ПЛАН
1. Еволюця взамовдносин людини й природного середовища.
2. Вплив дяльност людини на довклля:
- Демографчн проблеми можливост босфери;
- Демографчн проблеми Украни;
- Урбанзаця та негативн наслдки;
- Основн джерела антропогенного забруднення довклля;
- Радоактивне забруднення;
- Шумове забруднення;
- Основн методи визначення забруднень.
3. Соцоекологчн проблеми лтосфери
- Вплив дяльност людського суспльства на геологчне середовище;
- рунт важливий компонент босфери;
- Вплив господарсько дяльност на рунт;
- Сучасний стан рунтв Украни та шляхи його полпшення.
4. Мжнародний досвд мжнародне спвробтництво у сфер охорони навколишнього природного середовища. Екологчне виховання населення
- Механзм управлння процесом природокористування;
- Екологчний монторинг;
- Мжнародне екологчне спвробтництво
1. ЕВОЛЮЦЯ ВЗАМОВДНОСИН ЛЮДИНИ Й ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.
Близько 5 млрд. рокв тому сформувалася лтосфера (вк найдавнших знайдених порд 4,5 млрд. рокв). Первинний океан (гдросфера) виник, можливо, близько 4млрд.. рокв тому, оскльки найдавнш осадов породи, утворення яких можливе в той час тльки у вод, мають вк 3,9 млрд.. рокв.
Найдавнш рештки мкроорганзмв знайдено в грських породах, датованих 3,2млрд.. рокв тому. З млрд. рокв тому температура повтря досягала 70oC, за таких умов могли снувати лише бактер та цане (синьо-зелен водорост).
Бурхливий розвиток органчного свту на Земл, освоння рослинами тваринами континентв вдбулося лише 0,50,4 млрд.. рокв тому. Отже, географчна оболонка Земл тривалий час була аботичною (неживою) геосистемою, в якй вдбувався геологчний кругообг речовин у вигляд взамопов'язаних фзичних та хмчних процесв.
Розвиток земно рослинност зумовив збльшення вмсту кисню в атмосфер та поживних речовин в грунтах, а також появу великих тварин. Активно змнювався склад поверхн Земл, атмосфери, гдросфери, виникла босфера. Величезне значення мав бологчний обмн речовин, в який включився геологчний, що суттво його трансформував.
З розвитком органчного свту аботична геосистема поступово перетворилася на глобальну екосистему босферу, що складаться з двох взамодючих пдсистем неживо (аботично) Живо (ботично).
Обмнн речовинно-енергетнчн процеси у цн новй систем були значно видозмнен. Для утворення босфери виршальне значення мала поява на земл рослинност, яка мстить хлорофл. Подальший процес еволюц живих органзмв призвв до появи людини найвищого бологчного виду, який, розвиваючись, дедал бльше впливав на природу.
З появою людей на Земл почався вплив хньо дяльност на кругообг речовин та енергетичний обмн у босфер. На вдмну вд нших органзмв людина це особливий бологчний вид, який вплива на природу не лише процесами обмну речовин у живй природ, тобто бологчним обмном, а й трудовою дяльнстю. Вплив пов'язаний не тльки з ростом народонаселення, а з Технчною оснащенстю та вмнням органзовувати працю.
Аналз результатв рзномантних наук, зокрема археолог, антрополог, стор, географ, дозволив проф. Г.О. Бачинському (1993) стверджувати, що з впливом людсько дяльност глобальна екосистема почала поступово перетворюватися у трикомпонентну глобальну екосистему, у функцонуванн яко все бльшу роль вдгравало людське суспльство. В стор взамод людського суспльства природи вн видля три стад, як по сут е рзними етапами розвитку на нашй планет глобально соцоекосистеми, незамкнену, частково замкнену, замкнену.
Перша стадя взамод суспльства та природи, а в цей час снувала незамкнена соцоекосистема тривала близько 23 млн. рокв вд появи на Земл перших людей примтивного виду до виникнення близько 40 тис. рокв тому сучасного людського виду. Ця стадя вдзначалася органчним входженням людей у природу. Вдбувалося накопичення знань про природу, пристосування людини до природи. У цей час для людського суспльства природне довклля було практично необмеженим, тому глобальна соцоекосистема виступала як функцонально незамкнена.
Друга стадя взамод суспльства та природи тривала близько 40 тис. рокв вд початку палеолту до кнця друго свтово вйни, тобто до середини XX столття. На цй стад нтенсивно розвивалося землеробство, скотарство, виникали ремесла, розширювалося будвництво сл, мст, фортець. Людство свою дяльнстю почало завдавати природ вдчутно шкоди, особливо псля розвитку хм та одержання перших кислот, пороху, фарб, мдного купоросу. Чисельнсть населення в XVXVII ст. вже перевищувала 500 млн.. Цей перод можна назвати перодом активного використання людиною ресурсв, взамод з природою.
Глобальний тиск на довклля був загалом ще незначним локальним.
До втручання людини на кожнй длянц ландшафту снували динамчна рвновага певний баланс речовин , як правило, виключалась можливсть ероз та збергалася родючсть рунтв. Третя стадя взамод суспльства та природи почалася в середин XX ст. псля закнчення друго свтово вйни, яка стимулювала рзкий стрибок у розвитку науки технки. Це перод активного розвитку локальних регональних екологчних криз, протистояння природи та людського суспльства, хижацько експлуатац всх природних ресурсв.
Вн характеризуться розвитком глобально екологчно кризи, нарощуванням гонки озбронь всма розвиненими кранами свту. Це стадя широко хмзац, виробництва пластикв.
Людина свою дяльнстю на планет все бльше вплива на природу, на жаль, переважно негативно.
На територ нашо держави екологчна криза почала виявлятися ще з середини 80-х рокв XX ст. Саме цей час умовно можна вважати початком безконтрольного пероду експлуатац природи, а отже, забруднення Щорчно у природний обг вводилося близько 1,5 млрд.. тонн первинно сировини. Це майже ЗО тонн на кожного громадянина Украни. У результат цього обсяг накопичених вдходв вд добувно, енергетично, металургйно та деяких нших галузей промисловост становить уже близько 15 млрд.. тонн. Набагато бльше х потрапило у воду та повтря, як первинною основою життя. Причина цього вдсутнсть природоохоронних нституцй та застарл технолог. На додаток в Укран найбльша у свт розорансть земель, безконтрольне використання велико клькост пестицидв, дв третини яких мають чткий мутагенний ефект. 1 це за умов, коли близько 40 % усх сльськогосподарських угдь мають слабку здатнсть до самоочищення, тобто сприяють накопиченню отруйних речовин у життво важливому шар орного грунту. Все це пдсилються аварйним станом каналзацйних систем, що спричиня викиди нфекцйне небезпечних вдходв, зниження загального ггнчного рвня.
Внаслдок цього помтно погршився стан здоров'я населення Украни, порушились природн процеси.
Ще на першому роц нашо незалежност Верховна Рада проголосила Украну зоною екологчного лиха. це не безпдставно.
Усе згадане змусило
людей переосмислити ставлення до природи, почати глибоке вивчення походження та розвитку складних взамозв'язкв процесв у навколишньому середовищ, шукати шляхв гармонзац взамин людського суспльства та природи.
2. ВПЛИВ ДЯЛЬНОСТ ЛЮДИНИ НА ДОВКЛЛЯ
Господарська дяльнсть людини зумовила пошкодження вичерпування природних ресурсв, що призводить до деформац сформованих протягом багатьох мльйонв рокв природного кругообгу речовин та енергетичних потокв на планет. Внаслдок цього почалося прогресуюче руйнування босфери Земл, що може набути характеру незворотних процесв навколишн середовище може стати непридатним для снування.
За цих умов на планет виникла нова система "суспльство природа". Наука, яка вивча закономрност взамод суспльства з навколишнм природним середовищем розробля науков принципи гармонзац ц взамод, називаться соцоекологю (Бачинський, 1993).
Саме вона теоретичною базою охорони природи рацонального використання природних ресурсв. Основним об'ктом вивчення ц науки соцоекосистеми, як визначаються як територальн, соцоприродн системи, динамчна рвновага в яких забезпечуться людським суспльством.
