Дипломний проект
Суспiльний i державний лад Риму у перiод республiки та змiни його
у перiод монархi.
Змст
Вступ 2
Змни у суспльному житт Риму напередодн встановлення республки . 7
Епоха республки
1) державний устрй Риму до поч. ст. до н.е. .14
2) римське суспльство до початку ст. до н.е. .20
IV Розвиток законодавства
1) закони Дванадцяти таблиць .27
2) розвиток римського права . 31
3) правове становище римських громадян ..41
а) поняття особи" правоздатност
б) правове становище римських громадян
в) правове становище латинв перегримв
г) правове становище рабв
д) правове становище вльновдпущенникв
) правове становище колонв
е) юридичн особи
V Змни у суспльному житт напередодн та у перод мпер
суспльний та державний устрй древнього
Риму в середин ст. до н.е. 55
3) соцальний лад Римсько мпер в - ст. н.е. . 60
2) особливост полсно деолог . 65
Лтература 74
Вступ
сторя давнього Риму одним з найважливших етапв всевтньо стор. Вивчення римсько стор важливе та цкаве тим, що на приклад можливо прослдкувати за зародженням, розквтом та занепадом рабовласницького суспльства та держави в х найбльш розвинених класичних формах.
Рим створив ту систему правовового урегулювання, яка була приречена на снування у дуже великому промжку часу. Ця система визначала на кожному етап розвитку держави шляхи розвитку суспльства та самого державного ладу.
Римське право займа в стор людства виняткове мсце: воно пережило народ, що створив його двч пдкорило соб свт.
Зародилося воно в далекй глибин часу тод, коли Рим являв собою маленьку общину серед багатьох нших подбних же общин середньо тал. Як весь примтивний склад життя ц общини, римське право являло собою тод нескладну, багато в чому архачну систему. якби воно залишилося на цй стад, воно, звичайно, було б давним-давно загубилено в архвах стор.
Але доля вела Рим до ншого майбутнього. Борючись за сво снування, маленька civitas Roma поступово росте, поглинаючи в себе нш сусдн civitates, мцн в свой внутршнй органзац. Чим дал, тим все бльш бльш розширяться територя, розповсюджуться на всю талю, захоплю сусдн острови, перекидаться на все побережжя Середземного моря, на сцен стор з'являться величезна держава, що об'дну пд свою владою майже весь тогочасний культурний свт; Рим став синонмом свту [III. 4; 5].
Разом з тим Рим змнються внутршньо: старий патрархальний лад руйнуться, примтивне натуральне господарство замнються складними економчними вдносинами. Нове життя вимага найвищого напруження всх сил, всх здбностей кожного окремого ндивда. Вдповдно до цього римське право мня свй характер, перебудовуючись по початках ндивдуалзму: свобода особистост, свобода договорв заповтв робляться його наржними каменями.
Вдносини вйськов полтичн приводять Рим до змн у економц. Тим часом, ще задовго до появи Рима на сцен всесвтньо стор на побережж Середземного моря йшов пожвавлений мжнародний торговий обмн: гипет, Фнкя, Греця, Карфаген давно вже знаходилися один з одним в постйних торгових вдносинах. Рим неминуче втягувався в цей мжнародний обг, по мр того, як вн робився центром полтичного життя свту, вн ставав також центром свтового торгового обгу. На його територ безперервно зав'язувалися нескнченн длов вдносини, в яких брали участь торговц рзних нацональностей; римськ магстрати повинн були розбирати суперечки, як виникали з цих вдносин, повинн були виробляти норми для виршення цих суперечок. Старе римське нацональне право для ц мети не пдходило; необхдно було нове право, яке було б вльне вд всяких мсцевих нацональних особливостей, яке могло б однаково задовольнити римлянина грека, гиптянина галла. Треба було не яке-небудь нацональне право, а право всесвтн, унверсальне. римське право проникаться цим початком унверсальност; воно вбира в себе т звича мжнародного обгу, як до нього вками вироблялися в мжнародних стосунках; воно дода м юридичну яснсть мцнсть.
Так виникало те римське право, яке стало потм загальним правом усього античного свту. По сут творцем цього права був, таким чином, весь свт; Рим же був лише тим лаборантом, який переробив найважливш звича мжнародного обгу злив х в дине, разюче по свой стрункост, цле. Унверсалзм ндивдуальнсть - основн початки цього цлого.
Майстерно розроблене в дрбницях безприкладною юриспруденцю класичного пероду, римське право знайшло соб потм остаточне завершення в знаменитому зведенн Corpus Juris Civilis мператора Юстнана, в такому вигляд було залишене новому свту. Залзний колос, що тримав в свох руках дол свту, старв: рзномантна народнсть, що входила до складу всесвтньо римсько держави, тягнулася в рзн сторони; з кордонв давили варвари нов претенденти на активну участь в свтовй стор. Наступив момент вони ринули могутнми потоками затопили весь античний свт. Настала неспокйна епоха великого переселення народв, здаться, що вся багата культура старовини загинула назавжди, що порвалися вс зв'язки мж старим новим, що сторя зовсм закреслю сторнки минулого почина писати все наново