1. Свтове госп-во, його структуризаця й особл-ст розвитку.
Розвиток свт. ринку товарв призвв на злам 19-20 ст. до нтенсифкац мжнар. ек. сплкування, яке стало поступово виходити за меж мждерж. обмну товарами. Розвиток виробничих сил зростання фн. к-лу призвели до виникнення свт. госп-ва.
Найбльш поширене визначення: Свт. госп-во (world economy)- сук-сть нац. господарств, взамоповязаних с-мою МПП, ек-них полт. вдносин.
Бльш повне трактування свт. госп-ва (СГ) визнача його як ек. с-му, що самовдтворються на рвн ПС, виробничих вдносин певних аспектв надбудвних вдносин тю мрою, в якй нац. госп-ва, що входять до не, мають певну схожсть на кожному з 3-х названих рвнв.
Отже, СГ явля собою певну с-му. Основою виникнення сн-ня ц с-ми цлснсть, яка передбача ек. взамодю всх складових частин с-ми на достатньо стйкому рвн. СГ вдноситься до числа досить складних с-м, як характериз-ся множиннстю (численнстю елементв с-ми), рархчнстю структурнстю.
Вдносини мж окремими елементами СГ формують певн рвн. Видляють:
- м/н-ний рвень (його формують вдносини мж державами вн регул-ся м/н-ними правилами нормами);
- транснац-ний рвень (його утворюють вдносини мж ек. потоками, як виходять за меж нац. кордрнв).
Структуризаця СГ. Найрухомшою частиною СГ свт. ринок, що явля собою сферу обмнних вдносин мж кранами та мж ншими субктами СГ, як повязан мж собою участю у МПП.
На основ рзномантних критерв у СГ видляться певна кльксть пдсистем. Мегасистемами (найбльш великими) 3 групи нац. економк: пром. розвинут крани, крани з перехдною ек-кою; крани, що розвиваються.
Функцональними елементами суч. с-ми СГ : науково-технчна сфера, виробничо-нвестиц. д-сть, сфера м/нного обгу (свт. торгвля); валютно-фн. кредитн вдносини.
Особливостями розвитку сучасного свт. госп-ва :
розвиток мжн. перемщення факторв вир-ва, передусм у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили технолог;
зростання на цй основ мжн. форм вир-ва на п/п-вах, розташованих в деклькох кранах, в першу чергу в рамках ТНК;
ек. полтика кран, що передбача пдтримку мжн. руху товарв факторв вир-ва на двох- багатостороннй основ;
виникнення ек-ки вдкритого типу в рамках багатьох держав мждерж. обднань;
зростання нтенсивност регон. нтеграц. процесв, що призводить до виникнення великих ек. просторв та вилучення вдповдного ефекту за рахунок зростання масштабв вир-ва, але, з нш. боку, призводить до подлу СГ на окрем сектори внаслдок створення вдносно замкнутих торг.-ек. блокв та нтеграц. угруповань;
поступова змна ек. основи суч. цивлзац; ндустр. модель розвитку витсняться постндустр-ною, ноосферно-космчною, суть яко визнач-ся формуванням ек-ки розуму, ек-ки думки.
2. Форми т рвн МЕВ.
МЕВ мають яскраво виражений системний х-р. МЕВ-це с-ма ек. звязкв з приводу вир-ва, розподлу, обмну спож-ня, що вийшли за меж нац. кордонв.
Отже, сучасн МЕВ с-мою ек. звязкв, як характеризуються:
1. виходом за меж нац-них госп-в;
2. взамодю фз. юр. осб, держав мжнар. орг-цй;
3. визначенстю форм;
4. рзними рвнями глибини сн-ня, функц-ня, здйснення.
Рвн МЕВ можна традицйно розбити на макро-, мета- й мкрорвн, макрорвень-це рвень державних мждержавних мжнар. процесв, метарвень-це мжнар. звязки галузевого й регон. значення, мкрорвень-це, вдповдно, рвень звязкв мж фрмами рзних кран.
Рвн МЕВ також розглядають за ступенем розвитку стосункв мж субктами МЕВ, за ступенем тривалост д угод переплетеност економк.
При цьому видляють так 4 рвн:
1) Мжнар. ек. контакти. Це-найпростш, одиничн, випадков ек. звязки, що мають епзодичний х-р регулюються переважно разовими угодами. Звязки даного рвня бльше притаманн юр. фз. особам.
2) Мжнар. ек. взамодя. Це-добре вдпрацьован стйк ек. звязки мж субктами МЕВ, як базуються на мжнар. ек. угодах договорах, заключених на довол тривалий перод часу.
3) Мжнар. ек. спвробтництво. Це-мцн й тривал звязки кооперативного типу, як в свой основ мають спльн, наперед вироблен й узгоджен намри, закрплен в довгострокових ек. договорах угодах. Даному рвнев притаманне партнерство субктв МЕВ.
4) Мжн. ек. нтеграця. Це-вищий рвень розвитку МЕВ, який характериз-ся взамним сплетнням економк рзних кран, проведенням узгоджено держ. полтики як у взамних ек. вдносинах, так у вдносинах з трерми кранами.
Кожен вищий рвень не явля собою щось протилежне до нижчого, а його усталеним розвиненим продовженням, тобто вищий рвень мстить в соб бльшсть ознак нижчого.
Розглядаючи стр-ру МЕВ, можна видлити також форми МЕВ: мжн. валютн вдносини; мжн. фн.-кредитн вдносини; мжн. виробниче спвробтництво; мжн. науково-техн. спвробтництво; мжн. трудов вдносини (свт. ринок труд. ресурсв); мжн. торгвля товарами; мжн. торгвля послугами (свт. ринок послуг); мжн. транспортн вдносини.
При цьому, слд зазначити що осн. формами МЕВ : мжн. торгвля, мжн. рух капталу, мжн. мграця роб. сили.
Мжн. торгвля провдною формою МЕВ. Мжн. торгвля явля собою обмн товарами послугами мж державно оформленими нац-ними госп-вами.
Мжн. рух капталу-це його перемщення мж кранами свту в пошуках бльш вигдно сфери прикладення.
Мжн. мграця роб. сили-це процес стихйного чи органзованого перемщення в межах нац-ного або мжн-ного ринкв прац, зумовлений х-ром розвитку ПС виробничих вдносин, дю ек. законв.
Мжн. валютн вдносини специф. формою МЕВ: вони, з одного боку, забезпечують норм. реалзацю нших форм МЕВ, а з ншого боку, мають власн мех-зми саморозвитку.
3. Характеристика субктв МЕВ.
Субкти МЕВ-це учасники мжн. ек. явищ процесв, котр здатн самостйно й активно дяти з метою реалзац свох ек. нтересв.
Класифкувати субктв МЕВ можна по-рзному. Напр., можна х подляти за критерм рвнв. Субкти мкрорвня -це п/п-ва, фрми, фермерськ госп-ва, окрем особи. На метарвн дють регони, галуз ек-ки, котр займаються ЗЕД. Для макрорвня характерн звязки мж д-вами, мж групами держав, мж д-вами та мжн. орг-цями.
Длять субктв на фз. юр. особи.
Фз. особи-це право- дспроможн особи, як у мжн. вдносинах виступають як окрем ндивдуали, тобто дють вд власного мен й не представляють няких фрм.
Юр. особи-це орг-ц, фрми, корпорац, як займаються ЗЕД й вдповдають наступним ознакам, що установлюються законод-вом вдповдно крани:
- постйнсть снування, незалежно вд окремих елементв, осб, як входять до хнього складу та можуть мнятися;
- наявнсть власного майна, вдособленого вд його учасникв;
- право купувати, володти, користуватися й розпоряджатися обктами власност;
- право вд свого мен бути позивачем у суд й арбтраж;
- самостйна майнова вдповдальнсть.
Юр. особи подляються на
юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.
Субктами публ. права вважаються так особи: держава як скарбниця, як верховна влада; пдроздли держ. апарату й держ.-територальних обднань; сусп.-полт. угрупування й орг-ц держ. значення.
Субктв визначають ще за критерями способв привласнення й вдповдальност. Видляють юр. осб приватн. права: тов-ва з необмеж. вдп-стю; тов-ва з обмеж. вдп-стю; АО; командитн тов-ва; одноосбн п/п-ва.
Субктами МЕВ виступають рзн обднання: фз. осб; юр. осб; фз. юр. осб.
Особливою участь у МЕВ такого х субкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке волод верховною владою на свой тер-р та незалежнстю по вдношенню до нших держав.
Як субкт МЕВ держава викону подвйну функцю:
1) вона через уповноважен органи може бути безпосереднм учасником мжнар. операцй;
2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток нфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) мжнар. д-ст нш. субктв.
