Мнстерство освти Украни
Льввський нацональний унверситет м. . Франка
Кафедра конституцйного,
адмнстративного та
фнансового права
КУРСОВА РОБОТА
на тему
Фнансово-правов основи
страхування
Львв-1999
Змст
Вступ
1. Сутнсть, принципи роль страхування
2. Основн страхов поняття
3. Види страхування
- особисте страхування
- майнове страхування
- страхування вдповдальност
4. Перестрахування
5. Договори страхування
Висновки
Список використаних законодавчих актв лтератури
Вступ
Економчн та соцальн перетворення в Укран, розвиток мжнародних вдносин зумовили формування страхово галуз. Формування економки, процеси роздержавлення приватизац, зростання конкуренц приводять до переорнтац та розвитку системи захисту юридичних та фзичних осб вд матеральних втрат, як можуть виникнути в результат стихйного лиха, нещасного випадку та нших ризикових обставин. У звязку з цим необхдно вдосконалювати систему механзм нагромадження коштв для забезпечення належно матерально пдтримки тих, хто постраждав понс певн втрати.
Страховий ринок в Укран розвинутий недостатньо. В держав на сьогодн функцону понад 240 страхових компанй, посередницьких та нших органзацй, як причетн до страхово справи. Серед них найбльш вдом НАСК Оранта, АСК Енегополс, АКВ ГАРАНТ, АСК Алькона та н. Незважаючи на молодий вк укранського страхового ринку, спостергаться постйне зростання обсягв наданих страхових послуг. В 1998 р. страхов платеж зросли на 32% порвняно з 1997 р., що майже в 5 разв перевищу середньорчн загальносвтов темпи приросту цього показника.
Досвд зарубжних кран свдчить про те, що розвинута страхова справа сприя розвитку пдпримництва та виршенню багатьох соцальних проблем. Страхування - обктивно необхдний атрибут ринково економки, ступнь його розвитку свдчить про зрлсть ринкових вдносин.
Одню з найважливших передумов розвитку страхово справи розвиток стан законодавчо бази, яка регламенту регулю цей вид дяльност в цлому, так окрем напрямки.
Слд зазначити, що державна полтика в галуз страхування потребу вдосконалення через подальший розвиток нормативно бази, нтеграцю Украни в мжнародн структури в галуз страхування, забезпечення оптимального спввдношення мж обовязковим добровльним страхуванням, залучення страхового ринку до виршення соцальних питань тощо.
Висвтленню окремих фнансово-правових проблем в галуз страхування присвячена дана курсова робота.
При розробленн курсово роботи використан основн законодавч акти, навчальна лтература, науков статт публкац з питань страхування.
1. Сутнсть, функц роль страхування
Людям природно притаманне прагнення захиститися вд небезпеки втрати життя, здоровя, житла, харчв тощо. Потреба в захист дуже близька до первинних (фзологчних) запитв. Протягом усього сторичного шляху розвитку суспльне виробництво стикаться з суперечностями мж природою людиною, а також мж окремими субктами виробничих вдносин. Ц суперечност зумовлюють появу несприятливих подй (ризикв), серед яких виокремлюють стихйне лихо нещасн випадки.
Стихйне лихо явля собою випадок, спричинений руйнвною дю сил природи, охоплю здебльшого немалу територю призводить до значних матеральних збиткв або загибел чи втрати здоровя багатьох людей.
Нещасн випадки це так под, котр через несприятливий збг обставин призводять до загибел або втрати здоровя окремих людей.
Потенцйна можливсть настання стихйного лиха нещасних випадкв становить сутнсть ризику. До страхових ризикв вдносять лише так випадки небезпеки, появу яких можна прогнозувати й оцнювати на пдстав сторичного досвду та за допомогою математичних статистичних методв. Такий ризик ма бути теоретично можливий, але його настання точно не визначене н в час, н в простор не залежить вд волевиявлення жодно зацкавлено особи.
За умов ризикового характеру функцонування будь-якого пдпримства не менш ризикового проживання кожно людини сну нагальна потреба попередження вдшкодування збиткв, завданих стихйним лихом та нещасними випадками. Без задоволення неможливо забезпечувати безперервнсть процесу виробництва матеральних благ, пдтримувати належний рвень життя людей. Вдносини, що складаються в суспльств з цього приводу, мають обктивний характер в свой сукупност формують змст економчно категор страховий захист.
Сутнсть страхового захисту поляга в нагромадженн витрачанн грошових нших ресурсв для здйснення заходв з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризикв вдшкодування повязаних з ними втрат.
Для того, щоб система заходв з попередження, подолання вдшкодування втрат була реально можливою, необхдно частину валового продукту спрямовувати на створення страхового фонду суспльства. До фонду страхового захисту належать централзован натуральн та грошов резерви держави, децентралзован фонди, а також фонди, створюван методом страхування.
Слово страхування увйшло в укранську мову давно. Воно ма вдповдники в нших мовах : insurance в англйськй, versicherungs у нмецькй. В основ його слова securus sine cura, як означають безтурботний.
Офцйне тлумачення цього термна в Укран наведено в Закон Про страхування : Страхування це вид цивльно-правових вдносин щодо захисту майнових нтересв громадян юридичних осб у раз настання певних подй (страхових випадкв), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондв, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежв (страхових внескв, страхових премй).
Страхування насамперед системою економчних вдносин мж конкретними субктами господарювання, де з одного боку виступають страхувальники, а з ншого страховики. Поняття страхування неповним тод, коли воно не передбача превентивного спрямування захисту. З урахуванням сказаного можна дати таке визначення поняття страхування :
Страхування це економчн вдносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечу соб чи третй особ в раз настання под, обумовлено договором або законом, суму виплати страховиком, який утриму певний обсяг вдповдальност для забезпечення поповню та ефективно розмщу резерви, здйсню превентивн заходи щодо зменшення ризику, у раз необхдност перестрахову частину останнього.
Змст страхування, як нших категорй, розкриваться в його функцях. Вони в сукупност мають конкретизувати змст ц категор в сучасних умовах застосування.
Ризикова функця страхування. Вона поляга в переданн за певну плату страховиков матерально вдповдальност за наслдки ризику, зумовленого подями, перелк яких передбачено чинним законодавством або договором з страхувальником. Чим
вища ймоврнсть ризику, тим плата за його утримання, обчислена за допомогою актуарних розрахункв, бльша. У раз настання страхового випадку страхувальник висува страховиков вимогу на вдшкодування збиткв (виплату страхових сум).
Функця створення використання страхових резервв (фондв). Страхування ста можливим лише за наявност у страховика певного капталу, достатнього для забезпечення покриття збиткв (у раз х виникнення), заподяних страхувальников стихйним лихом, нещасним випадком чи ншою страховою подю. З цю метою кожним страховиком створються система страхових резервв. Нагромадження використання таких резервв характерним для страхово дяльност.
У формуванн використанн страхових резервв виявляться перерозподл коштв мж страхувальниками. Т з них, яких у певному перод не спткала страхова подя, сплативши страхов внески, не отримують жодних виплат. навпаки: страхувальникам, як зазнали серйозних збиткв вд страхового випадку, виплачуться вдшкодування в сумах, значно бльших за внесен страхов платеж.
Функця заощадження коштв. На першому мсц в бльшост кран свту за обсягами страхових премй особисте страхування. При цьому виплати, повязан з втратою життя здоровя внаслдок нещасного випадку, становлять менш як 10%. Решту являють собою заощадження. Вони виплачуються з урахуванням нвестицйного доходу в раз дожиття застрахованого до певного вку або под.
