Державна митна служба Украни
Академя митно служби Украни
НАУКОВА РОБОТА
НА ТЕМУ:
"Проблеми розвитку малих пдпримств в Укран"
Виконав: курсант групи Е00-3
Капацина Юрй Олександрович
Науковий кервник:
доц. Лапцька Светлана Юрвна
м.Днпропетровськ
2002
ПЛАН
Вступ 3
. Мал пдпримства основа малого бзнесу:
1.1 Сутнсть малого пдпримства 4
1.2 Роль малого бзнесу в економц 7
. Державна полытика пдтримки малого пдпримництва
. Розвиток малого пдпримництва в Укран: проблеми та перспективи 11
3.1 Проблема фнансування малого бзнесу 15
3.2 Перспективи нновацйно дяльност малих пдпримств 17
3.3 Поднання переваг великих та малих пдпримств 18
Висновки 21
Список використанно лтератури 22
Додатки 23
Вступ
Актуальнсть дано теми визначена в першу чергу обктивно важливою роллю малого пдпримництва у сучаснй соцально орнтованй ринковой економки, перехд до яко головним вектором реформ в Укран. Мале пдпримництво це стотна складова ринкового господарства, невдмний елемент конкурентного механзму. Мале пдпримництво да ринковй економц гнучксть, моблзу фнансов виробнич ресурси населення, несе в соб могутнй антимонопольний потенцал, слугу серйозним фактором структурно перебудови забезпечення проривв науково-технчного прогресу, виршу проблему зайнятост та нш соцальн проблеми ринкового господарства. Ось чому становлення та розвиток малого пдпримництва (звичайно, в дност з великим) явля собою стратегчну задачу реформацйно економчно полтики.
Значення вивчення проблем розвитку малого пдпримництва пдсилються тим, що малому бзнесу менш за все пощастило у вдношнн державно та ншо пдтримки. Недооцнка малого пдпримництва, гнорування його економчних соцальних можливостей можуть бути квалифкован як великий, стратегчний прорахунок, який може призвести до багатьох нардногосподарських негативв.
Без пдтримки держави без власно внутршньогрупово взамод малий бзнес не завжди може протистояти у конкурентнй боротьб великому капталу, вдстоювати сво економчн, полтичн соцальн нтереси.
Потенцал малих пдпримств залишаться нереалзований. снують серйозн економчн адмнстративн барри для виходу нових пдпримств на ринок розвитку х дяльност. Все бльша кльксть малих пдпримств змушенн прибувати "в тн" завдяки нестйкому законодавству.
Положення, що склалося, вдкрива безмежн можливост для корупц, найбльш масовою жертвою якою на мсцевому рвн представник малого бзнесу.
Мале пдпримництво не ма яких-небудь стотних переваг в кредитно-фнансовй систем, в митному захист, вдчува значн перешкоди в розвитку бзнесу, д в немоврно складних умовах для снування. Для представника малого пдпримництва невигдна бдь-яка пдпримницька дяльнсть в сфер виробництва, вн намагаться затвердитися в торгвл посередництв.
В теж самий час в малий бзнес вступа все бльша клькть громадян. Заняття власною справою як природня форма прояву здбностей людини реалзаця його громадянських прав формують умови створення самостйного суспльного прошарку пдпримцв, як складають соцально полтичну базу демократичних перетворень суспльства.
. Мал пдпримства основа малого бзнесу
1.1. Сутнсть малого пдпримства
Малий бзнес, або мале пдпримництво, представля самий численний шар дрбних власникв, як внаслдок сво масовост в значнй мр визначають соцально - економчний частково полтичний рвень розвитку крани. По свому рвню життя соцальному положенню вони належать до бльшост населення являють собою безпосереднх виробникв, споживачв широкого спектра товарв послуг одночасно. Мале пдпримство клтинкою малого пдпримництва. Звдси слду, що останн особливий сектор економки, що утворються сукупнстю малих пдпримств тому що специфчною суспльною формою дрбного виробництва в умовах ринку.
Як виявляться з самого визначення, малий бзнес - це пдпримницька дяльнсть, здйснювана суб'ктами ринково економки при певних встановлених законах, державними органами або ншими представницькими органзацями критерях, конституцонуючих сутнсть цього поняття[11, c.14].
Як показу свтова практика, основним критеральним показником, на основ якого пдпримства рзних органзацйно правових форм вдносяться до суб'ктв малого пдпримництва, насамперед середня чисельнсть працвникв, зайнятих за звтний перод на пдпримств. Бльшсть вчених пд малим бзнесом розумють дяльнсть, яка здйснювана невеликою групою осб, або пдпримство, кероване одним власником. Як правило, найбльш загальними критерями, на основ яких пдпримства вдносяться до малого бзнесу, : чисельнсть персоналу, розмр статутного капталу, величина активв, об'м обороту (прибутку).
За даними Свтового банку, загальне число показникв, по яких пдпримства вдносяться до суб'ктв малого пдпримництва (бзнесу), перевищу 50. Однак що найчастше застосовуються критерями т, що описан вище. Практично у всх кранах визначальним критерм чисельнсть працвникв за звтний перод. У даному зв'язку потрбно зазначити, що перший федеральний закон про малий бзнес, прийнятий в США в 1953 р., взагал не мстив няких кльксних критерв, обмежуючись лише вдмченого роду яксними характеристиками.
Приведу критер вднесення пдпримств до малого бзнесу, що застосовуються в кранах з розвиненою ринковою економкою. Отже, в вропейському спвтовариств з 1 счня 1995 р. до малих пдпримств вдносяться т, як не перевищують наступних показникв:
1. кльксть зайнятих працвникв до 50 чол.;
2. рчний оборот менше за 4 млн. ЕКЮ;
3. сума балансу менше за 2 млн. ЕКЮ.
При визначенн заходв пдтримки суб'ктам малого бзнесу на рвн кран С можуть застосуються нш показники, а крани, що входять в С, можуть використати сво показники при вднесенн пдпримств до малих. нш економчн органзац встановлюють сво заходи вднесення фрм до категор малого бзнесу. Так мжнародна Органзаця Економчно Спвпрац Розвитку (ОЕСР), в яку входять економчно високорозвинений крани, визнача пдпримства з числом зайнятих до 19 чол. як дуже мал, до 99 чол. як мал, вд 100 до 499 чол. як середн понад 500 чол. як велик.
У Великобритан вднесення пдпримств до суб'ктв малого бзнесу засновуться на даних обороту чисельност зайнятих (рзних по галузях економки). До найдрбнших вдносять фрми з числом зайнятих вд 1 до 25 чол., до дрбних вд 25 до 99. При цьому в обробляючй промисловост малими вважаються фрми з зайнятстю нижче за 200 чоловк, в той час як в торгвл це пдпримство з рчним оборотом менше за 400 тис. фунтв стерлнгв. Згдно з Законом Про компан, в Великобритан мале пдпримство
повинно вдповдати двом з наступних критерв:
1. оборот не бльше за 2,3 млн. ЕКЮ;
2. активи не бльше за 1,5 млн. ЕКЮ;
3. середня чисельнсть зайнятих до 50 чол.
У Франц малими вважаються пдпримства, на яких чисельнсть зайнятих не перевищу 500 чол. рчний оборот до стягування податкв, оцнений на момент закриття пдсумкового балансу, нижче за 200 млн. франкв. Причому в рзних галузях економки розмр фрми оцнються по-рзному. Якщо в сльському господарств харчовй промисловост фрми з зайнятстю понад 200 чол. вважаються великими, то в галуз виробництва обладнання порг чисельност 500 чол.
У Швец система вднесення пдпримств до малих згдно з французькою, але там дю ще так показники як: стад зростання, галузева приналежнсть, географчна сфера дяльност, специфчн характеристики власникв кервникв (жнки-пдпримц, ноземц), типи проблем характерн для пдпримства.
