Мнстерство освти Украни
Луцький державний технчний унверситет
Факультет перепдготовки спецалств
Випускна робота
на тему: Мсцев бюджети Украни: становлення, роль в соцально-економчному розвитку регонв
Допущено до захисту:
декан ФПС
Я.Р.Лелик
2000 р.Виконав:
Ст. гр. ФК 22
Кравченко Олександр Володимирович
2000 р.
Переврив:
Кервник
Л.Я.Новосад
2000 р.
м. Луцьк 2000 рк
Змст
Вступ 4
1. Мсцев бюджети, як основна частина мсцевих фнансв Украни 7
1.1. Характеристика мунципальних фнансв 7
1.2. Мсцев бюджети Украни 43
2. Доходи видатки мсцевих бюджетв 52
2.1. Доходи мсцевих бюджетв 52
2.2. Видатки мсцевих бюджетв 59
2.3. Аналз доходв видаткв бюджету Волинсько област 64
3. Роль мсцевих бюджетв у фнансуванн соцально-економчного розвитку регону 77
3.1. Значення мсцевих бюджетв у соцально-економчному розвитку територй 77
3.2. Програми соцально-економчного та культурного розвитку Волинсько област. 89
Висновки 118
Лтература 123
Додатки 126
Вступ
Сьогодн питання децентралзац бюджетно системи Украни виходять на перший план, адже фнансова децентралзаця одню з фундаментальних умов незалежност та життздатност органв мсцево влади: децентралзаця процесв ухвалення ршень збльшу можливост участ мсцево влади у розвитку пдконтрольно й територ; фскальна децентралзаця сприя ефективному забезпеченню суспльними послугами шляхом ретельншого узгодження видаткв органв влади з мсцевими потребами уподобаннями.
Але реалзаця законодавчо закрплено права кожного адмнстративно-територального утворення на економчну самостйнсть неможлива без наявност у кожного органу влади власного бюджету права його складання, затвердження виконання без втручання ззовн. А це означа, що кожен орган влади повинен володти сом фнансовими джерелами, достатнми для органзац управлння економкою соцальною сферою на свой територ. Одночасно з цим вн повинен володти вдносною самостйнстю в управлнн податками та ншими обовязковими платежами, що надходять до вдповдного бюджету.
Тому саме мсцевим бюджетам, як основнй фнансовй баз органв мсцевого самоврядування, належать особливе мсце в бюджетнй систем нашо держави. Важлива роль вдводиться мсцевим бюджетам у соцально-економчному розвитку територ, адже саме з мсцевих бюджетв здйснються фнансування закладв освти, культури, охорони здоровя населення, засобв масово нформац; також фнансуються рзномантн молоджн програми, видатки по упорядкуванню населених пунктв. Саме з мсцевих бюджетв здйснюються видатки на соцальний захист та соцальне населення.
На жаль, в цй ланц бюджетно системи збергаться безнадйно застарлий механзм централзованого регулювання вищестоящими органами доходв мсцевих бюджетв. Це позбавля мсцев органи влади фнансово самостйност, на довг роки закрплю залежнсть розвитку мсцево економки соцально сфери вд можливостей бажання вищестоящих органв влади виршувати проблеми, що знаходяться на данй територ районв, мст, селищ сл.
Таким чином, сьогодн з особливою гостротою поста проблема вироблення двого механзму, який би визначав нов принципи формування мсцевих бюджетв, чтке розмежування функцй повноважень усх рвнв влади, а звдси видаткв кожного виду бюджету, що саме головне доходв мж рзними ланками бюджетно системи. При цьому питання бюджетно полтики, оподаткування мжбюджетних вдносин повинн розглядатись виршуватись комплексно, оскльки вони тсно взамоповязан, н один з цих елементв не може бути реформованим без врахування двох нших.
Ц та нш питання, повязан з фнансовою самостйнстю мсцевих органв влади не новими. Проте багато з них чекають на сво практичне виршення.
Саме ця обставина зумовила потребу у вивчен процесу формування виконання мсцевих бюджетв, рол планування в процес використання коштв на виконання програм розвитку регону на мсцевому рвн.
Тому, зважаючи на складнсть та неоднозначнсть проблеми, що дослджуться, снують питання, як потребують поглибленого вивчення, а саме:
- складання мсцевих бюджетв в сучасних умовах;
- питання розмежування доходв видаткв мж державним та мсцевими бюджетами;
- проблеми горизонтального фнансового вирвнювання.
Метою роботи вивчення механзму взамод мсцевих бюджетв з програмими соцально-економчного розвитку функцонування виконання мсцевих бюджетв.
Для досягнення ц мети ставляться слдуюч завдання:
- дослдження економчного змсту мсцевих бюджетв та х рол у соцально-економчних процесах;
- розгляд процесу складання, затвердження та виконання мсцевих бюджетв;
- критичне вивчення зарубжного досвду у виршенн проблем мсцевих бюджетв;
- дослдження проблем формування використання мсцевих бюджетв;
- розробка пропозицй щодо вдосконалення снуючого механзму функцонування мсцевих бюджетв.
Предметом дипломно роботи теоретичн та практичн аспекти формування та виконання мсцевих бюджетв, х роль у програмах соцально-економчного розвитку регону.
Обкт дослдження зведений бюджет Волинсько област, програми соцально-економчного розвитку Волинсько област на 1999 та 2000 роки.
Теоретично-методологчну основу написання дипломно роботи складають законодавч та нормативн акти, що стосуються питань формування та виконання мсцевих бюджетв (Закони Украни: Про бюджетну систему Украни, Про мсцеве самоврядування, Про Державний бюджет на 1998 рк, Про Державний бюджет на 1999 рк та н.), нформацйну дан Волинського обласного фнансового управлння щодо виконання бюджетв Волинсько област за 1997, 1998 та 1999 роки, програми соцально-економчного та культурного розвитку област на 1998, 1999 та 2000 роки, прац О.Д. Василика, К.В. Павлюк, .В. Сало, .. Дяконова, М.. Деркача, Я.П. Городво та нших вчених-економств, матерали перодичного друку, нш джерела нформац.
Логка та методологя дослдження обумовили структуру роботи, яка складаться з трьох роздлв, вступу та висновкв.
1. Мсцев бюджети, як основна частина мсцевих фнансв Украни
1.1. Характеристика мунципальних фнансв
Процес становлення мсцевих фнансв Украни, що розпочався в 90-х роках, зумовлю значн нституцональн змни в усй фнансовй систем держави. З цим пов'язана необхднсть становлення нституцональних пдходв та методв дослдження мсцевих фнансв.
Формування мсцевих фнансових нститутв в Укран складним неоднозначним процесом. Одн нститути формуються швидше, нш повльнше, що вдобража реальний стан економки крани та законодавства. Незважаючи на це, мсцев фнансов нститути формуються в тсному взамозв'язку один з одним , таким чином, утворюють певну систему.
Система мсцевих фнансових
нститутв в Укран ще не ма завершеного характеру перебува в стад становлення. Для ц системи ще не властива така найважливша ознака будь-яко системи, як цлснсть. Не зовсм сформована структура системи мсцевих фнансових нститутв. Як наслдок, мсцев фнанси Украни поки що не забезпечують можливост реалзац функцй завдань, як покладаються на мсцев органи влади. Тобто, становлення мсцевих фнансв Украни неможливе без формування структуровано й цлсно системи мсцевих фнансових нститутв.
Практика 90-х рокв дозволя зробити висновки, що в структур системи мсцевих фнансових нститутв Украни формуються так нститути:
- самостйн мсцев бюджети,
- мсцев податки збори,
- комунальна форма власност,
- комунальний кредит,
- комунальн платеж,
- фнанси комунальних пдпримств,
- нститут громадських послуг (у зародковому стан).
