Вступ
Антична Греця, особливо, Афни, яскравим прикладом того, наскльки складний шлях цивлзацйного розвитку, як важко первснй людин позбутися майже тваринного стану стати частиною цивлзац.
Клмат географчне положення Аттики не сприяли розвитку землеробства, тому незабаром його витснила торгвля. Здавна люди, що мають достаток, що володють землею мають знатне походження, стояли на верхнй сходинц соцально рарх. Люди незнатного походження, що не мають високих прибуткв не мали ваги в суспльств. Але з розвитком торгвл з'явилася безлч людей, що завдяки тльки свой заповзятливост зумли нажити соб статок. Вони були рвн землеробськй, корннй аристократ за майновим критерм, але не мали головну умову для одержання соцальних полтичних прав - знатне прзвище. Вони стали потужною опозицю. Зростання невдоволення ново торгово елти в сполученн з невдоволенням простого народу, що знаходився в кабал в хазяв, погрожував вилитися в серйозне зткнення. Виникла необхднсть у появ при влад правителя, що не допустив би цього. така людина з'явилася. Сучасники послдовники шанували Солона за розважливсть, чеснсть справедливсть. Вн провв реформу, псля котро будь-яка людина незалежно вд походження могла стати власником високого статусу, пдвищуючи свй майновий ценз. Люди одержали стимул для роботи.
Коротк бографчн вдомост
СОЛОН (Solon) (народився близько 640 - помер близько 560 р. до н.е.) - грецький державний дяч поет. Був сином Ексекестида з афнського аристократичного роду Медонтидв, по материнськй лн був родичем майбутнього тирана Афн Псстрата. Зграв важливу роль пд час довго вйни Афн з Мегарою за острв Саламн, закликаючи спввтчизникв до боротьби в знаменитй елег, з яко нам вдомо деклька вршв. Близько 594 р. до н.е. був обраний архонтом посередником, завданням якого було виршення важко полтично господарсько ситуац в Аттиц. Солон провв ряд господарських реформ, серед яких: скасування боргв, що лежали на селянських господарствах, рабства за борги, грошова реформа, унфкаця мр ваг, одержання афнського громадянства ослими тут чужоземцями, ремсниками купцями. Ц реформи оздоровили сльське господарство заклали основи розвитку ремесла торгвл. За основу полтичних реформ Солон прийняв подл населення, що уже снував, на чотири класи за майновою ознакою. У такий спосб вн знищив привлею по праву народження, а статок громадянина поставив у залежнсть вд його участ в справах держави. Солон обмежив повноваження аристократично ради Ареопагу на користь народного збрання Ради Чотирьохсот, що вибираться родовими флами. Вн увв народний суд (heliaia), пом'якшив Драконов (за деякими джерелами - Драконтови) закони. Псля проведення реформ Солон залишив посаду вихав з крани. Вн здйснив подорож на Кпр, у гипет Малу Азю.
Змст реформ Солона
Плутарх говорить, що найбльш розважлив люди в Афнах, бачачи, що Солон, мабуть, дина людина, за котрою нема няко провини, що не спльником багатих у хнх злочинах в той же час не пригноблений злиднями як бдн, стали просити його взяти у сво руки державн справи покласти кнець розбратам... . Афняни любили Солона довряли йому, ...прийняли з задоволенням: багат - як людину заможню, а бдн - як чесну....
Належачи до т групи землевласникв, джерелом снування яко були торгов операц, Солон не був зацкавлений у руйнуванн селянства, але, як аристократ, вн був не схильний позбавляти знать першост в держав. Тому вн пшов на хитрсть.
Солон обцяв незаможним розподл земл, а людям багатим - забезпечення боргових зобов'язань. Але вн не подумав задовольнити вимоги народу, що бунту, цлком. Народних вождв, що вимагають перерозподлу, вн назвав такими, що вийшли на грабж говорив, що вн не може ...рдних дати худим шляхетним частку рвну мати. Свом завданням Солон бачив не задоволення вимог ворогуючих бокв, а вдновлення належного порядку в держав.
Солону доводилося лаврувати мж обома боками. Сам вн говорив, що йому доводилося верттися немов вовку серед згра псв.