Демографчн проблеми можливост босфери
В XX столтт навколишн середовище нашо планети неухильно погршуться внаслдок антропогенного впливу. Люди вже не спроможн адаптуватися до цих швидких глобальних змн. Крм того, постала проблема демографчного вибуху обмеженост природних ресурсв та життвого простору земно кул.
сну багато свдчень локальних, регональних та глобальних змн в босфер. Одним з найважливших показникв цих змн е зростання соцалзаця населення.
Протягом останнх 150 рокв населення Земл зроста дуже швидкими темпами. Про це свдчать факти, адже на початку нашого лточислення кльксть населення Земл сягала 230 млн. осб. Тльки близько 1830 року вона досягла 1 млрд. осб, у 1890 роц вона становила 1,6 млрд. Однак у 1930 роц на Земл було вже бльше 2 млрд. осб, а через 30 рокв (у 1960 р.) досягла З млрд.. вже через 15 рокв (1975) 4 млрд. осб.
Наприкнц 1999 року чисельнсть населення планети сягнула 6 млрд.чол., а у першй половин XXI ст., за передбаченням футурологв, наблизиться до 11 млрд. осб (табл.1, рис.1).
Отже, щорчно чисельнсть людей на Земл зроста, а природн ресурси, за допомогою яких можна забезпечити життя цього населення, пдвищити його яксть, катастрофчне зменшуються. Невпинно збльшуться кльксть бдних знедолених у свт, незважаючи на темпи розвитку економки, вдбуваться катастрофчне виснаження всх природних ресурсв.
Табл. 1. Чисельнсть населення земно кул споживання зв'язаного азоту згдно з приблизними пдрахунками В.Н. Кудеярова (за В.А. Ковдою, 1975)
Роки
Населення, млн. осб
Споживання блкового азоту
2000 р. до н.е.
30
0,15
0
230
1,15
1000
305
1,50
1650
550
2,75
1800
952
4,75
1850
1247
6,23
1900
1656
8,28
1950
2485
12,42
1960
2982
14,91
1965
3289
16,44
1970
3635
18,17
Прогноз
1980
4456
22,3
1990
5438
27,2
2000
6493
32,5
Примтка. За рчну норму споживання азоту на одну особу взято 5 кг (включаючи харчовий блок та одяг).
Нин суспльство неспроможне виршувати не лише глобальн, але й регональн екологчн й соцальн проблеми.
Провдн вчен свту вважають, що головними заходами, як допоможуть зберегти нашу цивлзацю та босферу, вдродження та збереження розмаття природи й боугруповань у обсягах, як забезпечують стйксть довклля. Ми мамо прагнути до гармонзац взамовдносин людського суспльства та природи. А це можливо лише за умови змни свдомост людства, вдосконалення соцоекологчного мислення.
Демографчн проблеми Украни
Останнм часом демографчна ситуаця в Укран вкрай несприятлива, оскльки соцально-економчний розвиток нашо держави у склад Росйсько мпер поставив укранський народ перед реальною загрозою зменшення. Той факт, що з 1991 року серед населення Украни смертнсть перевищила народжувансть, а в 1993 роц природний спад досяг вже 180 тис. чоловк, говорить сам про себе.
Найвищий рвень народжуваност в Укран спостергався в 1925 1926 роках. Вдтод почалося систематичне зниження народжуваност, характерне для повонного пероду.
1750 1800 1850 1900 1950 2000 2050
1750 1800 1850 1900 1950 2000 2050 Роки
Рис. 1. Середньорчний прирст населення (а) та загальна чисельнсть населення земно кул (б).
В 1964 роц жнки народжували в середньому двох дтей: Вже в 1989 р. цей показник становив 1,9 дитини (в мстах 1,8, а в селах 2,3). Загалом рвень народжуваност в Укран с незадовльним не може забезпечувати навть простого вдтворення. Якщо в 1980 р. загальний коефцнт народжуваност становив 14,8 чол. на кожну тисячу населення, в 1989 р. 13,3, то вже в 1992 р. лише 11,4.
Це найнижчий рвень народжуваност в Укран принаймн за останн два столття.
Крм того, специфка демографчних процесв (зменшення народжуваност, зростання смертност, деформаця статево-вково структури населення та нше) призвела до того, що знизилась загальна чисельнсть найбльш продуктивно групи населення. це не епзодичне явище, а, на жаль, сталий процес.
За даними постйно комс Верховно Ради Украни з питань здоров'я людини, смертнсть в Укран постйно зроста (1988 рк 600 044 чол., 1989
- 600 590 чол., 1992 - 697 100 чол.), а народжувансть знижуться (1988 рк
- 744 364 чол., 1989 - 692 076,1992 - 596 785 чол.), що першою ознакою вимирання (рис. 2.2).
Що ж стосуться окремо мста й села, то тут спостергаться рзниця. Для населення, що прожива у мст, вд'мний показник вперше зарестровано у 1992 роц, сльське населення цей критичний бар'р подолало на 10 рокв ранше. З цього приводу можна сказати, що сльськ жител першими вдчули на соб екологчну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались ще й соцально-економчн умови, у першу чергу, незадовльний стан медичного обслуговування.
Особливо треба наголосити на прямй залежност життя людей в Укран вд стану навколишнього середовища. Внаслдок постйного втручання людини в природу вдбуваться порушення екологчно рвноваги , як наслдок
- посилення нервово-емоцйного напруження при повнй консервативност функцй органзму, що може бути причиною погршення здоров'я населення Це виклика необхднсть розширення поглиблення наукових дослджень факторв навколишнього середовища.
Урбанзаця та негативн наслдки
У наш час особливо зросло забруднення навколишнього середовища у великих мстах, зокрема у великих ндустральних центрах. Вдбуваться нестримна концентраця людей в мстах, з'являються зростають багатомльйонн мста-мегаполси, збльшуться хня кльксть, розмри та проблеми.
Очкуться, що частка мського населення в Захднй вроп в 2000 роц складе 71%, в Пвнчнй Америц 87, в Латинськй Америц 80, в Австрал Океан 80, в Схднй Аз 40, в Пвденнй Аз 35, в Африц 39%. У 1900 роц у свт
налчувалось 10 мст-мльйонерв, в 1975 185, в 2000 роц (за прогнозами) х число перевищить 400. В 1920 роц два найбльших мста свту Нью-Йорк Лондон мали вдповдно 5620 тисяч 4483 тисяч чоловк населення, два Париж Чикаго наближалися до трьох мльйонв (вдповдно 2906 2702 тис.) ще чотири мста двох мльйонв чоловк (Токо - 2173, Берлн - 1903, Вдень - 1841 Фладельфя - 1824 тисяч чоловк). Всм з десяти найбльших мст свту були у США, вроп й Япон тльки 2 в Пвденнй Америц та Кита.
Через, сорок рокв, в 1960 роц, яксна картина розташування багатомльйонних мст на карт свту стотно не змнилася, якщо брати до уваги десять найбльших мст: всм з них знову розташован у США, вроп та Япон два в Пвденнй Америц та Кита.
Рис. 2. Змни чисельност населення в рзних регонах Украни в 1992 роц
(у розрахунку на 100 чол.):
1 Закарпатська обл.; 2 Рвненська обл.; З вано-Франквська обл.; 4 Волинська обл.;
5 Чернвецька обл.; 6 Льввська обл.; 7 Херсонська обл.; 8-м. Кив; 9 Тернопльська обл.;
10 Республка Крим: 11 Миколавська обл.;12 Житомирська обл.; 13 Одеська обл.;
14 у середньому по Укран; 15 Хмельницька обл.; 16 Запорзька обл.; 17 Днпропетровська обл.;
18 Кивська обл.; 19 Кровоградська обл.; 20 Внницька обл.; 21 Харквська обл.; 22 Луганська обл.; 23 Черкаська обл.; 24 Донецька обл.; 25 Полтавська обл.; 26 Сумська обл.; 27 Чернгвська обл.
Зате кардинально змнилися у бк збльшення населення розмри мст, на карт свту з'явилися мегаполси, що перевищують п'яти-, шести- десятимльйонний рвень чисельност мешканцв.
