Перша допомога при нещасних випадках. 2
Знепритомлення. 2
Колапс. 2
Травматичний шок. 3
Термнальн стани. 4
Непрямий масаж серця. 5
Штучне дихання. 6
Допомога потонулим 6
ТРАВМАТИЧН УШКОДЖЕННЯ 7
Забит мсця 7
Рани. 8
Травми голови 11
Травми грудно клтини 13
Ушкодження органв черевно порожнини 14
Переломи 14
Переломи ключиц. 15
Переломи плечово кстки 15
Переломи ксток передплччя. 16
Переломи ксток кист пальцв. 16
Переломи хребта. 16
Переломи таза. 16
Переломи стегна. 17
Переломи ксток гомлки стопи. 17
Ушкодження суглобв 18
Розтягування звязок. 18
Крововилив у суглоб. 18
Вивихи. 18
Опки. 19
Вдмороження. 20
Замерзання. 21
Ураження електричним струмом. 21
Отруння. 22
Перша допомога при нещасних випадках.
При нещасних випадках виникають не тльки мсцев пошкодження але загальн порушення дяльност всього органзму (знепретомлення, колапс травматичний шок). Мж важкстю загальних порушень мсцевих пошкоджень нердко прямий звязок.
Знепритомлення.
Раптова короткочасна втрата свдомост, повязана з недостатнм кровозабезпеченням головного мозку, називаться знепритомленням. Причинами знепритомлення можуть бути рзкий бль, швидка крововтрата, сильне психчне перенапруження та н. Знепритомлення нердко бувають у людей молодого вку з пдвищеною утомлюванстю та збудливстю нервово системи.
Знепритомлення може також статися у задушливому примщенн, при швидкому вставанн.
Ознаки. Передвсниками знепритомлення являються блдсть хворого, скарження на недостачу повтря, запаморочення, потемнння в очах, дзвн шум у вухах, нудоту. Хворий втрача свдомсть пада. У знепритомленному стан хворий блдий, на лоб виступа холодний пт, дихання поверхневе, сповльнене, пульс частий, слабкий, руки ноги холодн.
Частше за все знепритомлення бува нетривалим. Через деклька хвилин хворий приходить до тями вс явища зникають, залишаться лише слабксть.
Перша допомога. Перш за все необхдно негайно збльшити прилив кров до головного мозку: розстбнути комр одягу, пояс ослабити все, що утрудню дихання, покласти хворого в нахиленому положенн з низько схиленою головою, забезпечити надходження свжого повтря (вдчинити вкно, кватирку, винести на повтря). Потрбно оббризкати обличчя хворого холодною водою, дати йому вдихнути нашатирний спирт на ватнй кульц. Не потрбно дозволяти потерплому псля знепритомлення швидко вставати, бо вн знову може втратити свдомсть. Корисно дати хворому у цей час мцного чаю або кофе, валеранових крапель.
Якщо знепритомлення не проходить або хворий знову втрача свдомсть, то це означа, що у нього наявне якесь важке захворювання. У цих випадках треба запдозрити можливсть внутршньо кровотеч, нсульту чи коматозного стану.
Колапс.
Колапс це виникла раптово судинна недостатнсть, що супроводжуться рзким паднням артерального тиску, яка приводить до пригнчення всх процесв життдяльност. Гостра серцево судинна недостатнсть може розвинутися у результат велико втрати кров, при опках вдмороженнях, важких нфекцйних захворювань, отруннях, нфарктах мокарду.
Ознаки. Хворий скаржиться на погршення самопочуття, слабксть, спад сил. Потерплий блдий, шкра вкрита потом, дихання поверхневе, кнцвки холодн, пульс частий, малий, ледь визначаться. Свдомсть збергаться, при подальшому розвитку колапсу затуманються.
Перша допомога. Основними дями першо допомоги при колапс являться зупинка кровотеч, якщо вона . Транспортувати хворого у стан колапсу неможна. Його потрбно покласти на спину без подушки, згрти, пдняти на 30-40 см нжний кнець лжка. Якщо хворий при свдомост, йому можна дати гарячий чай або кофе термново викликати швидку медичну допомогу. При наростанн картини колапсу розвитку термнального стану необхдно робити штучне дихання непрямий масаж серця.
Травматичний шок.
Травматичний шок це важкий стан хворого з порушенням усх функцй органзму, особливо центрально нервово системи, який виника псля будь - якого пошкодження. Шок розвиваться у результат надмрних больових подразнень, при численних забитт, ранах, особливо при переломах ксток, пораненнях органв та черевно порожнин, при опках. Розвиток шоку залежить перш за все вд важкост пошкоджень (рван, розмозжен рани) чутливост пошкоджених областей (пошкодження нервових стовбурв спинного мозку). Розвитку шоку сприя загальне ослаблення, перевтома та виснаження органзму, особливо втрата кров, переохолодження, погано накладена шинна повязка, тряска пд час транспортування, пдвищена нервова збудливсть психчн переживання хворого.
Пд час виника перенапруження та виснаження центрально нервово системи, особливо судинорухаючого центру, з пониженням життдяльност органзму.
Ознаки. Хворий спочатку на протяз деякого часу збуджений, занепоконий, стогне вд болю, але його загальний стан ще мало змнений. Потм збудження змнються повним спадом сил. Потерплий переста скаржитися на бль, нерухомий, хоча свдомсть у нього ще збергаться, на запитання вдповда з зусиллям пошепки. Шкрян покриви блд, срого кольору, нод з синюшнм вдтнком. Загальний стан важкий, пульс частий, ослаблений, дихання рзко частша, поверхневе, температура понижена, кнцвки холодн, тло вкрите липким потом. Можлива поява спраги, нудоти, блювоти. Пульс ста все частше слабше. Ступнь важкост шоку визначаться по вдношенню падння артерального тиску до пдвищення частоти пульсу. Важкий ступнь шоку переходить у термнальний стан, хворий втрача свдомсть, пульс на кнцвках не визначаться, дихання переривисте. Можливий швидкий розвиток клнчно смерт.
Попередження шоку. Найбльше значення мають наступн мри для попередження шоку: забезпечення потерплому спокою, зупинка кровотеч до настання велико крововтрати, попередження охолодження органзму, зменшення болю в област пошкодження, що досягаться обережним накладанням повязки на рану чи обпечену поверхню, шини при переломах, зручним спокйним положенням потерплого пд час транспортування. Особливо обережним потрбно бути при перевязках, перекладанн транспортуванн потерплого.
Перша допомога. Якщо у потерплого у стан шоку не пошкоджен органи черевно порожнини, йому дають гарячий солодкий чай, кофе або вино. Доцльно приготувати також солоно лужне пиття (чайна ложка харчово соди половина чайно ложки харчово сол на 1 л води). Потрбно негайно викликати швидку допомогу, бо нердко тльки прийнят мри боротьби з шоком (зупинка кровотеч, переливання кров та замнникв, протишокових розчинв, знеболювання) можуть спасти життя потерплому. Персоналом машини швидко допомоги ц мри можуть бути надан на мсц пригоди пд час доставки у лкарню.
Термнальн стани.