У першу чергу Солон зробив так звану сисахфю (буквально - струшування тягаря). Признавалися недйсними вс процентн борги. Так само стали вважатися незаконними захоплення селянсько земл пд виглядом застави скинулися заставн стовпи, що стояли на селянських длянках. Вс т, хто потрапив у боргову кабалу були звльнен й одержали сво длянки. Вдомо, що Солон навть розшукував селян, що потрапили в рабство за кордоном, викуповував х за державний рахунок. З цього моменту боргове рабство в Афнах скасовувалося. Сисахфя була визнана Аристотелем найбльш демократичним заходом. Змст сам Солон пояснював так: Буде тод лише народ усього краще йти за вождями, коли не живе у вузд, не пригноблений вище сил.
Змни, зроблен Солоном, виявилися революцйними. Селянська земля фактично належала землевласникам - аристократам, а сам селяни позбавилися свободи, так що Солон зламав сформован соцальн вдносини, псля його реформ уся структура афнського суспльства стала ншою.
Солон вжив заходв в нтересах торгово-ремсничого населення. Звльнення селян без грошей нвентарю сприяло одержанню власниками майстерень дешевих робочих рук. Великим морським крамарям було вигдно залучення в Афни як можна бльшого числа фахвцв - ремсникв через величезний попит на афнський товар. У х же нтересах особам, вигнаним з рдних держав, дозволено було селитися в Афнах одержувати громадянськ права. Крм того, особам, що виршили назавжди з свою родиною переселитися в Афни для заняття ремеслом, також були надан громадянськ права. Звичайно, ц заходи викликали величезний приплив населення, Афни швидко перетворилися в державу з добре розвинутими торговими ремсничими прошарками, а також торговими вдносишенами.
Солон видав також закон, за яким батьки, що не навчили свого сина ремеслу, не мали права вимагати його пдтримки в старост. Ця мра також повинна була збльшити число ремсникв.
, нарешт, заборона вивозу хлба з Афн, викликала падння цн на нього, що було, звичайно, дуже невигдно заможним селянам аристократам - землевласникам, але зате було вигдно крамарям ремсникам.
Як видно з цих заходв, Солон дйсно став першим простатом народу (так говорив про нього Аристотель). Вн багато чого зробив для того, щоб полегшити його положення, але не залишив без уваги торгово-ремснич шари.
З розвитком Афн як морсько торгово держави старий розподл суспльства на евпатридв, геоморв демургв став гальмувати розвиток економки. У людей, що належали до нижчих класв, не було стимулу нарощувати свй добробут, тому що це нчого в х правах не змнило б. Багатий, вн залишався незнатним безправним. Люди процвтаюч, але, так що не мають знатного походження, часто ставали жертвами свавол
з боку менш заможних, але бльш високого соцального статусу. При пануючй соцальнй структур неможлива була вльна конкуренця, а значить ринкова модель розвитку економки.
Тому далекоглядний Солон на пдстав оцнки майна ввв подл на чотири розряди, що снували ранш: пентакосиомедмнв, вершникв, зевгтв фетв. Вс взагал посади вн дав виконувати громадянам з пентакосиомедмнв, вершникв зевгтв... Кожному розряду дав посаду вдповдну до розмру майново оцнки, а тим, що належать до розряду фетв дав участь тльки в Народних зборах судах.
Розподл населення за майновим цензом був дуже важливим для розвитку ринкових вдносин. Тепер будь-яка людина незалежно вд походження могла пдвищувати свй соцальний статус, пдвищуючи рвень свого добробуту. Вдповдно афняни одержали потужний стимул для бльш яксно й об'мно роботи. Вльна конкуренця призвела до бльш нтенсивного товарно-грошового обороту, що пдвищило не тльки рвень життя окремих громадян, але рвень добробуту держави в цлому.
Таким чином, Солон, перебуваючи при влад, врятував державу вд кривавого перевороту. Вн задовольнив мнмум вимог ворогуючих таборв. хоча прийшлося йому пуститися на обман обох сторн, безперечно, головна заслуга Солона перед батьквщиною в тому, що вн дав можливсть економчного зростання Афнам, дозволивши розвиватися ринку.
Висновки
До VI столття до н.е. в Афнах складалася вкрай напружена обстановка. Розвиток товарно-грошових вдносин призвв до подальшого соцального розшарування вльного населення. У середовищ вльних виника цлий комплекс протирч - мж багатими збднлими евпатридами, як все ще утримують владу, багачами з землевласникв, крамарв ремсникв, що прагнуть до влади використовують невдоволення бдноти середнх та дрбних власникв. Ц протирччя кристалзувалися як протирччя мж багатою родовою аристократю народом (демосом), очолюваним багачами.