Очолюють цей список Нью-Йорк (14 164 тис.), Лондон (10 772 тис.) Токо (10 686 тис.). За ними йдуть три мста, що перевищують всм мльйонв або наближаються до ц цифри: Рейн-Рур (8736 тис.), Шанхай (7432 тис.) Париж (7420 тис.) чотири мста, що мають або перевищують рвень шести мльйонв Буенос-Айрес (6700 тис.), Лос-Анджелес (6530 тис.), Москва (6285 тис.) та Чикаго (5977 тис.).
Список цих мст свдчить про яксно нову тенденцю в урбанзац свту колосальне зростання мст-мегаполсв у кранах, що розвиваються, як утворилися на мсц колишнх свтових мперй: всм найбльш заселених мст припадають саме на ц крани, тльки Токо та Нью-Йорк продовжують залишатися в першй десятц лдерв урбанзац.
В Укран тльки столиця Кив с багатомльйонним мстом, населення якого сягнуло трьох мльйонв, а отже, його можна вважати екввалентом трьох одномльйонних мст. См мст вже перевищили або сягають одномльйонного рубежу: Харкв, Днпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоржжя, Львв, Кривий Рг. Десять мст, в яких зараз вд 0,5 до 0,3 мльйона мешканцв (Маруполь, Миколав, Луганськ, Маквка, Внниця, Севастополь, Херсон, Смферополь, Горлвка, Полтава) незабаром наблизяться до одномльйонного рвня, асимлювавши навколишн менш мстечка. Нарешт ще десять мст, як можуть дорости до мльйона в першй половин XXI ст., Чернгв, Чернвц, Суми, Днпродзержинськ, Житомир, вано-Франквськ, Хмельницький, Черкаси, Рвне, Луцьк) як зараз налчують вд 0,3 до 0,2 мльйона жителв. Отже, можна сподватися, що невдовз половина населення Украни проживатиме в мстах. Переважна частина великих мст це ндустральн комплекси, головна хня проблема нездоланна бда, на жаль, продукування виробничих вдходв, смття. Деградоване штучне мське середовище справля комплексну шкдливу дю на здоров'я населення внаслдок забруднення атмосферного повтря, дефциту сонячного промння, води, а також стресових факторв, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченстю населення, нестачею зелених насаджень тощо.
Ступнь поширення багатьох хвороб у великих мстах набагато бльший, нж у малих мстах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих мстах нин реструться в два три рази частше, нж у сльських мсцевостях. Тут набагато бльше хворють бронхтами, астмою, алергйними хворобами. Рвень нфекцйних захворювань у мстах також удвч вищий.
Мешканц великих мст вже давно п'ють воду набагато гршо якост, нж у селах. Зокрема, в Укран в бльшост мст яксть питно води не вдповда сантарним нормам. Велик мста створюють свй мкроклмат, пд ними змнються фзичний стан порд.
Одночасно з розвитком мст збльшуться негативний тиск на босферу. Проблеми урбанзац ретельно вивчаються у багатьох кранах свту, в тому числ в Укран. Це соцальне явище дослджують екологи, економсти, соцологи представники багатьох галузей науки, застосовуючи комплексний, системний аналз.
Основн джерела антропогенного забруднення довклля
З появою людини на планет Земля велику роль у глобальнй екосистем стали вдгравати взамовдносини суспльства природи. Особливо швидко посилються вплив суспльства на природу у зв'язку з розвитком машинного виробництва.
Завдяки цьому масштаби впливу суспльства на природу поширюються так швидко, що людство поступово перетворються у потужну геологчну силу, яка вплива на природн процеси. На вс кругообги, що здйснюються у природ, людина прямо чи опосередковано мас вплив. Пд впливом антропогенних факторв вдбуваються змни у природ.
Завойовуючи природу, людство значною мрою пдрвало природн умови власно життдяльност.
Достатньо навести деяк цифри факти. Вдомо, що за останн 100 рокв людство бльше нж у тисячу разв збльшило чисельнсть енергетичних ресурсв; за останн 35 рокв вдбулося зростання бльше нж у 2 рази обсягв ндустрально сльськогосподарсько продукц. Загальний обсяг товарв;! послуг у розвинутих кранах через кожн 15 рокв зроста у 2 рази. Звдси вдповдно збльшуться кльксть вдходв господарсько дяльност, як забруднюють атмосферу, водойми, рунт.
Взявши у природи 100 одиниць речовини, людство використову 34, а 96 одиниць потрапля у вдходи. У розрахунку на кожного мешканця ндустральне розвинутих кран, щорчно добуваться близько ЗО тонн природних ресурсв, з них лише 11,5% набира форми продукту, що споживаться, а решта потрапля у вдходи. .
Внаслдок спалювання палива частка вуглекислого газу в атмосфер збльшилася за останн 30 рокв на 2530 %. За передбаченням футурологв, це може призвести на початку XXI столття до пдвищення середньо температури на 1,5-2 С зростання площ пустель.
Щорчно свтова промисловсть скида в рчки понад 160 куб. м шкдливих стокв, щорчно в рунти людством вноситься 500 млн. тонн мнеральних добрив близько 4 млн. тонн пестицидв, бльша частина яких осда в рунтах та виноситься поверхневими водами в рчки, озера, моря та океани, в дуже значних клькостях накопичуться в штучних водосховищах, як живлять водою промислов центри.
Пестициди (включаючи гербциди, нсектициди та фунгциди) хмчн речовини, що використовуються для знищення бур'янв, грибкв, бактерй, рзномантних комах та тварин. Бльшсть пестицидв синтетичними хмкатами, що мають токсичн властивост. Головна
хня властивсть роль знищувати рзн форми життя. Вс пестициди небезпечними.
На всх стадях виробництва, транспортування, збергання та утилзац пестициди забруднюють навколишн середовище. Вони проникають у водойми, де накопичуються у риб та в нших водних органзмах. Рчки та дощ переносять пестициди в нш регони, де вони отруюють рунти, джерела питно води, моря, вбивають рослин тварин. Людина завершу цикл отруння, страждаючи вд свох невиважених дй. Зараз на Земл не залишилося куточка, не забрудненого пестицидами. Рвень забруднення 65 % сльськогосподарських угдь кран Захдно вропи перевищив допустим норми.
Птахи, ссавц, риби та корисн комахи гинуть пд час застосування пестицидв на полях, особливо при х внесенн за допомогою авац.
На сьогодн в Укран накопичено 11 тис. тонн застарлих пестицидв. Проблема хньо утилзац не виршена. Багато сховищ, де вони збергаються, знаходяться в незадовльному стан.
У свт близько 25 млн. сльськогосподарських робтникв щороку отруюються пестицидами. Безпосереднй вплив х на людину поляга в ураженн та змн функцй печнки, захворюваннях центрально нервово, серцево-судинно та дихально систем. Пестициди негативно впливають на репродуктивну функцю людини.
Дуже уразлив до д пестицидв дти. Споживаючи продукти з залишками пестицидв та забруднену питну воду, дитячий органзм реагу структурними змнами систем та окремих органв. Накопичення пестицидв в органзм призводить до появи рзномантних захворювань, включаючи онкологчн.
Ефект спльно д пестицидв та радонуклдв наукою вивчений недостатньо. Для умов Украни, територя яко сильно забруднена внаслдок Чорнобильсько катастрофи, цей фактор ма особливе значення. Отруйн речовини потрапляють у навколишн середовище. У рзних областях Украни виявлено значне забруднення пестицидами рунтв. Навть псля припинення х застосування проблема не виршуться. Ц отрути можуть збергатися в навколишньому середовищ десятки рокв, продовжуючи свою згубну дю на вс ланки екосистеми.
Вся планета нин стражда вд антропогенного тиску, вн виявляться через забруднення навколишнього природного середовища, виснаження природних ресурсв деградацю екосистем, рунтв, хижацьке винищення лсв.
До основних антропогенних забруднювачв довклля, крм шкдливих речовин, що викидаються промисловими пдпримствами, пестицидв мнеральних добрив, що застосовуються в сльському господарств, забруднень усх видв транспорту, належать також транспортн та виробнич шуми, онзуюче випромнювання, вбрац, свтлов та теплов впливи, як детальнше будуть розглянут дал. '
Радоактивне забруднення
Вплив радоактивного випромнювання на органзм людини особливо небезпечний. За результатами експериментв на тваринах та вивчення наслдкв опромнення людей пд час атомних вибухв у Хросм та Нагасак, а пзнше в Чорнобил, було доведено, що гостра бологчна дя радац проявляться у вигляд променево хвороби здатна призвести до смерт, до локальних уражень шкри, кришталика ока, ксткового мозку. Нин захист органзму людини та живо складово босфери вд радоактивного опромнення в зв'язку з зростаючим радоактивним забрудненням планети став одню з найактуальнших проблем екологчно науки.