Мжнар. орг-ц беруть участь в МЕВ в залежност вд х цлей, завдань тощо. МО подляються:
Ю за юр. природою: мжурядов, позаурядов;
Ю за складом учасникв: унверсальн, регональн;
Ю за масштабом д-ст: заг. х-ру, спец. компетенц;
Ю за х-ром д-ст: оперативно дюч, координуюч, консультативн;
Ю за термном д-ст: постйно дюч, перодично дюч, тимчасов.
Гол. субктами МЕВ на сьогодн мжнар. п/п-ва або корпорац, серед яких видляють багатонац-н та ТН корпорац.
4. Принципи МЕВ полт серед-ще х реалзац.
Розглядаючи усю сук-сть принципв розвитку МЕВ, доцльно роздляти х на 2 групи: загальн специфчн.
Заг. принципи розвитку МЕВ:
1. Еволюцйнсть мжнар. ек. процесв, без силового навязування спвробтництва, без пдштовхування до цього.
2. Системнсть розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рвномрний розвиток усх взамодючих елементв звязкв.
3. Екввалентнсть обмну, тобто взамовигднсть ек. звязкв для 2-х бльше партнерв.
Деяк автори ще видляють так гол. принципи МЕВ як:
- неконфронтацйнсть МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основ компромсних крокв назустрч один одному;
- розвиток МЕВ на наук. грунт, у вдп-ст з обкт. з-нами, на баз наук. дослджень прогнозв, щоб не допускати дизбалансу свт. ек-ки;
- спльне виршення глоб. проблем людства.
У суч. мжн. прав дють так заг. принципи мжн. спвроб-ва:
1. принцип суверен. рвност держав;
2. принцип невтручання, що означа заборону прямого чи посередгього втручання з довльних причин у внутршн та зовншн полт., ек. та нш справи довльно держави;
3. принцип рвноправност та самовизначення народв;
4. принцип спвроб-ва держав для забезпечення мжн. миру безпеки, розвитку ПС, культури т. д.;
5. принцип поваги прав людини;
6. принцип добросовсного (сумлнного) виконання мжн. зобовязань.
Специфчн принципи розвитку МЕВ конкретизують змст заг. приципв.
Основн з них:
кожна держава ма право вльно вибирати розвивати сво полт., соц., ек. й культ. c-ми;
повинен бути вльний доступ до моря вд нього для кран, що його не мають;
взамна справедлива вигода для спвроб-ва;
надйнсть конвертовансть валют;
вчасн мжнар. розрахунки;
вчасне погашення боргв справедл-сть при наданн позик;
пдтримка платжного балансу ;
повага до права власност та нш.
В законод-в Укр. визначен наступн принципи:
- суверентет народу Укр.;
- свобода ЗЕД;
- юр. рвнсть недискримнаця;
- верховенство закону;
- рвний захист укр. та ноз. субктв;
- екввалентнсть обмну, неприпустимсть демпнгу при ввезенн та виезенн товарв.
На розвиток МЕВ, а отже на реалзацю принципв розвитку МЕВ великий вплив справля полт. серед-ще. Так, з-за полт. причин ожна крана по вдношенню до нших може застосовувати преференц, режими найбльшого сприяння, нтегруватися з ними. А з ншого боку, можлив тарифн та нетарифн барри, ембарго, бойкот, блокада.
Розвиток МЕВ багато в чому залежить вд взамно адаптивност полт. устров, зокрема, демократичних та недемократичних.
Мжнар. полтика свордним мех-змом задоволення або узгодження нтересв субктв мжн. вдносин.
Адекватна реалзаця принципв МЕВ можлива в стабльному полт серед-щ. При цьому важливу роль вдгра полт. стаб-сть кран (це невелика моврнсть змни полт. статусу крани протягом тривал. часу у вигляд виникн-ня соц. конфлктв полт. актв типу тероризму, путчв.) Далектичну протилежнсть до полт. стаб-ст склада полт. ризик, що передбача можл-сть: полт. змови й полт. перевороту; конфскац майна; нацоналзац навть експропрац обктв приват. власност; нац-ного, класового неприйняття, неприйняття на грунт релг та нше.
В свтогоспод. практиц цла с-ма упр-ня ризиками через засоби х уникнення, мнмзац, страх-ня.
5. КЛЮЧОВ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦОНАЛЬНИХ ЕКОНОМК ПОКАЗНИКИ НТЕРНАЦОНАЛЗАЦ.
У практиц порвняльного макроекономчного аналзу головним показником розвитку нацональних економк ВНП на душу населення. За ним крани подляються на 3 групи: 41 крана, де економка ма низький (до 580$) рвень доходв на душу населення; 58 кран середнього рвня з доходом вд 581 до 5999$ (причому середнм у свт рвень 2335$ на душу населення); 28 кран з високим доходом (бльше 6000$).
Не менш важливим показником розвитку економк показник заборгованост. Це агрегатний показник, який визначаться через порвняння 4 конкретних показникв з х граничними значеннями: спввдношення зовншнього боргу ВНП (50%), боргу експорту товарв послуг (75%); приросту боргу експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування процентв щодо експорту (20%). Якщо 3 з 4 показникв крани перевищили граничний рвень, вона вважаться краною з високим рвнем заборгованост.
Рвень, або ступнь, нтернацоналзац нацонально економки взагал необхдно визначати такими показниками, як:
1) обсяг нтернацоналзованого (мжнародного) виробництва товарв послуг темпи його зростання у порвнянн з обсягами темпами зростання валового продукту в свт;
2) обсяги динамка прямих ноземних нвестицй в порвнянн з обсягами динамкою всх нвестицй ( внутршнх, мжнародних);
3) обсяги динамка мжнародно централзац капталу (у вигляд мждержавного злиття поглинання компанй) у порвнянн з загальними даними про централзацю капталу (включаючи внутршньоринков злиття поглинання);
4) обсяги динамка великих, складних комплексних мжнародних нвестицйних проектв (проектне фнансування) у порвнянн з загальними масштабами подбних проектв ( внутршнх мжнародних), наскльки дозволя статистика, що сну;
5) обсяги вс мжнародно торгвл товарами послугами темпи зростання у порвнянн з валовим продуктом (необхдно розглядати товари послуги не лише в х сукупност, але окремо, оскльки нтернацоналзаця товарного виробництва обгу внаслдок природних причин значно вище, нж у сфер
послуг);
6) дан про мжнародн операц з патентами, лцензями, ноу-хау;
7) обсяги динамка мжнародних операцй банкв та нших кредитних установ у порвнянн з загальними обсягами динамкою усх х операцй;
8) обсяги динамка мжнародних фондових ринкв у порвнянн з загальними розмрами цих ринкв темпами х зростання (портфельн нвестиц: загальн мжнародн), при цьому доцльно розрзняти основн сегменти цих ринкв: облгац та нш боргов зобов'язання (державн приватн), акц, похдн цнн папери (ф'ючерси, опцони), операц своп репо;
9) обсяги динамка валютних ринкв у порвнянн з загальними масштабами грошових ринкв.
Значення кожного з цих показникв, очевидно, неоднозначне, тому доцльно придати кожному з них певну вагу, вддаючи проритет сфер виробництва, науково-технчному прогресу, потм сфер обгу , нарешт, фнансовй сфер як найбльш динамчнй, але у той же час дуже незалежнй частково вдрванй вд реального сектора економки. На основ вдповдних даних з урахуванням х ваги можна визначити загальний ндекс нтернацоналзац у сучаснй свтовй економц, його динамку подальш тенденц.
В принцип, на баз таких же показникв можна розрахувати ндекс нтернацоналзац щодо окремих кран регонв, ступеню х нтеграц у свтову економку. При цьому, однак, потрбно враховувати деяк стотн обставини обмеження. Процеси нтернацоналзац розгортаються передусм в найбльшй мр у середовищ промислово розвинутих кран, що входять в Органзацю економчно спвробтництва розвитку (ОЕСР, 29 кран), разом з ними в груп нових ндустральних кран. Крани, що розвиваються, беруть участь у цьому процес у набагато меншй мр, а так зван найслабше розвинут крани (зараз до ц групи, за визначенням ООН, входить 51 крана) майже зовсм не беруть участь у ньому. У зв'язку з цим середн загальносвтов показники занижують рвень значення нтернацоналзац для одних кран завищують його для нших. Тому доцльно буде розглядати дане явище передусм щодо розвинутих кран.
6. Тенденц глобалзац та регоналзац у розвитку свтово економки та х оцнка.
