Змст
стор.
Вступ. 2
Роздл 1. Поняття цнних паперв та х класифкаця... 4
1.1. Основн види цнних паперв. 6
1.2. Механзм формування курсово вартост цнних паперв та ди-
вдендна полтика 14
Роздл 2 .Ринок цнних паперв, нвестиц та економчне вдтворення. 22
2.1. Бржовий та позабржовий ринки цнних паперв... 25
2.2. Механзм акумулювання нвестицйних ресурсв та оцнка
ризикв на ринку цнних паперв . 32
2.2. Фондов ндекси. 37
2.3. Фондов кризи у ринковй економц.. 53
Роздл 3. Основн проблеми та перспективи розвитку фондового ринку в
Укран 58
3.1. Етапи формування фондового ринку в Укран.. 59
3.2.Сучасний стан фондового ринку в Укран.. 63
3.3.Проблеми розвитку Нацонально депозитарно системи.. 72
3.4. Шляхи полпшення функцонування фондового ринку Украни. 80
Висновки 84
Додатки 90
Лтература ... 110
Вступ.
На початку 90-х рокв наша крана стала на шлях створення ринково економки. Ринкова трансформаця економки Украни передбача не тльки змни в галуз вдносин власност виробничих вдносин, а й найскорше формування адекватно цим вдносинам фнансово-кредитно системи. Одночасно з реформуанням народногосподарського комплексу в Укран повинно вдбутися динамчне становлення ринку цнних паперв. Його формування в Укран центральною ланкою ринкових перетворень сприятиме оздоровленню економки вцлому, нвестуванню стрижневих галузей обктв, прискоренню процесу приватизац державного майна.
Метою роботи аналз стану розвитку фондового ринку в Укран в умовах становлення ринкових вдносин.
Предметом дослдження проблеми вдтворювального та нвестицйного процесв в Укран.
Об'ктом дослдження фондовий ринок Украни.
Теоретико-методологчною основою дипломно роботи використання сучасних досягнень втчизняних зарубжних вчених в економчнй науц стосовно проблем функцонування фондового ринку. Статистичну базу дослдження становлять дан Державно комс з цнних папрв та фондового ринку, Держкомстату та економчних полтичних перодичних видань.
Ринок цнних паперв найвищою формою розвитку товарно-грошових вдносин. При гармонйному розвитку, розвинутй нфраструктур, налагодженому правовому забезпеченн механзмв захисту нтересв всх його учасникв нвесторв, емтентв, посередникв вн потужним прискорювачем економчного розвитку будь-яко крани.
Ринок цнних паперв багатоаспектною соцально економчною системою, на основ яко функцону ринкова економка в цлому. Вн сприя акумулюванню капталу для нвестицй у виробничу соцальну сфери, структурнй перебудов економки, позитивнй динамц соцально структури суспльства, пдвищенню достатку кожно людини шляхом володння вльного розпорядження цнними паперами, психологчнй готовност населення до ринкових вдносин.
На ринках цiнних паперiв формуються вихiднi критерii для оцiнки ефективностi нових вкладень, здiйснються економiчний контроль за ефективною дiяльнiстю акцiонерних пiдпримств. Особливо це важливо для захисту пiдпримництва вiд наслiдкiв комерцiйного ризику в сучасних умовах, рiзких змiн у структурi свiтового господарства, стрибкiв у динамiцi товарних цiн, вiдсоткових ставок, валютних курсiв.
Ринки цiнних паперiв ( особливо короткостроковi ) вiдiграють важливу роль у регулюваннi грошового обiгу та кредиту. Досвiд останнiх десятирiч у кранах Заходу свiдчить, що iснування розгалужено мережi ринкiв цiнних паперiв у багатьох ситуацiях може стримувати розвиток iнфляцiйних процесiв. Це повязано з тим, що наявнiсть значно кiлькостi рiзних цiнних паперiв допомага звязати частину невитрачених грошових ресурсiв споживачiв, перевести х з положення незадоволеного поточного попиту в положення, що забеспечу iх збереження. За недостатнього розвитку ( або вiдсутностi ) ринку цiнних паперiв може скластися драматична проблема розмiщення державних позик, викликана дефiцитнiстю бюджету.
Успшне функцонування економки в умовах ринку не можливе без розвиненого й стйкого фондового ринку. Для стаблзац фнансового становища у звязку з обмеженстю фнансових ресурсв держави поста необхднсть забезпечити розширене вдтворення шляхом залучення та переливу коштв через фондовий ринок. Розвиток ринку цнних паперв свордним ндикатором лбералзац економки й успшного проведення ринкових реформ.
В даний час у розвинутих краiнах ринки цiнних паперiв належать до числа найбiльш динамiчно зростаючих елементiв фiнансовоi сфери. Оборот на нових ринках цiнних паперiв зроста в багато разiв швидше, нiж обсяг операцiй на товарних ринках i на традицiйних ринках комерцiйного та банкiвського кредиту. Формування ринкiв цiнних паперiв означа високий ступiнь економiчного розвитку. З ускладненням господарського механiзму функцii ринкiв цiнних паперiв стають дедалi рiзноманiтнiшими. Система цих ринкiв створю необхiдний i важливий компонент сучасного механiзму економiчного регулювання. Так, у краiнах Заходу рух капiталiв, перерозподiл трудових i матерiальних ресурсiв мiж рiзними галузями виробництва найчастiше опосередковуться ринками цiнних паперiв. В умовах, коли величезнi обсяги капiталу виявляються звязаними на тривалий перiод у тiй чи iншiй продуктивнiй формi, саме ринки цiнних паперiв надають економiцi то гнучкостi й мобiльностi, яка забезпечу можливiсть швидкого переливу ресурсiв з одних галузей в iншi i здiйснення структурно перебудови виробництва. На вiдмiну вiд iнших фiнансових ринкiв тiльки ринки цiнних паперiв дiйовим iнструментом розподiлу й перерозподiлу капiталу корпорацiй мiж галузями.
Роздл 1: поняття цнних паперв та х класифкаця.
Цiннi папери - це грошовi документи, що засвiдчують право власностi на той чи iнший вид капiталу, визначають вiдносини юридичноi особи, яка х випустила, та хнього власника й передбачають виплату доходу у виглядi дивiдендiв або вiдсоткiв, а також можливicть передання грошових та iнших прав, що випливають iз цих документiв, iншим особам.
Цiннi папери можуть бути iменними або на предявника. Iменнi цiннi папери, якщо дозволя чинне законодавство, можна передавати iншим особам шляхом передавальних записiв, що засвiдчують перехiд прав на цiнний папiр до iншо особи. Цiннi папери на предявника обертаються вiльно. Вс цнн папери, що обертаються на ринку, можна роздлити на трьох групи: акц, облгац спецальн цнн папери. Що стосуться нвестицй стабльност припливу прибутку, найбльше яксними рахуються державн облгац, особливо короткостроков ощадн векселя. Потм йдуть приватн облгац й акц значних компанй, що регулярно сплачують дивденди. Цiннi папери можуть використовуватися
для розрахункiв, а також як застава для забеспечення платежiв i кредитiв. Випуска х юридична особа, яка забовязуться виконувати обовязки, що випливають з умов випуску цiнних паперiв.
Перелк видв цнних паперв, як можуть випускатися обертатися в Укран, визначаться ст. 3 Закону Украни Про цнн папери фондову бржу. Вдповдно до цього закону, до випуску та обгу в нашй держав допущен: акц, облгац внутршнх державних мсцевих позик, облгац пдпримств, казначейськ зобовязання держави, ощадн сертифкати, вексел, приватизацйн папери. Крiм перелiчених видiв цiнних паперiв, що за свою економiчною природою фiктивним капiталом першого порядку, в практицi фондово бiржi широко застосовуються також похiднi цiннi папери - фiктивний капiтал другого i третього порядкiв. До них належать депозитнi cвiдоцтва i варранти, сертифiкати iнвестицiйних фондiв та компанiй, опцiони i фючерси. Динамку розподлу емсй цнних паперв у 1997-1999рр. Вдображено у додатку 1.
Цнн папери з фксованим прибутком це боргов зобовязання, у яких емтент зобовязуться виконати вдповдн д. Як правило, це оборотна виплата грошово суми процентно винагороди.