У Нмеччин певне поняття про малий бзнес вдсутн, але вдповдно до класифкац федерального мнстерства господарства до дрбних вдносять фрми з числом зайнятих до 49 чол. щорчним оборотом менше за 1 млн. марок. Дрбн середн фрми це фрми, якими керують юридично самостйн власники, що безпосередньо беруть участь у виробництв, що повнстю беруть на себе економчний ризик що фнансують свою дяльнсть, як правило, без залучення кредитних коштв.
У Сполучених Штатах Америки федеральним законом про малий бзнес встановлено, що мала фрма це фрма, що ма одного або деклькох власникв, з числом зайнятих не бльше 500 чол., величиною активв не бльше 5.000.000 $ рчним прибутком не понад 2.000.000 $. У залежност вд клькост найнятих працвникв вс пдпримства в США дляться на:
- найменш 1 - 24 зайнятих;
- мал 25 - 99 зайнятих;
- промжн 100 - 499 зайнятих;
- велик 500 - 999 зайнятих;
- найбльш 1000 бльш зайнятих.
Потрбно вдмтити що тут, як в багатьох нших кранах, гра роль галузева структура пдпримства. Причому в одних галузях гра визначальну роль кльксть зайнятих (обробляюча добувна промисловсть), а в нших величина обороту (будвництво, торгвля, послуги). Норми критерв рзн для пдпримств, працюючих в рзних галузях економки США.
У США малими вважаються пдпримства, керован незалежними власниками що не займають домнуючого положення на товарних ринках.
Згдно з Указом Президента Украни "Про державну пдтримку малого пдпримництва" суб'ктами малого пдпримництва зарестрован у встановленому порядку фзичн особи, як займаються пдпримницькою дяльнстю без створення юридично особи, а також юридичн особи - суб'кти пдпримництва будь-яко органзацйно-правово форми та форми власност, в яких середня облкова чисельнсть працюючих за звтний перод не перевищу 50 осб та обсяг виручки вд реалзац продукц (товарв, робт, послуг) за рк не перевищу 1000000 грн.
Основними економчними чертами малого пдпримництва :
вдособленсть (тобто господарювання на свй страх ризик);
спецалзаця на якому-небудь вид дяльност;
реалзаця вироблених товарв (послуг) через купвлю - продаж на ринку;
Можна сформулювати деклька груп стйких меж малого пдпримництва, зумовлених:
1. Характером виробничого процесу:
обмеженсть масштабв засобв виробництва, що застосовуються технологчних процесв;
невелика номенклатура виробв, що випускаються, тобто вузька спецалзаця;
спрощеность системи збуту.
2. Специфкою системи управлння кервництва:
днсть права власност безпосереднього управлння пдпримством;
особливе значення рол кервника в житт пдпримства, його безпосередня включенсть практично у вс функцональн област;
компактнсть управлнсько команди многофункцональност менеджерв;
вдсутнсть громздких управлнських структур, простоту нформацйних зв'язкв, неформальний характер планування контролю;
швидксть прийняття ршень.
3. Станом окремих компонентв (кадри, фнанси т.д.):
особливий, персонфкований характер вдносин мж працвником господарем;
гнучксть, сприйнятливсть до нововведень;
невеликий масштаб фнансових ресурсв, що використовуються;
низька капталзаця, що означа, що власники пускають на розширення основного капталу лише малу частку прибуткв;
висока оборотнсть капталу;
стотний вплив на кадрову полтику, прийняття стратегчних ршень, вибр правових форм на нш параметри господарсько дяльност смейних родинних зв'язкв, що зумовлено правом успадкування.
4. Особливостями зовншнх впливв:
локальнсть ресурсних збутових ринкв;
не формальнсть взамовдносин з вузьким довкола постачальникв споживачв;
положення веденого в систем кооперацйних зв'язкв з великими середнми пдпримствами;
надчутливсть до коливань економчно кон'юнктури, полтично обстановки, змнам законодавства;
обмеженсть джерел фнансування хрончна недостача капталв (якщо гганти черпають необхдн ресурси головним чином через фондов брж, то мал пдпримства покладаються на обмежен кредити банкв, власн заощадження, грошов кошти друзв, знайомих родичв);
велика мра залежност вд системи пдтримки малого пдпримництва.
Мале пдпримництво - цлком самостйна найбльш типова форма органзац економчного життя суспльства з своми вдмтними особливостями, перевагами недолками, закономрностями розвитку. Функцонування на локальному ринку, швидке реагування на змну кон'юнктури цього ринку, безпосереднй зв'язок з споживачем, вузька спецалзаця на певному сегмент ринку товарв послуг, можливсть почати власна справа з вдносно малим стартовим капталом - вс ц меж малого пдпримства його достонствами, що пдвищу стйксть на внутршньому ринку, але при певних умовах стають недолками, стримуючими його розвиток. З одного боку, швидке реагування малого пдпримства на змни умов функцонування робить його бльш мобльним що пристосовуться, а з ншою - залежним вд кон'юнктури ринку, динамки зовншнх соцально - економчних полтичних умов. Вдносно невеликий каптал звужу рамки виробництва, обмежу можливсть залучення додаткових ресурсв (науково-технчних, фнансових, виробничих, трудових т.д.). Обмежен масштаби виробництва невелика кльксть зайнятих обумовлюють простоту ефективнсть управлння пдпримством. Однак характерне для малого пдпримства поднання функцй власника менеджера в особ господаря пдпримства, встановлення особистих зв'язкв з працвниками пдпримства, неформальний стиль управлння, знижуючи управлнськ витрати, можуть привести - часто приводять - до самоексплуатац понаднормовим роботам. Нестйксть малого пдпримства внаслдок обмеженост ресурсв набагато вище, нж у великих середнх пдпримницьких структур.
На розвиток малого бзнесу найбльший вплив надають наступн чинники:
- розвиток коштв зв'язку;
- розширення сфери послуг,
що базуться на малих пдпримствах;
- зменшення вартост спрощення використання нформацйних систем;
- пдвищився загальноосвтнй рвень людей з одночасним накопиченням досвду у великих компанях;
- сприяння малими фрмами розв'язанню питання про безробття;
- скорочення робочо змни;
- велика конкурентоздатнсть за рахунок менших витрат, пов'язаних з зниженням накладних витрат меншими коливаннями заробтно плати.
Мал пдпримства, звичайно ж, як з'являються, так розпадаються з багатьох причин. Частка банкрутств пдпримств малого бзнесу завжди вище, оскльки, йдучи на ризик, пдпримець виршу досить складну проблему конкурентоздатност продукц, що випускаться. Починаючому пдпримцев на самому початку треба провести свою роботу при бльш високих витратах, нж пдпримцев вже снуючо фрми. Початкова вартсть ставить фундаторв фрми в невигдне положення в порвнянн з дючою фрмою. У зв'язку з цим починаюча фрма завжди ма бльш високу собвартсть продукц. Найбльш част причини банкрутства малих пдпримств це невдач в сфер збуту продукц, а також недостатня компетентнсть вдсутнсть досвду.
Але все ж, незважаючи н на що, кльксть фрм, що створюються перевершу число лквдованих, що говорить про абсолютне збльшення числа пдпримств малого середнього бзнесу в економц.
Але часто мале пдпримство банкруту не повнстю, що досить важливо, а лише викупляться бльш великою фрмою.
У зв'язку з цим можна видлити три модел розвитку малого бзнесу:
- повльне розширення длово активност;
- швидкий розвиток малих пдпримств перетворення х в середн, а потм у велик компан;
- збереження масштабв дяльност на досягнутому рвн.
Для пдпримництва все бльш важливо ста швидка гнучка адаптаця внутршньо зовншньо середи фрм до невизначено господарсько середи. Пдпримц все бльше усвдомлюють необхднсть використати не тльки переваги спецалзац, особливу атмосферу зацкавленост, але можливост, як вдкриваються при виробничй кооперац: економя на масштабах, спльн науково-дослдн розробки, роздлення ризику.