Сучасн мри надання допомоги бувають ефективними навть при дуже важких станах, що обднуються пд назвою термнальн. До них вдносяться предагональний стан, агоня клнчна смерть.
При передагональному стан
свдомсть хворого збережена чи затемнена, дихання рзко порушене, пульс на кнцвках часто не визначаться.
При агон свдомсть зника, дихання рдке, пульс вдсутнй.
Клнчна смерть це вдсутнсть зовншнх ознак життя: зупинення дихання серцебиття. При такому стан хворого ще можна спасти, якщо негайно надати йому допомогу, тому що тльки через 4-6 хвилин псля настання клнчно смерт остання переходить у бологчну в наслдок кисневого голодування головного мозку загибел нервових клтин, що управляють життво важливими функцями органзму.
Термнальн стани можуть виникнути при важкому шоку, нсульт (крововилив у мозок), нфаркт мокарду, важких отруннях, ураженнях електричним струмом, утопленн та н. станах, що потребують негайно допомоги.
Перша допомога. При термнальних станах основне завдання першо допомоги пдтримання життя хворого до прибуття швидко допомоги. Заходи повинн проводитися одразу ж псля розвитку важкого стану.
Допомога при термнальних станах (реанмаця) це перш за все заходи, направлен на усування розладв серцево дяльност та дихання (непрямий масаж серця, штучне дихання методом з рота у рот або з рота у нс).
Реанмацю проводять на протяз не менше 40 хвилин або до прибуття швидко допомоги, або до появи у хворого самостйного серцебиття, або до появи ознак бологчно смерт (появи трупних плям).
Непрямий масаж серця.
Хворого кладуть на жорстку поверхню на спину, розстбають чи знмають одяг, який стиску тло. Той, хто нада допомогу, ста з лво сторони вд потерплого кладе на нижню третину грудини (приблизно на 1,5-2,5 см вище мечовидного вдростку) долонь одн руки, а на тильну поверхню другу руку. Надходження кров з шлуночкв серця до артерй вдбуваться шляхом ритмчного стискання серця (60-80 разв на хвилину) мж грудиною та хребтом. Проксимальною частиною долон (кисть максимально розгнута у променевозапястковому суглоб, а пальц пдйнят над поверхнею грудно клтини) швидким поштовхом, використовуючи всю вагу свого тла, створюють тиск на нижню третину грудини з силою, достатньою для змщення на 3-4 см. Псля кожного стискування дозволяють груднй клтин розправитись (для наповнення порожнин серця з вен), не вдриваючи вд не рук. Непрямий масаж серця необхдно поднувати з штучною вентиляцю легень, при цьому повтря повинно видуватися через кожн п'ять натискувань (у момент вдиху масаж серця переривають) якщо допомогу надають дво людей. Якщо допомогу нада одна людина, то два видихання чергують з 15 натискуваннями.
Ускладнення: при грубому проведенн масажу можлив переломи ребер грудини с пошкодженням легень, плевр, перикарду, крововиливи у пдшкрну перикардальну клтковину, розрив внутршнх органв.
Штучне дихання.
Перед початком штучно вентиляц легень необхдно переконатися у проходимост верхнх дихальних шляхв, вивести язик назовн, очистити ротову порожнину вд слизу, кров. Хворого укладають горизонтально на спину, розстебнувши чи знявши заважаючий одяг. Потрбно стати справа вд хворого, пдвести праву руку пд його шию, лву кладуть на лоб максимально розгинають голову хворого у шийному вддл. Псля цього швидко виводять вперед нижню щелепу так, щоб нижн рзц опинилися попереду верхнх. Цього може виявитися достатнм для вдновлення спонтанного дихання у хворих у коматозному стан (коли западаючий язик закрива вхд у гортань).
Для проведення респраторного штучного дихання методом з рота у рот чи з рота у нс, той, хто нада допомогу, робить глибокий вдих, а потм видиха повтря через марлю чи хусточку з свого рота у рот (або нс) хворого. Герметичнсть досягаться шляхом закривання носа (при способ з рота у рот) чи рота хворого (при способ з рота у нс) пальцями того, хто нада допомогу. Вдування повтря у дихальн шляхи потерплого проводять з частотою 12-16 разв на хвилину. Видих хворого вдбуваться пасивно за рахунок еластичност грудно клтини. Ефективнсть штучного дихання визначають по амплтуд коливань грудно клтини хворого.
Ускладнення: гповентиляця (кисневе голодування) через вдихання хворому недостатнього обму повтря, баротравма легень внаслдок перевищення ндивдуального дихального хвилинного обмв, переповнення шлунка повтрям.
Допомога потонулим
Причиною нещасних випадкв на вод невмння плавати, нетверезий стан.
Рятувати потопаючого потрбно швидко, тому що смерть може наступити протягом 4-5 хвилин. Пдпливши позаду, його беруть пд мишки , повернувши обличчям нагору, пливуть з ним до берега.
Шкра в потонулих блда або синя. У людей з блдою шкрою в дихальних шляхах легенях рдини нема, а з синьо - з рота носа видляться велика кльксть води, нод у вигляд пнисто рдини.
Перша допомога. У витягнутого з води, що наковтався , але свдомост ще не втратив, можлива одразу ж блювота непритомний стан. Звльнивши постраждалого вд одягу, варто витерти його насухо, укутати згрти. Якщо блювоти не було, бажано викликати шляхом подразнення кореня язика задньо стнки глотки.
При втрат свдомост потрбно якомога швидше очистити хусткою або марлею ротову порожнину глотку вд слизу, мулу пску. У синх потонулих необхдно видалити рдину з дихальних шляхв шлунка. що утонули кладуть грудьми на колно надаючого допомогу, щоб голова звисала униз, ритмчно деклька разв надавлюють на спину. Цим удасться частково видалити воду з легень потонулих. Псля цього, повернувши постраждалою обличчям нагору, роблять штучне дихання засобом з рота в рот роблять непрямий масаж серця. Крм того, необхдно, знявши його одяг, зробити енергйне розтирання шкри яким-небудь сухим матералом (або одягом), краще вовняним. Одночасно треба вжити заходв до згрвання хворого (грлки, укутування).
Реанмаця синх потонулих вдасться псля перебування х пд водою протягом 5 хвилин, нод трохи бльше. Оживити блдих потонулих вдасться навть псля тривалого перебування х пд водою (протягом 10 хвилин, нод бльше).
ТРАВМАТИЧН УШКОДЖЕННЯ
Травмою називаться насильницьке ушкодження тканин органв органзму (забит мсця, поранення, переломи ксток, опки ).
Забит мсця
Пд забитими мсцями припускаються ушкодження м'яких тканин судин без порушення цлост покровв тла, що виникають псля удару тупим предметом або при паднн. У результат х утворяться крововиливи в тканин, що виявляються синцями.
Ознаки. Бль в момент травмування й у перш часи псля нього може бути рзномантно нтенсивност в залежност вд локалзац поширеност травми, утруднення рухв забитою частиною тла, поява синця (крововилив).