У процес становлення перебува рархя системи мсцевих фнансових нститутв Украни. Зарубжний досвд показу: ключовим нститутом у систем мсцевих фнансв нститут громадських послуг. Вн визнача модель системи мсцевих фнансв. Це пов'язано з таким. Обсяги й форма мсцевих фнансв зумовлюються розподлом вдповдальност держави та мсцево влади щодо надання громадських послуг. Модель системи мсцевих фнансв також визначаться кльксними характеристиками громадських послуг, перелком х, структурою, обсягом, якстю. Мсцев органи влади будують власн локальн системи фнансв вдповдно до потреб надання громадських послуг згдно з цими кльксними показниками. В Укран, як уже зазначалося, нститут громадських послуг перебува лише в початковй стад становлення, внаслдок чого вся система мсцевих фнансових нститутв аморфною не цлеспрямованою.
Надання цлеспрямованост систем мсцевих фнансових нститутв невдкладна потреба, належить забезпечити на основ створення вдповдно правово бази. У першу чергу, слд законодавчо встановити, що метою дяльност виконавчо влади мсцевого самоврядування надання громадських послуг. Слд також визначити кльксн характеристики послуг, котр забезпечуються рзними рвнями виконавчо влади мсцевого самоврядування.
Особливо важлива роль в рарх мсцевих фнансових нститутв належить самостйним мсцевим бюджетам. Саме мсцев бюджети фондами, в яких моблзуться основна частина фнансових ресурсв, необхдних для забезпечення надання громадських послуг. Тому забезпечення самостйност мсцевих органв влади у формуванн цих фондв надзвичайно важливе завдання, що ма бути розв'язане в процес формування системи мсцевих фнансових нститутв та визначення структури. Становлення нституту самостйних мсцевих бюджетв вдбуваться в процес формування окремо пдсистеми в структур системи мсцевих фнансових нститутв. Це система мсцевих бюджетв. Особливо важливе значення для становлення мають так нститути, як поточн бюджети, бюджети розвитку, видатки, власн та закрплен доходи.
З нститутом самостйних мсцевих бюджетв тсно пов'язаний нститут мсцевих податкв зборв. Саме мсцев податки збори мають забезпечити фскальн передумови самостйност мсцевих бюджетв у частин формування хнх доходв.
Винятково важлива роль у структур мсцевих фнансових нститутв належить комунальному кредитов. Комунальний кредит в умовах ринково економки головне , по сут, дине джерело фнансових ресурсв для нвестицйних програм, що розробляються здйснюються органами мсцевого самоврядування. Таким чином, завершення формування цього мсцевого фнансового нституту створить передумови для вдновлення нвестицйно активност мсцевих органв влади, яку в останнй перод майже повнстю згорнуто.
Велику роль у систем мсцевих фнансових нститутв вдграють фнанси комунальних пдпримств. За обсягами ресурсв фнанси комунальних пдпримств у багатьох зарубжних кранах можна поставити в один ряд з мсцевими бюджетами. В Укран реальний процес становлення фнансв комунальних пдпримств розпочався лише псля прийняття Конституц 1996 року, коли комунальн пдпримства було роздержавлено.
Свою роль у систем мсцевих фнансових нститутв вдграють позабюджетн валютн й цльов фонди органв мсцевого самоврядування та комунальн платеж. Позабюджетн валютн й цльов фонди та комунальн платеж надають локальним фнансовим системам бльшо гнучкост, що сприя стаблзац мсцевих фнансв.
Ключову роль у систем мсцевих фнансових нститутв вдгра нститут комунально форми власност. Комунальна форма власност на фнансов ресурси та майно мсцевих органв влади необхдною передумовою автономного снування мсцевих фнансв.
Система мсцевих фнансових нститутв тсно пов'язана з так званим зовншнм середовищем. Вона складова ширшо системи фнансових нститутв держави. Ось чому формування мсцевих фнансових нститутв супроводжуться змнами сутност та механзмв функцонування нших нститутв. Становлення системи самостйних мсцевих бюджетв безпосередньо пов'язане з змнами функцй державного бюджету Украни. Розвиток мсцевих податкв зборв змню структуру податково системи крани.
Становлення комунального кредиту вплива на сферу застосування державного кредиту. Поява комунально форми власност значно звужу простр для державно форми власност. Розвиток фнансв комунальних пдпримств пов'язаний з змнами в державних фнансах, зокрема у фнансах державних пдпримств. Змнюються природа та механзми функцонування й нших фнансових нститутв держави, без чого процес становлення мсцевих фнансв може бути заблоковано.
Значний теоретичний нтерес становлять взамозв'язки мж окремими складовими системи мсцевих фнансових нститутв. Зарубжний досвд показу можливсть рзномантних комбнацй окремих нститутв у хнй систем. Внаслдок цього виникають рзномантн форми поднання в систему цих нститутв, , в пдсумку, виникають рзномантн структури мсцевих фнансв з вдносно бльшою чи меншою роллю того чи ншого нституту залежно вд нацональних особливостей крани. Особливсть Украни в тому, що бльшсть мсцевих фнансових нститутв створються згори, а не на основ еволюцйного розвитку х вдповдно до мсцевих нтересв. Власне мсцев нтереси залишаються поки що багато в чому неусвдомленими. Усе це наслдки деформацй фнансово системи, як вдбулися в попереднй перод стор. Тому система мсцевих фнансових нститутв фактично однотипною в усх територальних колективах.
У практиц Украни поки що не забезпечуться реалзаця одн з вимог вропейсько харт про мсцеве самоврядування стосовно створення умов для гнучкост локальних фнансових систем. Без цього неможливо врахувати особливост конкретних територальних громад , отже, забезпечити ефективне функцонування мсцевих фнансв з урахуванням цих особливостей. Ось чому невдкладним завданням уже на ниншньому етап становлення мсцевих
фнансв Украни створення правових передумов, як б вдкрили простр для нцативи органв мсцевого самоврядування, надання м права формувати таку структуру мсцевих фнансових нститутв, яка за конкретних умов буде найбльш ефективною. Система мсцевих фнансових нститутв в Укран ма будуватися як система, що ма не статичну, а динамчну структуру. Тльки за цих умов може бути повною мрою використано потенцал мсцевих фнансв, як, на вдмну вд державних, мають забезпечити особлив й специфчн мсцев нтереси, що не може бути враховано центральною владою реалзовано через державн фнанси.
Мсцев фнансов нститути перебувають у тсному взамозв'язку з ншими елементами мсцевих фнансв.
Мсцев податки збори
Новий етап застосування мсцевих податкв зборв розпочався в в
Укран псля проголошення нею незалежност. Мсцев податки збори фактично було роздержавлено, виведено з складу державних податкв, вони почали розглядатись як власн доходи мсцевого самоврядування.
У Закон "Про мсцев Ради, мсцеве та регональне самоврядування" передбачено право мсцевих рад запроваджувати на свой територ мсцев податки збори.
Практика запровадження х протягом 19911993 рр. пов'язана з неодноразовими правовими конфлктами мж органами мсцевого самоврядування прокуратури, викликаними неврегульованстю цього питання в спецальному законодавчому акт. Давня ж нормативна база не вдповдала новим реалям.
Питання мсцевого оподаткування розв'язано в Декрет Кабнету Мнстрв Украни "Про мсцев податки збори" вд 20 травня 1993 р., за яким встановлено 17 мсцевих податкв зборв. Серед них:
- готельний збр,
- ринковий збр,
- збр за парковку автомоблв,
- збр за видачу ордера на квартиру,
- збр з власникв собак,
- курортний збр,
- збр за участь у бгах на подром,
- збр за виграш на бгах,
- збр з осб, котр беруть участь у гр на тоталзатор на подром,
- податок з реклами,
- збр за право використання мсцево символки,
- збр за право проведення кно- телезнмань,
- збр за проведення мсцевих аукцонв, конкурсного розпродажу лотерей,
- комунальний податок,
- збр за прозд територю прикордонних областей автотранспорту, що пряму за кордон,
- збр за надання дозволу на розмщення об'ктв торгвл.