снують так рзновиди цнних паперв з фксованим прибутком:
Ё державна позичка (позичка уряду на створення спецальних фондв);
Ё комунальна позичка (для збалансування державних фнансв мсцевого органв керування);
Ё комунальн облгац заставн листи (ппотечн банки дають довгостроков кредити пд заставу земельних длянок або пд боргове зобовязання товариств);
Ё промислова облгаця ( боргов зобовязання з фксованим прибутком промислово компан).
До тих видв цнних паперв, що зараз перебувають в обгу та котрими держава забузпечу свох кредиторв, можливо додасться ще пара, котра може може стати реальним виходом з фнансово кризи. Це випуски довгострокових цнних паперв з ндексованими вдсотковими ставками та цнн папери з прив'язкою до обмнного курсу. Перш невдал укранськ спроби запровадити так механзми клька рокв назад, були забут через нфляцйн негаразди та введенням валютного коридору з чткими, потвердженими вдповдним меморандумом МВФ рамками.
1.1.Основн види цнних паперв.
Спочатку розглянемо цiннi папери першого порядку. х використовують пiдпримства, державнi та мунiципальнi органи для фiнансування своi дiяльностi.
Акцiя - це цiнний папiр без установленого строку обiгу, що засвiдчу внесення певно суми грошей в статутний фонд акцiонерного товариства, да право на участь в управлiннi ним та на отримання частини прибутку в формi дивiдендiв, а також на участь в розподiлi майна у випадку лiквiдацi товариства.
Цiноутворення акцiй - дуже складний процес. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв як прогнозованого, так i не прогнозованого характеру. Для цього процесу характернi такi етапи, як:
1. Номiнальна вартiсть.
Всi акцii акцiонерного товариства повиннi мати тiльки одну номiнальну вартicть, що фiксуться при реестрацii. Номiнальна вартicть практично нiяким чином не повязана з реальною вартicтю.
2. Балансова вартicть.
Вона вираховуться як частка вiд дiлення чисто вартостi активiв акцiонерного товариства на кiлькiсть випущених i розповсюджених акцiй.
3. Курсова ( ринкова ) вартicть.
Вона зумовлються попитом i пропозицiею на ринку цiнних паперiв.
Акцii можуть бути iменними та на предявника, безплатними, привiлейованими i звичайними.
Обiг iменних акцiй облiковуться в книзi рестрацiй. У нiй систематично записуються данi про час придбання кожноi тако акцi, прiзвище власника, а також кiлькiсть акцiй на руках акцiонера.
Щодо акцiй на предявника, то в книзi реструеться тiльки хня загальна кiлькicть. В окремих краiнах Заходу акцi на предявника складають до 90 % усiх акцiй.
Безплатнi акцii випускають з метою розподiлу х серед акцiонерiв пропорцiйно кiлькостi акцiй, що м уже належить.
Сума привiлейованих акцiй обмежена десятьма вiдсотками всього статутного фонду акцiонерного товариства. Цi папери надають iхнiм власникам майнове право на одержання дивiдендiв, а також на приоритетну участь у вiдшкодуваннi своi долi капiталу при лiквiдацii акцiонерного товариства. Однак власник тако позбавлен права брати участь в управлiннi товариством.
Iснують такi види привiлейованих акцiй:
кумулятивнi, тобто такi, що дають власникам право не тiльки на поточний, а й на невиплачений ранiше дивiденд.
некумулятивнi, тобто тi, власники яких втрачають дивiденди за будь-який перiод в разi, коли рада директорiв не оголосила про х виплату
з пайовою участю, якi дають власникам право на отримання додаткових дивiдендiв понад суму, що передбачена, якщо дивiденди на простi акцi бiльшi
конвертованi, якi можуть обмiнюватись на обумовлену кiлькiсть простих
акцii з коригованою ставкою дивiдендiв, прибуток за якими, на вiдмiну вiд акцiй з фiксованою ставкою, змiнються на основi аналiзу тенденцiй до пiдвищення чи пониження процентних ставок на державнi цiннi папери або на основi iнших iндикаторiв ринку фiнансових ресурсiв
вiдзивнi, тобто тi, якi акцiонерне товариство ма право викупити за цiною з надбавкою до номiналу.
Простi акцii - це акцii, прибуток вiд яких повнiстю зумовлються чистим доходом пiдпримства та його дивiдендною полiтикою.
Акцii з голубими корiнцями - випускаються найпотужнiшими широковiдомими корпорацiями ( у США, наприклад, IBM, Dow Chemical, General Motors, Hewlett - Packard та iншi ), якi утримують лiдерство у своiх галузях , а головне, протягом всii своi iсторii стабiльно виплачують дивiденди акцiонерам.
Прибутковими акцiями називають акцii компанiй, якi виплачують дивiденди, що перевищують середнiй рiвень. До них, як правило, належать телефоннi корпорацii, водо-, газо-, електропостачання.
Акцi зростання - це акцii корпорацiй, доходи i прибутки яких вищi вiд середнього рiвня, однак виплати по дивiдендам, зазвичай, не перевищують 35%. Пояснються така дивiдендна полiтика тим, що цi корпорацi прагнуть у першу чергу фiнансувати науковi та iншi дослiдження, а також розширити масштаби виробництва i можливостi його збуту.
Циклiчнi акцi характернi тим, що хня цiна зроста i пада синхронно зi спадами та пiдйомами в економiцi, тобто вiдповiдно до ритмiв дiлово активностi. В основному це акцii корпорацiй базових галузей економiки - важко промисловостi, автомобiльно, целюлозно - паперовоi.
Спекулятивнi акцi - так називають акцi копорацiй, якi виникли недавно. Такi акцi, як правило, не потрапляють на бiржу або ж перебувають в обiгу на так званих спекулятивних бiржах ( наприклад, Ванкуверська в Канадi ).
Друге мiсце як обкт торгiвлi на фондових бiржах посiдають облiгацii. Вони термiновим борговим зобовязанням з фiксованим процентом, за допомогою якого держава i мiсцевi органи, а також пiдпримства мобiлiзують фiнансовi ресурси. Облiгацi пiдпримств мають право випускати пiдпримства усiх форм власностi. Акцiонернi товариства можуть х випустити на суму, що не перевищуе 25% величини
статутного фонду, i тiльки пiсля повноi оплати всiх попереднiх емiсiй акцiй. Володiння облiгацiю не да права брати участь в управлiннi товариством.
Облiгацi можуть знаходитися у вiльному обiгу та з обмеженнями. Розрiзняють процентнi та безпроцентнi ( цiльовi ) облiгацi. Прибуток iз процентних облiгацiй виплачуться вiдповiдно до умов хнього випуску, якими передбачаються розмiри та строки виплати процентiв. Номiнальна вартicть облiгацi повертаться власниковi пiсля i погашення. Прибуток з облiгацiй цiльових позик ( безпроцентних ) не виплачуться. Власнику тако облiгацi пiсля настання обумовленого строку надаться можливiсть придбати вiдповiднi товари.
Залежно вiд того, яким умовам вiдповiда та чи iнша облiгацiя, х можна згрупувати за такими категорiями:
виходячи iз ступеня безпеки:
- гарантованi ( безпечнi ) облiгацii ; впевненiсть у погашеннi цих облiгацiй в установлений термiн грунтуться на наявностi оголошено застави нерухомого майна або iнших фондiв
- незабезпеченнi облiгацi, котрi не пiдтверджуються заставою.
виходячи з умов погашення ( викупу ):
- серiйнi облiгацi , якi погашаються послiдовно, за серiями, через певнi часовi iнтервали;
- ординарнi облiгацi , що пiдлягають викупу одночасно, в установлену дату.
виходячи iз можливостi дострокового викупу:
- облiгацi з правом дострокового погашення , якi за iнiцiативою емiтента можуть бути викупленi ранiше встановленого фiксованого термiну;
- компенсованi облiгацi , якi за бажанням власника можуть у будь - який момент вiльно обмiнюватись на готiвку;
- конвертованi облiгацi, котрi за бажанням власника можуть обмiнюватися на iншi цiннi папери, що випускаються тим же емiтентом.
виходячи iз механiзму виплати процентноi ставки:
- iменнi облiгацi, процентнi виплати за якими поштою або iншими видами звязку надсилаються безпосередньо власнику, при цьому iмена власникiв повиннi бути вказанi на облiгацiях та внесенi в книгу рестрацi.
- облiгацi на предявника, до яких додаються купони для одержання виплати на кожну встановлену дату.