Ушкодження великих судин при забитому мсц може призвести до значного скупчення кров в тканинах, порожнинах порожнистих органах, до розладу кровообгу порушенню функц постраждалого органа. При важких, поширених забитих мсцях можливий шок.
Дуже важк ушкодження вд тривалого стискування, наприклад при обвалах, коли розмозжаються
роздавлюються м'язи, судини нерви (частше кнцвок). У таких випадках, крм розвитку шоку, можливо важке отруння органзму продуктами розпаду тканин з наступним порушенням роботи нирок.
Перша допомога. При важких ураженнях, особливо при стискуванн, необхдно обережно витягти постраждалого з завалу, з-пд уламкв. Для попередження розвитку шоку постраждалого згрвають: дають йому гарячий чай або каву, а кнцвц, яка була стиснута, надають повний спокй, обкладають льодом. Постраждалого швидко й обережно доставляють у лкарню або викликають швидку медичну допомогу. У бльш легких випадках для зменшення крововиливу бльш швидкого затихання бол до забитого мсця прикладають холод (пухир з снгом або льодом, мокру серветку) створюють спокй - пдвшують руку на перев'яз, при забитт
ноги постраждалий повинний лежати. Накладати тепло на длянку забитого мсця застосовувати масаж мсця ушкодження безпосередньо псля травми не можна. Забит мсця голови, груди живота можуть супроводжуватися важкими ушкодженнями внутршнх органв.
Рани.
Механчн порушення цлост покрову тла живого органзму (шкри, слизових оболонок, а нердко бльш глибоких тканин) називаються ранами. Рани бувають поверхневими, коли ушкоджена лише шкра або слизова, глибокими. Видляють також порожнинн поранення, що проникають у черевну, грудну порожнини й у череп. По виду знаряддя, що поранило, по характеру ушкодження тканин розрзняють рзан, рубан, колот, рван, забит, покусан вогнепальн рани. Кожний вид рани ма сво властивост. Кра рзаних ран, нанесених ржучим знаряддям (нж, бритва, скло), розходяться, рана зяя, сильно кровить, виника бль. Рубан рани близьк до рзаних, але можуть супроводжуватися ушкодженням ксток. Колота рана, нанесена нжем, цвяхом, шилом, кинджалом, невелика на шкрнй поверхн, може бути дуже глибока супроводжуватися значним ушкодженням внутршнх органв при проникненн в грудну або черевну порожнину. Завдяки зсуву м'язв нших тканин канал тако рани ма складну форму, що сприя розвитку нфекц. Рван, забит й покусан рани супроводжуються значним порушенням життздатност тканин крав рани. Вони мало кровлять, але бль при них бльш тривала сильна, загоння х повльне.
Вогнепальн поранення кулею, осколками мн, снарядв, авабомб, можуть бути наскрзними, коли вхдне бльш велике вихдне отвори. Слп поранення - ушкодження, при яких куля, осколок, дрб застрягли в тканинах. При дотичному пораненн бльш-менш глибоке лнйне ушкодження шкри тканин. Осколков вогнепальн поранення часто бувають множинн з великим розмозженням тканин.
Ушкодження деклькох порожнин (наприклад, грудний черевний) з порушенням цлост деклькох органв називаються сполученими. Особливу групу складають комбнован ушкодження: рани, заражен отруйними, радоактивними речовинами.
При всх пораненнях у рану можуть потрапити земля шматки одягу, що викликають важке зараження (нфкування) рани, що може призвести до таких важких ускладнень, як загальне гнйне зараження (сепсис), правець газова гангрена.
Перша допомога при пораненн - припинення кровотеч, захист рани вд мкробв, для цього потрбно накласти пов'язку, зменшення болю створенням зручного положення поранено частини тла. При ранах нижнх кнцвок тулубу зручним положенням буде лежаче, верхнх - пдвшування руки на перев'яз. Псля накладення пов'язки хворий повинний бути направлений у лкарню для хрургчно обробки рани. Кровотеча при пораненнях. Всяке поранення супроводжуться кровотечею. Найбльш сильна кровотеча наступа при ушкодженн артерй (артеральна кровотеча). При цьому видляться багато кров червоного кольору. Якщо рана вдкрита, вона б' з не фонтаном, поштовхами. При пораненн значних артерй (ши, стегна, пахово област) тльки негайна допомога може спасти життя пораненого.
При пораненн вен (венозна кровотеча) кров темно-червоного кольору, витка з ушкоджено судини безупинним струменем.
Розрзняють зовншн кровотеч, коли кров видляться назовн через ушкоджену шкру слизист, внутршн, при яких кров скопичуться в тканинах порожнинах тла (черевний, груднй). Артеральн кровотеч з значних судин подають найбльшу небезпеку для життя. Крм небезпеки велико втрати кров, поранення вен ши грудно клтини може супроводжуватися влученням у тк кров пухирцв повтря, що дають нердко смертельну повтряну закупорку судин.
Допомога при кровотеч. Для зменшення втрати кров потрбно зупинити кровотечу якнайшвидше на мсц под (тимчасове припинення кровотеч). У лкарн буде зроблене остаточне припинення кровотеч. При кровотеч з каплярв дрбних вен достатньо бува пдняти нагору поранену кнцвку або накласти давлючу пов'язку на рану: шкру навколо рани змащують йодною настойкою, потм на рану накладають перев'язувальний матерал, вату туго прибинтовують.
При артеральнй кровотеч з рани на руц або ноз гарним методом припинення його притискання артер до кстки вище (по току кров) мсця поранення, тобто мж раною серцем. Цей метод дуже зручний як попереднй засб припинення кровотеч, поки не вдасться застосувати бльш дючий.
Припинення кровотеч таким засобом повинний провадитися до прибуття медичного робтника або доставки хворого в лкувальне заснування.
При артеральних кровотечах в област лктьового згину, медально поверхн передплчча, у пдколннй паховй областях кровотеча може бути зупинене шляхом згинання кнцвок Максимально згнуту в суглоб конечнсть утримують у такому стан ременем, бинтом, косинкою.
При значних артеральних кровотечах на кнцвку накладають джгут або мпровзований джгут-закрутку (гумова трубка, носово хустка, близна, але не мотузка або шнур, що можуть ушкодити тканини). При накладенн джгута на конечнсть його розташовують поверх прокладки (одяг, рушник, вата) так, щоб один його тур лежав поруч з ншим. Затягування джгута або закрутки проводиться до зникнення пульсу нижче мсця поранення. Кнець джгута закрплюють вузлом або гачком ланцюжком. Слабко накладений джгут не да припинення кровотеч (кнцвка ста синюшно), при надмрному його затягуванн можуть бути ушкоджен м'як тканини нерви кнцвки. Накладають джгут на термн не бльш нж на 1.5-2 часу, а взимку - на один час. Щопвгодини його послабляють на деклька хвилин, притискаючи пальцем артерю, а потм знову накладають, але деклька одступив вд старого мсця накладення. Джгут закрутка повинн бути видн, а до одягу повинна бути прикрплена записка з указвкою часу накладення.
