Мнстерство агропромислового комплексу Украни
нститут пслядипломно освти кервникв та спецалств АПК
Кафедра економки,
реформування та
ринкових вдносин
Брж бржова дяльнсть:
х роль та призначення в становленн
ринково економки
( курс лекцй для системи пслядипломного
навчання сльськогосподарських кадрв)
Кив 1998
БВК 65. 9 (2) 421
В 19
Висвтлюються питання ринку засобв виробництва, його складов елементи: сторя розвитку та становлення в Укран, зарубжн досвд економчна роль брж, х класифкаця тощо.
Для слухачв системи пслядипломно освти кервникв спецалств АПК, студентв економчних спецальностей.
Рекомендовано науково-методичною Радою нституту пслядипломно освти кервникв спецалств АПК, протокол вд 1999 р.
Пдготували: Збарський В. К. , зав. кафедрою економки, реформування ринкових вдносин, доцент;
Бузовський . А. , професор, проректор ПОКС АПК.
Рецензенти: Орехвський Г. А. , доцент НАУ, канд. ек. наук,
Семенов Ю. Г. доцент, канд. ек. наук ПОКС АПК. Вдповдальний за випуск:
ректор ПОКС АПК, професор Бабнко М. Ф.
Серя Брж бржова дяльнсть
Випуск 1
(Лекц для системи пслядипломного навчання сльськогосподарських кадрв)
Редактор: Сердюк С. П. , Бургомстренко
Пдписано до друку 1999 р. Формат 60 х 84 1/16.
Ум. друк. арк. . Обл. вид. арк. . Тираж 500
Цна 3 грн. Замовлення .
ПОКС АПК:252041, Кив, вул. Геров Оборони, 11
Лекця . ' Економчна роль товарних брж основн тенденц х розвитку на сучасному етап'
1. Роль функц ТБ в умовах ринково економки
2. Класифкаця ТБ
3. Огляд розвитку мжнародно бржово торгвл
4. Характеристика основн тенденц розвитку ТБ Украни
1. Роль функц ТБ в ринковй економц
Сучасний етап розвитку Украни характеризуться переходом до ринково економки, ринкових вдносин, актинним формуванням нфраструктури ринку. В склад ц нфраструктури одне з основних мсць належить бржам: товарним, фондовим, валютним та ншим. Найбльш масовий розвиток одержали товарн брж (ТБ), як являють собою органзований товарний ринок, в межах якого вдповдно до встановлених правил здйснюються угоди купвл-продажу певних видв товарв.
У вдповдност з дючим на Укран законодавством 'ТБ це органзаця, що об'дну юридичн фзичн особи, як здйснюють виробничу комерцйну дяльнсть ма за мету надання послуг при укладанн бржових угод, виявленн товарних цн, попиту пронозиц на товари , вивчення, впорядкування полегшення товарообгу пов'язаних з ним торгвельних операцй'.
ТБ д на основ самоврядування, господарсько самостйност, юридичною особою, ма вдокремлене майно, самостйний баланс, власний розрахунковий, валютний та нш рахунки в банках, печатку з свом найменуванням. ТБ не займаться комерцйним посередництвом не ма. на мет одержання прибутку.
Дяльнсть ТБ здйснються вдповдно до Закону Украни 'Про товарну бржу', статуту брж, правил бржово торгвл та бржового арбтражу.
Розвиток ТБ зумовлений рядом економчних умов, як в найбльшй мр проявляються в умовах функцонування вльно ринков економки. До найважливших з цих умов вдносяться (схема 1):
8.
Схема 1. Найважливш умови розвитку ТБ в ринковй економц
1. Вльний вибр здйснення пдпримницько дяльност. Економчне законодавство повинне надавати можливсть будь-якому господарському суб'кту вльно вибирати напрямки методи сво пдпримницько дяльност. самостйно приймати економчн ршення нести повну вдповдальнсть за х наслдки зв'язаний з цим ризик. При цьому основою пдпримницько дяльност в будь-якй сфер, включаючи бржову, одержання прибутку.
2. Економчна самостйнсть господарських суб'ктв, основана на рзномантност форм власност. В найбльшй мр ця самостйнсть забезпечуться правом приватно або колективно власност на майно. При цьому одн господарськ суб'кти не повинн впливати на економчн ршення, як приймаються ншими господарськими суб'ктами.
3. Необмежене число учасникв пдпримницько дяльност сфер товарного виробництва торгвл. Економка в цлому, бржова торгвля зокрема, тим ефективнша, чим ефективнша конкуренця кращ умови для не. Конкуренця передбача створення ряду органзацйних економчних передумов, зокрема, наявност в кожному спецалзованому сектор товарного виробництва торгвл достатньо клькост господарських суб'ктв, вльний вхд кожного з них в той або нший товарний ринок.
4. Повна пронформованнсть кожного господарського суб'кту про поточну економчну бржову кон'юнктуру. Ця нформаця стосуться стану попиту пропозиц, рвня цн, норм прибутку на каптал, джерел товарних ресурсв тощо. Без цього пдпримець не в змоз приймати правильн економчн ршення, робити найкращий для себе вибр. Реалзаця ц умови пов'язана з створенням широко бржово нфраструктури, зокрема, консалтингових, маркетингових та нших фрм.
5. Мобльнсть обгу матеральних, трудових, фнансових та нших видв ресурсв. Пдпримц вкладають свй каптал в ту чи ншу сферу дяльност з метою одержання прибутку. Розраховувати на вони можуть в тому випадку, якщо в результат перемщення капталу розширються обсяг виробництва реалзац продукц. А це в свою чергу вдбуваться тод, коли залучаються ресурси, застосовують найбльш вигдн х комбнац. Стосовно до бржово торгвл першочергову роль вдгра мобльнсть обгу товарно-сировинних ресурсв. Мобльнсть обгу ресурсв передбача повне охоплення ринковими вдносинами всх сфер економки.
6. Вльний вибр партнерв по угод. На вдмну вд директивно-командно економки, якй властив глобальн вдносини розподлу продукц при жорсткй прив'язц поставникв до споживачв, ринковй економц властив вдносини мж рвноправними партнерами, основан на договорах контрактах за принципом горизонтальних господарських зв'язкв. Це вдноситься до сфери виробництва реалзац всх видв товарно продукц. закупки необхдно сировини, матералв, машин та обладнання.
7. Вльне цноутворення. Господарськ суб'кти повинн володти правом самостйного встановлення цни на сво товари. Ц цни базуються на спввдношенн попиту пропозиц формуються процес торгв мж продавцем покупцем. Державне регулювання цн повинне охоплювати мнмальне число товарв здйснються в основному економчними методами, в першу чергу за допомогою системи оподаткування.
8. Вдкритсть економки держави зовншнм зв'язкам. Вльна пдпримницька дяльнсть, в тому числ бржова, повинна розповсюджуватись на зовншньоекономчн зв'язки. Це вдображаться у можливост господарських суб'ктв здйснювати господарську дяльнсть в данй кран на рвних засадах. Реалзаця ц умови необхдна для нтеграц крани в систему свтових господарських зв'язкв
проникнення на свтовий ринок, побудови системи мжбржових зв'язкв.
Слд вдмтити, що ринкова економка не лише створю умови виникнення ефективного функцонування бржово торгвл, але за допомогою все бльш змцню сво позиц. Розповсюджуючи принципи вльно торгвл, характерн сьогодн для ТБ, на всю економку нашо держави, бржова торгвля сприя прискоренню формування ринково економки.
Багатовковий досвд функцонування бржово торгвл повнстю показав ефективнсть у встановленн товарно-грошово рвноваги на ринку, збалансуванн обсягв попиту товарно пропозиц, у використанн сучасних засобв нформатики обчислювальне технки, в формуванн цивлзованого товарного ринку. Характеризуючи бржову торгвлю як важливий елемент ринкових вдносин, можна достатнй мр стверджувати, що вона вдноситься до розряду загальнолюдських цнностей, надбанням свтово цивлзац залишиться такою в майбутньому.