Превентивна функця. Учасники страхування, насамперед страховики страхувальники, зацкавлен у зменшенн наслдкв страхових подй. З цю метою застосовують правову фнансову превенц.
До правово превенц належать застереження, передбачен чинним законодавством або договорами страхування так, що стосуються позбавлення страхувальника (повнстю або частково) страхових вдшкодувань. Вони розрахован на випадки протиправних дй або бездяльност з боку страхувальника щодо застрахованих обктв. Наприклад, страховики не покривають матеральних збиткв, завданих потерплим, що перебували у стан алкогольного чи наркотичного спянння, не передбачають страхових вдшкодувань у раз самогубства, навмисного пошкодження власного майна здоровя.
Превентивна функця ма й нший аспект свого виявлення. Частина страхових премй спрямовуться на фнансування превентивних заходв. Добре зарекомендувала себе практика 70 80-х рокв, що передбачала забезпечення за рахунок страхових ресурсв спорудження обладнання технкою пожежних депо, придбання медикаментв утримання персоналу служб, що мають свом завданням боротьбу з нфекцйними захворюваннями сльськогосподарських тварин, фнансування заходв з запобгання дорожньо-транспортним пригодам т.н.
Страхування грунтуться насамперед на таких специфчних принципах :
вльний вибр страхувальником страховика, а страховиком виду страхування;
страховий ризик;
страховий нтерес;
максимальна сумлннсть;
вдшкодування в межах реально завданих збиткв;
франшиза;
суброгаця;
контрибуця;
спвстрахування перестрахування;
диверсифкаця.
Класифкаця страхування
Страхування, як будь-яка нша сфера дяльност людини, будь-яка нша система знань, потребу внутршньо структурно-логчно впорядкованост. Для досягнення необхдно впорядкованост використовуться класифкаця.
Класифкацю за обктами з виокремленням галузей, пдгалузей видв страхування можна вважати класичним пдходом у теор практиц втчизняного страхування. Закон Украни Про страхування визнача, що обктами страхування можуть бути три групи майнових нтересв:
1) повязан з життям, здоровям, працездатнстю та додатковою пенсю страхувальника або застраховано особи (особисте страхування);
2) повязан з володнням, користуванням розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) повязан з вдшкодуванням страхувальником заподяно ним шкоди фзичнй особ або майну, а також шкоди, заподяно юридичнй особ (страхування вдповдальност).
Найважливша класифкацйна ознака у страхуванн форма проведення. За цю ознакою страхування подляться на добровльне й обовязкове.
Здебльшого взамовдносини мж страхувальником страховиком будуються на добровльних засадах оформлюються договором страхування. Згдно з Законом Про страхування договори страхування укладаються вдповдно до правил страхування. Правила страхування при добровльнй форм страховик розробля самостйно для кожного виду страхування, а дал вони затверджуються Комтетом у справах нагляду за страховою дяльнстю при видач лценз на право здйснення вдповдного виду страхування.
Добровльне страхування передбача, що вс стотн моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторн.
В обовязковому страхуванн страхов вдносини виникають згдно з законом, а страхування здйснються на пдстав вдповдних законодавчих актв, якими передбачено перелк обктв, що пдлягають страхуванню, прелк страхових подй, винятки з них, максимальн страхов тарифи мнмальн страхов суми, рвень страхового забезпечення нш суттв моменти. Згдно з Законом Про страхування форми типового договору порядок проведення обовязкового страхування визначаються Кабнетом Мнстрв Украни.
Принцип обовязковост однаково поширються на страхувальника, на страховика. Перший ма обовязково застрахувати передбачений законодавством обкт, а другий не в прав вдмовити йому в цьому.
У Закон Украни Про страхування наведений перелк видв обовязкового страхування, як здйснюються в нашй кран. Це:
1) медичне страхування;
2) державне особисте страхування вйськовослужбовцв вйськовозобов'язаних, призваних на збори;
3) державне особисте страхування осб рядового, начальницького та вльнонайманого складу органв пдроздлв внутршнх справ;
4) державне обов'язкове особисте страхування медичних фармацевтичних працвникв на випадок нфкування врусом мунодефциту людини при виконанн ними службових обов'язкв;
5) державне обов'язкове особисте страхування працвникв митних органв;
6) державне обов'язкове особисте страхування працвникв прокуратури;
7) державне страхування життя здоров'я народних депутатв;
8) державне особисте страхування службових осб державно контрольно-ревзйно служби в Укран;
9) державне особисте страхування службових осб державних податкових нспекцй;
10) державне обов'язкове страхування службових осб державних органв у справах захисту прав споживачв;
11) особисте страхування працвникв вдомчо та сльсько пожежно охорони членв добровльних пожежних дружин (команд);
12) державне страхування посадових осб нспекцй державного архтектурно-будвельного контролю;
13) державне страхування спортсменв вищих категорй;
14) державне страхування працвникв державно лсово охорони; 15) страхування життя здоров'я спецалств ветеринарно медицини; 16) страхування життя здоров'я суддв;
17) державне страхування донорв кров та
(або) компонентв; 18) особисте страхування вд нещасних випадкв на транспорт;
19) страхування членв екпажу авацйного персоналу;
20) страхування працвникв замовника авацйних робт, осб, пов'язаних з забезпеченням технологчного процесу при виконанн авацйних робт, та пасажирв, як перевозяться за його заявкою без придбання квиткв;
21) страхування ризикових професй народного господарства вд нещасних випадкв; 22) страхування вдповдальност повтряного перевзника виконавця повтряних робт щодо вдшкодування збиткв, заподяних пасажирам, багажу, пошт, вантажу, прийнятим до перевезення, ншим користувачам повтряного транспорту та третм особам; 23) страхування вдповдальност експлуатанта повтряного судна за збитки, як можуть бути завдан ним при виконанн авацйних робт; 24) страхування цивльно вдповдальност власникв транспортних засобв; 25) страхування авацйних суден;
26) обов'язкове страхування врожаю сльськогосподарських культур багаторчних насаджень у радгоспах та нших державних сльськогосподарських пдпримствах;
27) страхування цивльно вдповдальност оператора ядерно установки за шкоду, яка може бути заподяна внаслдок ядерного нциденту ; 28) державне обов'язкове особисте страхування осб рядового начальницького складу та працвникв кримнально-виконавчо системи. Мжнародне право право бльшост держав свту тлумачить обовязкове страхування як необхднсть захисту нтересв третх осб у раз, коли м завдано шкоди. Тому, як правило, обовязкова форма страхування найбльш поширена у страхуванн вдповдальност. А особисте майнове страхування провадяться виключно у добровльнй форм.
В Укран формуться власна модель ринково економки, що врахову ту ситуацю, в якй опинилася держава на момент визнання полтично незалежною. Звдси закономрна поява особливостей розбудови й окремих сегментв ринково нфраструктури. Велико перебудови поряд з державними фнансами, банквською справою зазнало страхування. У чому ж поляга роль страхування в ринковй економцСтрахування нада впевненост в розвитку бзнесу.
Завдяки переданню за окрему порвняно невелику плату вдповдальност за наслдки ризикових подй страховим товариствам нвестор упевнений, що в раз стихйного лиха або ншого страхового випадку завдан випадки будуть вдшкодован.