На розвинутих фондових ринках бржова торгвля облгацями, як правило, невелика по обсяз. Сучасн брж виконують для облгацй головним чином представнич функц: норми, встановлен державою для нвестицйних операцй нституцональних нвесторв, забороняють багатьом з них одержувати облгац, що не котируються на якийсь з фондових брж. Оскльки зараз важко знайти емтенту, що не розрахову на покупку його облгацй нституцональними нвесторами, зовсм не дивовижно, що абсолютна бльшсть емтентв справно йде на бржу з проханням прийняти облгац до котирування. усе ж угоди з облгацями вдбуваються головним чином у позабржовому оборот. Головна причина поляга в тому, що динамка ринкових цн облгацй бльш передбачена, менш схильна сильним раптовим коливанням, чим у випадку акцй. Обсяг емсй акцй та облгацй у 1999р. вдображено у додатку 2.
Також до цiнних паперiв належать казначейськi зобовязання. Це вид цiнних паперiв на предявника, що розмiщуються виключно на добровiльних засадах серед населення, засвiдчують внесення хнiми власниками грошових коштiв до бюджету й дають право на одержання фiнансового доходу.
Випускаються такi види казначейських зобовязань:
Ё довгостроковi - вiд 5 до 10 рокiв
Ё середньостроковi - вiд 1 до 5 рокiв
Ё короткостроковi - до одного року
Рiшення про випуск довгострокових i середньострокових казначейських зобовязань прийматься Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни. Рiшення про випуск короткострокових казначейських зобовязань приймаеться Мiнiстерством фiнансiв Украiни. Кошти вiд реалiзацi казначейських зобовязань спрямовуються на покриття поточних видаткiв республiканського бюджету. Виплата доходу вiд казначейських зобовязань та х погашення здiйснюються згiдно з умовами х випуску.
Ощадний сертифiкат - письмове свiдоцтво банку про депонування грошових коштiв, яке засвiдчу право вкладника на одержання пiсля закiнчення встановленого строку депозиту й вiдсоткiв.
Ощаднi сертифiкати видаються:
Ё строковi ( пiд певний договiрний вiдсоток на визначений строк )
Ё до запитання
Ё iменнi ( не пiдлягають обiгу, а х продаж iншим особам недiйсним )
Ё на предявника
Громадяни купують сертифiкати за рахунок власних коштiв, а пiдпримства за рахунок коштiв, що надходять у хне розпорядження пiсля сплати податкiв та вiдсоткiв за банкiвський кредит. Доход з ощадних сертифiкатiв виплачуться за предявленням х для оплати в банк, що х випустив. Коли власник сертифiката вимага повернення депонованих коштiв за строковим сертифiкатом ранiше обумовленого в ньому строку, йому виплачуться менший вiдсоток, рiвень якого визначаться на договiрних умовах при внесенi депозиту.
Також до паперiв першого порядку належить вексель - офiцiйне боргове зобовязання певно форми, яке нада його власниковi право вимагати оплати боржником указано у векселi суми у встановлений строк.
Векселя можуть бути простими перекладними. Простий вексель явля собою письмовий документ, що мстить просте нчим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити визначену суму грошей у визначений термн у визначеному мсц векселетримачу або його наказу. У такому вексел з самого початку беруть участь дв особи: векселедавець, що самий прямо безумовно зобов'язуться сплатити по виданому м вексел, перший векселетримач, якому належить право на одержання платежу за векселем.
Вдмннсть простого векселя вд нших боргових грошових зобов'язань в тому, що:
Ё вексель може бути переданим з рук у руки по передатному напис;
Ё явка для засвдчення пдпису не потрбна;
Ё при несплат векселя у встановлений термн необхдно вчинення нотарального протесту;
Ё утримання векселя точно встановлено законом;
Ё вексель абстрактним грошовим документом в силу цього не забезпечуться заставою, заставою або неустойкою.
Перекладний вексель (тратта) явля собою письмовий документ, що мстить безумовний наказ векселедавця платнику сплатити визначену суму грошей у визначений термн у визначеному мсц одержувачу або його наказу. Головна вдмннсть перекладного векселя вд простого поляга в тому, що вн призначений для перекладу, перемщення цнностей з розпорядження одн особи в розпорядження ншого. Видати (трасувати) перекладний вексель - значить прийняти на себе зобов'язання гарант акцепту платежу по ньому. На вдмну вд простого в перекладному вексел беруть участь не дв, а три особи: векселедавець (трасант), що вида вексель, перший векселетримач, що одержу разом з векселем право потребувати платж по ньому, платник (трасат), якому векселетримач пропону здйснити платж. Тут зобов'язання трасанта умовне: вн зобов'язуться заплатити вексельну суму, якщо платник (трасат) не заплатить . Необхднсть виконання трасантом такого зобов'язання виника у тому випадку, коли трасат не акцептував не заплатив за векселем або акцептував не заплатив. У останньому випадку трасат дорвнються до векселедавця простого
векселя, проти нього виника протест у неплатеж. Векселетримач перекладного векселя повинний свочасно пред'являти останнй до акцепту платежу, тому що у протилежному випадку невиконання цих умов може бути вднесене до його власно провини. У випадках з простими векселями хн пред'явлення платнику для акцепту, а отже, упорядкування протесту у неприйнятт не потрбно. По перекладному вексел тако прямой боржник виступа лише з моменту акцепту векселя платником. До цього моменту в наявност лише умовний боржник (трасант).
Тепер розглянемо цiннi папери другого i третього порядкiв. Вони широко розповсюдженi на фондових ринках Заходу. Передбачаться також, що фiктивний капiтал другого порядку скоро зявиться на фондовому ринку Украiни.
Депозитне свiдоцтво - це цiнний папiр, який пiдтверджу, що особа володi акцiями однi з iноземних корпорацiй, котрi зберiгаються в одному iз банкiв, та ма право на одержання дивiдендiв, а також на частину активiв цi корпорацi у випадку i лiквiдацi. Депозитнi свiдоцтва надають можливicть доступу корпорацiй на iноземнi фондовi ринки, а iноземнi громадяни, замicть купiвлi акцiй зарубiжних пiдпримств, мають змогу придбати хнi субстити у виглядi депозитних свiдоцтв.
Фючерс - також контрактом, згiдно з яким особа, що уклала його, бере на себе зобовязання пiсля закiнчення певного строку продати клiнтовi ( або купити в нього ) вiдповiдну кiлькiсть фiнансових iнсрументiв за обумовленою цiною.
Iсну кiлька позицiй, за якими фючерс вiдрiзняться вiд опцiону:
1. Укладання фючерсного контракту не актом купiвлi-продажу
2. Розрахунки по закiнченнi термiну фючерсного контракту обовязковими.
3. Ризик по фючерсному контракту бiльш високий.
З розвитком вдосконаленням ринкових вдносин у бржових торгах дедал ширше використовуються фючерсн угоди нструмент страхування виробникв споживачв бржових товарв вд несприятливих коливань цн на них. Фючерсн контракти передбачають поставку практично ще не виготовленого товару в майбутньому в конкретний, порвняно вддалений строк за котирувальною цною пероду поставки. До сроку виконання угоди в клрингову палату брж вноситься невелика сума застави.
Опцiон - це угода мiж партнерами, один з яких випису i прода опцiоний сертифiкат, а iнший - купу його, тобто отриму право до обумовлено дати за фiксовану цiну придбати певну кiлькiсть акцiй у особи, яка виписала опцiон, або ж продати х.
Iснують два рiзновиди опцiонiв:
Ё американський , який можна реалiзувати протягом всього термiну контракту.
Ё вропейський , котрий реалiзовуеться на певну дату.
Мета опцйно торгвл уникнути ризику, повязоного з торгвлею фючерсними контрактами. Опцйна угода це контракт мж двома контрагентами, один з яких одержу премю бере на себе зобовязання продати або купити, а другий виплачу премю одержу право купити або продати конкретний товар за конкретною цною протягом встановленого часу. На брж торгують опцонами на фючерсн контракти, тобто, крм цни позиц ( строку поставки ), погоджених мж сторонами по звичайному фючерсному контракту, контрагенти домовляються також про премю ( опцон ), яку одна сторона виплачу другй сторон. Таким чином, цна опцону це сума, що сплачуться покупцем опцону його продавцю. При цьому покупець опцону не ма няких нших зобовязань, крм заплачено суми, що склада його максимальний ризик.