Вс види флори та фауни Земл протягом мльйонв рокв виникали та розвивалися пд постйним впливом природного радоактивного фону й пристосувалися до нього. Але штучно створен радоактивн речовини, ядерн реактори, устаткування сконцентрували незнан ранше в природ обсяги онзуючого випромнювання, до чого природа виявилася непристосованою.
Зв'язки мж життям, здоров'ям людей, станом флори та фауни й сучасним рвнем радацйного забруднення вс планети та окремих регонв дуже складн. Нин головними джерелами радоактивних забруднень босфери радоактивн аерозол, як потрапляють в атмосферу пд час випробувань ядерно збро, аварй на АЕС та радоактивних виробництвах, а також радонуклди, що видляються з радоактивних вдходв, захоронених на суш й на мор, з вдпрацьованих атомних реакторв устаткування. Радоактивн опади залежно вд розмру часток висоти х винесення в атмосферу мають рзний час осдання та радус поширення.
Пд час аварй атомних реакторв, розгерметизац захоронень радоактивних вдходв радацйний бруд поширються на десятки й сотн клометрв, внаслдок вибухв ядерних бомб по всй планет.
За силою та глибиною впливу на органзм онзуюче випромнювання вважаться найсильншим. Рзн органзми мають неоднакову стйксть до д радоактивного опромнення, навть клтини одного органзму мають рзну чутливсть. Кнцевий результат опромнення (крм вддалених наслдкв) залежить не стльки вд повно дози, скльки вд потужност, тобто часу, протягом якого вона накопичена, а також вд характеру розподлу. Це пов'язано з тим, що в живих органзмах у вдповдь на опромнення, як на нш подразники середовища, включаються захисн механзми системи адаптац чи компенсац, як мають забезпечити стабльнсть внутршнього середовища органзму вдновити зруйнован функц. Результат залежить вд спввдношення клькост ушкоджених тканин захисно-вдновно здатност органзму.
Важко переоцнити трагчн наслдки Чорнобильсько катастрофи, що стала для Украни фатальним фактором, який спричинив загрозу генетичному здоров'ю нац.
Радоактивн продукти гамма-випромнювач - створили високий радацйний фон сприяли зовншньому опромненню людей. Багато з них потрапили в органзм через органи дихання, травлення, шкру. Псля авар основним радонуклдом був радоактивний йод, що нагромаджуться у щитовиднй залоз, а потм здйсню кругообг в органзм, вдщеплються в печнц й частково виводиться через нирки. Радоактивний цезй вдкладаться переважно в м'язах, проника в клтини рвномрно опромню органзм. Плутонй дуже небезпечним елементом, вн переходить в америцй поглинаться органзмом, викликаючи дуже важк захворювання.
Сьогодн необхдно на всх рвнях в усх напрямках проводити активну роботу проти нарощування ядерно збро, випробування, виступати за повне знищення. Для цього необхдн мжнародн угоди, закони, домовленост та постйний найсуворший контроль за хнм виконанням. Активну участь у цй справ ма брати громадськсть, молодь, студентство.
Шумове забруднення
Шум одна з форм фзичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Пд шумом розумють ус непримн та небажан звуки чи хню сукупнсть, як заважають нормально працювати, сприймати нформацйн звуков сигнали, вдпочивати. Вн виника внаслдок стиснення розрдження повтряних мас, тобто коливних змн тиску повтря. Розрзняють шум постйний, непостйний, коливний, переривчастий, мпульсний. Загалом шум це хаотичне нагромадження звукв рзно частоти, сили, висоти, тривалост, як виходять за меж звукового комфорту. Нин добре вдомо, що шуми шкдливо
впливають на здоров'я людей, знижують хню працездатнсть, викликають захворювання органв слуху (глухоту), ендокринно, нервово, серцево-судинно систем (гпертоня). Фзолого-бологчна адаптаця людини до шуму практично неможлива, тому регулювання обмеження шумового забруднення довклля важливий обов'язковий захд.
Вдповдний звуковий ландшафт снував на Земл завжди, людина завжди використовувала властивост середовища як провдника, нося звукв. Життя людини в абсолютнй тиш неможливе.
Одиницею вимрювання шуму е Бел вдношення дючого значення звукового тиску до мнмального значення, котре сприйматься вухом людини. На практиц використовуться десята частина ц фзично одиниц децибел (дБ).
Рвень шуму навколишнього природного середовища склада 3060 дБА. До цього природного фону за сучасних умов додаються виробнич й транспортн шуми, рвень яких нердко перевищу 100 дБА.
Джерелами шумв вс види транспорту, промислов об'кти, гучномовн пристро, лфти, телевзори, радоприймач, музичн нструменти, юрби людей окрем особи, (табл. 2.2).
Здавна вдомий благодйний вплив на органзм людини шумв природного середовища (шум листя, дощу, рчки та н.). Статистика свдчить, що люди, як працюють у лс, поблизу рчки, на мор, рдше, нж мешканц мст, хворють нервовими серцево-судинними хворобами. Доведено, що шелест листя, спв птахв, дзюрчання струмка, звуки дощу оздоровче впливають на нервову систему. Пд впливом звукових хвиль водоспаду посилються робота м'язв.
Позитивний вплив гармонйно спокйно музики був вдомий з давнх-давен. Це й поширен в усьому свт колисанки тих, нжн монотонн наспви, зцлювання нервових хвороб заспокйливим дзюркотнням струмково води, лагдним шумом морських хвиль або пташиним спвом. Давно вдома також негативна дя звуку. Одним з середньовчних покарань було жорстоке вбивство жертви звуками вд ударв могутнього дзвона, коли приречений помира у страшних муках вд нестерпного болю у вухах.
Табл. 2. нтенсивнсть шуму рзних джерел, дБА
Джерело шумуРвень шуму,
дБА
Зимовий лс за тихо погоди
0
Шепт
20
Сльська мсцевсть
30
Читальня
40
Машбюро
65
Салон автомобля
70
Вдбйний молоток
90
Важкий самоскид
100
Оркестр поп-музики
110
Блискавка
130
Реактивний лтак на вддал 25 м
140
Старт космчно ракети
150
Сто рокв тому рвень шуму на центральних магстралях великих мст не перевищував 60 дБА. Нин у великих мстах с райони, де вн перевищу 70 дБА (сантарна норма для нчного часу 40 дБА). 6080 % мського шуму .генеру автотранспорт.
На пристосування до сильного шуму органзм людини витрача велику кльксть енерг, перенапружуться нервова система, виникають втома, нервовий психчний розлади.
Особливо важко переносяться раптов рзк високочастотн звуки. При рвн шуму понад 80 дБА послаблються слух, виникають нервово-психчн захворювання, виразка шлунку, гпертоня, пдвищуться агресивнсть. Дуже сильний шум (понад 110 дБА) призводить до так званого шумового сп'янння, а потм до руйнування тканин тла, перш за все слухового апарату. Жнки бльш чутлив до д сильного шуму, у них за умов звукового дискомфорту виникають ознаки неврастен.
Шум шкдливий не лише для людини. Встановлено, що рослини пд впливом шуму повльнше ростуть, у них спостергаться надмрне (навть повне, що призводить до загибел) видлення вологи через листя, можлив порушення клтин. Гинуть листя квти рослин, що розмщен бля гучномовця. Аналогчно д шум на тварин. Вд шуму реактивного лтака гинуть личинки бджл, сам вони втрачають здатнсть орнтуватися, в пташиних гнздах да трщини шкаралупа яць. Вд шуму знижуються надо, прирст у ваз свиней, несучсть курей. Хворобливо переносять шум риби, особливо у перод нересту.
За сучасних умов боротьба з шумом технчно складною, комплексною, дорогою. Важливо знижувати шум у джерел його виникнення, створювати безшумн або малошумн машини технологчн процеси, транспортне промислове устаткування, починаючи ще з стад проектування.
При цьому розраховуться очкувана величина шуму, розробляються заходи щодо зниження шуму до допустимого рвня.