При вдсутност джгута накладають закрутку. Вона кладеться також поверх одягу або на м'яку пдкладку (рушник, вата). Перед накладенням закрутки конечнсть пднмають догори. Закрутку слабко зав'язують, у петлю вставляють дерев'яну паличку закручують, пдклавши в мсц закрутки палець або бинт, щоб не защемити шкру. Закрутку, як палять, накладають тльки при сильних артеральних кровотечах на стегн, гомлки,
плеч передплчч. розташовують можливо ближче до рани, вище по току кров. Через той що закрутка на передплччя гомлки не завжди досяга цл, краще накладати на стегно плече, але якнайближче до мсця поранення. На середню частину плеча закрутку не накладають, тому що вона може ушкодити нерв. Якщо правильно накласти, кровотеча зупиняться, шкра кнцвки блдне.
При венознй кровотеч на руц або ноз достатньо покласти постраждалого, пдняти нагору руку або ногу й утримувати в такому положенн; при цьому кровотеча швидко зупиняться.
Накладення пов'язки на рану. Псля звльнення поранено област вд одягу шкру навколо рани обтирають спиртом, одеколоном, бензином або горлкою змащують йодом.
Невеличк рани можна змазати йодом або спиртом по всй поверхн. На так невеличк, особливо рзан рани накладають смужки липкого пластиру. На велик рани повинн бути накладен пов'язки.
Рекомендуться накладати на рану стерильну повязку. При вдсутност стерильного матералу можуть бути використан чиста хустка або серветка, пропрасован гарячою праскою. Основне правило, що повинно бути дотримане при цьому - не торкатися руками тих частин серветок, що накладаються на рану. Серветки цлком повинний прикривати прошарок вати.
Ще зручнше робити перев'язку за допомогою спецального перев'язувального пакета першо помоч (ндивдуальний пакет). Вн складаться з знезаражених ватно-марлевих подушечок (пов'язок), бинта, що знаходяться в пергаментному папер, у прогумованому чохл матерчастй оболонц. Ватно-марлев подушечки просочуються антисептичною речовиною (фурацилн) або антиботиками (синтомцин), що ма значення для попередження розвитку нфекц.
При вдкриванн матерчасто оболонки чохла виймають булавку , розгорнувши пергаментний папр, дстають подушечки так, щоб не стосуватися руками поверхн, що накладаться на рану. Подушечки змцнюють на ран оборотами марлевого бинта так, щоб вони не усунулися убк вд рани. Кнець бинта закрплюють булавкою, що знаходиться пд прогумованою оболонкою.
Для попередження розвитку правця при всх пораненнях необхдно якнайшвидше ввести протиправцеву сироватку й анатоксин. Для винятку важких гнйних ускладнень газово гангрени вс рани в можливо короткий термн псля поранення пдлягають первиннй хрургчнй обробц.
Травми голови
Струс стискування головного мозку. Спостергаються при забитт голови, паднн. Несвдомий стан псля удару головою при паднн може бути викликаний крововиливом, що здавлю головний мозок, або порушенням дяльност останнього -- струсом мозку.
Ознаки. Струс головного мозку характеризуться утратою свдомост в момент ушкодження хоча б на короткий термн, наступною блювотою, запамороченням, головними бль. Прийшовши у свдомсть, що постраждала не пам'ята, як вдбувся нещасливий випадок, а нердко не може розповсти те, що було протягом деякого часу перед нещасливим випадком. Особливо важко встановити струс мозку в постраждалого в стан сп'янння. Тривала утрата свдомост або повторно втрати його через деякий термн псля того, як постраждалий отямився, указу звичайно на бльш важкий стан, тобто на забиття головного мозку стискування його крововиливом.
Перша допомога. Постраждалий повинний знаходитися в максимально покйному зручному положенн на спин з деклька пднятою головою верхньою частиною тулуба. На голову варто покласти пухир з льодом або холодний компрес термново викликати швидку медичну допомогу або обережно, без трясння поштовхв, доставити хворого в лежачому положенн в лкарню. При блювот голову постраждалого повертають набк утримують в такому положенн, видаляючи хусткою блювотн маси з рота глотки.
Поранення голови. При забитому мсц голови можуть бути ушкоджен м'як тканини покровв черепа (що да багату кровотечу), кстки черепа, оболонки головного мозку мозково тканини. Ц ушкодження можуть викликати не тльки зовншню кровотечу, але ще бльш небезпечне внутршньочерепне пошкодження, що здавлю головно мозок може призвести до дуже важких ускладнень навть до загибел постраждалого.
Ознаки. При будь-якй ран голови можуть бути бльш глибок ушкодження. Якщо поранення супроводжувалося утратою свдомост, головною бль, блювотою, уповльненням, а потм прискоренням пульсу, приступами порушення або судорогами, то можна припускати черепно-мозкове ушкодження. Проникаюче поранення черепа безумовно пдтверджу виткання через рану свтло рдини наявнсть у ран осколкв ксток черепа.
Перша помч. Волосся навколо рани необхдно постригти, шкру змазати йодною настойкою. Торкати тканина головного мозку , що випасла в рану , не можна. На рану накладають пов'язку.
Переломи ксток черепа. Для переломв склепння черепа характерна припухлсть у мсц ушкодження, при переломах основи нердко з'являються крововилив в област повк ока, виткання з слухових проходв або носа свтло мозково рдини. При вдкритому перелом рана на склепнн черепа.
Переломи черепа звичайно супроводжуються мозковими явищами: постраждалий знаходиться без свдомост, шкра синюшна, з рота носа може видлятися кров або пниста рдина, нердко з'являться блювота.
Перша допомога. Всх хворих з ушкодженнями черепа вдправляють у лежачому положенн в лкарню, якщо навть вони знаходяться у свдомост. Обережно накладають повязку на рану, можна прикласти пухир або полетиленовий пакет з льодом або снгом.
Травми грудно клтини
Переломи ребер. При травм грудно клтини нердко виникають переломи одного багатьох ребер.
Для перелому ребра характерна неможливсть через бль зробити глибокий вдих. При множинних переломах розвиваться дихальна недостатнсть.
Перша допомога. Постраждалого краще транспортувати в лежачому положенн на носилках з пднятою головою тулубом, якщо навть вн може пересуватися самий, щоб уникнути посилення крововиливу в грудну порожнину. Для полегшення хворй грудну клтину можна деклька стягти рушником. При множинних переломах необхдн заходи щодо попередження шоку.
Поранення органв грудно порожнини. При ранах груди, особливо колотих вогнепальних, а також при перелом ребер велике значення мають ушкодження плеври легкого. Так поранення можуть супроводжуватися кровохарканням кровотечею в плевральну порожнину. При ушкодженнях грудно клтини далеко не завжди, особливо в умовах вулиц, можна роздти постраждалого, про можлив ушкодження (поранення, забит мсця, переломи ребер, ушкодження легкого осколками ребра т.д.) припада судити по характер подиху, посиленню хворй при подиху, посиннню губв вдкашлюванню кров. Особливо велике значення ма при пораненн груди влучення повтря в порожнину плеври через вдкриту рану при вдиху видиху (вдкритий пневмоторакс). Можливо влучення повтря в плевру через рану лише при вдиху або з ушкодженого легкого (клапанний пневмоторакс).