Можлив три позиц ( визначення ) опцону, який ма внутршню вартсть: бути при грошах, бути при свох грошах, залишитися без грошей. Умови, за яких можливий такий прояв внутршньо вартост опцону, так:
Визначення опцонуОпцон покупцяОпцон продавцяВнутршня цнаБути при грошах (виграти)Цна контракту вище вд цни угоди на опцонЦна контракту нижче вд цни угоди на опцонСтворютьсяЗалишитися при свох грошах (не виграти)Цна контракту дорвню цн угоди на опцонЦна контракту дорвню цн угоди на опцонВдсутняЗалишитися без грошей (втратити)Цна контракту нижче вд цни угоди на опцонЦна контракту вище вд цни угоди на опцонВдсутня
Варранти становлять специфiчний вид цiнних паперiв, котрi випускаються разом з привiлейованими акцiями та облiгацiями й дають власниковi право на купiвлю простих акцiй за обумовленою цiною протягом встановленого перiоду. Варранти дозволяють акцiонерному товариству знизити процент регулярних виплат по облiгацiях чи привiлейованих акцiях, бо нада можливicть iнвесторам одержувати прибуток на рiзницi курсiв простих акцiй у випадку i зростання порiвняно з обумовленою у варрантi. х вдрзня вд опцонв бльш довгий термн, а також факт, що опцон, природно, випускаться на снуючий актив. У останн роки варранти усе частше випускаються з облгацями, що зробило останн бльш привабливими в очах нвесторв. Купляючи облгацю, власник, фактично, вида кредит, що повинний принести прибуток, достатню для сплати вдсоткв дивдендв.
1.2. Механзм формування курсовоi вартостi цiнних паперiв та дивдендна полтика.
Цiннi папери мають номiнальну i ринкову вартicть, або цiну. Номiнальною називають вартiсть, зазначену на цiнному паперi. Але купiвля - продаж цiнних паперiв проводиться не за номiналом, а за цiнами, що складаються на ринку цiнних паперiв. Цiна, за якою папери продаються i купуються на ринку, називаться ринковою цiною, або курсом цiнних паперiв.
Курс акцi залежить вiд рiчного дивiденду, який вона приносить, рiвня позичкового процента та спiввiдношення мiж пропозицiю акцiй i попитом на них. Курс акцi тим вищий, чим бiльшим дивiденд, виплачуваний по нiй, i чим нижчим рiвень позичкового процента, оскiльки, купуючи акцi, власник грошового капiталу завжди порiвню виплачуваний по них дивiденд з тим доходом, який вiн мiг би одержати, поклавши свiй капiтал у банк, тобто з позичковим процентом. Середнiй курс акцii дорiвню сумi грошового капiталу, яка принесе доход, що дорiвнюе дивiденду, в разi вкладання цii суми в банк ( чи передачi у позичку).
Курс акцii розраховуться за формулою:
Д х 100
Ка =
Рп
де Д - сума рiчного дивiденду по акцi
Рп - рiвень позичкового процента.
Курс облiгацii залежить вiд i номiнальноi вартостi, рiчного доходу, який вона приносить, рiвня позичкового процента, кiлькостi рокiв, що залишилися до погашення облiгацi, та спiввiдношення мiж пропозицiю облiгацi та попитом на них. Курс облiгацi на ринку цiнних паперiв, як i акцi, залежить вiд попиту та пропозицii на не. Визначальними факторами у формуваннi попиту та пропозицii прибуток, який приносить дана облiгацiя, рiвень позичкового процента, ступiнь прибутковостi альтернативних грошових вкладiв, у тому числi iнших облiгацiй, випущених конкурентами. Тому ринкова вартicть кожноi конкретно облiгацi у певний момент часу може бути вищою вiд номiнально, пiдвищуватись та падати. Середнiй курс облiгацii, за яким рiвень доходiв i рiвень позичкового процента однаковi, дорiвнюватиме номiнальнiй вартостi. Якщо ж рiвень доходу по облiгацi
нижчий за рiвень позичкового процента, то i середнiй курс буде меншим за номiнальну вартiсть, а при рiвнi доходу по облiгацi вищому за рiвень позичкового процента - бiльшим.
Курс облiгацi визначаеться формулою:
( Сн + нД )
Ко =
100 н Рп
де: Сн - номiнальна вартiсть облiгацi;
н - кiлькiсть рокiв, що залишилися до погашення облiгацi;
Д - сума рiчного доходу по облiгацi;
Рп - рiвень позичкового процента.
Приклад. Припустимо, що iнвестор придбав за номiналом нову пятипроцентну облiгацiю вартiстю 1000 $ при рiвнi позичкового процента 5%. На момент перепродажу облiгацi рiвень позичкового процента пiднявся удвiчi, тому за номiналом i нiхто не захоче купити. За тiж грошi, вiддавши х у позичку ( поклавши в банк ), можна одержати доход у розмiрi 10%. Курс облiгацi за умови, що до i погашення залишаться один рiк, становитиме 955 $. Витративши цю суму на придбання облiгацi, i власник одержить 1000 $, заробивши на рiзницi у цiнах 45 $, i, крiм того, за рiк йому будуть нарахованi та виплаченi як проценти 50 $. Увесь доход 95 $ - це 10 % вкладеного капiталу. Якщо ж облiгацiя пiдляга погашенню через три роки, вона оцiнються у 855 $.
Iнший випадок. Рiвень позичкового процента на момент перепродажу облiгацi не пiдвищiвся, а зменшився до 3 %. Тодi курс облiгацi, термiн погашення якоi наста через рiк, дорiвнював би 1019 $, а тi, що пiдляга погашенню через три роки - 1055 $.
Курсова вартiсть цiнних паперiв постiйно коливаться залежно вiд змiни спiввiдношення мiж попитом на тi або iншi цiннi папери та х пропозицiю на ринку. У свою чергу, попит i пропозицiя залежать вiд очикувано змiни рiвня позичкового процента, а за звичайними акцiями - i доходiв, якi визначаються насамперед перспективами розвитку корпорацi, що випустила акцi, а також станом полiтичноi обстановки, загальною економiчною ситуацiю в кранi. На курс цiнних паперiв також вплива стан державних фiнансiв i грощового обiгу. Iнфляцiйне знецiнення грошей призводить до зменшення попиту на цiннi папери з фiксованим доходом, i водночас зростае попит на звичайнi акцi, облiгацi, що конвертуються.
Дивденд це грошова виплата доходу за акцями хнм власникам, яка проводиться в порядку, передбаченому статутом акцонерного товариства (АТ), за рахунок прибутку, що залишаться в його розпорядженн псля сплати встановлених законодавством податкв, нших платежв до бюджету та вдсоткв за банквський кредит.
Дивдендна полтика це сукупнсть заходв, як здйснюються АТ спрямован на прийняття ршень з нарахування та виплати дивдендв власникам акцй цього АТ.
Використання коштв на виплату дивдендв акцонерам перший з двох основних шляхв розподлу прибутку АТ псля оподаткування, другим спрямування коштв на нвестиц для подальшого розвитку АТ, що приводить до збльшення майбутнх грошових потокв.
У раз збльшення дивдендв можна спостергати два протилежних ефекти:
позитивний ефект, який поляга у зростанн впевненост потенцйних нвесторв у тому, що менеджери АТ прогнозують збльшення прибутку (нформацйний вплив), у пдвищенн курсв акцй, полпчдкн добробуту акцонерв;
негативний ефект, який поляга у скороченн нвестицй для розширення дяльност, зменшенн очкуваного рвня прибутку, паднн цн на акц в майбутньому.
Отже, головним вибором дивдендно полтики ренвестування коштв в АТ, або виплата дивдендв. снують теоретичний практичний аспекти вивчення дивдендно полтики та впливу на фнансово-господарську дяльнсть пдпримства. два вдомих рзних теоретичних пдходи: теоря непотрбност дивденду, спрямування усх коштв та прям нвестиц, та теоря "синиц в руц". Друга теоря бльш поширена, але й практичн рекомендац першо можуть бути врахован, наприклад, на стад створення та розвитку пдпримства.
Слд видлити так типи дивдендно полтики АТ:
полтика постйних виплат, згдно з якою АТ платить дивденди, що дорвнюють постйному вдсотку його прибутку;
полтика регулярних дивдендв, яка поляга у виплат регулярних, стйких дивдендв;
полтика поступового збльшення дивдендв;
полтика екстра-дивденду, застосовуючи яку АТ подляють дивденд на дв частини: регулярний дивденд та екстра-дивденд, який виплачуться за сприятливих обставин;
виплата дивдендв акцями.
