Новости |  Анекдоты |  Сотовые телефоны |  Работа |  Скачать программы |  Рефераты |  Маркет |  Флэш игры 
ПОИСК:  

 
 Сочинения
 Рефераты
 Краткие изложения


скачать с referat.findplace.ru - рефераты, шпаргалки, сочинения, краткие изложения

4344  - 
Раздел:
Формування недержавного сектору
нацонально економки (на приклад
роздержавлення та приватизац
пдпримств комунально власност)
Спецальнсть: 08.02.03 "Управлння, планування та державне регулювання економки".
Дисертаця на здобуття наукового ступеня
кандидата економчних наук
ПЛАН
Введення
Гл.. Економко-правова основа створення недержавного сектору економки. Мсце та значення "мало" приватизац в процес роздержавлення.
1. Теоретичн основи приватизац державно власност.
2. Суть та схеми мало приватизац.
3. Механзм та шляхи проведення приватизац в постсоца лстичних кранах.
Гл.. Функцонування потсприватизацйних пдпримств: проблеми перспективи.
1. Аналз фактичного матералу проведення "мало" приватизац на регональному рвн.
2. Показники виробничо дяльност та аналз фнансово звтност постприватизацйних пдпримств.
Гл.. Аналз методик оцнки вартост об'ктв комунально власност в процес формування недержавного сектору економки.
1. Значення методики оцнки об'ктв комунально власност при трансформуванн власност.
2. Застосування методики оцнки об'ктв комунально власност на пдпримствах.
3. Вплив методики оцнки об'ктв, що приватизуються на форму-вання недержавного сектору економки на регональному рвн.
Висновки та пропозиц
Використана лтература
Перелк схем, таблиць та даграм, що мстяться в дисертацйнй робот.
ВСТУП
На сучасному етап стан економки Украни характеризуться спадом виробництва, збльшенням бюджетного дефциту, поглибленням кризи неплатежв та соцального розшарування населення. Економка Украни не зможе розвиватися, якщо не стаблзувати валютно-фнансове та кредитне становище, не зупинити нфляцйн процеси. Одним з напрямкв подолання кризових явищ подальше реформування економки, трансформаця форм власност на основ приватизац та роздержавлення.
Приватизаця стала невд'мною частиною економчних реформ в усх постсоцалстичних кранах, передумовою формування недержавного сектору економки та виходу Украни з кризи. В Укран приватизаця здйснються непослдовно, без певно системи. Причини до цього як суб'ктивн так об'ктивн. Серед них - недосконалсть органзацйно-методичного механзму приватизац, вдсутнсть низки фнансово-економчних методик, недосконалсть нормативно бази. Для нашо крани зараз особливо важливо, щоб приватизацйн процеси не супроводжувалися спадом виробництва, а навпаки, забезпечували бльш високу продуктивнсть прац, зниження собвартост продукц, покращення якост випущених товарв. Для цього необхдно, щоб процес приватизац супроводжувався детальним вивченням наслдкв приватизац, порвнянням на основ точних розрахункв роботи приватизованих державних виробництв.
Кризове положення поставило проблему трансформац форм власност як одну з центральних. Цю проблемою займаються на сьогодншнй день так провдн вчен, як Бесдн В.Ф., Лукнов .., О.Гош. Рудченко О.Ю., Блан В.., Вакуленко В.М., Ковальов О.Ф., Голков В. та нш.
Згдно з програмою дй Уряду Украни на 1996 рк малу приватизацю передбачалося завершити в пврчч ниншнього року. Офцйно було повдомлено що масова приватизаця в Укран завершилася, що вона заклала пдгрунтя для формування дрбного власника.[46.14] Але враховуючи те, що багато областей ще не повнстю завершили "малу" приватизацю, що дуже багато об'ктв мало приватизац в таких галузях, як залзничний транспорт, вугльна промисловсть тощо, як не пдлягають приватизац, то можна стверджувати, що "мала" приватизаця буде тривати ще деклька рокв. В зв'язку з цим залишаються актуальними вивчення економко-правових основ приватизац, механзму та шляхв проведення в нших кранах.
Процеси приватизац вимагають реально оцнки засобв виробництва. Занижена оцнка майна пдпримств, що приватизуються спричиня зловживання, зростання соцально напруженост, дискредитацю приватизац та економчних реформ в цлому, тому надал важливим залишаться питання вивчення та вдосконалення дючих методик оцнки вартост об'ктв приватизац, в тому числ об'ктв незавершених будвництвом. В Укран неухильно зроста кльксть незавершеного будвництва, "...яка за останн два роки майже подволась".[5.9] Це приводить до заморожування державних коштв, що в кнцевому пдсумку посилю нфляцйн процеси. В зв'язку з цим особливо актуальност набува приватизаця незавершених будвництвом об'ктв, для чого необхдний правильний вибр методики х оцнки, яка б стимулювала х ефективне використання в мнмальн термни.
Процес "мало" приватизац завершуться, але аналз фактичного матералу проведення дасть змогу запобгти негативним тенденцям при формуванн недержавного сектору економки в майбутньому. При цьому необхдно вчасно виявляти недолки в приватизацйному процес усувати х, перетворювати приватизацйний процес у дйовй фактор економчного зростання.
Пдсумки реалзац програми "мало" приватизац були залишаються темою для наукових полтичних дискусй. В зв'язку з цим аналз формування недержавного сектору нацонально економки набува особливого соцально-економчного та полтичного значення.
Актуальнсть зазначених вище проблем, х недостатн вивчення визначили вибр теми дисертацйного дослдження, обумовили його цль та завдання.
Метою дисертацйно роботи розробка рекомендацй щодо вдосконалення органзацйно-методично основи приватизац та концептуальних пдходв до створення нового механзму приватизац.
Поставлена мета визначила суть дослджень та х основн завдання:
- конкретизован суть та склад процесу трансформац форм власност в результат "мало" приватизац, визначен головн принципи та механзми приватизац, як складового елементу економчних реформ в Укран;
- на основ втчизняних та закордоних матералв проведений аналз здйснення приватизац в рзних кранах та зроблен висновки про характерн риси цього процесу в Укран;
- узагальнен розроблен схеми проведення "мало" приватизац на регональному рвн та схеми визначення проритетв державних програм з вдображенням причинно-наслдкових зв'язкв мж ними;
- зроблено ретроспективний аналз оцнки вартост майна приватизованих пдпримств;
- розроблен методичн основи впливу методики оцнки вартост об'ктв приватизац на трансформування форм власност в Укран;
- вироблен доповнення до методичних вказвок розрахунку вартост об'ктв, що приватизуються.
Методологчною основою дослдження економчна теоря, науков прац втчизняних та зарубжних вчених-економств, законодавч акти по приватизац, матерали сесй Верховно Ради Украни. В процес дослдження вивчен та використан матерали мнстерств та вдомств Украни, розробки Науково-дослдного економчного нституту Мнстерства економки Украни, матерали регонального
вдлення Фонду Держмайна Украни по Чернгвськй област. Для виршення окремих питань в процес дослджень застосовано методи групувань, спвставлень, методи технко-економчного аналзу, статистичний метод та нш.
Дослдження проведен на основ статистичних даних по Укран, та матералах, наданих Регональним вддленням Фонду державного майна по Чернгвськй област.
Предметом мого дослдження комплекс питань спрямованих на удосконалення економко-правово бази процесу "мало" приватизац.
Об'ктом мого дослдження виступили приватизацйн процеси по Укран вцлому. Поглиблен дослдження динамки приватизацйного процесу, використання економко-правово бази велись на рвн Чернгова та Чернгвсько област.
Теоретичне значення мого дослдження поляга в тому, що:
- обгрунтовано необхднсть можливсть приватизацйних процесв при реформуванн економки Украни;
- проблема приватизац розглянута з позицй комплексного пдходу у взамозв'язку цлей, функцй з суб'ктами та об'ктами приватизац;
- проведено узагальнення динамки приватизацйних процесв на рзних рвнях в Укран та в деяких постсоцалстичних кранах.