Ознаки. При стискуванн груди з'являються синюшнсть крововиливи в шкр верхньо половини тулуба,
розлади подиху. Крововилив у плевру да картину недокрв'я унаслдок утрати кров (блдсть, частий пульс, слабсть, запаморочення, непритомний стан). При вдкритому пневмоторакс рана диха, тобто повтря з шумом входить виходить через рану, чутно присмоктування повтря в момент вдиху, а при кашл розприскуться кров. Пневмоторакс часто супроводжуться шоком виклика важк розлади подиху - задишку ядуху. При клапанному пневмоторакс розлади подиху серцево дяльност швидко наростають.
Перша помч. При легеневй кровотеч краще транспортувати хворого в напвсидячому положенн. При пораненн груди, особливо при вдкритому пневмоторакс, необхдно негайно прикрити рану повязкою. Шкру навколо рани змащують вазелном, рану поверх накривають розрваною гумовою рукавичкою або гумовою прокладкою вд ндивдуального пакета (це необхдно для припинення надходження повтря в плевральну порожнину), закривають поверх марлею накладають ватяну пов'язку.
Ушкодження органв черевно порожнини
Травми печнки селезнки можуть супроводжуватися внутршньою кровотечею давати картину гостро крововтрати. При пошкодженн шлунка, кишечнику сечового мхура розвиваться важке захворювання - запалення очеревини, яке небезпечне для життя.
Ознаки ушкодження внутршнх органв - це бол, неспокйний стан хворого, поява спраги, запаморочення, слабост навть втрата свдомост, нердко затримка газв, нудота блювота, сонливсть, блдсть шкри, частий пульс, частшання подиху, можливий шок. При ушкодженн нирок з'являються бол в попереку, кров у сеч.
Перша допомога. При пдозр на ушкодження органв черевно порожнини постраждалому не можна пити. Приймати лки, особливо знеболююч препарати не потрбно (це ускладню лкарям встановлення правильного дагнозу). Пд час транспортування в лкарню постраждалий повинен лежати на спин, необхдно створити постраждалому повний спокй. Можна прикласти пухир з льодом на живот.
При пораненн органв черевно порожнини необхдно накласти пов'язку на рану псля змазування шкри навколо йодною настойкою. Вправляти органи, що випасли через рану, (сальник, кишки) не можна, необхдно лише обкласти прикрити х перев'язувальним матералом.
Переломи
Порушення цлост ксток називаться переломом. Якщо шкра, а для ксток черепа таза слизувато оболонки не ушкоджен, перелом вважаться закритим. При порушенн цлост шкри утвориться ранева поверхня (вдкритий перелом).
Ознаки перелому: рзкий бль у момент ушкодження, неможливсть користуватися кнцвкою, змна форми, ненормальна рухливсть у мсц травми. При всх неясних ушкодженнях кстки х краще вважати переломами застосовувати мри, показан при них.
Перша допомога. Потрбно зменшити рухливсть вдломкв у мсц перелому при транспортуванн застосовуться шинна пов'язка. Добре накладена шинна пов'язка попереджа розвиток шоку й нш ускладнення.
Необхдна частина шинно пов'язки - це тверда довгаста пластина (шина). Для рзномантних частин тла застосовують готов шини: дощечки з фанери, дротов стки й нш матерали. При вдсутност готових шин шинну пов'язку можна зробити самим, використовуючи рзномантн пдручн матерали, що можуть бути знайден на мсц под При повнй вдсутност пдручних матералв постраждалу ногу прибинтовують до здорово, а руку - до тулуба. Для захисту вд здавлювання шиною на кстков виступи кладуть мяк пдкладки (вата чи одяг).
При вдкритих переломах перша допомога поляга не тльки в досягненн нерухомост в мсц перелому шляхом накладення шинно пов'язки, але й у захист мсця перелому вд подальшого мкробного забруднення шляхом накладення пов'язки, на рану. При накладенн шини варто дотримувати обов'язкового правила: забезпечити нерухомсть не менше 2 суглобв вище нижче перелому.
Переломи ключиц.
При паднн на витягнуту руку або на плече нердко наступа перелом ключиц.
Ознаки. При рус рукою виника бль, утворються болючий набряк в област ключиц, де нердко прощупуються пд шкрою гостр кра вдломкв кстки; плече вся рука опущен, ключиця укорочена.
Перша допомога. Достатньо накласти з хустки або косинки пов'язку, що називаться перев'язом. Руку при цьому згинають у лкт, подмишечну длянку кладуть грудку вати. Транспортування постраждалого здйснються в положенн сидячи.
Переломи плечово кстки
Вони часто наступають при паднн на руку, у пристаркуватих осб частше в верхнй частин.
Ознаки. Вдзначаться рзкий бль у момент ушкодження надал при спроб руху рукою, припухлсть вдповдно мсцю ушкодження скривлення плеча.
Перша допомога. При накладенн пов'язки згинають руку в лктьовому суглоб. Плече обережно витягають по довжин, уникаючи рухв перегинв у мсц ушкодження. Накладають шину по задньо-зовншньо поверхн плеча, захоплюючи плечовий, лктьовий зап'ясний суглоби.
Шину (краще дротова або з фанери) закрплюють бинтами або хустками. Руку пдвшують на косинку або прибинтовують разом з шиною до тулуба. Постраждалого можна транспортувати в положенн сидячи.
Переломи ксток передплччя.
Обережно пдняв передплччя згнув руку в лктьовому суглоб до прямого кута випрямив пальц, витягають передплччя по його ос, причому долоня повинна бути звернена до живота. Шину накладають, починаючи вище лктьового суглоба доводять до основанання пальцв, прибинтовують. Постраждалий може пересуватися самий або його транспортують у положенн сидячи.
Переломи ксток кист пальцв.
При паднн на руку, попаданн руки в частини машини, що рухаються, удар молотком часто спостергаються переломи ксток кст пальцв.
Ознаки. Бль при стискуван кст в кулак, обмеження рухв, припухлсть, нод змна форми кст або пальця при торканн або потягуванн за палець.
Перша допомога. Шинну пов'язку найкраще накладати при напвзгнутому положенн пальцв, наприклад шляхом охоплювання голвки бинта, з картонною або фанерною шиною на передплччя пдвшуванн руки на косинку.
Переломи хребта.
Внаслдок здавлювання хребта по ос вдбуваться сплющення хребцв, причому нод вдзначаться стискування спинного мозку.
Ознаки. Постраждалий не може пднятися, розпрямити спину, рзко обмежена рухливсть у хребт, вдзначаться болючсть при рухах. Можлив порушення чутливост нижче мсця перелому порушення функц тазових органв: нетримання або, навпаки, затримка випорожнень сеч. Можливий шок.
Перша допомога. Неправильне необережне надання допомоги може призвести до зсуву в мсц перелому стискуванню спинного мозку, тобто принести непоправну шкоду. Транспортувати постраждалого в лкарню потрбно в положенн на живот. Якщо хворого вкладають у положенн на спин, необхдна тверда пдкладка на носилках (фанера, щит, двер), щоб попередити згинання хребта. При ушкодженн в област ши пдкладають пакунок одягу або подушку. Пднмання постраждалого з земл перекладання його повинн провадитися клькома людьми, обережно, по команд, без усякого руху в мсц перелому.