Ггнсти вважають верхньою межею шуму для лкарень санаторв 35 дБА, для квартир навчальних примщень 40 дБА, стадонв вокзалв - 60 дБА.
Розрзняють два види нормування виробничого шуму: сантарно-ггнчне технчне. Перше регулю рвень шуму з огляду його д на органзм людини. Норматив житлово-побутового шуму 40 дБА вдень, ЗР дБА - вноч. Технчне нормування стандартизу снуюч або очкуван шумов характеристики устаткування об'кта. Друге повинне забезпечити вимоги першого. Вухо людини звуков хвил частотою нижче 16 Гц сприйма не як звук, а як вбрацю. Вбрац це тремтння або струси всього тла чи окремих його частин пд час рзних робт (бетоноукладання, пневмоелектроподрбнення порд чи шляхового покриття, роботи в шахтах з вдбйним молотком, розпилювання матералв тощо). Тривал вбрац завдають велико шкоди здоров'ю вд сильно втоми й не дуже значних змн багатьох функцй органзму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцево дяльност, нервово системи, деформац м'язв клтин, порушення чутливост шкри, кровообгу тощо.
Встановлено гранично допустим величини вбрац. Вони визначен з розрахунку, що, систематично дючи протягом 8-годинного робочого дня, вбраця не виклика у робтника захворювань або вдхилень у стан здоров'я протягом усього пероду його виробничо дяльност.
Соцальний характер проблеми забруднення середовища шумом визнача те, що боротьба з ним - завдання не тльки технчне, а й суспльне. У проблем взамод людського суспльства природи важливе мсце посда свдома й активна боротьба з шумовим забрудненням довклля.
Електромагнтне забруднення
нтенсивний розвиток електронки та радотехнки викликав забруднення природного середовища електромагнтними випромнюваннями (полями). Головними хнми джерелами радо-, телевзйн радолокацйн станц, високовольтн лн електропередач, електротранспорт. Поблизу кожного обласного центру, багатьох районних центрв, великих мст розташован телевзйн центри або ретранслятори, радоцентри, засоби радозв'язку рзного призначення.
Рвень електромагнтних випромнювань у таких районах (дапазон радочастот об'ктв може змнюватися вд $0100 Гц до 100 ГГц) часто перевищу допустим ггнчн норми й дуже шкодить здоров'ю людей, що мешкають поруч.
Мрою забруднення електромагнтними полями е напруженсть поля ,(В/м). Ц поля завдають шкоди перш за все нервовй систем. Так, напруженсть поля 1000 В/м спричиню головний бль сильну втому, бльш значення зумовлюють розвиток неврозв, безсоння, важк захворювання.
снують розроблен на основ медико-бологчних дослджень сантарн норми та правила щодо радотехнчних електротехнчних об'ктв. Вони регламентують умови хньо експлуатац з метою охорони населення вд шкдливого впливу
електромагнтних випромнювань.
Зростання енергетичних потужностей становить небезпеку для довклля -- розширються мережа та зроста напруга повтряних лнй електропередач. Вони негативно впливають на нормальний розвиток тваринного та рослинного свту. Спецальн дослдження показали, що технчно найперспективншими с лн надвисоко та ультрависоко напруги (7501150 кВ), котр становлять небезпеку. Навколо них утворюються потужн електромагнтн поля, як негативно впливають на людину, порушують природну мграцю тварин, процеси росту рослин тощо.
Основн методи визначення забруднень
Турботу про стан навколишнього середовища стимулювала започаткована в 1972 роц мжнародна програма UNЕР (United Nation Environment Protection Охорона навколишнього середовища ООН), яка передбача глобальний монторинг навколишнього середовища. Пд монторингом розумться система спостереження, контролю прогнозу та управлння екологчними процесами. Монторинг дозволя виявляти критичн та екстремальн ситуац, фактори антропогенного впливу на довклля, здйснювати оцнку та прогноз стану об'ктв спостереження, керувати процесами взамовпливу об'ктв гдросфери, лтосфери, атмосфери, босфери та техносфери.
Таким чином, суть монторингу зводиться до таких функцй:
контролю за станом об'ктв екосистеми;
контролю за джерелами поширення екологчно рвноваги;
моделювання та прогнозу екологчного стану екосистеми;
керування екологчними процесами.
Важливими елементами монторингу визначення граничне допустимих концентрацй (ГДК) шкдливих хмчних домшок у повтр, вод, рунт, продуктах харчування.
Граничне допустима концентраця максимальна кльксть шкдливих речовин в одиниц об'му або маси середовища води, повтря або рунту, яка практично не вплива на стан здоров'я людини. ГДК встановлються компетентними установами, комсями як норматив. Останнм часом при нормуванн ГДК враховують не лише вплив забруднювачв на стан здоров'я людини, але й хнй вплив на диких тварин, рослин, гриби мкроорганзми, природн угруповання, а також клмат, прозорсть атмосфери сантарно-побутов умови життя. Зараз у бльшост кран встановлено значення ГДК бльш нж для 700 шкдливих газв, парв пилу в повтр. Гранично допустиме навантаження (ГДН) граничне значення господарського або рекреацйного навантаження на природне середовище, яке встановлються з врахуванням мност природного середовища або ресурсного потенцалу, здатност до саморегуляц вдтворення з метою охорони навколишнього середовища вд забруднення, виснаження руйнування.
Ц нормативи мають законодавчу силу е юридичною основою для сантарного контролю. Для всх об'ктв, як забруднюють атмосферу, розраховують встановлюють норми граничне допустимих викидв (ГДВ). Гранично допустим викиди це кльксть шкдливих речовин, що не ма перевищуватися пд час викиду в повтря за одиницю часу, концентраця забруднювачв повтря, яка на меж сантарно зони не повинна перевищувати ГДК. Виконуться нвентаризаця джерел забруднення атмосфери для кожного пдпримства, а також екологчна паспортизаця всх об'ктв, як забруднюють довклля.
У зв'язку з тим, що в реальних умовах людина вдчува на соб комбновану, комплексну сумсну дю хмчних, фзичних та бологчних факторв навколишнього середовища це реальне навантаження визнача можлив змни у стан здоров'я, введено поняття максимально допустимого навантаження (МДН). Пд МДН слд розумти таку максимальну нтенсивнсть д вс сукупност факторв навколишнього середовища, яка не справля прямого чи опосередкованого шкдливого впливу на органзм людини та нащадкв не погршу сантарних умов життя. В Укран стан довклля нин контролються клькома вдомствами мнстерствами. Держкомгдромет Украни здйсню спостереження за станом атмосферного повтря на стацонарних пунктах державно системи спостережень, вн же органзову спостереження за станом атмосферних опадв, за метеорологчними умовами, за станом поверхневих, пдземних вод суш та морських вод на пунктах спостереження, за станом озонового шару у верхнй частин атмосфери.
Мнекобезпеки Украни контролю джерела промислових викидв у атмосферу, дотримання норм ГДВ, норм скидв стчних вод, тимчасово погоджених скидв (ТПС) гранично допустимих скидв (ГДС), контролю яксть поверхневих вод суш, стан рунтв.
Важлива роль в питаннях контролю за станом довклля належить Мнстерству охорони здоров'я, лсового господарства, сльського господарства Украни, Держкомгеолог, держводгоспу, держкомзему Украни та хнм вддлам в областях та районах.
3. СОЦОЕКОЛОГЧН ПРОБЛЕМИ ЛТОСФЕРИ
Вплив дяльност людського суспльства на геологчне середовище
З розвитком науки та технки Невпинно зроста антропогенний вплив на геологчне середовище. До початку XVIII ст. людина використовувала 26 елементв мнерально сировини, на початку XX ст. 59) а сьогодн бльше 80.
Тому найбльш негативно впливають на геологчне середовище грничодобувна будвельна галуз промисловост. Лише 10% мнерально сировини, що добуваться з надр планети, перетворються на готову продукцю, а решта 90 % забрудню босферу. Наприклад, при збагаченн мдних руд майже третина мд викидаться у звалища. Крм цього, недостатньо використовуються супутн матерали србло, цинк та нш компоненти руд.