Страхування дуже важливе як для тих пдпримств, що вже функцонують, так для новостворених, як ще не набули достатнього виробничого потенцалу не нагромадили власних резервних фондв. Страхування не лише забезпечу вдшкодування фактичних збиткв, зумовлених певною подю. Наявнсть вдповдно страхово угоди да змогу впевненше користуватися кредитом, щоб спорудити чи придбати необхдн засоби виробництва.
Страхування да змогу оптимзувати ресурси, спрямовуван на органзацю економчно безпеки.
Серед багатьох форм страхового захисту страхуванню належить особлива роль. Воно да змогу досягти рацонально структури коштв, що спрямовуються на запобгання (або оперативне усунення) наслдкам стих чи нших чинникв, як перешкоджають дяльност т чи ншо особи. Страхування, маючи велик можливост маневрування резервами, важливою ланкою формування вс системи економчно безпеки. Така роль ста можливою тльки за належного рвня розвитку страхово справи.
Страхування забезпечу рацональне формування й використання коштв, призначених для здйснення соцальних програм.
Свтовий досвд довв доцльнсть нагромадження використання коштв на соцальн програми страховим методом. Сформован цим методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсв, спрямовуваних на фнансування освти, охорони здоровя, пенсйне забезпечення та деяк нш соцальн заходи. Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутнх пенсй, придбання житла, оплати витрат на навчання у вуз си коледж сприя тому, щоб кожний громадянин реалзував сво можливост задовольнив потреби. У такому раз зменшуться навантаження на державний бюджет, а контроль за рацональним використанням коштв переноситься безпосередньо на споживача соцальних послуг виплат.
У страхуванн створюються значн резерви грошових ресурсв, як стають джерелом зростання нвестицй в економку. Акумульван у страхових компанях ресурси через систему нвестування сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання нших програм. Це вигдно страхувальникам, страховим компаням, банкам та ншим пдпримницьким структурам держав в цлому. Уряди кран з розвиненою ринковою економкою з огляду на можливост страхування нагромаджувати кошти надають страховй ндустр всебчну пдтримку, сприяють подальшому розвитку.
2. Основн страхов поняття
Як уже зазначалось, страхування це система економчних вдносин. Будь-як вдносини передбачають наявнсть, як мнмум, двох субктв. У страховй справ страховик страхувальник головн субкти. Страховиками визнаються юридичн особи, створен у форм акцонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою вдповдальнстю, а також що одержали у встановленому порядку лцензю на здйснення страхово дяльност. Страхова дяльнсть в Укран здйснються виключно страховиками - резидентами Украни. Вони виробляють умова страхування пропонують страхов послуги свом клнтам.
Страхувальниками визнаються юридичн особи та дздатн громадяни, як уклали з страховиками договори страхування або страхувальниками вдповдно до законодавства Украни. Страхувальники можуть укладати з страховиками договори про страхування третх осб (застрахованих осб), як можуть набувати прав обов'язкв страхувальника згдно з договором страхування.
Страхувальники мають право при укладанн договорв страхування призначати громадян або юридичних осб для отримання страхових сум (страхового вдшкодування), а також замнювати х до настання страхового випадку.
Страховий ризик - певна подя, на випадок яко проводиться страхування яка ма ознаки ймоврност та випадковост настання.
Страховий випадок - подя, передбачувана договором страхування або законодавством, яка вдбулась з настанням яко виника обов'язок страховика здйснити виплату страхово суми (страхового вдшкодування) страхувальнику, застрахованй або ншй третй особ. Страхова сума - грошова сума, в межах яко страховик вдповдно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанн страхового випадку, а також сума, що виплачуться за особистим страхуванням. Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здйснюються незалежно вд суми, яку ма отримати одержувач за державним соцальним страхуванням, соцальним забезпеченням, суми, що ма бути йому сплачена як вдшкодування збиткв. При страхуванн майна страхова сума встановлються в межах вартост майна за цнами тарифами, що дють на момент укладання договору, якщо нше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового
страхування.
Страхове вдшкодування - грошова сума, яка виплачуться страховиком за умовами майнового страхування страхування вдповдальност при настанн страхового випадку. Страхове вдшкодування не може перевищувати розмру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрям збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У раз коли страхова сума становить певну частку вартост застрахованого об'кта, страхове вдшкодування виплачуться у такй же частц вд визначених по страховй под збиткв, якщо нше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збиткв, що не вдшкодовуться страховиком згдно з договором страхування.Якщо майно застраховане у клькох страховикв загальна страхова сума перевищу дйсну вартсть майна, то страхове вдшкодування, що виплачуться усма страховиками, не може перевищувати дйсно вартост майна. При цьому кожний страховик здйсню виплату пропорцйно розмров страхово суми за укладеним ним договором страхування. страхувальник зобов'язаний внести страховику згдно з договором страхування. Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниц страхово суми за визначений перод страхування. Страхов тарифи при добровльнй форм страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на пдстав вдповдно статистики настання страхових випадкв. Конкретний розмр страхового тарифу визначаться в договор страхування за згодою сторн. При здйсненн обов'язкового страхування Кабнетом Мнстрв Украни встановлюються максимальн розмри страхових тарифв або методика х розрахункв та мнмальн розмри страхових сум.
Об'кт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника клькома страховиками (спвстрахування). При цьому в договор повинн мститись умови, що визначають права обов'язки кожного страховика. За наявност вдповдно угоди мж спвстраховиками страхувальником один з спвстраховикв може представляти всх нших у взамовдносинах з страхувальником, залишаючись вдповдальним перед ним лише у розмр сво частки.
Страхове свдоцтво (страховий полс) документ, що засвдчу факт страхування вдповдно до правил страхування.
Види страхуванняОсобисте страхування
У найзагальншому план особисте страхування можна визначити як галузь страхово дяльност, яка забезпечу страховий захист громадян або змцнення досягнутого ними смейного добробуту.
Необхднсть особистого добровльного страхування зумовлються як ризиковим характером вдтворення робочо сили, так пдвищенням ступеню ризику життя у звязку з урбанзацю, погршенням довклля, а також зростанням питомо ваги людей похилого вку в загальнй чисельност населення. Це ускладню захист особистих нтересв громадян з боку держави та за рахунок передбача формування захисних механзмв за рахунок перерозподлу ндивдуальних доходв.
Особисте страхування включа:
страхування життя;
страхування вд нещасних випадкв;
страхування додатково пенс;
добровльне медичне страхування;
страхування вд нещасних випадкв на транспорт.
Змшане страхування життя вид страхування, який обдну в одному договор клька самостйних договорв страхування, зокрема три випадки:
- дожиття до закнчення строку страхування;
- смерть застрахованого;
- втрата здоровя вд нещасних випадкв.
Страхувальниками в цьому вид страхування тльки фзичн особи. Договори змшаного страхування життя укладаються з громадянами вком вд 16 до 75 рокв строком на 3, 5, 10, 15 або 20 рокв. Розмр страхово суми визнача страхувальник.
При страхуванн на дожиття до закнчення договору страхування страхувальник отриму повну страхову суму, на яку було укладено договр, незалежно вд того, отримував вн страхов суми у звязку з нещасними випадками впродовж д договору чи н. У раз смерт застрахованого в перод д страхового договору страхова сума в розмр 100% виплачуться правонаступнику, вказаному в договор страхування. Природна смерть як наслдок хвороби, старост т.п. не страховим випадком
При страхуванн вд нещасних випадкв з настанням страхово под застрахований отриму певний вдсоток вд страхово суми залежно вд ступеню втрати здоровя. Отримання страхово суми за страховим договором вд нещасних випадкв не залежить вд виплат, на як ма право страхувальник з державного соцального та пенсйного забезпечення.