Ефективнсть функцонування товарних брж в умовах ринково економки визначаться функцями, як вони виконують (схема 2). 0сновними з цих функцй :
1. Забезпечення високо корнцентрац попиту пропозиц в одному мсц. Це досягаться шляхом залучення до бржових операцй якомога бльшого числа продавцв покупцв оптових партй товарв. Конкуренця попиту пропозиц да змогу виявити реальну збалансовансть товарних рикв, направлять економчн зусилля виробникв на випуск необхдних суспльству товарв, обмежу вати випуск товарв по мр насичення потреб в них. Для забезпечення ц функц ТБ створюються, як правило, в мсцях концентрац виробництва або споживання продукц.
2. Регулювання оптового товарообороту на основ ринкових законв. Оскльки ТБ нструментом ринково економки, важливою складовою частиною нфраструктури, реалзаця оптових партй товарв повнстю спираться на закони ринку. Це дозволя впорядкувати оптовий товарооборот, намтити найбльш ефективн шляхи просування товарв вд виробника до споживача, мнмзувати зв'язан з цим витрати.
3. Формування ново системи господарських зв'язкв. В умовах, коли
ОСНОВН
старий розподльчий механзм в значнй мр зламаний, нов господарськ зв'язки мж виробниками споживачами продукц ще не вдрегульован. ТБ сприя формуванню ново системи цих зв'язкв. Особливу актуальнсть ця функця одержу в умовах тривалого розриву мждержавних внутршньорегональних господарських зв'язкв.
4. Здйснення квалфкованого посередництва мж продавцями покупцями товарв. На ТБ одержують "прописку" найбльш квалфкован посередники, добре ознайомлен з умовами реалзац або закупвл товарв, станом поточно бржово кон'юнктури, як в найкоротш строки можуть зв'язати продавця й покупця мж собою. Бржове посередництво сприя прискоренню товарних грошових потокв, подальшому росту виробництва необхдно продукц, мнмзац зв'язаних з цим витрат.
5. Зближення продавцв покупцв у простор час. Бржова торгвля не терпить автарк (територально економчно замкнутост), активно проника на регональн товарн ринки, сприя формуванню ефективних мжрегональних зв'язкв мж продавцями покупцями. Крм того, через механзм форвардних ф'ючерсних угод (характер цих угод буде детально нами розглянутий в наступнй лекц) бржа дозволя ув'язати не лише поточн, але перспективн взамн нтереси продавцв покупцв товарв.
6. Формування ринкових цн, як найбльш об'ктивно вдображають спввдношення попиту пропозиц на товари. Товарну бржу об'ктивно називають "нститутом цн", яка замня величезну, громздку, неперспективну неефективну систему колишнього Державного комтету цн.
Бржовий механзм цноутворення прямо протилежний так званому 'плановому'. Вн да змогу повнстю врахувати поточн спввдношення попиту пропозиц, умови поставки оплати товарв та ряд нших факторв, як формують ефективнсть торгвл. Крм того, механзм цноутворення на брж в максимальнй мр врахову економчн нтереси партнерв по угод.
7. Боротьба з проявом моноползму на товарному ринку. ТБ сприя створенню умов для активзац рзних форм цново нецново конкуренц серед продавцв покупцв. Боротьба з монопольним товарним ринком здйснються шляхом залучення до бржово торгвл все бльшо клькост продавцв покупцв, забезпечення гласност суперництва в процес торгв.
8. Нормування умов для мнмзац комерцйного фнансового ризику. Бржа виступа гарантом виконання укладених на нй угод, пдвищу надйнсть х виконання. Крм того бржа виробила свй власний механзм страхування цнового ризику, який в умовах нестабльност економчно бржово кон'юнктури сприя до мнмуму знизити комерцйний фнансовий ризик продавцв покупцв, зв'язаний з змною цн на товари.
9. Надання учасникам товарних ринкв найбльш цнно комерцйно нформац. Результати регулярно здйснюваних бржових торгв дозволяють забезпечити повну пронформовансть учасникв як бржового, так небржового ринку про стан попиту, пропозиц, цн, конкуренц на ринку того чи ншого товару. Ця нформаця носить вдкритий характер використовуться не лише пдпримцями, але державними регулюючими органами (при оцнц бартерних угод в процес оподаткування, при державному регулюванн цн тощо).
Поряд з вище перерахованими основними функцями, ТБ здйснюють ряд допомжних функцй, серед яких можна видлити так:
а) стандартизаця яксних параметрв тих чи нших товарв. Така стандартизаця здйснються по всх так званих 'бржових ' товарах, що да змогу здйснювати торгвлю ними по опису якост без пред'явлення при укладанн угоди, не лише парт товару, який реалзуться, але його зразкв;
б) стандартизаця бржових контрактв на купвлю-продаж товарв. Розробка таких бржових документв суттво полегшу укладання угод прискорю процес х оформлення. Типов бржов контракти впроваджуються нин в практику роботи не лише окремих брж, але мжбржових операцй;
в) здйснення арбтражу мж учасниками бржових угод. Бржовий арбтраж сприя забезпеченню захисту майнових прав законних нтересв учасникв бржово торгвл, дотриманню виконання договрних зобов'язань, пдвищенню ефективност укладених угод;
г) прискорення реалзаця розрахункових операцй. На окремих ТБ створен Розрахунков палати, як здйснюють розрахунки укладених угодах, утримання грошових застав, проводять клрингов операц;
д) надання рзних послуг клнтам. Ц послуги носять нформацйний консультативний характер, зв'язан з процесом здйснення угод руху товарв;
) участь у формуванн доходно частини державного мсцевого бюджетв. Бржа члени платниками податкв, зборв, мита, нших обов'язкових платежв, як формують доходи вдповдних бюджетв.
Рзномантнсть функцй ТБ визнача х величезну роль в ринковй економц, визнача необхднсть вивчення використання мжнародно бржово торгвл з метою пдвищення
ефективност бржових угод операцй.
2. Класифкаця ТБ
Розвиток бржово торгвл протягом тривалого пероду привв до появи великого рзноманття видв ТБ. 3 метою упорядкування цих видв проводиться класифкаця ТБ по окремих найбльш суттвих ознаках (схема 3).
По регону д вдрзняються так види ТБ:
а) нацональн. Ц брж обслуговують операц купвл-продажу товарв в межах окремо держави або регонв.
б) мжрегональн. Дапазон д цих брж охоплю територ двох бльше сусднх держав;
Схема 3. Ознаки класифкац товарних брж.
в) мжнародн. Бржов операц на таких бржах здйснюють представники рзних кран. Котирування цн на таких бржах являють собою свтов цни на реалзован на них товари.
За характером асортименту реалзованих на брж товарв вони дляться на так види:
а) вузькоспецалзован. На таких ТБ предметом бржово торгвл один вид товару;
б) спецалзован. Предметом бржових операцй на таких бржах , як правило, однотипн групи товарв;
в) унверсальн. На бржах даного виду операц купвл-продажу здйснюються по широкому асортименту рзномантних товарв.
За характером здйснення бржових угод видляють так види ТБ:
а) реального товару. Предметом купвл-продажу на таких ТБ реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому перод;
б) ф'ючерсн. На таких бржах торгвля здйснються не реальним товаром, а лише контрактами на них;
в) опцонн. Предметом торгв на даних ТБ лише права на купвлю або продаж реальних товарв або контрактв на них в майбутньому перод;
г) комплексн. На таких ТБ вдбуваться укладання угод на реальний товар, ф'ючерсн опцонн контракти.
За ступенем вдкритост (можливост участ в торгах) вдрзняються брж:
а) вдкрит (публчн). На таких бржах крм членв в бржових операцях можуть приймати участь вдвдувач торгв (одноразов постйн);
б) закрит. Право участ в бржових торгах укладанн угод мають лише члени дано брж.
За органзацйно-правовими формами дяльност розрзняють товарн брж, створен у вигляд:
а) АТ вдкритого типу. Ними брж, як мають статутний фонд, подлений на певну кльксть акцй рвно номнально вартост, як можуть розмщуватись шляхом вдкрито пдписки купвл-продажу на фондовй брж;
б) АТ закритого типу. Акц таких брж розповсюджуються лише мж засновниками не можуть розповсюджуватись шляхом пдписки вльно продаватись-купуватись на фондовй брж;
в) товариств з обмеженою вдповдальнстю. Ними брж, як мають статутний фонд, подлений на частини серед х засновникв;
г) нших органзацйно-правових фрм. Ц фрми визначаються вдповдним законодавством окремих держав.