Наукова новизна в методичному забезпеченн поляга в тому, що:
- узагальнена схема приватизац об'ктв "мало" приватизац та схема проритетв державних програм з вдображенням причинно наслдкових зв'язкв мж складовими частинами;
- розроблен методичн основи впливу методик оцнки вартост об'ктв приватизац на створення недержавного сектору економки;
Поставлен цл завдання визначили структуру дисертац, яка складаться з вступу, трьох глав, висновкв та пропозицй (заключення), списка використано лтератури додаткв.
У вступ обгрунтована актуальнсть дослдження, поставлен його цл й задач, визначен його предмет та об'кт, наукова новизна та практичне значення дисертац.
В першй глав узагальнено рзномантнсть поглядв на приватизацю укранських та зарубжних економств, проведений аналз схеми "мало" приватизац, визначено спльн та вдмнн риси в приватизацйному процес Украни та постсоцалстичних кран Захдно вропи.
В другй глав зроблений аналз фактичного матералу проведення "мало" приватизац на регональному рвн, виявлен характерн риси в динамц приватизацйного процесу в Укран зокрема на Чернгвщин. На основ методу групування зроблен висновки про характеристику приватизацйного процесу за способами приватизац. Проаналзован показники виробничо дяльност пдпримств до та псля приватизац та простежений вплив на них кредитно, фнансово, податково полтики держави. Визначен головн напрямки вдосконалення роботи приватизованих пдпримств.
В третй глав розглянуто рзн методичн пдходи до здйснення оцнки вартост об'ктв комунально власност, проаналзовано використання дючо методики оцнки вартост об'ктв приватизац та експертно оцнки цих об'ктв. Зроблен висновки про результативнсть, позитивн та негативн риси кожно методики. Обгрунтовано методичн основи впливу рзних методик оцнки вартост на формування недержавного сектору економки на регональному рвн. Пропонуться перелк доповнень та змн до дючо методики.
В заключнй частин дисертацйного дослдження наведен висновки по результатах проведено роботи.
Гл.. Економко-правова основа створення недержавного сектору економки. Мсце та значення "мало" приватизац в процес роздержавлення
1. Теоретичн основи приватизац державно власност
При переход вд командно-адмнстративно до ринково економки з'явилась необхднсть в трансформац форм власност, адже в Укран як в бльшост кран СНД частка державно власност становила бльше 90% вс власност. При монопол держ.власност неможливо створити конкурентне середовище на ринку, пдвищити ефективнсть виробництва, залучити нов нвестиц в економку. Одним з методв трансформац форм власност в Укран стала приватизаця, тобто передача переважно частини державно власност до рук ндивдуальних, приватних чи колективних власникв. Важко знайти зараз бльш дискусйне питання в економчнй лтератур, нж питання приватизац. Програми приватизац не виконуються. Одн економсти вбачають в приватизац панацею вд всх лих та диний можливий вихд з кризи, а нш - що приватизаця крм пограбування широких верств населення та перерозподлу доходв на користь багатих нчого не дасть.
Ц точки зору обгрунтовуються, базуються на конкретному фактичному матерал, тому вдкидати х як повнстю абсурдн не варто, а слд проаналзувати, зробити висновки.
При розгляд теоретичних основ приватизац державно власност постають питання про власнсть, про спввдношення ефективност виробництва на пдпримствах до приватизац та псля, про наслдки управлння пдпримствами, фрмами рзних форм власност, про можливсть нвестування економки та як на цю проблему вплива процес приватизац, про соцальний захист до та псля цього процесу, про проблему розвитку пдпримництва та малого бзнесу багато нших питань.
Питання про власнсть становить основу процесу приватизац, адже весь економчний лад суспльства базуться перш за все на вдносинах власност. Власники засобв виробництва самостйн в свой дяльност. Вони зацкавлен в збереженн сво власност, бо свом майном та прибутком вони вдповдають за не. Отже, якщо власнсть приватна, то це являться передумовою бльш ефективного використання.
В радянськй економчнй лтератур говорилось, що державна власнсть вдкрива простр для розвитку продуктивних сил. Висок темпи зростання виробництва в 30-т, 50-т роки це пдтверджували. При цьому не брались до уваги нецивлзован методи цього зростання.
Постйне падння темпв зростання економки СРСР, в тому числ Украни, безконтрольнсть, розбазарювання державного майна свдчить, що курс на одержавлення був помилковим: що необхдн рзномантн форми господарювання, як базувались би на кооперативнй, приватнй, державнй та нших формах власност.
Як вдносини власност складають основу економчно системи, так приватизаця як процес трансформац цих вдносин являться ядром економчних реформ. Змст приватизац поляга в поверненн державно власност широким верствам населення, руками яких вона була створена. Таке повернення сну тод, коли власнсть передаться безкоштовно або за символчну цну. Коли приватизаця здйснються за грош, то вона дозволя вилучити з обгу частину грошей, як не забезпечен товарами. Приватизаця означа вдокремлення фнансв держави вд фнансв пдпримств, звльнення вд дотац малорентабельним пдпримствам як наслдок сприя скороченню бюджетного дефциту, "зменшенню темпв нфляц".
Згдно з Концепцю приватизац, розробленй Кабнетом Мнстрв Украни, головною метою роздержавлення та приватизац створення багатоукладно соцально орннтовано ринково економки. Але як врно вдзначалося в
монограф, написанй провдними вченими НДЕ Мнекономки, що головна цль приватизац ма пдпорядковуватись стратегчнй спрямованност економчно реформи. Тому визначення мети приватизц обов'язково повинно мати таку редакцю: створення багатоукладно соцально орнтовано ринково економки, що ефективно функцону.[18.49]
Приватизаця також пов'язана з структурною перебудовою, адже узаконення приватно власност приводить до виникнення дрбних пдпримств. Дрбний бзнес дуже мобльний. Ледь чуттва змна попиту та пропозиц приводить до виникнення нових пдпримств чи переорнтац старих в потрбному напрямку. В кранах СНД цей процес ускладнються величезним воно-промисловим комплексом, пдпримства якого важко переорнтувати.
Для бльш повного розгляду проблеми ми звернулись до вивчення свтового досвду в частин проведення приватизац та роздержавлення. Як показав мжнародний досвд нацоналзаця (передача приватно власност до рук держави) здйснються легше, нж приватизаця. Отже на сучасному етап не потрбно прагнути до повно приватизац державно власност. Свтова практика доводить, що сучасне розвинуте виробництво не можливе без наявност державно власност державного регулювання. Повальна приватизаця зараз стала б таким самим насильством над економкою, яким колись була загальна нацоналзаця. В економц Украни необхдне снування рзномантних форм власност, адже розвиток НТП прискорю виникнення нових пдпримств та нових технологй, що ускладню виробництво, зумовлю появу нових ланок дрбного виробництва. Це урзномантню форми власност. До того ж рвень розвитку продуктивних сил в рзних секторах економки неоднаковий. Збергаються велик розриви в технчному рвн рзних пдпримств. Це також ускладню структуру вдносин власност.
Без впровадження у виробництво досягнень науково-технчного прогресу неможливо пдняти його ефективнсть. А вс новинки швидше й легше впроваджуються в невелик пдпримства. Досвд розвинутих кран показу, що рвень впровадження НТП вищий на пдпримствах, що базуються на приватнй форм власност на засоби виробництва. Але з ншого боку в багатьох кранах сну власнсть, яка належить держав ефективно використовуться, наприклад, шляхове господарство, зв'язок, аеродроми, земля. З цього варто зробити висновок, що для пдвищення ефективност економки Украни слд дотримуватись оптимального спввдношення державно форми з ншими формами власност.