Нещасними випадками за даним видом страхування вважаються:
- утоплення;
- опки, враження блискавкою або електричним струмом;
- обмороження;
- гостр отруння газами або парами, отруйними та хмчними речовинами.
Хвороба не вважаться страховою подю. При страхуванн дтей страхувальниками виступають батьки або нш родич дитини, а застрахованим дитина вд дня народження до 18 рокв. Термн страхування визначаться як рзниця мж вком 18 рокв та вком (у повних роках) застрахованого при заключенн договору.
Страхова сума виплачуться застрахованому при нещасному випадку, що стався в перод д договору та при дожитт дитини до 18 рокв.
Страхування до шлюбу. Договр може бути укладено на користь дтей, котр постйно проживають в Укран. Вк дитини на день пдписання договору не можеперевищувати 15 повних рокв.
Страхова сума виплачуться застрахованому при його вступ до законного шлюбу в перод з дня закнчення строку страхування до досягнення 21 року. При невступ до шлюбу страхова сума виплачуться по дожитт застрахованого до 21 року.
Страхування вд нещасних випадкв включа:
1. ндивдуальне страхування. Страховою подю за договором ндивдуального страхування нещасний випадок, тобто будь-який раптовий вплив на здоровя застрахованого, який стався не з його вол. Умовами страхування передбачаться можливсть укладання договорв на строк вд 1 до 5 рокв. На практиц найпоширенш договори страхування 1 рк.
Страхова сума виплачуться страховиком у раз смерт або втрати здоровя застрахованого внаслдок страхового випадку. У раз смерт внаслдок нещасного випадку або насилля страхова сума виплачуться правонаступнику, вказаному в договор, в розмр 100%.
При втрат здоровя внаслдок страхового випадку страхувальник отриму страхову суму, пропорцйну вдсотку втрати здоровя. Наприклад, тимчасова нвалднсть, встановлена медичною комсю, передбача виплати страхових сум у такому порядку:
група 80% страхово суми;
група 60% страхово суми;
група 40% страхово суми.
Повна втрата працездатност при груп нвалдност передбача виплату 100% страхово суми.
Не можуть бути застрахованими за умовами даного договору громадяни:
- у вц на момент закнчення строку договору понад 80 рокв;
- визнан у встановленому порядку недздатними;
- хвор на тяжк захворювання;
- нвалди групи.
2. Страхування дтей школярв. Здйснються за принципом змшаного страхування. Школяр страхуються на перод навчання в школ, договори укладаються термном на один рк, а розмр тарифно ставки узгоджуться з вком
дитини.
3. Страхування робтникв службовцв за рахунок пдпримств органзацй. За цим видом страхування страхувальником пдпримство або органзаця, де працюють особи з досить небезпечними для життя умовами прац. Так працвники пдлягають обовяковому страхуванню.
Виплата страхово суми здйснються у звязку з втратою здоровя або настанням смерт застрахованого внаслдок нещасного випадку. Перелк страхових нещасних випадкв передбачаться умовами договору. Якщо страхуться група осб, то договр укладаться на основ списку осб, що додаться до нього. Правила страхування передбачають обмеження страхово вдповдальност, якщо втрата здоровя чи смерть застрахованого повязана з сконням ним злочину в стан алкогольного чи наркотичного спянння.
4. Обовязкове страхування пасажирв. Пасажири, котр перебувають в дороз, водночас страхувальниками застрахованими. Згдно з чинним законодавством, страхування пасажирв поширються не на всх пасажирв, а тльки на тих, як дуть залзничним транспортом далекого прямування, автомобльним транспортом (крм внутрмського внутробласного), внутршнм водним, морським, повтряним транспортом. Страхов внески за даним видом страхування встановлюються законом входять у цну квитка.
Обсяг страхово вдповдальност залежить вд наслдкв нещасного випадку. Страхова сума виплачуться у звязку з втратою здоровя або настанням смерт застрахованого. Дя страхового договору починаться з моменту оголошення посадки на транспортний засб закнчуться моментом зупинки та виходу застрахованого в пункт кнцевого призначення за меж територ станц.
5. Державне обовязкове особисте страхування вйськовослужбовцв, працвникв митних, контрольно-ревзйних,, податкових, правоохоронних органв. Страхувальниками, що сплачують страхов внески, вйськов та нш вдомства. Страхов випадки, що зумовлюють виплату страхово суми застрахованому:
- загибель застрахованого внаслдок поранення або захворювання в перод д страхового договору або одного року псля звльнення з служби;
- встановлення застрахованому нвалдност у звязку з проходженням служби;
- поранення пд час служби;
- звльнення з служби за станом здоровя.
6. Державне обовязкове особисте страхування медичних фармацевтичних працвникв на випадок нфкування врусом мунодефциту пд час виконання службових обовязкв.
Страхування додатково пенс.
У бльшост розвинених кран свту пенсйне забезпечення громадян здйснються з трьох джерел:
- державно пенсйно системи;
- пенсйних фондв пдпримств професйних сплок;
- страховими компанями та ншими фнансовими органзацями.
При такй структур системи пенсйного забезпечення страхування додатково пенс здйснються страховими компанями та пенсйними фондами, а гарантована (основна) пенся виплачуться державою залежить вд здатност держави акумулювати необхдн для ц мети грошов засоби.
з усього розмаття страхового забезпечення пенсйними фондами видляють три головн напрямки:
1) ндивдуальне срахування пенсй, коли клнт страху пенсю певного розмру;
2) ндивдуальне страхування пенс в страховй компан чи пенсйному фонд, яке грунтуться на нагромадженн ндивдуальних засобв у страховй органзац отриманн пенс, адекватно нагромадженй сум;
3) групове страхування, коли пенс учасникв адекватн загальнй сум.
Найпоширеншим другий варант страхового забезпечення громадян. Засади, на яких цей варант грунтуться, мають бути покладен в основу реформування пенсйно системи Украни в цлому. Передбачаться, що пенсйне страхування в Укран ма базуватися на систем персональних пенсйних рахункв громадян. Вона акумулюватиме грошов засоби й нвестуватиме х у спецальн державн облгац, як будуть ндексуватися вдповдно до рвня нфляц.
Термн страхування визначаться як рзниця мж пенсйним вком та вком страхувальника на момент укладення договору. Для страхувальникв, котр досягли 60 рокв (жнки) 65 рокв (чоловки), встановлються строк страхування 5 рокв. Псля закнчення строку страхового договору пенся виплачуться довчно, якщо договр повнстю оплачено страховими внесками.
Медичне страхування.
За свом призначенням медичне страхування формою соцального захисту нтересв громадян у раз втрати ними здоровя з будь-яко причини. Воно повязане з компенсацю витрат громадянам, зумовлених оплатою медично допомоги та нших витрат, повязаних з пдтримкою здоровя:
- вдвдуванням лкарв та амбулаторним лкуванням;
- придбанням медикаментв;
- лкуванням у стацонар;
- отриманням стоматологчно допомоги, зубним протезуванням;
- проведенням профлактичних та оздоровчих заходв.