Переломи таза.
При автомобльних аварях, при обвалах земл, паднн з висоти може вдбутися перелом тазових ксток (лобкових, сдничних, клубових). Ц переломи часто супроводжуються великими крововиливами й ушкодженням внутршнх органв (розрвання сечового пухиря прямо кишки).
Ознаки. При переломах таза неможливо стояти, при спробах пдняти ногу виникають бол, крововиливи в паховй област на промежин, порушення загального стана.
Перша допомога. Транспортувати можна постраждалого тльки в лежачому положенн, на твердй поверхн (щит). Ноги варто згнути в колнах, пдклавши пд колнн област валик з ковдри або одяги, деклька розвести х у сторони (положення жаби).
Переломи стегна.
Переломи стегна ставляться до важких ушкоджень, що вдбувають при паднн, особливо з висоти, на вулиц - пд час ожелед, при автомобльних нших значних аварях. У людей похилого вку (частше в жнок) навть при порвняно невеличкй травм може вдбутися перелом у верхнй частин стегна (перелом шийки).
Ознаки. У момент ушкодження виника дуже сильний бль, неможливо пдвестися на ногу або пдняти в лежачому положенн. Можлив вигини ноги в мсц перелому або неправильне положення стопи (повернена назовн). Можливий шок.
Перша допомога. Помчник береться за тил стопи п'ятково област, згина стопу пд прямим кутом повльно витяга пднма ногу постраждалого. Краще накласти дв шини: одну по внутршнй поверхн - вд паху до кнця стопи, ншу по зовншнй поверхн - вд пахово област до стопи. Шини закрплюють бинтами або косинками. При вдсутност шин постраждалу ногу прибинтовують до здоровою.
Переломи ксток гомлки стопи.
При паднн на вулиц пд час ожелед, при неловких стрибках, паднн з висоти, автомобльних аварях, при паднн на ногу важких предметв виникають переломи гомлки ксток стопи.
Ознаки. Бль при опор на ногу рухах, припухлсть у мсц ушкодження або синець
Перша допомога. Транспортувати постраждалого краще в положенн лежачи псля накладення шинно пов'язки, що повинна захоплювати гомлковостопний колнний суглоби.
Ушкодження суглобв
Ушкодження суглобв може бути у вид забиття, розтягу розрвань звязок суглобово сумки, крововиливи в порожнину суглоба. При бльш важкому ушкодженн вдбуваться повний зсув ксток у суглоб, так що х суглобн кнц перестають стикатися. Таке ушкодження називають вивихом.
Розтягування звязок.
Найбльше часто спостергаться в област гомлковостопного суглоба, коли пдкручуться стопа рухливсть в суглоб перевищу за обсягом звичайн.
Ознаки. Рзкий бль у момент ушкодження нод посилються через якийсь час у зв'язку з збльшенням крововиливу. Зовншнй вигляд суглоба не змнений, нод спостергаться набряк. Рухи в суглоб збережен, але обмежен болюч.
Перша допомога. Потрбно надати постраждалому суглобу пдняте положення, туго забинтувати його поверх бинта покласти пухир з льодом.
Крововилив у суглоб.
Частше в колнний суглоб, може супроводжуватися порушенням цлост звязок суглоба або його хрящв (менскв).
Ознаки. Бль виника в момент ушкодження з наростанням у наступний час, вдзначаються збльшення обсягу суглоба помтна його припухлсть, рзке обмеження болючсть рухв.
Перша допомога. Необхдно пдняти кнцвку, туго забинтувати, при розрив менску накласти шину, поверх пов'язки варто покласти пухир з льодом.
Вивихи.
Це стйкий зсув ксток у суглоб, коли суглобн поверхн перестають стикатися частково або цлком. Найбльше часто вивихи виникають у плечовому суглоб, потм у тазостегновому, але можлив у всх нших суглобах. При одночасному розрванн або пораненн м'яких тканин, зокрема шкри, можливий вдкритий вивих.
Ознаки. Найбльше характерна для вивиху повна неможливсть рухв у суглоб, змушене неправильне положення кнцвки нездатнсть змнити його внаслдок сильного болю напруги м'язв. Форма суглоба рзко змнена.
Перша допомога. Не потрбно самостйно вправляти вивих. Треба накласти шину на пошкоджений суглоб, при вдкритому вивиху на рану треба накласти пов'язку.
Опки.
При д на тло полумя, розжарених твердих тл, пари або гарячо рдини, а також д електричного струму, онзуючого випромнювання утворюються опки (термчн). Можлив опки мцними кислотами лугами, йодом, фосфором, парою бензину гасу та н. хмчними речовинами (хмчн).
Ступнь важкост опку залежить вд глибини площ пошкодження. Опки до 10% поверхн тла викликають лише мсцев змни, бльш велик супроводжуються важким ускладненням опковим шоком. Опки бльш 1/3 поверхн тла небезпечн для життя.
Опковий шок. Хворий скаржиться на сильний бль у мсц ураження, спрагу. Вн збуджений, пульс прискорений. Потм вн ста апатичним. У нього зявляються задишка, синюшнсть, нудота, блювота, пульс ще бльше прискорються, потм сповльнються; зменшуться, а нод й зовсм припиняться видлення сеч, наста згущення кров. З пошкоджено поверхн вдбуваться всмоктування у кров продуктв розпаду мкробних токсинв. У наступн дн починаться нагноння поверхн опку.
Ознаки опку. В залежност вд мсцевих змн розрзняють чотири ступеня опкв: I ступнь на мсц опку зявляться почервонння, набряк, що болить 2-3 доби; II ступнь утворюються пухир. Загоння вдбуваться через 5-6 дб пзнше; III ступнь бльш глибок ураження шкри з утворенням струпу довгим загонням; IV ступнь змертвння не лише шкри, але й глибше залягаючих тканин, нод х обвуглення. Опки обличчя можуть супроводжуватися опками очей, можлив опки верхнх дихальних шляхв.
Перша допомога. Необхдно швидко припинити дю високо температури на тло потерплого. При горнн одягу потрбно загасити полумя, накинув ковдру, щльно притулити до тла. Якщо на потерплому тл одяг, то необхдно облити водою. Якщо вдбувся опк гарячою рдиною, потрбно швидко зняти одяг. При опках велико площ одяг краще не знмати, а розрзати. Допомога повинна бути дуже обережною, щоб не посилити страждання хворого. Не можна вдривати прилипл в област опку частини одягу, потрбно обрзати х навколо мсця приклеювання накласти асептичну повязку на обпечену поверхню зверху цих длянок. Не потрбно змащувати поверхню опку будь якими домашнми засобами, мазями чи олями, тому що це утрудню наступну хрургчну допомогу (обробку опку шкри навколо нього).
При хмчних опках обпечене мсце ретельно промивають водою, потм опки шкри нейтралзують слабкими розчинами лугв (соди) при ураженн кислотою, при ураженн лугами слабкими розчинами кислот (оцет).