В Законах Украни "Про власнсть", "Про форми власност на землю" та нших законодавчих актах передебачен рзн заходи щодо переходу вд монопол держави до рзномантних форм власност, передбачають роздержавлення та приватизацю. В економчнй лтератур видляють так форми власност, як приватна власнсть громадян, колективна, державна (комунальна, як рзновид державно), власнсть спльних пдпримств, ноземних громадян. Люсов А.Н.[39.30] крм перерахованих видля ще й нтернацональну (мжнародну) власнсть, суб'ктом яко свтове господарство. Цей вид власност розповсюджу свою дю на свтовий океан, майно мжнародних органзацй, космчний простр. Стосовно значення того чи ншого виду власност думки роздлились. Так, Ян Винецький[6.3] вважа, що лише приватна власнсть рушйним ефективним фактором, який створю добробут та сприя росту виробництва. Цей автор як основний аргумент приводить приклад кризи та занепаду пдпримств державно власност в пост-соцалстичних кранах. Ян Винецький спираться на сторичний досвд пише, що вперше чтко сформулював докази на користь приватного пдпримства як основи ефективно економки Людвиг фон Мизес в 1923 роц. Мизес говорив, що працвники суспльного сектору не несуть всх витрат тому не можуть отримувати вс вигоди вд сво дяльност. Система покарань та нагород в суспльному сектор слабо стимулю ефективнсть. Як показало дослдження на сучасному етап ринкових реформ в Укран найбльш ефективно працюють приватн пдпримства. Тому я згодна з точкою зору Яна Винецького, що при створенн "критично маси" недержавних пдпримств необхдно перевагу вддавати саме приватним пдпримствам.
На думку Яна Винецького рушйною силою всього процесу пдвищення ефективност виробництва прагнення капталств та пдпримцв до максимальних прибуткв. Без приватних власникв ринок втрача головну пружину, що приводить його в дю пдтриму його функцонування. й нш думки з цього приводу. Професор Гош О. вважа, що ефективнсть капталстичного свту визнача не приватна власнсть, а рвень технки, квалфкац, матеральна зацкавленсть. На його думку в Укран продаж одержавлено власност у приватну власнсть супроводжуться свавллям, шахрайством, грабунком народу управлнськими структурами. на мою думку поодинок негативн фактори приватизацйного процесу невизначають його недоцльнсть.
Приватна власнсть у комерцйнй сфер Украни склалася методом пдпльно "приватизац" за умов навмисне запровадженого вдпускання цн, шкдливого для економки. О.Гош вважа, що в постсоцалстичних кранах приватна власнсть складаться як подальший розвиток ндивдуально власност, а в Укран приватне господарство розвиваться шляхом привласнення народного майна.[12.34] Особиста власнсть ма складати основу вс системи власност на засоби виробництва в перехдному перод в сльському господарств, ремесл, послугах, торгвл. В Укран ж управлнська система намагаться швидко збути у приватну власнсть пдпримства, доведен до краху, щоб придбати х за безцнь. Досвд же Китаю, кран Заходу свдчить що приватизуються як, правило, вдновленн, добре органзован, перспективн фрми.
Приватн та державн пдпримства порвнюють за такими критерями, як пдконтрольнсть власнику, здатнсть до нововведень, наявнсть стимулв для пдвищення ефективност. Пдконтрольнсть власнику краще здйснються в приватнй фрм нж на державнй. Коли виробнич фонди знаходяться у суспльнй (фактично державнй) власност, а робтники мають право розпоряджатись цими фондами розподляти чесний прибуток, то виникають проблеми: ршення приймаються робтниками, як не спецалстами в кервництв, нтереси робтникв розрзняються як правило, за вком (молод робтники зацкавлен у вкладанн коштв в розвиток пдпримства, а люди пенсйного вку - в збльшенн вдрахувань на соцальн потреби).
Ц проблеми негативно впливають на процес виробництва в суспльному сектор. Рзна також здатнсть до нововведень на державних та приватних пдпримствах. У останнх вона значно вища.
В господарствах радянського типу ресурси розподлялись мж пдпримствами за ршенням центру в форм субсидй чи займв. При дефцит державного бюджету це джерело зменшуться. При робтничому самоуправлнн система стимулювання залиша малу частину прибутку для нововведень. Отже при державнй власност банквська система являться майже джерелом коштв для здйснення нововведень, тод як для
приватних пдпримств таким джерелом можуть бути: банквська позичка; прибуток; випуск акцй та нших цнних паперв.
Особливо актуальн ц переваги для комунального господарства Украни. Одним з методв пдвищення ефективност комунального господарства являться часткова його приватизаця. Доказ необхдност приватизац можна почати з системи стимулв до нововведень при рзних формах власност. Найсильнш стимули - у ндивдуального власника приватно фрми, в силу того, що вн ма право на весь
чистий дохд. Приватний власник намагаться швидше перетворити дею в процес або продукт. Партнерськ фрми та компан з обмеженою вдповдальнстю дють також, як ндивдуальний власник, якщо точно визначити х права на чистий дохд. Це пдтверджу, що приватна власнсть бльш ефективна. Бльшсть економств схильн думати що приватизаця сприятиме пдвищенню темпв розвитку економки Украни.
Необхднсть приватизац також визначаться структурою видв власност, на основн виробнич фонди. Укранська економка характеризуться найвищим у свт ступенем моноползац сфер виробництва обгу.[6] Cередня кльксть зайнятих на одному промисловому пдпримств у 8-10 разв вища, нж у кранах вропейсько економчно спльност та США, у 1,2 раза вища, нж у середньому по кранах СНД. Приблизно на 15% найбльших пдпримств сконцентровано до 25% виробництва продукц та споживання елктроенерг. В перод "економчних реформ" зроста рвень моноползац. За даними Мнстату у 1994 р. в Укран 795 пдпримств посдають монопольне становище у виробництв промислово продукц. Вони в 14 галузях промисловост. Частка пдпримств-монополств у хмчнй промисловост сяга 50%, металург - 36%, машинобудуванн - 18%, нафтовй промисловост - 37%.
Для подолання монопольного стану втчизняного ринку в Укран було прийнято державну програму демоноползац економки розвитку конкуренц (21 грудня 1993 р.). Ця програма була спрямована на формування розвиток конкурентного середовища, яке забезпечувало б ефективне використання суспльних ресурсв, вльний вступ на ринок пдпримництва, свободу споживачв у вибор товарв широкого асортименту, кращо якост за бльш низькими цнами. Програма передбача демоноползацю економки, тобто здйснення державного комплексу заходв, у тому числ примусових, спрямованих на зниження рвня моноползац ринкв. В програм до способв демоноползац вдносять: децентралзацю управлння; зниження або зняття бар'рв, як обмежують вступ господарюючих суб'ктв на снуючи ринки; стимулювання вступу на моноползован ринки нових господарюючих суб'ктв; подл державних органзованих структур монопольного ринку.
Програма хоч прийнята, але вцлому законодавча база демоноползац та антимонопольного регулювання перебува в Укран на початковй стад створення. Прецеденти використання на практиц норм антимонопольного регулювання майже вдсутн.
З'ясовуючи теоретичн основи приватизац варто зупинитись на взамозв'язку приватизац з нвестицйним процесом, розвитком пдпримництва, з соцальним захистом, фнансово-бюджетною полтикою.
Проблема нвестицй зараз в Укран стоть дуже гостро, адже вдбуваться процес постйного падння нвестицй у промислове виробництво на фон падння обсягв виробництва (даграма 1.1.1, 1.1.2 с. ). На основ статистичних даних можна стверджувати, що стан виробництва в Укран в порвнянн з ншими кранами СНД одни з найгрших.[7],[8] Вдбуваться падння ВВП в Укран та падння частки нагромадження (даграма 1.1.3, с. ). У 1991-1995 рр. обсяг власних нвестицй у нацональну економку скоротився на 70%.[9] У 1993 р. частка нагромадження становила 9% ВНП (а в колишнй УРСР - 18-21%), в кранах Захдно вропи - 25%.