Субктами добровльного медичного страхування :
- страхувальники окрем дздатн громадяни, пдпримства, що представляють нтереси громадян, а також благодйн органзац фонди;
- страховики страхов компан, що мають лценз на здйснення цього виду страхування;
- медичн установи, що надають допомогу по медичному страхуванню також мають лцензю на здйснення лкувально-профлактично дяльност.
Страхов фонди добровльного медичного страхування утворюються за рахунок добровльних страхових внескв пдпримств органзацй, груп населення, окремих громадян.
При ндивдуальному страхуванн страхувальниками, як правило, виступають окрем громадяни, як уклали договр з страховиком про страхування себе або третьо особи (дтей, батькв, родичв) за рахунок власних грошових засобв. При колективному страхуванн страхувальником, як правило, пдпримство, органзаця, установа, яка уклада договр з страховиком про страхування свох працвникв або нших фзичних осб (членв смей працвникв) за рахунок хнх грошових засобв.
Страхов органзац укладають угоди з профлактично-лкувальними заходами (незалежно вд форм власност) про надання ними медично допомоги застрахованим за певну плату, яку зобовязуться гарантувати страховик. Тарифи на медичн та нш послуги з добровльного медичного страхування встановлюються за згодою страховика медично установи, що обслугову застрахованих. Розмри страхових внескв встановлюються на договрнй основ страховика страхувальника з урахуванням оцнки врогдност захворювання страхувальника у звязку з вком, професю, станом здоровя тощо.
Майнове страхування
Найдавншою традицйно розвиненоюгалуззю страхування майнове страхування. Його економчне призначення поляга в компенсац шкоди, заподяно страхувальнику внаслдок страхового випадку з застрахованим майном. Йдеться як про матеральн, так про фнансов збитки.
Обсяг вдповдальност страховика включа виплату страхового вдшкодування страхувальников в раз пошкодження або знищення матеральних цнностей, а також у раз втрати страхувальником грошових коштв або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслдок страхових випадкв, обумовлених договором страхування.
Особливстю ц галуз
те, що в основу визначення страхово суми за договорами майнового страхування покладено дйсну вартсть страхових обктв. У раз страхування майна не на повну вартсть збитки при настанн страхово под, як правило, також не вдшкодовуються в повному обсяз.
Розмр вдшкодування залежить вд системи страхового забезпечення, передбачено конкретним договором страхування. У майновому страхуванн використовують три системи страхового забезпечення: пропорцйну, систему першого ризику граничного вдшкодування.
Пропорцйна система передбача виплату вдшкодування в тй самй пропорц щодо реального збитку, в якй страхова сума за договором перебува вдносно дйсно вартост застрахованого майна.
Система першого ризику передбача повне вдшкодування збиткв, завданих застрахованому майну, але в межах страхово суми за договором.
Система граничного вдшкодування використовуться у тих видах майнового страхування, де страховик ма компенсувати збитки страхувальника, як обчислено як рзницю мж заздалегдь обумовленою границею фактичним рвнем доходв. Ця система поширються на страхування врожаю, втрат вд простов у виробництв.
Страхування будвель громадян
Будвл за ступенем важливост належать до проритетного майна. Знищення або пошкодження будь-яко будвл завда власников величезних збиткв. Тому кожний власник будвл повинен заздалегдь подбати про те, щоб у раз виникнення таких збиткв мати змогу покрити х.
У сучасних умовах фзичн особи, власники будвель або повнолтн члени хнх родин, а також особи, як тимчасово користуються або розпоряджаються будвлями на законних пдставах, можуть бути страхувальниками й укладати договори добровльного страхування.
До перелку обктв, що пдлягають страховому захисту, належать рзн споруди: житлов, садов дачн будинки, господарськ та зовншн будвл. Одночасно з будвлями прийматься на страхування додаткове обладнання до них. Винятком з перелку обктв страхування будвл, що пдлягають знесенню, дуже стар, аварйн, а також т, що мстяться в зон, якй загрожують обвали, зсуви, повен або нш стихйн лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будвель не пдляга страхуванню рухоме майно, що там перебува.
Вдповдальнсть страховика з страхування будвель поляга у вдшкодуванн збиткв, що виникли внаслдок стихйного лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихд пдгрунтових вод, осдання грунту, повнь, землетрус); нещасного випадку (пожежа, вибух, аваря опалювально системи, водопровдно або каналзацйно мереж, проникнення води з сусднього примщення, викид газу); неправомрних дй третх осб.
Страхування будвель не передбача вдшкодування збиткв, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивн недолки будвель, як були вдом страхувальников до настання страхового випадку; навмисн д страхувальника; ведення вйськових дй, виникнення громадських заворушень, конфскацю майна, екологчн катастрофи.
Договр страхування укладаться на пдстав усно або письмово заяви страхувальника термном на 1 рк або на клька мсяцв.
При укладенн договору страхування будвель насамперед важливо визначити х вартсть, тобто дати вдповдну страхову оцнку. На пдстав страхово оцнки визначають розмр страхово суми, страхового платежу, а в раз знищення або пошкодження будвель - розмр збитку та страхового вдшкодування. Для визначення вартост будвель страховики користуються послугами експертв або вдповдними оцнними документами бюро технчно нвентаризац, органв комунального господарства, що х ма кожний власник будвель.
Страхове вдшкодування виплачуться страхувальников протягом обумовленого договором термну псля одержання всх необхдних документв.
Добровльне страхування домашнього майна громадян.
Страхова компаня бере на страхування майно громадян за мсцем постйного проживання страхувальника. Страхуванням охоплються рзне майно, що належить на прав приватно власност страхувальников членам його родини, як разом з ним проживають. Зокрема, це таке майно: мебл, радо-, вдео- телеапаратура, електроприлади, килимов вироби, одяг взуття, предмети домашнього господарства вжитку, книги, предмети образотворчого мистецтва, а також будвельн матерали, когрми, паливо.
Особливо цнне майно (вироби з дорогоцнних металв, коштовне, напвкоштовне камння, картини, колекц, ункальн та антикварн реч тощо) може прийматися на страхування за спецальним договором страхуватися за спецальним тарифом. Особливою умовою даного виду страхування те, що майно страхуться тльки за умови страхування будвл.
Численнсть обктв страхування зумовлю наявнсть велико клькост подй, у раз яких виплачуться вдшкодування. Страховик вдповда за збитки, що виникли внаслдок таких причин:
стихйне лихо: повнь, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, вихд пдгрунтових вод, осдання грунту, паводок, незвичн для дано мсцевост тривал дощ та велик снгопади, блискавка, землетрус.
нещасний випадок: пожежа, вибух, аваря опалювально системи, водопровдно або каналзацйно мереж, проникненя води з сусднього примщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцй житлових або пдсобних примщень.
викрадення або неправомрн д третх осб.
До обсягу страхово вдповдальност не включаються збитки, як виникли внаслдок ведення вйськових дй, введення вйськового стану, зносу, технчного браку, технчних поломок, перевищення строку експлуатац домашнього майна, навмисних дй страхувальника або члена його родини.
Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна ма вдповдати страховй оцнц. Якщо на страхування приймаються окрем групи майна або окрем предмети, то страхову суму встановлюють, виходячи з вартост кожно групи майна або предмета окремо.
