РЕФЕРАТ
з курсу:
Мжнародн економчн вдносини
на тему:
"Свтовий ринок: поняття, структура, умови та фактори конюнктури, цни
Кив 2001
Ринок невдмною частиною суспльного господарського вдтворення формуться в тснй взамод з усма його елементами: виробництвом, споживанням, розподлом.
Ринок явля собою сферу товарно-грошового обмну, розвитку торговельних функцй мж продавцем покупцем.
Первсним елементом свтового ринку внутршнй ринок, який здйсню торговельн операц з внутршньо торгвл.
Нацональний ринок подну внутршню та зовншню торгвлю дано крани.
Свтовий ринок - це сукупнсть нацональних ринкв, поднаних мж собою всесвтнми господарськими звязками на пдстав мжнародного подлу прац, спецалзац, кооперування, нтеграц виробництва збуту товарв послуг.
Внутршнй ринок
Свтовий ринок
Нацональний ринок
Схема 1. Структура свтового ринку.
В данй курсовй робот розглянуто свтовий ринок товарв та послуг.
До категор свтових належать ус товарн ринки, на яких виключно велику частку складають зовншн торговельн операц (наприклад, свтовий ринок олова, де експортна квота сяга 90% вд його виробництва) т, де вона помрна - 30-50% (наприклад, свтовий ринок автомоблв) навть незначна - 10-20%.
Структуру свтового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах регональному (або географчному), товарно-галузевому та соцально-економчному.
Згдно з регональною структурою свтового ринку розрзняють ринки окремих кран або х угруповань (схема 2).
Cхема 2. Регональна структура свтового ринку.
За товарно-галузевою структурою свтового ринку вдрзняють окрем товарн ринки, як вдповдають рвню ринку певного товару або його частини. За основу ц класифкац беруть Мжнародну класифкацю 00Н - Стандартну Мжнародну торговельну класифкацю - СМТК, Брюссельську митну номенклатуру, Гармонзовану систему опису товарв.
За товарно-галузевою структурою свтового ринку вдрзняють три провдних групи товарв - готов вироби, сировину напвфабрикати, послуги (схема 3).
Кожну товарну групу складають пдгрупи товарв, як можуть бути окремими товарними ринками. Так, ринок промислово сировини подну ринки руд чорних, кольорових металв, дорогоцнного камння, дамантв, хмчно сировини та н.
За соцально-економчною структурою свтового товарного ринку розрзняють ринки промислово розвинутих кран (ПРК), кран, що розвиваються (КР) та кран з перехдною економкою (КПЕ), кран соцалстично орнтац (КСО).
За ступенем моноползац та характером торговельних угод на свтовому ринку видлен так типи його структури:
- монополстичний, де пану один постачальник (ринок дамантв);
- олгополстичний, де домну група великих продавцв (ринок нафти);
- атомстичний, де спостергаться невисока концентраця пропозиц товарв за участю багатьох постачальникв та загострються конкурентна боротьба (ринки текстильних, швейних товарв та н.).
За характером торговельних угод та взаминами продавцв та покупцв розрзняють три сектори свтового ринку: закритий, вдкритий та пльговий ринок товарв. До основних сегментв (фундаментальних елементв) закритого сектора свтового товарного ринку належать внутрфрмов постачання, тобто товарообг мж флалами головних та дочрнх пдпримств великих монополй або ТНК; субпостачання товарв малих та середнх фрм, як виступають пдрядчиками великих монополй, внутршня торгвля регональних нтеграцйних обднань, постачання товарв за програмами допомоги, за особливими мждержавними угодами, зустрчна торгвля. На закритому ринку продавц та покупц взамодють на пдстав некомерцйних вдносин, бо вони повязан юридичною залежнстю, угодами про мжнародну спецалзацю та кооперування, системою частково участ та фнансового контролю, преференцйними та спецальними торговельно-економчними, валютно-кредитними, вйськово-полтичними та ншими специфчними договорами.
Закритий сектор свтового товарного ринку пдпорядковуться обмеженому впливу ринкових факторв, для нього характерна вдносна усталенсть ринкових цн, як базуються на нацональних цнах не вдбивають короткочасних коливань попиту пропозиц та дйсних вартсних показникв збутових товарв.
