегти систему в цьому випадку можна цною моблзац (витрати) внутршнх ресурсв резервв, у тому числ призначених для майбутнього розвитку. Це характерно для ниншнього стану росйсько економки: зношене устаткування, скорочення розвданих запасв корисних копалин, руйнування системи утворення, фундаментально науки культури, пдрив здоров'я народу генофонду нац т.д. Подбний вихд з кризи чреватий стотною деградацю економки суспльства в цлому, але не веде до повного руйнування системи зберга визначен шанси на "видужання".
Однак не виключений бльш важкий розвиток подй, при якому вдбуваться швидкоплинне погршення всх показникв, що характеризують систему: катастрофчн процеси, руйнування системи, необоротн змни.
Розвиток катастрофчних процесв у деградацйно систем може вдбуватися в результат щодо невеликих погроз впливв, у тому числ внутршньому характер. Це случаться, якщо система уже вичерпала сво ресурси резерви чи в нй вдсутн механзми протид погрозам негативним впливам (система втратила стйксть чи близька до цього стану).
Багато дей системного пдходу представляються плдними при органзац монторингу показникв економки Рос з метою виявлення погроз безпеки прогнозування хнх наслдкв. Монторинг у першу чергу припуска фактичне вдстеження, аналз прогнозування найважливших груп економчних показникв (ндикаторв), включаючи показники:
- загальноекономчн (ВВП, обсяги виробництва по галузях, найважливших видв продукц т.д.);
- специфчн, у найбльшй мер вдображуюч економчну ситуацю в кран на даному етап (рвень нфляц, споживання на душу населення, безробття, мграця населення, смертнсть т.д.);
- частки, що важливими для характеристики конкретно ситуац в кран (наприклад, хд свби чи збирання врожаю, лквдаця стихйного
лиха чи великомасштабно авар т.д.).
З позицй задач забезпечення економчно безпеки визначальну роль гра яксний аналз характеру змни показникв у процес монторингу.
Хоча проблеми економчно безпеки повинн розглядатися переважно в рамках економчних процесв, глибок катастрофчн наслдки виявляються в позаекономчнй сфер. Найбльшу небезпеку представляють полтичн потрясння в суспльств через невдоволення мас свом економчним становищем, а також викликан економчними причинами прям великомасштабн руйнування виробничого потенцалу, соцально нфраструктури природного середовища.
проте в будь-якому випадку одн з найважливших задач держави була залишаться реалзаця визначених суспльно-полтичних соцально-економчних цлей. Забезпечення ж безпеки лише одним з засобв досягнення цих цлей.
При всй розматост надзвичайних ситуацй, що у силу сво специфки можуть бути вднесен чи до техногенно безпеки, чи до екологчно безпеки, чи до суспльно безпеки т.д., хн економчн наслдки яксно досить подбн.
Надзвичайн ситуац в економчнй систем можуть викликатися чисто економчними факторами, наприклад, ршеннями органв державного керування (указами, постановами, розпорядженнями). Сворднсть ситуац поляга в тм, що, здавався б, порвняно незначний вплив здатний нцювати ланцюг глибоких змн в економчнй систем часто з непередбаченими негативними наслдками, а нод катастрофчними. Це вимага експертизи прийнятих ршень на предмет хньо економчно безпеки.
В даний час у росйськй економц важливе мсце також займають перетворення вдносин власност. хнй можливий вплив на економчну систему до кнця ще не усвдомлено. Переважа умоглядний пдхд до ц проблеми, головним чином з погляду тих плюсв, що може дати економц перехд вд суспльно власност до приватно. Мнуси практично не аналзуються вдкидаються переважно на основ полтично аргументац. Що вдбуваються та очкуван змни в структур власност не сприймаються як погроза економчно безпеки крани. Дрбне злодйство державного майна як ранше розглядаться як карний злочин, а масштабна афера, зв'язана з присвонням загальнонародно власност в процес приватизац, - як прояв заповзятливост в умовах будвництва ринково економки. У процес передлу власност можуть бути видлен дв фази:
Перша фаза. Передл вдносин власност на додатковий продукт, укладений у цн на товар, що реалзуться в основному через звльнення цн. Цей процес проходив продовжу проходити практично при повнй вдсутност реальних елементв ринку. Монополя виробництва дефцит бльшост товарв дозволяють виробникам посередникам диктувати споживч цни, збгачуючись при цьому з небаченою "ефективнстю" (якщо оцнювати як доход на одиницю витрат).
Вивльнення цн значною мрою породило нфляцю, що з'ла з'да нагромадження як громадян, так пдпримств. Важливо те, що вдсутнсть нагромаджень, резервв, оборотних коштв т.д. знижу здатнсть громадян пдпримств до опору при вимаганн в процес змушено покупки ними товарв першо необхдност. Це, у свою чергу, полегшу даний перерозподл власност.
Друга фаза. Передл вдносин власност на загальнонародне надбання, що реалзуться в основному через приватизацю державно власност. Досягнення в област приватизац носять формальний характер. Власне кажучи ж, приватизаця державно власност робить лише перш кроки, оскльки ще не вдбулося реального твердження нових власникв у свох правах.