Вперше про глобалзацю заговорили американц. Цей термн було вжито у статт Т.Левтта, опублкованй у Гарвард бзнес рев'ю у 1983 р. вн позначив цим словом феномен злиття ринкв окремих продуктв, що виробляються великими мультинацональними корпорацями (МНК).Ширшого значення новий термн набув у Гарвардськй школ бзнесу, головним популяризатором термна став консультант ц школи японець К.Оме, який опублкував у 1990 р. книгу Свт без кордонв. Вважаючи, що свтова економка вднин визначаться взамозалежнстю трьох центрв тради (С, США, Японя), вн стверджував, що економчний нацоналзм окремих держав став безглуздим, у рол ж сильних акторв на економчнй сцен виступають глобальн форми.
Глобалзаця економчно дяльност розгортаться на двох рвнях: мкро- макроекономчному. Як будь-як нш процеси у ринковй економц, все найстотнше почина розвиватися розвиваться насамперед на рвн самостйних господарюючих суб'ктв. Саме вони встановлюють виробнич, торгов, науково-технчн, фнансов зв'язки з своми зарубжними партнерами, створюють або купують компан в нших кранах, формують транснацональн корпорац банки, мжнародн альянси та синдикати. Головною особливстю глобалзац на мкроекономчному рвн насамперед загальна стратегчна орнтаця компанй, глобальна за характером чи то орнтаця на ринки збуту у всьому свт, чи то на так ж джерела постачання, а також на розмщення виробництва у рзних кранах. Цей перелк основних економчних рушйних сил глобалзац на мкрорвн вдобража переважаючу послдовнсть у розвитку даного процесу: збут постачання виробництво.
На макрорвн вдображаються наслдки цього процесу, що викликають вдповдн реакц з боку держав. Головний (хоча не диний не однонаправлений) змст таких реакцй поляга у понятт лбералзаця. Глобалзаця економчного життя вимага його лбералзац, тобто скорочення чи усунення обмежень на шляху мжнародно торгвл, ноземних нвестицй, мжнародних фнансових операцй. Саме це вдбуваться на протяз останнх десятилть.
На думку захдних вчених, основою глобалзац економки стала нтернацонацоналзаця не обмну, а виробництва, нституцйною формою яко виступають транснацональн корпорац (ТНК); х стрмкий розвиток вдбуваться якраз в останн десятирччя. Злиття, взамн купвл реальних активв чи часток капталу характерна риса глобально стратег. Глобальн ТНК все бльш виразно виявляють тенденцю до утворення великих груп, що об'днують промислов, торгов фнансов компан. Результатом глобальних стратегй ста формування нтегровано мжнародно торгово-ндустрально системи, у порвнянн з якою нацональн територ та держави нод виступають як другорядн величини. Справд, рчн обсяги продаж деяких ТНК величини одного порядку у порвнянн з обсягами ВНП деяких кран.
Регоналзаця явля собою процес, аналогчний глобалзац, але протилежний й за напрямком. Його суть поляга у розвитку нтеграцйних процесв у межах окремих угрупувань кран.
Останн два десятилття спостергалося зростання нтеграцйних процесв у свт, розвиток тенденцй до спльного виршення кранами свох господарських завдань. Ц тенденц привели до появи ще у першй половин XX столття деклькох десяткв регональних мжурядових та неурядових органзацй. У другй половин столття х кльксть стала стрмко зростати склала приблизно 3 тис. Разом з цим виникла цла сукупнсть регональних торгових угод. Так у другй половин XX столття виник новий регоналзм.
Важливим моментом у цьому питанн вигоди вд регоналзац для кран, що розвиваються. Адже вони переважно мають досить лберальн торгов режими. Тому снують побоювання, що регоналзаця може призвести через використання регональними блоками практики активного нетарифного регулювання до порушення основ вльно торгвл, як так важко впроваджуються. Регоналзаця показала, що вона бльш млявою та менш ефективною, нж система багатосторонньо торгвл. Це пдтверджу той факт, що С вже бльше 40 рокв йде до побудови спльного ринку. Другим недолком те, що регоналзаця не спроможна принести бльш вагом результати, нж система багатосторонньо торгвл. Прикладом може служити угода мж Мексикою та США про захист авторських прав. Незважаючи на факт пдписання угоди, Мексика не змогла забезпечити адекватний захист права на нтелектуальну власнсть, оскльки ця крана, що розвиваться, значно вдстала вд технологчного лдера свту.
Таким чином, регоналзаця, з одного боку, стимулю (у свох межах) процеси економчного зближення кран, але, з ншого боку, уповльню процеси глобалзац, посилюючи вдокремленсть економчних угрупувань кран, а також суперечност
та конкуренцю мж ними.
Реальнсть поляга у тому, що глобалзаця явля собою об'ктивне та абсолютно невдворотне явище сучасност, яке можна уповльнити засобами економчно полтики (що вдбуваться у ряд випадкв), але не можна зупинити або вдмнити, оскльки це мперативна вимога сучасного суспльства та науково-технчного прогресу.
7. Мжнародний подл прац (МПП), його форми фактори розвитку.
Передумови МПП формуються в процес сусп. подлу прац за родом д-ст його просторово диференцац.
Сусп. подл прац-це процес вдособлення рзних видв трудово д-ст, як взамодють мж собою й взамодоповнюють один одного, складаючи цлсний системний механзм сусп. вдтворення.
За родом д-ст видляють 3 типи сусп. подлу прац:
загальний (зд-ся мж великими сферами д-ст людини - пром-сть, сльське госп-во, транспорт, звязок, буд-во, освта, к-ра, наука...);
частковий (вдбуваться всередин великих сфер на мжгалузевому та пдгалуз. рвн - машинобуд-ня, переробн галуз, рослин-цтво, тварин-цтво, громад. транспорт...);
одиничний (притаманний процесам, що вдбув-ся всередин фрм, в залежност вд технолог. процесу та орг-ц упр-ня, вд функцон. завдань окремих служб).
За просторовим критерм видляють: мжрегональний подл всередин крани; подл мж кранами; подл прац мж групами кран.
МПП-це вищий ступнь розвитку сусп. подлу прац, який виходить за меж нац-них економк.
МПП подлом прац мж кранами та мж хнми субктами у певних яксних кльксних спввдношеннях, опосередкованим обмном мж ними товарами, послугами та нш. рез-тами суспльно-корисно д-ст.
МПП-це процес вдособлення рзних видв труд. д-ст на мжн. рвн, як взамодють один з одним взамодоповнюють один одного, складаючи обктивну основу мжн. обмну товарами, послугами та рез-тами нш видв д-ст.
Формами МПП мжн. спецалзаця та коопераця. Вирзняють предметну, подетальну технолог. спецалзацю окремих кран, груп кран або регонв свту. Поглиблення спецалзац зумовлю розвиток видв форм мжн. кооперац - мжгалузево, внутршньогалузево, окремих п/п.
На форм-ня МПП ступнь залучення до нього окремих кран (груп кран) впливають так фактори:
природно-географчн (вдмнност у клмат. умовах, тер-р, чисельност нас-ня, економко-геогр. положенн, надленост прир. ресурсами, наявност моря чи виходу до моря, наявност великих рчок чи озер);
соцально-економчн (робоча сила, НТП, виробничий апарат, масштаби серйнсть вир-ва; темпи створення обктв виробничо соц. нфрастр-ри; особливост стор. розвитку, виробничих зовншньоекон. традицй; соц.-ек. тип нац-ного вир-ва зовншньоекон. звязкв; соц.-ек. розвиток сусднх народв (кран);
науково-технологчний прогрес (розвиток науки, рвень розвитку НДДКР, технолог. диверсифкаця, рвень морального зношення осн. засобв вир-ва; оптимальнсть розмрв п/п).
Певний, а нод вирш. вплив на МПП справляють також полт. фактори, серед яких видляють: ступнь розвитку держ. суверентету, мжн. ек. позиц в ООН та на свтовй арен вцлому, спввдношення полт. сил в кран, х-р ступнь впливу держ. нститутв на ек. процеси тощо.
Комбнаця зазначених факторв не тльки форму мкро-та макромотивацю участ у МПП окремих кран (груп кран), але й визнача ефект-сть. Проблема пошуку обкт. основи МПП для забезпечення постйного багатства сусп-ва була й залиш-ся центральною в ек. теор.
8. Середовище МЕВ, його особливост та структуризаця.
Середовище МЕВ-це с-ма умов ф-рв снування мжн. ек. звязкв. Його можна роздлити на внутршн зовн. середовище.
Внутр. середовище МЕВ-це внутр. будова с-ми МЕВ разом з внутр. законами сн-ня, функц-ня й розвитку. Елементи внутр. середовища МЕВ:
ЗЕД кран та хнх субктв;
упр-ня мжн. ек. процесами, регулювання МЕВ;
форми види МЕВ;
внутр. закони функц-ня системи МЕВ, тобто це т явища процеси, що
вдбуваються у свт. ек-ц мають чтко виражений причинно-наслдковий х-р, постйно чи перодично повторюються за певних умов.