За 1994 рк капталовкладення знизились до 5% ВНП, через те, що нфляця змушу бльшу частину асигнувань спрямовувати на соцальн потреби, та й падння виробництва за останн три роки становило 30%, в 1993 роц - 21,5%.
Для виходу з такого становища потрбно знаходити кошти для нвестування в виробництво. Через кризу нацонально економки, дефцит державного бюджету, великий державний борг держава не може субсидувати державн пдпримства на нацональному рвн. Наголос робиться на залучення коштв з метою нвестування на мкрорвн за рахунок: прибутку; амортизацйних вдрахувань; розповсюдження цнних паперв.
В цьому план знову ж виграють приватн пдпримства.
Але за оцнками експертв свтового банку найближч 3-5 рокв економка Украни не зможе розвиватися лише за рахунок власних нагромаджень. Важк економчн умови змушують Украну залучати ноземний каптал. Частково один з методв залучення ноземного капталу - це доступ нозмного нвестора до проведення конкурсв, аукцонв, торгв в процес приватизац, створення спльних пдпримств. Було багато доркань стосовно того, що цей процес гальмуться. А це ма свй сенс, адже вкладаться ноземний каптал в пдпримства, що не виробляють нову продукцю: 80% спльних пдпримств займаються посередницькою дяльнстю; 15% надають послуги, лише 5% займаються виробництвом.
Вдсутнсть стабльно законодавчо бази, нормально працюючих банкв цивлзовано банквсько конкуренц, гарантй зарубжному нвестуванню поки що стриму ноземний каптал, але враховуючи високий рвень прибутку в Укран, неосвоний ринок товарв, послуг, технологй, квалфковану й дешеву робочу силу, наявнсть високояксно недорого сировини, сльськогосподарських ресурсв та нших факторв, то на сучасному етап, можливий приплив ноземного капталу до Украни.
Тому потрбний зважений пдхд до участ ноземного капталу як у приватизац, так взагал в нвестуванн Укрансько економки.
Для розвитку нцативно пдпримницько дяльност необхдна лбералзаця господарських зв'язкв, надання свободи в укладанн контрактв як на рвн крани, так на рвн мжнародних економчних вдносин, формування ринково нфраструктури (комерцйних банкв, фондових та товарних брж, нвестицйних фондв, страхових компанй, торгових домв), структурн перетворення в економц - демлтарзаця, розвиток галузей з високим рвнем НТП, прискорений розвиток галузей пов'язаних з виробництвом товарв споживання, створення ситеми макроекономчного регулювання через податков та кредитно-фнансов механзми.
В процес приватизац чльне мсце займа проблема становлення прошарку людей, спроможних до самостйно господарсько дяльност - пдпримцв. Без цього прошарку господарська система була позбавлена соцально бази, основи в соцально-економчнй структур суспльства. А з становленням буде неможливе повернення до одержавлено економки. Ця проблема ма ту складнсть, що за десятилття диктату держави в економц було знищено здбнсть бльшо частини населення до самостйно господарсько дяльност втрачено у великй мр так якост, як нцатива, пдпримництво, здатнсть приймати ршення нести
вдповдальнсть.
Формування приватного власника - це процес тривалий. Навть у розвинутих кранах пдпримц становлять не бльше 10% працездатного населення. Власник крм всього ншого може бути рзним по якост пдпримцем. В США 53% новостворених пдпримств розорюються в першй рк снування. Зазнають збиткв розорюються багато великих фрм. В зв'язку з цим необхдна програма пдтримки та розвитку пдпримництва, наприклад, система пльг, податкових кредитв для починаючих пдпримцв. й нша точка зору стосовно ц проблеми В.Хмельнюк вважа, що зовсм не потрбно становлення пдпримцв, адже жалюгдне снування державних пдпримств викликане не самою формою власност, а тим, що держава як власник неефективно ними управля.[68.25]
Приватизаця стала основою економчних реформ як у кранах з розвинутою економкою, так у кранах, що не перебувають у перехдному перод до не. Це пов'язане з тим, що:
- приватизаця дозволя збалансувати бюджет. Хоч виручають грошей вд продажу майна небагато, але зменшуються дотац державному сектору;
- продаж державного майна за готвков грош створю антинфляцйний ефект, тобто вилучаються з обгу зайв грош, як не були забезпечен товарною масою;
- з приватизацю з'являться можливсть створення внутршнх фнансових ринкв;
- полегшуться доступ укранських фрм на свтовий ринок. Особливо активно вдбуваться зворотний процес, вдбуваться (теоретично) приплив ноземних технологй.
Основним аргументом на користь приватизац те, що вона пдвищу ефективнсть тим, що:
а) у фрм, що знаходиться в приватнй власност ршення найменш полтично обумовлен, робтники й управлнц отримують бльшу заробтну плату, пов'язану з продуктивнстю доходнстю;
б) управлння приватними пдпримствами здйснюють власники, а не зацкавлен чиновники;
в) пдвищуться рвень компетенц та свободи в управлнн пдпримствами.
Але н в якому раз не можна ставити приватизацю як самоцль за будь-яко цни досягати. В прес часто зустрчаться тлумачення причин сповльнення темпв приватизац. Серед них називають:
1) "...несвочаснсть затвердження перелку об'ктв, що пдлягають приватизац мсцевими органами влади. Адже по деяких областях списки об'ктв, що пдлягають приватизац у 1995 р., були остаточно прийнят мсцевими Радами лише в середин 1995р...."[31.3]
2) "...несвочасний перегляд занижених завдань, як кожна з областей для себе визначила як не спвпадають з запланованими..."
3) пзн прийняття методики приватизац;
4) обов'язкова аудиторська переврка об'ктв перед приватизацю.
Якщо з першим та третм пунктом можна погодитись, то два нш викликають сумнви. Приватизаця в Укран перетворилася з процесу трансформування форм власност з метою пдвищення ефективност виробництва в самоцль, досягенню яко перешкоджа навть незалежна фнансова експертиза.
Це все да вигоду споживачу всьому суспльству. Але приватизаця не завжди здйснються для тривалого пдвищення ефективност економки. У багатьох кранах приватизацю розглядали як останню спробу збрати державн доходи, коли нших методв ставало замало. Приватизаця як у розвинутих, так у менш розвинутих кранах була безпосередньо або опосередковано пов'язана з розмром державного боргу.[69.4] Наприклад, в США головним стимулом приватизац було зменшення чисельност уряду, дефциту федерального бюджету. Приватизаця була головною частиною зусиль адмнстрац Рейгана зменшити чисельнсть уряду та збалансувати бюджет. Одню з причин прискорення приватизац в Угорщин, була спроба виправити державний дефцит. В Польш приватизацйна програма була значною мрою продиктована нездатнстю держави продовжувати пдтримку нерентабельн державних компанй.
Згадан приклади дозволяють припустити снування важливого зв'язку мж приватизацйними програмами та розмром державного дефциту. Соцальн проблеми, що пов'язан з фнансовим станом крани, можуть перешкодити приватизац. Наприклад, у Польщ поширене безробття, що виникло у 1991 роц, змусило призупинити процес приватизац, доки економка дещо вдновиться й рвень безробття спаде. З ншого боку, вдносно здорове положення Чех сприяло виконанню приватизацйно програми. У Грец, бюджетний дефцит склада серйозну загрозу для всього приватизацйного плану. Одн бояться, що приватизацйн об'кти будуть продаватися дуже дешево, а нш, що державн витрати можуть навть збльшитись внаслдок виплат та компенсацй звльненим працвникам. На думку В.Хмельнюка передача неефективних державних фрм в приватн руки викличе скорочення персоналу, зменшення заробтно плати, приведе до лквдац соцальних пльг, а як результат - до збльшення витрат з бюджетв рзних рвнв, а отже збльшення дефциту державного бюджету. Що стосуться скорочення зар.плати псля приватизац - питання дискусйне, а от вдносно скорочення персоналу та лквдац соцальних пльг в процес приватизац можна погодитись. На приватних пдпримствах для кервника з'являться можливсть проводити бльш жорстку полтику в галуз трудових вдносин (адже профсплки ослабли). Така ситуаця не типова для процесу приватизац в вропейських кранах, але практикуться в Латинсько Америц, Чл, Мексиц. В.Хмельнюк вважа, що державна власнсть ма бути лише проданою, що приведе до бльш рацонального використання основних коштв, дозволить подолати дефцит державного бюджету, нфляцю.[68.35]
На його думку, та програма приватизац, що д в Укран неефективна в силу таких причин:
1) Ринок вимага швидкого становлення конкуренц, перорнтац нерентабельних виробництв, прискорення розвитку пдпримств, що випускають продукцю пдвищеного попиту. Для створення ефективного виробництва в Укран необхдно вивести з обороту 2/3 кльксного складу потужностей, як технчно технологчно застарли. З ншого боку, ц потужност монопольними, особливих резервв потужностей та нвестицй Украна не ма. Однак замсть структурно перебудови, лквдац збиткових господарств, в економц вдбуваться постйне падння обсягв виробництва, нфляця, падння нвестування.