При нерацональному використанн геологчного середовища руйнуться не лише це середовище, а й пов'язан з ним нш компоненти босфери рунтовий та рослинний покриви, поверхнев та пдземн води тощо. Наприклад, пд час будвництва тимчасових дорг вздовж трас вирубуться лс, знищуться трав'яний покрив, чагарники, порушуться гумусовий шар, змнються режим рунтових вод внаслдок спорудження заглиблень, приямкв, дамб тощо.
Внаслдок видобування, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження порожньо породи та вдходв виробництва вдбуваться концентраця шкдливих елементв важких металв, радонуклдв тощо, що призводить до важких захворювань навть масово загибел рослин тварин.
Транспортування ж вантажв, дослдного устаткування або бурових установок по бездоржжю, пересування дуже важких самохдних агрегатв, тракторв завжди призводить до важких соцоекологчних наслдкв, особливо в степах, пустелях, тундр.
Пд час геологорозвдувальних робт змнюються природн ландшафти мсцевост порушуться рунтово-рослннний покрив, утворюються западини через прокладання вдкритих канав, шурфв, розчисток порд.
Значний негативний вплив на геологчне середовище мас будвництво й експлуатаця рзномантних будвель та нженерних споруд. Нин дедал частше технко-будвельнй дяльност на родючих землях переду знмання, перемщування та збергання рунтв, як потм використовуються для покриття нших територй з гршими рунтами чи для рекультивац кар'рв, териконв. На рекультивованих землях розводять сади, парки, городи.
У зв'язку з широкомасштабним руйнуванням внаслдок
господарсько дяльност геологчного середовища все бльш актуальною ста проблема його рацонального використання. З цю метою необхдно, щоб було створено державний фонд родовищ корисних копалин його резерв та розроблено положення про його використання. Слд передбачити чтк еколого-економчн вдносини мж власником та користувачем надр, як б враховували плату за землю, надра, штрафн санкц за порушення природоохоронного законодавства.
Необхдно здйснювати рекультивацю земель на мсц вдпрацьованих вдкритим способом родовищ корисних копалин. Це поняття охоплю весь комплекс робт, спрямованих на вдновлення родючост й народногосподарсько цнност порушених земель. У вузькому розумнн рекультиваця це вдновлення шару рунту, попередньо знятого з длянок, де передбачаться його механчне руйнування або сильне забруднення.
рунт важливий компонент босфери
Природно-ресурсною базою розвитку сльського та лсового господарства земля найбльш цнне незамнне багатство крани.
Земля дуже мстке широке поняття. Вона нацональне багатство суспльства, основний засб виробництва в сльському господарств просторовий базис, де розмщуються вс галуз господарства.
рунтом називаються видозмнен пд впливом живих органзмв, перш за все зелених рослин, поверхнев шари земно кори (суходолу), котр вдрзняються вд грських порд складом мнерально маси, значним вмстом специфчних органчних речовин (гумусу) мають важливу вдмннсть родючсть, тобто здатнсть постачати рослинам необхдн для х росту поживн речовини, воду повтря. рунти одночасно результатом життдяльност зелених рослин, умовою хнього снування. На Укран налчуться багато рзновидв рунтв, як вдрзняються мж собою мнералогчним складом, вмстом гумусу та поживних елементв, фзичними та хмчними властивостями, а значить, родючстю, придатнстю до лсо- та сльськогосподарського використання. З метою рацонального використання земель здйснються хн великомасштабне дослдження, складаються детальн рунтов карти та визначаться характеристика всх рунтв (хн бонтування), що да змогу виробити правильний пдхд до використання, обробтку та удобрення рунтв, вибору найбльш придатних для кожного поля сльськогосподарських культур, органзац свозмни, захисту рослин.
Рзн типи рунтв були вивчен назван росйським вченим В.В. Докучавим. У нас поширен так народн назви рунтв, як чорнозем, пдзол, срозем, солончак, солонець, солодь та нш, як увйшли не лише у втчизняну рунтову номенклатуру, а й у свтову.
Серед усх типв рунтв Украни найбльш поширеними чорноземи. Вони найбльш родюч, з високим вмстом гумусу. Монолт чорнозему з Воронезько област, як еталон найбльш родючого рунту у свт, розмщено поряд з еталонами метра та нших мр в мжнародному нститут метролог в Париж. В.В. Докучав писав, що росйський чорнозем - це цар рунтв, вн дорожчий за вуглля, дорожчий за золото.
При загальнй площ Украни 60,4 млн. га у нас розорано 56,9 % територ бльше, нж у будь-якй ншй кран вропи. У США цей показник менший втрич.
У нашй кран переважно вирощуються рзномантн зернов, кормов та технчн культури. Але х надто мало для виршення продовольчо проблеми крани. Дуже не вистача кормв, насамперед, кормового зерна (кукурудзи, ввса, бобових, коренеплодв) для тваринництва. 1 причина цього не низька вддача земл, а неправильне недбале господарювання людей на нй, що призводить до виснаження рунтв, тобто втрати родючост.
Найбльшим багатством рунту його гумус органчна речовина. Його роль в босфер величезна. В укранських чорноземах вмст гумусу становить сьогодн 46 %, а ще в кнц XIX ст. його вмст становив 812 навть 16 %. Природ для того, аби утворити шар гумусу завтовшки 1 сантиметр, потрбно 250400 рокв. Зменшення вмсту ц речовини на 1 % зменшу врожайнсть зернових на клька центнерв.!
рунт е основою органзац босфери. Таке образне визначення да академк В.. Вернадський. Географи називають рунт дзеркалом, фокусом ландшафту. У рунт поднуються вс компоненти босфери, формуючи складну полгенетичну систему. Без рунту неможливе життя рослин тварин на суш, бо вн основою цього життя.
Виршальне значення у формуванн рунту вдгра жива речовина. Без життя не було б рунту. рунтоутворення почалося тльки з появою життя на Земл. Будь-яка грська порода, як би вона глибоко не була розкладена та вивтрена, ще не буде рунтом. Тльки тривала взамодя материнських порд з живою речовиною за певних клматичних умов створю специфчн якост, котр вдрзняють рунт вд грських порд. рунт акумулятором тепла опадв. Найбльш родючим рунт, здатний утримувати найбльшу кльксть води.
Вплив господарсько дяльност на рунт
Шкдливий антропогенний вплив, а також розгул стихй, природних та 1 посилених людиною, завдають рунтам величезно, нколи непоправно шкоди. Це, насамперед, водна втрова ерозя, погршення рунтово структури, механчне руйнування та ущльнення рунту, постйне збднення на гумус та поживн речовини, забруднення рунту мнеральними добривами, отрутохмкатами, мастилами та пальним, перезволоження та засоленсть земель.
Деяк види антропогенних впливв на рунти, котр зумовлюють змну хньо родючост, наводяться в табл.3.
Втрата рунтами грудкувато структури у верхньому горизонт вдбуваться внаслдок постйного зменшення вмсту органчних речовин, механчного руйнування структури рзномантними знаряддями обробтку, а також пд впливом опадв, втру, перепаду температур тощо.
Ще одню причиною втрати родючост багаторазовий обробток рунтв рзними знаряддями за допомогою потужних важких тракторв. Часто поле протягом року обробляться до 1012 разв. Не враховуться, що добрива, посвний матерал, зерно солому, коренеплоди бульбоплоди завозять на поле та вивозять причепами. Причому часто трапляться так, що автотранспорт, уникаючи розкислих дорг, де полем, через посви, утворюючи паралельн тимчасов дороги. Такого не бува в жоднй ншй кран, де кожне поле ма свого справжнього господаря. Висока частота обробтку пояснються ще тим, що наше сльське господарство не ма знарядь для одночасного обробтку земл догляду за посвами.
Через частий обробток земл розпилються поверхня рунту. Один трактор "Беларусь", працюючи на сухих полях, здйма 13-14 тонн пилу на кожному гектар, що без пилових бур призводить до зносу мльярдв тонн родючого шару рунту щорчно.