Вдкритий сектор свтового товарного ринку сферою звичайно комерцйно дяльност практично незалежних продавцв та покупцв - малих великих фрм, аутсайдерв, монопольних обднань, державних приватних пдпримств. Незалежнсть торговельних контрактв вдкритого сектора свтового товарного ринку зумовлю вдносну нестабльнсть взамовдносин. У вдкритому сектор товарного ринку здйснюються короткостроков комерцйн угоди та операц "вльного" ринку.
"Вльний" ринок - це сектор вдкритого ринку вльно конкуренц виробникв та постачальникв товарв. Цей ринок вджива, тому що його витсняють сучасн механзми мжнародного регулювання свтового товарного ринку. "Вльний" ринок проявляться у бржовй торгвл, на ринку "спот" (з термновим постачанням реального товару) та "чорному ринку".
Промжне становище мж закритим вдкритим секторами свтового ринку займа пльговий сектор - торговельн операц на пдстав довгострокових комерцйних контрактв (ДСКК), як укладен на два бльше рокв (нод 15-20 рокв) та обумовлен преференцйними (пльговими) економчними умовами. Торгвлю на основ ДСКК видляють у преференцйну зону, на яку впливають риси обох секторв розвитку свтових товарних ринкв (схема 4).
Схема 4 . Сектори свтового ринку.
У процес взамод рзномантних факторв розвитку на свтових товарних ринках формуться вдповдна ринкова конюнктура, яка вдбива змни конкретних умов функцонування ринку та спввдношення попиту пропозиц, повязаних з динамкою цн на товари та прибутками фрм (схема 5).
Схема 5. Цна ринково рвноваги на свтовому ринку
Конюнктура невдмною рисою формування та розвитку свтових товарних ринкв, вона вивчаться на мкро- та макрорвнях. На мкрорвн дослджуються короткотермнов коливання змни товарного ринку, а на макрорвн - середн та довгостроков тенденц розвитку ринку, як враховуються в господарськй дяльност на рвн пдпримств, галузей та вс нацонально економки. Ринкова конюнктура використовуться в стратег управлння, у вибор форм та методв конкурентно боротьби, у забезпеченн ефективност зовншньо торговельно-економчно дяльност.
Формування конюнктури свтових товарних ринкв, яка базуться на циклчному розвитку свтового господарства, вдбива характер ринково економки. Велик цикли конюнктури дослджував вдомий економст Н.Д. Конаратьв. Вн пдкреслив роль сукупност конюнктуро-формувальних факторв (КФФ), що впливають на економчну конюнктуру проявляються у взаемозвязках коротко-, середньо- та довгострокових тенденцй розвитку
формують ринкову конюнктуру. Фактор - це сила руху будь-якого процесу, яка визнача його характер. КФФ - це сила, яка форму та визнача характер ринково економчно конюнктури. Провдними елементами КФФ е пропозиця попит.
Попит - це платоспроможна потреба в товарах для споживання та поповнення товарних запасв. Пропозиця - сума товарв, вироблених для збуту на ринку та реалзац товарних запасв. Спввдношення попиту пропозиц зумовлю ринкову цну на товар. Факторами групи попиту рвень особистого та виробничого споживання товарв, обсяг надходжень х у товарн запаси, прибутки, купвельна спроможнсть кран. Фактори групи пропозиц - це обсяг виробництва товарв, х конкурентна спроможнсть, рентабельнсть виробництва, норми прибуткв фрм, х адаптування до впровадження досягнень науки технки.
Умови формування конюнктури (УФК) - це зовншн середовище вдносно КФФ, яке здатне впливати на КФФ. УФК можна подлити на три групи: економчн, соцально-полтичн та мжнародн.
Схема 6. Умови формування конюнктури
Результатом взамод КФФ та УФК рзн форми прояву економчно конюнктури (ФПК). Провдними ознаками, за якими х вдрзняють, спввдношення попиту пропозиц, динамка свтових цн, длова активнсть на ринку (число укладених угод).