На розмр дивдендв можуть впливати так заходи акцонерного товариства, як подрбнення або консолдаця акцй та викуп акцй. У раз викупу акцонерним товариством свох акцй акцонери повинн знати, що не зобов'язан х продавати.
Взагал диного пдходу до формування дивдендно полтики нема. Кожне акцонерне товариство обира свою полтику виходячи з стану справ, прибутковост, етапу розвитку, складу акцонерв та нших особливостей. Для втчизняних пдпримств найкращим вибр другого та третього типв дивдендно полтики. Застосування першого типу недоцльне, бо прибуток укранських пдпримств може змнюватися в досить широких межах, а зменшення дивдендв не бажане для АТ. Метод виплати дивдендв акцями призводить, по сут, до подрбнення акцй, не змнюючи загально суми дивдендв, що будуть виплачуватися у майбутньому.
Дивденд один з чинникв привабливост акцй для дрбних потенцйних нвесторв. Якщо ж дивденди не виплачуються, це гальму залучення широкого загалу людей до процесу нвестування в цнн папери. При прийнятт ршення нвестор врахову дохднсть акц, яка залежить вд дивдендних виплат та доходу вд змни вартост акцй:
Да = Д + (Ц1 Ц0) / Ц0,
де Да дохднсть акц;
Д отриман за перод дивденди;
Ц поточна ринкова цна акц;
ЦО цна, за якою акця була придбана.
Основною метою вкладення вльних коштв отримання доходу на нвестований каптал. Купляючи акц, нвестор хоче отримувати дивденди, а також (в основному це власники великих пакетв акцй) прагне права власност на частину АТ та участ в управлнн ним.
Ршення про виплату акцонерам частини прибутку у вигляд дивденду прийматься на зборах АТ за пдсумками дяльност за перод. Псля вдрахування податкв, зборв та нших платежв отримуться прибуток до розподлу, який АТ може використати по-рзному, зокрема й на формування спецального фонду дивдендв:
ПДР = РФ + ФРВ + ФД + ФСП + Ф,
де ПДР прибуток до розподлу;
РФ резервний (страховий) фонд;
ФРВ фонд розвитку виробництва;
ФД фонд дивдендв;
ФСП фонд на соцальн потреби;
Ф нш фонди.
Треба звернути увагу на те, що в Укран виплата дивдендв нерезидентам може проводитися тльки з прибутку, що залишаться в розпорядженн емтента псля оподаткування, тод як резидентам дивденди можуть виплачуватися незалежно вд результатв дяльност (п. 7.8 ст. 7 Закону Украни "Про оподаткування прибутку пдпримств"). Для них розподлу як дивденди може пдлягати як прибуток звтного та минулих звтних перодв, так кошти фондв економчного стимулювання та кошти фондв спецального
призначення.
Особливстю оподаткування дивдендних виплат в Укран те, що АТ повинне перерахувати податок у розмр 30% вд нараховано суми для резидентв та 15% для нерезидентв до або одночасно з виплатою дивдендв. Отже, навть за вдсутност об'кта оподаткування податком на прибуток АТ платником податку на дивденди з наступним його залком у податок на прибуток. Може виникнути ситуаця, в якй податок на дивденди перевищить суму нарахованого податку на прибуток, що вплине на сплату податку на прибуток у наступних податкових перодах.
Одним з заходв для залучення ноземних нвесторв в Украну зниження ставки оподаткування дивдендв для нерезидентв. Якщо ранше вони отримували 59,5% нараховано суми дивдендв, то з 1 червня 1999 року отримують 85%.
Нарахування та виплата дивдендв, а також сплата податку проводиться таким чином:
нараховуються дивденди разом з податком, нараховуться податок на дивденди;
отримуться в банку сума до виплати, одночасно перераховуться до бюджету податок на дивденди;
перераховуються дивденди юридичним особам та виплачуються дивденди фзичним особам.
Для розрахункв пропонуться застосовувати так формули:
Сд = ФД СК * 100,
де Сд ставка дивденду;
СК статутний каптал.
Дн = НВ х Сд х А,
де Дн нарахований дивденд одному акцонеру;
НВ номнальна вартсть акц;
А кльксть акцй у акцонера.
Дв = Дн - ПП,
де Дв виплачений дивденд одному акцонеру;
ПП податок на прибуток з громадян на дивденд.
Нин встановлено так спввдношення:
Дв = 0,70 Дн для резидентв, Дв = 0,85 Дн для нерезидентв. Якщо власник акц змнювався, то Дн може визначатися з врахуванням строку, протягом якого акцонер володв акцями:
Днт = Дн * Т 365 * 100
де Днт нарахований дивденд залежно вд термну;
Т термн володння акцями в днях у межах звтного пероду.
Застосування останньо формули проблематичне навть недоцльне, бо власник акц протягом пероду (в Укран найчастше вн становить один рк) може багато разв змнюватися, що ускладню розрахунки та може призвести до порушення прав акцонерв.
Незважаючи на загальний важкий стан пдпримств Украни, значна частина акцонерних товариств отриму прибуток та ма можливсть виплачувати дивденди. Так, за пдсумками 1999 року найбльше в СНД хмчне пдпримство концерн "Стирол" направив на виплату дивдендв 5,6 млн. грн.; АСК "Укррчфлот" 5 млн. грн., або 0,80 грн. на акцю; Запорзький залзорудний комбнат 4 млн. грн., або 0,053 грн. на акцю; ДАЕК "Запоржжя -обленерго" 623 тис. грн., що становить 10% чистого прибутку (ЧП), або 0,0035 грн. на акцю; ВАТ "Днпрообленерго" 600 тис. грн., що становить 5% ЧП; ДАЕК "Захденерго" - 499 тис. грн., або 10% ЧП; ЕК ВАТ "Полтава-обленерго" 275 тис. грн., або 0,11 грн. на акцю; ВАТ "Нафтохмя Прикарпаття" 196,4 тис. грн., що дорвню 5% ЧП; фармацевтична фрма "Здоров'я" 180 тис. грн.; ВАТ "Кивський картонно-паперовий комбнат" 555 тис. грн., або 13% ЧП; АППБ "Аваль" 135 тис. грн.
Досить часто подаються дан про розмр дивдендв, як припадають на одну акцю або на один нвестицйний сертифкат, як це прийнято у свтовй практиц. Наприклад, за пдсумками дяльност ТОВ "Дружквський метиз-ний завод" виплачував у 1999 роц 0,027 грн. на акцю; ЗАТ "Харквська бсквтна фабрика" 0,65 грн. на акцю; ВАТ "Спектр" 0,06 грн. на акцю; ВАТ "Роменський молочний комбнат" 1,00 грн. на акцю; ВАТ "Одеса-газ" 1,02 грн. на акцю; ЗАТ Ф "Олб-нвест" 1,12 грн. на нвестицйний сертифкат.
За пдсумками 1999 року до фонду виплати дивдендв ВАТ "Сумигаз", наприклад, плану спрямувати 5% чистого прибутку; пивзавод "Рогань" 10%; ДАЕК "Закарпаттяобленерго" 13,2%; ВАТ "Кримський содовий завод" - 25%.
Аналз викладеного вище, а також загальний стан укранських пдпримств, гостра потреба останнх у прямих нвестицях дають змогу вважати доцльним та оптимальним розподл як дивденди 510% чистого прибутку.
Акцонерн товариства, як прийняли ршення про виплату дивдендв, мають багато проблем. По-перше, псля прийняття такого ршення на зборах акцонерв необхдно опублкувати цю нформацю. Найзручншим для акцонерв розсилання письмових повдомлень, але для АТ, що мають клька тисяч акцонерв, це досить дорогий трудомсткий процес.
По-друге, труднощ виникають при пдготовц документв для виплати, друкуванн дивдендно вдомост, передач вдомост про виплату та розмри утриманого податку на прибуток податковим органам за мсцем розташування АТ. Потм вдомост передаються до податково адмнстрац за мсцем проживання акцонера. Необхдним внесення дентифкацйних кодв акцонерв до рестру, бо тим акцонерам, як не повдомили свого коду, дивденди не виплачуються.