У декрет визначено повноваження органв мсцевого самоврядування щодо встановлення мсцевих податкв зборв та надання пльг на них, а також максимальн ставки мсцевих податкв зборв.
17 червня 1993 р. Верховна Рада Украни прийняла Закон "Про доповнення декрету Кабнету Мнстрв Украни "Про мсцев податки збори", яким додатково запроваджуться мсцевий податок з продажу мпортних товарв.
Крм щойно названих актв, мсцеве оподаткування в Укран регламентуться також Законом "Про внесення змн доповнень до Закону УРСР "Про систему оподаткування", ухваленим 2 лютого 1994 р. Ним передбачено 16 мсцевих податкв зборв (вилученню пдлягали збр з власникв собак та податок з продажу мпортних товарв), що виявило певну суперечнсть мж прийнятими законодавчими актами.
Практика застосування мсцевих податкв зборв засвдчила, що використання х в Укран поки що вкрай неефективне вони свох функцй не виконують.
Так на сьогодншнй день х частка в консолдованому бюджет становить лише 2% мсцевих бюджетах до 5%.
Пдвищення рол мсцевих податкв збльшення частки доходв за хнй рахунок головним напрямком змцнення мсцевих бюджетв, розширення хньо фнансово автоном.
Становлення системи мсцевого оподаткування в Укран може стати наслдком змн у соцально-економчнй систем держави, в першу чергу, в структур власност, за рахунок значного пдвищення доходв населення, реформування системи оплати прац.
Доцльно прийняти новий закон Украни про мсцев податки, платеж збори, в основу якого покласти нову деологю мсцевого оподаткування з урахуванням снуючого свтового досвду, проект якого знаходиться на розгляд у Верховнй Рад Украни. В даний час законодавство про мсцев податки збори регламентуться Указом Предидента Украни Про мсцев податки збори. В Указ врахувано т змни, як в останн роки вже сталися у вдносинах власност, в соцальнй структур, в доходах населення Украни.
В цьому указ встановлено, що
до мсцевих податкв належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
до мсцевих зборв належать:
1) збр за здйснення зарубжного туризму;
2) готельний збр;
3) збр за припаркування автотранспорту;
4) ринковий збр;
5) збр за видачу ордера на квартиру;
6) курортний збр;
7) збр за право використання мсцево символки;
8) збр за проведення аукцону, конкурсного розпродажу лотерей;
9) збр за прозд по територ Автономно Республки Крим та прикордонних областей автотранспорту, що пряму за кордон;
10) збр за видачу дозволу на розмщення об'ктв торгвл та сфери послуг;
11) збори за надання земельних длянок для будвництва об'ктв виробничого невиробничого призначення, ндивдуального житла та гаражв у населених пунктах.
Як засвдчують факти, вже майже половина основних фондв в Укран перебува в недержавному сектор економки. Сформувалися верстви населення з високими доходами, котр володють значною нерухомстю. Усе це створю об'ктивн передумови для запровадження в Укран сучасно системи мсцевого оподаткування змцнення на основ фнансв мсцевого самоврядування.
Насамперед, назрла потреба значно розширити перелк мсцевих податкв та повноваження органв мсцевого самоврядування щодо запровадження х. Основу мсцевого оподаткування мають забезпечити майнов податки. Доцльно запровадити мсцев податки на нерухоме майно юридичних осб, на коштовне нерухоме майно фзичних осб, на землю на спадщину. Мсцевим органам влади слд отримувати законодавче зафксовану частку прибуткового податку з громадян, яку потрбно також розглядати як рзновид мсцевого податку.
Слд передбачити право органв мсцевого самоврядування встановлювати мсцев акцизи, наприклад податок на продаж алкогольних напов на розлив та н.
Значного розширення потребу перелк мсцевих екологчних податкв. Можна запровадити податок на утилзацю побутових вдходв або на прибирання смття, податок на полювання, на рибальство, на використання кар'рних матералв, на ветеринарне обслуговування худоби та нших домашнх тварин. Ус ц податки ефективно використовуються в зарубжних кранах.
Зарубжний досвд також показу, що можна запроваджувати в Укран податки на цнн папери (на емсю акцй та облгацй), на бржов операц, на грошов каптали, на прирст капталу, на осб, як володють двома квартирами, на видовища, на право розмщення офсв у центральнй частин мста та н.
Звичайно, мова не може йти про одночасне запровадження всх цих податкв. Робити це необхдно в контекст реформи вс податково системи, пд час яко доцльно збалансувати спввдношення
мж надходженнями вд загальнодержавних мсцевих податкв на користь значного пдвищення частки других.
У новому закон про мсцев податки збори доцльно передбачити дв групи мсцевих податкв зборв.
Перша група це мсцев податки збори, що повнстю регламентуються центральною владою. Мсцев органи влади матимуть право на встановлення пльг на ц податки.
Друга група мсцевих податкв зборв може самостйно встановлюватися мсцевою владою. Механзм державного контролю передбача включення двох елементв:
обов'язкову рестрацю таких податкв у Мнстерств фнансв Украни та встановлення верхнх меж податкових ставок.
У 19961997 рр. в Укран зроблено спроби переглянути деологю мсцевого оподаткування. У червн 1996 р. вдбулися парламентськ слухання про вдосконалення законодавства про мсцев податки збори. За хнми пдсумками прийнято рекомендац. У рекомендацях запропоновано розширити повноваження органв мсцевого самоврядування у сфер мсцевого оподаткування та перелк мсцевих податкв зборв. Цю проблему вдзначено також в бюджетнй резолюц на 1997 р. У постанов Верховно Ради Украни вд 3 липня 1996 р. "Про основн напрямки бюджетно полтики на 1997 рк" (Бюджетна резолюця) Кабнету Мнстрв було доручено до 1 вересня 1996 р. внести пропозиц про розширення перелку мсцевих податкв зборв, а також про розширення повноважень у цй сфер органв мсцевого самоврядування. Поданий у зв'язку з цим дорученням Кабнетом Мнстрв Украни проект Закону "Про мсцев податки збори" було вдхилено Верховною Радою.
Проблема мсцевих податкв зборв знайшла сво вдображення в постанов Верховно Ради Украни вд 4 грудня 1996 р. "Про основн положення податково полтики в Укран". Цю постановою передбачено в процес реформування податково системи Украни запровадити 19 мсцевих податкв зборв. Але такий перелк мсцевих податкв не дозволить кардинально пдвищити хню роль у податковй систем. Лише за умови, що мсцевими податками буде визнано податок на нерухоме майно юридичних осб, податок на нерухоме майно фзичних осб, прибутковий податок з громадян, плату за землю, мсцев акцизи та деяк нш, вони почнуть вдгравати суттву роль у формуванн доходв органв мсцевого самоврядування.
Поняття комунально власност
Невд'мним атрибутом мсцевого самоврядування особлива, самостйна форма власност, суб'ктом права яко низовий територальний колектив. У зарубжних кранах названо мунципальною формою власност. Крм мунципально, публчними формами власност власнсть держави, суб'ктв федерац (у федеративних кранах), адмнстративно-територальних утворень.
Суб'ктами права комунально власност адмнстративно-територальн одиниц в особ обласних, районних, мських, селищних, сльських рад народних депутатв.