Табл. 3. Наслдки антропогенних впливв на рунти
Вид впливу
Основн змни рунтв
Щорчне розорювання
Посилена взамодя з атмосферою, втрова та водна ерозя, змна чисельност рунтових органзмв
Снокоси, збирання врожаю
Вилучення деяких хмчних елементв, пдвищення випаровування
Випас худоби
Ущльнення рунту, знищення рослинност, ерозя, збднення рунтв рядом хмчних елементв, висушування, бологчне забрудненняВипалювання
старо трави
Знищення рунтових органзмв в поверхневих шарах, пдсилення випаровування
Зрошення
При неправильному поливанн: заболочення та засолювання рунтв
Осушення
Зниження вологост, виникнення втрово ероз
Застосування отрутохмкатв та гербцидв
Загибель ряду рунтових органзмв, змни рунтових процесв, накопичення небезпечних для живих органзмв отрут
Створення промислових та побутових звалищ
Зниження площ земл, придатно для сльського господарства, отруння рунтових органзмв на прилеглих длянках .
Робота наземного транспорту
Ущльнення рунту при рус поза дорогами, отруння рунтв вдпрацьованими газами та сипкими матералами -
Стчн води
Зволоження рунтв, отруння рунтових органзмв, забруднення органчними та хмчними речовинами, змна складу рунтв
Викиди в атмосферу
Забруднення рунтв хмчними речовинами, змна хньо кислотност та складу.
Знищення лсв
Посилення втрово та водно ероз, посилення випаровування
Вивезення органчних вдходв виробництва та фекалй на поля
Забруднення рунтв небезпечними органзмами, змна хнього складу
Шум та вбраця
Сповльнення росту рослин, загибель живих органзмв
Енергетичн випромнювання
Сповльнення росту рослин, забруднення рунтв
Через ущльнення рунту колесами важких тракторв комбайнв типу "Дон" рзко знижуться родючсть. Нормальна об'мна маса структурного рунту 1,11,2 г/см5 на багатьох полях змнються аж до 1,61,7 г/см5 до значно перевищу критичн величини. У ,таких рунтах майже вдво зменшуться загальна пористсть, рзко знижуться водопроникна водоутримуюча здатнсть, зменшуться опрнсть рунту до ерозйних процесв. Колеса трактора "Кировец-700" ущльнюють у кол рунт на глибину до 20 см, врожай на таких смугах удвч нижчий, нж на длянках мж ними. Лише за рахунок цього фактора загальний врожай на пол зменшуться на 20 %.
Глобальною проблемою сьогодн постйне зменшення вмсту гумусу, який вдгра провдну роль у формуванн рунту, його цнних агрономчних властивостей, забезпеченн рослин поживними речовинами. Одню з основних причин цього споживацький пдхд до земл, намагання якнайбльше з не взяти якнайменше й повернути. А гумус витрачаться не тльки на мнералзацю з вивльненням доступних для рослин поживних речовин, а й виноситься з рунту в процес ероз, з коренеплодами та бульбоплодами, на колесах транспортних засобв, руйнуться пд впливом рзномантних хмчних речовин.
Нин в Укран кльксть гумусу в рунт зменшилася в середньому в шсть разв становить приблизно 3 %. Щорчно рунти Украни втрачають за рахунок мнералзац 14 млн. т гумусу, за рахунок ероз 19 млн. т.
Сьогодн дедал бльш вдчутними стають негативн наслдки хмзац сльського господарства погршуються властивост рунту, його стан через нагромадження в ньому велико клькост шкдливих хмчних речовин, що вносились без належних розрахункв врахування екологчних законв. До таких хмчних речовин, в першу чергу, належать мндобрива та рзн отрутохмкати -- пестициди.
Внаслдок внесення високих доз мнеральних добрив рунт забруднються баластними речовинами хлоридами, сульфатами.
Пестициди пригнчують бологчну активнсть рунтв, знищують корисн мкроорганзми, черв'якв, зменшують природну родючсть , крм цього, гинуть комахи запилювач, вд чого теж рзко знижуться врожайнсть, наприклад, гречки, баштанних культур та н.
Вже сьогодн внаслдок спровоковано людиною пестицидно еволюц близько 500 видв комах стйкими проти застосовуваних нсектицидв. Така стйксть виника у рослин, молюскв, гризунв, грибв.
Вс без винятку пестициди належать до отрут широко д, тому, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають велико шкоди здоров'ю людей. Дослдження в нашй кран засвдчили: там, де нтенсивно застосовуються сльськогосподарськ отрутохмкати, у мсцевого населення ушкоджуються структури спадковост, розладнуться дяльнсть центрально нервово системи, життво важливих органв, у жнок частшають випадки ускладнення вагтност, народження неповноцнних або мертвих дтей, виника алергя. Американськ дослдники виявили, що ЗО % нсектицидв, 60 % гербцидв, 90 % фунгцидв, що застосовуються в США, здатн викликати рак. Також встановлено, що пестициди стимулюють розвиток у навколишньому середовищ врусв, зокрема тих, як збуджують небезпечн захворювання людей, руйнують мунну систему. Площа земель, забруднених залишками отрутохмкатв, сяга 13 млн. га.
рунти також забруднюються вдпрацьованими газами тракторв, комбайнв, автомоблв, мастилами та пальним, як з них виливаються пд час роботи на полях. У рунти потрапляють техногенн забруднення вд промислових пдпримств - сульфати, окиси азоту, важк метали та нш сполуки.
Винятково гострою проблемою вилучення орних земель пд забудову рзних промислових об'ктв, а також складування промислових та побутових вдходв. За останн шстдесят рокв в Укран пд рзн види несльськогосподарського використання вилучено родюч земл, площа яких перевищу територю Одесько област (333 тис. кв. км, або 3,3 млн. га). Понад 700 тис. га родючих земель затоплено водоймищами на Днпр. Вдвали промислових вдходв поглинули 200 тис. га родючих земель.
Негативний бк мають так важлив для сльського господарства роботи як зрошення й осушення земель. Зрошуван земл дають близько 30% продукц рослинництва, але створення водойм зрошення великих територй призводить до пдняття рвня рунтових вод змни хнього хмчного складу. Вдбуваться засолення рунтв, заболочування, пдвищуться сейсмчнсть територ. 50% зрошуваних земель у нашй кран пдтоплено, втрачаться чи перевитрачаться на кожному гектар 700 куб. м на рк. Перевитрата води, закладена в самй норм поливу, перевищена на 30%. Взагал довжина зрошувальних мелоративних водоводв Украни перевищу довжину екватора Земл, а площа затоплених угдь втрич перевищу площу тако держави, як Люксембург (2,6 тис. кв. м).
За двадцять рокв площа перезволожених земель на Укран збльшилась на 1 млн. га. Разом з введенням нових осушених площ понад 30% староорних рунтв виводиться з сльськогосподарського використання, тобто, якщо щороку вводиться 135 тис. га, то 46 тис. га виводиться з числа мелоративних земель внаслдок хньо деградац.
Внаслдок осушення зникають болота, млють рчки. Мелораця змню склад рослинност, мсця мешкання тварин, призводить до великих втрат лкарських та харчових рослин. Так, на початку шстдесятих рокв польськ кооператори заготовляли 220 центнерв валерани на рк, а нин лише 5 центнерв. з 47 видв лкарських трав, що росли на Полсс, тепер збирають 6-7 видв. 20 рокв тому на Полсс було 80 тис. га журавлини, яка ма надзвичайно цлющ властивост, а нин ця площа скоротилась до 23 тис. га. Катастрофчне знизилась врожайнсть ц цлющо ягоди. На початку шстдесятих заготвельники збирали 900950 кг журавлини
з гектара, а сьогодн 100.
Таке використання та погршення якост наших земель вимага вжиття термнових науково обрунтованих заходв, що сприятимуть значному пдвищенню родючост рунтв та отриманню екологчно чистих продуктв харчування.
Сучасний стан рунтв Украни та шляхи його полпшення
Найбльше природне багатство Украни чорноземи. Вони складають майже 50% свтового запасу чорноземв. Розоран земл в Укран становлять близько 85 .% вд площ степв лсостепв. Посвн площ займають 33,5 млн. га. Вже зпсовано 60 % чорноземв, щорчно втрачаться 100 тисяч гектарв родючих рунтв.
Майже 50 % урожаю сльськогосподарських культур вирощуться на рунтах, оброблених хмчними добривами та отрутохмкатами. В Укран накопичено 12 тисяч тонн непридатних заборонених для використання пестицидв.
Велико шкоди рунтам Украни завдала необрунтована мелораця. Майже 50 тис. га орних земель пдтоплен, 3,7 млн. та земл знаходиться в Чорнобильськй зон.