При опках вапном чи фосфором видаляють залишки речовини ретельно промивають водою.
Необхдно дати хворому гаряче пиття, знеболити (анальгн, промедол) негайно направити до лкаря. При невеликих опках I ступеню уражену поверхню потрбно промити спиртом, одеколоном або протерти концентрованим розчином перманганату калю (розчин повинен бути темно вишневого кольору).
Вдмороження.
Вдмороження
може статися при низьких температурах навколишнього повтря. Ушкодження тканин пд дю охолодження може вдбутися при температур, вищо нуля, особливо у сиру, втряну погоду, вологому одяз порушенн нормального кровообгу (тсне взуття). Вдмороження зазнають частше пальц нг рук, нс вуха. Вдмороженню сприя втрата кров, послаблення здоровя хворого, алкогольне спянння.
Ознаки. При I ступен вдмороження вдбуваться зблднення шкри з втратою чутливост. Псля згрвання зявляються почервонння синюшнсть шкри з невеликим набряком, що супроводжуться печю. Вс явища проходять за деклька дб. При вдмороженн II ступеню псля згрвання на шкр зявляються пухир з кровянистим вмстом; при III ступен вдмороження розвиваться змертвння (некроз) усх шарв шкри, а при IV ступен некроз мяких тканин ксток, тобто частин кнцвок. В розвитку всх вдморожень розрзняють два пероди. Пд час першого (дореактивного) пероду, тобто до згрвання, потерпла частина блда, нечутлива, нод щльна на дотик; вдбуваться спазм судин, порушення кровообгу розлад живлення тканин. З початком згрвання (у другий, реактивний перод) кровообг уповльнються, виника картина запалення, зявляться набряк тканин, пухир на шкр й закупорка кровоносних судин, яка призводить до змертвння тканин. Вдмороження згодом бльш розповсюдженим глибоким, нж це визначалося з початку.
Перша допомога. Необхдно швидко згрти вдморожену частину, але не можна згрвати бля вогнища чи гарячо печ. Не рекомендують розтирати вдморожен длянки снгом. Згрти краще у ванн, поступово доводячи температуру води до 37-38о , обмити милом проводячи обережний масаж в напрямку до серця, що повинне полпшити кровообг попередити закупорку судин некроз тканин. При появ пухирв масаж робити не можна. Одночасно потерплому дають гарячий чай або кофе, вино.
При потеплнн вдморожено длянки обтирають спиртом, накладають асептичну повязку, поверх не деклька шарв вати. Маз шкдлив, вони ускладнюють наступну хрургчну обробку. Необхдно також згрти потерплого.
Для надання нших засобв допомоги хворий повинен бути швидко доставлений у лкувальний заклад.
Для попередження вдмороження необхдне поступове звикання до холоду. В холодну погоду необхдно слдкувати за тим, щоб взуття не здавлювало ноги не пропускало воду. При робот на холод необхдне посилене харчування, гаряче пиття.
Замерзання.
Тривала дя холоду на тло людини призводить до зниження температури тла, пригнченню всх життвих процесв навть до смерт (замерзання).
Ознаки. Людина з початку вдчува озноб, потм наступають сонливсть, дрмота глибокий сон, пд час якого послаблюються дихання серцева дяльнсть, виникають заклякнення смерть.
Перша допомога. Необхдно помстити потерплого у тепле примщення згрти його; розтерти заклякл руки ноги краще спиртом чи горлкою. Якщо потерплий може ковтати, йому дають гарячий чай або кофе. При вдсутност ознак життя проводять реанмацю.
Ураження електричним струмом.
Ураження електричним струмом частше за все бува при необережному поводженн з електроприладами чи при контакт з електричним дротом у якого пошкоджене золяцйне покриття, а також при ураженн блискавкою.
Необхдно виконувати правила безпеки при користуванн не тльки промисловим, але побутовим струмом напругою 220 127 вольт.
Ураження електричним струмом виникають у тих випадках, коли з електричним дротом, позбавленим золяц, або несправним електроприладом торкаться оголена частина тла або вологий одяг. Лише при струмах високо напруги можливе ураження вже при наближенн до дроту.
У результат д струму виникають порушення серцево дяльност та дихання, ураження нервово системи, опки механчн пошкодження тканин.
При ураженн струмом надання першо допомоги може бути виршальним моментом для врятування життя.
Перш за все необхдно припинити подальшу дю струму на потерплого. Найшвидша мра припинення д струму висмикнути вилку з розетки, повернути вимикач, вивернути запобжну пробку чи вимкнути рубильник, якщо це можливо зробити швидко. При наявност голого дроту потрбно вдтягнути вд нього потерплого чи вдтягнути дрт, прийняв мри, як забезпечують власну безпеку. Торкатися незахищеними руками як за дрт, так за людину, що перебува пд дю струму, н в якому випадку неможна. Попередньо потрбно золювати себе: встати на гумовий килим, суху дошку, вдти на руки шкрян або гумов рукавиц чи обмотати руки вовняною, шовковою тканиною або н. поганим провдником електричного струму. Дрт може бути вдсунутим палицею, сухою мотузкою, книгою т. п.
Якщо доводиться перескати електродрт, то краще перескти окремо кожен дрт у шнур або зробити це спецальними кусачками з зольованими ручками, можна перескти дрт сокирою, що ма суху деревяну ручку. нод тому хто знаходиться пд дю струму не може випустити дрт з рук, допомага порада пдстрибнути.
Якщо уражений струмом знаходиться на висот, потрбно прийняти мри, що попередять його падння пошкодження.
Ознаки. Розрзняють легк пошкодження: судомн скорочення мязв, без втрати свдомост, пошкодження середнього ступеню з втратою свдомост й важк з порушенням серцево дяльност дихання (картина клнчно смерт). На мсцях контакту шкряних покривв з провдником струму залишаються опки у вигляд деревоподбних смуг або блих чи бурих длянок шкри.
Перша допомога. Псля визволення потерплого вд д струму неприпустимо закопувати потерплого у землю. При припиненн серцево дяльност й дихання проводять реанмацю. При зберганн свдомост потерплому дають тепле пиття, згрвають, накладають асептичну повязку, якщо сильн електричн опки направляють у лкарню.
Потерплий вд струму, навть якщо вн вдчува себе добре, пдляга огляду лкарем, тому що можуть наступити пзн ускладнення.
Отруння.
При отрунн отрутохмкатами до лкарняну допомогу надають негайно в польових умовах до прибуття лкаря чи вдправки потерплого в найближчий лкувальний заклад. Потрбно памятати, що перш симптоми нод зникають наста перод уявного благополуччя, слдом за яким може розвинутися набряк легень.
Якщо людина отрулася в наслдок вдихання пари або пилу отруйних речовин, потерплого видаляють з отруйно зони, виносять на свже повтря, звльняють вд одягу, забрудненого отрутохмкатами. В холодну пору року його укривають ковдрою, до нг кладуть грлки. Негайно викликають лкаря.
