Укранський Фнансово Економчний
нститут
Факультет экономической информатики
Курсовая робота
з теми:
, .
Виконав: студент групи КС-51 Зимник А.В.
Прийняв: Пухтаевич Г. А.
Кив-1998
12.05.98
Змст:
Вступ: актуальнсть та сучаснсть проблеми
1 . CТАН ТА ОЦНКА ЗАГРОЗ В ЕКОЛОГЧНЙ СФЕР :
Cучасний екологчний стан Украни
ПРОМИСЛОВСТЬ
ЕНЕРГЕТИКА ПДПРИМСТВА ЯДЕРНО ГАЛУЗ
СЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
ТРАНСПОРТ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
ПРОМИСЛОВ ВДХОДИ
ВЙСЬКОВА ДЯЛЬНСТЬ ТА КОНВЕРСЯ
ВЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
ВОДН РЕСУРСИ ТА ЕКОСИСТЕМИ
ЗЕМЕЛЬН РЕСУРСИ
КОРИСН КОПАЛИНИ
АТМОСФЕРНЕ ПОВТРЯ
РОСЛИННИЙ СВТ ТА ЛСОВ РЕСУРСИ
ЗАПОВДНА СПРАВА. ЗБЕРЕЖЕННЯ БОРЗНОМАНТТЯ
ТВАРИННИЙ СВТ, МИСЛИВСТВО ТА РИБН РЕСУРСИ
Техногенн катастрофи та стихйн лиха
2 . Основн напрями державно полтики Украни у галуз
охорони довклля та використання природних ресурсв.
3. ОСНОВН ЕТАПИ РЕАЛЗАЦ ОСНОВНИХ НАПРЯМВ ДЕРЖАВНО
ПОЛТИКИ УКРАНИ У ГАЛУЗ ОХОРОНИ ДОВКЛЛЯ,
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСВ ТА МЖНАРОДНА СПВПРАЦЯ.
Висновки
Список використовано лтератури
Вступ: Кожен майбутнй економст , спецалст народного господарства,
кожна свдома людина повинна обовязково мати загальне уявлення про
особливост сучасного екологчного стану , а також про основн напрямки державно полтики у галуз охорони довклля, використання природних ресурсв та забезпечення екологчно безпеки . Екологзаця економки та
свдомост суспльства не абсолютно новою проблемою. Практичне вдображення екологчност тсно повязано в першу чергу з державним регулюванням процесв природокористування .Нове в даннй проблем екввалентнсть обмну мж державою, природою та людиною, яка базуеться на
законодавчих, органзацйно-технчних ршеннях. Ця проблема на сучасному
етап дуже гострою. Вона була сформована протягом двох столть нин набула
свого критичного значення. Тому сну обективна необхднсть втручання держави в природно-екологчну сферу з метою досягнення збалансованного
стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економчного партнерства мж субектами пдпримництва, мж ноземними
партнерами , на рвн планетарного спвробтництва заради виживання подальшого розвитку Украни, а також вс цивлзац .
Украна повинна намагатися вдповдним чином реагувати на суспльн проблеми пдтримувати прогресивн свтов нцативи та ршення: вступати у
рзн мжнародн союзи, товариства, пдписувати угоди. Наприклад так як пдписала в Ро-де-Жанейро 1992 року Порядок денний на XXI столття Конвенцю про охорону бологчного рзноманття. Сьогодн, на меж третього тисячолття, Украна намагатся стати державою, надйним партнером щодо виршення глобальних регональних проблем у вропейському свтовому спвтовариств. Багатий природно-ресурсний потенцал, високоосвчене населення, розвинут ндустря та нфраструктура створюють вс необхдн передумови для впровадження в Укран вимог дано Конвенц.
Як свдчить досвд, проводити ефективну полтику невиснажливого розвитку в держав досить важко навть за умов процвтаючо економки. Тим складншою вигляда ця проблема в Укран, вдновленй держав, яка пережива успадковану глибоку системну кризу змушена одночасно виршувати безлч проблем: економчних, соцальних, екологчних.
Попри рзн проблеми, все ж таки реалзаця принципв збалансованого розвитку в Укран розпочалася майже одночасно з проголошенням незалежност. З 1991 року економчн екологчн реформи в нашй кран спрямован на досягнення спочатку компромсу мж виробничим природним потенцалом, а згодом - на перехд до гармонйного х спвснування в нтересах людей. В основу формування ново полтики було покладено базовий принцип, згдно з яким екологчна безпека держави ста важливим елементом складовою нацонально глобально безпеки.
Виходячи з цого в Укран розроблен Основн напрями державно екологчно полтики. Цей документ визнача не лише мету та проритетн завдання охорони довклля, але й механзми х реалзац, напрями гармонзац та нтеграц екологчно полтики Украни в рамках процесу Довклля для вропи та свтовому екологчному процес. Саме на пдстав цього документу, що подну стратегчн цл з конкретними завданнями, розробляються програми Уряду в галуз охорони довклля та екологчно безпеки. Псля утворення цльового Мнстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно безпеки в Укран сформовано цлсну систему регулювання управлння природокористуванням та охороною природи, екологчною безпекою, яка, за висновками мжнародних експертв, вдповда сучасним вимогам. У надзвичайно стисл термни розроблено оформлено правов засади для виршення екологчних проблем, впроваджено економчний механзм природокористування, у вдповдност з мжнародними вимогами створються нацональна система стандартв щодо забезпечення екологчно безпеки та природокористування.
Охорона природи стала одним з основних проритетв молодо держави, оскльки збереження бологчного та ландшафтного рзноманття основою, яка забезпечу можливсть будь-якого природокористування та розвитку суспльства.
1.
СТАН ТА ОЦНКА ЗАГРОЗ В ЕКОЛОГЧНЙ СФЕР
Сучасне екологчне становище не може розглядатися без минулого нашо крани, без стор природокористування, без облку важливо для всх нас модел людина-виробництво-природа, а тому ми повинн дуже уважно розглянути, проаналзувати деяк принципи, механзми, чинник, як насамперед визначили цей кризовий стан.
Для бльш детального огляду це проблеми здйснимо невелику подорож до тих часв, коли людство не турбували питання екологзац,
чистоти довклля, нагромадження вдходв мст та промисловост, кнцевост ресурсв.
Починаючи з 18-го столття, у межах територ Украни спостергалися екстремальн явища в природокористуванн. Особливо драматичних змн воно зазнало наприкнц ХХ та на початку ХХ столття, коли вдбувалася виснажлива експлуатаця земельних ресурсв, розорювалися степи, вдкривалися нов родовища корисних копалин, закладалися потужн ндустральн обкти. За оцнкою О.Субтельного, на початок ХХ столття на Украну припадало 70% усього видобутку сировини Рос, до складу яко Украна входила, та лише 15% виробництва готових товарв.
Важливим чинником формування стосункв суспльства з довкллям на всй територ тогочасно Рос стала змна структури землекористування, спричинена Столипнською реформою 1909 року. Тод кожний селянин мг стати власником земл лише лс, сножат та водн обкти залишалися, як правило, у спльнй власност. Варто зазначити, що ця реформа мала найбльший успх
в Укран. впровадження сприяло становленню фермерського господарства, тобто вдродженню традицйного для Украни хуторянства з притаманними йому формами обробтку земл (свозмни, лпш засоби виробництва, використання добрив тощо). Разом з тим, ця реформа супроводжувалася значною експансю сльського господарства - розорювалися дик, до того часу незайман, земл, винищувалися лси тощо.
Негативн змни у природному середовищ в умовах стрмкого економчного розвитку Рос викликали певну стурбовансть серед науковцв громадськост, активзували природоохоронну дяльнсть, особливо на укранських землях. Саме в межах територ Украни був створений перший в кран природний заповдник Асканя-Нова, як згодом заповдн обкти Плявн (Волинська губерня), Стужиця, Тиса, Княж-Двр, Пп ван Мармароський (Карпати) та у долин Ворскли.