Страховик виплачу страхове вдшкодування на пдстав отримано заяви страхувальника про страховий випадок, перелку знищених, викрадених або пошкоджених предметв домашнього майна, акту про знищення (пошкодження) майна, довдки компетентних органв, яка пдтверджу факт та обставини страхового випадку. Страховик, який виплатив страхове вдшкодування, ма право вимагати компенсац вд особи, винно за спричинен збитки
Страхування майна пдпримств
Даний вид страхування забезпечу страховий захист вд пошкодження та загибел майна внаслдок пожеж, удару блискавки, вибуху газу тощо. За додатковим договором страхування можуть бути застрахован можлив збитки внаслдок таких причин:
1) стихйних лих землетрусу, бур, смерчу, паводку, повен, сельових потокв, тривалих снгопадв, граду, грських зрушень тощо;
2) вибуху парових котлв, газосховищ, газопроводв, машин, агрегатв та нших аналогчних обктв;
3) пошкодження застрахованого майна в результат авар водопроводу, каналзацйно та опалювально системи, систем гасння пожеж, авар електрично
мереж та впливу електричного струму;
4) краджки з зламом та грабунку.
Страхова сума визначаться страховиком за погодженням з страхувальником з урахуванням особливостей конкретного обкта страхування. Основою для визначення страхово суми дйсна вартсть застрахованого майна на момент пдписання договору, яка визначаться за балансовою вартстю та вартстю придбання за вилученням зносу. Майно може бути застраховане за вдновною вартстю, яка визначаться:
- для будвель споруд за вартстю будвництва будвл (споруди) з урахуванням зносу та експлуатацйно-технчного стану;
- для устаткування, машин, нвентаря вдповдно до суми, необхдно для придбання аналогчних предметв;
- для товарв власного виробництва на основ витрат виробництва, але не вище цни х реалзац.
Страхове вдшкодування виплачуться:
- у випадку повно загибел майна в розмр дйсно (вдновно) вартост з вирахуванням зносу та вартост залишкв майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхово суми;
- у раз часткового пошкодження майна в розмр рзниц мж заявленою страховою сумою та вартстю залишкв майна, придатних для подальшого використання, а при страхуванн за вдновною вартстю в розмр витрат на його вдновлення, але не бльше страхово суми.
Виплата страхового вдшкодування не проводиться, якщо страхувальнику вдшкодовують збитки трет особи. Страховик зобовязаний виплатити вдшкодування в розмр рзниц мж сумою збиткв та сумою, вдшкодованою третми особами.
Страхування транспортних засобв
Засоби транспорту, як домашн майно, страхуються добровльно. На страхування беруться автотранспортн засоби та водн маломрн судна. Водночас з транспортним засобомможуть бути застрахован водй пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, вантаж, який на ньому перевозять.
Страхування всх видв ризикв передбача найповнше страхове покриття. Воно забезпечу вдшкодування збиткв, спричинених втратою або пошкодженням застрахованого транспортного засобу, фзичними травмами людей та пошкодженням майна третьо сторони.
Страхування водних транспортних засобв грунтуться переважно на тих же засадах, що й автомобльне. За основу страхово оцнки береться сума, запропонована страхувальником, яка не ма перевищувати його дйсно вартост.
Договр страхування може бути укладено на однй з перелчених дал умов, яка визнача обсяг вдшкодування збиткв та величину страхових платежв залежно вд обсягу вдповдальност, взято страховиком:
- з вдповдальнстю за загибель та пошкодження;
- з вдповдальнстю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;
- без вдповдальност за пошкодження, крм випадкв загибел.
Договр страхування даного виду укладаться на окремий рейс або на певний строк.
Окремим видом в рамках страхування транспортних засобв виступа авацйне страхування. У межах добровльних видв вдбуваться майнове страхування засобв повтряного транспорту страхування вдповдальност власникв повтряних суден, включаючи вдповдальнсть вантажоперевзника. А в рамках обовязкового страхування Закон Украни Про страхування визначив так види:
- страхування членв екпажу авацйного персоналу;
- страхування працвникв замовника авацйних робт, осб, повязаних з забезпеченням технологчного процесу пд час виконання авацйних робт, та пасажирв, як перевозяться за його заявкою без придбання квиткв;
- страхування вдповдальност повтряного перевзника виконавця повтряних робт щодо вдшкодування збиткв, заподяних пасажирам, багажу, пошт, вантажу, прийнятим до перевезення, ншим користувачам повтряного транспорту та третм особам;
- страхування вдповдальност експлуатанта повтряного судна за збитки, як можуть бути завдан ним пд час виконання авацйних робт;
- страхування повтряних суден.
Страхов випадки:
1) повна загибель повтряного судна, яка можлива в перод експлуатац внаслдок авацйно под;
2) пошкодження повтряного судна будь-яке раптове непередбачене для страхувальника порушення цлост конструкц або деформаця елементв повтряного судна будь-чим, через що повтряне судно частково втратило здатнсть виконувати польоти.
Укладаючи договори страхування повтряного судна з клькома страховиками (спвстрахування), страховик вдшкодову збитки в розмр, що не перевищу його частки в загальнй сум за всма договорами страхування зазначеного повтряного судна.
Договр страхування вантажу може укладатися на таких умовах:
1) з вдповдальнстю за вс ризики;
2) з вдповдальнстю за окрему аварю;
3) без вдповдальност за пошкодження, крм випадкв загибел.
За договором, укладеним за першою умовою, вдшкодуванню пдлягають збитки вд пошкодження або повно загибел всього або частини вантажу з будь-яких причин, окрм вйськових ризикв, необачност та навмисних дй страхувальника, а також ризикв, повязаних з специфкою вантажу та його транспортуванням.
За договором, укладеним за другою умовою, вдшкодовуються збитки вд пошкодження чи повно загибел всього або частини вантажу внаслдок: пропаж судна або ншого транспортного засобу, зткнення транспортних засобв чи вд удару х об нерухом або плавуч обкти,посадки судна на млину, вибуху, пожеж, а також внаслдок заходв, спрямованих на рятування або гасння пожеж, тобто вс необхдн доцльно зроблен витрати щодо рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток вдшкодовуться за умовами страхування.
За договором, укладеним за третьою умовою, вдшкодовуються т ж сам збитки, що й при вдповдальност за окрему аварю. Вдмннсть поляга лише в тому, що в даному раз вдшкодовуються тльки збитки вд повно загибел всього або частини вантажу, тод як у попередньому випадку вд пошкодження чи повно загибел всього або частини вантажу.
Вдповдальнсть страховика за договором страхування починаться з моменту, коли вантаж буде взято з складу в пункт вдправлення для перевезення, трива до тих пр, поки вантаж не доставлять на склад вантажоотримувачу, вказаний у полс, але не пзнше 60 днв псля розвантаження морського судна в кнцевому порту призначення.
Страхування майна сльськогосподарських пдпримств
Згдно з чинним законодавством Украни страхування врожаю сльськогосподарських культур та багаторчних насаджень для державних пдпримств здйснються в обовязковй форм, а для колективних фермерських господарств на добровльних засадах.
Обкти страхування:
1) урожай сльськогосподарських культур багаторчних насаджень плодоносного вку;
2) дерева плодово-ягдн кущ, що зростають у садах, та виноградники;
3) сльськогосподарськ тварини, птиця, крол, хутров звр, см бджл у вуликах;
4) будвл, споруди, сльськогосподарська технка, обкти незавершеного будвництва, сировина, матерали, продукця.
Страхування врожаю сльськогосподарських культур багаторчних насаджень здйснються на випадок х пошкодження або загибел з таких причин: посуха, вимерзання, град, злива,
буря, повнь, сель, пожежа.