2) У населення та пдпримств нема коштв для значно структурно перебудови виробництва. "Тньовим" же капталом викупаються лише найцннш об'кти. Якщо ж дозволити вльний викуп власност в Укран ноземним фрмам, то Украна перетвориться в сировинний придаток. В.Хмельнюк в силу того, що сам працю директором фрми, ма суб'ктивний погляд на приватизацю. За його словами частка власност, яку може викупити кервник пдпримства, ма бути не менше 25-30% вартост об'кта вн повинен мати право володти контрольним пакетом акцй. Т варанти приватизац, що снують зараз вдскають директорв вд управлння акцонерним товариством, утруднюють процес прийняття ршень. Вн зада риторичне запитання: навщо пдвищувати рентабельнсть, якщо директор не бере участ у власност.
У лтератур часто зустрчаться негативне вдношення
до приватизац. Професор Гош вважа, що "нчйну" власнсть в процес приватизац прибирають до рук управлнц.[12.18] Виручен вд приватизац кошти дуть на фнансування бюджетних витрат, тобто "продаються". Гош вважа, що "...роздержавлення потрбно ввести в закономрне русло": воно ма здйснюватись гласно; нцатива повинна йти вд трудящих; кошти вд приватизац потрбно направляти на розвиток виробництва.
Також сумнви в тому, що приватизаця стала справедливим нструментом для виходу економки з кризи. Адже результати можуть вплинути на розвиток Украни лише через деклька рокв.
Зав'ялова Г.В. стверджу, що в результат приватизац монопольна структура виробництва майже не змнються, а подрбнення виробництва руйну стал технологчн зв'язки.[20.8] В сфер обгу зроста спекулятивний матерал. В результат приватизац державн пдпримства нод потрапляють в руки кримнальних елементв. Як правило х володарями стають через пдставних осб чиновинки та номенклатура. Працвники ж бюджетно сфери виявились вдрваними вд процесу приватизац. З точки зору цього автора, приватизаця, яка здйснються адмнстративними методами орнтуться на формальн кльксн показники. Вона руйну державну власнсть, але не створю приватну. Я повнстю згодна з тю точкою зору, що роздача власност не форму почуття вдповдальност, почуття власника. Якщо ж при такй приватизац вдбуваться продаж основних фондв, то справа нша.
На мою думку приватизаця - це невд'мна складова частина загального процесу економчних реформ. успшне проведення можливе лише за належних загально-економчних передумов, але не потрбно приватизацю перетворювати в самоцль. Я подляю погляд Зав'ялово В.Г., що в процес приватизац н в якому раз не можна розривати технологчн цикли, руйнувати дючий виробничий потенцал, не створюючи нчого бльш продуктивного та конкурентноспроможного. Приватизаця необхдна в тих випадках, коли буде доведено, що вона спирятиме покращенню економчних показникв пдпримств та економчному росту Украни вцлому.
Лукнов . вважа, що поспшна , поверхова приватизаця, без детальних розрахункв технко-економчних обгрунтувань крм шкоди нчого не да. На мою думку твердження, що без розвитку бльш ефективного товарного виробництва передчасне закриття дючих, хоча й технчно недосконалих пдпримств, як внаслдок штучно створеного паралчу платоспроможност втрати ринкв збуту опинилися на гран банкрутства, призводить до прямого економчного занепаду ма визначне значення для проведення реформ в Укран.[38.8]
Таку думку пдтриму В.Голков. Вн вважа, що прискорена приватизаця здйснються в полтичних цлях - вдбуваться формальна змна власника, тобто денацоналзаця. На його думку необхдний новий пдхд до приватизац, за якого б ставилася мета забезпечення всм громадянам рвних прав у привласненн народно власност. "Слд йти шляхом, на якому б держава виступала гарантом успху й прибутковост кожного реформованого пдпримства.[7.18]
Вивчення матералв вчених, що займаються проблемами приватизацйного процесу, дозволя зробити слдуючи висновки.
В деяких випадках приватизаця трактувалася як панацея вд всх економчних негараздв (Винецький Я., Кошик О., Максимов С.) При цьому зауважувалось, що в ход приватизац здйснються демоноползаця економки, створються прошарок нцативних пдпримцв, з'являються мал пдпримства, мобльн для нововведень. нш вчен (Хмельнюк В., Гош О., Лукнов ., Голков В.) дотримуються даметрально протилежних поглядв. Вони вдмчають, що приватизаця не виведе економку Украни з кризи, якщо при цьому будуть руйнуватися стал економчн зв'язки, вдбуватиметься передчасне закриття дючих пдпримств, не будуть нвестуватись у виробництво виручен вд приватизац грошов кошти. В пдтримку поглядв останх варто вдмтити, що приватизаця не виведе Украну з кризи, якщо вона не буде супроводжуватися позитивним впливом на економку податкових, кредитних, фнансових важелв. Вивченням вищезгадано проблеми займаються на сьогодняшнй день так провдн вчен НДЕ Мнекономки Украни, як В.Ф.Бесдн, О.Ю.Рудченко, В..Блан, В.М.Вакуленко, О.Ф.Ковальов та нш. Колектив авторв нституту опублкував в 1996 роц монографю в 5 т. пд редакцю В.Ф.Бесдна, .К.Бондар, В..Пили, М.М.Якубовського, в якй на високому науковому та методичному рвн визначен основн цл, принципи приватизац, зроблений критичний аналз перебгу приватизацйного процесу в Укран, про зроблен основн пропозиц щодо вдосконалення законодавчо та нормативно-правово бази приватизац. В зв'язку з тим, що на сучасному етап необхдний перегляд концептуальних пдходв до приватизац, особливого значення набува вивчення сут цього процесу та аналз фактичного матералу приватизац, вивчення концептуальних основ провадження приватизац та роздержавлення, в тому числ аналз основних принципв реформування комунально власност.
2. Суть та схеми "мало" приватизац
На сучасному етап з'явилася невдкладна потреба проаналзувати теорю практику приватизац в Укран, щоб скоригувати снуючу нормативну базу з метою оптимзац приватизацйних процесв в майбутньому.
Приватизаця в вузькому розумнн цього слова - це процес переходу будь-яко форми власност (державно, особисто, колективно) у приватну.
В широкому розумнн приватизаця - це форма роздержавлення, перетворення державно власност в нш форми власност. Термн "роздержавлення" передбача бльш об'мний процес, нж приватизаця, вн включа в себе також корпоратизацю.
Закон "Про приватизацю майна державних пдпримств" тракту приватизацю як процес вдчуження майна, що перебува в загальнодержавнй, комунальнй власност на користь фзичних та недержавних юридичних осб.