На жаль, псля 1917 року впроваджен нов методи соцалстичного господарювання вступили в жорстку суперечнсть як з традицйними, так науково обгрунтованими пдходами до природокористування. ндустралзаця в СРСР була зорнтована, насамперед, на екстенсивне використання як природних, так людських ресурсв, а розпочата у 1929 роц суцльна примусова колективзаця пдрвала сльськогосподарське виробництво призвела до рзкого зниження його продуктивност. Одним з наслдкв тако полтики на укранських землях став голодомор 1932-1933 рокв. На фон закликв до покращання життя та пдкорення природи втрачалися традицйн методи землекористування, порушувалась природна рвновага. Природоохоронна дяльнсть стала досить обмеженою. Загалом руйнувалася основна риса ментальност укранцв - любов до земл, природошанування. Велико шкоди природ Украни завдала Друга свтова вйна.
На виконання ршень органв влади СРСР в галуз природокористування у пслявонн роки, зокрема датованого 1948 роком "Про план полезахисних лсонасаджень, впровадження травопльних свозмн, будвництва ставв водойм для забезпечення високих сталих врожав у степових лсостепових районах вропейсько частини СРСР, було створено бльше 400 тис.га полезахисних лсосмуг, залсен сильноеродован земл на площ понад 1,4 млн.га (з них 150 тис.га по берегах рчок водойм), але, разом з тим, гнорувалися закони природи й устален форми природокористування на фон небувалого розмаху ггантоман. Так, пд час будвництва штучних водосховищ на Днпр було втрачено чимало земельних длянок, цнних не лише в сльськогосподарському, а й в еколого-культурному аспект. Крм того, набували розмаху плани зрошення (ригаця), осушення болт (мелораця) та полпшеного використання земельних ресурсв (хмзаця). Наслдком невпинного прагнення розширення площ орних земель стало зникнення близько 3000 малих рчок Украни, швидка ерозя земель, виникнення умов для пилових торфових бур.
Апофеозом екологчних лих, що спткали Украну, стала катастрофа на Чорнобильськй АЕС 26 квтня 1986 р. наслдки виходять далеко за меж проблем довклля переростають у низку соцально-економчних, медико-бологчних, психологчних, морально-етичних, свтоглядних культурних проблем.
Аваря на ЧАЕС найбльшою техногенною й екологчною катастрофою, десятилття яко припадало на 1996 р. В результат понад 41 тис. км2 територ було забруднено радонуклдами. Близько 46 тис. га орно земл та 46 тис. га лсу за рвнями забруднення, що перевищують 15 кюр на квадратний клометр (К/км2), вилучено з виробництва. Зона вдчуження Чорнобиля становить серйозну загрозу для навколишнього середовища внаслдок наявност 800 поховань радоактивних вдходв з загальною активнстю понад 200 кК.
Всередин саркофага вдбуваються процеси, як не можуть повнстю пояснити фахвц. Цей об'кт радацйно небезпечним внаслдок наявност трщин значно клькост пилу. При паднн конструкцй може статися значний викид пилу, хмара якого за несприятливих метеоумов може вийти за меж 30-клометрово зони. Одним з шляхв проникнення радонуклдв у довклля може бути вода, яка там вже була, та, що потрапля через отвори у даху. Вона мстить зотопи Cs-137, Cs-134 i Sr-90, а також сол урану (приблизно 1 мг/л).
Екологчну небезпеку становить також ядерне паливо та радоактивн речовини, викинут пд час авар, як осли навколо блоку, а потм були закрит пском та бетоном. З паливномсткими матералами з часом можуть статися так змни: роздрбнення паливних частинок, утворення на хнй поверхн нових сполук, як можуть розчинятися у вод, вимивання радонуклдв водою. Усе це може викликати мграцю радонуклдв. Безпосередня загроза екологчнй безпец з боку ЧАЕС приводом для виникнення суперечностей мж Украною сусднми державами, як можуть значною мрою ускладнити мждержавн вдносини з ними.
Чорнобильська катастрофа трагчним чином демонстру як безпосереднй звязок етносу та довклля, так тяжк наслдки, спричинен порушенням цього звязку.
Враховуючи вс вище згадан чинники ми можемо ствержувати, що в середин 80-х рокв Украна опинилася на меж екологчно кризи яка значно поглиблювалась у часи перехдного пероду. Однею з нових еко-проблем мжнародна торгвля вдходами.
Мжнародна торгвля вдходами:
У 26 Декларац ООН про навколишне середовище записано,що держави вдповдають за те, щоб дяльнсть на х територях не завдавала шкоди довкллю в нших державах. Але, на жаль цього
принципу часто не дотримуються, не лише у раз транскордонного перенесення шкдливих речовин повтряними потоками або рчками з одного району в нший. Останнм часом розпочалася торгвля токсичними вдходами, яка набула мжнародних масштабв.
Щоб обйти законодавч акти, як забороняють безконтрольне
захоронения токсичних входв,а також не вит-
рачати великих коштiв на х переробку, виробники вдходв розвинених кран переправляють х у крани, де недосконале екологчне законодавство або е впливов злочинн елементи, як йдуть на все заради наживи, навть на погршення стану навколишнього середовища свого краю.
Експорт токсичних вдходв затримуе розвиток екологчно чистих технологий виробництв. Жадоба наживи призвела до того, що в 1990 р. близько 25 хмчних пдприемств Захдно вропи та США звалили понад 11000 т ртутно-свинцевих вдходв у спан- район Амадена, переправили 8 000 контейнерв з токсичними речовинами в Нгерю. 0рганзац Грнпс вдомо понад тисячу спроб експорту смертоносних вдходв по всьому свту. Сформувалася мжнародна мафя, що наживае велик каптали на цьому бзнес. Часто платня за дозвл на захоронения вдходв у клька разв перевищуе нацональний прибуток невеликих кран Африки, Пвденно чи Центральной Америки, й хн кервники погоджуються на екологчн злочини. Але в 1992 р. вже 80 держав заборонили ввезення до себе токсичних вдходв. Украна не увйшла до х числа. Тому лише за ос-танн два роки було здйснено близько 40 спроб захороняти на територ речовини (230т промислових вдходв та понад
100 т хмкатв, 390 т пластикових упаковок тощо).
У 1994 р. в Украну почали у великих обсягах надходити мпортн пестециди як заборонен на Заход,використовуються в нас через вдсутнсть вдповдних законв, низьк вимоги до якост пестецидв та екологчну неосвченсть бзнесменв.
3розумло, що надзвичайно важливим вдосконалення нашого екологчного законодавства, посилення контролю за мпортом токсичних речовин вдходв шляхом залучення до цього широких громадських мас. Але найкращий спосб позбутися вдходв не виробляти х.
Cучасний екологчний стан Украни.
Ниншню екологчну ситуацю в Укран можна охарактеризувати
як кризову, що формувалася протягом тривалого пероду через
нехтування об'ктивними законами розвитку вдтворення
природно-ресурсного комплексу Украни. Вдбувалися структурн
деформац народного господарства, за яких перевага надавалася
розвитку в Укран сировинно-видобувних, найбльш екологчно
небезпечних галузей промисловост.
Економц Украни притаманна висока питома вага
ресурсомстких та енергомних технологй, впровадження та
нарощування яких здйснювалося найбльш "дешевим" способом - без
будвництва вдповдних очисних споруд. Це було можливим за
вдсутност ефективно дючих правових, адмнстративних та
економчних механзмв природокористування та без урахування вимог
охорони довклля.
Ц та нш чинники, зокрема низький рвень екологчно
свдомост суспльства, призвели до значно деградац довклля
Украни, надмрного забруднення поверхневих пдземних вод,
повтря земель, нагромадження у дуже великих клькостях
шкдливих, у тому числ високотоксичних, вдходв виробництва.
Так процеси тривали десятирччями призвели до рзкого
погршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваност та
збльшення смертност, а це загрожу вимиранням
бологчно-генетичною деградацю народу Украни.
Винятковою особливстю екологчного стану Украни те, що
екологчно гостр локальн ситуац поглиблюються великими
регональними кризами. Чорнобильська катастрофа з
довготривалими медико-бологчними, економчними та соцальними
наслдками спричинила в Укран ситуацю, яка наближаться до
рвня глобально екологчно катастрофи.