Значний плюс малих пдпримств поляга в тому, що багато хто з них виявився бльш пристосованими, нж велик компан, до умов розвитку в кризов пероди для економки. Велик фрми не так чутливо швидко реагують на як-небудь змни в економц. Не випадково в полтиц урядв Нмеччини, США, Япон багатьох нших розвинених капталстичних кран допомога дрбному бзнесу займа особливе мсце. Невелик пдпримства найбльш чуйно реагують на змну в економц, на падння або пдвищення норми прибули в галузях економки. Розорення утворення нових компанй вдбуваться, передусм, в немоноползованому сектор лише пзнше, набравши силу, вдбуваються на бльш великих фрмах, вдбиваючись на х дяльност. У таких умовах велик компан експортують каптал. Дрбн ж фрми, як правило, не мають тако можливост. Для виживання дрбн фрми вимушен переглядати свою виробничу збутову дяльнсть. Т фрми, як зумли пристосуватися вижили, нш просто розорилися. Однак, розвиток малих пдпримств при подоланн ц кризи послужив важливим засобом для оздоровлення економки. пояснються це передусм роллю функцями, як малий бзнес викону.
1.2. Роль малого бзнесу в економц
Свтова практика переконливо свдчить, що навть в кранах з розвиненою ринковою економкою малий бзнес вплива стотний чином на розвиток народного господарства. По-перше, як вже вдмчалося, вн забезпечу необхдну мобльнсть в умовах ринку, створю глибоку спецалзацю кооперацю, без яких немислима його висока ефективнсть. По-друге, вн здатний не тльки швидко заповнювати нш, що утворюються в споживчй сфер, але порвняно швидко окупатися. По-трет, - створювати атмосферу конкуренц. По-четверте ( це, мабуть, саме головне), вн створю те середовище дух пдпримництва, без яких ринкова економка неможлива. По чисельност працюючих, по обсягу товарв, що реалзовуються, що виробляються, що виконуються робт суб'кти малого пдпримництва в окремих кранах грають ведучу роль.
Суб'кти малого пдпримництва як суб'кти ринково економки мають як переваги, так недолки. Зарубжний втчизняний досвд розвитку малого бзнесу вказу на наступн його переваги: бльш швидка адаптаця до мсцевих умов господарювання; велика незалежнсть дй суб'ктв малого бзнесу; гнучксть в прийнятт виконанн ршень, що приймаються; вдносно невисок витрати, особливо витрати на управлння; велика можливсть для ндивдуума реалзувати сво де, виявити сво здбност; бльш низька потреба в каптал нш. Власники малих пдпримств бльш схильн до заощаджень нвестування, у них завжди високий рвень бажання в досягненн успху, що позитивно загалом позначаться на дяльност пдпримства. Суб'кти малого бзнесу краще знають рвень попиту на мсцевих (локальних) ринках, вони дають кошти для снуванню бльшй клькост людей, нж велик пдпримства, тим самим сприяють пдготовц професйних працвникв. Мал пдпримства в порвнянн з великими в окремих кранах займають домнуюче положення як по числу, так по питомй ваз у виробництв товарв, виконанн робт, наданн послуг.
У той же час суб'ктам малого бзнесу властив певн недолки, серед яких потрбно видлити сам стотн: бльш високий рвень ризику, тому висока мра нестйкост положення на ринку; залежнсть вд великих компанй; недолки в управлнн справою; слаба компетентнсть кервникв; пдвищена чутливсть до змн умов господарювання; труднощ в залученн додаткових фнансових коштв отримання кредитв нш. Звичайно недолки невдач суб'ктв малого бзнесу пов'язан як з внутршнми, так з зовншнми причинами, а також з умовами формування.
Як показу досвд, головними причинами невдач дяльност малих пдпримств частше за все називають:
- некомпетентнсть;
- незбалансований досвд (наприклад, досвдчений нженер, але недосвдчений комерсант);
- недостача досвду в комерц, фнансах, постачанн, виробництв, умнн заводити пдтримувати длов зв'язки контакти.
ншими причинами банкрутств малих фрм :
- занедбансть бзнесу;
- погане здоров'я або шкдлив звички;
- катастрофи, пожеж, краджка т.д.
- шахрайство.
Практика дяльност малих американських фрм свдчить про те, що наявност одного пдпримницького досвду хватка недостатньо[12,c.46]. У сучасному малому бзнес надто необхдн спецальн знання. Звичайно новий бзнес почина або комерсант, майже нчого не знаючий про виробництво, або нженер, який нчого не зна про комерцю. Нердко власник мало фрми ма дуже мало досвду в управлнн особливими структурами бзнесу.
Шанси фрми на успх пдвищуються по мр дорослшаючого. Фрми, довго снуюч при одному власников, приносять бльш високий прибуток, нж фрми, як часто мняють власникв.
На невдачах малого бзнесу позначаться невисока
квалфкаця пдпримцв. Пдпримц, т, що вже нагромадили досвд ведення подв в маленьких фрмах, як правило, бльш удачлив. Якщо в управлнн фрми бере участь не одна людина, а пдпримницька команда складаться х двох, трьох або чотирьох облич, шанси на виживання вище, оскльки колективне прийняття ршення бльш професйне.
На тривалсть функцонування фрми впливають розмри фнансування на першому етап. Чим бльше первинний каптал, вкладений в фрму, тим бльше можливостей збереження в кризов пероди.
У цей час навть в кранах з розвиненою ринковою економкою вдбуваться посилення рол малих пдпримств, хоч х стйксть вдносно низька. При зростанн чисельност малих пдпримств, розвиненй нфраструктур державнй пдтримц малий бзнес важливим чинником ршення економчних соцальних задач.
Як правило, розвиток малого бзнесу умовою розв'язання наступних проблем:
- формування конкурентних ринкових вдносин, як сприяють кращому задоволенню потреб населення суспльства;
- пдвищення якост товарв, робт, послуг (прагнучи до задоволення запитв споживачв, малий бзнес сприя пдвищенню якост товарв, робт, послуг культури обслуговування);
- наближення виробництва товарв послуг до конкретних споживачв;
- сприяння перебудови економки (малий бзнес дода економц гнучксть, мобльнсть);
- залучення особистих коштв населення на розвиток виробництва (партнери в малих пдпримствах вкладають сво каптали в справу з бльшою зацкавленстю, нж у великих);
- створення додаткових робочих мсць, скорочення рвня безробття;
- сприяння розкриттю таланту людей, розвитку рзних видв ремесел;
- формування соцального шара власникв, власникв, пдпримцв;
- активзаця науково-технчного прогресу;
- освоння використання мсцевих джерел сировини вдходв великих виробництв;
- звльнення держави вд збиткових пдпримств за рахунок х оренди викупу.
Дрбн середн пдпримства грають помтну роль в зайнятост, виробництв окремих товарв, дослдницьких науково-виробничих розробках.
Незважаючи на те, що велика частина наукового потенцалу зосереджена на великих компанях, мал середн фрми по широкому колу продукц частше починають комерцалзацю нових товарв. Дослдження 500 значних технологчних нововведень винаходв, зарестрованих протягом останнього двадцятирччя в Нмеччин США, виявило важливу роль невеликих фрм навть у втленн в життя стотних технологчних нововведень.
Успх малого бзнесу в цй област можна пояснити наступними причинами. Поглиблення спецалзац в наукових розробках привело до того, що в багатьох випадках невелик фрми йдуть по бльш простому або ризикованому шляху, працюють в неперспективних галузях. Дрбн фрми також охоче беруться за освоння оригнальних нововведень, оскльки при випуску принципово нового виробу знижуться значення великих лабораторй з напрямами дослджень, що устоялися. До того ж мал фрми прагнуть як можна швидше налагодити масове виробництво. Тим самим, значення розробок, що проводяться дрбними пдпримствами досить важливо, передусм, з точки зору розширення ринку товарв, що пропонуються послуг, що в свою чергу активно стимулю процес виробництва з метою найбльш швидкого задоволення (знову народженого) попиту, що мотивуться розробками, що проводяться фрмами малого середнього пдпримництва.