По-трет, з'являються проблеми при виплат дивдендв у вдкритому акцонерному товариств. Перерахумо можлив варанти виплати та х недолки:
видача готвкою через касу (не вс акцонери живуть поблизу мсцерозташу-вання АТ), перерахунок поштовим переказом (трудомсткий процес, бо треба розслати клька тисяч переказв), перерахунок на рахунки акцонерв у банках (вдкриття рахунка кожного акцонера, повдомлення м про номер рахунка). Виникають також питання щодо взамовдносин з ноземними нвесторами, конвертац валюти, переказу дивдендв за кордон. Вдносно шляхв виплати потрбний комбнований пдхд, орнтований на зручнсть як для АТ, так для акцонерв.
Виходячи з цього можно зробити висновок, що необхдно розробити грунтовну та довгострокову дивдендну полтику, попередньо обравши тип, враховуючи так особливост функцонування акцонерного товариства, як сфера дяльност, тривалсть кругообгу коштв, коливання доходв та нш фактори. Пдпримствам, як вже виплачували дивденди, бажано надал дотримуватися стабльно дивдендно полтики, не допускати затримки при х виплат.
Результатом виважено та ефективно дивдендно полтики ма стати оптимальний розподл коштв на розвиток пдпримства, що забезпечить успшне його функцонування, а також на виплату стабльних, бажано зростаючих дивдендв. Останн сприятиме привабливост акцй такого товариства як на вторинному, так на первинному фондовому ринках, залученню додаткових нвестицй.
Роздл 2: ринок цнних паперв, нвестиц та економчне вдтворення.
Почнемо розгляд з функцй, як ринок цнних паперв викону в економчнй сфер:
вдтворення дйсно вартост основних виробничх фондв, рентабельност того чи ншого пдпримства, товариства, компан. Ця функця особливо актуальна в приватизацйному процес при корпоратизац та акцонуванн державних пдпримств. Але й в розвинутих ринкових вдносинах рвень фнансово ефективност пдпримства, встановлений через курс його акцй на фондовй брж, бльш обктивним.
Прискорення обгу надлишкового капталу у вигляд цнних паперв, його акумулюця для нвестицй у виробничу та соцальну сфери.
Перемщення капталу
з одн галуз в нш.
Акумуляця вльних грошових коштв населення, х звязування та вилучення з вльного обгу.
Свтова практика свдчить, що в розвинутих кранах з ринковою економкою ринок цнних паперв пройшов значний еволюцйний щлях вд хаотичност й роздрбленост до цлсност, централзац та досить жорсткого державного регулювання. Ц характеристики стали невдмними для ус фнансово системи ринкових економчних вдносин як у межах одн крани, так в мжнародних фнансово-економчних вдносинах.
Головними характеристиками та принципами функцонування такого ринку :
Цлснсть ринку у межах окремо крани, яка забеспечуться наявнстю дино нацонально фондово брж як диного мсця котирування цнних паперв, диного Центрального депозитарю цнних паперв диного Клрингового банку. Цлснсть ринку означа визначення диних курсв на ус цнн папери, як допущен до обгу й котирування по всй територ дано крани, тобто, якщо для контролю вд держави Нацональний банк, то для контролю тих же грошей у вигляд цнних паперв той же Нацональний банк через фондову бржу.
Централзаця ринку цнних паперв, що означа державний контроль та безпосередн регулювання цлсно системи обгу цнних паперв забеспечуться спецально створеними державними органами.
Прозорсть ринку цнних паперв, що означа широке розповсюдження ринково нформац, однаковсть цни на конкретн цнн папери по всй територ крани, доступнсть та рвноправнсть замовлень будь-якого клнта на купвлю-продаж цнних паперв та виключа можливост компенсац цих замовлень фнансовим посередникам за свй рахунок
Введення системи електронного обгу цнних паперв х дематералзованого обгу у форм компютерних записв на рахунках через систему нацональна фондова бржа центральний депозитарй клринговий банк
Вдповднсть, як наслдок, нацонально системи обгу цнних паперв загальноприйнятим стандартам безпеки нтересв прав нвесторв, що забеспечу висок гарани для залучення мсцевих та ноземних нвестицй в акцонерн каптали розвиток нацонально економки
Впровадження таких принципв у бльшост кран свту здйснються вдповдно до рекомендацй Групи Тридцяти мжнародно органзац незалежних експертв, яка розробля стандарти фнансових ринкв.
Модель органзац ринку цнних паперв за рекомендацями Групи Тридцяти передбача необхднсть:
Широкого використання стандартних кодв ( код ISIN ) для торгв доставки цнних паперв
Запровадження вимог суворого лстингу
Розповсюдження нформац щодо компанй, акц яких котируються на фондовй брж, та вимога до цих компанй надавати таку нформацю
Встановлення й опублкування курсв на цнн папери з дотриманням принципу рвност нвесторв
Запобгання виникненню неорганзованих паралельних ринкв на шкоду лквдност централзованого ринку, який диним ринком, що створю можливост для попиту пропозиц
Надйност бржового ринку: забеспечення вдсутност затримок безпеки поставок цнних паперв та грошово оплати за них через систему, яка д в стандартний перод угоди
Дан про виконання рекомендацй Групи 30 центральними депозитарями свту та Украни наведен у додатках 3 та 4.
з середини 80-х рокв у Захднй вроп з нцативи Ради вропейських спвтовариств дстали розповсюдження особлив вдкрит нвестицйн фонди ЮКТС ( Undertakings for Collective Investment in Transferable Securities ), як створюються для того, щоб надати можливсть фонду, який базуться в однй з кран членв С, продавати сво акц в нших кранах союзу.
Розглядаючи сучасну нституцйну структуру ринку цнних паперв, варто видлити чотири категор учасникв операцй: комерцйн банки, нвестицйн банки, бржов фрми кредитно-фнансов органзац, як обднан за назвою нституцональн нвестори (страхов компан, пенсйн й нвестицйн фонди), структуру яких вдображено у додатку 5.
2.1. Бiржовий та позабiржовий ринок цiнних паперiв.
Ринок цiнних паперiв - це частина фiнансового ринку ( крiм ринку позичкових капiталiв ), на якому здiйснються купiвля - продаж цiнних паперiв. Рiзноманiтнiсть функцiй, якi виконують цiннi папери, веде до зростаючо диференцiацi х ринкiв. Слiд зазначити, що поряд iз загальними рисами ринки цiнних паперiв мають iстотнi вiдмiнностi, мiж ними iснують певнi iнституанальнi та юридичнi межi.
Ринки цiнних паперiв розрiзняються за багатьма факторами. Насамперед, фiнансовий ринок подiляеться на первинний i вторинний. Первинний фiнансовий ринок - формуться за рахунок емiсi цiнних паперiв пiдрпимствами. Продаж цiнних паперiв може бути прямим або опосередкованим.
Прямий продаж - це публiчна реалiзацiя цiнних паперiв населенню або незначнiй кiлькостi iнвесторiв. Опосередкований продаж - це реалiзацiя цiнних паперiв через посереднiка, яким банк або брокерська кантора. На первинних ринках уперше вiдбуваться реалiзацiя випущенних цiнних паперiв, доход вiд яко надходить емiтенту. Вторинний ринок цiнних паперiв - це повторна купiвля або продаж цiнних паперiв. Вiн подiляеться на бiржовий та позабiржовий ( вуличний ) ринки.
Брж посдають особливе мсце в нфраструктур сучасно ринково економки. Високоефективн бржов технолог динамзують нацональн мжнародн товарн, фондов валютн ринки, унфкують, роблять доступними надйними складн виробничо-фнансовими операц велико клькост пдпримств органзацй. Дослджуючи бржовий ринок, важливо розумти його як постйно еволюцонзуючий багато в чому саморегульований механзм акумуляц перерозподлу товарних фнансових ресурсв, що пройшов шлях вд укладання локальних товарних угод до сучасних технологй переважно термнових контрактв. Саме у структурах бржово торгвл сформувався специфчний високолквдний фючерсний ринок, на якому через фнансов нструменти реалзуться бльше половини операцй. Разом з тим, поява нових бржових продуктв та нструментв не руйну традицйн оригнальн риси брж вдкритсть конкурентнсть при заключенн угод. Навть при здйсненн чисто спекулятивних операцй ризик переноситься на тих, хто хоче ризикувати.
Перша бржа, механзм торгв яко був наближений до сучасних, була заснована в Антверпен в 1531 роц, хоча деяк французьк та талйськ комерцйн обднання, як виникли ранше ( в 12-13 ст. ), вважались попередниками. У 1549 роц виникли брж в Лон та Тулуз, потм в Лондон (1556), в 1717 у Париж, у 1771 Вдн, у 1760 Берлн, 1817 Варшав. Перша росйська бржа була створена Петром в 1730 роц в Санкт-Петербурз. Переважно брж виникали в центрах хлбно торгвл. У 1913 роц х було 115, в т.ч. 11 в Укран.