Вказана класифкаця да змогу бльш цлеспрямовано формувати систему ТБ, проводити поглиблений аналз х дяльност з врахуванням ознак, як визначають тенденц х розвитку.
3. Огляд розвитку мжнародно бржово торгвл
В прагненн створити розвинутий цивлзований бржовий ринок, ми орнтумося на досвд нших кран, як успшно пройшли етап становлення бржово торгвл мають розвинуту ефективну систему ТБ.
Мжнародна бржова торгвля ма багату сторю. сну деклька трактувань термну 'бржа'. Згдно перекладу з нмецького "бржа" - це "гаманець", за ншою версю походження цього термну пов'язуться з м'ям багатого торговця Ван дер Вурже, який жив у 13 ст. в бельгйському мст Врюгге. На свому будинку у центр мста вн прибив родовий герб см' з зображенням трьох гаманцв надпису:
'Допоможу усм, хто повдомить, що вн бажав купити чи продати'. Незабаром господар був вже не в змоз приймати у себе вдома усх бажаючих, тому призначив певний час для збору купцв перед будинком ввв фнансовий внесок за передачу торгово нформац. Це збрання отримало назву 'бржа'.
Вже в першй половин 16 ст. брж у розумнн, близькому до сучасного, виникають у Ндерландах, тал, Франц. В 1531 р. вдкриваються брж в Врюгге Антверпен, в 1549 р. - в Лон та Тулуз, в 1558р. - в Гамбурз, в 1560 р. - Франкфурт-на-майн Лейпцгу. Виникають вони по однаковй схем. Звичайно, це збрання купцв, маклерв, мнял в певний час в одному, як правило, мсц: пивних, мських ярмарках, просто на вулицях бля готелю. Лише в 1983 р. в Париж пд бржу вперше вдводиться спецальна будвля.
Чим же бржа вдрзняться вд нших складових ринково економки - звичайних базарв, ринкв, ярмарок, виставокНа звичайному ринку, ярмарку товар обов'язково мав бути в наявност, за нього зразу ж потрбно внести плату або обмняти його на нший товар. На бржу ж товар не доставляться, пд час укладання угоди вн може знаходиться у будь-якому мсц, навть поза межами крани. Крм того на брж торгують не ндивдуальними цнностями, а спордненими, з яких одна по рвню якост може замнити ншу. Нарешт бржа - це органзований ринок, тут снують певн правила торгвл, вдповдн органи управлння контролю.
За свою майже п'ятисотрчну сторю бржова торгвля пройшла ряд етапв свого розвитку (схема 4).
На першому етап бржова торгвля здйснювалась в обмеженому числ кран, носила локальний характер. На ТБ в цей перод здйснювались угоди лише на реальний товар в негайною поставкою, як правило, за готвку. Асортимент реалзованих товарв на бржах був досить обширним - вн включав практично вс види сльськогосподарсько продукц, вироби домашнього виготовлення, шкри хутро, текстиль, лсоматерали тощо.
На другому етап розвитку бржово торгвл почали укладатись угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому перод.
5 етап
4 етап
3 етап
2 етап
1 етап
Схема 4. Основн етапи розвитку свтово бржово торгвл.
В найбльшй мр потреба в таких угодах виникла при торгвл сльськогосподарською продукцю, виробництво яко носить сезонний характер. В процес таких угод продавц покупц заздалегдь узгоджували кльксть, цну строки майбутнх поставок певних видв товарв. Перша угода з реальним товаром з поставкою в майбутньому перод була зарестрована в 1730р. на японськй рисовй брж Дояма. Приблизно в цей же час аналогчн угоди починають здйснюватись на вропейських ТБ.
Третйетапрозвитку бржово торгвл зв'язаний з впровадженням в бржову практику угод на строк (ф'ючерсних). Рст виробництва розширення свтово торгвл привели до появи на брж велико клькост стандартизованих товарв. Вдосконалення методв визначення х клькост дозволило типзувати важливш якост параметрв окремих товарв найбльш масового виробництва. В 1865р. Чкагська ТБ розробила стандартний, типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його 'ф'ючерсним'. В цьому контракт були стандартизован яксть, кльксть, строк мсце поставки товару, по якому здйснються угода. Для багатьох бржових торговцв покупка-продаж таких контрактв стала бльш примлившою угодою з реальним
товаром в майбутньому перод (вдпала необхднсть в транспортуванн зберганн товару, переврц його якост; зник ризик недопоставок товару тощо).
Одночасно з появою ф'ючерсних контрактв була введена в дю система гарантованих внескв брж на випадок невиконання учасниками угод свох зобов'язань. Ц основоположн принципи ф'ючерсних угод не змнились понин. Товарна оболонка залишилась лише зовншнм атрибутом таких угод; по сут вони не пов'язан з реальним товаром, хоч вдграють важливу роль в бржовй торгвл.
Четвертий етап розвитку бржово торгвл пов'язаний з розробкою впровадженням механзму страхування цнового ризику ( хеджирування) . Нестабльнсть бржово кон'юнктури приводить до того, що цни по угодах за реальний товар з поставкою його в майбутньому перод, узгоджен в момент х укладання, можуть суттво змнитись до моменту виконання зобов'язань по угод. В результат цього одна з сторн покупець або продавець будуть нести фнансов втрати. Механзм хеджирування ( це розглянуто в наступнй лекц 'Види бржових угод операцй) дозволя зняти цновий ризик або мнмзувати його. Вперше механзм хеджирування одержав практичну реалзацю в 1920 р. на бржах США при закупках бавовника, який направлявся у Великобританю.
П'ятий етап бржово торгвл зв'язаний з появою нового виду угод - опцонних, в процес здйснення яких продаються не сам товари або ф'ючерсн контракти, а лише права на них за певну премю. Перш опцонн контракти були укладен на Чказькй (США) ТБ на сою кукурудзу вдповдно в 1984 1985 рр. За останн роки вони одержали широкий розвиток на мжнародних ТБ.
На сучасному етап свтову бржову торгвлю представляють 50 ТБ. (Слд вдмтити, що в це число не входить жодна з брж СНГ, так як вони не вдповдають мжнародним стандартам). Обсяг укладених на них угод перевищу нин 10 трил. долл. (в це число входять угогди на реальний товар, ф'ючерсн опцонн). Основний обсяг бржово торгвл товарами або контрактами на них, приходиться на США: 80-85% вд загального обсягу свтово бржово торгвл.
Структура угод, укладених на мжнародних ТБ, характеризуться нин такими даними: 2% - угоди, пов'язан з куплею-продажею реальних товарв; близько 20% - складають опцонн угоди, решта - угоди на строк (ф'ючерсн).
Безумовним центром розмщення ТБ США - на х територ сну 1 ТБ Великобританя - 10 ТБ.
Бльшсть мжнародних ТБ спецалзованими, тобто здйснюють торгвлю окремими групами товарв (зерном, живою худобою, кавою какао, нафтопродуктами, металами тощо)
Важливою характеристикою мжнародних ТБ х розмри, як визначаються числом укладених на них угод. Про провдн свтов бржов центри - 'першу десятку' да уявлення табл. 1.
Для сучасного етапу розвитку свтово бржово торгвл характерн слдуюч основн тенденц:
а. ) рст обсягу бржово дяльност. За останн 35 рокв кльксть угод, укладених на ТБ, зросла в 15 разв;
б) постйне скорочення реалзованого асортименту числа угод по даному товару. Ця тенденця проявляться особливо чтко на найбльших ТБ свту. Ряд ТБ повнстю виключили угоди з реальним товаром, перетворивши у ф'ючерсн або опцонн брж;
в) пдвищення рвня концентрац бржово торгвл в окремих кранах. В кожнй кран видляються провдн ТБ, число угод няких росте бльш високими темпами. На одну Лондонську ТБ металв, наприклад, приходиться нин 15% бржового обороту Великобритан .