1. ПРОМИСЛОВСТЬ
Головними причинами, що призвели до загрожуючого стану
довклля, :
застарла технологя виробництва та обладнання, висока
енергомстксть та матераломстксть, що перевищують у два - три
рази вдповдн показники розвинутих кран;
високий рвень концентрац промислових об'ктв;
несприятлива структура промислового виробництва з високою
концентрацю екологчно небезпечних виробництв;
вдсутнсть належних природоохоронних систем (очисних споруд,
оборотних систем водозабезпечення тощо), низький рвень
експлуатац снуючих природоохоронних об'ктв;
вдсутнсть належного правового та економчного механзмв,
як стимулювали б розвиток екологчно безпечних технологй та
природоохоронних систем;
вдсутнсть належного контролю за охороною довклля.
Металургйна промисловсть, що включа чорну та кольорову
металургю, коксове та прокатне виробництво, а також сумжн
допомжн об'кти процеси, одню з найбльш забруднюючих
галузей промисловост, викиди яко вд стацонарних джерел
забруднення досягають 38 вдсоткв загально клькост
забруднюючих речовин.
Вплив пдпримств нафтохмчного комплексу на стан
навколишнього природного середовища характеризуться викидами в
атмосферу вуглеводнв, срчано кислоти, срковуглецю, ртут,
фтористих та нших шкдливих сполук.
У ряд регонв Украни висока концентраця хмчних та
нафтохмчних виробництв призвела до занадто високого рвня
забруднення джерел водопостачання. У вдкрит водойми хмчн
пдпримства скидають щорчно 70 млн. куб. метрв неочищених або
недостатньо очищених стокв. Хмчна промисловсть - одна з
основних галузей, де утворюються у великих обсягах вдходи, значна
кльксть яких - токсичн.
Пдпримства нафтогазового комплексу за рвнем шкдливого
впливу на довклля вважаються об'ктами пдвищеного екологчного
ризику. Вони потенцйними джерелами забруднення довклля, що
може статися у раз порушення технологчних режимв роботи
устаткування чи аварйно ситуац. Деяк об'кти забруднюють
довклля за нормальних умов роботи, що зумовлено снуючими
технологчними процесами.
2. ЕНЕРГЕТИКА ПДПРИМСТВА ЯДЕРНО ГАЛУЗ
Серед промислових об'ктв одним з основних забруднювачв
атмосферного повтря пдпримства теплоенергетики (близько 30
вдсоткв усх шкдливих викидв в атмосферу вд стацонарних
джерел).
У галуз еколог в тепловй енергетиц домнують дв
найважливш проблеми: забруднення атмосферного повтря
забруднення земель через накопичення значно клькост вдходв
(золи, шлакв, пилу).
Ядерна енергя в Укран використовуться в усх галузях
народного господарства - промисловост, медицин, сльському
господарств, наукових дослдженнях, а також у побут.
У 1996 роц 43,9 вдсотка вс електроенерг було вироблено
на атомних станцях. На п'яти АЕС працювало 15 атомних блокв
загальною потужнстю 13,618 тис.мвт., на яких було вироблено 79,6
млрд.квт-год електроенерг. За клькстю реакторв та х
потужнстю Украна посда восьме мсце у свт та п'яте - в
вроп.
Чотири енергоблоки з реакторами ВВЕР-1000 перебувають в стан
будвництва на майданчиках Рвненсько та Хмельницько АЕС з
рзними ступенями будвельно готовност. Другий блок
Чорнобильсько АЕС законсервовано, перший блок ц станц
остаточно зупинено у листопад 1996 року. В Кив та Севастопол
розташован дослдницьк реактори, як у 1996 роц не працювали,
але продовження х експлуатац плануться у наступн роки.
Головними мсцями накопичення радоактивних вдходв атомн
станц, на яких здйснються х первинна переробка та тимчасове
збергання. На АЕС не сну повного циклу первинно переробки
вдходв вдповдно до вимог норм, правил та стандартв з ядерно
та радацйно безпеки, що призводить до нерацонального
використання сховищ та збльшу ризик радацйних аварй. У 30-
клометровй зон Чорнобильсько АЕС збергаться в тимчасових, не
пристосованих для збергання сховищах велика кльксть
радоактивних вдходв, серед яких вдходи ядерно енергетики.
Головним джерелом небезпеки у 30-клометровй зон Чорнобильсько
АЕС залишаться об'кт "Укриття", в якому зосереджен небезпечн
радоактивн речовини та ядерн матерали, радоактивнсть яких
близько 20 млн.кюр.
У шести областях Украни розташован регональн пдпримства
УкрДО "Радон" з переробки та збергання радоактивних вдходв,
як приймають на збергання радоактивн вдходи вд усх галузей
народного господарства. Ц пдпримства також не мають установок
для первинно переробки вдходв.
Пдпримства з видобування та переробки уранових руд
знаходяться у Днпропетровськй, Миколавськй та Кровоградськй
областях. Характерним для уранопереробки те, що майже вс
вдходи - вдвали шахтних порд, скиди та викиди (рдк,
газоподбн) джерелами радацйного забруднення навколишнього
природного середовища. В них мстяться природний уран, торй-232,
продукти розпаду уранового та торвого рядв, у тому числ
радоактивний газ радон. Для природного середовища та людей
головну небезпеку становлять велик за своми обсягами
хвостосховища та зосереджен в них радоактивн матерали.
Украна належить до кран з дуже розвинутим використанням
джерел онзуючого випромнювання (дал - ДВ) у багатьох сферах
господарства науково дяльност. На даний час сну близько 8
тисяч пдпримств та органзацй (тльки по мсту Киву х близько
400), як використовують понад 100 тисяч ДВ.
Через снування велико клькост штучних природних джерел
онзуючого випромнювання та в результат Чорнобильсько
катастрофи в Укран склалася дуже складна радоекологчна
ситуаця, яка виклика необхднсть створення системи заходв
радацйного захисту населення та навколишнього природного
середовища.
В систему таких заходв мають входити : основи ядерного
законодавства, державне регулювання ядерно та радацйно
безпеки, державн програми мнмзац наслдкв Чорнобильсько
катастрофи, норми поводження з радоактивними вдходами та
пдвищення безпеки атомних станцй, система соцального захисту
населення.
3. СЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Сльське господарство Украни - найбльш природомстка
галузь, що ма могутнй природно-ресурсний потенцал, який включа
41,84 млн. гектарв сльськогосподарських угдь (69,3 вдсотка
територ Украни), в тому числ 33,19 млн. гектарв рлл (55
вдсоткв), 7,63 млн. гектарв природних кормових угдь -
сножатей пасовищ (12,6 вдсотка). У сльськогосподарському
виробництв щороку використовуться понад 10,9 млрд. куб. метрв
води, або 36,4 вдсотка загального споживання. В розрахунку на
одного мешканця припада 0,82 гектара сльськогосподарських угдь,
у тому числ 0,65 гектара рлл, тод як у середньому по вроп ц
показники становлять вдповдно 0,44 0,25 гектара. Розорансть
сльськогосподарських угдь досягла 72 вдсоткв, а в ряд
регонв перевищу 88 вдсоткв. До обробтку залучен
малопродуктивн угддя, включаючи прируслов луки пасовища та
схилов земл. Якщо Украна в вроп займа 5,7 вдсотка
територ, то сльськогосподарськ угддя - 18,9 вдсотка, а
рлля - 26,9 вдсотка. Ефективнсть використання земель в Укран
значно нижча, нж у середньому по вроп.
Основними причинами низько вддач земельного потенцалу в
Укран безгосподарне ставлення до земл, тривала вдсутнсть
реального власника, помилкова стратегя максимального залучення
земель до обробтку, недосконал технка технологя обробтку
земл та виробництва сльськогосподарсько продукц, невиважена
цнова полтика, недотримання науково обгрунтованих систем ведення
землеробства , зокрема, повсюдне недотримання свозмн, внесення
недостатньо клькост органчних добрив, низький
науково-технчний рвень проектування, будвництва та експлуатац
мелоративних систем, недосконала система використання внесення
мнеральних добрив та невиконання природоохоронних,
комплексно-мелоративних, протиерозйних та нших заходв.