Вдношення нововведень до витрат на науков дослдження розробки малих пдпримств в 3-4 рази вище, нж у великих. Якщо прослдити шлях винаходу, використаного великими монополями, то нердко воно виявляться результатом роботи окремих вчених або дрбних фрм. Однак подальше впровадження здйснються компанями, що володють необхдними для цього фнансовими матеральними ресурсами.
Узагальнюючи все вищесказане, хотлося б звернути увагу на те, що дрбне пдпримництво вплива на структуру ринку розширення ринкових вдносин передусм внаслдок змни клькост суб'ктв ринку, пдвищення квалфкац мри прибавленост все бльш бльш широких верств населення до системи пдпримництва длового адмнстрування.
Розвиток спецалзац кооперац залуча дрбних середнх пдпримцв в сферу впливу великих об'днань.
Фактично вони втрачають свою незалежнсть перетворюються в окрем частки бльш великих монополй, хоч офцйна статистика врахову х як самостйн одиниц. Велик пдпримства приваблюють вузькоспецалзован дрбн фрми, що виробляють для них окрем детал вузли. Навколо монополй, особливо в галузях машинобудування, електронно промисловост, групуються звичайно по деклька десяткв тисяч дрбних пдпримств, як користуються фнансовою технчною допомогою монополй. Для господарв монополстичних об'днань також дрбн субпдрядники зручн вигдн: вони постачають свою продукцю по досить низьких цнах. х виробнич, соцальн нш проблеми мало турбують кервникв монополй. У пероди несприятливо кон'юнктури нших ускладнень, монопол (господар) рвуть зв'язки з своми дрбними постачальниками, кидаючи х напризволяще. У останн десятирччя в багатьох кранах посилилася тенденця до об'днання дрбних пдпримств на основ спецалзац кооперац виробництва, у велик галузев структури, як зараз виробляють велик обсяги рзномантно продукц, в тому числ високого технчного технологчного рвня, досить успшно конкурують на ринках з великими компанями монополями.
Важливсть малих пдпримств ще в тому, що ввши запеклу конкурентну боротьбу за виживання, вони вимушен постйно розвиватися пристосуватися до поточних умов ринку, адже щоб снувати треба отримувати кошти для снуванню, а значить бути кращим за нших, щоб прибуток дставався саме м.
Масовий випуск промислових виробв тривалого споживання (автомоблв, холодильникв, телевзорв великими пдпримствами виклика потребу у вдповдних промислових послугах по ремонту обслуговуванню, як часто здйснюють дрбн пдпримства, оскльки монопол через свою величин вимушен затрачувати багато зусиль в цьому напрям або створювати розгалужену мережу маленьких флали, що саме по соб також досить заняття, що дорого кошту, що служить в основному для пдтримки престижу велико фрми.
Дяльнсть малих пдпримств в менш розвинених районах захдновропейських кран - це основа всього х соцального економчного життя виршальна передумова х подальшого господарського розвитку.
У той же час, на дрбних пдпримствах вдмчаться бльш висока ефективнсть прац, мал фрми з меншими витратами задовольняють потреби в дефцитних видах товарв послуг на основ розробки мсцевих джерел (сировина) забезпечу при цьому велику зайнятсть. Вони збльшують розмри надходжень до мунципальних бюджетв, стимулюють НТП, виконують нш важлив для господарства функц.
Полтичний вплив малого бзнесу в рзних кранах досить великий, оскльки соцальна група пдпримцв давно стала основою середнього класу, що
сформувався, найбльш представницького по свой чисельност що виразником полтичних переваг значно частини населення.
стотна роль малих пдпримств в економчному житт кран з ринковою системою господарювання визначаться тим, що в цьому сектор економки д переважна бльшсть пдпримств, зосереджена велика частина економчно активного населення проводиться приблизно половина валового внутршнього продукту. Так, питома вага малих пдпримств в таких кранах, як Японя, Нмеччина, перевищу 95%. З 880 тис. промислових пдпримств Япон тльки 4 тис. мають бльше за 300 працюючих 700 - бльше за 1000 працюючих. У кранах С кльксть пдпримств з чисельнстю зайнятих понад 500 чоловк не перевищу 12 тис.
У умовах перехдно економки Украни, що знаходиться на початковому етап розвитку ринкових вдносин, саме створення енергйний розвиток сектора малого пдпримництва повинне стати основою соцально реструктуризац суспльства, що забезпечу пдготовку населення перехд всього господарства крани в мир ринково економки.
. Державна полтика пдтримки малих пдпримств
снують рзн пдходи до виршення проблем формування й пдтримки державою малого сектора, конкурентного середовища в перехднй економц. Можна видлити два основних напрями державно полтики щодо становлення приватного пдпримництва:
1) проведення приватизац з метою формування вдповдального власника-господаря, здатного до нвестицйно дяльност й зацкавленого в прискореному оновленн виробництва;
2) забезпечення умов (економко-полтичних, законодавчих, нституцональни тощо) для утворення й ефективного функцонування малих середнх приватних пдпримств.
Оскльки роздержавлення й приватизаця мають обктивн меж, визначенн межами даржавно власност, головний наголос поряд з завершенням зазначених процесв повинен бути зроблений на сприяння з боку держави дяльност малого пдпримництва.
Державна полтика пдтримки малого бзнесу сукупнсть проритетних ршень(заходв), що визначають основн напрями й форми правового, економчноо та органзацйного сприяння розвитку малого пдпримництва з урахуванням нтересв держави та субктв господарювання[9,с.112]. Тобто пд державною пдтримкою розумться, з одного боку, державне регулювання цього сектора економки, що передбача формування державними структурами вдповдних умов становлення й розвитку малогопдпримництва, а з ншого створення стимулв, використання матеральних фнансових ресурсв, що залучаються у сферу малого пдпримництва на пльгових засадах.
снують три аспекти державно полтики пдтримки малого пдпримництва. По-перше, треба взяти до уваги аспект програмний, що стосуться комплексу взамоповязаних послдовних цлей, планв правил виршення завдань у галуз державного регулювання малого бзнесу. По-друге, у русл так звано "позитивно економки" державного управлння слд аналзувати реальний перебг процесв застосування державними органами та х працвниками владних повноважень рзномантних можливостей впливу на функцонування та розвиток малого пдпримництва. По-трет, адекватним завершенням цього руху виступа характеристика полтично органзац суспльства в тй частин, що стосуться дяльност держави у сфер пдтримки малого бзнесу, вдповдних соцальних нститутв.
Дяльнсть з налагодження результативного й ефективного механзму формування та реалзац державно полтики пдтримки малого бзнесу в Укран, безсумнвно, вимага творчого запозичення та використання свтових досягнень у цй сфер, насамперед досвду кран з розвинутою риновою еконмкою. Вивчення досвду малого пдпримництва в розвинутих кранах свдчить, що сприяти його розвитку можна лише шляхом поднання, комбнування рзних форм, методв засобв регулювання й пдтримки, головними серед яких : фнансово-кредитна пдтримка, що передбача прям гарантован позики, цльове субсидювання, цльове бюджетне фнансування, сприятлива податкова полтика, що передбача пльгового оподаткування, надання права прискоренно амортизац вилучення амортизацйних вдрахувань з обктв оподаткування, нформацйно-консультативна пдтримка, що забезпечу нформацйне обслуговання.