Зовн. середовище МЕВ-це зовншн по вдношенню до субктв МЕВ полтико-правов, економчн, соц.-культурн та нфраструктурн умови реалзац форм МЕВ на рзних рвнях.
Зовн. середовище МЕВ можна подлити за двома критерями:
а) за сферами впливу: полтико-правове, соц.-культурне, економчне та нфраструктурне;
б) за безпосереднстю впливу д:
- серед-ще прямого впливу (постачальники, споживач, конкуренти тощо);
- серед-ще непрямого впливу (полт. та ек. устрй, заг. нормативна законодавча база, соц.-ек. традиц тощо).
Особливостями зовн. середовища МЕВ насамперед:
- тсний взамозвязок мж його сегментами;
- складнсть та рзномантнсть;
- вдносна невизначенсть багатьох параметрв.
Вцлому, зовн. середовищу МЕВ притаманне певне протирччя. З одного боку, воно досить стабльним внаслдок нерцйност розвитку полт., екон., соц. структур. З ншого боку, за рядом параметрв воно досить динамчним, особливо в процес розвитку сучасних нформацйно-комункацйних систем.
З точки зору субкта МЕВ важливо:
- бути нформованим про серед-ще;
- вмти його аналзувати, оцнювати та розумти з метою впливу на одн фактори (як пддаються впливу) врахування нших факторв (що впливу не пддаються).
В суч. теор та практиц напрацьовано багато рзноман. методв та нструментв оцнки зовн. серед-ща. Оцнка зд-ся як нац-ними, так безпосередньо мжн. нститутами (рейтингов агенства, засоби mass media тощо). Найвдомшими заг-ними рейтинг. с-мами BERI (Нмеччина), II(нституцйний нвестор), вроман.
Рейтинг BERI врахову: полт. стабльнсть; ставлення до заруб. нвесторв; ризик нацоналзац та девальвац; платжний баланс; бюрократичн питання; темпи ек. росту; рвень зарплати продуктивност прац тощо.
II-це насамперед рейтинг кредитоспроможност т чи нш. крани, який дають експерти 100 найкрупнших банкв свту.
вроман врахову 3 групи показникв:
- полтико-економчн (40%);
- ринков (40%);
- спецальн кредитн (20%).
11. Ек. середовище розвитку МЕВ суч. класиф-ц кран свту.
Оскльки МЕВ пдсистемою ек. с-ми, то найважлив. елементом серед-ща МЕВ х ек. серед-ще. До пок-кв ек. потенцалу крани вдносять:
1) ефективнсть використання прир. ресурсв;
2) стан наук. дослджень;
3) демограф. ситуаця, наявнсть квалфк. кадрв;
4) фн.-кредитна с-ма крани;
5) рвень доходв рвень спож-ня;
6) стан нтегрованост крани у свт. госп-во та нш.
Отже, складнсть вивчення та оцнки ек. серед-ща в першу чергу повязана з тим, що нац. ек-ки рзняться мж собою за кльк як. пок-ками.
Для оцнки вдмнностей кран застосовують метод х систематизац за ознаками:
1. географчними;
2. органзацйними;
3. економчними;
4. соц.-економчними.
Найбльш стабльною систематизаця кран за 1) ознакою: вропа, Азя, Лат. Америка тощо.
За 2) ознакою крани систематизують в залежност вд х участ в МО. При
цьому МО подляють:
Ю за юр. природою: мжурядов, позаурядов;
Ю за складом учасникв: унверсальн, регональн;
Ю за масштабом д-ст: заг. х-ру, спец. компетенц;
Ю за х-ром д-ст: оперативно дюч, координуюч, консультативн;
Ю за термном д-ст: постйно дюч, перодично дюч, тимчасов.
До останнього часу за 4) ознакою крани подляли на 3 групи: кап. крани; соц. крани; крани, що розвиваються з вдповдною орнтацю. З 1994 р. унверс-ним подл кран на наступн групи: розвинен крани з ринк. ек-кою (24 крани); крани з перехдною ек-кою; крани, що розвиваються.
Багатоварантнсть притаманна систематизац кран за 3) ознакою.
a) стр-ра госп-ва: промислово-розвинен (Ндерланди); аграрн (Болг., Мальта); аграрно-промислов (Бразиля, Аргентина); пром.-аграрн (Греця, Укр.);
b) рвень ек. розвитку: розвинен; т, що розвиваються;
c) ступнь розвиненост ринк. вдносин: з розвин. ринк. ек-кою; з ринк. ек-кою; з централз. план-ням;
d) рвень самоорганзац ек-ки: зрл ек-ки; уразлив ек-ки.
Важливим критерм подл кран за рвнем ВВП на душу нас-ня:
1) доход на душу нас-ня понад $9 тис. (за даними 1996 р.) - крани Зах. вр., США, Канада, Японя, ОАЕ, крани Персько затоки;
2) $750-$8999 - Греця, Венесуела, Бразиля, постсоц. крани;
3) $750 - понад 60 держав (крани Лат. Америки, африк., азат. крани).
Ще одним важливим критерм показники зовн. заборгованост. Видляють:
- крани з бездефцитними ек-ками;
- крани з низьк. рвнем заборг-ст;
- крани з вис. рвнем заборг-ст.
Важливим також подл кран за нш. ек. критерями. Зокрема, видляють так зван крани-експортери нафти (коли експорт нафти становить 50% заг. експорту крани).
За рвнем х-ром зовн.-ек. звязкв крани подляються на крани з вдкритою закритою ек-кою.
13. Заг. хар-тика кран, що розвиваються (КЩР).
КЩР (це 3/4 кран свту) займають понад 60% тер-р Земл, де прожива 77% свт. нас-ня. Сюди входять вс азат. крани, крм Яп., крани Лат. Америки, Африки. Тут зосереджено 89,3% розвданих свт. запасв нафти й 50,5% газу. Бльше 50% свт запасв видобутку марг. руди, кобальту, ванадю, золота, платини, алмазв припада тльки на крани Африки. Бльшсть КЩР утворилися завдяки нац. визвольному руху, розпаду колон. с-ми 60-70-х рокв. За роки незалежност ц крани здйснили складн соц.-ек. перетворення, досягли певних цспхв у створенн основ нац. ек-ки. Проте переважнй бльшост з них не вдалося стотно скоротити вдставання вд ПРК.
Спльн риси КЩР:
1) багатоукладнсть ек-ки: ек. с-ми цих кран представлен рзним набором форм вир-ва вд патрархально-общинно дрбнотоварно до монополстично кооперативно. Багатоукладнсть ек-ки передбача рзний соц.-ек. змст вир. вдносин в межах окремих секторв. що снують як влносно автономн стр-ри з складним мех-змом х внутр. зовн. звязкв. Рзн уклади формують 2 вдносно автономн сектори: традицйний сучасний. В традиц. сектор, що представлений гол. чином сльськ. госп-вом, тривалий час збергаються вис. рвень вилучення продукту докап. методами (рента, лихварський %, купецьк доходи). Ними вилуч-ся до 15% ВВП;
2) слаборозвиненсть КЩР, яка виражаться в якснй неоднордност системнй неупорядкованост сусп-ва, яке склад-ся з рзних ек. та неек. нститутв традиц. суч. типв, а також промжних перехдних структур;
3) вдсталсть, яка вдобража стан госп-ва цих кран, який характериз-ся низьким рвнем розвитку ПС. Вдсталсть ма 2 аспекти:
- сторичний: вдставання у розвитку одного типу сусп-ва вд ншого в момент колонзац ц групи кран;
- сучасний: повязаний з низьким рвнем розвитку ек-ки ц групи кран.
4) залежнсть КЩР вд ПРК: проявляться у вдносинах домнування пдкорення, як в останн 10-рччя реалзуються ек. методами. Залежнсть вплива на полтику, деологю, культуру цих кран;
5) соц. стр-ра сусп-ва. Соц. органзми афро-азат. кран включають в себе рзн утворення класов, неокласов, етнчн, релгйн, кастов та кш. Встановлення тов. вдносин в цих кранах супроводжувалось поширенням декласування. КЩР, на вдмну вд зах кран, не подолали общинний тип соцальност, який бере ще свй початок вд родового укладу. Вн визначаться особистсним х-ром соц. вдносин, звязками, заснованими на родинних вдносинах, на сусдчтв, род, племен;
6) в цлому ряд цих кран не сформувалось розгалужене стйке громадянське сусп-во як соц. органзована стр-ра, що склад-ся з самод. орг-цй добров. членства.