Страхування тварин здйснються при досягненн ними певного вку, за винятком молодняку ВРХ, коней, свиней, овець, хутрових зврв, домашньо птиц, як на випадок знищення або вимушеного забою внаслдок стихйного лиха страхуються незалежно вд вку.
Страхування будвель, споруд або ншого майна здйснються на випадок знищення або пошкодження через пожежу, вибух, повнь, землетрус, бурю, ураган, зливу, град т.д.
Страхування вдповдальност
Страхування вдповдальност галузь страхування, в якй обктом страхування виступа вдповдальнсть перед третми юридичними або фзичними особами, котр можуть понести збитки внаслдок будь-яко д чи бездяльност страхувальника.
Договр страхування вдповдальност, укладений страхувальником страховою компаню, захища насамперед нтереси страхувальника вд фнансових витрат, як можуть бути покладен на нього законом або судом у звязку з спричиненими ним збитками третй особ. Страхування вдповдальност як явище як послуга страхового ринку виникло передовсм з метою захисту нтересв потенцйних спричинювачв збиткв. З ншого боку, система страхування вдповдальност захища нтереси третх осб, оскльки винна в заподянн збиткв особа може виявитись неспроможною вдшкодувати спричинен нею збитки.
Страхування вдповдальност поляга у таких видах страхування:
- страхування вдповдальност власникв транспортних засобв;
- страхування професйно вдповдальност;
- страхування кредитв;
- страхування депозитв.
Страхування цивльно вдповдальност власникв транспортних засобв в Укран обовязковим. Регламентуться цей вид страхування в Укран Положенням про порядок умови проведення обовязкового страхування цивльно вдповдальност власникв транспортних засобв, затвердженим Постановою Кабнету Мнстрв Украни вд 28 вересня 1996 р.
Обктом страхування цивльна вдповдальнсть власникв транспортних засобв за шкоду, заподяну третм особам внаслдок ДТП, а саме: здоровю або життю фзичних осб, хньому майну та майну юридичних осб. Вдшкодуванню страховиком пдляга пряма шкода, заподяна третй особ пд час руху транспортного засобу за умови, що встановлено причинний звязок мж рухом трансрортного засобу та заподяною ним шкодою.
Величина страхово суми та розмри страхових платежв встановлюються Кабнетом Мнстрв Украни можуть змнюватись не пзнше, нж за два мсяц до початку нового календарного року за поданням Укрстрахнагляду. Виплата страхового вдшкодування здйснються третй особ протягом 15 робочих днв.
Страхування професйно вдповдальност повязане з можливстю предявлення претензй особам за наслдки помилок, допущених ними пд час виконання ними професйних обовязкв, вказаних у страховому полс.
У страхуванн професйно вдповдальност видляють дв групи ризикв:
- ризики, повязан з можливстю заподяння третм особам тлесних пошкоджень та шкоди здоровю. Так випадки трапляються в робот лкарв, водв транспортних засобв тощо.
- ризики, повязан з можливстю заподяння матеральних збиткв, куди включають термн втрати права на предявлення претензй. Вони повязан з дяльнстю архтекторв, будвельникв, консультантв тощо.
Розмр страхового вдшкодування визначаться договором страхування при добровльному страхуванн. При обовязковому мнмальна сума визначаться чинним законодавством або згодою сторн.
Суть страхування кредитних ризикв поляга у зменшенн або усуненн кредитного ризику. Вн поширються тльки на споживчий кредит, тобто на придбання товарв довгострокового користування.
Надаючи споживчий кредит, продавець практично позбавлений можливост контролювати платоспроможнсть покупця. За велико клькост продажв товарв у кредит деяк з них не будуть оплачен. Це типово страховий ризик, оскльки тут д випадковсть. У раз настання страхового випадку обовязок повернення кредиту ляга на страховика.
Страхування кредитв, виданих пд заставу, може здйснюватись тод, коли позичальник забезпечу повернення кредиту переданим у заставу належним йому нерухомим чи рухомим майном. Очевидно, що майно, передане у заставу, пддаться небезпец знищення або пошкодження, що загрожу платоспроможност позичальника може призвести до втрати ним можливост повернення боргу. Закон Украни Про заставу визнача механзм страхування заставлених предметв. Вн, зокрема, поклада на заставодавця обовязок страхування нерухомих обктв та предметв потеки, прерданих иим у заставу. Таке страхування ма здйснюватися за рахунок коштв заставодавця (страхувальника) у повнй вартост заставленого майна, але на користь засаводержателя.
Що стосуться страхування депозитв, то керуючись статтею 24 Закону Украни Про банки банквську дяльнсть, Нацональний банк Украни розробив та з 1.07.96 р ввв у дю Тимчасовий порядок формування комерцйними банками фонду страхування вкладв фзичних осб. Фонд створються за рахунок придбання банками державних цнних паперв (на суму, достатню для покриття зобовязань перед фзичними особами) та передач х на збергання Нацональному банку Украни. У раз лквдац комерцйного банку Нацональний банк Украни розблокову державн цнн папери використову х на вдшкодування вкладникам депозитв.
4. Перестрахування
В Укран ще нема закону про перестрахування. Регламентаця дяльност з перестрахування здйснються на основ Постанови Кабнету Мнстрв Украни вд 24 жовтня 1996 р. Про затвердження Положення про порядок здйснення операцй з перестрахування. Це положення регламенту порядок укладання договорв перестрахування втчизняних страховикв за межами Украни з перестраховиками-нерезидентами, але не врегульову проблем взамин страхових компанй всередин крани.
Перестрахування це страхування особливого виду. У практиц втчизняних страховикв використовуться таке визначення: перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всх або частини свох обовязкв перед страхувальником ншого страховика (перестраховика). Тобто в договор перестрахування беруть участь: страхове товариство, що переда ризик; страхове товариство, що прийма ризик на свою вдповдальнсть. Процес, повязаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесю. Страховика (перестрахувальника), що вдда ризик, називають цедентом. Страховика (перестраховика), котрий ризик прийма цесонарм.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договр про перестрахування, лишаться вдповдальним перед страхувальником у повному обсяз згдно з договором страхування.
При настанн страхового випадку перестраховик несе вдповдальнсть згдно з узятими на себе зобовязаннями з перестрахування. Вдносини страховикв з перестрахування регулюються договорами, що укладаються мж ними.
Ризик, прийнятий перестраховиком вд перестрахувальника,
може бути знову переданий у певнй частин ншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесю.
У результат перестрахування (цес) та ретроцес вдбуваться подл ризикв, вдповдальнсть розподляться мж багатьма страховиками як на внутршньому, так на зовншньому ринку.
Оскльки у природ страхування перестрахування багато спльного, то при проведенн перестрахувальних операцй спираються на т сам принципи, що й при страхуванн, зокрема: принцип страхового нтересу, принцип вдшкодування збиткв, принцип найвищо сумлнност.
У раз купвл в перестраховика захисту (гарант вд збиткв) страховик переда йому частину ризику, а також частину прем. Але за органзацю прийому ризику на страхування страховик ма право на отримання комсйно винагороди, або комс. Комсйна винагорода це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладення договорв страхування. Страховик (цедент) ма також право на тантьму комсю з прибутку, що його страховик може отримати за результатами проходження договору страхування.
За методом передавання ризикв у перестрахування за оформленням правових взамовдносин сторн перестрахувальн операц подляються на так:
факультативн;
облгаторн (договрн);
факультативно-облгаторн (змшан).
