МНСТЕРСТВО ОСВТИ УКРАНИ
вано-Франквський нститут права, економки та будвництва
Кафедра теор та стор
держави права
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Конституця Украни фундамент подальшо розбудови правово держави
Виконала
студентка 3 курсу
групи Юз-96
Горднко М.В.
Науковий кервник
Васькович Й.
вано-Франквськ, 1999.
Змст.
Вступ. 3
1. Розвиток конституцйно думки в Укран як сторична передумова сучасно Конституц 4
2. Конституця 1997 р. Основний Закон сучасно Укрансько держави 10
2.1.Загальн засади конституцйного ладу Украни 10
2.2. Конституцйний статус людини громадянина 18
2.3. Конституця Украни про систему органв державно влади. 22
3. Конституця Украни перспективи подальшо розбудови правово держави 24
Висновки 26
Список використано лтератури. 27
Вступ.
Сучасна Конституця Украни, прийнята 28 червня 1996 року - найважливший нормативно-правовий акт новтньо Укрансько держави. Украна нарешт здобула свй Основний Закон необхдний елемент сучасно законодавчо системи, який свордним пдмурком. Конституця 1996 року закрпила статус незалежно Украни рвноправного учасника мжнародних вдносин.
В данй курсовй робот розглядаться змст та значення сучасно Конституц Украни, докладно аналзуються I, II та III роздли Конституц, визначаються х найважливш де та потенцал у справ розбудови в нашй кран правово держави. При написанн роботи використовувалися пдручники посбники, монограф та науков публкац в журналах. Застосован також матерали з стор укрансько конституцйно-правово думки, що дозволяють побачити глибинн сторичн корен сучасного Основого Закону, виявити шлях визрвання його передумов, сприймати Укранську державу як невдмну частку свтового спвтовариства.
Проте сучасна Конституця Украни це не тльки пдсумок процесв державотворення, це й свордний дороговказ подальшого вдосконалення нашо держави, наповнення сформованих нститутв реальним змстом, перетворення х на реальн чинники правового регулювання суспльних вдносин в Укран. Слд зазначити, що прийняття Конституц стало результатом компромсу рзноспрямованих полтичних сил, тому можна розглядати як запоруку майбутньо злагоди в нашому супльств, гарантю його розвитку на засадах забезпечення врвноваженост рзних соцальних верств та полтичних течй за умови неодмнного визнання непорушност полтичного суверентету нашо держави.
Розвиток конституцйно думки в Укран як сторична передумова сучасно Конституц
Термн конституця ма латинське походження походить вд слова constitutio устрй, установлення. У Стародавньому Рим конституцями називалися акти, що х видавав мператор. Словник ншомовних слв стверджу, що конституця - основний закон держави, який визнача основи полтично, економчно правово системи крани. Конституця закрплю форму правлння й державний лад, порядок утворення, принципи дяльност компетенцю центральних мсцевих державних органв, виборчу систему, права обовязки громадян, органзацю та принципи правосуддя тощо [3;442].
Сучасний вропейський конституцоналзм ма витоки в середньовчнй Англ, адже в 1215 роц тут, на вимогу повсталих баронв та городян король оанн Безземельний затвердив Велику хартю вольностей, що вперще законодавчим шляхом обмежила королвську владу. Також хартя встановила недоторкансть майна та особистост англйцв.
Першою загальновизнаною у свт конституцю Конституця Сполучених Штатв Америки, прийнята в 1787 р. Молода демократична держава, яку утворили вропейськ колонсти в Пвнчнй Америц, одразу зафксувала в законодавчому порядку принципи подлу влади, народного суверентету, забезпечення природнх прав людини. Правам людини було присвячено прийнятий в 1791 р. Блль про права, який увйшов до Конституц США.
У 1791 роц зявилася й перша конституця Франц. поява стала наслдком французько революц кнця XVIII ст. Пд час ц революц у Франц на змну абсолютно монарх прийшла конституцйна, а в 1791 роц республка. З 1791 по 1799 роки у Франц було послдовно прийнято чотири конституц.
У 1867 роц було видано конституц. Пвнчнонмецького союзу, який оббднав бльшсть тодшнх нмецьких держав. У 1871 роц окрем нмецьк монарх обдналися в Нмецькй мпер, конституця яко надала всм нмцям загальне виборче право, на засадах якого обирався рейстаг загальнонмецький парламент.
Тривалшим був шлях Рос до конституц. В цй держав ще наприкнц XIX на початку ХХ ст. глибинн монархчн традиц поднувалися з недорозвинутстю громадянського суспльства. Перша конституця побачила свт у Рос тльки в 1918 роц.
Конституцйн процеси вдбувалися наприкнц минулого в першй половин ниншнього столття в нших кранах вропи та Америки, призввши зрештою до юридичного оформлення в них Основного Закону. Свордним винятком була Англя, де так не зявилося дино писано конституц. Основн засади державного ладу ц держави викладено в деклькох державно-правових актах. Проте ця особливсть законодавчо системи Велико Британ не зашкоджа й бути демократичною