Для пом'якшення цих протирч змкнення усх вльних у диний панвний клас були потрбн глибок соцальн полтичн перетворення. Започаткував х Солон, обраний архонтом у 594 роц до н.е. Головною метою реформ Солона було примирення нтересв рзних ворогуючих угруповань вльних. Тому вони носили компромсний, половинчастий характер.
Реформи Солона з'явилися важливим етапом в утворенн держави в Афнах, хн результати можна порвняти з полтичною революцю.
Але компромсний характер реформ перешкоджав виршенню гострих протирч. Реформи викликали невдоволення родово аристократ не задовольнили цлком демос. Боротьба мж ними продовжувалася призвела до встановлення тиран Псстрата, а потм його синв (560- 527 роки до н.е.), що закрпили успхи демосу в боротьб з аристократю й змцнили полтичний устрй, створений Солоном. Псстрат полегшив положення дрбних землевласникв, надавши м кредит. Великий розмах будвництва суспльних споруджень давав засоби снування бднот.
Обстановка псля реформ Солона
Псля 594 року в Афнах борються три групи: педе, жител найбльш родючо рвнини Афн, парал, жител пвострова, розташованого на пвдень вд Афн, переважно моряки крамар диакр, жител гористо мсцевост в пвнчно-схднй частин Аттики. Педе виражали нтереси реакцйних землевласникв, парал - торгово аристократ заможних городян, а диакр - дрбного селянства, звльненого Солоном вд кабали мсько бдноти. На чол педев стояв Лкург з роду Етеобутадв, на чол паралв - Мегакл з роду Алкмеондв, на чол диакрв через деякий час псля реформ Солона став Псстрат. Рд Псстратидв до цього часу зубожв, чим пояснються пекуча ненависть Псстрата до педев, що послужила, за словами Аристотеля, причиною доври до нього народу. Все афнське населення роздлилося на три табори, що пдтримують якусь групу.
У результат боротьби цих таборв встановлений Солоном проснувавший лише чотири роки мирний порядок повалився не вдновлювався протягом одинадцятьох рокв. Незабаром через непримиреннсть ворогуючих бокв прийшлося вдатися до компромсу: створена колегя з десятьох архонтв - п'ять з них евпатриди, тро селян два ремсники. Але такий порядок виявився нестабльним, влада знову перейшла до рук аристократ. Свдчення цьому - лише монети, на котрих знову стали чеканитися родов герби.
Це нове захоплення свдчить про безнадйнсть усякого компромсу в таких умовах, про можливсть захоплення влади встановлення тиран.
Псстрат як нхто нший пдходив на роль народного вождя. сторично склалося, що ця роль надавалася людям, що прославилися своми вйськовими подвигами. Псстрат був блискучим полководцем, вн завоював острв Саламн, що був перешкодою торгвл, тому що займав вихд з афнсько гаван. Йому ж вдалося захопити гавань Мегари Нсею, що поставило Мегару в економчну залежнсть вд Афн. Так, що Псстрат зробив неоцненну послуги афнянам. Багато в чому завдяки цьому його група посилювала свй вплив. Правда, у 560 роц до н.е. Псстрат був вигнаний з Афн, але, збравши у вигнанн численну армю з найманцв, незабаром повернувся, , спираючись на союзникв, знову досяг влади.
Прийшовши до влади, Псстрат, насамперед, приступив до масового вигнання противникв. Деяк з аристократичних родв все ж залишилися, прийнявши владу Псстрата. Це була землевласницька знать, що прекрасно знала, що йому нчого не варто розорити вигнати х, а у вигнанн без земл, без торгових зв'язкв навикв вони б не вижили. Таким чином, ця частина аристократ була змушена миритися з новими порядками.
Тираня Псстрата
Звичайно, будучи вождем диакрв, Псстрат приступив до полпшення положення селянства. Вн значно розширив селянський земельний фонд, надлив селян длянками з конфскованих земель аристократ не тльки в Аттиц, але на Саламн, на Лемнос й в нших володннях Афн, причому вн вжив заходв до того, щоб земля знову не зосереджувалась у руках багачв. Вн щедро вида селянам з казенних сум позички кошти на покупку худоби, нвентарю знарядь, потрбних для господарства на необхдн витрати.