Чльне мсце в процес приватизац займа приватизаця комунально власност. В чинному законодавств комунальна власнсть визначаться як рзновид державно власност. Комунальна власнсть - частина державно власност, власнсть адмнстративно-територальних утворень, тобто органв влади та управлння, кошти мсцевого бюджету, житловий фонд, комунальне господарство. У вданн мсцевих органв можуть бути пдпримства сльського господарства, торгвл, побутового обслуговування, транспорт, промислов комплекси, заклади культури, освти, охорони здоров'я. Бльш чтке визначення комунально власност в законодавств вдсутн.
Приватизаця невеликих пдпримств комунально власност складовою частиною всього процесу приватизац, що вдбуваться на Укран. За механзмом здйснення "мала" приватизаця простша нж "велика". Вона не несе таких кардинальних змн в структуру власност суспльства, тому з не почали процес перетворення в Укран. Приватизацю пдпримств комунально власност можна охарактеризувати як продаж за готвков грош через аукцони та конкурси державних пдпримств торгвл, сфери
обслуговування, невеликих промислових, транспортних, будвельних пдпримств, об'ктв незавершеного будвництва ндивдуальним чи груповим власникам, або шляхом оренди послдуючого викупу цих об'ктв - зайнятим на них працвниками.
Одним з недолкв приватизац комунально власност невдпрацьовансть системи розмежування власност на рзних рвнях самоврядування, що спричиня до невизначенност в пдпорядкованост рзних видв пдпримств та до зловживань процесв приватизац з боку мсцевих органв влади та до протистояння мж органами державно та мсцево влади.
Метою мого дослдження теоретичне практичне опрацювання науково-методичних основ створення недержавного сектору нацонально економки на матералах пдпримств комунально власност. Пд недержавним сектором варто розумти сукупнсть пдпримств рзних органзацйно-правових форм, що створються в результат роздержавлення та приватизац а також в результат створення нового капталу. Тому термн "створення недержавного сектору" передбача бльш широкий спектр перетворень нж приватизаця та роздержавлення.
Головною метою приватизац та роздержавлення пдпримств комунально власност створення умов для ефективного розвитку регону, сприяти розвитку споживчого ринку у вдповдност з структурою потреб област та регону, а саме головне - забезпечити максимально можливий рвень споживання населення адмнстративно-територальних одиниць. При цьому необхдно враховувати особливост мст, регонв.
Правовий механзм приватизац невеликих пдпримств або окремих структурних пдроздлв пдпримств торгвл, громадського харчування, побутового обслуговування населення, легко промисловост (текстильно, шкряно, харчово) та нших пдпримств встановлю Закон "Про приватизацю невеликих пдпримств ("малу" приватизацю)". Важливим положенням цього закону те, що можлива приватизаця будвель разом з розмщеними в них об'ктами приватизац. Це здйснються за бажанням покупця якщо на це не ма прямо заборони приватизацйного органу чи мсцево Ради народних депутатв. В бльшост ж кран "мала" приватизаця включа лише оренду промислових примщень.
В другому роздл закону описаний порядок продажу об'ктв мало приватизац (схема 1.2.1 с. ). Ця процедура починаться з публкац вдповдною Радою народних депутатв перелку об'ктв, що пдлягають продажу на аукцон чи за конкурсом. Покупц можуть подати до вдповдного органу приватизац заяву про включення певного пдпримства до одного з зазначених перелкв об'ктв, що пдлягають приватизац, додаючи нформацю про себе, пропонован умови купвл та експлуатац пдпримства спосб розрахунку. Орган приватизац зобов'язаний дати вдповдь на заяву протягом одного мсяця. Псля одержання позитивно вдповд здйснються пдготовка до приватизац пдпримства: визначаться його цна за стандартними Методиками оцнки вартост; публкуться нформаця про об'кт приватизац; проводиться необхдна реорганзаця або лквдаця пдпримства.
При аналз перебгу приватизацйних процесв визначне мсце займа розв'язання таких завдань, як визначення клькост та структури приватизованих пдпримств за формами власност, за галузями народного господарства, за способами приватизац.
Згдно з Законами Украни, Державною програмою приватизац та Положенням про порядок визначення та застосування способв приватизац щодо об'ктв мало приватизац, затвердженим наказом Фонду державного майна Украни вд 02.02.1995 р. 102 визначен способи приватизац об'ктв комунально власност:
- викуп об'ктв мало приватизац (схема 1.2.2);
- продаж об'ктв приватизац на аукцон;
- продаж об'ктв приватизац за конкурсом.
СХЕМА 1.2.1. ПРИВАТИЗАЦЯ
ДЕРЖАВНИХ ОБ'КТВ "МАЛО" ПРИВАТИЗАЦ
Складання затвердження перелку об'ктв "мало" приватизац, що пдлягають приватизац, з видленням структурних пдроздлв
Затвердження перелку сесю Мсцево Ради народних депутатв (для комунальних пдпримств)
Складання графкв проведення "мало" приватизац в мст (област)
Прийняття ршення про спосб приватизац для кожного об'кта (конкурс чи аукцон)
Видання наказв про приватизацю об'ктв визначеним способом прийняття в 3-денний термн ршення про оцнку вартост майна та примщення
Проведення оцнки вартост майна та примщення
Розгляд затвердження акта оцнки органами приватизац - в тижневий термн
Публкаця нформац про проведення аукцону (конкурсу) з зазначенням необхдних вдомостей про об'кти - в 15-денний термн
Приймання заяв на участь в аукцон (конкурс) протягом мсяця з дня зазначеного в публкац
Пдготовка проведення аукцону (конкурсу). Укладання договорв купвл-продажу, х нотаральне посвдчення
Внесення передбачено договором плати за приватизацйн об'кти
Пдписання акта прийому-передач - в 3-денний термн псля сплати вартост об'кта або передбаченого договором первсного внеску
СХЕМА 1.2.2. Продаж об'ктв
мало приватизац шляхом викупу
Згдно з Законом Украни "Про внесення змн доповнень до Закону Украни "Про приватизацю невеликих державних пдпримств ("малу" приватизацю)" такий спосб приватизац, як викуп майна зданого в оренду не використовуться. Це положення ма позитивно вплинути на приватизацйний процес, збльшивши питому вагу конкурентних способв приватизац.
Згдно з наказом Фонду державного майна Украни вд 02.02.95 р. 102 викуп майна цлсних майнових комплексв, переданого в оренду, чи майна структурного пдроздлу, котрий може бути видлений в цлсний майновий комплекс, вдбуваться з дозволу орендатора. Будинки, споруди за бажанням покупця приватизуються разом з розмщеними в них об'ктами приватизац. Проаналзувати приватизацю об'ктв можна за допомогою схеми (схема 1.2.3 с. ).
СХЕМА 1.2.3. ПРИВАТИЗАЦЯ
ОБ'КТВ МАЛО ПРИВАТИЗАЦ , ПЕРЕДАНИХ В ОРЕНДУ
Одержання згоди орендаря на приватизацю орендованого майна способом викупу товариством покупцв
Внесення об'ктв мало приватизац, переданих в оренду, до загального перелку об'ктв, що пдлягають приватизац
Повдомлення орендаря про внесення об'кта, що орендуться, до перелку об'ктв, як пдлягають приватизац
Одержання вд орендаря або створеного ним товариства покупцв заяви на приватизацю об'кта, що орендуться, та його згоди на припинення договору оренди за згодою сторн
Включення об'кта до прелку об'ктв, що пдлягають приватизац визначеним способом (прямий викуп). Прийняття ршення про приватизацю вказано категор об'ктв - у 10-денний термн
Опублкування нформац про об'кти, що пдлягають приватизац шляхом викупу, в засобах масово нформац - в 15-денний термн
Пдготовка об'кта до приватизац. Прийняття
ршення про оцнку вартост майна примщення - в 3-денний термн
Проведення оцнки вартост об'кта приватизац
Затвердження результатв оцнки всього пакета необхдних документв - у тижневий термн
Укладання договорв купвл-продажу - в 15-денний термн. Договр оренди припиняться з моменту нотарального посвдчення договору купвл-продажу
Рестраця покупцем пдпримства вдповдно до обрано ним органзацйно-правово форми - в мсячний термн псля нотарального посвдчення договору купвл-продажу; лквдаця товариства покупцв, органзац орендарв
Пдписання акта прийому-передач в 3-денний термн псля повно сплати вартост об'кта, або передбаченого договором першочергового внеску
Повдомлення органв статистики про приватизацю орендованого майна - в 10-денний термн псля пдписання договору купвл-продажу
Оцнка вартост об'ктв приватизац здйснються згдно Методики оцнки вартост об'ктв приватизац, затверджено Постановою Кабнету Мнстрв Украни вд 18.01.95 р. 36.