Залишаються гостроактуальними проблеми формування цлсно системи державно пдтримки розвитку пдпримництва, зокрема формування високояксного правового поля. Сьогодн ж пдпримницьку дяльнсть в Укран регламентують 32 закони, 22 постанови Кабнету Мнстрв та 14 указв Президента. Лише впродовж 1997-2000 рр. до цих нормативно-правових документв було внесено близько 1000 змн доповнень, як часто або суперечили вже дючим нормам, або зовсм х перекреслювали. Така кльксть законв, пдзаконих актв та змн до них няк не сприя нормальному розвитку пдпримства, вносить плутанину та дезорганзу цей процес.
Нацональна програма пдтримки малого пдпримництва (на баз [2]):
Нацональна програма сприяння розвитку малого пдпримництва в Укран комплексом заходв, спрямованих на реалзацю державно полтики щодо виршення проблем розвитку малого пдпримництва. Нацональна програма сприяння розвитку малого пдпримництва в Укран затверджуться Верховною Радою Украни шляхом прийняття вдповдного закону.
Основними чинниками, як заважають розвитку малого пдпримництва, :
вдсутнсть чтко сформульовано через систему правових актв державно полтики у сфер пдтримки малого пдпримництва;
збльшення адмнстративних бар'рв (рестраця, лцензування, сертифкаця, системи контролю дозвльно практики, регулювання орендних вдносин тощо);
вдсутнсть реальних та двих механзмв фнансово-кредитно пдтримки;
надмрний податковий тиск обтяжлива система звтност;
невпевненсть пдпримцв у стабльност умов ведення бзнесу;
надмрне втручання органв державно влади в дяльнсть суб'ктв господарювання.
Проте темпи зростання малого пдпримництва в Укран свдчать про його достатнй внутршнй потенцал, а результати аналзу розвитку в умовах ринкових реформ про необхднсть формування та проведення державно полтики щодо пдтримки малого пдпримництва.
Все це зумовило необхднсть прийняття Нацонально програми сприяння розвитку малого пдпримництва в Укран.
Метою державно пдтримки малого пдпримництва :
1) створення умов для позитивних структурних змн в економц Украни;
2) сприяння формуванню розвитку малого пдпримництва, становлення
малого пдпримництва як провдно сили в подоланн негативних процесв в економц та забезпечення сталого позитивного розвитку суспльства;
3) пдтримка втчизняних виробникв;
4) формування умов для забезпечення зайнятост населення Украни, запобгання безробттю, створення нових робочих мсць.
Державна пдтримка малого пдпримництва здйснються Кабнетом Мнстрв Украни та ншими центральними органами виконавчо влади.
На основ визначених проритетв Верховна Рада Автономно Республки Крим,
мсцев органи виконавчо влади та органи мсцевого самоврядування вдповдно до сво компетенц:
готують пропозиц про встановлення для суб'ктв малого пдпримництва податкових та нших пльг;
приймають ршення про видлення та використання коштв вдповдних бюджетв та позабюджетних коштв для пдтримки малого пдпримництва;
сприяють дяльност об'днань суб'ктв малого пдпримництва;
сприяють залученню суб'ктв малого пдпримництва до виконання науково-технчних соцально-економчних програм, здйснення поставок продукц (робт, послуг) для державних та регональних потреб.
Державна пдтримка малого пдпримництва щодо формування його нфраструктури здйснються шляхом створення та забезпечення дяльност мереж бзнес-центрв, бзнес-нкубаторв тощо.
Основними завданнями таких органзацй :
консультування з питань законодавства Украни;
надання нформац щодо здйснення державно пдтримки суб'ктв малого
пдпримництва;
надання нформац щодо наявност в регон необхдност використання товарв
(послуг), що виготовляються суб'ктами малого пдпримництва, як розташован
на територ регону;
пдвищення рвня квалфкац управлнського персоналу суб'ктв малого
пдпримництва.
Основними напрямами державно пдтримки малих пдпримств :
1. вдосконалення нормативно-правово бази у сфер пдпримницько дяльност;
2. формування дино державно регуляторно полтики у сфер пдпримницько дяльност;
3. активзаця фнансово-кредитно та нвестицйно пдтримки малого пдпримництва;
4. сприяння створенню нфраструктури розвитку малого пдпримництва;
5. впровадження регонально полтики сприяння розвитку малого пдпримництва.
1. Вдосконалення нормативно-правово бази у сфер пдпримницько дяльност
Сьогодн Украна ма велику кльксть нормативних актв, значна частина яких регулю саме пдпримницьку дяльнсть. Проте нормативне регулювання пдпримницько дяльност залишаться надто складним. Вдсутнсть системност породила багато дублюючих правових норм, закрплених у нормативних актах рзно юридично сили. Нагромадження зайвих регулюючих документв значно ускладню як початок, так здйснення пдпримницько дяльност.
Тому одним з напрямв Програми е максимальне спрощення юридичних процедур у правовдносинах "держава пдпримець". Адмнстрування пдпримництва повинно займати якомога менше часу коштв. Економчна ситуаця в Укран вимага ще бльшого спрощення та здешевлення процедур рестрац, реорганзац та лквдац суб'ктв пдпримницько дяльност.
Шляхами вдосконалення правового забезпечення розвитку малого пдпримництва :
створення двих механзмв захисту прав свобод пдпримцв;
гармонзаця укранського законодавства з законодавством вропейського Союзу та СНД;
забезпечення законодавчо гарант незмнност та довготривалост державно полтики щодо пдтримки малого пдпримництва;
розробка нормативно-правово бази, яка регулю вдносини мж державою та пдпримцями, роботодавцями найманими працвниками, у тому числ для забезпечення х соцального захисту, встановлю норми правила здйснення пдпримницько дяльност, регламенту дяльнсть органв державно влади, х посадових осб щодо виконання ними вдповдних повноважень у сфер розвитку малого пдпримництва;
вдосконалення функцонально та органзацйно структури центральних та мсцевих органв виконавчо влади в частин забезпечення розвитку державно пдтримки малого пдпримництва.
2. Формування дино державно регуляторно полтики у сфер пдпримницько дяльност
Впровадження державно регуляторно полтики забезпечуться шляхом:
координац дяльност органв рзних рвнв виконавчо влади з планування регуляторно дяльност, пдготовки проектв регуляторних актв з застосуванням процедури публчного обговорення;
визначення ефективност проектв регуляторних актв та оцнки економчних соцальних результатв х впровадження;
удосконалення законодавства з метою зменшення надмрного державного втручання у сферу пдпримництва;
вдосконалення дозвльно системи у сфер пдпримництва, спрощення процедури державно рестрац суб'ктв пдпримницько дяльност.
3. Активзаця фнансово-кредитно та нвестицйно пдтримки малого пдпримництва
Фнансово-кредитна пдтримка малого пдпримництва спрямована на:
формування мереж регональних фондв пдтримки пдпримництва та кредитно-гарантйних установ;
розроблення та запровадження ефективних кредитно-гарантйних механзмв мкрокредитування суб'ктв малого пдпримництва;
створення та пдтримку фнансових нститутв, як працюють на розвиток малого пдпримництва.
Фнансове забезпечення реалзац державно полтики у сфер пдтримки малого пдпримництва здйснюють вдповдно до сво компетенц на загальнодержавному рвн Укранський фонд пдтримки пдпримництва, на регональному рвн регональн фонди пдтримки пдпримництва, на мсцевому рвн мсцев фонди пдтримки пдпримництва.
Кошти укранського фонду, регональних та мсцевих фондв пдтримки пдпримництва формуютьсяться за рахунок бюджетних коштв, коштв, одержаних вд приватизац державного та вдчуждення комунального майна, добровльних внескв фзичних юридичних осб, у тому числ ноземних, та нших коштв.
Зазначен фонди неприбутковими органзацями.
Фнансова пдтримка малого пдпримництва здйснються фондами через уповноважен банки, як визначаються за результатами тендеру.