г) переважне розмщення ТБ в мсцях концентрац споживання товарв. В мсцях концентрац виробництва на ТБ набагато вищий рвень угод з реальним товаром, в той же час як в мсцях концентрац споживання основн угоди зв'язан з купвлею-продажем ф'ючерсним опцонним контрактом;
д) вирвнювання рвня бржових цн на товари на рзних бржах. За останнй час розрив у цнах на окремих бржах постйно скорочуться. Де зв'язано з тим, що основна частина угод здйснються не по реальних товарах (цни по яких включають витрати на транспортування, збергання, охорону тощо), а по ф'ючерсних опцонних контрактах;
) рст технчного оснащення ТБ вдосконалення технки бржових операцй. Використання ОМ нформатики та зв'язку дозволя швидше здйснювати котирування цн, здйснювати окрем операц виявлення тенденц бржово кон'юнктури. Використання сучасних технчних засобв дав змогу приймати участь у бржовй торгвл особами, як проживають в самих рзних куточках крани.
Знання цих тенденцй дозволя прогнозувати характер розвитку бржово торгвл в нашй кран.
п/пНазва ТБОсновн групи реалзованих
товарв
В серед. за рк, млн. уг.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9. 'Чкаго борд офтрейд'
'Чкаго маркентайл екочендж'
'Нью-Йорк маркентайл екочендж'
Паризька бржа 'Матф'
Нью-Йоркська
Токйська про-мислова ТБ
Сднейська ф'ючерс-на бржа
Лондонська бржа металв
Нью-Йоркська бржа кави, цукру, какаоПшениця, кукурудза, овес, соя, сове масло, србло, золото
ВРХ, свин, бекон, пиломатерали
Нафта, бензин, дизпаливо, пропан, платина
Цукор, картопля, какао-боби
Золото, србло. мдь, алюмнй
Бавовник, вовна, каучук, платина, золото, србло
БРХ, вовна
Мдь, алюмнй, свинець, цинк, нкель, олово, србло, паладй
Цукор-сирець, кава, какао-боби
150
35
32
25
22
15
12
10
9
Схема 1. 10 провдних ТБ свту, щорчно здйснених угод. 4. Характеристики основн тенденц розвитку ТБ Украни
сторя бржово торгвл на Укран нерозривно зв'язана з розвитком ТБ колишнього СРСР в склад якого вона входила. Що ж стосуться першо ТБ на територ Украни, то вона була вдкрита в 1796 р. в Одес. Цю дату можна вважати початком першого етапу бржово торгвл на Укран (див. схему 5).
Проте н Одеська, н створен в наступн клька десятилть ряд ТБ не вдгравали помтно рол в оптовй торгвл - торги на них проходили в'яло при невеликому скупченн покупцв продавцв.
Предметом бржово торгвл були, в основному, зерно мануфактура.
Другий етап бржового руху на територ Украни зв'язаний з реформою 1861 р. , яка стимулювала пдвищення розширення товарно-грошових вдносин. ТБ почали виникати практично у всх торгових центрах, причому багато з них спецалзувалися на торгвл окремими групами товарв (хлбом, фруктами, м'ясом, худобою, вином, яйцями, лсом, маслом тощо).
До 1914р. на територ Украни було розмщено 11 ТБ (в Кив, Одес, Запоржж, Харков . Херсон, Марупол, Бердянську). Найбльш великою з них була Кивська ТБ, вдкрита у 1865 р. ( основний обсяг бржових угод припадав на цукор. З початком першо свтово вйни бржова торгвля прийшла в рзкий упадок, а з 1917 р. взагал перестала снувати.
Третй етап бржово торгвл вдноситься до 20-х рокв нерозривно
зв'язаний в здйсненням НЕПу. До 1925 р. була вдновлена робота усх 11 ТБ. Проте цей перод тривав недовго, уже в 1928 р. перестали оснувати остання з цих ТБ.
Четвертий етап сучасний етап розвитку бржово торгвл, приходиться на 1990 р. Сьогодн в Укран д понад 70 ТБ.
4 етап
3 етап
Схема 5. Основн етапи розвитку бржово торгвл на територ Украни.
За даними експертв обсяг бржово торгвл на Укран в останн роки
становить до 10 млн. грн. за рк.
Особливост органзац ТБ на Укран визначаються Законом Украни Про товарн брж, прийнятим 10 грудня 1991 р. введеним в дю 1 счня 1992 р.
Переважне число ТБ на Укран унверсальн (75% х клькост).
Багато ТБ Украни об'днан в рзн бржов союзи. Найбльш представницькими з них Конгрес брж, Бржовий союз, Мжбржовий синдикат 'Метал Украни', мжбржова картель Днпро.
Основними задачами розвитку мжбржово торгвл на Укран на сучасному етап :
1. Збльшення темпв росту бржового обороту, пдвищення його питомо ваги в Батальному обсяз оптового товарообороту. Розрахунки показують, що оптимальниа питома вага бржового обороту повинна становити близько 20% вд загального обсягу оптового обороту Украни. Це означа, що число бржових угод повинно зрости в 7-10 раз порвняно з 1991 р. Зростанню бржового обороту буде сприяти скорочення питомо ваги державного замовлення на вироблену продукцю, укладання через брж ряду зовншньо-торгведьних угод, скорочення перелку лцензованих товарв.
2. Скорочення числа ТБ. Виходячи з критерв мжнародно бржово торгвд число ТБ на Укран не повинне бути бльшим 6-7.
На початковому етап переходу до ринково економки, х число може становить 20-25 (необхдно скоротити втрич). частина ТБ повинна бути перотворена в торгов будинки, аукцонн фрми; друга х частина може бути об'днана (в першу чергу у М. Кив, де в такй х клькост нема необхдност).
3. Спецалзаця ТБ. Спецалзован ТБ повинн вдгравати основну роль в скулад ТБ Украни. Процес спецалзац на Укран повинен здйснюватись в два етапи. На першому етап слд визначити профль перспективних ТБ. На другому етап слд розпочати повне очищення цих ТБ вд непрофльних товарв. Основу товарного профлю брж повинн складати так зван бржов товари.
4. Впровадження сучасних видв бржових угод. Це стосуться ф'ючерсних опцонних угод. х впровадження в нашу бржову проактику дасть змогу залучити на бржу бльшу кльксть членв, краще котирувати цни, здйснювати страхування цнового ризику.
5. Впорядкування розрахункових операцй на бржах. Вже сьогодн виника потреба в створенн на ТБ Розрахункових палат для обслуговування членв брж. З ростом обсягв бржового обороту функцонування бржових розрахункових центрв необхдна умова ефективност х роботи.
6. Оптимзаця економчних умов дяльност учасникв бржово торгвл. В першу чергу це стосуться системи оподаткування посередницько бржово дяльност, яка в Укран набагато жорсткша, нж в нших кранах.
7. Створення розвинуто бржово нфраструктури. Для забезпечення ефективно дяльност брж повинн володти системою складських примщень, певними транспортними засобами, користуватися послугами консалтингових та маркетингових фрм.
Розв'язання цих задач дозволить Укран створити систему бржово торгвл, яка б вдповдала мжнародним стандартам.
Лекця 2. 'ВИДИ БРЖОВИХ УГОД ОПЕРАЦЙ'
1. Характеристика бржових угод
2. Мета особливост здйснення бржових операцй
1. Характеристика бржових угод
Основне призначення брж - створення оптимальних умов продавцям покупцям для укладання бржових угод. У вдповдност до закону Украни 'Про товарн брж' угода вважаться бржовою при виконанн слдуючих умов:
а) якщо вона явля купвлю-продаж, поставку обмн товарв, допущених до обгу на ТЕ;
б) якщо учасниками члени брж;
в) якщо вона подана до рестрац зарестрована на брж не наступного за здйсненням угод дня.
Угоди, зарестрован на брж, не пдлягають нотаральному засвдченню. Змст бржово угоди (за виключенням назви товару, клькост, цни, мсця строку виконання) не пдлягають розголошенню. Ця нформаця може бути поданою лише за вимогою органв слдства суду. Угода вважаться укладеною з моменту рестрац на брж. Здйснювати бржов операц на Укран дозволено лише членам брж або брокерам (в ряд держав так угоди можуть укладати вдвдувач брж, як купили пропуск на торги).