Бржа - це, як правило, не комерцйн структури, тобто безприбутков тому звльнен вд сплати корпоративного прибуткового податку. Для покриття витрат по органзац бржово торгвл бржа стягу з учасникв ц торгвл ряд
податкв платежв. Це податок на угоду, укладену в торговому зал; плата компанй за вмикання хнх акцй у бржовий список; щорчн внески нових членв т.п. Ц внески складають основн статт прибутку брж. Iнакше вiдбуватиметься перерозподiл доходiв на користь тих членiв бiржi, якi працюють з малою активнiстю, залучають невелику кiлькiсть клiентiв, а вимагають iз загального фонду виплат вiдповiдно до своеi кiлькостi акцiй. Бiржа забеспечу прискорення централiзацi капiталу i розширю межi використання тимчасово вiльних коштiв для фiнансування господарства. Крiм того, бiржа пiдвищу мобiльнiсть акцiонерного капiталу, створю умови для прискорення його кругообороту. В результатi постiйного обiгу капiталiв i змiн у складi iнвесторiв бiржа забеспечу перерозподiл капiталу мiж рiзними галузями i сферами економiки. Бржа забезпечу концентрацю попиту пропозиц, але вона фзично не в змоз вмстити усх, хто хотв би продати або купити ц папери. Т, хто бере на себе функцю проведення бржових операцй, стають посередниками. Дяти вони можуть як на брж, так поза , оскльки далеко не вс папери котируються на бржах. На позабржовому ринку формуться коло посередникв, на яких фактично покладаться функця концентрац попиту пропозиц. Просторово посередники розднан, але вони повязан мж собою й утворять дине цле, постйно вступаючи в контакт один з одним
Важливе значення для органзац налагодження дяльност брж ма визначення х видв типв. На основ узагальнення зарубжного втчизняного досвду роботи брж х класифкують за такими ознаками:
Класифкацйн ознакиВиди бржЗа предметом дяльностТоварн
Фондов
ЗмшанЗа рвнем спецалазацУнверсальн
СпецалзованЗа характером роботиВдкрит
Закрит
ЗмшанЗа юридичним статусомПриватно-правов
Держвн
Акцонерно-пайов
ЗмшанЗа характером товару особливостями його реалзацНаявно-товарн
Фючерсн
Опцонн
ЗмшанЗа характером участ в торгах взамовдносин з покупцями та продавцямиАкцонерно-пайов
Брокерськ
Абонементн
Комсйн
Разового обслуговування
Змшан
Загальне кервництво дяльнстю брж здйсню рада директорв. У свой дяльност вн керуться статутом брж,у якому визначаються порядок керування бржею, склад членв, умови хнього прийому, порядок утворення функц бржових органв. Для повсякденного кервництва бржею адмнстративним апаратом рада признача президента вце-президента. Крм того, нагляд за всма сторонами дяльност брж здйснюють комтети, утворен членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (компютери), бржовим ндексам, опцонам. Комтет по прийом членв розгляда заявки на прийняття в члени брж. Комтет по арбтраж заслухову, розслду регулю суперечки, що виникають мж членами брж, а також членами хнми клнтами. Число склад комтетв змнюються вд брж до брж, але ряд з них обовязковий. Це комтет або комся з листингу, що розглядають заявки на вмикання акцй у бржовий список; комтет по процедурах торгового залу, що разом з адмнстрацю визнача режим торгвл (торгов сес) стежить за дотриманням нструкцй з дяльност в торговому зал, а також в нших випадках.
Фнансовий ринок потребу не тльки правового регулювання обороту цнних паперв, але виникнення органзац, яка б забезпечувала цей оборот. Такою органзацю фондова бржа. Фондова бiржа - спецiалiзована органiзацiя, яка обедну професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв у одному примiщеннi для проведення торгiв, створю умови для концентрацi попиту й пропозицi та пiдвищення лiквiдностi ринку в цiлому. Концентрацiя означа, що усiм торговцям цiнними забеспечуться доступ до усiх пропозицiй з купiвлi - продажу, якi в даний момент на бiржi. I вже мiж торговцями йде конкурентна боротьба по тiй чи iншiй пропозицi. Тобто фондова бiржа найвiльнiшим ринком, ринком з мiнiмальними перешкодами для встановлення вiльного спiвставлення попиту та пропозицi. Тому в Законi Украiни Про цiннi папери i фондову бiржу визначаться: Фондова бiржа - органiзацiйно оформлений, постiйно дiючий ринок, на якому здiйснються торгiвля цiнними паперами... акцiонерне товариство, яке зосереджу попит i пропозицiю цiнних паперiв, сприя формуванню х бiржового курсу та здiйсню свою дiяльнicть вiповiдно до цього Закону, iнших актiв законодавства Украiни, статуту i правил фондово бiржi. Водночас фондова бiржа самоврядною органiзацiю, яка характеризуться високим ступенем самоорганiзацi. Це певна i чiтка система органiзацi та проведення торгiвлi, що пiдкоряться спецiальним правилам i процедурам, внутрiшньому етичному кодексу, який бува навiть бiльш жорстким, нiж норми, що встановлюються державою. Все це регулються статутом, правилами та iншими нормативними документами бiржi, якi розробляються та затверджуються нею самою.
Коло паперв, з якими проводяться угоди, обмежена. Щоб потрапити в число компанй, папери яких допущен до бржово торгвл (ншими словами, щоб бути прийнято до котування), компаня повинна задовольняти встановленим членами брж вимогам у вдношенн обсягв продажв, розмрв одержуваного прибутку, числа акцонерв, ринково вартост акцй, перодичност характеру звтност т.д. Члени брж або державний орган, що контролю хню дяльнсть, встановлю правила ведення бржових операцй; режим, що регулю допуск до котування. Фондова бржа - це насамперед мсце, де знаходять один одного продавець покупець цнних паперв, де цни на ц папери визначаються попитом пропозицю на них, а самий процес купвл-продажу регламентуться правилами нормами, тобто це певним чином органзований ринок цнних паперв. Значення фондово брж для ринково економки виходить за рамки органзованого ринку цнних паперв. Фондов брж зробили переворот у проблем лквдност капталу. Чудо складалося в тому, що для нвестора практично стерлися розходження мж довгостроковими короткостроковими вкладеннями засобв. Цлком реальн в часу побоювання омертвити каптал стримували пдпримницьке полумя. Але в мру розвитку операцй на фондових бржах склалося положення, коли для кожного окремого акцонера нвестиц (нвестований в акц каптал) мають майже такий же лквдний характер, як готвка, тому що акц в будь-який момент можуть бути продан на брж. Вдносн показники ефективност торгв фондових брж Украни державними пакетами акцй приватизумих пдпримств наведен у додатку 6.
Брж можуть бути заснован державою як суспльн заклади. В Франц, тал ряд нших кран фондов брж рахуються суспльними заснуваннями. Це, правда, виражаться лише в тому, що держава нада помешкання для бржових операцй. Бржовики рахуються представниками держави, але дють як приватн пдпримц, за свй рахунок. Брж можуть бути заснован на принципах приватного пдпримництва, наприклад, як акцонерне товариство. Така органзаця брж характерна для Англ, США.
Фондова бржа явля собою органзований ринок цнних паперв. При цьому значимсть цього дуже важливого нституту в рзних кранах далеко не однозначна. Як пдкреслю шведський професор Андерс Ослунд, якщо в США Великобритан велика частина власного капталу пдпримств моблзуться саме на фондових бржах, то в вроп Япон хня питома вага значно менше, а половина з 100 найбльших пдпримств Нмеччини узагал смейн фрми, акц яких не пдлягають продажу. А на варшавськй фондовй брж бля 25% бржового обороту цнних паперв припада на операц ноземних нвесторв.