4. Сприяння створенню нфраструктури розвитку малого пдпримництва
Чинники щодо покращення розвитку нфраструктури малого пдпримництва:
системи нформацйного та-консультацйного обслуговування малого пдпримництва, спецалзованихфрм, що надають послуги малим пдпримствам (бухгалтерськ та аудиторськ фрми, рекламн агентства тощо);
бзнес-центрв та центрв розвитку малих пдпримств, бзнес-нкубаторв, виробничих та технологчних паркв;
навчальних центрв з пдготовки та перепдготовки спецалств для роботи на малих пдпримствах, формування економчних знань набуття практичних навичок роботи в умовах ринково економки;
Очкуван результати
Очкуваними результатами реалзац Програми прискорення розвитку малого пдпримництва, використання його потенцйних можливостей, перетворення його на двий механзм розв'язання економчних соцальних проблем, сприяння структурнй перебудов економки, стйка тенденця збльшення клькост малих пдпримств, зменшення рвня тньового обороту у сфер малого пдпримництва, збльшення внеску малого пдпримництва в економку Украни, змцнення економчно бази регонв, позитивний вплив на виршення проблем безробття, насичення втчизняного ринку товарами та послугами.
. Розвиток малого пдпримництва в Укран: проблеми та перспективи
3.1 Проблема фнансування малого бзнесу
Проблема фнансування субктв малого пдпримництва поляга в обмеженн
доступу до таких традицйних для ринково економки джерел фнансових ресурсв, як кошти банквсько системи та ринку цнних паперв.
Банквськ кредити використовуються обмежено через велик процентн ставки та вдсутнсть гарантй для банкв (у вигляд застав або високолквдних активв). Такий стан посилються в кризових умовах економки Украни. На Заход роль банквських кредитв як одноого з головних джерел фнансових ресурсв малого бзнесу вагома [10, с.57]
Як правило, фнансування малих пдпримств банками здйснються у форм овердрафту. Плата за кредит при цьому варються залежно вд ризиково прем пдпримцв перевищу зазвичай основну ставку процента на 1-5%. Переваги ц форми фнансування повязан насамперед з гнучкстю банквсько полтики.
Доступ на фондовий ринок пдпримств невеликого та середнього розмру досить ускладненний. Це повязано з витратами вд недооцнки цнних паперв пдпримств. Недооцнка при первинному розмщенн акцй може сягати 10% вд х реалзовано вартост [10, с.57], з точки зору емтента це прям втрати, повязан з залученням зовншнього фнансування. ншою причиною страх одноосбного власника втратити контроль над свою фрмою через продаж акцй. До того ж особлив умови економки Украни, а саме нерозвинутсть ринку цнних паперв, не дають змоги розглядати такий напрямок отримання фнансових ресурсв як повноцнний чи взагал можливий.
Звуження вказаних джерел фнансових ресурсв пдвищу роль власних коштв. Приблизно 55% фрм повнстю пдтримуться за рахунок власних коштв. Також пдвищуться роль кредиту у форм заборгованост:
за розрахунками з партнерами (через вдповдний механзм товарного кредиту, впровадження вексельного обгу);
за розрахунками з бюджетом (завдяки вдстроченню сплати податкв та подовженню термну сплати податку);
за оплатою прац (оскльки часто на малих пдпримствах працвниками хн власники, хн родич, вони можуть вдмовлятися вд негайного споживання для фнансування пдпримства)
снують спецалзован джерела пдтримки малих пдпримств, до яких треба вднести: державну фнансову допомогу, мжнародну донорську допомогу, пдтримку великих пдпримств. В Укран державна фнансова допомога малим пдпримствам проводиться в рамках державних цльових програм пдтримки малого пдпримництва за рахунок бюджетних коштв. Але ц програми не стали дйовим нструментами фнансово пдтримки малих пдпримств, що повязано з незначними фнансовими можливостями, викликаними обмеженими ресурсами бюджетно системи. ншим напрямком державно пдтримки пльги в оподаткуванн. Податквцям нема сенсу закривати оч на результати опитування пдпримцв, як серед головних першкодназивають високий податковий тягар, що змушу певну частину субктв пдпримницько дяльност перебувати "у тн"[7,с.142]. Враховуючи чинники, як перешкоджають розвитку пдпримництва (високомоноползована структура економки, недосконалсть кредитних джерел фнансування тощо), податкова адмнстраця Украни намагаться запроваджувати ефективне стимулююче оподаткування малого бзнесу. Йдеться про застосування спрощено системи оподаткування, змстом яко диференцйован механзми, як враховують особливост господарсько дяльност тих чи нших прошаркв пдпримництва.
снуюча система оподаткування малого пдпримництва створю альтернативн можливост вибору найбльш ефективного механзму. Але водночас податков ставки певних видв пдпримницько дяльност запроваджуються за ршеннями вдповдних мсцевих органв влади, тобто здебльшого на суб'ктивних пдставах.
Cпрощена система оподаткування, облку та звтност запроваджуться для фзичних осб, як здйснюють пдпримницьку дяльнсть без створення юридично особи у трудових вдносинах з якими, включаючи членв х смей, протягом року перебува не бльше 10 осб та обсяг виручки яких вд реалзац продукц (товарв, робт, послуг) за рк не перевищу 500 тис. гривень.
Пдпримець - фзична особа - ма право самостйно обирати вид оподаткування залежно вд виду дяльност та обсягу валового доходу. Вн може працювати на пдстав загального оподаткування з застосуванням авансових платежв або фксованого податку чи диного податку. Якщо суб'кт малого пдпримництва сплачу диний податок, вн звльняться вд обов'язку нарахування, вдрахування та перерахування до державних цльових фондв зборв, пов'язниях з виплатою заробтно плати працвникам, як перебувають з ним у трудових вдносинах, включаючи членв його см'. Якщо суб'кт малого пдпримництва - фзична особа бажа залишатися платником податку на додану вартсть, вн може обрати нший механзм оподаткування який базуться на 6% ставц суми виручки вд реалзац продукц (товарв, робт, послуг) без урахування акцизного збору у раз сплати податку на додану вартсть(не може становити менше 20 гривень та бльше 200 гривень на мсяць).
певн обмеження (регулююча функця податкв), наприклад, не дозволяться застосування фксованого податку при торгвл лкеро-горлчаними та тютюновими виробами. Слд звернути увагу на те, що лише близько половини пдпримцв - фзичних осб застосовують спрощену систему оподаткування, а податков надходження пд х пдпримницько дяльност перевищують 80%[7,с.144].
Привабливе ставлення пдпримцв до спрощено системи оподаткування значною мрою викликане вдповднстю ц системи важливим принципам оподаткування: зрозумлстю, простотою та невеликими витратами на адмнстрування. Пдпримц досить швидко реагують на певн змни у податковому законодавств.
Невелика частка податкових надходжень пдпримцв, що застосовують загальну систему оподаткування, пояснються тим, що бльшсть з них отриму певн пльги. Однак, як показали переврки пдпримцв, як не перейшли на спрощену систему оподаткування, у 62% випадках спостергаться ухиляння вд сплати податкв[7,с.145]. Для ц категор пдпримцв залишаться важливим питання внескв до Пенсйного фонду, як нараховуються на "весь" прибуток приватного пдпримця, тод як за спрощеною системою вказан внески нараховуються на "фонд оплати прац".
Спрощена система оподаткування застосовуться для юридичних осб - суб'ктв пдпримницько дяльност будь-яко органзацйно-правово форми та форми власност, в яких за рк середньооблкова чисельнсть працюючих не перевищу 50 осб обсяг виручки яких вд реалзац продукц (товарв, робт, послуг) за рк не перевищу 1 млн. гривень.
Щодо суб'ктв пдпримницько дяльност - юридичних осб, як перейшли на спрощену систему оподаткування, облку та звтност, то вони також мають можливсть самостйно обирати режим оподаткування:
6 вдсоткв суми виручки вд реалзац продукц (товарв, робт, послуг) без урахування акцизного збору у раз сплати податку на додану вартсть згдно з Законом Украни "Про податок на додану вартсть";
10 вдсоткв суми виручки вд реалзац продукц (товарв, робт, послуг),
за винятком акцизного збору, у раз включення податку на додану вартсть до складу диного податку.