Об'ктами права комунально власност визначалося майно, що забезпечу дяльнсть вдповдних рад утворюваних ними органв, кошти мсцевих бюджетв, державний житловий фонд, об'кти житлово-комунального господарства, майно закладв народно освти, культури, охорони здоров'я, торгвл, побутового обслуговування, майно пдпримств, мсцев енергетичн системи, транспорт, системи зв'язку та нформац, враховуючи нацоналзоване майно, передане вдповдним мнстерствам, установам, органзацям, а також нше майно, необхдне для забезпечення економчного й соцального розвитку вдповдно територ.
В комунальнй власност також перебува майно, передане у власнсть област, району чи ншо адмнстративно-територально одиниц ншими суб'ктами права власност. Держава та адмнстративно-територальн одиниц не вдповдають за зобов'язаннями одне одного в процес реалзац права державно власност.
Формування комунально власност в Укран ще не завершено, воно ма сво особливост.
По-перше, на вдмну вд практики бльшост зарубжних розвинутих кран, в Укран майно комунально власност сформовано шляхом його безоплатно передач з загальнодержавно до комунально власност. В зарубжних кранах майно мунципально (комунально) власност сформоване, як правило, шляхом викупу об'ктв приватно власност до власност територальних колективв, а також шляхом створення об'ктв комунально власност за рахунок коштв органв мсцевого самоврядування.
По-друге, в зарубжних кранах, включаючи Росйську Федерацю, на вдмну вд Украни до 1996 р., майно комунально (мунципально) власност не зараховуться до складу державно власност самостйною формою власност власнстю територальних колективв.
По-трет, в зарубжних кранах суб'ктом права комунально (мунципально) власност не адмнстративно-територальна одиниця, а територальний колектив як носй мсцевого самоврядування , вдповдно, там нема рзновидв комунально власност. На вдмну вд Украни, де було запроваджено обласну, районну, мську, районну в мстах, сльську та селищну рзновиди комунально власност, в зарубжних кранах право комунально (мунципально) власност реалзуться лише на рвн первинно (низово) адмнстративно-територально одиниц, що утворються на баз територального колективу як суб'кта мсцевого самоврядування.
Запровадження в Укран комунально власност як власност корпоративно, недержавно означа створення таких економчних фнансових основ мсцевого самоврядування, котр вдповдають потребам ринково економки, об'ктивним законам розвитку.
Наслдком запровадження в Укран комунально власност буде створення органв мсцевого самоврядування власно юридично оформлено самостйно фнансово-економчно бази.
У комунальнй власност можуть перебувати рухоме та нерухоме майно, природн ресурси корисн копалини мсцевого значення, лси, водоймища, рослинний тваринний свт, земля, кошти мсцевих бюджетв, позабюджетних, валютних та цльових фондв, фнансов ресурси комунальних пдпримств, запозичен органами мсцевого самоврядування фнансов ресурси, цнн папери, фнансово-кредитн установи, па, що належать органам мсцевого самоврядування в статутних фондах пдпримств акцонерних товариств, страхов та доврч товариства, пенсйн та резервн фонди, житловий фонд, пдпримства, установи, органзац та заклади виробничо соцально-культурно сфер, котр надають вдповдн послуги територальнй громад чи об'днанням територальних громад.
У комунальнй власност не може бути об'ктв власност, функцонування яких не пов'язане з наданням послуг територальнй громад спрямоване виключно на отримання прибутку, а також об'кти, що за законодавством не можуть належати як власнсть громадам.
У комунальнй власност повинн перебувати не можуть бути приватизован або ншим способом вдчужен на користь юридичних та фзичних осб дороги, тротуари, парки, сквери, набережн рчок, рчки, озера, кладовища, пам'ятники архтектури та стор, заповдники тощо. Перелк об'ктв виключно громадського користування затверджуться
на мсцевому референдум та закрплються в статут територально громади.
Матеральн та фнансов ресурси, як перебувають у комунальнй власност, надбанням територально громади. Правовий режим майна комунально власност визначаться законодавством Украни. Комунальна власнсть на рвних правах з державною, приватною та ншими формами власност визначаться захищаться законом. Суб'ктом права комунально власност територальна громада, а вд мен представницький орган мсцевого самоврядування, котрий волод, користуться розпоряджаться комунальним майном на основ законодавства Украни та статуту поселення.
Склад та перелк об'ктв майна комунально власност самостйно визначаться представницькими органами мсцевого самоврядування в мстах, селах, селищах та в нших поселеннях.
Органи мсцевого самоврядування формують склад об'ктв комунально власност самостйно. Ради затверджують перелк майна, що належить до комунально власност, на основ концепц комунально власност та Закону "Про правовий режим майна комунально власност". Об'кти, визначен як майно комунально власност, може бути передано територальним громадам з державно власност органами, уповноваженими здйснювати управлння майном державно власност у визначеному Законом порядку, або викуплено з нших форм власност органами мсцевого самоврядування на основ права переважного викупу. Об'кти комунально власност може бути створено за рахунок коштв бюджетв мсцевого самоврядування, а також позабюджетних, цльових, валютних фондв та нших ресурсв.
На основ затверджених перелкв майна комунально власност мськ, сльськ та селищн ради самостйно визначають склад об'ктв комунально власност мста, села та селища. Псля розгляду затверджених радами перелкв об'ктв майна комунально власност Фонд державного майна Украни та його регональн вддлення за участю Мнстерства економки Украни готують подання до Кабнету Мнстрв Украни, на основ яких Кабнет Мнстрв Украни прийма постанови про передачу цих об'ктв у комунальну власнсть вдповдних мст, сл та селищ. Передача об'ктв здйснються Фондом державного майна Украни супроводжуться наданням мським, сльським та селищним органам мсцевого самоврядування актв на право власност на кожний об'кт. Переданим до комунально власност вважаться об'кт майна псля надання органу мсцевого самоврядування акта на право його власност. Акти оформляються надаються Фондом державного майна Украни. Псля передач до комунально власност пдпримств, органзацй, установ, нших об'ктв майна вони пдлягають рестрац у встановленому законодавством порядку.
Об'кти майно комунально власност не може бути вилучено (вдчужено) без згоди територально громади або представницького органу мсцевого самоврядування вд хнього мен. Передача об'ктв та майна комунально власност до нших форм власност здйснються виключно за ршенням представницького органу мсцевого самоврядування , як правило, на засадах купвл-продажу за цнами, як складаються на ринку нерухомост, майна та земл. Вдчуження об'ктв майна комунально власност, що мають особливо важливе значення для територально громади, здйснються лише за ршенням мсцевого референдуму. Перелк таких об'ктв затверджуться ршенням представницького органу мсцевого самоврядування або в статут мсцевого самоврядування.
Об'кти майно комунально власност, котр за ршеннями представницького органу мсцевого самоврядування передаються для забезпечення дяльност державних органв законодавчо, виконавчо й судово влади, та з метою надання об'ктам загальнонацонального статусу (в раз клопотання вдповдних органв), передаються до державно власност на безоплатнй основ. Вдповдн органи державно влади в таких випадках компенсують додатков видатки органв мсцевого самоврядування у зв'язку з передачею об'ктв та майна до державно власност. Процедура безоплатно передач майна комунально власност до державно власност визначаться Кабнетом Мнстрв Украни.
Територальна громада безпосередньо через референдум або за ршенням представницького органу мсцевого самоврядування прийма ршення про доцльнсть, форми та про строки приватизац майна комунально власност на засадах законодавства Украни про приватизацю. Приватизаця комунального майна здйснються на основ програм приватизац, самостйно розроблених виконавчими органами мсцевого самоврядування затверджених територальними громадами або хнми представницькими органами.
Мськ ради мст обласного значення можуть приймати ршення про делегування функцй управлння окремими об'ктами комунально власност обласним державним адмнстрацям. Сльськ, селищн ради та ради мст районного значення можуть приймати ршення про делегування функцй управлння окремими об'ктами комунально власност районним державним адмнстрацям. Мськ, сльськ та селищн ради з власно нцативи можуть вдкликати ршення про делегування функцй управлння окремими об'ктами комунально власност обласним та районним державним адмнстрацям. Територальн громади можуть делегувати функц управлння майном комунально власност створеним ними асоцацям та ншим органам.