Схема 7. Форми прояву конюнктури
В умовах понижувально конюнктури спостергаться стабльна перевага пропозиц товару над попитом, падння цн на товар, скорочення числа укладених угод. Таке становище на ринку називають "ринком покупця".
Низька конюнктура вдбива панвну перевагу пропозиц товару над його попитом до позиц х урвноваження, коли число торговельних операцй та ринков цни досягають свого мнмального значення, понижуються прибутки фрм.
Конюнктура пдвищувальна - це стабльна перевага попиту над пропозицю товару, зростання ринкових цн на товар та числа торговельних угод ("ринок продавця").
Висока конюнктура ма тенденцю до збереження переваги попиту на товар над його пропозицю, починаться вирвнювання х балансу, цна на товар число торговельних операцй сягають свого максимуму, зростають прибутки фрм.
Короткочасний стан ринку, де пану рвновага попиту пропозиц, називають ринковою рвновагою. Затяжний стан ринку переваги пропозиц товару над його попитом, насичення ринку товаром зумовлюють зниження цн, вялу конюнктуру, стан економчно кризи - збиткв фрм та банкрутства.
Унверсальним показником барометром товарно конюнктури цна на товар.
Цна - це грошовий вираз вартост товару. Цни на товар грунтуються на суспльних витратах на виробництво товару з урахуванням ринково його вартост. Цна визначаться суспльне необхдними витратами прац на виробництво товару, тобто робочим часом, необхдним для виробництва товару в даних умовах, при середньому рвн квалфкац та нтенсивност прац.
Основними цноутворюючими факторами цна виробництва товару, спввдношення попиту пропозиц на ринку товару, механзм регулювання цн (наприклад, фксування рвня цн, "заморожування" цн, державний контроль цн, встановлення меж допустимих змн цн з фксуванням верхнього нижнього рвнв х коливань). На свтов цни на товар вплива стан грошово сфери - змни купвельно спроможност нацонально грошово одиниц, валютних курсв, нфляця (знецнювання валюти) та н.
Для свтового ринку характерна множина цн на товар. Вони вдрзняються за сферами д, характером формування, ступенем зближення з рвнем ринково цни. За сферами товарообгу розрзняють цни внутршнього та зовншнього ринкв. Зовншньоторговельн цни бувають експортн та мпортн, як враховують величину витрат за доставку товару вд експортера до мпортера. Розмежовують цни закритого вдкритого секторв свтового товарного ринку.
Цни закритих ринкв мають вдносну стабльнсть, вони бльше пддаються регулюванню, проявляються в д внутрфрмових умовно розрахункових трансфертних (перевдних) цн, як встановлюють монопол виробникв незалежно вд вимог ринку дня скорочення податкових оплат.
Цни вдкритого сектора ринку змнюються пд впливом попиту на товар його пропозиц, вдбивають змни товарно конюнктури, факторв стихйного (вльного) ринкового цноутворення (цни ринку "спот", бржов котировки).
За рвнем пристосування цн до дйсно ринкового стану вдрзняють базисн цни цни фактичних операцй. До базисних цн належать довдков та офцйн цни продажу, цни прейскурантв, каталогв, проспектв. Цни фактичних торговельних операцй вдбивають реальний рвень ринкових цн на аукцонах, товарних бржах, контрактн а також розрахунков (середньостатистичн) цни.
Множина внутршньоторговельних цн негативно вплива на визначення рвня свтових цн на товари. Як свтов цни виступають цни звичних торговельних операцй, типових для свтово комерцйно практики. Вони розповсюджуються на значну частину свтово торгвл, доступн будь-якому продавцев покупцев свтового ринку.
Як свтов цни виступають експортн цни головних постачальникв даного товару на свтовий ринок (наприклад, цни на нафту установлюють крани ОПЕК) та мпортн цни провдних покупцв (мпортерв) даного товару, а також цни важливих центрв мжнародно торгвл (мжнародних товарних брж, аукцонв, н.)
В умовах високо конкуренц на свтових товарних ринках експортерами товару стають провдн нацональн виробники найбльш конкурентоспроможно продукц з найменшими витратами на виробництво -нацональн монопол та ТНК.