На брж укладаться три основн види угод (див. схему 6):
угоди з реальним товаром; ф'ючерсн угоди (угоди на строк) опцонн угоди (угоди з премю за право укладання угоди).
1. Угоди з реальним товаром (див. схему 7) передбачають купвлю продаж конкретно парт виробленого або належного до виробництва в конкретному перод товару.
Схема 6. Основн види угод, укладених на ТБ.
Види угод з реальним товаром
По строках поставкиЗа умовами ознайомлення з товаромПо формува-нню контракт-них цнЗа особливими умовами здйсненняЗ негайною поставкою ('спот' або 'кеш')Без попереднього ознайомленняЗа цною, яка склалась на брж. ринку в момент прове-дення Бартерн бржов угодиУгоди з умовоюНа основ ознайомлення з всю партю товару або його зразком3 поставкою в майбутньому перод ('форвард')
За цною, яка фксуться згодом (при ви-конанн угод)Угоди з заста-вою (на купв-лю-продаж)
За стандартами ТУ, або середи, параметрами това-РУ
Схема 7. Класифкаця бржових угод з реальним товаром
Особливстю цього виду угод те, що предметом може бути будь-який товар, допущений до обгу на данй брж в будь-якй клькост, будь-яко якост, з будь-якими умовами поставки (транспортування) формами розрахунку. Угоди з реальним товаром можуть укладатися як з правом перепродажу, так без права його продаж. Вони не пдлягають лквдац завершуються обов'язковою поставкою товару (або передач права розпоряджатися ним).
В залежност вд строкв поставки реального товару, угоди з ним дляться на два основних види:
а) з негайною поставкою (угода 'спот' або 'кеш'). В цьому випадку товар, який реалзуться на брж, обов'язково повинен бути у наявност, а псля укладання угоди - зразу ж переданий покупцю (в строк вд 1 до 15 днв). У сучаснй бржовй практиц Украни цей вид бржових угод переважаючим;
б) з поставкою в майбутньому перод (угоди типу 'форвард'), строк поставки до 6 мсяцв. Необхднсть таких угод зумовлена тим, що вони дозволяють виробничому або торгвельному пдпримству забезпечити непреривнсть технологчного процесу (за рахунок ритмчност поставки), а також знизити витрати на складськ збергання товарв. Проте, при форвардських угодах виника ризик недопоставки товарв у зв'язку з мнливими умовами виробництва, так як при укладанн форвардно угоди реалзуться товар, якого, як правило, у продавця ще нема у наявност. Окрем недобросовсн продавц
можуть при укладанн форвардно угоди продати 'повтря', тобто товар, який заздалегдь не передбачений ними до поставки (предметом наживи тут виступа авансовий платж покупця, яким продавець користуться як безкоштовним кредитним ресурсом). , нак-нець, при форвардних угодах сну ризик змни цн на товар, внаслдок чого один з бржових контрагентв по угод може понести фнансов втрати. У звичайнй бржовй практиц кран з розвинутою ринковою економкою цей цновий ризик однаковий для продавцв покупцв. В наших умовах, постйно нфляц, фнансов втрати вд змни цни при здйсненн поставок товарв по форвардних угодах, як правило, несе продавець. Проте, бржа виробила спецальний механзм страхування цнового ризику продавця покупця при укладанн форвардних угод, як будуть розглянут нами в наступних лекцях.
В залежност вд умов ознайомлення з товаром угоди з ним можуть бути укладеними:
а) без попереднього ознайомлення з товаром. В цьому випадку предметом угоди е товар, добре вдомий покупцю, який не ма рзновидв зовншнього оформлення або яксних характеристик (наприклад пиво 'Жигулвське', горлка 'Столична' т. п. , випущен певним виробником) ;
б) на основ попереднього огляду всього товару або окремих його зразкв. На бльшост ТБ Украни обладнан спецальн кмнати або стенди зразкв товарв, як в силу х особливих фзико-хмчних властивостей або великих габаритв не можуть бути представлен на брж, продавець вказу, де перебува цей товар як покупець може ознайомитись з ним;
в) за стандартами, технчними умовами або ншими мнмальними середнми параметрами якост продуктв (товарв). Цей вид попереднього ознайомлення з товаром практикуться, як правило, при укладанн форвардно угоди, тобто по товару, який ще не вироблений або не поставлений в район, в якому знаходиться бржа. Порядок роботи з товаром регулються Правилами роботи вдповдних брж. '
В залежност вд особливостей формування контрактних цн розрзняють угоди з реальним товаром, у кладеними:
а) за цною, яка склалась на бржовому ринку в момент проведення торгв. Так як в наших умовах основними видами угод з реальним товаром угоди типу 'спот' або 'кеш', то цна, як правило фксуться у бржовому контракт за результатами торгв, на яких ця угода була здйсненою;
б) за цною, яка фксуться згодом (у момент поставки, за довдковими котирувальними цнами у мсяц поставки, по нших перодах).
Така угода носить назву 'онкольно угоди' - вона явля собою покупку реального товару, при якй цна не фксуться до тих пр, поки цього не вимага покупець. Наступн фксування цни характерн лише для бржових угод типу 'форвард'.
В залежност вд особливостей умов здйснення угод у нашй бржовй практиц видляють так х види:
а) бартерн бржов угоди. Ц угоди здйснюються лише на окремих ТБ (на бльшост ТБ Украни так угоди заборонен). В процес здйснення бартерних угод продавець покупець виступа в однй особ, так як його бржовий партнер. З розвитком бржово торгвл цей вид угод повинен припинити сво снування;
б) угоди з умовою. Пд цим термном розумться угода з реальним товаром, коли продаж одного товару здйснються за умови одночасно купвл ншого товару. Вдмна цього виду угод вд бартерних поляга в тому, що вони укладаються на вдкритих (публчних) торгах при посередництв брокера, а розрахунки по них носять грошову форму;
в. ) угоди з заставою. Цей вид угод з реальним товаром передбача, що при х укладанн один контрагент виплачу другому певну суму грошово застави як гарантю свох зобов'язань по бржовому контракту. В залежност вд ризику невиконання зобов'язань по бржовому контракту розрзняють угоди з заставою на купвлю (у якй платником застави покупець в цьому випадку забезпечуться страхова гарантя платоспроможност свочасност розрахункв покупця) угоди з заставою на продажу (у якй платником застави продавець - в цьому випадку забезпечуться страхова гарантя поставки товарв в зазначений строк).
Перерахован особливост умови угод характерн для лише нашо бржово практики викликан нестабльнстю ринку в умовах спаду виробництва нфляц. нечткою договрною диоцпдною поставок розрахункв, а в окремих випадках недобросовснстю партнерв по угод. У свтовй практиц вищеперерахован види бржових угод не застосовуються.
2. Ф'ючерсн угоди (угоди на строк) передбачають купвлю або продажу не реального товару, а лише контрактв на нього в наступному перод. Цей перод на бльшост ТБ прийнятий до 1 року, хоч в свтов ТБ, як допускають укладання ф'ючерсних контрактв на строк до 5 рокв.
Для наших багатьох пдпримств досить важливо зрозумти, чому об'ктом торгвл на брж е не реальний товар, а його паперовий екввалент - ф'ючероний контракт (ранш вдмчалось нами, що ф'ючерон угоди займають переважну питому вагу практично на всх провдних ТБ свту).
Справа в тому, що торгвля реальним товаром вимага великих матеральних, трудових фнансових втрат. Адже в переважнй бльшост випадкв для пред'явлення товару до торгв вн повинен бути доставленим на бржу або перебувати в тому ж регон, в якому вона розташована. Навть в умовах Украни, при всй рзномантност ТБ, радус доставки товару на бржу досить великий. А при свтовй спецалзац ТБ вдносно невеликй х клькост цей радус багатократно зроста. Якщо ж врахувати так ситуац, коли продавець покупець знаходяться в однй кран, а бржа - в другй, або якщо доставлений на бржу товар з обмеженим отроком збергання не буде на нй свочасно реалзований, то отав зрозумлим вдсутнсть необхдност в реалзац виробленого реального товару через бржу.