Якщо узагальнити вс змни, то 22 % територ Украни можна характеризувати як сильно дуже сильно уражен та непридатн для повного використання)
Внаслдок екстенсивного розвитку сльського лсового господарств, неефективного ведення заповдно та нших природоохоронних справ порушилося спввдношення площ рлл, природних кормових угдь, лсових та водних ресурсв, як наслдок - нтенсивний розвиток ерозйних процесв, ущльнення орного шару рунту, зниження його родючост, послаблення стйкост природних ландшафтв Украни.
Ситуаця, яка склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятирч екстенсивне використання земельних угдь, особливо рлл, не компенсувалося рвнозначними заходами щодо вдтворення рунтв. У цьому поляга головна причина низько ефективност засобв, як застосовуються з метою нтенсифкац землеробства, а комплекс деградацйних процесв виснажу рунтов виробнич ресурси, знижу врожа сльськогосподарських культур. На значнй частин площ сльськогосподарських угдь досягнуто меж екологчно збалансованост рунтових екосистем агрофтоценозв. Найбльших збиткв рунтам завдають водна втрова ероз, безповоротн втрати гумусу поживних речовин, засолення закислення рунтв, висушування перезволоження, в тому числ заболочування, забруднення промисловими вдходами викидами, отрутохмкатами.
Проблема охорони та рацонального використання земель одню з найважливших завдань людства, бо 98 % продуктв харчування, як спожива людина, отримуються за рахунок обробтку земл. Агрокультурою людина займаться майже 10 тисячолть. За цей перод у багатьох частинах планети розквтали гинули цивлзац, колись квтуч кра перетворювались на пустел. Низька культура землеробства та хижацька експлуатаця земель призводили до руйнування рунтв. Французьк вчен пдрахували, що за весь сторичний перод людство втратило близько 2 млрд.. га родючих земель.
Заходи щодо пдвищення продуктивност земель та хньо охорони дуже рзномантн й повинн здйснюватись комплексно, як дина система, взамно доповнюючи один одного посилюючи дю всх нших. Тому передусм потрбно, щоб кожний клаптик земл, кожне поле мало дбайливого господаря, освченого, розсудливого, щоб вд стану поля залежала не тльки його доля, а й доля його дтей та онукв.
Сьогодн особливого значення набува рекультиваця земель повне або часткове вдновлення ландшафту та родючост рунту, порушених попередньою господарською дяльнстю, добуванням корисних копалин, будвництвом т. н. Вона передбача вирвнювання земель, лсопосадок, створення паркв озер на мсц грських розробок та нш заходи.
Для того, щоб зберегти фзичн властивост рунтв структуру, пористсть, оптимальний водно-повтряний режим потрбно рзко скоротити повторнсть обробтку рунтв, перейти на прогресивн та ефективн його форми, легк машини механзми.
Рацональне землекористування в сльському господарств потребу перегляду основного обробтку рунту. Досвд Полтавщини, народного академка Т.С.Мальцева, а також Канади показу, що можна вдмовитися вд традицйного плуга. Нову безплужну систему обробтку рунту було розроблено укранським агрономом .Е.Овсинським ще в кнц XIX ст. Суть системи поляга у глибокому розпушуванн рунту спецальними плоскорзами без перегортання пласта. Стерня поживн рештки залишаються на поверхн. На такий спосб обробтку витрачаться менше пального, в 34 рази зменшуться нтенсивнсть площинно ероз на схилах, полпшуться каплярнсть рунту, збльшуться вмст гумусу не пересиха орний шар. Але побоювання новацй гальму перехд на прогресивний шлях. У Канад витрачено 20 рокв для переходу на безплужну систему обробтку. Це вдбулося тод, коли на змну консервативним батькам-хлборобам прийшли дти, вихован у сльськогосподарських коледжах. Безплужний обробток рунту одним з елементв мнмального обробтку, який зберга рунт, цнн властивост земл. На порядку денному поста ще один перспективний спосб - нульовий обробток, коли механчне втручання здйснються раз на клька рокв. Вн можливий лише при високй культур поля, коли можна сяти або садити спецальними навсними агрегатами у лунки, як робляться свердлами. Так агрегати крокують по полю, опускаючи свердла для утворення лунок, закладання добрив насння у лунки, хнього закриття. Технологя нульового обробтку рунту вдосконалються знайде у майбутньому широке застосування. Таке органчне землеробство, при якому повнстю виключаться застосування отрутохмкатв неяксних мнеральних добрив навть повнстю забороняться хн використання, альтернативою ультрахмзованого методу господарювання.
При органчному (бологчному) землеробств спершу врожа дещо нижч (на 1020 %), але його продукця цнуться на свтовому ринку значно дорожче, нж та, що вирощена з застосуванням мндобрив та отрутохмкатв, нод навть в 2-3 рази.
Органчне землеробство базуться на використанн органчних добрив, насамперед гною, торфу, сапропелв, що постйно збльшу у рунт вмст гумусу - основи основ його родючост.
Щоб врятувати укранський чорнозем, треба щороку вносити на гектар по 3040 тонн органки. Ранше налчувалось бльше десяти видв гною. Нин ж гнойове господарство занедбане. На поля вивозяться переважно гновка, сечовина, котр отруюють рунт. Доведено, що свинокомплекс на 100 тис. голв свиней да стльки забруднень, скльки мсто з 400-тисячним населенням.
Але вихд знайдено, й сну технологчно вдпрацьований процес. Гнй, гновка, нш органчн рештки переробляються у спецальних установках на богаз (метан) цнне концентроване органчне добриво. У спецальн металев мност закладають гнй, гновку, органчн рештки, герметичне закупорюють дещо пдгрвають. У Процес бродння видляться метан, що використовуться для опалення як екологчно чисте паливо, а органчн речовини, багат на азот, фосфор, калй та мкроелементи, осдають на
дно. Псля припинення бродння воду зливають, осад висушують гранулюють. У такому органчному добрив концентраця поживних елементв у 10 разв вища, нж у гно. транспортувати на поля таке добриво набагато зручнше, нж гнй. Такий досвд в ряд кран. В 1986 роц в Кита було отримано 100 млрд.. куб. м богазу велику кльксть яксних знезаражених, без насння бур'янв, органчних добрив.
Пдвищенню вмсту гумусу в рунтах сприя безплужний обробток рунтв, а також рунтова фауна, яка здйсню гумфкацю органчних решток. Особливо велика роль у цьому дощових черв'якв. У ряд кран вропи вирощують дощових черв'якв на спецальних бофабриках. Фермери х купують завозять на поля для полпшення властивостей рунту (за умови переходу на органчне землеробство).
Збльшення вмсту гумусу значно пдвищу ефективнсть мнеральних добрив, знижу хню побчну негативну дю, сприя закрпленню хнх надлишкв нейтралзу шкдлив домшки.
Для постйного невпинного пдвищення врожайност рунтв необхдно здйснити ряд мелоративних заходв.
Мелораця докорнне полпшення природних умов рунтв з метою пдвищення хньо родючост.
За дю на рунт рослини мелораця подляться на деклька видв. Агротехнчн мелорац передбачають суттве полпшення агрономчних властивостей рунту шляхом оптимального обробтку з застосуванням спецальних прийомв переривчастого боронування, щлинування, лункування та нших прийомв для затримання снгу та стчних вод.
Лсотехнчн мелорац здйснюються з метою полпшення водного режиму та мкроклмату, захисту рунтв вд ероз шляхом залснення схилв, балок ярв, вододлв рухомих пскв, розведення лсв загального агрономчного призначення.
Хмчн мелорац полпшують агрохмчн агрофзичн властивост рунтв шляхом використання вапна, гпсу, дефекату, торфу, сапропелв, компоств, гною та нших матералв, що збагачують рунт на органку.
Гдротехнчн мелорац спрямован на полпшення водного режиму шляхом обводнення або осушення, правильним регулюванням водного режиму рунту.
Вс ц види мелорац потрбно застосовувати лише на основ науково обрунтованих потреб, щоб не погршити стан земель.
4. Мжнародний досвд мжнародне спвробтництво у сфер охорони навколишнього природного середовища. Екологчне виховання населення
Механзм управлння процесом природокористування у бльшост кран сформувавсь у 70-х роках XX ст