Факультативний метод перестрахування характеризуться повною свободою сторн договору перестрахування. Перестрахувальник ма право передавати ризики або лишати х на власнй вдповдальност, а перестраховик ма право прийняти ризики чи вдмовитися вд них. При факультативному перестрахуванн кожний ризик передаться окремо. Головна особливсть цього методу перестрахування поляга в можливост ндивдуально оцнки ризику.
Переваги факультативного методу полягають ось у чому:
- у можливост вибору для компан-цедента якомога сприятливших умов перестрахування (розмщення ризику в клькох перестрахувальних компанях, вибр найкращих пропозицй);
- у використанн цедентом перестрахування в тих випадках, коли вдповдальнсть справд може зашкодити фнансовй стйкост страховика або коли вн ма розширити свою дяльнсть у сфер несприятливих для нього страхувань.
Облгаторне перестраування передбача обовязкове вддавання перестрахувальником ранше узгоджено частини ризику за всма покриттями. Перестраховик також обовязково ма приймати ц частини ризикв згдно з умовами договору.
У договор облгаторного перестрахування обовязково визначаються лмти вдповдальност, перестрахувальна премя, перестрахувальна комся, обмеження щодо покриття. Перестрахування на облгаторнй основ ма унверсальний характер, тобто використовуться у всх видах страхування, д на всх страхових ринках свту. В облгаторному, як у факультативному перестрахуванн, ризики передаються прямо або через посередника.
Облгаторне перестрахування дозволя збльшити обсяги страхових операцй, збира бльшу частину перестраховувально прем у професональних перестраховикв свту. Договр облгаторного перестрахування частше укладаться на невизначений термн з правом взамного розрвання шляхом повдомлення сторн щодо прийнятого ршення.
Основна недосконалсть цього методу така: коли ризик, що пдляга перестрахуванню, не пдпада пд умови облгаторного договору або страхова сума за ризиком перевищу лмт вдповдальност за договором, тод може виникнути потреба в додатковому договор факультативного перестрахування.
При факультативно-облгаторному перестрахуванн компаня-цедент переда чи залиша в себе ризики або х частину. Перестраховик згдно з таким методом перестрахування зобовязаний прийняти обумовлен договором ризики. Отже, факультативнсть передбачаться для страховика (цедента), а облгаторнсть для перестраховика
Факультативно-облгаторне перестрахування використовуться в особливо великих, небезпечних ризиках,у раз можливо кумуляц збиткв, коли вичерпано мстксть пропорцйних договорв.
Вс договори можна подлити на дв основн групи, що рзняться системою розподлу ризикв мж перестрахувальником перестраховиком. До них належать пропорцйна непропорцйна форми проведення перестрахувальних операцй.
Пропорцйна форма перестрахування передбача часткову участь сторн у розподл вдповдальност. Вдповдно до узгоджено частки участ в договор мж сторонами розподляються страхов прем збитки. У прпорцйному перестрахуванн розрзняють квотний договр перестрахування, договр ексцедента суми квотно-ексцедентний договр. Крм того, використовуються рзн системи чи модифкац цих форм.
Сутнсть непропорцйного перестрахування поляга в тому, що вдшкодування, яке надаться перестраховиком, визначаться тльки розмром збитку не залежить вд страхово суми, а тому нема пропорцйного розподлу вдповдальност за окремим ризиком оригнальною премю. Призначення непропорцйного перестрахування гарантувати вдповдальнсть страховика за прийнятими ризиками щодо великого сукупного збитку у визначений перод. У непропорцйному перестрахуванн цедент сам оплачу збитки до пенвного розмру, а перевищення цього розмру оплачу перестраховик у межах лмту вдповдальност за договором. Вдповдальнсть за непропорцйним договором установлються в абсолютнй сум чи у вдсотках. Лмт вдповдальност цедента називають першим збитком, франшизою, вдповдальнсть перестраховика покриттям.
5. Договори страхування
Договр страхування - це письмова угода мж страхувальником страховиком, згдно з якою страховик бере на себе зобов'язання у раз настання страхового випадку виплатити страхову суму або вдшкодувати завданий збиток у межах страхово суми страхувальнику чи ншй особ, визначенй страхувальником, або на користь яко укладено договр страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язуться сплачувати страхов платеж у визначен термни та виконувати нш умови договору.
Змстом договору як юридичного факту визнаться сукупнсть його умов. Договр вважаться укладеним, якщо мж сторонами в належнй форм досягнуто згоди за всма його стотними умовами. стотними умови про предмет договору, умови, як законодавством визнан суттвими або необхдними для договорв даного виду, а також вс т умови, щодо яких за заявою одн з сторн ма бути досягнено згоди.
До таких умов договору страхування, крм предмета страхування страхового внеску (прем), належить умова, що стосуться страхового випадку. Под, визнан як страхов випадки, що тягнуть за собою виплату страхових сум, мають бути чтко зафксован в договор погоджен сторонами.
Нин на практиц застосовуються розроблен страховими органзацями умови (правила) з рзних видв особистого майнового страхування, що вдбивають дловий мдж фнансово-пдпримницьк можливост страхувальникв. Цими умовами правилами часто визначаться весь комплекс стотних та нших умов, як становлять змст страхового договору. Отже, угода сторн зводиться, по сут, до прийняття
або вдмови вд укладення договору страхування на запропонованих страховиком умовах конкретизац окремих пункв (розмр страхово суми, строк т.н.) в ндивдуальних договорах страхування.
На ринку страхових послуг поширються "продаж страхових полсв", у яких ус умови страхового договору передбачен в односторонньому порядку страховиком. Придбавши такий полс, страхувальник "погоджуться" з запропонованими умовами.
Правове значення страхового полсу (свдоцтва) поляга у тому, що вн подну в соб значення документа, який згдно з вимогами законодавства нада договору письмово форми, переда згоду страхувальника на пропозицю страховика укласти договр доказом укладення страхового договору.
Договр страхування повинен мстити: 1) назву документа; 2) назву та адресу страховика; 3) прзвище, м'я, по батьков або назву страхувальника його адресу; 4) зазначення об'кта страхування; 5) розмр страхово суми; 6) перелк страхових випадкв; 7) визначення розмру тарифу, розмр страхових внескв термни х сплати; 8) строк д договору; 9) порядок змни припинення д договору; 10) права та обов'язки сторн вдповдальнсть за невиконання або неналежне виконання умов договору; 11) нш умови за згодою сторн; 12) пдписи сторн.
Згдно з чинним законодавством Украни страховик зобов'язаний:
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
2) протягом двох робочих днв, як тльки стане вдомо про настання страхового випадку, вжити заходв щодо оформлення всх необхдних документв для свочасно виплати страхово суми або страхового вдшкодування страхувальнику;
3) при настанн страхового випадку здйснити виплату страхово суми або страхового вдшкодування у передбачений договором термн. Страховик несе майнову вдповдальнсть за несвочасну виплату страхово суми (страхового вдшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пен), розмр яко визначаться умовами договору страхування;
4) вдшкодувати витрати, понесен страхувальником при настанн страхового випадку щодо запобгання або зменшення збиткв, якщо це передбачено умовами договору;
5) за заявою страхувальника у раз здйснення ним заходв, що зменшили страховий ризик, або збльшення вартост майна переукласти з ним договр страхування;
6) тримати в тамниц вдомост про страхувальника його майновий стан, за винятком випадкв, передбачених законодавством Украни.
Умовами договору страхування можуть бути передбачен також нш обов'язки страховика