Юридичн особи, як перейшли на спрощену систему оподаткування за диним податком, не мають права застосовувати нший спосб розрахункв за вдвантажену продукцю крм готвкового та безготвкового розрахункв коштами.
При цьому спрощена система, виконуючи свою регулюючу функцю, не поширю застосування диного податку на певн категор платникв, як:
- провадять дяльнсть у сфер грального бзнесу та ломбардв;
- здйснюють обмн ноземно валюти;
- виробниками та мпортерами пдакцизних товарв.
Введення спрощено системи оподаткування обумовило постйне збльшення клькост малих пдпримств, що перейшли на не.
Для фнансування нвестицйних проектв субктв пдпримницько дяльност залучалися кошти мжнародних фнансових органзацй, а саме: вропейського банку реконструкц та розвитку, Американського фонду пдтримки пдпримств у нових захдних незалежних кранах, Фонду "вразя" тощо.
Фнансова пдтримка з боку великих пдпримств вдбуваться у форм кредитв, фнансування через вдповдний механзм субпдряду, лзингу, франчайзингу.
Специфка забезпечення малих пдпримств фнансовими ресурсами поляга у використанн неординарних методв фнансування. До них слд вднести: мкрокредитування, лзинг та венчурне фнансування. Мкрокредитування спрямоване на фнансування надання допомоги найменшим пдпримствам.
Лзинг не специфчним методом залучення матерально-технчних фнансових ресурсв для малого пдпримництва, оскльки його широко використовують й велик компан. Але лзинг для малого пдпримництва забезпечу наступн переваги:
Ё стовдсоткове кредитування, яке не потребу негайного початку платежв;
Ё набагато простше отримання контракту за лзингом, нж позики. Лзинг передбача цльове використання коштв, а саме на придбання устаткування, та забезпечення позики у вигляд цього ж обладнання;
Ё можливсть через лзинг сучасних високопродуктивних технчних засобв не тльки оперативно реконструювати виробництво, а й спрямовувати зекономлен кошти на нш потреби.
Венчурне фнансування стосуться малих пдпримств у наукомстких галузях економки, де вони спецалзуються на проведенн наукових дослджень та нженерних розробках. Воно ма таки характеристики:
фнансов засоби вкладаються у венчурний бзнес без матерального забезпечення без гарантй, при цьому нвестори дуть на великий ризик;
передбачаться обовязкова пайова участь нвестора у статутному каптал фрми в прямй чи опосередкованй форм (не бльше 50%);
засоби надаються на довготривалий термн на безповоротнй основ, тому в бльшост випадкв нвестори чекають 3-5 рокв, щоб упевнитися в перспективност вкладень;
передбачаться активна участь нвестора в управлнн пдпримством, яке фнансуться.
ншю проблемою щодо забезпечення фнансовими ресурсами малих пдпримств потреба у фнансовому нститут, який сприяв би руху тимчасово вльних коштв у розпорядження субктв малого бзнесу. снуючи фнансов нститути не орнтован на нтереси малих пдпримств. Банки надають коротко- та середньотермнов кредити здебльшого тривалодючим пдпримствам пд заставу, яка набагато переважа надану позику, що перешкоджа використанню малими пдпримствами коштв цих установ. Страхов компан, нвестицйн фонди та компан не дають змоги використовувати хн ресурси для пдтримку малого пдпримництва Украни. Брж, позабржов торгов системи недоступн для малих пдпримств через снуюч вимоги включення цнних паперв пдпримства у лстинг.
Так негативн умови викликають потребу у створенн спецалзовано фнансово-кредитно установи.
Розвиток сектора малого бзнесу наштовхуться на значн перешкоди, одню з найвагомших з яких забезпечення фнансовими ресурсами. Тому необхдна два пдтримка з боку держави та великих компанй, пошук нових методв фнансування малих пдпримств створення орнтовано на них фнансово нфраструктури.
3.2. Перспективи нновацйно дяльност малих пдпримств
В нашй держав дос багато малих нновацйних пдпримств збергають статус державних, оскльки х засновниками державн пдпримства. В зв'язку з цим здйснються х державне фнансування, яке постйно зменшуться. За таких умов виника потреба в пошуку нших джерел фнансування, якими можуть бути кошти вд реалзац власно готово продукц, або вд продукц, виготовлено спецально на замовлення.
Скорочення обсягв виробництва товарв послуг не супроводжуться вдповдним виведенням з експлуатац застарлих неефективних основних фондв, як залишаються на балансах пдпримств.
В умовах переходу до ринку нвестицйна дяльнсть визначаться, насамперед, можливостями фнансування каптальних вкладень та х обмеженнями з боку запитв.
Мал нвестицйн пдпримства в нашй кран стали створюватися ще в перод перебудови. Але, прикриваючись назвами "впроваджувальн", " дослджувальн", "нновацйн", вони спецалзувалися переважно на наданн посередницьких послуг.
В останн клька рокв мал нновацйн пдпримства стали формуватися рзними шляхами, вдповдно до чого видляються так х групи:
1. Т, що виокремлюються з великих НВО, НД, як стають все бльш непридатними до умов швидких змн, нновацй, що здйснюються цими пдпримствами, мають характер "таких, що покращують" .
2. Т, як створються як "ринков дублери" лабораторй вддлв галузевих НД заводв. Вони займаються як чисто науковими прикладними дослдженнями, так повним нновацйним циклом, а нколи виробництвом.
3. Що утворюються за нцативою пдпримливих розробникв, як об'днуються для виробництва конкурентоспроможно прибутково науковомстко продукц. Часто з метою спрощення кооперац з зарубжними партнерами в процес створення науковомстко продукц виходу на ринки нших кран ц мал фрми об'днуються у спльн пдпримства.
4. Що виступають посередниками в просуванн нновацй технологй. Зарубжний досвд свдчить про те, що останнм часом нвестори ризикового капталу намагаються поглибити мжнародну кооперацю.
У 1983 р. за пдтримки Комс вропейських спвтовариств (КС) була створена вропейська асоцаця венчурного капталу (АВК). Основна мета ц асоцац - сприяння розвитку ринкового пдпримства у кранах Захдно вропи шляхом збирання поширення вдповдно нформац, встановленн контактв мж зацкавленими пдпримцями рзних кран, допомога малим фрмам, створеним за пдтримки ризикового капталу, у виход на зарубжн ринки.
Аналзуючи використання венчурного механзму в кранах Захдно вропи, можна зробити висновок, що, незважаючи на численн труднощ, з якими стикаються нвестори ризикового капталу, цей механзм фнансування нововведень вже включився у господарське життя регонв[6,с.165].
Малий нновацйний бзнес у нашй кран сьогодн перебува в найбльш важкому становищ
навть порвняно з усма складними ситуацями, як виникають у сфер малого пдпримництва в цлому.
Цей вид бзнесу може бути ефективним лише в умовах добре налагоджено нфраструктури передач технологй (взамодя мж рзними секторами науки, наукою виробництвом, центром регонами) системи комункацй. Але така система сьогодн вдсутня, а нформац, яка була у доперебудовчий перод, стала недостатньою.
У зв'язку з цим потрбно створити базу даних про розробки попит на них надання допомоги у розширенн тако нформац. На наш погляд, доцльне формування спецальних структур з визначення перспективност технологй з х оцнки на баз снуючих НД. На державному рвн такою структурою ма бути агентство сприяння дослдженням з подальшим утворенням мереж регональних представництв, як могли б поссти центральне мсце в систем державно допомоги малим середнм пдпримствам, що здйснюють нновацйн проекти, впроваджують у виробництво нов продукти технолог.