У Укран прийнятий д ряд нормативних актв, що заклали основу для функцонування цнних паперв. Одним з головних нормативних актв, що регулюють взамовдносини мж всма учасниками, Закон Украни Про цнн папери фондову бржу. Вдповдно до цього Закону фондова бржа створються лише як акцонерне товариство. фундаторами можуть бути лише торговц цнними паперами х повинно бути не менше 20. Фундатори повинн внести в статутний фонд брж визначену суму. Акцонерами фондово брж в нашй кран можуть стати як пдпримц, значн банки, так будь-який громадянин, що уклав сво заощадження в акц. Фондова бржа Украни грунтуться на безприбуткових початках повинна дяти на принципах лквдност, тобто вльного перетворення цнних паперв у грош без фнансових втрат для власника, стабльнсть ринку, широко гласност доври. Це дозволить й виконувати роль:
Ё засобу притягнення грошових сум для нвестицй у виробничу соцальну сфери;
Ё перерозподлу капталв мж рзномантними галузями пдпримствами
Ё засобу централзац капталв, стаблзац заощаджень представникв рзномантних прошаркв населення, створення умов для розвитку в кран пдпримницько дяльност.
Практика функцонування фондового ринку показу, що ринок недержавних цнних паперв розвиваться бльш високими темпами. У той же час можна побачити тенденцю росту обсягв угод по реалзац кредитних ресурсв у порвнянн з продажем акцй нших цнних паперв. На брж проводяться так операц, як реалзаця експортних квот, валютн торги т.д. Це говорить про те, що у кран не створений ринок цнних паперв на первинному рвн.
Поряд з централiзованим бiржовим ринком функцiону позабiржовий ринок цiнних паперiв. Iсторично позабiржовий ринок переду бiржовому. У кранах з ринковою економiкою бiржi природно виростали iз вуличного ринку в мiру того, як збiльшувалися масштаби фондових операцiй, множилися емiтенти цiнних паперiв, вдосконалювалася технiка брокерсько справи. Iнфраструктуру позабiржового ринку складають iнвестицiйнi фонди, iнвестицiйнi компанii, довiрчi товариства, холдинговi фiрми, страховi компанii, iншi незалежнi торговцi цiнними паперами, якi згiдно з Законом Украiни Про цiннi папери i фондову бiржу здiйснюють посередницьку комiсiйну та комерцiйну дiяльнiсть з цiнними паперами, а також аудиторськi та консалтинговi органiзацi. Одна частина торговцiв входить до складу Украiнсько Асоцiацi торговцiв цiнними паперами, друга - до Украiнсько Асоцiацi довiрчих товариств, iнвестицiйних фондiв i компанiй, якi репрезентують х iнтереси в державних органах та позаринкових сферах. Одночасно незалежнi фiнансовi посереднiки можуть утворити iншi асоцiацi, спiлки, обднання для координацi роботи, проведення спiльних дiй. Позабiржовий ринок цiнних паперiв не альтернативою, а доповню й розширю бiржовий ринок як на вторинному, так i, що особливо важливо, на первинному рiвнi. Первинне розмiщення цiнних паперiв рiзних компанiй може проводитися шляхом пiдписки, вiдкритого продажу або аукцiонiв. При цьому можуть використовуватися можливостi комунiкацiйноi мережi акцiонерного товариства Центральний депозитарiй , яке створене в м. Киевi групою торговцiв цiнними паперами. При переходi УФБ до засад вiльного асоцiйованого членства будь - який фiнансовий посередник зможе стати членом бiржi, тим самим розширюючи сферу сво дiяльностi та маючи можливiсть включитися у систему електронного обiгу цiнних паперiв. При бажаннi торговцi цiнними паперами можуть стати учасниками Центрального депозитарiю цiнних паперiв Украiнськоi фондовоi бiржi. Членство в депозитарi допоможе м у врегулюваннi усiх позабiржових угод: при первинному розмiщеннi цiнних паперiв, операцiях з емiсiями iнвестицiйних фондiв вiдкритого типу, перепоставцi мiж депонентами, а також забезпечити розрахунки поставка проти оплати на взамоузгоджену дату. Розрахунки можуть бути злiйсненими в день угоди, якщо спiвпадання замовлень на продаж i купiвлю мало мiсце до встановленоi дати. Розрахунки по всiх операцiях виконуються в центральнiй системi
2.2. Механзм акумулювання нвестицйних ресурсв та оцнка ризикв на ринку цнних паперв.
З розвитком ринку цнних паперв зроста актуальнсть фнансових вкладень в цнн папери. Дана проблема обумовлена складнстю, рзномантнстю суб'ктв об'ктв фондового ринку. З одн сторони, ринок насичений цнними паперами; з друго, в дяльност ринку цнних паперв бере участь значна кльксть суб'ктв, як мають на мет свою користь:
нвестування вльних коштв з метою збереження та приросту капталу,
нвестування в цнн папери як основний вид дяльност комерцйно органзац;
нвестування для надання управлнського впливу на об'кт нвестицй через придбання пакету цнних паперв.
Процес нвестування - це пдбр портфеля цнних паперв приватними нвесторами та фнансовими нститутами. Процес нвестування в цнн папери завжди поднуться з зставленням ризику, прийнятого на себе, та очкуваним наслдком вд нвестицй. Тому досить важливо кльксно оцнити ц параметри порвняти х з аналогчними параметрами альтернативних вкладень. Вс ц та нш питання виршуються з застосуванням рзномантних методв економчного аналзу. Методи аналзу цнних паперв дозволяють визначити впевненсть, спираючись на дослдження макроекономчно теор та практичне застосування.
За даними укранських учених, для забезпечення нормального процесу вдтворення з урахуванням нновацйно складово держав потрбно 400450 млрд. грн. Звсно, без залучення ноземних нвестицй розв'язати сво проблеми Укран не пд силу. все-таки починати пошук джерел фнансування слд не за кордоном, а у себе на батьквщин. Зарубжний нвестор зацкавиться лише тод, коли вдчу позитивн зрушення в економчному житт крани. З огляду на це не можна залишити без уваги ситуацю на укранському фондовому ринку протягом 1999 року, яка ще хоч слабка, але ма можливост змнитися на краще. Курси акцй чутлив до змн економчного середовища, х недаремно вважають свордним барометром економки.
Укранський ринок акцй пов'язуться у нвесторв головним чином лише з трьома галузями металургю, енергетикою та нафтопереробкою. Але Не слд гнорувати важливих функцй ринку цнних паперв у економц: залучення нвестицй, перерозподлу прав власност
в акцонерних товариствах, що важливою передумовою ефективно дяльност пдпримств. На жаль, втчизнян пдпримства ще не працюють належною мрою на ринку цнних паперв головним чином через те, що реформи не торкнулися окремих пдпримств.
З початку 90-х рокв, коли в Укран вперше виникла потреба не лише в опис нового явища, але в розробц економчно полтики в галуз розвитку ринку цнних паперв, економсти почали звертатися до проблем методологчно бази свох дослджень застосовувати рзномантн методи аналзу фнансових ринкв, як поширен в захднй економчнй науц практиц, пристосовуючи х до специфки укрансько дйсност.
Проте ще й дос питання про те, якими саме мають бути пдходи до дослдження фнансового ринку, як б враховували його специфчн особливост, можливост застосування загального арсеналу методв економчного аналзу, поки-що залишаються неопрацьованими.
Основною теоретичною базою для економчного аналзу цнних паперв формування нвестицйного портфеля на сучасному етап продовжу залишатися сформована ще в 60-т роки теоря ефективного ринку. Згдно твердженням теор ефективного ринку, якщо цни акцй врно вдображають майбутн прибутки характеристики ризику акцй, то вльний ринок акцй здатний суттво впливати на вибр суспльства розмщення обмежених ресурсв у правильному русл, а якщо орнтування на цну акц -гра наздогад, то неефективн для суспльства виробництва можуть розвиватися просто для високо цни х акцй. На сучасному укранському ринку акцй нвестори керуються мотивацю очкування приросту курсово вартост акцй, а не майбутнього дивденду. Особливе значення ця мотиваця набува в умовах нфляц, властиво для початково стад розвитку фондового ринку в Укран.
На Заход клька шкл застосовують рзн пдходи чи х комбнацю до визначення задач аналзу цнних паперв як окремо дисциплни. Фундаментальна школа, та визнаний голова Б. Грехем основну увагу зверта на аналз фнансового стану корпорацй, виплачуванн ними дивденди, поточну ставку вдсоткв та нше. Технчна школа виходить з того, що вся нформаця, суттва з точки зору "фундаментально школи", враховуться в курсах цнних паперв ще до х опублкування. Тому наржним каменем розгляд самого ринку, рух бржових котирувань, обг брж, тощо.
. Фундаментальний аналз дозволя глибоко всебчно з'ясовувати стан справ у будь-якй сфер фондового ринку явля собою детальне вивчення галузей та окремих компанй з точки зору х цнних паперв