Уся дяльнсть Псстрата була спрямована на врахування нтересв дрбного селянства хнього захисту. Вдомо, що Псситрат сам давав у борг бдним ... грош на польов роботи так щоб вони могли добувати засоби до життя землеробством.... Здйснюючи таку полтику, вн хотв домогтися життздатност селянського господарства. Через це Псстрат хотв розвити в селянах почуття самоповаги, зробити х сллю аттично земл. Вн перетворив у державне свято селянське свято Донса, вн офцйно приписав м носити хнй нацональний костюм катонаку, чого вони вже почали соромитися.
снували думки сучасникв, пзнших сторикв про те, що Псстрат здйснював полтику вдповдно до нтересв народу не просто тому, що хотв домогтися справедливост стосовно нього. Зокрема, Аристотель турботу про народ
поясню так: по-перше, було вигдно, щоб селяни були розселен по кран не зосереджувались у мст, по-друге, така полтика здйснювалося для того, щоб селяни займалися землею не мали н часу, н бажання помишляти про управлнськ справи, , по-трет, обробка земл збльшувала прибуток самого Псстрата, тому що вн одержував десяту частину врожаю. Звичайно, визначену вигоду Псстрат мав, але розпочат м заходи для полпшення положення селянства не були побчним ефектом, ця полтика здйснювалася усвдомлено цлеспрямовано.
Псстрат настльки змцнив свою владу, що псля його смерт в 527 роц до н.е. вона без усяких потряснь перейшла до його синв Гппя Гппарха. Правлння Псстратидв практично не вдрзнялося вд правлння Псстрата.
У цей час серед аристократв стали формуватися групи вороже настрон до снуючого режиму. м було вигдно те, що передовий мський шар населення перестав миритися з тираню. Вн мг з нею миритися доти, поки вона знищувала його головного противника - аристократю. Коли ж це було зроблено, диктатура стала вдчуватися безпосередньо мським класом, тому що заважала вльному його розвитку. До того ж в епоху правлння Псстратидв у зв'язку з вдкриттям нових ринкв значення торгово-ремсничого населення зросло воно вже почина претендувати на те, щоб кервники держави цлком вдбивали його нтереси. снувала ще одна умова, що викликала невдоволення слугувала опору опозиц. Бля VI в. до н.е. перси захопили протоки, у результат чого афняни перестали одержувати хлб. Необхднсть одержувати його з гипту, Сицил або тал створювали перебо з постачанням , отже, пдняли цни на хлб. Це неминуче повинно було викликати невдоволення серед селян городян.
Користуючись цим, аристократя органзувала ряд замахв на правителв. У 510 роц Гппй залишив Афни. Так закнчилася епоха тиран.
Висновки
Афнська тираня була бльш стйкою, нж в нших мсцях, тому що до 510 року обходилася без терору перетворила Афни в потужне, багате впливове мсто Грец. Навть скептично настроний Аристотель говорив, що Псстрат, узявши у сво руки владу, управляв суспльними справами скорше в дус громадянсько рвноправнст, нж тиран.... Недарма тираню називали золотим вком, життям при Крон. Скинення тиран здйснилося лише псля довгих зусиль навть тако вонзовано держави як Спарта, що була спльницею аристократ в боротьб з Псстратидами. Це показу, наскльки велика була симпатя до Псстратидв серед афнян.
Псля вигнання Гппя спартанц хотли поставити на чол Афн спартанофльску аристократю, очолювану сагором, але народ нчого слухати про це не хотв в сформованй ситуац пдтримав великих крамарв ремсникв, очолюваних Клсфеном з роду Алкмеондв, що пдтримали аристократю в боротьб з Гппм знову повернулися в Афни псля вигнання. Псля довгих терть влада знову опинилася в аристократ (на афнських монетах знову чеканяться родов герби). Аттичне селянство не могло з цим миритися. Селяни практично з усх сл збглися в мсто й взяли в облогу сагора його прихильникв. сагор був розгромлений, при влад опинився представник торгово-ремсничо групи Клсфен. Будучи представником групи, зацкавлено, насамперед у свобод товарно-грошового обгу, Клсфен не видав няких законв для полпшення положення бдноти. Вс його закони стосувалися соцальних взамовдносин державного устрою, але в цьому вдношенн м зроблено дуже багато: вн завершив роботу Солона Псстрата як би пдбив пдсумок революц VI столття створив той устрй, що з деякими змнами протримався доти, поки афняни стали незалежними.