Яксний стан земельного фонду постйно погршуться. В
окремих районах, де проведено осушення земель, вдбуваться
неконтрольоване зниження рвня грунтових вод, зменшення потужност
органчно маси, а в районах зрошення - пдтоплення засолення
грунтв, деградаця чорноземв, що призвело до негативних
екологчних наслдкв у районах Полсся та на пвдн Украни. Нин
14,8 вдсотка загально площ поливних земель пддаються
еродуванню, 1,5 вдсотка - перезволоженню, понад 4 вдсотки
солонцюват та засолен. Збльшення мнералзац грунтових вод
загрожу вторинним засоленням земель. Майже на всх землях
спостергаться неухильне зниження вмсту гумусу в грунтах. Тльки
за 20 рокв (з 1961 року по 1981 рк) середнй вмст гумусу в
грунтах Украни знизився з 3,5 до 3,2 вдсотка.
Розвиток рзних форм власност та господарювання на земл без
суворого надйного державного екологчного та митного контролю
за ввезенням небезпечних вдходв, брак вдповдно законодавчо
бази призводять до споживацького ставлення до земл. Використання
у великй клькост мнеральних добрив, пестицидв та нших
хмчних препаратв разом з промисловим радацйним забрудненням
може ще бльше ускладнити екологчну ситуацю в Укран, знизити
вдтворювальну здатнсть босфери та екологчну стйксть
агроландшафтв.
4. ТРАНСПОРТ
Значним забруднювачем довклля транспортна галузь, зокрема
рухом засоби (автомобл, тепловози, морськ та рчков
судна), що використовують як пальне рзн види нафтопродуктв, а
також стацонарн об'кти матерально-технчного забезпечення
(склади пально-мастильних матералв, заправн станц, станц
технчного обслуговування, майстерн тощо).
Значно шкоди довкллю завдають вдпрацьован гази
автомоблв, пально-мастильн матерали, зливн води псля миття
автомоблв та х агрегатв, пари рзних шкдливих речовин,
кислот, матералв, як використовуються в технологчних процесах
ремонту автомоблв.
Через велик обсяги використання пального автотранспорт
забрудню навколишн природне середовище токсичними компонентами:
на рвн 25 вдсоткв - солями свинцю, на рвн 50 вдсоткв -
оксидом вуглецю. У 24 великих мстах Украни, зокрема в Кив,
Харков, Севастопол, Одес, шкдлив викиди в повтря внаслдок
роботи автотранспорту перевищують 50 вдсоткв загально х
клькост.
Залзничний транспорт Украни використову приблизно
170 млн. куб. метрв води на рк. Близько 50 вдсоткв води
використовуться на господарсько-питн потреби, безповоротн
втрати води становлять понад 40 вдсоткв. Щороку в каналзацйн
мереж, природн водойми залзниця скида понад 20 тис. тонн
забруднюючих речовин, з яких майже 50 вдсоткв - без очищення.
Основн забруднююч речовини - це вдпрацьован гази тепловозв,
нафтопродукти, фенол, аерозол, смття.
Бльш як половина всього обсягу викидв забруднюючих речовин
у повтря рчковим транспортом припада на вдпрацьован вихлопн
гази двигунв судноплавних засобв та автотранспорту - близько 500
тонн на рк на кожний великий рчковий порт або транспортний
вузол.
Морський транспорт забрудню море вдходами харчування,
смттям, нафтою та нафтопродуктами, що значно погршу екологчний
стан моря, особливо в припортових зонах.
5. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
В Укран нтенсивно вдбуваються процеси урбанзац. х
негативними наслдками :
1) концентраця навантаження промислових об'ктв на
обмеженй територ, що призводить до високого рвня забруднення
довклля;
2) несприятлива територально-планувальна
структура мст,
зумовлена пдпорядкованстю нтересам нарощування промислового
потенцалу, внаслдок чого промислов пдпримства часто оточен
житловими масивами, а весь транзитний транспорт проходить через
мста, що значно збльшу х загазовансть;
3) другоряднсть проблем мстобудування порвняно з
проритетами промислового розвитку, що призвело до занедбаност
таких важливих сфер життдяльност мст, як водопровд
каналзацйна мережа, технчний стан яких безпосередньо вплива на
екологчний стан мст яксть питно води;
4) руйнування природного середовища великих мст. Висока
забрудненсть довклля промисловими викидами вдходами, в тому
числ й побутовими, незадовльний стан життзабезпечувальних
систем, швидке зростання населення мст на основ екстенсивного
промислового розвитку потреба розширення х територй призвели
до скорочення зелених зон, забруднення непридатност водойм
тощо.
На сьогодн вс мста, 821 селище, а також 5760 сльських
населених пунктв (всього понад 70 вдсоткв населення Украни)
забезпечено централзованим водопостачанням.
Виробнича потужнсть усх централзованих водопроводв
становить 29,5 млн. куб. метрв води на добу, в тому числ
пдпримств комунально власност - 17,2 млн. куб. метрв на добу,
з них у мських населених пунктах - 17,1, в сльських - 0,1 млн.
куб. метрв води на добу. Для водопостачання населення з
загального обсягу необхдно клькост води використовуться
близько 40 вдсоткв пдземних вод.
Система водопровдно-каналзацйного господарства нин
перебува в кризовому екологчному стан з таких причин:
водопровдн мереж не мають внутршнього антикорозйного
покриття;
понад 17 вдсоткв води для споживання за окремими
фзико-хмчними показниками не вдповдають вимогам дючого
стандарту;
суттве скорочення нвестицй у комунальне господарство
зумовило значне зростання аварйност водопровдних об'ктв
(тльки у мських мережах в аварйному стан перебува 16,6 тис.
клометрв водопроводв 6,4 тис. клометрв каналзацйних
мереж);
витоки та неврахован витрати води становлять понад 15
вдсоткв, вдсутня належна система облку води в житловому фонд
(середньодобове споживання води на 1 жителя мста в Укран
становить 325 лтрв, тод як у великих мстах вропи цей
показник дорвню 100 - 200 лтрам);
не мають централзованих систем каналзац 27 мст 392
селища мського типу, а в 187 мських населених пунктах очисн
каналзацйн споруди працюють неефективно (у водойми щодоби
скидаться понад 10,6 тис. куб. метрв неочищених недостатньо
очищених стчних вод);
неефективнсть комплексних програм екологзац технологй у
промисловост, енергетиц, будвництв, сльському господарств та
на транспорт, неефективнсть комунальних очисних споруд, як
витримують основне навантаження з очищення промислових мських
стокв, призвело до накопичення велико клькост осадв мулу
(щороку близько 40 млн. тонн), що становить реальну загрозу
вторинного забруднення довклля;
промислов пдпримства за браком ефективних технологй
очищення виробничих стчних вод та утилзац х осадв скидають у
водойми через систему централзовано каналзац
висококонцентрован стчн води, шкдлив речовини яких руйнують
каналзацйн мереж, порушують технологчн регламенти очищення
мських стчних вод не видаляються в процес бологчного
очищення, що робить неможливим використання очищених мських
стчних вод та х осадв у сльському господарств.
Основними джерелами забруднення повтря в
житлово-комунальному господарств Украни пдпримства з
виробництва дорожнх будвельних матералв, котельн теплового
господарства, промислов пдпримства комунального машинобудування
та автомобльний транспорт. Вони викидають в атмосферу значну
кльксть золи, оксидв вуглецю, срки, азоту, а також скидають у
каналзацю хмчн сполуки, що утворилися внаслдок реагентно
обробки води, яка використовуться в системах теплопостачання.
У мстах селищах мського типу щороку нагромаджуться
близько 40 млн. куб. метрв смття, яке знешкоджуться на 771
мському звалищ, з яких майже 80 вдсоткв експлуатуться без
дотримання запобжних заходв щодо забруднення пдземних вод
повтряного басейну, та 4 смттспалювальних заводах, технологчне
обладнання яких не вдповда сучасним екологчним вимогам.
Традицйна технологя знешкодження мського смття на
звалищах безперспективна не може бути прийнятною для населення
сльсько мсцевост.