В даний час реалзуються рзнонаправлен процеси: визначен успхи (просування) в област приватизац (у сфер органзацйно-правових перетворень) при одночасному неухильному спад виробництва. При цьому матеральн нтереси, що сформувалися в ход передлу власност приватизац, носять короткостроковий характер: одержання прибутку, виплата дивдендв, вигдний перепродаж акцонерно власност. Вони майже не зв'язан з системними економчними процесами. Можна припустити, що в довгостроковй перспектив система особистих нтересв, заснована на приватизованй власност, як бачимо, розставить усе на сво мсця буде сприяти створенню досить економчно ефективного суспльства.
Погроза економчно безпеки значно зросте у випадку явно чи сховано взамод комерцйних структур, адмнстрац пдпримств, а також представникв держави. Як би те не було, одню з головних задач забезпечення економчно безпеки аналз прогноз процесв перерозподлу власност, у першу чергу власност на виробнич фонди, природн копалини, землю, нерухомсть т.д., виявлення на цй основ погрози економчному розвитку крани, регонв, галузей, окремим пдпримствам громадянам Рос розробка заходв для запобгання погрози.
Паралельно з законною економчною дяльнстю (чи принаймн не суперечливою з законом), як вдомо, сну кримнальна сфера. особливстю дйсного пероду зрощування законно кримнально економчно дяльност. Ситуаця збльшуться наявнстю великих проблв у чинному законодавств, нечткстю, двозначнстю суперечливстю багатьох положень законв, указв нших нормативних актв.
Нестабльнсть непередбачувансть суспльно-полтично ситуац заохочують пдпримцв до смливих ршучих дй на гран кримналу порушення елементарних етичних норм чи за цю гранню. навпаки, пдпримц, що тяжють до подбно дяльност, сам виявляються зацкавленими в суспльно-полтичнй економчнй нестабльност.
Економчна безпека традицйно розглядаться як найважливша яксна характеристика економчно системи, що визнача здатнсть пдтримувати нормальн умови життдяльност населення, стйке забезпечення ресурсами розвитку народного господарства, а також послдовну реалзацю нацонально-державних нтересв Рос. Варто також мати на уваз, що необхднсть забезпечення економчно безпеки як складово частини нацонально безпеки стотно зроста в умовах кризово фази розвитку. Неминуч економчн соцальн витрати ц фази багато в чому деформують фактори критер безпеки разом з тим додатково обтяжуються вс механзми пдтримки стабльност в суспльств. Значучсть макроекономчних аспектв економчно безпеки помтно пдвищуться також в умовах великих нацонально-державних перетворень, що торкнулися в останн клька рокв Росю як зовн (розпад СРСР замщення його таким поки досить аморфним утворенням, як СНД), так усередин (рзке посилення значимост факторв федеративного пристрою держави, рст числа суб'ктв Федерац, загальна децентралзаця процесв господарювання керування й н.).
В умовах кризових великомасштабних перехдних процесв економчного позаекономчного характеру механзми стаблзац забезпечення безпеки являють собою досить суперечливу систему. Як приклад можна назвати протирччя, що стосуються першочергово пдтримки або граничн значення в област споживання, або мнмально необхдних масштабв
нвестицйно-новацйних процесв.
Найважлившою проблемою характеристики економчно безпеки на макрорвн визначення основних критерв. прийняття тут як основний критерй лише досягнення стйкого, динамчного й ефективного розвитку економки з першочерговим ршенням задач пдвищення якост життя не вдповда реалям сьогодення.
В умовах глибоко кризи, розматост перехдних процесв таким критерм може бути "мнмум сукупного збитку, що завдатся суспльству, економц, людин". Конкретизацю такого пдходу виступа прийняття як критерй безпеки особливо прикордонно "риси" як ознаки критичного чи граничного стану соцально-економчно системи, за межами яко виника погроза чи навть фактично вдбуваться деградаця руйнування ц системи. Для визначення (у тому числ кльксному вираженн) таких граничних значень необхдно розглянути основн умови функцонування економчно системи видлити найбльш важлив показники, що характеризують ц умови; визначити фактори дестаблзац; оцнити можливост настання рзних за характером наслдкам критичних ситуацй; виявити шляхи запобгання погрози безпеки пдтримки стабльност.
Ршення поставлених задач вимага теоретичного обрунтування розробки цлого ряду нових категорй показникв, що дозволяють описувати й аналзувати базисн тенденц економчно безпеки Рос шляхи забезпечення. Основою формування цих показникв тсний взамозв'язок поняття безпеки з категорю ризику, використання яко дозволя значно пдвищити ефективнсть керування, особливо у випадку, коли на змну методам адмнстративно-командного господарювання приходить система переважно ринкових взамозв'язкв в економц, коли вдбуваться рзка децентралзаця керування господарськими соцальними процесами в суспльств.
Концепця ризику в стратег економчно безпеки мстить у соб два найважливших елементи: оцнку ризику керування ризиком.
Оцнка ризику носить, як правило, експертний, моврносний характер у силу невизначеност багатьох негативних наслдкв як д об'ктивних факторв, так прийнятих господарських ршень. Проте можна затверджувати, що росйська економка, що пережива кризу, ма мнмум внутршньо стйкост, у результат чого практично ус фактори ризику здатн сьогодн створювати в нй ситуац критичного характеру.
Керування ризиком припуска передбачення можливих надзвичайних (критичних) соцально-економчних ситуацй для того, щоб запобгти, послабити зм'якшити х наслдок