Регональн вдмнност КЩР:
у 80-т рр. значно поширили сво позиц Сх. Пвд. Азя;
скоротилась у свт. вир-в частка Зах. Аз (12%, а була 33%), дещо послабли позиц Лат. Ам. (24%, а було 35%);
поява в 70-т рр. НК, як за темпами ек. розвитку перевищували аналог. пок-ки решти КЩР та навть ПРК. Провдною галуззю НК стала обробна пром-сть, яка стала статею експорту, а також створювались переважно трудомстк п/п-ва по випуску мас. споживчо продукц. В латиноам. НК осн. увага придлена розвитку матерало- капталомстких галузей вир-ва.
В залежност вд рвня ек. розвитку КЩР подляються на 3 групи:
1. крани з вис. рвнем на душу нас-ня, хар-ним для ПРК (Бруней, ОАЕ);
2. крани з сер. пок-ками на душу нас-ня (крани-експортери нафти, НК);
3. бдн крани, в яких ВВП на душу нас-ня не перевищу $750 (перев. частина КЩР).
14. Крани-лдери свт. ек-ки та х заг. хар-тика.
Цей регон склада 16% всього нас-ня. Саме ця група кран визнача динамку розвитку свт. госп-ва. До ПРК належать 23 крани: Австраля, Австря, Бельгя, GB, Греця, Даня, рландя, сландя, спаня, таля, Канада, Люксембург, Ндерланди, Нова Зеландя, Норвегя, Португаля, США, Туреччина, Франця, ФРН, Швейцаря, Швеця, Японя. На ПРК в 1990р. припадало 71,5% свт. експорту 72,4% свт. мпорту. Серед ПРК видляться група лдерв, до яко входять: США, Японя, а також крани С (серед 15 кран С, в свою чергу, видляться ФРН).
ПРК мають багато спльних ознак:
1) в сусп.-ек. план розвиток х госп-ва базуться на кап. способ вир-ва, тобто на певнй дност взамод ПС вир. вдносин, яка визначаться пануючою формою власност;
2) вдповдно до концепц ек зростання Ростоу, ПРК пройшли стад пдйому, зрлост, мас. споживання. Стадя пдйому хар-ся подоланням старих традиц. укладв, що перешкоджають стйкому зростанню. Перод пдйому у ПРК привав вд поч-ку пром. рев-ц у GB до 20-х рр. 20 ст. На стад зрлост ек-ка здатна перейти вд традиц. галузей до наукомстких ефективно використовувати шир. спектр ресурсв. Зрле сусп-во забезпечу постйне перевищення випуску продукц над зростанням нас-ня. Ця стадя наступила у GB на кнц 19 ст., у Фр., США, Нмеччин -на поч-ку 20 ст., у Швец-у 30- рр., в Яп.-30-40- рр. На стад мас. спож-ня гол. роль почина вдгравати вир-во предметв тривал. використання та послуг. Найранше ця стадя розпочалась в США, GB, Австрал ще в 20-30- рр.;
3) ПРК видляють серед
нших пдсистем свт. госп-ва дуже вис. рвнем х ек. розвитку. За вир-вом ВВП на душу нас-ня вони майже в 5 разв перевищують загальносвт. рвень. цей розрив все бльш поширються;
4) соц. стр-ра сусп-ва у ПРК досить однордна, що рез-том бурж. рев-цй. В 20 ст. соц. стр-ра ПРК представлена 2-ма групами: буржуазя, дрбна буржуазя, найман робтники;
5) в ход сусп.-ек. розвитку в 16-18 ст. в зах. кранах сформувалось громад. сусп-во, що явля собою сук-сть форм соц. орг-ц, що пошир-ся на все сусп-во його осн. складов частини. Суттву роль в ньому вдграють самодяльн громад. орг-ц.
Особливост ПРК на суч. етап:
15. Соцально-культурне середовище розвитку МЕВ та його осн. хар-тики.
Соц.-культурне серед-ще займа особливе, специф. мсце у розвитку мжнар. ек-ки.
Узагальнено соц.-культ. серед-ще можна звести до ф-рв, що випливають з поведнки людини, яка явля собою далектичну днсть фзологчно та соц-но поведнок, бо людська поведнка формуться саме пд впливом фзологчних соц-них засад.
Фзолог. поведнка людини-це внутршньоприродна поведнка, яка спонукаться нейрофзологчними особл-стями чуттвих органв, тобто причинно зумовляться особл-стю вдчуттв. Основу фзолог. людсько поведнки складають вдчуття голоду, смаку, запаху, звуку його тембру, свтла його вдтнкв, спектру кольорв, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи нших чуттвих особл-стей у великих группах людей (нас-ня регону, нац, народност) зумовлюють виникнення певних нужд потреб цих людей, що вдповдно вплива на хн запити в кнцевому випадку вдбиваться на хнх зовншньоек. вдносинах.
Соц-на поведнка людини-це поведнка ндивдума, яка причинно зумовлена його х-ром, що склався пд впливом його соц. статусу протягом певного промжку часу. Соц. поведнка людини залежить вд таких осн. соц. засад, як стать, вк, смейний стан, каста, раса, етнос, нац-сть (задан хар-тики); професя, деологя, релгя (набут хар-тики). Поднання таких засад у рзн комбнац породжу рзномантнсть соц. статусв людей хнх запитв.
Поднання фзолог. соц. засад породжу так похдн хар-тики людсько поведнки, як полт. орнтаця, вегетаранство, патротизм та нше, що також справля вплив на МЕВ.
Основними хар-тиками соц.-культ. серед-ща :
1.Розвиток форм мотивац до прац. Чим розвиненша крана, тим бльше прогресивних видв заохочення до прац там використовують, тим краще там труд. законод-во. Це набира велико значущост в ЗЕД, з одного боку, приваблю висококвалфк. труд. ресурси, з ншого боку.
2. Ще одню важливою хар-тикою соц.-культ. серед-ща мовн (вербальн) та немовн (колр, дистанця, час, мдж) комункац.
3. Окремо слд видлити ще такий елемент соц.-культ. серед-ща, як морально-етичн норми поведнки людини. (Напр., тепер бзнесмен чи велика ТНК повинн бути максимально чесними пунктуальними, якщо хочуть надовго закрпитися на свт. ринку.)
4. Помтний вплив на МЕВ здйсню культура (пануюча в сусп-в с-ма моральних цнностей, звичав, традицй, що роздляються усма або абсолютною бльшстю сусп-ва), а також
5. менталтет особл-ст уподобань субктв МЕВ, вд урахування яких досить часто залежить пдписання длового контракту чи виконання якихось спльних програм.
16. Складов суч. нфраструктури МЕВ та х заг. хар-тика.
Як всяка с-ма, МЕВ потребують сн-ня нфраструктурного забезпечення, яке б здйснювало регулювання хнього функцонування розвитку. нфраструктурне забезпечення МЕВ-це сукупнсть правових нституцй (конференцй, конгресв, нарад, комтетв, комсй, орг-цй) правових норм. вироблених ними, котр забезпечують регулювання МЕВ на рзних рвнях.
Слд розрзняти мжнац-н й наднац-н органи регул-ня МЕВ.
Мжнац-н органи регул-ня МЕВ-це так нституц, як виконують рекомендацйно-координаторськ ф-ц, постанови яких бажан для виконання.
Наднац-н органи регул-ня МЕВ-це нституц (як пр., блокових обднань), як здйснюють наказово-координаторськ ф-ц хн постанови моють виконуватись беззаперечно.
Мжнар. конференц, конгреси, наради в основному являють собою нститути, як виробляють норми в певних напрямках розвитку мжнар. вдносин, створюють виконавч органи, скликаються порвняно рдко, а ще рдше перодично. Напр., конференц ГАТТ чи валютн конференц.
Мжнар. комтети та комс мають визначений статус, хоч бувають в основному представницькими чи виконавчими органами. Це-постйно дюч нститути, завданнями яких втлення в життя ршень намрв, ухвалених на мжнар. нарадах, конференцях, конгресах, а також комтетами комсями називають пдроздли орг-цй. Працюють, як пр., постйно, але бувають тимчасов комс,завдвнням яких виконання одного якогось завдання. При одному з гол. органв ООН - ЕКОСОР працю 5 комтетв 5 регон. комсй.
Мжнар. орг-ц (МО)-це стйк, мцно зорганзован нститути, з своми органами упр-ня, що дють на основ чтко вироблених статутних засад. МО можна класифкувати наступним чином:
Ю за юр. природою: мжурядов, позаурядов;
Ю за складом учасникв: унверсальн, регональн;
Ю за масштабом д-ст: заг. х-ру, спец. компетенц;
Ю за х-ром д-ст: оперативно дюч, координуюч, консультативн;
Ю за термном д-ст: постйно дюч, перодично дюч, тимчасов.
Кожна з цих нституцй по-свому вплива на розвиток ек. вдносин, але вс вони разом складають упр-ську с-му, котра регулю х.