6. ПРОМИСЛОВ ВДХОДИ
Багаторчна енергетично-сировинна спецалзаця, а також
низький технологчний рвень промисловост Украни поставили в
число кран з найбльш високими абсолютними обсягами утворення та
накопичення вдходв. Обсяг утворення вдходв у 1996 роц
становив 700 - 720 млн. тонн.
Скорочення обсягв виробництва, яке спостергалося у
бльшост галузей економки протягом 1991 - 1996 рокв, суттво не
позначилося на загальнй ситуац щодо утворення вдходв.
За станом на 1996 рк загальна маса накопичених на територ
Украни вдходв у поверхневих сховищах перевищила 25 млрд. тонн,
що в розрахунку на 1 кв.км площ становить близько 40 тис. тонн.
Вдходи нагромаджуються у вигляд шламосховищ, териконв,
вдвалв, рзних звалищ. Площа земель, зайнята ними, становить
близько 160 тис. гектарв.
Внаслдок гпертрофованого розвитку грничодобувно
промисловост в Укран домнують вдходи, що утворюються пд час
розробки родовищ (до 75 вдсоткв загального обсягу) та збагачення
корисних копалин (вдповдно 13 14 вдсоткв). Значну частину
цих обсягв становлять вдходи хмко-металургйно переробки
сировини.
З урахуванням сучасного технологчного рвня переробки
вдходв в Укран серед загально клькост вдходв, що
утворюються щороку, реальну цннсть становлять 410 - 430 млн.
тонн. Утилзуться лише третина загально клькост вдходв. Це
свдчить про значн ресурсн резерви. Проте протягом 1992 - 1996
рокв спостергалася стйка тенденця до зниження обсягв
використання вдходв (щорчно в середньому на 20 вдсоткв менше
порвняно з попереднм роком), яке вдбувалося бльш високими
темпами, нж скорочення загальних обсягв промислового
виробництва.
снуючий рвень утилзац вдходв вторинних ресурсв не
вплива на полпшення стану довклля. Це пов'язано з тим, що до
переробки залучаються в основному великотоннажн грничопромислов
та деяк нш вдходи - малотоксичн чи нейтральн (нертн). Тому
екологчний ефект переробки вдходв незначним. До категор
високотоксичних належать лише 1 - 2 вдсотки всх промислових
вдходв, але х вплив на довклля дедал зроста. Однак до цього
часу не збудовано жодного спецалзованого заводу з переробки
токсичних промислових вдходв, нема належним чином органзовано
системи збирання, збергання та видалення токсичних вдходв,
вдсутн технка та обладнання для переробки вдходв будвництва
комунального господарства.
Недостатн норми адмнстративно та кримнально
вдповдальност за порушення правил збирання, збергання,
транспортування та використання промислових та нших вдходв.
Однобоксть екологчно полтики виявляться також у
недостатньому екологчному контрол за масовим використанням
деяких нших вдходв (фосфогпсу, вапняково-срчаних шламв
тощо). Це - додаткове джерело забруднення природного середовища.
7. ВЙСЬКОВА ДЯЛЬНСТЬ ТА КОНВЕРСЯ
ВЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Геополтичне розташування Украни на вропейському континент
сторично зумовило роль мсце територ, а також
вйськово-економчного потенцалу в проектах програмах
реалзац вйськових доктрин рзних громадсько-полтичних систем
вйськово-полтичних блокв. Тому в центрально-схдному регон
вропи за десятирччя накопичено дуже велику кльксть вйськ
сил флоту, рзномантно вйськово технки та озбронь, у тому
числ ракетно-ядерних. Склалася також розвинута мережа потужних
пдпримств, установ органзацй оборонного призначення.
Щоденна вйськова дяльнсть, як правило, вкрай негативно
вплива на довклля. Внаслдок багаторчних порушень
природоохоронного законодавства, зокрема щодо утримання та
експлуатац авацйних вйськово-морських баз, полгонв
танкодромв, учбових центрв, баз складв пально-мастильних
матералв, вйськово-ремонтних будвельних пдпримств, паркв
бойово автотракторно технки, вйськлсгоспв пдсобних
господарств, об'ктв тепло-, водо-, енергопостачання, зливних
очисних споруд, мсць збору та утилзац вдходв, а також
внаслдок недотримання вимог екологчно безпеки пд час
проведення заходв бойово та оперативно пдготовки вйськ сил
флоту уже забруднено та продовжуться забруднення основних
складових довклля: грунтв, поверхневих та пдземних вод,
повтря.
Екологчний стан може ще бльше погршитися у ход проведення
наступно широкомасштабно вйськово реформи, конверс оборонно
промисловост, лквдац ракетно-ядерно збро та хмчно збро,
що залишилася з друго свтово вйни, продовження утилзац
(знешкодження) застарлих видв вйськово продукц та
боприпасв, вдходв вйськового виробництва, якщо вйськов й
надал не будуть дотримуватися екологчних вимог.
8. ВОДН РЕСУРСИ ТА ЕКОСИСТЕМИ
Основн джерела прсно води на територ Украни - стоки
рчок Днпра, Днстра, Пвденного Бугу, Сверського Днця, Дунаю з
притоками, а також малих рчок пвнчного узбережжя Чорного та
Азовського морв. Порушення норм якост води досягло рвнв, як
ведуть до деградац водних екосистем, зниження продуктивност
водойм. Значна частина населення Украни використову для свох
життвих потреб недоброяксну воду, що загрожу здоров'ю нац.
Сумарна величина стокв рчок Украни без Дунаю в середнй за
воднстю рк становить 87,1 млрд. куб. метрв, знижуючись у
маловодний рк до 55,9 млрд. куб. метрв. Безпосередньо на
територ держави формуться вдповдно 52,4 29,7 млрд. куб.
метрв води, решта надходить з сумжних територй. Водн ресурси
Дунаю становлять у середньому 123 млрд. куб. метрв води на рк.
Прогнозн ресурси пдземних вод питно якост розподлен на
територ Украни вкрай нервномрно становлять 22,5 млрд. куб.
метрв на рк (61,7 млн. куб. метрв на добу), з яких 8,9 млрд.
куб. метрв (24,4 млн. куб. метрв на добу) гдравлчно не
зв'язан з поверхневим стоком становлять додаткову складову до
поверхневого стоку. Водозабр пдземних вод у склад прогнозних
ресурсв становить 21 вдсоток, що свдчить про можливсть ширшого
використання х у багатьох областях.
З метою забезпечення населення та народного господарства
необхдною клькстю води в Укран збудовано 1087 водосховищ
загальним об'мом понад 55 млрд. куб. метрв, 7 великих каналв
довжиною близько 2000 клометрв з подачею на них понад 1000 куб.
метрв води за секунду, 10 великих водоводв великого даметру, по
яких вода надходить у маловодн регони Украни.
Витрати свжо води в Укран на одиницю вироблено продукц
значно перевищують так показники у розвинутих кранах вропи:
Франц - в 2,5 раза, ФРН - в 4,3, Великобритан та Швец - в
4,2 раза.
Забезпечення водою населення Украни в повному обсяз
ускладнються через незадовльну яксть води водних об'ктв.
Яксть води бльшост з них за станом хмчного бактерального
забруднення класифкуться як забруднена брудна (IV - V клас
якост). Найгострший екологчний стан спостергаться в басейнах
рчок Днпра, Сверського Днця, рчках Приазов'я, окремих
притоках Днстра, Захдного Бугу, де яксть води класифкуться як
дуже брудна (VI клас). Для екосистем бльшост водних об'ктв
Украни властив елементи екологчного та метаболчного регресу.
До основних забруднюючих речовин належать нафтопродукти,
феноли, азот амонйний та нтритний, важк метали тощо.
Для переважно бльшост пдпримств промисловост та
комунального господарства скид забруднюючих речовин стотно
перевищу встановлений рвень гранично допустимого скиду (дал -
ГДС). Це призводить до забруднення водних об'ктв, порушення норм
якост води.
Основними причинами забруднення поверхневих вод Украни :
скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових
промислових стчних вод безпосередньо у водн об'кти та через
систему мсько каналзац;
надходження до водних об'ктв забруднюючих речовин у процес
поверхневого стоку води з забудованих територй та сльгоспугдь;
ерозя грунтв на водозабрнй площ.