Можна висунути таке доведення - завозити товар на бржу зовсм не обов'язково. Достатньо укласти на брж ф'ючерсну угоду, а товар при виконанн направити покупцю самим коротким шляхом. Проте, ранш вдмчалось, що форвардн угоди зумовлюються високим рвнем цнового ризику для одн з сторн. При х укладанн може бути одна бржова цна, а при виконанн - зовсм нша. Крм того, збергаться ризик порушення договрних зобов'язань, як продавцем, так покупцем товару. Ф'ючерсн угоди позбавлен багатьох з цих нецнових ризикв в значнй мр згладжують цновий ризик. Це зв'язано з тим, що ф'ючерсн угоди, будучи сконцентрованими на крупних ТБ, дають змогу невелювати коливання регональних цн на товари. Сукупнсть цих угод дозволя ТБ здйснювати головну функцю - цноутворення. Встановлен, в ход укладання ф'ючерсних угод бржов цни виступають орнтиром для конкретних регональних ринкв реального товару. Крм того, як ми розглянемо згодом, лише за допомогою ф'ючерсних угод на брж може бути забезпечене страхування цнового ризику по угодах з реальним товаром типу 'форвард'.
Впровадженню ф'ючерсних угод на брж переду велика робота по вивченню товарного ринку розробц типового бржового контракту. В той час як бржовий контракт
по угодах з реальним товаром (тиу 'спот'' або 'форвард') може бути в значнй мр стандартизованим з тим, щоб у продавця покупця не виникало недоври щодо предмету такого бржового контракту. Стандартизаця по бржовому контракту ф'ючерсно угоди охоплю так параметри (схема 8):
а) кльксть товару, яка охоплються одним контрактом (у бржовй практиц - 'лот'). Так, наприклад, розмр одного ф'ючерсного контракту на бржах свту по пшеницях дорвню 5 тис. бушелями (близько 136 тон); по бавовнику - 50 тис. тон англйських фунтв (близько 23 т) тощо. Ф'ючерсн угоди можна укладати на будь-яку кльксть товару, кратну цим розмрам. При цьому для характеристики загально парт товару по ф'ючерснй угод користуються показниками не його натуральних вимрникв, а клькост бржових контрактв (наприклад, обсяг ф'ючерсно угоди - 6 бржових контрактв);
б) яксний стандарт товару. Як правило, ф'ючерсн угоди можуть укладатися лише по одному яксному сорту, який менуться базисним.
Схема 8.
Схема 8. Основн параметри стандартизац типового ф'ючерсного контракту.
Схема 9. Класифкаця опцонних угод, укладених на ТБ
У тому випадку, коди крм базисного сорту бржа встановлю для ф'ючерсних угод ще деклька сортв товару, то розрахунок при цьому проводиться на основ котирування цн базисного сорту з надбавкою (премю), за товар бльш високого сорту, або з скидкою ('дисконтом') за товар бльш низького сорту;
в) базис поставки товару (тобто мсце куди вн повинен бути поставлений). Цей параметр бржового контракту передбачаться на той випадок, якщо по окремих ф'ючерсних угодах продавець або покупець нададуть перевагу при х виконанн реальному товару це не заборонено правилами здйснення бржово торгвл). Базис поставки повинен бути пов'язаний з залзничними, водними або автомобльними магстралями вдповдними складськими примщеннями для збергання товарв;
г) строк закнчення контракту. При ф'ючерсних угодах вн називаться 'тривалстю позиц' встановлються , як правило, в мсяцях. Тривалсть позиц може мати нтервал в один, два або три мсяц. Так, наприклад, бржов контракти по ф'ючерсних угодах на каучук укладаються на кожний наступний мсяць, по пшениц - на кожну наступну двохмсячну позицю;на цукор, какао, кольоров метали - на кожну наступну трьохмсячну позицю. Це дозволя уникнути надмрного подрбнення строкв реалзац ф'ючерсних угод;
д) останнй день торгвл ф'ючерсними контрактами. Вн встановлю на кожнй конкретнй брж останнй строк продаж купленого контракту або покупки проданого в мсяц виконання. Якщо цей строк порушений, то з наступного дня контракт повинен здйснюватися шляхом поставки або одержання реального товару. Наприклад, якщо позиця контракту завершуться в червн, то останнм днем торгвл може бути визначений десятий робочий день вд кнця червня;
б) останнй день поставки товару вд реалзац ф'ючерсного контракту. В цей день товар повинен бути доставлений до мсця призначення. Здебльшого таким днем призначаться останнй робочий день того мсяця, по якому передбачена позиця контракту по ф'ючерснй угод.
При таких стандартизованих параметрам бржового контракту предметом торгв по ф'ючерснй угод може бути лише цна. На вдмну вд угод з реальним товаром, цна по ф'ючерснй угод фксуться в момент укладання бржового контракту.
Оскльки учасники ф'ючерсних угод не можуть мати за мету поставку або одержання реального товару, то уклавши таку угоду, вони передають для виконання розрахунковй палат брж ( в подальшому мають справу не мж собою, а лише з розрахунковою палатою, яка виступа гарантом виконання). Бржовий контракт по ф'ючерснй угод не може бути просто анульованим по закнченн його строку, а вимага спецально процедури - 'лквдац контракту'.
Лквдаця контракту по ф'ючерснй угод може здйснюватись двома шляхами:
1) укладання протилежно (зворотньо) угоди на рвну кльксть товару (така угода в бржовй практиц носить назву офсетно). Так, наприклад, якщо продавець продав у березн контракт на певний товар з позицю на вересень за цною 0 тис. грн. , а у вересн реальна цна склала 12 тис. грн., то продавець, як програвша сторона в угод , повинен сплатити рзницю в 2 тис. грн. шляхом укладання зворотньо (офсетно. ) ф'ючерсно угоди на такий же контракт в сум 12 тис. грн. - тим самим контракт по ф'ючерснй угод буде анульований;
2) поставкою або одержанням реального товару в клькост, яка передбачена контрактом по ф'ючерснй угод (в цьому випадку учасник угоди буде нести додатков витрати по транспортуванню товару, його зберганню тощо). Поставка реального товару проти ф'ючерсно угоди носить назву 'тендер'.
Ф'ючерсн угоди найбльш складним видом бржових угод. Над впровадженням цих угод в нашу практику працю в даний час ряд ТБ, хоч сучасн економчн умови характер розвитку бржового ринку здебльшого не сприяють можливостям здйснення ф'ючерсних угод. Сукупнсть ф'ючерсних контрактв, як обертаються на брж, являють собою як би дзеркальне вдображення сукупност наявних товарв. Таким чином, ф'ючерсний контракт дав можливсть зосередити попит пропозицю на даний товар в диному центр незалежно вд руху фзичного товару.
3. Опцонн угоди (угоди з премю) передбачають купвлю права або продажу зобов'язання укласти бржовий контракт на обумовлену кльксть товару по заздалегдь зазначенй цн в межах взамно узгодженого пероду. Контракт мж контрагентами тако угоди носить назву опцон. У вдповдност з цим контрактом продавець опцону одержу премю бере на себе зобов'язання продавати або купувати, а покупець опцону виплачу премю одержу право купити або продати конкретний товар на вищеобговорених умовах. Таким чином, цною опцону (опцонного контракту) виступа розмр прем, тобто суми, яку виплачу покупець опцону його продавцю.
Опцонна угода може бути укладеною як по реальному товару, так по ф'ючерсному контракту.
Покупець опцону, оплативши продавцю премю, не несе перед ним жодних зобов'язань (тобто вн не зобов'язаний до моменту закнчення строку опцонно угоди купити або продати товар або ф'ючерсний контракт по заздалегдь обумовленй ц н). В такий же час продавець опцону, одержавши вд покупця премю, зобов'язаний протягом обумовленого опцонним контрактом пероду продати або купити передбачуваний товар, як би не змнилися умови бржового ринку, якщо лише покупець захоче реалзувати сво право).
Опцонна угода, так як ф'ючерсна, укладаться на основ стандартизованого контракту. Проте перод здйснення опцонних угод дещо коротший не перевищу 9 мсяцв. Куплений опцонний контракт може бути потм переданий другому покупцю.