Слд вдзначити, що нколи упр-ськ нститути, особливо на нац-ному рвн, не сприяють нормальному розвитку МЕВ. Напр., корумпован уряди деяких кран сприяють задоволенню нтересв тльки окремих кланв, дозволяючи займатись незаконним бзнесом чи чимось подбним. Заважа розвитку МЕВ протекцонстська полтика багатьох кран, надзвичайно висок митн тарифи.
17. Сутнсть меркантилзму. Спввдношення понять вдкрита економка закрита економка у сучаснй теор практиц.
I. Меркантилзм напрям ек. думки, розроблений вроп. вченими, як пдкреслювали товарний х-р вир-ва.
Ця теоря зявилась в перод, коли вдбувався занепад середньовчного феодалзму, укрплювались нац. держави, а найбльш сильн з них захоплювали колон боролись за розподл сфер впливу, мста почали вдгравати все бльш вагому роль як ек. центри. На цьому стор. фон була потрбна ек. теоря, яка б змогла вийти за меж феод. теорй самозабезпечення змогла б обгрунтувати роль товару в рамках ново госп. с-ми довести потребу в ек. експанс нац. держав за кордон.
Меркантилсти дотримувались статичного погляду на свт, який, з хньо точки зору, мав лише обмежену к-сть багатства. Тому багатство одн крани могло збльшитися лише за рахунок обнищання ншо. Оскльки збльшення багатства можливе тльки за рахунок перерозподлу, кожнй нац окрм мцно ек-ки необхдна сильна держ. машина, що включа армю, вйськовий торг. флот, яка б могла забезпечити перевагу над ншими кранами.
Ек. с-ма, на думку меркантилств,
склад-ся з 3-х секторв: виробничий сектор, сльський сектор ноземн колон. Торговц розглядалися як найбльш важлива для успшного функцонування ек. с-ми група, а праця - як осн. фактор вир-ва.
Асоцюючи багатство кран з к-стю золота србла, яким вони володють, меркантилстська школа зовн. торгвл вважала, що для укрплення нац. позицй держава повинна:
пдтримувати позит. торг. баланс, оскльки це забезпечу приток золота в якост платежв, що, в свою чергу, дозволить збльшити внутр. затрати, вир-во зайн-сть;
регулювати зовн. торгвлю для збльшення експорту зменшення мпорту з метою забезпечення позит. торг. сальдо за допомогою тарифв, квот та нш. нструментв торг. полтики;
заборонити або суворо обмежити вивезення сировини дозволити безтарифний мпорт сировини, яка не видобуваться в середин крани, що дозволить акумулювати запаси золота утримувати низькими експортн цни на готову продукцю;
заборонити будь-яку торгвлю колонй з ншими кранами, крм метропол.
Переваги теор: вперше пдкреслили значимсть мжн. торгвл для ек. росту кран розробили одну з можливих моделей розвитку; вперше описали те, що в суч. ек-ц називаться платжним балансом.
Недолки: меркантилсти не змогли зрозумти, що збагачення одн нац може вдбуватися не тльки за рахунок обнищання нших, з якими вона торгу, що мжн. ек-ка розвиваться, а тому розвиток кран можливий не лише за рахунок
перерозподлу вже снуючого багатства, але за рахунок його нарощування.
Меркантилстська школа панувала в ек-ц протягом 1,5 столть.
II. В суч. теор практиц за рвнем зовншньоек. звязкв крани подляються на крани з вдкритою закритою ек-кою.
Вдкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденцями, що дють в свт. госп-в, а зовн.-ек. звязки постйно розширюються. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досяга такого рвня, коли вн почина стимулювати загальноекон. зростання.
ЗТО=експорт+мпорт.
Вважаться, що коли ЗТО досяга 25% вд ВВП, тод вн стимулю загальноекон. зростання.
За нш. умов ми можемо говорити, що крана замкнутою (з закритою ек-кою). Ек-ка СРСР вважалася закритою.
ншими словами, вдкрита ек-ка- ек-ка крани, яка здйсню експорт товарв послуг. А закрита ек-ка - ек-ка крани, яка не експорту не мпорту товари послуги.
18. Абсолютн порвняльн переваги в теор мжн. економки.
У вдповдност до теор абсолютних переваг (absolute advantage theory), розроблено А. Смтом, мжн. торгвля вигодною в тому випадку, якщо 2 крани торгують такими товарами, як кожна з них виробля з меншими витратами, нж крана-партнер. Крани експортують т товари, як вони виробляють з меншими витратами (у вир-в яких вони мають абс-ну перевагу), мпортують т товари, як виробляються нш. кранами з меншими витратами (у вир-в яких перевага належить хнм торг. партнерам). Оскльки праця диним фактором вир-ва, умова абс-но переваги у витратах означа лише, що однй кран потрбно менше часу на вир-во одиниц товару, нж нш. кран.
Перевага теор: вона заснована на трудовй теор вартост показу явн переваги розподлу прац вже не тльки на нац-ному, а й на мжн. рвн.
Недолк теор для пояснення мжн. торговл: теоря не вдповда на питання, чому торгують мж собою крани навть при вдсутност абсолютно переваги в вир-в тих чи нш. товарв.
Альтернативна цна явля собою робочий час, необхдний для вир-ва одного товару, виражений через роб. час, необхдний для вир-ва нш. товару.
Згдно теор порвняльних переваг, розроблено Д. Ркардо, крани спецалзуються на вир-в тих товарв, альтернативна цна яких нижча, тобто як вони можуть виробляти з вдносно нижчими витратами порвняно з нш. кранами. В цьому випадку торгвля буде взамовигдною для обох кран незалежно вд того, чи вир-во в однй з них абсолютно бльш ефективним, нж в ншй. Цна мпортного товару визначаться через цну товару, який потрбно експортувати, щоб оплатити мпорт, тому кнцеве спввдношення цн при торгвл визнач-ся внутр. попитом на товари в кожнй з кран, що торгують. В рез-т торгвл на основ вдносних переваг кожна крана отриму позит. ек. ефект, який наз-ся виграшем вд торгвл.
Теоря порвняльних переваг справедлива по вдношенню до будь-яко к-ст товарв будь-якй к-ст кран, а також для аналзу торгвл мж окремими районами, областями, республками одн держави. В цьому випадку спец-ця кран на окремих товарах залежить вд спввдношення рвнв снуючих в кожнй з них зарплат.
Осн. переваги теор: ця теоря вперше описала баланс сукупного попиту сукупно пропозиц; ясно довела снування виграшу вд торгвл для всх кран, що беруть в нй участь. Велике значення ц теор в наш час поляга в тому, що вона дозволя будувати зовншньоек. полтику на науковому фундамент.
Обмеженсть ц теор поляга в тих допущеннях, на яких вона будуться.
Теоря:
не врахову трансп. витрат;
гнору вплив зовн. торговл на розподл доходв в середин крани, будь-як коливання цн з/п, нфляцю мжн. рух к-лу;
виходить з снування тльки одного фактора вир-ва (прац) не прийма до уваги нш важлив передумови мжн. торгвл;
виходить з передумови повно зайн-ст;
не дозволя пояснити торгвлю мж приблизно однаковими кранами, жодна з яких не ма порвняльно переваги перед ншою.
19. Модель Хельшера-Олна-Самуельсона Парадокс Леонтьва у теор мжн. торгвл.
Модель Хельшера-Олна-Самуельсона наз-ся базовою теорю факторонадленост. Ця теоря поясню експортну спецалзацю крани нтенсивним використанням надлишкових ф-рв вир-ва.
Фокторонадленсть - показник, який визнача вдносну забезпеченсть крани факторами вир-ва.
Теоря спираться на наступн припущення: урвноваженсть по кранах (2 крани), по факторах (труд каптал), по товарах (2 товари); однаковсть технологй у двох кранах; постйний ефект масштабв вир-ва; рзна факторонтенсивнсть товарв (один товар - трудомкий, нший - капталомкий).
Факторонтенсивнсть-показник, який визнача вдносн витрати факторв вир-ва на створення певного товару. неповна спецалзаця; внутр. мобльнсть зовн. немобльнсть; схожсть смакв у 2-х кранах; вльна торгвля; вдсутнсть затрат на транспортування товарв.
Ця теоря базуться на 4-х осн. теоремах:
1. Теорема Хекшера-Олна: кожна крана експорту т факторонтенсивн товари, для вир-ва яких вона волод ма надлишков фактори вир-ва, а мпорту т товари, для вир-ва яких вона вдчува вдносну недостачу факторв вир-ва.
2. Теорема Самуельсона: вльна торгвля, урвнюючи факторн винагороди мж кранами, замня зовн. мобльнсть ф-рв вир-ва.