Яксний стан пдземних вод внаслдок господарсько дяльност
також постйно погршуться. Це пов'язано з снуванням на
територ Украни близько 3 тис. фльтруючих накопичувачв стчних
вод, а також з широким використанням мнеральних добрив та
пестицидв. Найбльш незадовльний яксний стан пдземних вод у
Донбас та Кривбас. Значну небезпеку в експлуатацйних
свердловинах Захдно Украни становить наявнсть фенолв (до 5 -
10 гранично допустимих концентрацй - дал ГДК), а також
пдвищення мнералзац та зростання вмсту важких металв у
пдземних водах Криму.
Проблема екологчного стану водних об'ктв актуальною для
всх водних басейнв Украни. Що ж до Днпра, водн ресурси якого
становлять близько 80 вдсоткв водних ресурсв Украни
забезпечують водою 32 млн. населення та 2/3 господарського
потенцалу крани, то це одне з найважливших завдань економчного
соцального розвитку та природоохоронно полтики держави. Це
зумовлено складною екологчною ситуацю на територ басейну,
оскльки 60 вдсоткв розорано, на 35 вдсотках земля сильно
еродована, на 80 вдсотках - трансформовано первинний природний
ландшафт. Водосховища на Днпр стали акумуляторами забруднюючих
речовин. Значно шкоди
завдано пвнчнй частин басейну внаслдок
катастрофи на Чорнобильськй АЕС; в критичному стан перебувають
мал рчки басейну, значна частина яких втратила природну
здатнсть до самоочищення. У катастрофчному стан знаходяться
рчки Нижнього Днпра, де щорчно ма мсце ускладнення
сантарно-епдемологчно ситуац, знижуться вилов риби, бдн
бологчне рзноманття.
Значно шкоди екосистем Днпра поряд з щорчним
забрудненням басейну органчними речовинами (40 тис.тонн),
нафтопродуктами (745 тонн), хлоридами, сульфатами (по 400
тис.тонн), солями важких металв (65 - 70 тонн) завда забруднення
богенними речовинами внаслдок використання вдсталих технологй
сльськогосподарського виробництва, низько ефективност
комунальних очисних споруд.
Екологчне оздоровлення басейну Днпра одним з
найважливших проритетв державно полтики у галуз охорони та
вдтворення водних ресурсв. 27 лютого 1997 року Верховною Радою
Украни затверджена Нацональна програма екологчного оздоровлення
басейну Днпра та полпшення якост питно води. Основною метою
Нацонально програми вдновлення забезпечення сталого
функцонування Днпровсько екосистеми, яксного водопостачання,
екологчно безпечних умов життдяльност населення
господарсько дяльност та захисту водних ресурсв вд
забруднення та виснаження.
Не в кращому, а подекуди в гршому стан перебувають
басейни нших рчок Украни (Сверського Днця, Днстра, Захдного
Бугу, Пвденного Бугу, басейни рчок Приазовсько та
Причорноморсько низовин). Тому мета та стратегчн напрями,
визначен Нацональною програмою для Днпра, аналогчними для
нших водних басейнв Украни.
Системний аналз сучасного екологчного стану басейнв рчок
Украни та органзац управлння охороною використанням водних
ресурсв дав змогу окреслити коло найбльш актуальних проблем, як
потребують розв'язання, а саме:
надмрне антропогенне навантаження на водн об'кти внаслдок
екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до
кризового зменшення самовдтворюючих можливостей рчок та
виснаження водноресурсного потенцалу;
стала тенденця до значного забруднення водних об'ктв
внаслдок неупорядкованого вдведення стчних вод вд населених
пунктв, господарських об'ктв сльськогосподарських угдь;
широкомасштабне радацйне забруднення басейнв багатьох
рчок внаслдок катастрофи на Чорнобильськй АЕС;
погршення якост питно води внаслдок незадовльного
екологчного стану джерел питного водопостачання;
недосконалсть економчного механзму водокористування
реалзац водоохоронних заходв;
недостатня ефективнсть снуючо системи управлння охороною
та використанням водних ресурсв внаслдок недосконалост
нормативно-правово бази органзацйно структури управлння;
вдсутнсть автоматизовано постйно дючо системи
монторингу екологчного стану водних басейнв акватор Чорного
та Азовського морв, якост питно води стчних вод у системах
водопостачання водовдведення населених пунктв господарських
об'ктв.
9. ЗЕМЕЛЬН РЕСУРСИ
Сучасне використання земельних ресурсв Украни не вдповда
вимогам рацонального природокористування. Порушено екологчно
допустиме спввдношення площ рлл, природних кормових угдь,
лсових насаджень, що негативно вплива на стйксть
агроландшафту. Розорансть земель найвищою в свт досягла 56
вдсоткв територ крани 80 вдсоткв сльськогосподарських угдь. нтенсивне сльськогосподарське використання земель
призводить до зниження родючост грунтв через х переущльнення
(особливо чорноземв), втрати грудкувато-зернисто структури,
водопроникност та аерацйно здатност з усма екологчними
наслдками.
З грунтом щороку виноситься 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн.
тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору 0,7 млн. тонн калю. Щорчн
еколого-економчн збитки вд ероз грунтв дорвнюють 9,1 млрд.
гривень.
Значно екологчно шкоди земельн ресурси зазнають через
забруднення грунтв викидами промисловост (важк метали, кислотн
дощ тощо) та використання засобв хмзац в аграрному сектор.
Понад 40 вдсоткв органки, отримувано в результат дяльност
великих тваринницьких комплексв та птахофабрик, з потенцйних
органчних добрив перетворюються на джерела забруднення довклля.
Ситуаця з забрудненням територй ускладнилася псля авар
на Чорнобильськй АЕС. Радонуклдами забруднено понад 4,6 млн.
гектарв земель у 74 районах 11 областей, у тому числ 3,1 млн.
гектарв рлл. З використання вилучено 119 тис. гектарв
сльськогосподарських угдь, у тому числ 65 тис. гектарв рлл.
10. КОРИСН КОПАЛИНИ
Мнерально-сировинна база основою виробництва понад 90
вдсоткв продукц важко промисловост. На частку
мнерально-сировинного комплексу припада третина виробничих
фондв, близько 40 вдсоткв каптальних вкладень, майже п'ята
частина трудових ресурсв. Приблизна вартсть промислових запасв
основних видв корисних копалин дорвню 14,8 трлн. гривень.
За рзномантнстю та багатством мнерально-сировинних
ресурсв Украна випереджа так розвинут крани свту як США,
Канада, Англя, Франця, Китай та нш. В Укран виробляться
близько 5 вдсоткв свтового обсягу мнерально-сировинних
ресурсв. Щороку грничодобувна промисловсть Украни випуска
продукц на 25 - 28 млрд. доларв США (у цнах свтового ринку).
На територ Украни виявлено близько 8 тисяч родовищ, понад
90 видв корисних копалин, з яких 20 мають важливе економчне
значення. Серед них нафта, газ, залзн, марганцев, титанов,
уранов руди, вуглля, срка, ртуть, каолн, графт, вогнетривк
глини, будвельн матерали, питн, мнеральн води.
До промислового освоння залучено вд 40 до 75 вдсоткв
розвданих запасв основних видв корисних копалин.
Подальший розвиток мнерально-сировинного комплексу Украни
потребу негайного розв'язання на державному рвн проблем, як
стотно гальмують розширення мнерально-сировинно бази,
екологчну реаблтацю та рацональне використання.
Сьогодн нема чткого механзму управлння належного
державного нагляду за використанням охороною надр, що призводить
до безгосподарного ставлення грничодобувних пдпримств до
мнерально сировини та зростання необгрунтованих втрат.
Через недосконал технолог видобування та переробки
мнерально сировини, незадовльне виршення питань комплексного
освоння родовищ у надрах залишаються втрачаються:
- до 70 вдсоткв розвданих запасв нафти;
- до 50 вдсоткв солей;
- до 28 вдсоткв вуглля;
- до 25 вдсоткв металв.