Принцип альний механзм формування опцонно угоди розглянемо на такому приклад.
Приклад. На поточних торгах запропонований реальний товар на суму 500 млн. грн. Покупець опцону пропону власнику товару премю в сум 50 млн. грн. за право придбати
цю партю товару через три мсяц. Протягом цього строку власник товару продати його нкому не ма права. Якщо за вказаний в опцонному контракт перод цна на товар знизилась вся партя кошту вже 400 млн. грн. , то покупець опцону може вдмовитись вд придбання. Якщо ж цна на товар зросла становить по бржових цнах уже 600 млн. грн., то покупець вимагатиме у власника товару укладання бржового контракту на реальний товар у сум 500 млн. грн.
Розрзняють так основн види опцонних угод (схема 9):
а) простий опцон; його покупець одержу право вибору - вимагати вд подавця опцону виконання його зобов'язань' або 'вдступитися' вд угоди,
використавши 'право вдступу'. Розрзняють два види простого опцону: опцон-попит (або опцон на покупку) опцон-пропозиця (опцон на продажу). Покупець опцону-попиту ма право купити реальний товар або ф'ючерсний контракт. Вдповдно продавець опцон-попиту бере на себе зобов'язання продати реальний товар або ф'ючерсний контракт (при пред'явленн покупцем попиту), а продавець опцон-пропозиц зобов'язаний (при пред'явленн вдповдно пропозиц) купити у покупця наявний у нього реальний товар або ф'ючерсний контракт;
б) подвйний опцон, при якому його покупець одержу право вибору мж позицю продавця позицю покупця реального товару або ф'ючерсного контракту, а також право вдмовитись вд наступно угоди. В цьому випадку права покупця опцону стають вдвч ширш порвняно з його правами при простому опцон. Як правило, вдвч збльшуться у зв'язку з цим розмр прем, яка виплачуться за такий опцон,
в) кратний опцон, за яким його покупець одержу право за певну додаткову премю продавцю опцону збльшити в деклька разв партю товару або ф'ючерсних контрактв в наступнй угод. Ця нова партя повинна бути 2-х, 3-х, 4-х т. п. кратною по вдношенню до попереднього обумовленого початкового розмру, але в межах максимального розмру, який визначаться опцонним контрактом.
Опцонн угоди, так як ф'ючерсн угоди, лише починають впроваджуватись в практику нашо бржово торгвл. х впровадження також обмежу нестабльнсть економки, висок темпи нфляц, як практично викликають зниження рвня бржових цн на товари в наступних перодах. Розглянут нами види бржових угод дозволяють здйснювати рзномантн бржов операц.
2. Мета особливост здйснення бржових операцй
Укладання тих чи нших видв угод пдпорядковане певнй мет здйснення бржових операцй, як учасники брж проводять на торгах. Основною метою проведення бржових операцй (схема 10):
1) купвля продаж реальних товарв, необхдних для здйснення виробничого торгвельного процесу на окремих пдпримствах. Цей вид бржових операцй дозволя виробнику реалзувати, а споживачу придбати необхдний товар. В процес цих операцй виробник виступа в якост продавця сво готово продукц, а споживач в якост покупця конкретно парт товару виробничого або споживчого призначення, яка визначаться ндивдуальними кльксними яксними параметрами;
2) страхування цнового ризику (тобто можливих фнансових втрат продавця або покупця при змн цни на реальний товар в процес здйснення форвардних угод). Механзм страхування цнового ризику визначаться термном 'хеджирування', да змогу учаснику дано бржово операц базувати сво бржов комерцйн операц на певнй цн, що забезпечу бльшу передбачуваннсть його доходв витрат.
Схема 10. Основн види бржових операцй, як здйснюються на ТБ.
Основан
Основан
Основан
Основан
Основан
Осн-н нана динам
на рзни
на рзни
на рзни
на рзни
рзниц вц пн на
ц в ц
ц в ц
ц в ц
ц в ц
цнах нареальн
нах на
на на
нах на
нах на ф'ючерс-товари
спордне
окрем
окрем
реальний
ний конт-або
н у
сорти
товари на
товар
ракт поф'ючерсн
виробни
одного й
рзних ТБ|ф'ючерс-
одному контракти
цтв або
того ж
ний контому ж
споживан
товару
тракт на
товару,
н товари
нього
але з рз-
ною три-
вал. пози
цй
Схема 11. Основн форми спекулятивних операцй, як здйснюються на ТБ.
Особа, яка здйсню бржов операц страхування цнового ризику, називаться 'хеджер'. Ц операц не слд плутати з звичайними операцями страхових компанй, як страхують комерцйний ризик як вдшкодовують страхувальнику вдповдн втрати;
3) бржов спекуляц (на рзниц в цнах), не заборонен законодавством. В бржовй торгвл - спекуляця - це один з найбльш вживаних термнв, як вдображають бажання учасника брж одержати прибуток, правильно прогнозуючи амну бржово кон'юнктури. Ц бржов операц здйснюються з диною метою - вилучення прибутку а коливань цн на товари. Сам товар учасникв цих бржових операцй не цкавить - вони не зв'язан безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалзацю реального товару. Особа, яка здйсню так операц - 'бржовий спекулянт' або 'бржовий торговець', буду свою бржову комерцйну дяльнсть на прогнозуванн коливань бржових цн.
Учасники бржових спекуляцй вдграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здйснення спекулятивних операцй неможливий процес страхування цнового ризику на брж (механзм страхування цнового ризику побудований на тм, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування спекуляця являють собою протилежн за своми економчними цлями операц. При цьому, якщо хеджер може у всх випадках компенсувати сво фнансов втрати на брж, то бржовий спекулянт повинен бути постйно готовим до можливих збиткв. В той же час бржовий спекулянт може одержати прибуток вд свох операцй, тод як хеджер тако можливост не ма. Крм того бржов спекулянти 'виробниками' найбльш важливо нформац - прогнозн цни, у зв'язку з чим х роль на ТБ досить висока.
З врахуванням вище викладено мети розглянемо детально механзм здйснення окремих видв бржових операцй.
Купвля продаж реального товару найбльш простим видом бржових операцй. Сьогодн вона переважа на наших бржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих пдпримств в сировин, матералах обладнанн необхдних для випуску готово продукц; для одержання фнансових засобв, призначенних для здйснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими пдпримствами товарв для наступно реалзац, населенню.
Простота ц бржово операц поляга в тому, що здйснення кожному конкретному випадку вимага укладання лише одн бржово угоди (на купвлю або продаж необхдного товару). При цьому для здйснення ц операц використовуться лише один вид бржових угод - угоди з реальним товаром.
Якщо виробниче або торгове пдпримство виршу сво поточн завдання в галуз постачання або збуту, воно, здйснюючи купвлю або продаж реального товару, уклада бржову угоду типу 'спот', внаслдок яко реальний товар негайно передаться продавцем покупцю. В тих випадках коли пдпримство плану безперервне
постачання або збут, в наступному перод, воно вдповдно уклада бржову угоду типу 'форвард' (або цлий ряд таких угод - з рзними контрагентами на рзн пероди).
Таким чином, в основ здйснення бржово угоди операц купвл або продажу реального товару лежить механзм укладання бржових угод типу 'спот' або 'форвард'.
Страхування цнового ризику (хеджирування) явля собою досить складну бржову операцю, яка вимага використання трьох бржових угод: 1)купвлю (продаж) реального товару з поставкою в реальному перод (угода типу 'форвард');
2) продаж (або вдповдно купвлю) ф'ючерсних контрактв на аналогчну кльксть товарв;
3) лквдацю позиц по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетно угоди. Перш два види бржових угод здйснюються в початковй стад операц по страхуванню цнового ризику, а третй х вид - на стад завершення. Принцип операц по страхуванню цнового ризику оснований на тому, щоякщо учасник несе фнансов втрати з-за змни бржових цн, як продавець реального товару, то вн вигра в тих же розмрах як покупець ф'ючерсних контрактв на ту ж кльксть товару навпаки.