3. Теорема Столпера-Самуельсона: зростання вдносних цн товарв веде до винагороди того ф-ра, який ефективно використовуться у вир-в товару скорочу реальн винагороди ншого ф-ру.
4. Теорема Рибчинського: розширення забезпеченост одним ф-ром вир-ва
збльшу випуск товарв, який використову цей фактор, скорочу випуск ншого товару.
Теорема Хекшера-Олна-Самуельсона ма вигляд: мжн. торгвля призводить до вирвнювання абс-них вдносних цн на гомогенн фактори вир-ва в кранах, що торгують. Ця теорема ще називаться теоремою вирвнювання цн на ф-ри вир-ва.
Теоя Хекшера-Олна домнувала була майже безальтернативною до 50-х рр., до появи так званого Парадоксу Леонтьва. В 1947 р Василь Леонтьв перевряв той факт, що США (найбльш надлена капталом крана) експорту капталомстк, а мпорту трудомстк товари. Однак виявилось, що амер. продукця, яка конкуру з мпортованою, потребу на 30% бльше капталу на 1 робтника, нж амер. експортна продукця.
Отже, Парадокс Леонтьва поляга в тому, що всупереч теор Хекшера-Олна, крани, що мають надлишок труда, експортують капталомстку продукцю, навпаки. Однак парадокс Л. не дав вдповд на чисельн запитання. Але, незважаючи на деяк умовност у розрахунках Л-ва (розрах-ки не реального мпорту, а мпортозамщення, специфка пслявонного пероду тощо), а також незважаючи на неодноразов спроби спростувати Парадокс Л. як самим Леонтьвим, так ншими вченими, це явище у практ. план актуальним на сьогодн.
20. Неофакторн модел.
Нов явища у стр-р мжн. торгвл псля II свт. вйни, динамчний НТП (з точки зору свтогосподарсько практики) та виявлення Парадоксу Леонтьва обумовили розвиток теор мжн. торгвл двома шляхами, що характеризувалися появою так званих неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму.
Неофакторний пдхд в цлому зберга методологю неокласично торгово модел. Одночасно неофакторн модел характериз-ся багатоварантнстю. До неофакторних вдносяться:
модель з урахуванням рзно нтенсивност факторв: на вдмну вд Леонтьва, який робив розрахунки по продукц, що замщувала мпорт, а не за фактичними витратами заруб. виробникв, розробники ц модел працювали у напрямку розрахункв не по мпортозамщенню, а по реальному мпорту;
модель з урахуванням особливостей попиту: надлишок капталу, напр., у США, обумовлюючи капталомстне спожмвання, спричиня його нестачу для експорту , таким чином, форму велику трудомстксть товарв, що експортуються;
модель з урахуванням неоднордност факторв (видлення фз. людського капталу; обгрунтування переважаючо значущост квалфковано прац тощо);
модель з урахуванням нових факторв (поряд з трудом капталом ьакож прир. ресурсв).
21. Модел неотехнолог. розвитку.
Нов явища у стр-р мжн. торгвл псля II свт. вйни, динамчний НТП (з точки зору свтогосподарсько практики) та виявлення Парадоксу Леонтьва обумовили розвиток теор мжн. торгвл двома шляхами, що характеризувалися появою так званих неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму.
На вдмну вд неофакторних моделей неотехнолог. модел звльняються вд частини припущень, таких як:
- пост. виробнича ф-ця;
- наявнсть абс-но конк-ц;
- незалежнсть вд масштабв вир-ва;
- однорднсть продукц;
- доступнсть технолог всм виробникам.
Представники цього теорет. напрямку аналзують, як пр., торгвлю наукомсткою продукцю.
Осн. моделями неотехнолог. напрямку :
1. модель наукомстко спец-ц: обгрунтовуться спец-ця розвинутих кран на вир-в експорт наукомстких та високотехнолог. товарв, а спец-ця кран, що розвиваються, на вир-в експорт ресурсомстких товарв.
2. модель технолог. розриву, яка повязу торгвлю мж кранами з снуванням вдмнностей у рвнях хнього технолог. розвитку. Згдно з цю теорю саме прогресивн технолог дають кран переваги у боротьб за експорт ринки. У розвиток ц теор М. Познер включив концепцю мтацйного лага, що складаться з лага попиту лага реагування. Лаг попиту явля собою час, необхдний для розвитку попиту на новий експортний продукт. Лаг реагування повязаний з часом, який необхдний виробникам крани-мпортера для реагування на конк-цю з-за кордону, розпочавши мсцеве вир-во. Рзниця мж цими 2-ма лагами обумовлю мжн. торгвлю (експорт в ншу крану можливий, коли лаг попиту коротший вд лага реагування). Технолог. розрив можна подолати через копювання нововведень, але потк нововведень, як пр., забезпечу умови стабльно технолог. переваги вдповдно спец-ц крани.
3. модель економ на масштабах вир-ва: доводиться, що крани з великим внутр. ринком повинн розвивати вир-ва, як дають ефект масштабв, т. ч., у такй продукц порвняльн переваги мають тльки велик крани; мал крани повинн спецалзуватися на випуску продукц, яка не да ефекту масштабв.
4. модель життвого циклу продукту (розроблена Р. Верноном): у вдповдност з нею кожний продукт проходить 5 стадй вд появи до виходу з ринку: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихд з ринку. При певних умовах на певному етап життвого циклу фрма ста експортером того чи ншого продукту, певний час маючи при цьому порвняльн переваги. Але в суч. умовах все бльш актуальною модель, згдно з якою продукт розробляться, реалзуться нтернацонально.
5. модел внутршньогалузево торгвл: вдображають мжн. торг. практику, коли крани торгують мж собою товарами одн галуз, як виробляються практично при однаковй факторонтенсивност, а дуже часто факторонадленост. ншими словами, мотиваця мжн. торгвл обумовлена не умовами вир-ва, а умовами попиту.
Видляють 5 гол. ф-рв розвитку ц торгвл: 1)близксть рвнв нац. доходу на душу нас-ня та дентичнсть кривих попиту у 2-х кранах; 2)близксть цн ф-рв витрат вир-ва диференцйованих продуктв; 3)близксть величин тарифних нетарифних баррв або х вдсутнсть; 4)порвняно однаковий ступнь диференцац конкуруючих товарв; 5)номнальна величина трансп. витрат.
22. Еклектична теоря мжн. вир-ва Дж. Даннга.
Аналзуючи нвестицйну поведнку ноз. фрм, варто користатися найбльш сучасною теорю руху капталу - еклектичною моделлю OLI, яка запропонована Дж. Даннгом. Згдно з моделлю OLI прям заруб. нвестиц зд-ся на пдстав урахування 3-х груп чинникв:
1) переваги володння (ownership advantages, O): конкурентн переваги фрми (включаючи технолог. рвень, управлнский та маркетинг. досвд, мдж), економя на масштабах тощо;
2) переваги дислокац (lokation advantages, L) включають виробнич витрати в заруб. кран, тарифи, податки, трансп. витрати, полт. ризик, розвиненсть нфрастр-ри тощо;
3) переваги нтерналзац (internalization advantages,I) повязан з можливстю отримання кращих рез-тв за рахунок самост. д-ст в заруб. кран порвняно з використанням мсцевих дистрибюторв та лцензатв.
Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинникв окремих кран та конкурентних переваг фрм да змогу знаходити адекватний рвень нтерналзац д-ст на заруб. ринках.
Еклектична теоря в цлому зумовлю позитивну кореляцю мж конкурентоспроможнстю
фрми та рвнем нтерналзац, а також повязу мжн. успх нвестиц. д-ст фрми не лише з наявнстю конкурентних переваг, а й з потенцалом глоб. моблзац в межах внутршньокорпоративних ринкв.
23. Теор мжн. руху капталу (МРК) прямих заруб. нвестицй (ПЗ).
Розвиток мжн. торгвл супроводжуться зростанням масштабв МРК, насамперед для обслуговування (експортн та мпортн мжн. кредити). На певному етап ек. розвитку рух капталу набува власно нвестицйно мотивац.
До 1920-х рокв у мжн. бзнес превалювали портфельн нвестиц, орнтован на отримання фн. дивдендв вд у д-ст за кордоном. Згодом значно нтенсифкувалось пряме заруб. нвест-ня, яке на вдмну вд портфельного супроводжувалося контролем над обктом нвестування. Значимсть цбого феномена, його адекватнсть логц розвитку мжн. ек. взамод, а також багатограннсть ПЗ, динамчне зростання х мсштабв обумовили, з одного боку, нерелевантнсть багатьох постулатв мжн. торгвл, а з другого-спонукали до нтенсифкац зусиль дослдникв, спрямованих на вивчення рзних аспектв бзнесу (ек-ки, ф-св, менеджменту) з метою створення теорет. концепцй, як безпосередньо повязан з ПЗ.