Нерозв'язаною проблема геологчного вивчення використання
техногенних родовищ корисних копалин - вдвалв видобутку
вдходв збагачення та переробки мнерально сировини, як мстять
цнн корисн копалини мають промислове значення. Вже сьогодн в
Укран обсяги цих вдходв перевищують 25 млрд. тонн, займаючи
площу понад 150 тис. гектарв. З кожним роком х кльксть
збльшуться. Таким чином в Укран утворено сотн великих,
середнх та малих техногенних родовищ рзних корисних копалин,
придатних для промислового освоння. Потенцйна вартсть
техногенних родовищ за попереднми розрахунками обчислються
десятками млрд. доларв США. Така маса вторинних продуктв у
перерахунку на 1 кв. клометр територ Украни перевищу
аналогчний показник для США у 6 разв та у 3 рази - для держав
вропейського Союзу.
11. АТМОСФЕРНЕ ПОВТРЯ
Напружена екологчна ситуаця у багатьох районах мстах
крани свдчить про те, що незважаючи на посилення останнм часом
уваги до цих питань значн витрати на х виршення, вжит заходи
не досить ефективн не зумовлюють змн у тенденц погршення
стану довклля. Структура промислового виробництва, що склалася в
Укран, пов'язана з розвитком енергетично,
грничо-металургйно, вугледобувно, хмчно та машинобудвно
промисловост характеризуться нтенсивним споживанням енерг,
сировинних, водних земельних ресурсв, а також збльшенням
навантаження на довклля. В Укран в 1996 роц було викинуто в
атмосферу близько 6,34 млн.тонн забруднюючих речовин, в тому числ
4,76 млн.тонн - з стацонарних джерел, 1,58 млн.тонн - з
пересувних. За перод 1992 - 1996 рр. загальний обсяг викиду
забруднюючих речовин в атмосферне повтря скоротився з
стацонарних джерел на 45 вдсоткв, з пересувних - на 12
вдсоткв. Останн викидають 85 вдсоткв свинцю, 49 вдсоткв
окису вуглецю та 31 вдсоток вуглеводнв.
З галузей промисловост найбльше забруднюють атмосферу
енергетика (32 вдсотки), металургя (27 вдсоткв), вугльна
промисловсть (23 вдсотки).
Украна займа восьме мсце в свт як емтер СО2 в
енергетичнй галуз, частка становить 2,35 вдсотка
загальносвтових викидв ц речовини енергетикою.
12. РОСЛИННИЙ СВТ ТА ЛСОВ РЕСУРСИ
Флора нижчих вищих видв рослин Украни нарахову понад
25000. За спектром основних життвих форм вс види судинних рослин
подляються на дерева, кущ, напвкущ, багаторчн трав'янист
рослини, дворчн та однорчн. Флора судинних рослин Украни
налчу понад 5 тис. видв, з них близько 250 видв офцйно
визнан лкарськими в Укран, хоча майже 1100 видв флори Украни
мають бологчно активн речовини, як мають лкувальн
властивост, а х сировина в свтовй практиц використовуться
при виготовленн лкарських препаратв.
Але тривале безконтрольне використання природних ресурсв
багатьох цнних лкарських рослин, нтенсифкаця господарського
використання територй з наявнстю лкарських рослин, несприятлива
екологчна ситуаця в зон з високим ресурсним потенцалом псля
авар на Чорнобильськй АЕС спричинили кризовий стан ресурсв
бльшост дикорослих лкарських рослин.
На сьогодн лкарськ рослини ростуть на площ, що становить
менше 10 вдсоткв територ Украни. В Укран в цлому близько
85 вдсоткв лкарсько рослинно сировини збираться в природних
мсцезростаннях видв лкарських рослин. З кожним роком
збльшуються площ та рзноманття культивованих лкарських
рослин, однак х кльксть, як правило, не перевищу 15 видв.
Багато лкарських рослин неможливо вирощувати в культур у зв'язку
з складнстю агротехнки та рядом нших причин.
Протягом останнх 10 - 15 рокв видовий склад лкарських
рослин майже не змнився, водночас обсяг заготвл як у цлому,
так по окремих видах суттво зменшуться кожн 3 - 5 рокв,
оскльки зменшуються природн запаси цих рослин внаслдок
нтенсивного господарського використання земель, на яких вони
ростуть, та заготвл х сировини без урахування норм та правил
збору, що, в свою чергу, веде до виснаження ресурсв лкарських
рослин. При цьому попит фармацевтично промисловост Украни на
сировину дикорослих лкарських рослин залишаться великим.
Загальний обсяг лсокористування в Укран становить
14,4 млн. куб. метрв, у тому числ основного користування - 6,7
млн. куб. метрв, що задовольня потреби народного господарства
лише на 25 - 27 вдсоткв. У зв'язку з дефцитом деревини щорчна
потреба в завезенн становить 30 млн. куб. метрв.
Хибна практика планування екстенсивного лсокористування
призвела до значного виснаження лсв, зниження загально
продуктивност х ценозв, погршення товарно структури
лсосчного фонду. Так, у повонн роки допускалося перевищення
розрахунково лсоски в 1,5 - 2 рази, що спричинило змну вково
структури лсв, збльшення частки похдних (до 13 вдсоткв)
менш продуктивних деревостанв. Сьогодн найбльшу площу займають
молодняки (45,4 вдсотка) середньовков насадження (37,7
вдсотка), достигаюч стигл деревостани становлять вдповдно
лише 10,1 вдсотка 6,8 вдсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче
оптимальних значень. нтенсифкаця промжного користування в
останн роки призвела до того, що фактичн запаси достигаючих
стиглих деревостанв становлять бльше половини потенцйно
можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3)
досяга 24 вдсоткв. У зв'язку з цим пд час рубок головного
користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрв деревини.
Сучасний екологчний стан лсв зумовлються як рвнем та
нтенсивнстю антропогенного впливу, так зростаючим техногенним
навантаженням, що порушу природну стйксть
середовищно-формуюч функц лсових екосистем. Лише за останн
десятирччя в Укран загинуло вд промислових викидв 2,5 тис.
гектарв лсових насаджень, радацйного забруднення через аварю
на Чорнобильськй АЕС зазнали 3,5 млн. гектарв лсв, що потребу
обмеження лсокористування, удосконалення системи протипожежно
безпеки лсв. В середньому щороку виника 3500 лсових пожеж на
площ 4000 гектарв.
Порушення природно стйкост лсв призводить до збльшення
вразливост насаджень. На кнець 1996 року загальна площа
осередкв шкдникв хвороб лсу становила 396,1 тис. гектарв.
13. ЗАПОВДНА СПРАВА. ЗБЕРЕЖЕННЯ БОРЗНОМАНТТЯ
Екстенсивне природокористування, нехтування екологчним
обгрунтуванням у процес розвитку агропромислового комплексу,
зарегулювання стоку рчок, осушення болт, стихйний розвиток
колективного садвництва та нш невпорядкован д призвели до
знищення майже 70 вдсоткв цнних природних комплексв
ландшафтв Украни.
Площа природно-заповдного фонду Украни зроста повльними
темпами становить на сьогодн лише 2 млн. гектарв, або 3,4
вдсотка територ крани, що недостатнм гарантом для
забезпечення збереження вдтворення генофонду тварин рослин та
рзноманття природних екосистем, насамперед на лвобережж
лсостепово зони, Приднпров' та в степовй частин Криму, де
пд охорону взято лише 0,2 - 0,7 вдсотка територй.
снуюч ботанчн сади, дендрологчн та зоологчн парки
через недостатн фнансування, слабку матерально-технчну та
лабораторну базу нин не виконують функцй щодо
збереження та
вдновлення рдксних типових видв флори фауни.
В умовах економчно та екологчно кризи при переход до
ринкових вдносин та рзних форм власност без ефективних заходв
з боку держави процес деградац генофонду флори фауни, ценозв,
екосистем та ландшафтв стане незворотним.