Здйснення делегованих функцй управлння окремими об'ктами комунально власност забезпечуться обласними та районними державними адмнстрацями на договрних засадах з мськими, сльськими та селищними радами. У раз об'днання клькох територальних громад або створення об'ктв комунально власност, що надають послуги кльком територальним громадам, мсцев ради можуть створювати мжкомунальн органи, котрим делегуються функц управлння вказаними об'ктами комунально власност.
Суб'ктом права комунально власност в мстах з районним подлом мська територальна громада, а вд мен мська рада. У випадках, визначених Конституцю Украни, суб'ктом права комунально власност територальна громада району в мст.
Територальна громада мста, а вд мен мська рада можуть приймати ршення про передачу окремих функцй управлння об'ктами комунально власност чи окремими об'ктами ц власност районним органам влади або органам влади нших адмнстративних одиниць, котр функцонують у систем мського самоврядування.
Мста Кив Севастополь мають власну комунальну власнсть. Суб'ктами права територальн громади цих мст, а також територальн громади районв, а вд хнього мен вдповдн мськ та районн ради. Управлння комунальною власнстю в мстах Кив та Севастопол здйснються вдповдними виконавчими органами мсцевого самоврядування. Окрем функц управлння комунальною власнстю Кивська Севастопольська мськ ради можуть делегувати вдповдним мським державним адмнстрацям.
Автономна Республка Крим волод, користуться розпоряджаться майном, що передаться у власнсть Автономно Республки Крим. Територальн
громади, розмщен на територ Автономно Республки Крим, формують комунальну власнсть на загальних умовах, визначених для всх органв мсцевого самоврядування в Укран. Майно державно власност передаться в комунальну власнсть територальних громад Автономно Республки Крим згдно з Постановою Кабнету Мнстрв Украни про формування комунально власност мст, сл, селищ та нших поселень в Укран.
Майно комунально власност територальних громад в Автономнй Республц Крим не може бути вилучене (викуплене) у власнсть автоном без згоди вдповдних представницьких органв мсцевого самоврядування.
Майно власност Автономно Республки Крим формуться псля визначення в законодавчому порядку сфер вдання та компетенц Автономно Республки Крим. Перелки майна, що передаться у власнсть Автономно Республки Крим, визначаються постановою Кабнету Мнстрв Украни. Передача об'ктв у власнсть Автономно Республки Крим з державно власност Украни здйснються Фондом державного майна Украни на пдстав постанов Кабнету Мнстрв Украни.
Органи мсцевого самоврядування можуть створювати пдпримства, фрми та компан, заснован як комунальна власнсть у форм унтарних комунальних пдпримств, товариств з обмеженою вдповдальнстю, акцонерних товариств.
Унтарним комунальне пдпримство, не надлене правом власност на закрплене за ним майно. Майно такого пдпримства неподльним не може бути розподлене на частки, па. Не можуть мати часток, пав у такому пдпримств його працвники. Майно унтарного комунального пдпримства використовуться на основ права господарського вдання або на основ права оперативного управлння.
Комунальним акцонерним товариством товариство, що ма статутний фонд, подлений на певну кльксть акцй рвно номнально вартост. Акцонерне товариство несе вдповдальнсть за зобов'язаннями лише майном товариства. Акцонери вдповдають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних м акцй. Орган мсцевого самоврядування може володти 100 вдсотками акцй акцонерного товариства або лише хньо частиною. Комунальним акцонерним товариством вважаться товариство, в якому понад 50 вдсоткв акцй належить органу мсцевого самоврядування. Органи мсцевого самоврядування можуть бути учасниками як вдкритих, так закритих акцонерних товариств.
Комунальним товариством з обмеженою вдповдальнстю товариство, котре ма статутний фонд, розподлений на частини, розмр яких визначаться статутними документами. Учасники товариства несуть вдповдальнсть за його зобов'язаннями в межах хнх внескв до статутного фонду.
У випадках, визначених статутними документами, учасники товариства з обмеженою вдповдальнстю, котр не повнстю виконали сво внески, вдповдають за зобов'язаннями товариства в межах внесено суми. Органи мсцевого самоврядування можуть володти статутним фондом товариства з обмеженою вдповдальнстю повнстю або частково. Комунальним вважаться товариство з обмеженою вдповдальнстю, якщо орган мсцевого самоврядування волод бльш нж 50 вдсотками його статутного фонду.
Органам мсцевого самоврядування забороняться бути учасниками товариств з додатковою вдповдальнстю, повних товариств, а також командитних товариств (товариств на довр).
У зв'язку з запровадженням комунально власност територально громади запропоновано на загальнодержавному рвн провести нвентаризацю об'ктв скласти хнй диний рестр.
Комунальний кредит
нститут комунального кредиту вдгра особливу роль у фнансах мсцевих органв влади. Комунальний кредит у розвинутих мсцевих фнансових системах основне джерело фнансування мунципальних нвестицйних програм.
Комунальний кредит системою вдносин мж двома юридичними особами з поворотно, платно строково передач фнансових ресурсв, одна з яких орган мсцевого самоврядування. Його не слд ототожнювати з державним кредитом. Суб'ктом вдносин щодо поворотного, платного строкового запозичення фнансових ресурсв у систем державного кредиту виступа держава.
Комунальний кредит ма рзн форми. Основн з них так:
- облгацйн позики,
- безоблгацйн позики,
- комунальний банквський кредит,
- комерцйний комунальний банквський кредит,
- комунальний кредит державних банкв,
- взамний комунальний кредит та н.
Бльшсть з цих форм комунального кредиту в практиц 19901997 рокв в Укран не застосовувались не передбачен в законодавств держави. Окрем форми комунального кредиту в Укран почали зароджуватися з 1990 року, коли для цього було створено вдповдну правову базу.
Практика становлення комунального кредиту в Укран в 19901997 рр. була пов'язана з використанням двох форм цього кредиту. В Укран поступово розвивався кредит у форм комунальних облгацйних позик та комерцйний банквський комунальний кредит.
Наприклад:
Ршення про випуск внутршньо мсцево позики на суму 5 трлн 132 млрд крб. у 1995 роц ухвалила Кивська мська рада. Емтентом був комтет економки мськвиконкому пд гарант фнансового управлння цього виконавчого комтету. Випуск позики здйснювався в безготвковй форм. Номнальна вартсть одн облгац 50 млн крб. Термн випуску облгацй встановлювався з 1 липня 1995 р. по 1 липня 1996 р. Облгац розмщувалися серед юридичних осб. Погашення х здйснювалося через 36 мсяцв. У мськвиконком створили комсю з питань цнних паперв. Отриман вд позики кошти мсто планувало спрямувати на житлове будвництво та будвництво метрополтену.
З 1 липня 1995 року сво цльов житлов облгац (ЦЖО) почала випускати Кивська державна комунальна будвельна корпораця "Кивмськбуд". Обсяг емс становить 1 трлн 388 млрд крб. Власники облгацй у перод 1 липня 1996 р. 15 березня 1997 р. стали власниками житла. Кивський мськвиконком затвердив Положення про порядок передач власникам житлових облгацй квартир, споруджених корпорацю "Кивмськбуд". Договр купвл-продажу укладаться в раз володння 100% акцй, необхдних для купвл вдповдно квартири. Вартсть загально площ житла було оцнено в 30 млн крб. за 1 м2. Вартсть одн акц дорвнювала вартост 0,1 м2 загально житлово площ. Вдсотки за облгацями не виплачувалися.
За отриман внаслдок позики кошти планувалося збудувати 6 будинкв загальною площею 46 273 м2.