Якщо отрута потрапила на шкру (працвник не користувався спецодягом або неохайно його носив), отруту змивають струменем води або обережно знмають ватним тампоном, не розмазуючи по поверхн шкри, потм обмивають водою.
При попаданн отрут на слизову оболонку очей, х промивають великою клькстю води або 2%-вим розчином питно соди.
При отрунн через шлунковокишковий тракт потерплому дають випити деклька склянок тепло води. Викликають блювоту, роздражнюючи
задню стнку глотки. Цю процедуру повторюють 2-3 рази для повного видалення отрути з шлунку.
Для звязування отрути потерплому дають випити активоване вуглля, розведене у вод (2-3 столов ложки на склянку води), а потм сольове проносне (20 г грко сол на пвсклянки води).
Потерплому, що втратив свдомсть, дають понюхати нашатирний спирт на ватному тампон. Якщо зупиняться дихання, проводять штучне дихання.
Перелкован заходи проводять незалежно вд виду отрути. Якщо вид отрути вдомий, проводять додатков заходи в залежност вд групи отрути.
При отрунн отрутохмкатами, в склад яких мишяк, у потерплого зявляться нудота, блювота, бль в живот, загальна слабксть, судоми. У хворого штучно викликають блювоту, промивають шлунок через зонд розчином магнез (20 г на 5 склянок води). Потм дають протиотруту антидот металв або антидот мишяку. При послабленн серцево дяльност загально слабкост потерплому дають мцний чай або згрвають грлками.
При отрунн препаратами, що утримують ртуть зявляться металчний присмак у рот, нудота, блювота, пдвищене видлення слини, втома, головний бль, розлад нервово системи.
Хворого виводять з забруднено зони, шлунок промивають розчином магнез. Дають блок яйця для звязування ртут або спецальну протиотруту унтол.
При отрунн фосфорорганчними сполуками (бутифосом, карбофосом, метилмеркаптофосом, октаметилом, препаратом М-31, тофосом, хлорофосом) у потерплого зявляються ознаки: кашель, задуха, звуження зниць, головний бль, слинотеча, пдвищена птливсть, сонливсть, сплутансть свдомост, порушення координац руху, посмикування мязв, тремтння рук, голови, судоми. При попаданн в оч вдмчаться почервонння, сльозотеча, звуження зниць.
Перша до лкарняна допомога: дають випити 6-10 склянок 2%-вого розчину питно соди (1 чайна ложка на склянку води) викликають блювоту подразненням задньо стнки глотки або надавлюють на корнь язика. Цю процедуру повторюють 2-3 рази. Потм дають випити пвсклянки 2%-вого розчину питно соди з добавленням 2-3 ложок активованого вуглля, сольове проносне (1-2 столов ложки глауберово сол або сульфату магню на пвсклянки води, запивають 2-3 склянками води), 1 таблетку атропну. Хворому дають мцний чай, тепло вкривають. При зупинц дихання роблять штучне дихання.
Якщо препарат потрапив на шкру, обробляють 5-10%-вим розчином нашатирного спирту або знмають ватою (не втираючи) змивають водою з милом, при попаданн в оч промивають х з ппетки чистою охолодженою кипяченою водою, закапують по 2 крапл 30%-вого сульфацила натрю (альбуцид).
Загальн ознаки отруння хлорорганчними сполуками (гама зомером, гексахлораном, каптаном, ПХП, полхлоркамфеном): головний бль, запаморочення, слабксть, нудота, блювота, посмикування мязв, знепретомлення, судоми. При попаданн на шкру ц сполуки викликають почервонння, набряк, печю, поколювання, висипання, пухирц.
Гама зомер ГХЦГ гексахлоран викликають слинотечу, бль за грудиною, кашель, кровотечу з носу, почервонння обличчя; полхлорпнен рзь в очах, печю в рот, порушення координац рухв; полкамфен рзке збудження, задишку, посинння шкри.
При отрунн цми отрутохмкатами необхдно випити 6-10 склянок 2%-вого розчину питно соди (чайна ложка соди на склянку води) механчно викликати блювоту. Цю процедуру повторюють 2-3 рази. Випити активоване вуглля (2-3 столов ложки на склянку води), сольове проносне. Потерплому дають мцний чай, згрвають. При кровотеч з носа на перенсся кладуть холод, у нс вводять тампон, змочений перекисом водню. Отруту, що попала на шкру, змивають струменем води, промивають слабким розчином перманганату калю. Пошкоджен оч промивають з ппетки охолодженою кипяченою водою закапують по 2 крапл 30%-вого розчину сульфацила натрю (альбуциду).
При отрунн отрутохмкатами, похдними фенолу (ДНОК, нтрофен, пентахлорфенол) спостергаться: втома, сонливсть, головний бль, серцебиття, нудота, задишка, пдвищена птливсть, спрага, пдвищення температури.
При попаданн на шкру похдн фенолу викликають печю, свербння, висипи у вигляд пухирцв. При отрунн ДНОК длянки шкри зафарбовуються у жовтий колр.
При отрунн отрутохмкатами ц групи потерплому дають випити 6-10 склянок води з активованим вугллям викликають блювоту. Цю процедуру повторюють 2-3 рази. Дають сольове проносне.
При отрунн препаратами мд зявляться металчний присмак у рот, слинотеча, нудота, блювота, бол у шлунку, прискорення пульсу, озноб, холодний пт, судоми.
В цьому випадку потрбно дати 6-10 склянок розчину магнез викликати блювоту. Прийняти сольове проносне. При послабленн серцево дяльност дають 20 крапель настойки валерани, мцний чай.
При отрунн препаратами 2,4Д виникають рзк схваткоподбн бол живот, нудота, блювота, судоми, головний бль, пдвищення температури, озноб, слабксть, прискорення пульсу. Допомога така сама, як при отрунн ншими препаратами.
Ознаки отруння похдними карбамново кислоти надання допомоги так сам, що при отруннях хлорорганчними пестицидами.
Мнеральн добрива, як застосовують в сльському господарств, при порушенн органзац технологчних процесв недодержанн певних правил безпеки викликають отруння, опки, професйн захворювання.
Пил мнеральних добрив шкдливо вплива на органи дихання, слизов оболонки очей носоглотки.
При попаданн вапна в оч зявляться рзкий бль, сльозотеча, свтлобоязнь. При хрончних пошкодженнях шкра ста сухою, жорсткою, трскаться. Вапно може викликати опки виразки.
При попаданн пилу добрив в оч х негайно промивають великою клькстю води (10 хвилин).
При отрунн амаком через верхн дихальн шляхи потерплого виносять на свже повтря (зимою в тепле примщення), розстбають комр, пасок та нший одяг, що заважа, дають вдихнути теплу водяну пару (в гарячу воду добавляють оцет), поять гарячим молоком з питною содою. При порушенн або зупинц дихання проводять штучне дихання.
Обпечену амаком длянку шкри обмивають накладають повязку з 5%-вого розчину оцту.
При попаданн краплин амаку в оч х промивають великою клькстю води.
Суворе послдовне дотримання сантарно ггнчних правил технки безпеки при робот з отрутохмкатами мнеральними добривами попереджу нещасн випадки професйн отруння.