Якщо об'кт приватизац примщення в которому вн знаходиться належать рзним суб'ктам державно власност, то оцнка об'кта приватизац будвл здйснються окремо.
З метою здйснення подальшо господарсько дяльност покупець самостйно обира у вдповдност з законодавством органзацйно-правову форму.
На основ затверджених перелкв об'ктв, що пдлягають приватизац шляхом продажу на аукцон, за конкурсом, орган приватизац за власною нцативою прийма ршення про продаж об'ктв на аукцон чи за конкурсом визнача вартсть об'ктв згдно Методики оцнки.
Продаж об'ктв приватизац на аукцон, за конкурсом здйснються:[52.2]
- разом з будвлями, якщо останн знаходяться на баланс пдпримства нема прямо заборони на х приватизацю;
- разом з будвлями, якщо останн орендуються пдпримством нема прямо заборони на х приватизацю;
- разом з патентом на право оренди будвл, якщо пряма заборона на приватизацю останньо.
Продаж об'ктв мало приватизац на аукцон чи за конкурсом здйснються у вдповдност з Положенням про використання способв приватизац майна державних пдпримств, затвердженим наказом Фонду державного майна Украни вд 04.02.1993 р. 56.
Якщо на участь в аукцон, конкурс подали заяву два покупц або не подав нхто, то орган приватизац прийма ршення про зменшення початково цни на 30% або про змну умов конкурсу, та, вдповдно про повторний продаж об'кта на аукцон, за конкурсом. Якщо ж на участь в аукцон, конкурс подав заяву один покупець, об'кт може бути приватизований шляхом викупу цим покупцем. Вартсть об'кта змнються з врахуванням вимог Методики оцнки для неконкурентних способв приватизац.
Таким чином, якщо пдпримство хочуть викупити його працвники, то вони можуть заснувати товариство покупцв, яке повинно об'днувати не менше половини працвникв пдпримства подати заяву. В цьому раз цна визначаться переважно на основ балансово вартост основних фондв. Якщо працвники не виявили бажання викупити сво пдпримство, то воно буде запропоноване для продажу на аукцон чи за конкурсом. В усх кранах де проводиться "мала" приватизаця найпоширеншим способом приватизац публчний аукцон. У цьому випадку об'кт продаться покупцев, який запропонував найвищу цну. Коли об'кт продаться за конкурсом, то оцнються бзнес-план, у якому пропонуються умови подальшо експлуатац об'кта, а також його цна. Претендентв вдбира спецальна конкурсна комся, створена органом приватизац.
Таким способом можуть приватизуватись:
1. Цлсн майнов комплекси - господарськ об'кти з закнченим циклом виробництва продукц (робт-послуг). До них належать:
а) у торгвл - унверсами, унвермаги, торговельн центри, госпрозрахунков ринки;
б) у громадському харчуванн - дальн, кафетер, кафе, бари, шашличн, закусочн, магазини кулнар, ресторани, тощо;
в) у побутовому обслуговуванн - ремонтн майстерн рзного профлю, пральн, хмчистки, будинки побуту, пдпримства ндпошиву взуття,одягу, хутряних та нших виробв, пункти прокату, транспортн пдпримства, пдпримства обрядових послуг, святков зали, зали грових автоматв, перукарн, лазн, фотоатель та салони, палтурн майстерн, пункти об'яв, пункти мськдовдки тощо;
г) у житлово-комунальному господарств - готел, пдпримства лфтового господарства, зеленого господарства, благоустрою мста, ремонтно-будвельн, ритуального обслуговування;
д) у будвництв - будвельно-монтажн управлння, спецалзован та ремонтно-будвельн управлння.
2. Об'кти незавершеного будвництва.
3. Частки (па, акц), що належать суб'ктам комунально власност у майн господарських товариств та нших недержавних об'днань.
4. Майно пдпримств, що лквдуються за ршенням вдповдних уповноважених органв мст та районв.[21]
Згдно з законодавством Украни на даний час не можуть бути приватизован: об'кти сторико-культурно спадщини та художн цнност; пдпримства та установи сантарно-епдемологчно та ветеринарно служб; органзац, що обслуговують щляхи загального користування; об'кти мського транспорту та пдпримства х ремонту; установи охорони здоров'я, соцального забезпечення, народно освти, культури та спорту; ломбарди; цвинтар та крематор; об'кти нженерно нфраструктури (електро-газопостачання, каналзацйне господарство); смтт-переробн заводи; нш об'кти згдно чинного законодавства.
Продавцями об'ктв мало приватизац являються: Фонд державного майна Украни, його регональн вдлення та представництва, органи приватизац, створен мсцевими Радами народних депутатв. Покупцями можуть бути фзичн та юридичн особи за винятком: юридичних осб, серед засновникв та учасникв яких хоча б одна юридична особа з будь-якою часткою державно власност; органв державно влади та управлння; працвникв органв приватизац.
Згдно з Положенням "Про порядок розрахункв за придбанн об'кти приватизац", затвердженим 30.10.92 р. покупц можуть придбати об'кти мало приватизац за рахунок власних коштв, за рахунок приватизацйних паперв, вльноконвертовано валюти, позичених коштв.
На основ проведеного узагальнення нормативного матералу з "мало" приватизац можна зробити порвняльний аналз продажу об'ктв приватизац (схема 1.2.4 с. ).
Для попереднього власника - держави найбльш ефективним так способи приватизац, при реалзац яких, продаж об'ктв здйснються за найвищою цною або за найкращих умов подальшо експлуатац. Дослдження показали, що такими способами продаж на аукцон та за конкурсом. Це зумовлено тим, що при продаж об'ктв за конкурсом та на аукцон передбачаться наявнсть конкурентного середовища, тобто наявнсть двох та бльше покупцв, в той час як приватизаця шляхом викупу включа вплив конкурентних факторв на приватизацйний процес.
Найбльшу перевагу
з точки зору збереження робочих мсць ма викуп. При приватизац об'ктв трудовими колективами враховуються нтереси останх, в тому числ в питанн працевлаштування штатного персоналу.
Найбльшу перевагу ма аукцон в порвнянн з викупом та конкурсом у формуванн цни продажу - тут вона максимально запропонована.
Одню з перепон на шляху мало приватизац було те, що бльшсть малих пдпримств становили складов частки монополстичних структур (ранш вони називалися "ТОРГами"), пдроздли яких були передан в оренду трудовому колективу. Варто сказати, що ТОРГи були зацкавлен в збереженн (якомога довше) монополстичних структур, щоб мати максимальн прибутки. Але бльшсть з них неефективн, часто нерентабельн. Тому важливим завданням була демоноползаця цих структур, яка здйснювалась на основ Указу Президента "Про комерцалзацю державно торгвл громадського харчування". Вн став вступом до програми "мало" приватизац. Пд термном "комерцалзаця" розумють, що вдсутн пряме втручання держави у справи пдпримства, що воно може самостйно встановлювати цни на продукцю, знаходити використовувати власн канали постачання збуту. Бльшсть пдпримств, не лквдованих, а проданих як дюч концерни, були комерцалзован й приватизован як комерцйн компан чи акцонерн товариства.