14. ТВАРИННИЙ СВТ, МИСЛИВСТВО ТА РИБН РЕСУРСИ
На територ Украни нин вдомо близько 45 тис. видв
тварин, серед яких - понад 700 видв хребетн, решта -
безхребетн. Основними проблемами у галуз охорони регулювання
використання тваринного свту його недостатня вивченсть,
вдсутнсть достоврних даних щодо запасв промислових видв та
обсягв х добування, погршення природних умов снування диких
тварин через зростаючий антропогенний вплив та послаблення х
охорони вд незаконного використання та знищення. Зараз до
Червоно книги Украни занесено 382 види рдксних таких, що
перебувають пд загрозою зникнення, тварин.
Ведення мисливського господарства здйснються переважно
екстенсивним шляхом, що наслдком скорочення обсягв штучного
розведення та випуску в природу мисливсько фауни, проведення
ботехнчних заходв, послаблення охорони мисливських угдь.
Недостатня увага придляться оптимзац статево-вково
структури поголв'я мисливських парнокопитних тварин, полпшення
х генофонду.
Важливою складовою боресурсв запаси риби та нших водних
тварин. Протягом останнх рокв на бльшост водойм
спостергаться тенденця до зниження загального вилову риби.
Основними факторами, що стримують розвиток рибного господарства
негативно позначаються на процесах вдтворення запасв риби та
нших водних живих ресурсв, насамперед цнних х видв,
забруднення водних об'ктв, необгрунтоване водоспоживання,
порушення гдрологчного режиму, вдсутнсть ефективних
рибозахисних та рибопропускних пристров на гдротехнчних
спорудах, послаблення державного контролю за виловом реалзацю
водних живих ресурсв.
15 Техногенн катастрофи та стихйн лиха.
Внаслдок диспропорцй у розмщенн продуктивних сил, як допускалися протягом багатьох рокв у командно-адмнстративнй економц, територя Украни зазнала значних техногенних навантажень на природне середовище , яке у 4-5 разв перевищу аналогчн навантаження у розвинених державах. У середньому в кран на 1 чоловка припада основних виробничих фондв на суму 43,1 грн., а на 1 км2 територ - 3721 грн. (у цнах 1993 р.). Найвище техногенне навантаження характерне для таких ндустральних областей, як Донецька, Днпропетровська, Запорзька.
У структур промислового потенцалу Украни потенцйно небезпечн виробництва мають значну питому вагу. В цлому по кран на них припада близько 40 % вартост промислово-виробничих основних фондв, близько третини обсягв виробництва. Особливо багато потенцйно небезпечних виробництв зосереджено в Луганськй, Донецькй, вано-Франквськй, Кивськй областях. Вартсть промислових виробничих основних фондв у Донецькй, Луганськй Днпропетровськй областях становить понад половину хньо вартост в Укран в цлому.
Криза в економц, яка супроводжуться збльшенням частки застарлих технологй обладнання, зниженням рвня модернзац, оновлення виробництва пдвищу ризик техногенних катастроф. Аналз вково структури обладнання народного господарства свдчить про старння основних фондв. Наприклад, у 1992 р. середнй вк усього обладнання на промислових пдпримствах Украни становив 12 рокв. На промислових пдпримствах середнй вк парових турбн становив 27 рокв, парових котлв - 18 рокв. Середнй вк обладнання на хмчних заводах становив 12 рокв, а генераторв до парових газових турбн - 19 рокв.
Значною частка застарлого обладнання в Днпропетровськй, Донецькй, Луганськй Харквськй областях, тобто в областях з високим рвнем ндустрального розвитку.
2.
Основн напрями державно полтики Украни у галуз
охорони довклля та використання природних ресурсв.
Основн напрями державно полтики Украни у галуз охорони
довклля, використання природних ресурсв та забезпечення
екологчно безпеки розроблено вдповдно
до статт 16 Конституц Украни, якою визначено, що забезпечення
екологчно безпеки пдтримання екологчно рвноваги на
територ Украни, подолання наслдкв Чорнобильсько катастрофи -
катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду
Укранського народу обов'язком держави.
Державна полтика у сфер еколог, як будь якй ншй сфер повинна базуватися на стабльнй систем законодавства, актв, нормативв , але ця система, особливо у перехдний перод повинна бути еластичною , тобто вмти швидко реагувати на змни навколишнх компонентв , вмти пристосовуватися до змн занадто складного середовища. це дуже ефективним засобом подолання екологчно кризи
та забезпечення природоохоронно функц держави .
Основн напрями втлюватимуться за допомогою системи екологчного права.
Правовий механзм ма надати основним напрямам чтко цлеспрямованост,
формально визначеност, загальнообов'язковост, сприяти врегулюванню
вдносин у галуз еколог, застосуванню превентивних,
оперативних, стимулюючих примусових заходв до юридичних та
фзичних осб щодо використання природних ресурсв та х вдходв
юридично вдповдальност за порушення екологчного законодавства.
Вивчення, аналз та узагальнення практики застосування законодавства про
охорону навколишнього природного середовища передбачаться здйснювати у двох напрямах:
1. складання затвердження екологчних нормативв
природокористування (стосовно надр, грунтв, води, повтря, рослинност тощо);
2 .складання затвердження комплексу еколого-економчних
показникв державного контролю за станом довклля та дяльнстю господарчих структур.
Важливим кроком до змцнення природоохоронно сфери стало прийняття 28 червня 1996 року Конституц Украни, в якй стверджуться, що забезпечення екологчно безпеки та пдтримання екологчно рвноваги на територ Украни обовязком держави (стаття 16), кожному гарантуться право вльного доступу до нформац про стан довклля (стаття 50) кожен зобовязаний не завдавати шкоди природ та вдшкодовувати завдан ним збитки (стаття 66). Також у цй сфер Украна ма так закони та акти: Про охорону навколишнього природного середовища";
"Про тваринний свт" ;
"Про природнозаповдний фонд" ;
"Про охорону атмосферного повтря" ;
Лсовий кодекс Украни ;
Водний кодекс Украни ;
Земельний кодекс Украни ;
Кодекс Украни про надра ;
Також першочергово плануется пдготувати проекти законв Украни про рекреацйн зони, курортн, лкувально-оздоровч зони зони з особливими умовами природокористування;
Пдготувати проекти нормативно-правових актв, як затверджу
Кабнет Мнстрв Украни, а саме: Правила вдшкодування збиткв, завданих порушеннями екологчного законодавства, Положення про екологчний
контроль,
Положення про екологчний аудит, Положення про екологчне лцензування.
Форму, забеспечу та реалзу державну полтику в галуз охорони навколишнього природного середовища, рацонального використання вдтворення природних ресурсв Мнстерство охорони навколишнього природного середовища та ядерно безпеки Украни (Мнекобезпеки) , тобто саме це Мнстерство здйсню нормативно-правове регулювання, комплексне управлння та екологчний контроль щодо охорони, використання вдтворення.
Науковими дослдженнями щодо вивчення розробки заходв по збереженню бологчного рзноманття зайнят фахвц наукових нститутв та центрв, насамперед Нацонально академ наук (НАН): нститутв ботанки, зоолог, гдроболог, географ, болог пвденних морв, еколог Карпат, молекулярно болог, мкроболог, клтинно болог та генетично нженер, Ради по вивченню продуктивних сил, Центрального ботанчного саду, Донецького ботанчного саду та нших; нститутв Укрансько академ аграрних наук (УААН): землеустрою, рослинництва, землеробства, агроеколог, ветеринарно медицини, розведення генетики тварин, птахвництва, селекцйно-генетичний, винограду вина та нш; факультети кафедри екологчного профлю учбових закладв тощо. Ряд питань, повязаних з науковими дослдженнями управлнням у цй сфер, виршують науков центри, лаборатор нститути при центральних органах виконавчо влади, зокрема Укранський науково-дослдний нститут екологчних проблем та Укранський науковий центр еколог моря при Мнстерств охорони навколишнього природного середовища та ядерно безпеки.
Державне регулювання у цй сфер не може снувати без ефективно системи нагляду за станом середовища, тобто без системи постйно дючого монторнгу.
Екологчний монторинг довклля сучасною формою реалзац процесв екологчно
дяльност за допомогою засобв нформатизац забезпечу регулярну оцнку
прогнозування стану середовища життдяльност суспльства та умов функцонування екосистем для прийняття управлнських ршень щодо екологчно
безпеки, збереження природного середовища та рацонального природокористування