Першою теорю ПЗ вваж-ся теоря руху капталу, яка грунтуться на уявленнях про чисту конк-цю передбача:
a) вир-во однордних продуктв багатьма фрмами;
b) вдсутнсть баррв входу виходу з бзнесу;
c) вльний доступ до ринк. нф-ц;
d) абсолютну мобльнсть всх факторв вир-ва.
Згдно з цю теорю ПЗ пояснюються з позиц диференцац прибутку або %-них ставок у рзних кранах. нш. словами, ця теоря стверджу, що фрма дола нац. кордони з метою отримання бльшого доходу в зарубжнй кран порвняно з очкуваним вд д-ст на внутр. ринку.
У 1960-т роки домнуючою стала теоря ринкових мперфекцй. У 1960 роц С. Хаймер дещо пзнше Ч. Кндлебергер довели неадекватнсть припущень про чисту конк-цю проблемам аналзу ПЗ. Вони показали, що для здйснення ПЗ фрма повинна мати певн переваги над мсц. пдпримницькими стр-рами (переваги в технолог. рвн, упр-н, нновацйному потенцал, розвиненсть фн. нфрастр-ри). ншими словами, повинн снувати певн мперфекц ритку. Ц переваги повинн, з одного боку, мати мжн. мобльнсть, а з ншого, повинн бути вищими, нж затрати при переход на заруб. ринок.
Теоря ринк. мперфекцй актуальною на сьогодн. день.
В умовах динамчного розвитку ТНК з 1960-70-х рокв зявляються теор, як пояснюють це явище. Серед них-теоря нтерналзац, згдно з якою рух капталу пояснються перевагами створення внутршньокорпоративного зо орг-цю та мжнародного за х-ром ринку (нтернального ринку).
Аналзуючи нвестицйну поведнку ноз. фрм, варто користатися найбльш сучасною теорю руху капталу - еклектичною моделлю OLI, яка запропонована Дж. Даннгом. Згдно з моделлю OLI прям заруб. нвестиц зд-ся на пдстав урахування 3-х груп чинникв:
1) переваги володння (ownership advantages, O): конкурентн переваги фрми (включаючи технолог. рвень, управлнский та маркетинг. досвд, мдж), економя на масштабах тощо;
2) переваги дислокац (lokation advantages, L) включають виробнич витрати в заруб. кран, тарифи, податки, трансп. витрати, полт. ризик, розвиненсть нфрастр-ри тощо;
3) переваги нтерналзац (internalization advantages,I) повязан з можливстю отримання кращих рез-тв за рахунок самост. д-ст в заруб. кран порвняно з використанням мсцевих дистрибюторв та лцензатв.
Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинникв окремих кран та конкурентних переваг фрм да змогу знаходити адекватний рвень нтерналзац д-ст на заруб. ринках.
Еклектична теоря в цлому зумовлю позитивну кореляцю мж конкурентоспроможнстю фрми та рвнем нтерналзац, а також повязу мжн. успх нвестиц. д-ст фрми не лише з наявнстю конкурентних переваг, а й з потенцалом глоб. моблзац в межах внутршньокорпоративних ринкв.
25. Поняття конкурентноспроможност економки в теор мжнародно економки. Модель М.Портера.
На сьогодн найбльш адаптивними теор та модел динамчно конкурентноздатност. Найбльший внесок в х розвиток зробила дослдницька група М.Портера (США).
В принцип видляють конкурентноздатнсть:
1. товару
2. фрми
3. галуз
4. регону
5. крани
При цьому до внутршньо конкуренц вдноситься 1-4, а до зовншньо ми включамо ще й 5.
Згдно теор М.Портера конкурентноздатнсть крани розглядаться через призму мжнародно конкурентноздатност фрм, що як правило представлен певними галузями. Принципове значення ма здатнсть цих фрм ефективно використовувати ресурси, що дислокуються всередин крани.
4 детермнанти конкурентноздатност крани поднуються у дамант, або ромб:
Детермнанти кожен окремо вс разом сприяють досягненню нацонального успху або гальмують його. Вони представляють собою комплексну систему, що знаходиться в стан постйного розвитку. Один детермнант постйно вплива на нший. Пдтримання конкурентноздатност в галуз на високому рвн являться результатом самопдсилюючо взамод переваг зразу в деклькох областях, що визначають середовище, яке ноземним конкурентам бува важко вдтворити. Нацональна система вцлому важлившою, анж окрем частини.
Два елементи внутршня конкуренця та концентраця промисловост в одному географчному регон мають особливо важливе значення для перетворення ромба в систему. Внутршня конкуренця сприя удосконаленню ромба в цлому, а географчна концентраця посилю взамодю всередин цього ромба.
Дя системи детермнантв призводить до того, що конкурентноздатн нацональн галуз не розподлен рвномрно в економц, а звязан в те, що можна назвати кластерами (пучками), що складаються з галузей, як залежать одна вд одно.
Взамодя детермнантв нацонально конкурентноздатност дозволя зрозумти, чому нацональн галуз чахнуть та вмирають, а разом з ними деяк економяки та держави.
26. МЖНАРОДНА ТОРГВЛЯ, показники тенденц розвитку.
Мжнародна торгвля сторично перша форма мжнародних економчних вдносин, що явля собою обмн товарами та послугами мж державами. Для нацонального господарства участь у мжнароднй торгвл набува форми зовншньо торгвл.
Зовншня торгвля це торгвля одн крани з ншими кранами, яка складаться з вивозу (експорту) та ввозу (мпорту) товарв та послуг. У сукупност зовншня торгвля рзних держав утворю мжнародну торгвлю.
Мжнародна торгвля це складна соцально-економчна категоря, яку можна розглядати в двох аспектах: 1. Як процес безпосереднього обмну товарами та послугами мж субктами МЕВ 2. Як особливий тип суспльних вдносин, що виникають мж державами в процес та з приводу обмну товарами.
Для оцнки маштабв, темпв, тенденцй, напрямв розвитку мжн торгвл використовують систему показникв, яка складаться з 6 груп:
1. Абсолютн показники: експорт
(реекспорт), мпорт (ремпорт), зовншньоторговельний обг (ЗТО), генеральна торгвля,спецальна торгвля, фзичний обсяг зовншньо торгвл.
2. Структурн показники: товарна структура експорту та мпорту, географчна структура експорту та мпорту.
3. Показники нтенсивност торгвл: обсяг експорту, мпорту чи зовншньоторговельного обгу на душу населення; експортна, мпортна чи зовншньоторговельна квота.
4. Пдсумовуюч показники: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг та некомерцйних операцй, сальдо балансу з поточних операцй, ндекс умови торгвл.
5. Показники динамки 6. Показники зставлення.
Сучасний етап розвитку мжнародно торгвл характеризуться такими особливостями:
1. Рзким зростанням обсягв експорту та мпорту 2. Зростанням рол зовншньо торгвл в економчному розвитку бльшост кран, про що свдчить зростання експортно квоти кран 4. Змни в товарнй структур свтово торгвл:
збльшення питомо ваги готових виробв та напвфабрикатв;
зростання частки машин, обладнання та транспортних засобв;
нтенсифкаця обмну продукцю нтелектуально прац (лцензями, ноу-хау, нжинринговими послугами).
6. Зрушення в географчному розподл товарних потокв.6. Розповсюдження сталих та довгострокових вдносин мж постачальниками та покупцями, зростання питомо ваги внутршньофрмових постачань у межах ТНК.7. Зростання рол кран, що розвиваються, у свтовй торгвл. 8. Послаблення позицй США, Великобритан, Франц, тал при стотному змцненн позицй Япон та нових ндустральних кран. 9. Посилення конкуренц мж трьома центрами свтового економчного розвитку: США, Японю та кранами С. 10. Активзаця (починаючи з друго половини 70-х рокв) зустрчно торгвл.11. Посилення протекцонстських тенденцй у зовншньо-економчнй полтиц бльшост кран.12. Поява тенденц до створення замкнутих економчних просторв.
27. Характеристика видв мжнародно торгвл
Для сучасно мжн торгвл характерною рзномантнсть видв:
1. специфка обкту торгвл:
1.1 торгвля товарами ( сировинними, паливними, продовольчими, напвфабрикатами, готовими виробами як включають: виробничого призначення, широкого вжитку, машинами устаткування)
1.2 торгвля послугами ( фрахт, транспорт, мжн туризм, нш як включають фнансов (банквськ, страхов, орендн), посередницьк (бржов), нтелектуальн (лцензйн, ноу-хау, нжинрнгов), реклама, ярмарки та н.
2. специфка взамод субктв
2.1 традицйна торгвля (субкти повязан виключно торговою угодою)
2