Комерцалзацю розпочинають вдповдн державн органи - власники майна. У випадку комунально власност це Фонди комунально власност, створен виконавчими комтетами мсцевих Рад народних депутатв. Пропозиц вдносно комерцалзац можуть надходити також вд працвникв пдпримства, адмнстрац, трудового колективу, якщо вони готов взяти на себе вдповдальнсть за економчну дяльнсть, фнансовий стан пдпримства. Причиною подання тако пропозиц може бути бажання вивести дане пдпримство з-пд контролю тресту, конгломерату, що ранше вдповдав за дяльнсть цього пдпримства, позбавитись тягара витрат на персонал ц органзац.
Псля того як пдпримство комерцалзувалося стало юридичною особою, воно мусить подати до виконавчого комтету мсцево Ради народних депутатв документи для рестрац. Псля того як пдпримство стало юридичною особою, воно управля свою дяльнстю самостйно.
Процес комерцалзац, хоч створив нов юридичн особи, але фактично не прискорив процес приватизац. Поиширилась оренда пдпримств трудовим колективами. У 1994 роц було прийнято Закони Украни "Про визнання такими, що втратили дю, деяких законодавчих актв Украни з питань орендних вдносин" та "Про внесення змн до закону Украни "Про приватизацю майна пдпримств". Ц закони надають проритет трудовим колективам. Вдбуваться "орнтаця" невеликих пдпримств. з такого становища не можна вийти, застосовуючи силов методи. Набагато доцльнше використовувати компенсацйн методи, викликаючи зацкавленсть податковими пльгами, умовами приватизац. Наприклад, згдно з Наказом Президента Украни "Про завдання та особливост приватизац державного майна у 1996 роц" до групи А належать об'кти, вартсть основних фондв яких у цнах на 1 счня 1995 року не перевищу 33000 млн.крб. Продаж об'ктв ц групи здйснються з застосуванням способв, як передбачають конкуренцю серед покупцв, але якщо для участ в аукцон, конкурс зарестровано одного покупця, то приватизаця цього об'кту здйснються шляхом викупу таким покупцем. Члени трудового колективу пдпримств у раз викупу державного майна мають право на розстрочку платежу строком на 1 рк. Це буде сприяти прискоренню процесу приватизац.
Якщо говорити про значення мало приватизац то вона дозволя вилучити з обгу значну кльксть зайвих грошей. Основна мета мало приватизац-поповнити споживчий ринок товарами та послугами, покращити обслуговування населення. Другою найважлившою метою створення умов першопочаткового накопичення капталу, який згодом можна буде вкласти у велик пдпримства. Приватизаця комунально власност в макроекономчному план повинна ставити свом завданням пдвищення рвня забезпечення соцально-побутових потреб населення на основ розвитку ринково економки, бльш ефективного використання економчного потенцалу, а також залучення ноземних нвестицй. У першу чергу це стосуться торгвл, громадського харчування та побутового обслуговування. Вона також ма привести до збльшеняя прибуткв мсцевих бюджетв, як за рахунок продажу майна, так внаслдок пдвищення рентабельност приватизованих пдпримств.
Для бльш повного вивчення проблеми приватизац об'ктв комунально власност, необхдно звернутись до мжнародного досвду в частин встановлення та регулювання недержавного сектору економки..
3. Механзм та шляхи проведення приватизац
в постсоцалстичних кранах
Процеси приватизац в рзних кранах, мають як багато спльних рис так багато особливостей, але йдеться не про рзн модел приватизац, а лише про адаптацю загально (класично) модел приватизац до умов т чи ншо крани. Суть загально модел поляга в тому, що приватизу той, у кого кращий приватизацйний проект хто бльше платить. Особливост адаптац дано модел до мсцевих умов надають спецфчних рис процесам приватизац в рзних кранах. Система приватизац ма бути адекватна ситуац, потрбно враховувати при цьому вс критер: економчний, полтичний, соцальний, моральний.
У бльшост кран приватизаця - це повльний процес. Якщо держав вдаться приватизувати клька десяткв пдпримств протягом року, це вважаться великим успхом. Все ж таки приватизаця ма прогресувати. Нехай, повльно, але постйно неухильно.
В цй глав спробумо розбратися з досвдом приватизац в рзних кранах, проаналзувати його. Хоч досвд нших кран не можна механчно перенести на грунт Украни, але його можна використати.
В Чехо-Словаччин з приходом до влади демократичного уряду в 1989 р. намтився курс на змну вдносин власност в основ якого лежала приватизаця. В ЧСФР снували як в бльшост постсоцалтичних кран, величезн можливост для приватизац. Причина цього поляга в тому, що по-перше, майже 100% майна в народному господарств перебувало у власност держави.Сам по соб це фактор вимагав швидкого здйснення приватизац. Але висока швидксть приватизац могла зашкодити ефективност вс програми.
По-друге, економка ц крани зазнала впливу норм та стандартв, як розвивалися тут протягом останнх 40 рокв. Фактично будували ринкову економку, не знаючи як вона вигляда (як вс постсоцалстичн крани).
По-трет, приватизаця була позначена браком мсцевого капталу опором до приходу ноземного капталу.
По-четверте, вона позначена конфлктом мж окремими соцальними верствами, що конкурують за власнсть. Можна видлити клька рзних дйових осб, що конкурують за власнсть, яко не вистача для кожного: клас пдпримцв, що зароджуться; кервництво компанй; т, кому повертають хню
власнсть; т, хто керував протягом минулих сорока рокв, розбагатл на "чорному" та "срому" ринку, чий вступ до процесу приватизац передбачений з точки зору випуску в обг "брудних грошей".
З цю метою, починаючи з липня 1990 року, утворюються федеральн та республканськ мнстерства по управлнню державним майном та його приватизацю.
В Чехо-Словаччин були знайден так основн форми приватизац: реституця; "мала" приватизаця; велика приватизаця.
Реституця - це вдновлення майнових прав власникв, х нащадкв чи правонаступникв на землю, нерухоме майно засоби виробництва, як ранше були нацоналзован, конфскован, або ншим способом вилучен проти х вол у власнсть держави.
На основ великого закону про рестрацю, прийнятого федеральним парламентом ЧСФР у лютому 1990 року, держава була зобов'язана повернути ранше нацоналзовану власнсть або вдшкодувати в ншй форм колишньому власников, чия власнсть була експропрйована, або х змусили за допомогою податкв та рентних платежв передати свою власнсть у дарунок держав у 1955-1959 рр.[62.74]
Реституця в Чех Словаччин ма мсце як у "малй", так у великй приватизац. Вд 3 до 10% великих господарських одиниць були повернен колишнм власникам. У багатьох випадках реституця виражалася у фнансовй компенсац або переданн пакета акцй, а не у фзичному повернен нерухомого майна.
Ус приватизацйн проекти велико приватизац, подан на розгляд до Мнстерства приватизац, мали мстити вдомост про те, що вс претенз, як стосуються реституц виконан. Що стосуться "мало" приватизац, то регональна приватизацйна комся перш нж оголосити продаж на аукцон того чи ншого господарського об'кта "мала" встановити його власника. Якщо ним виявлялася держава, то об'кт вдразу ж виставлялся на аукцон. У ншому випадку комся з'ясовувала, чи реституцйна заява.
Закон про "малу" приватизацю передбачав продати або здати в оренду об'кти вимагаючи, щоб продаж здйснювався через аукцон. Будь-яка особа могла запропонувати приватизувати в рамках мало приватизац будь-яке пдпримство, якщо воно не пдлягало реституц. Для цього потрбно було надати пропозицю у регональне вддлення приватизац. При цьому не було няких офцйних обмежень щодо розмру пдпримств, як приватизуються за цю програмою, але пдпримства, що х планувалося приватизувати у рамках велико приватизац не могли бути запропонован на продаж з аукцону у рамках "мало" приватизац
Размер:0 b
Закачек:
Отзывов:
Скачать 
Мнения о реферате:
Ваше имя
Комментарий
 Рекомендую
 Нейтральный
 Не рекомендую
Самые популярные


Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов
В случае обнаружения ошибок на сайте или неточностей в описании, просим обращаться в . Спасибо. ICQ: 272208076