У Днпропетровську в 1995 роц було випущено першу в мст мунципальну позику на 2 трлн 100 млрд крб. Емтент мськрада. Термн позики з липня 1995 р. до 30 червня 1998 р. Позика розмщувалася пд гарантю приватизац об'ктв комунально власност. По сут, це був новий спосб приватизац. Випуск облгацй здйснювався номналом 1, 10 100 млн крб. Облгац випускалися у безготвковй форм. Власниками х могли бути юридичн та фзичн особи.
Приватизаця об'ктв комунально власност проводиться лише в раз виплати покупцем не менше 40% початково вартост об'кта такими облгацями. У раз виплати облгацями 50% вартост
об'кта покупець отриму право на виплату залишку вартост в кредит термном З мсяц. Якщо ж облгацями сплачено 75% вартост, покупець ма право на тримсячну вдстрочку при оплат залишку вартост об'кта.
Прибуток власникв облгацй очкуться на 10% бльшим, нж той, що принесли б аналогчн кошти, вкладен в Ощадний банк.
Одеський облвиконком у 1995 р. ухвалив ршення про випуск державних продовольчих сертифкатв як засб фнансування закупвель урожаю. Згдно з цим сертифкати продавалися фзичним юридичним особам, а хн власники отримували право власност на вдповдну частку врожаю 1995 р.
У 1996 р. облгацйну позику розмстив Запорзький мськвиконком з метою залучення коштв для розвитку комунальних мереж та газифкац мста. Облгац випускалися трьома серями строком на 12 мсяцв у безготвковй форм як записи на рахунках депо генерального агента. Генеральний агент емтента комерцйний акцонерний банк "Слов'янський". Обсяг емс першо сер позики строком з 1 липня 1996 р. по 31 липня 1997 р. склав 3 млн грн.
Облгацю мсько позики на термн з 1 грудня 1995 р. до 31 грудня 1996 р. розмстив Харквський мськвиконком. Загальний обсяг позики склав 150 млрд крб. Облгац мсцево позики випускались у форм цнних паперв на пред'явника мали вльний обг на ринку цнних паперв. Кошти вд позики було спрямовано на розвиток альтернативних перевезень пасажирв мським транспортом на комерцйних засадах. Генеральним агентом з обслуговування позики було призначено комерцйний банк "Грант".
У 1996 р. облгац мсько житлово позики випустив Марупольський мськвиконком строком на грудень 1996 р. липень 1998 р. Вони випускались як цльов безпроцентн майнов облгац на пред'явника. Загальний обсяг емс 5 млн грн. Номнальна вартсть облгац 50 грн. Облгац виготовлялись у форм бланкв спецального зразка. Кожна облгаця пдтверджувала право й власника на отримання 0,1 м2 загально площ житла. Уповноваженою особою з позики було призначено нвестицйну компаню "Афна".
У цлому станом на середину 1998 року 10 мст Украни розмстили мсцевих позик на суму майже 200 млн грн.
У ряд мст Украни набира поширення практика проведення аукцонв на право довгостроково оренди мських земель. х уже проводили в Харков, Львов, Чернгов, Миколав, Одес. У травн 1995 р. Кивська мська рада затвердила Положення про оренду проведення аукцонв у Кив з продажу права довгостроково оренди земельних длянок. Подбну практику слд поширювати, оскльки для цього створено вдповдн технчн й правов передумови. Кабнет Мнстрв Украни в постанов 213 вд 23 березня 1995 р. затвердив (щоправда, лише тимчасову) методику грошово оцнки земель сльськогосподарського призначення та населених пунктв.
Що стосуться комунального банквського кредиту, то банквськими позиками користуються лише окрем мста. Банквський кредит залишаться дуже дорогим, органи мсцевого самоврядування не можуть ним користуватися. У 1995 роц кредити банкв склали 0,1% доходв мсцевих бюджетв Украни. У 1995 роц кредити банкв залучалися в мсцев бюджети в Автономнй Республц Крим, у Днпропетровськй, Донецькй, Миколавський, Херсонськй, Чернвецькй, Чернгвськй областях.
Практика реально участ органв мсцевого самоврядування у фнансово-кредитних вдносинах поширються. Разом з тим, можливост органв мсцевого самоврядування у сфер моблзац фнансово-кредитних ресурсв поки що обмежуються чинним законодавством Украни. Правове поле у сфер комунального кредиту врегульовано лише фрагментарне. Потрбно розробити та прийняти закон Украни про комунальний кредит комунальн цнн папери. Органи мсцевого самоврядування Украни мають реально скористатися правом створення комунальних банкв та нших фнансово-кредитних установ. Подбне право в багатьох розвинутих кранах. Мають його й органи мсцевого самоврядування Росйсько Федерац на пдстав федерального закону "Про загальн принципи органзац мсцевого самоврядування в Росйськй Федерац", прийнятого Державною думою Росйсько Федерац 12 серпня 1995 р.
Доцльно також внести вдповдн змни в банквське законодавство Украни, згдно з яким, окрм уже дючих, до банквсько системи Украни входитимуть комунальн банки, котр можуть створюватися органами мсцевого самоврядування та пдпримствами й органзацями, що перебувають у комунальнй власност. Мунципальн банки повинн сприяти дяльност органв мсцевого самоврядування, розв'язанню соцально-економчних проблем мст змцненню хньо нфраструктури.
У деяких мстах Украни вже вишукуються можливост створення таких банкв. Так, Харквський мськвиконком затвердив програму переходу до централзованого банквського обслуговування мського господарства. Зосередження коштв мських служб пдпримств комунально власност в одному банку сприятиме ефективншому використанню х. З цю метою головне управлння економчного розвитку мськвиконкому провело серед комерцйних банкв конкурс на право централзованого обслуговування мськвиконкому пдпримств мського господарства, котр фнансуються з бюджету. Перемогу здобули банки "Грант" "Регон-банк". З ними мськвиконком пдписав угоду про здйснення централзованого банквського обслуговування. Мунципальн банки створено в Кив та Сумах.
Доцльно створити Центральний комунальний нвестицйний банк Украни. Подбн банки комунального кредиту у Франц, Нмеччин, тал, Бельг та в нших кранах. Перспективний напрямок для Украни розвиток взамного комунального кредиту, створення жироцентра-лей та органзаця жиророзрахункв мж органами мсцевого самоврядування. В умовах кризи платежв це допомогло б радикально розв'язати проблеми розрахункв на рвн мсцево влади.
Фнанси комунальних пдпримств комунальн платеж
Становлення нституту фнансв комунальних пдпримств в Укран розпочалося з запровадженням у 1990 роц комунально форми власност. У зв'язку з тим, що суб'ктами права комунально власност в Укран було визначено ус мсцев ради вдповдних адмнстративно-територальних одиниць, утворилося клька видв комунально власност: комунальна власнсть областей, мст, районв, районв у мстах, сл селищ, що вже зазначалося.
Закон Украни "Про власнсть" визначив комунальну власнсть як одну з форм державно власност , таким чином, пдпримства, як перебувають у власност вдповдних адмнстративно-територальних одиниць, отримали правовий статус державних комунальних пдпримств. В Укран утворилося клька видв комунальних пдпримств. Це державн комунальн пдпримства комунально власност областей, державн комунальн пдпримства комунально власност мст, державн комунальн пдпримства комунально власност районв, державн комунальн пдпримства комунально власност районв у мстах державн комунальн пдпримства комунально власност сл та селищ.
Ухвалена у 1996 р. Конституця
Украни змнила правовий статус комунально власност. Згдно з ст. 142 Конституц майно, ресурси, земля та кошти комунально форми власност власнстю територально громади. Тобто це означа, що вднин власником комунальних пдпримств лише територальна громада. Пдпримства всх нших рвнв влади не належать до складу комунальних.