3.3.Поднання переваг великих та малих пдпримств
До середини XX ст. промислов пдпримства, х виробнича ра будувались на принципах замкнутого циклу виготовлення кнцевого продукту - вд надходження сировини до виробництва готового до споживання продукту. Так пдпримства мали у свой структур повний, чи майже повний, набр допомжних обслуговуючих цехв, служб, виробництв: заготвельних, ремонтних, нструментальних, енергетичних, транспортних тощо. Природно, що в умовах недосконалого подлу прац, кооперац, пдпримства з такою структурою виробництва могли бути тльки великими навть ггантськими. Мал пдпримства мали завжди нижчу продуктивнсть прац через порвняно високу частку ручних робт, нижчу х механзацю, не кажучи вже про автоматизацю, вдсутнсть можливост економчно доцльна впроваджувати передов форми органзац прац тощо. У результат мал пдпримства порвняно з великими виглядали кустарними. Державна полтика спрямовувалась на всляку пдтримку великого виробництва, пдвщення рвня його концентрац. Пд останнм розумлось зосередження виробництва на все бльших за розмрами пдпримствах[8,с.128].
Зараз ситуаця докорнно змнилась. З друго половини XX ст. пд впливом науково-технчного технологчного прогресу швидко еволюцону структура промислових пдпримств. З х складу зникають допомжн обслуговуюч цехи, служби, окрем технологчн пдроздли, перетворюючись у самостйн пдпримства. Розукрупнення виробництва призвело до появи невеликих за параметрами, але високопродуктивних за технко-технологчними характеристиками засобв виробництва, впровадження фзико-хмчних, мкробологчних технологй обробки сировини матералв - до безперервних апаратних виробничих систем будь-яких параметрв. Пдвищився рвень спецалзац кооперац прац. Хоча, як ранше, велик пдпримства забезпечують при всх нших рвних умовах вищу ефективнсть виробництва, нж мал. Але суттво змнилось мсце малих пдпримств у структур суспльного виробництва. Враховуючи, що технко-технологчна база останнх стала однопорядковою з великими пдпримствами, з'явились об'ктивн пдстави для поднання переваг малого великого виробництва в диному суспльне органзованому виробничому цикл.
Змнилась парадигма концентрац виробництва. Зараз пд концентрацю виробництва розумють уже не зосередження його на найбльших пдпримствах, а на пдпримствах оптимального розмру. В сучасних умовах оптимальними за розмрами можуть бути як велик, так мал пдпримства.
Змнилось у суспльств ставлення до малих пдпримств, малого пдпримництва. Якщо в недалекому минулому до нього ставились як до "пережитку капталзму", то сьогодн вс закликають до "державно пдтримки малого бзнесу". На жаль, ця теза залишаться поки що гаслом. Але для того, щоб вона сприймалася суспльством позитивно, а тим бльше перетворилась у реальну ефективно дючу державну полтику, потрбн неабияк зусилля.
До останнього часу втчизнян науковц фахвц розглядали концентрацю виробництва як дино можливу основу ндустрального економчно розвинутого суспльства. Причому пд концентрацю виробництва розглядалася лише внутршньозаводська концентраця, збльшення розмрв пдпримств. На практиц це вилилось у ггантоманю.
Природно, що концентраця суспльного виробництва - це закон розвитку продуктивних сил. Але саме суспльного виробництва, а не лише окремого пдпримства. Акцентування на де постйного збльшення розмрв заводв фабрик, навть звеличення, ставила "поза законом" мал пдпримства [8,с.128].
У сучасних умовах, коли вдбулися значн перетворення в технц технолог, мал пдпримства перетворилися з примтивних, напвкустарних у спецалзован високотехнологчн виробництва, в багатьох випадках - у доповнення до великих пдпримств фрм. Ефективнсть дяльност малих пдпримств у цьому раз не поступаться великим. При цьому збльшення клькост малих пдпримств при певних умовах не веде до зниження концентрац суспльного виробництва, через те, що вони "вмонтован" в загальне кооперування комбнування суспльного виробництва.
снують численн сфери дяльност, де мал пдпримства необхдним доповненням до великих. Вони виконують невигдн для великих пдпримств функц. Така найважливша умова економчно ефективност великих пдпримств, як х спецалзаця, достатньо повно виконуться там, де мал пдпримства виступають агентами великого виробництва. Бльш того, рацональна органзаця великих пдпримств, особливо спецалзаця, ускладнються, якщо якась певна частина хньо роботи не перекладаться на мал пдпримства. Таким чином, мал пдпримства з короткими термнами будвництва вдграють сьогодн незамнну роль у народному господарств. Вивльняючи велик пдпримства вд невластиво м функц виготовлення виробв або деталей дрбними партями, або вд безпосереднього обслуговування споживачв, вони сприяють спецалзац крупного виробництва.
Той факт, що технка малих пдпримств принципово нша, нж великих, зовсм не означа, що вона обов'язково застйна й архачна. Технчний технологчний прогрес тут змнили прийоми виробництва.
Проте фондоозбронсть прац в малих пдпримствах значно нижча, нж на великих, тобто для працевлаштування однаково клькост робтникв у малих пдпримствах потрбно менше капталовкладень, нж на великих.
З огляду на складну ситуацю з працевлаштуванням, збльшенням в Укран рвня безробття мале пдпримство може стати суттвим чинником розв'язання соцальних проблем суспльства. Розвиток малого пдпримництва ста важливим елементом не тльки структурно перебудови виробничого апарату, але й пдвищення рвня життя населення, його трудово активност. Сьогодн доцльнсть розвитку малого пдпримництва вже не виклика сумнву. Йдеться про прискорення цього процесу. Так, як колись всебчно перебльшувалось значення великих пдпримств, так зараз фахвц
науковц таким же чином перебльшують значення малого пдпримництва, нод доводячи реально снуюч деяк переваги малого пдпримства перед великим до абсурду, стверджуючи, що лише в малому бзнес майбутн економки Украни[8,с.129].
У суспльному житт взагал не сну або виключно негативних, або виключно позитивних явищ. Кожне з них виявля сво риси переважно негативн або переважно позитивн в конкретних умовах. Однобчний пдхд до оцнки переваг великих пдпримств привв у свй час до ггантоман, так само безумовне ствердження переваг малого пдпримства може призвес до ншо крайност - дендустралзац суспльного виробництва.
Висококонцентроване суспльне виробництво завжди було залишаться науково-технчною й органзацйною базою для величезно клькост малих пдпримств. Лише за наявност великих надвеликих пдпримств, фрм, об'днань рзних типв створюються сприятлив органзацйн економчн умови для поглиблення суспльного подлу прац. Мал пдпримства, ефективно використовуючи високопродуктивну спецалзовану технку, найсучасншу технологю, поднують ус переваги великого виробництва з позитивними моментами малого бзнесу.
Малий бзнес у сучасних умовах не може бути конкурентоспроможним, якщо вн базуться на принципах натурального господарства.
Створення нарощування виробничого потенцалу в колишньому СРСР та в Укран вдбувалося шляхом унверсалзац виробничо структури пдпримств у всх формах: заводська концентраця призвела до розширення промислових пдпримств, агрегатна сприяла збльшенню потужност обладнання, технологчна - потужност спецалзованих допомжних виробництв. На багатьох пдпримствах допомжн виробництва за свою потужнстю вдповдали розмрам досить великих заводв.
Виникли умови, коли подальше зростання ефективност суспльно прац почало вимагати реструктуризац великих пдпримств, виведення з х допомжних пдроздлв створення порвняно малих самостйних спецалзованих пдпримств, що беруть на себе функц колишнх допомжних служб. Природно, що так мал пдпримства входили з вдповдною високою технчною оснащенстю передовою технологю в комбновану структуру суспльного виробничого процесу.
Таким чином, сучасн мал пдпримства, х виникнення кльксне збльшення, породжене концентрацю виробництва, сприя, з одного боку, реструктуризац великих пдпримств, спричиняючи витснення з х структури допомжних виробництв. А з другого - форму спецалзовану мережу малих, самостйних пдпримств