В зв'язку з цим на бржовому ринку розрзняють два види операцй страхування цнового ризику: хеджирування купвлею хеджирування продажею.
Хеджирування покупкою явля собою бржову операцю, в процес яко продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здйсню купвлю ф'ючерсних контрактв на аналогчну кльксть товару.
Розглянемо мехалзм хеджирування купвлею на приклад звичайно форвардно угоди.
Приклад. Пдпримство-виробник бензину здйснило на брж його продаж в счн з поставкою в березн. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за цною 400 грн. за 1 тону. На даний момент у пдпримства-виробника бензину ще нема нафти для його виробництва, воно закупить цю нафту дише в березн. Боячись, що до моменту поставки бензину цни на нафту, а вдповдно на бензин, зростуть, в результат чого пдпримство-виробник понесе фнансов збитки, воно купу 10 ф'ючерсних контрактв по 1 т бензину (як забезпечують кльксть проданого реального товару), по цн 410 грн. кожний або на суму 4100 грн.
Припустимо, що побоювання пдпримства-виробника оправдились цна нафти, а отже бензину, в березн зросла. Цна 1 т бензину на бржовому ринку реального товару становить в березн вже 500 грн., а на ф'ючерсному ринку - вдповдно 510 грн.
При цьому умови, механзм результати хеджирування купвлею будуть виглядати для продавця слдуючим чином:
1. Укладена форвардна угода на 2. Вдкрита позиця на купвлю продаж 10 т бензину за цною по 10 ф'ючерсних контрактв по 1 т 400 грн. на загальну суму бензину за цною 410 грн. на 4000 грн. загальну суму 4100 грн.
Березень
3. Здйснена поставка 10т бен- 4. Закрита позиця (шляхом
зину покупцю реального здйснення офсетно угоди) по
товару, партя якого на бр- куплених 10 ф'ючерсних
жовому ринку кошту тепер контрактах, як на даний
5000 грн. (500 х 10т) момент становили 5100 тис. грн.
(510 х 10)
Результати хеджирування покупкою
При угод з реальним товаром понесен втрати засобв в сум 1000 грн.
(5000 - 4000)
При ф'ючерснй угод одержаний прибуток в сум 1000 грн. (5100 - 4100)
з наведеного прикладу видно, що фнансов втрати по угод з реальним товаром в результат хеджирування покупкою повнстю вдшкодован пдпримству-виробнику по ф'ючерснй угод.
Хеджирування продажею явля собою бржову операцю, в процес яко покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здйсню продаж ф'ючерсних контрактв на аналогчну кльксть товарв. В цьому випадку вищенаведений нами приклад з позиц покупця мав би слдуючий механзм хеджирування:
1) укладання форвардно угоди на покупку реального товару;
2) вдкриття позиц на продаж ф'ючерсних контрактв на аналогчну кльксть товару (з боязн, що до моменту поставки цна реального товару може знизитись);
3) закриття позиц по ф'ючерснй угод при одержанн вд продавця передбачено парт реального товару. Якщо цна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фнансов втрати по форварднй угод, але одержить прибуток по ф'ючерснй угод, але забезпечу вдшкодування втрат.
Хеджирування продажею може здйснювати не лише покупець, але продавець товару при онкольних угодах на брж (тобто коли цна в контракт фксуться не на момент укладання угоди, а в наступному перод, який вказу покупець). При онкольних угодах ризик фнансових втрат вд зниження цн на реальний товар несе його продавець. В цьому випадку хеджирування продажою да змогу зняти цей ризик.
Розглянемо особливост хеджирування продажою при онкольних форвардних угодах.
Приклад. Пдпримство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмчност збуту продукц здйснило на брж його продаж в счн з поставкою у березн в клькост 10 т. На момент укладання форвардно угоди бензин був на брж по цн 400 грн. за 1 т. Покупець, проте, не захотв зафксувати цю цну в бржовому контракт, так як боться, що на момент поставки цна на бензин знизиться. Вн домовляться з продавцем (пдпримством-виробником), що зафксу цну по бржовому котируванн бензину у березн в день торгв, перед поставкою реального товару. В березн при настанн строку поставки товару покупець, у вдповдност до умов онкольно угоди, зафксував цну (по результатах бржового котирування попереднх торгв) у розмр 340 грн. за 1 т бензину.
Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе вд можливих фнансових втрат у випадку зниження цни при онкольнй угод прода (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактв по 1 т бензину по цн 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У березн один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку з зниженням цн на нього на бржовому ринку реального товару) кошту 350 грн. Отже, при закритт позиц по ф'ючерсних контрактах х загальна вартсть буде становити 3500 грн.
За цих умов механзм результати хеджирування продажою по данй онкольнй угод будуть виглядати для продавця слдуючим чином:
Счень
1.Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б цна була зафксована у момент угоди, то сума продажу становила
4000 грн.
Березень
2.Вдкрита позиця на продаж 10 ф'ючерсних контрактв по 1 т бензину за цною 410 грн на загальну суму
4100 грн.
3.По ц н, зафксованй покупцем, продавець поставив йому 10 т бензину, одержавши за цю операцю 3400 грн. (340 х 10т)
4.Закрита позиця (шляхом
здйснення офсетно угоди) по ранш проданих ф'ючерсних контрак-тах, як на даний момент коштують 3500 грн. (350 х 0т)
Результат хеджирування продажою
При онкольнй угод з реальним товаром продавцем понесен фнансов втрати в сум 600 грн. (4000 З400)
По ф'ючерснй угод продавець одержу прибуток в сум 600 грн. (4100 - 3500)
З наведеного прикладу видно, що фнансов втрати продавця по угод з реальним товаром повнстю компенсован одержанням прибутку
по ф'ючерснй угод.
Розглянут приклади показують, що бржов операц страхування цнового ризику (хеджирування) можлив завдяки тому, що цни на реальний товар на ф'ючерсн контракти на нього, як правило, мають тенденцю одночасного руху в одному тому ж напрямку (можлив виключення з цього правила збергаються досить рдко носять короткостроковий характер - вони будуть розглянут згодом). Це зв'язане з тим, що цни, як у першому так у другому випадках перебувають пд впливом одних тих же факторв тсно пов'язан мж собою.
Бржов спекуляц на рзниц в цнах, самий складний вид бржових операцй. Вони вимагають досконалого знання механзму бржового ринку, вмння здйснювати його прогнозуванння по окремих групах товарв, а в ряд випадкв - володння технкою оптових торгових операцй. Успшне застосування цих операцй вимага великого практичного досвду роботи на брж, але саме ц операц можуть принести досить вдчутний прибуток (хоч у випадку х невдач вони приносять вдчутн фнансов втрати). Спекулятивн бржов операц вимагають, як правило, здйснення двох видв бржових угод - спочатку на покупку, а потм на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт в. Фнансовий результат тако операц (розмр прибутку або збитку) визначаться в кнц кнцв тим, наскльки цна продажу може вдрзнятись вд цни покупки. При цьому слд знати одне бржове правило - на суму прибутку, одержаного одними учасниками бржових спекуляцй, несуть фнансов втрати друг учасники.
Спекулятивн бржов операц можуть бути основаними (схема 12):
1) на динамц (пдвищенн або зниженн) бржових цн на реальн товари або на ф'ючерсн контракти;
2) на рзниц в бржових цнах на спорднен у виробництв або в споживанн товари:
3) на рзниц в бржових цнах на окрем сорти (або нш яксн характеристики) одного й того ж товару;
4) на рзниц в цнах на одн й т ж товари на рзних товарних бржах;
5) на рзниц в бржових цнах на реальний товар на ф'ючероний контракт на нього;
6) на рзниц в бржових цнах на ф'ючерсн контракти по одному тому ж товару, але з рзною тривалстю позиц (строками закнчення).
Розглянемо особливост здйснення кожно з перерахованих спекулятивних бржових операцй.
Спекулятивн операц, основан на динамц бржових цн можуть вдбуватись як з реальним товаром, так з ф'ючерсними контрактами.
При здйсненн цих операцй з реальним товаром вдбуваться закупка його на брж з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому перод (тобто укладанням угод на покупку типу 'спот' або 'Форвард') в розрахунку на пдвищення цн