Реформи Клсфена
Прийшовши до влади, Клсфен, насамперед, знищив останн залишки родового роздлу. При Солон цивльне населення длилося на родов фли, фратр роди, очолюван аристократю. При Псстрат вплив аристократ зменшився, але переворот 510 року показав, що сили в не ще . Тому Клсфен, насамперед, покнчив з родовими об'днаннями. Однак, вн не схильний був до змн в област релг, цлком зберг релгйне значення фл фратрй, але позбавив х усякого значення в державнй систем. Замсть чотирьох старих фл вн роздлив Аттику на десять нових немов би перемшавши все населення, принцип розподлу став територальним. Оскльки стар роди були особливо сильн в мсцях знаходження садиб хнх представникв, Клсфен включив у кожну флу по однй третин (тритт) з рзних мсць Аттики: з Афн, з внутршньо рвнини Месоге з прибережно смуги. У кожнй фл було приблизно однакове число мешканцв. Фли розподлялися на деми (окрем селища), що стали тепер адмнстративною одиницею. нод в дем входило деклька селищ, так, наприклад, в Афнах кожний квартал мста був дем. Кожний дем мав сво самоврядування, вв список проживаючих у ньому громадян. Головою дема був демарх - головний скарбник, що мав полцейськ функц стягував податки. У кожному дем пропорцйно числу мешканцв за особливим розкладом вибиралися по жеребу кандидати в Раду п'ятисот (вищий законопдготовчий орган держави).
Таким чином, з родовими привлеями було покнчено назавжди. Громадяни офцйно менувалися вже не по по-батьков, а по дему. Клсфен цлком зберг майнов привле, на вищ посади могли обиратися лише громадяни трьох перших розрядв, що досягли тридцятьох рокв, незалежно вд походження.
Псстратиди вс ще не втрачали над повернути соб владу, тим бльше, що х пдтримувала Спарта, та й в Афнах було чимало хнх прихильникв. Щоб попередити можливсть повернення до тиран, Клсфен ввв остракзм (черепкування). У Народних зборах ставилося питання: чи потрбно подавати черепки. Якщо так, то збиралися особлив народн збрання для черепкування пд головуванням рад дев'яти архонтв пританв (не менше 6 000 громадянин). Кожний писав на черепку м'я того суспльного дяча, якого вн вважав небезпечним для спокою держави. Той, хто отримав бльшсть голосв пдлягав вигнанню на десять рокв, псля закнчення яких мг повернутися додому. Причому вигнання не тягло няко ганьби, майно вигнанця залишалося його власнстю, вн продовжував користуватися всма громадянськими правами. Цей захд був досить ефективним, завдяки йому багато противникв Клсфена, наступних правителв були вддален вд держави не заважали проведенню перетворень.
Висновки
Таким чином, Клсфен мцно закрпив порядок, початок якому поклав ще Солон. Вн, звичайно, нчого не зробив для селянства, але з ншого боку, у його нтересах дяв Псстрат на порвняно великий рвень пдняв його життя, а на торгово-ремсничу групу практично не звертав уваги. Тому до приходу до влади Клсфена селянство не знаходилося в тяжкому положенн, а крамар бдували в наданн м бльшо свободи. Тому Клсфен вддавав м ус сили.
Реформи Клсфена завершили довготривалий процесс становлення держави в Древнх
Афнах.
Список використано лтератури
1. Лурье С.Я. История Греции: курс лекций, С-Пб., 1993.
2. Виппер Р.Ю. Лекции по истории Греции, Ростов-на-Дону, 1995.
3. Виппер Р.Ю и Васильев А.А. История древнего мира, М., 1994.
4. Андре Боннар Греческая цивилизация, М., 1993.
5. Колобова К.М. Очерки истории Древней Греции, Л., 1958.
6. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса, Л., 1988.
7. История Древней Греции под ред. Авдиева Н.В., М., 1972.
8. История государства и права зарубежных стран под ред. Галанзы В.А., М., 1963.
9. История древнего мира под ред. Дьяконова Б.Н., М., 1982.
10. Древняя Греция под ред. Струве В.В., М., 1965.
11. Кечекьян С.Ф. Государство и право Древней Греции, М., 1963.
12. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права, под ред. Чернеловского Д.П., М., 1994.
13. Андреев В.Ю. Греческий полис, М.,1976.
14. Яйленко В.П. Греческая колонизация VII-III в. до н.э., М., 1982.
15. Покровский М.М. Этюды по афинской политии Аристотеля, М., 1893.
16. Плутарх Избранные жизнеописания, М., 1961.
17. Аристотель Афинская полития, М., 1937.
18. Виппер Р.Ю. История Греции в классическую эпоху, М., 1918.