У зв'язку з новим правовим режимом комунально власност створен на основ в 19911996 рр. пдпримства потребують перерестрац у форм комунальних пдпримств на змну хнього ниншнього статусу як державних комунальних пдпримств.
Комунальний сектор в Укран включа: промисловсть, сльське господарство, транспорт зв'язок, будвництво, торгвлю та громадське харчування, постачання збут, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення та нш галуз. Наприклад, як комунальн зарестровано понад 700 промислових пдпримств, на яких зайнято майже 110 тис. чол. Це 8% усх промислових пдпримств Украни. Частина комунальних закладв не мають самостйних банквських рахункв, а лише субрахунки, наприклад, школи, дитяч садки та н. Ще частина комунальних установ закладв мають змшану систему фнансування як кошторисну, так госпрозрахункову.
Конституцйне визначення правового статусу комунально власност в Укран зумовлю необхднсть прийняття нового законодавства для регламентування правового режиму комунальних пдпримств.
Правового врегулювання потребу фнансова дяльнсть статус пдпримств, заснованих на майн та капталах, що належать Автономнй Республц Крим. Згдно з Конституцю Украни (ст. 138) до вдання Автономно Республки Крим належить управлння майном, що власнстю автоном. Це означа: вказан проблеми ма бути розв'язано в законодавств Автономно Республки Крим.
Нин фнанси пдпримств комунально власност функцонують на основ законодавства, яке регламенту дяльнсть усх господарських структур в економц Украни. Використання фнансових ресурсв пдпримств комунально власност ма сво особливост, хнй прибуток розподляться в порядку, визначеному вдповдними мсцевими радами згдно з статутами цих пдпримств. Статути затверджуються мсцевими радами, котрим належать вказан пдпримства.
Прибуток пдпримств комунально власност пдляга оподаткуванню. Згдно з Законом "Про бюджетну систему Украни" 100% податку на прибуток комунальних пдпримств зараховуться до бюджету мсцево ради того рвня, якому належать ц пдпримства. Мсцев ради можуть надавати пльги або повнстю звльняти вд оподаткування пдпримства комунально форми власност в тй частин, в якй ц податки зараховуються до вдповдних мсцевих бюджетв. У 1995 роц, наприклад, у мст Внниц комунальн пдпримства сплатили 278,1 млрд крб. податку на доходи пдпримств. Це склало 7,2 вдсотка всх надходжень бюджетв област вд податку на доходи пдпримств усх форм власност. У Донецьку цей вдсоток склав 8,5, у Миколав ЗО, в Ужгород 45,2 вдсотка.
Комунальн пдпримства в Укран мають самостйн фнансов баланси, хн рахунки не об'днуються з бюджетними рахунками органв мсцевого самоврядування. Бльшсть установ закладв, котр перебувають у комунальнй власност, самостйними юридичними особами фнансуються за рахунок мсцевих бюджетв на основ кошторисв.
Дослдження проблем функцонування фнансв комунальних пдпримств Украни буде неможливим без запровадження вдповдно статистично звтност. Поки що тако статистики нема. Фнанси комунальних пдпримств облковуються в склад фнансв державного сектора економки. Мсцева фнансова статистика ма стати одним з роздлв комунально статистики Украни.
з фнансами комунальних пдпримств тсно пов'язан комунальн платеж. В Укран система комунальних платежв одержавлена. Органи мсцевого самоврядування фактично не мають повноважень щодо власно цново й тарифно полтики в комунальнй сфер. визнача Кабнет Мнстрв Украни, мнстерства, обласн Кивська Севастопольська мськ державн адмнстрац. Необхднсть надання вдповдних повноважень органам мсцевого самоврядування очевидною.
Частково цю проблему розв'язу Закон Украни "Про мсцеве самоврядування в Укран" вд 21 травня 1997 року. За статтею 28 виконавч органи сльських, селищних та мських рад отримали право на встановлення в порядку межах, визначених законодавством, тарифв з оплати побутових, комунальних, транспортних та нших послуг, що надаються пдпримствами та органзацями комунально власност вдповдно територально громади. Виконавчим органам мсцевого самоврядування також надано право погодження в установленому порядку цих питань пдпримствами, установами та органзацями, котр не належать до комунально власност.
нститут комунальних платежв атрибутом мсцевих фнансових систем фактично в усх розвинутих зарубжних кранах.
Позабюджетн фонди
Право на позабюджетн кошти мсцев ради всх рвнв отримали псля ухвалення в 1990 р. Закону "Про мсцев Ради народних депутатв Укрансько РСР та мсцеве самоврядування". У ст. 15 визначено можливсть джерела формування мсцевими радами диного позабюджетного фонду, а саме:
- додатков доходи заощаджен кошти, одержан за рахунок органзованих мсцевими радами заходв з розв'язання економчних та соцальних проблем;
- добровльн внески й пожертвування громадян, пдпримств (об'днань), органзацй та установ;
- доходи вд мсцевих позик та грошово-речових лотерей, аукцонв, а також вд прибуткв, одержаних вд проведення суботникв;
- штрафи, що стягуються за одержання пдпримствами (об'днаннями), органзацями та установами необрунтованого прибутку (доходу) у зв'язку з завищенням цн (тарифв) на продукцю (роботи, послуги).
До позабюджетного фонду включалися також доходи вд розпродажу майна лквдованих пдпримств мсцевого господарства, що належать до комунально власност вдповдних адмнстративно-територальних одиниць, плата за рестрацю кооперативв та малих пдпримств, а також нш кошти.
Закон визначив, що до диного позабюджетного фонду мсцевих рад базового рвня додатково залучаються так доходи: орендна плата за землю, екологчний податок штрафи за забруднення навколишнього середовища та нерацональне використання природних ресурсв й нш порушення природоохоронного законодавства, сантарних норм правил, а також платеж, як компенсують завдану шкоду. Ради базового рвня до диного позабюджетного фонду включають також штрафи за адмнстративн правопорушення, вчинен на хнй територ, доходи вд реалзац безгосподарного конфскованого майна, доходи вд продажу населенню квартир будинкв. До цього фонду вони зараховували виявлен переврками прихован або занижен доходи пдпримств (об'днань), органзацй та установ, розмщених на територ мсцево ради.
Законом встановлено, що з фондв соцального розвитку пдпримств (об'днань), органзацй та установ пропорцйно
видляються кошти на соцальний розвиток тих житлових масивв, селищ, сл, в яких прожива вдповдна кльксть хнх працвникв. Ц кошти також стали вдносити до позабюджетного фонду. Витрачаються вони на розсуд вдповдно мсцево ради перебувають на спецальних рахунках, котр вдкриваються в установах банкв вилученню не пдлягають.
Мсцев ради отримали право в межах диного позабюджетного фонду створювати цльов фонди. Правов основи формування й використання позабюджетних фондв мсцевих рад у 1990 р. закладено також Законом "Про бюджетну систему Укрансько РСР". Стаття 16 встановлю право рад усх рвнв утворювати використовувати позабюджетн фонди. Визначено, що кожна рада затверджу статут (положення) фонду, яким визначаються сфера його дяльност, мета завдання, структура та методи формування коштв.
Окрем уточнення щодо статусу та джерел формування позабюджетних фондв внесено Законом Украни 1992 року "Про мсцев Ради народних депутатв та мсцеве регональне самоврядування". Цей Закон скасував таке поняття, як диний позабюджетний фонд. Вн визначив, що органи мсцевого самоврядування формують позабюджетн та цльов фонди. Визначено також додатково до встановлених у 1990 р. нов джерела формування позабюджетних фондв. Це штрафи, що можуть встановлюватися ршеннями ради для фзичних юридичних осб за влаштування смтникв у не вдведених для цього мсцях, за забруднення вулиць, площ, нших територй ради, мського транспорту, закладв культури, знищення або пошкодження зелених насаджень, клумб, порушення правил торгвл, паркування автомоблв, громадського спокою, використання гучномовцв або потужних освтлювальних приладв тощо. Сюди входить плата за рестрацю всх суб'ктв пдпримницько дяльност замсть плати за рестрацю кооперативв малих пдпримств, як це визначалося в 1990 р.
Додатков доходи позабюджетних фондв рад базового рвня, як до них зараховуються, також певною мрою змнено. Скасовано екологчний податок, в ншй редакц визначено правову базу екологчних платежв. Згдно з новою редакцю Закону до позабюджетних фондв рад базового рвня зараховуються частина платежв та штрафв за забруднення навколишнього природного середовища, нерацональне використання природних ресурсв, розмщення вдходв, нш платеж за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, сантарних норм правил, що визначаються вдповдно до нормативв, затверджуваних Верховною Радою Украни.
Скасовано право рад на зарахування до позабюджетних фондв виявлених переврками прихованих або занижених доходв пдпримств (об'днань), органзацй та установ, розмщених на територ мсцево ради. Уточнено також: до позабюджетних фондв рад зараховуються доходи вд продажу населенню лише тих квартир будинкв, котр належать до комунально форми власност. У травн 1993 р. з числа джерел формування позабюджетних фондв рад базового рвня виключено орендну плату за землю.
Нов змни статусу й рол позабюджетних фондв мсцевих рад передбачено Законом Украни "Про внесення змн доповнень до Закону Укрансько РСР "Про бюджетну систему Укрансько РСР" вд 29 червня 1995 р. У ст. 23 Закону вказано, що централзован та децентралзован фонди цльового призначення, що утворюються за ршеннями Верховно Ради Украни, Верховно Ради Автономно Республки Крим мсцевих рад, самостйними фнансовими нститутами як складов включаються до бюджетв у доходах видатках. У ст. 18 забороняться використання бюджетних коштв для фнансування позабюджетних фондв. Ц фонди можуть утворюватися за рахунок надходжень вд необов'язкових платежв, добровльних внескв фзичних юридичних осб, вд нших небюджет-них коштв. Вдповдн положення вдображенно в постанов Верховно Ради Украни "Про основн напрямки бюджетно полтики на 1996 рк" вд 7 липня 1995 р. (Бюджетна резолюця). З метою облку вона передбача включення до бюджету всх позабюджетних фондв фнансових ресурсв, у тому числ рад усх рвнв, вдрахування до яких обов'язковими згдно з законодавством. Цльове призначення цих фондв не змнються.
Прийнятий у 1997 роц Закон Украни "Про мсцеве самоврядування в Укран" вдновив самостйнсть позабюджетних фондв мсцевого самоврядування. За ст. 65, ц кошти перебувають на спецальних рахунках в установах банкв. Встановлено: порядок формування та використання цих коштв визначаться положенням про ц кошти, що затверджуться вдповдною радою.
Складовою позабюджетних фондв органв мсцевого самоврядування цльов фонди. Ради можуть створювати в межах законодавства Украни цльов фонди для розв'язання будь-яких соцальних та економчних проблем на пдвдомчй територ. На мсцевому рвн створюються також вддлення загальнодержавних цльових фондв.
Закон УРСР "Про зайнятсть населення", ухвалений у березн 1991 року, у ст. 22 передбачив формування як на центральному, так на мсцевому рвнях Державного фонду сприяння зайнятост населення. Серед джерел його формування визначено вдрахування з республканського та мсцевих бюджетв коштв не менше 3% вд хнх розмрв, обов'язков внески пдпримств, установ та органзацй тощо. Щорчними законами про Державний бюджет на 1992, 1993, 1994 1995 рр. встановлено вдрахування до цього фонду з мсцевих бюджетв здйснювати за розмрами, котр визначаються самостйно вдповдними мсцевими радами. Цей порядок не змнено Законом "Про Державний бюджет Украни на 1996 рк". З 1997 року встановлено, що розмр бюджетних асигнувань до цього фонду визначаться Верховною Радою Украни.
Закон Украни "Про приватизацю майна державних пдпримств" вд 4 березня 1992 року в ст. 23 передбачив утворення позабюджетного Державного фонду приватизац й позабюджетних фондв приватизац Автономно Республки Крим та нших адмнстративно-територальних одиниць Украни. Виршено кошти зазначених фондв спрямувати на погашення внутршнього державного боргу Украни, а також на вдшкодування витрат, пов'язаних з приватизацю, на кредитування технчного переозброння приватизованих пдпримств, на розвиток пдпримництва та створення нових робочих мсць у межах, що визначаються Державною програмою приватизац. Разом з тим, щорчними законами про Державний бюджет Украни Верховна Рада визнача порядок використання коштв, одержаних вд приватизац майна державних пдпримств.
Законом "Про Державний бюджет Украни на 1992 рк" встановлено, що кошти вд приватизац державного майна на вдповдних територях у розмр 10% надходять до мсцевих бюджетв використовуються для соцального захисту населення. За Законом "Про Державний бюджет Украни на 1993 рк", 50% надходжень коштв вд приватизац майна державних пдпримств зараховуються до державного бюджету спрямовуються на фнансування структурно перебудови економки. За Законом "Про Державний бюджет Украни на 1994 рк", 80% надходжень вд приватизац майна державних пдпримств спрямовуться
до бюджету. З них 30% зараховуться до державного бюджету для фнансування витрат Пенсйного фонду на виплату пенсй. У розмр 50% надходження коштв вд приватизац майна пдпримств загальнодержавно власност спрямовуються до державного бюджету на фнансування структурно перебудови економки. Крм того, 50% коштв вд приватизац майна пдпримств комунально власност зараховано до мсцевих бюджетв на соцально-економчний розвиток регонв. Законом "Про Державний бюджет Украни на 1995 рк" визначено: в 1995 роц 80% коштв, як надходять до вдповдних позабюджетних фондв приватизац вд приватизац об'ктв мало приватизац, зараховуються до вдповдних мсцевих бюджетв спрямовуються на пдтримку програм соцального розвитку та на псляприватизацйну пдтримку об'ктв приватизац. Закон Украни "Про Державний бюджет Украни на 1996 рк" продовжив дю норм щодо використання коштв фондв приватизац на 1996 рк у порядку, встановленому в 1995 роц.
Закон "Про Державний бюджет Украни на 1997 рк" встановив, що в 1997 роц 80% коштв, котр надйдуть до вдповдних позабюджетних фондв приватизац вд приватизац пдпримств комунально власност, зараховуються до вдповдних мсцевих бюджетв.
Створення окремих позабюджетних рахункв мсцевих рад передбачено в процес приватизац державного житлового фонду. Стаття 9 Закону Украни "Про приватизацю державного житлового фонду" вд 23 червня 1992 р. визнача, що кошти, одержан вд приватизац державного житлового фонду, зараховуються до спецально створених позабюджетних приватизацйних житлових фондв мсцевих рад або до вдповдних фондв пдпримств, на баланс яких вдомче житло. Ц кошти використовуються на житлове будвництво та ремонт житла з метою забезпечення житлом громадян, котр стоять на облку тих, хто потребу полпшення житлових умов. За цим же Законом 20% коштв зазначених фондв перераховуться до Державного приватизацйного житлового фонду, який створються для фнансування житлового будвництва в регонах з низьким рвнем забезпеченост громадян житлом та для утворення резерву коштв з забезпечення гарант прав на безкоштовне державне житло новонароджених громадян Украни.
Законодавство Украни передбача формування позабюджетних фондв мсцевих рад для фнансування шляхових робт. Так, ст. 4 Закону "Про джерела фнансування шляхового господарства Украни" вд 18 вересня 1991 р